CC BY
17
УДК 336.02 (477) Доц. О.Я. Савчук, канд. екон. наук -
Львiвський ДУНТУ м. В. Чорновола; доц. Н.В. Савчук, канд. екон. наук -Львiвська ДФА; студ. О. О. Савчук - Львiвський ДУНТУ м. В. Чорновола
МЕХАН1ЗМ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВО1 СТРАТЕГИ РЕГ1ОНУ
Порушено проблематику стратеги та пол1тики системи мюцевого самовряду-вання у контекст поглиблення процеав регюнал1зацп краши. Розроблено модель мехашзму формування податковох стратеги регiону. Встановлено, що для рацюналь-ного використання наявного ресурсного потенщалу розвитку територш можливим е запровадження iнститутiв самооргашзацп, що е важливою формою тдвищення ак-тивностi територiальноi громади. Це стосуеться i вибору моделi взаемодп бiзнесу та органiв влади на региональному рiвнi, обгрунтування податкових механiзмiв реал1за-ци прiоритетiв розвитку регюшв.
Ключов1 слова: податки, податкова пол1тика, мiсцеве оподаткування, механiзм податково'1' стратеги.
Вступ. Сучасне формування стратеги та полггики системи мюцевого оподаткування в Украш1 повинно бути в основ! стратепчного управлшня розвитком регюну. Модел1 взаемодii б1знесу та регюнальних оргашв влади мають грунтуватися на необхщност запровадження iнновацiйних механiзмiв реалiзацii мети та цшей стратегii розвитку регюну.
Подальше поглиблення процесiв регiоналiзацii сучасного розвитку Украши потребуе активiзацii наукового пошуку в напрямi обгрунтування та реашзацн стратегiчних перспектив iнновацiйного розвитку регюшв з ураху-ванням 1'хнього фiскального потенцiалу. На сьогоднi створеш певнi шститу-цiйнi, правовi, соцiально-економiчнi, iнфраструктурнi передумови запровадження мехашзму формування податково!" стратегii розвитку регюну, яку до-цiльно вважати шновацшною у системi мiсцевого оподаткування.
Державна стратепя регiонального розвитку до 2015 р. та вщповщних стратегiй розвитку регюшв актуаизуе проблему визначення оптимальних ме-ханiзмiв мiсцевого оподаткування для реалiзацii цiлей та визначених шнова-цiйних прiоритетiв 1'хнього розвитку, а також ролi та завдань регюнальних органiв влади. Тодi як недостатня увага придшяеться питанням щодо розроб-лення iнновацiйних механiзмiв реалiзацii податковоi стратегii розвитку регь ону з урахуванням системи мюцевого оподаткування.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Узагальнення сучасних на-укових пiдходiв щодо розроблення стратеги розвитку регюшв [1-4] дае змогу сформулювати низку принципових положень.
По-перше, податкова стратепя розвитку регюну:
• мае бути узагальненою моделлю дш, необхвдних для досягнення поставле-них цшей оподаткування на основ1 обраних критерив (показнишв) та ефек-тивного розпод1лу податюв;
• повинна забезпечувати як1сне визначення напрям1в розвитку територп у дов-готермшовш перспектив^ спрямовано! на змщнення позицш регюну на нащ-ональному та свгговому р1внях на основ1 запровадження та реал1заци 1ннова-цiйно-iнвестицiйноi' модел1 розвитку.
По-друге, розроблення податковоi стратеги розвитку регюну передба-чае визначення мети, цшей, прюритетних напрямiв, шновацшних прiоритетiв
та завдань щодо 1хньо1 реалiзаци у сферах дiяльностi податкоплатникiв, а та-кож комплексу вщповщних заходiв, дiй та ршень для досягнення мети стало-го розвитку регiону. Податкова стратепя розвитку регiону повинна базувати-ся на вивченш регiональних потреб (економiчних, соцiальних, екологiчних), територiальних iнтересiв, встановлених цшьових орiентирах розвитку, якi пе-ребувають у сферi кiнцевого сощального споживання, мотиваци дiй. Основою реалiзацп стратеги е вiдтворювальний потенщал територи.
По-трете, у сучасних посткризових умовах наявшсть податково! стратеги розвитку регiону забезпечила б таю можливостг
• координацию розвитку району на виршення основних проблем, зокрема збе-реження тдприемницького потенциалу регюну, що безумовно зменшить на-гальтсть сощальних питань;
• тдвищення керованост сощально-економ1чних процешв та швидшсть реак-ци на змши, нов1 можливосп, загрозлив1 тенденци;
А • __• • • ' и •
• оцшювання альтернативних вар1ант1в використання 1нвестиц1иних ресурс1в у стратепчно обгрунтоват 1нновацшт проекти;
• стабшзащя внутршнього середовища, протид1я виникненню негативних тенденции.
По-четверте, наявна диференцiацiя регiонiв Украши за важливими со-цiально-економiчними показниками свщчить про те, що ушверсальш подат-ковi методи та способи виршення проблем не завжди е ефективними, якщо вони не будуть спещально пристосованими до особливостеИ конкретного регюну та водночас до вЫе1 фiнансово-економiчноl системи краши. Саме це потребуе чiткого визначення цшьових орiентирiв, напрямiв та механiзмiв мю-цевого оподаткування з урахуванням думки громадськость
По-п'яте, вiдсутнiсть податково1 стратегш розвитку на мiсцевому рiв-т, а вiдтак И невизначенiсть мети та цшеИ фiнансово-економiчного розвитку регюшв, супроводжуеться виникненням системи ризикiв, розвитком небажа-них соцiально-економiчних тенденцiИ. Зрозумшо, що механiзм реалiзацil стратеги розвитку регюну базуеться на ддачому нормативно-правовому за-безпеченнi, мае бути спрямований на реалiзацiю положень Конституци Украши, враховуе сформовану на сьогодш правову основу управлшня розвитком регюну, яка закладена у Законах Украши "Про мюцеве самоврядування в Ук-рш'ш", "Про мiсцевi державнi адмшютраци", Закону Украши "Про стимулю-вання розвитку регюшв", ключовi положення Державно1 стратеги регюналь-ного розвитку до 2015 р. та в шших нормативно-правових актах, як регулю-ють розвиток територш на державному та регюнальному рiвнях.
Постановка завдання, мета дослвдження. Важливим принципом ре-алiзацil податково1 стратегiИ розвитку на мюцевому рiвнi е координацiя дiИ уЫх рiвнiв управлiння, заснована на системi колективно1 вiдповiдальностi "держава - регюн - територiальна громада - людина". Водночас ще И досi не виршено фундаментальнi проблеми визначення стратегш податкового розвитку та управлшських моделеИ 1хньо1 реалiзацil в ринкових умовах.
Метою е дослщження елеменлв реалiзацil шновацшно1 регюнально1 податково1 стратеги розвитку i розроблення вiдповiдного мехашзму форму-вання податково1 стратеги розвитку регюну.
Виклад основного матерiалу. Аналiзуючи зарубiжний та нащональний досвщ стратегiчного управлiння розвитком, ефектившсть розроблення та реалiзацiï стратегш розвитку певних територш, зауважимо, що "... в сучасно-му середовищд, що змшюеться, вибрана стратегiя, власне, не е чинником ус-nixy, але привносить певне осмислення дш та порядок. Успiх притаманний тим територiям, чиï стратегiï орiентyються на активне використання внут-рiшнього потенщалу для змiн зовнiшнього середовища, а не просто здшсню-ють пристосування та адаптащю до змiн у простор^' [3, с. 135].
Розвиваючи цю думку, зазначимо важливiсть науково-обгрунтованого визначення податкових засад розвитку на регюнальному рiвнi, якi можуть ви-конувати роль вмонтованих в економiчнy систему стимyляторiв здiйснення стратегiï соцiально-економiчного розвитку регiонy загалом. У цьому контек-стi на перший план виходять завдання створення цiлiсноï концептуально -стратепчно].', полггико-правово1" та оргашзацшно-управлшсько1" системи, за допомогою якоï можна реалiзовyвати встановленi стратегiчнi цiлi мюцевого оподаткування, напрями, засоби та шструменти податковоï полiтики на мю-цях з метою створення необхщного тдприемницького та швестицшного кль мату. Для цього необхщно визначити потрiбнi ресурси, ощнити можливi со-цiально-економiчнi та фiнансовi ефекти [4, с. 62].
Цей шдхщ передбачае послiдовне здшснення етапiв визначення опти-мiзацiï оподаткування, де регюн виступае повнощнним суб'ектом фшансово-економiчноï дiяльностi, виконуючи важливi функци активiзацiï фшансово-економiчноï та соцiальноï дiяльностi, реалiзацiï визначених у стратеги розвитку регюну територiальниx прюршелв.
Не менш важливим е завдання обгрунтування моделi взаемодп бiзнес-структур та органiв влади на регюнальному рiвнi. Сyтнiсть цих моделей зво-диться до визначення ролi та основних фyнкцiй регiональниx оргашв влади в yправлiннi економiчними процесами, а змют визначаеться економiчними можливостями регюну (наприклад, потенщалом комyнальноï власност^ наяв-ним природоресурсним потенцiалом територи, наявшстю та масштабами бюджету розвитку тощо).
Вщповщно регiони потребують, з одного боку, чiткого обгрунтовано-го визначення податкових прiоритетiв, а з шшого, - оцiнювання власних i по-тенцiйно можливих джерел забезпечення реалiзацiï цих прiоритетiв. За щею моделлю регiональнi органи влади виступають як самостiйнi суб'екти еконо-мiчного процесу, визначають особливостi залучення територiального потен-цiалy розвитку до бiзнес-процесiв. Насамперед, це стосуеться напрямiв, форм, меxанiзмiв використання фiнансовиx ресурЫв, якi е територiальним базисом розвитку об'екпв виробничоï та невиробничоï структури.
Можливою е також форма реалiзацiï моделi, в якiй регiональнi органи управлшня виконують роль посередника або координатора, коли до ix основних фyнкцiй належить створення умов взаемодп yчасникiв регiонального розвитку, що, на вщмшу вiд першоï модел^ наповнюе новим змiстом регь ональну полiтикy оподаткування. У цьому випадку шструментами реалiзацiï визначених iнновацiйниx цшей та прiоритетiв е програмно-цiльовий метод
управлiння регюнальним розвитком, а також постiйний мониторинг реалiзацiï фiнансових прiоритетiв розвитку регюну, здшснення контролю за виконан-ням регюнальних програм та проекпв.
Принципово вiдрiзняеться вiд наведених вище модель, в якш регь ональнi органи влади виступають у ролi каталiзаторiв економiчних процесiв та здiйснюють активне стимулювання створення нових податкоплатникiв. Саме у цьому випадку найважлившим шструментом управлiнського впливу на розвиток бiзнес-середовища, темпи та масштаби фiнансових потоюв на рiвнi регiону стае податкова полггика (обсяги та види мюцевих податкiв), ш-формацiйна, соцiальна, швестицшна, iнновацiйна, галузева полiтика, що су-купно визначають змiст та напрями економiчних процесiв.
Реалiзацiя будь-якоï моделi потребуе формування системного управ-лшського впливу, спрямованого на подолання розриву мiж розвитком ринко-вих вщносин та економiчних iнститутiв, створення ефективноï державноï та регiональноï економiчноï полггики з метою здiйснення реструктуризацiï ви-робництва та управлiння. Водночас потребують запровадження новi оргашза-цiйно-управлiнськi вщносини, новi методи i методики сшвпращ рiзних гiлок влади та тдприемництва у реалiзацiï податково1' стратеги розвитку та прюри-тетiв, фiнансовi мехашзми реалiзацiï стратеги розвитку регiону.
Перевагами налагоджено1' на системнiй основi взаемоди бiзнесу та влади е певна прозорють 1'хньо1' дiяльностi, запровадження методу "прямих" та "зворотних" зв,язкiв, створення системи суспшьного контролю, сприяння розвитку шститу^в громадянського суспiльства, iнформацiйна вщкритють влади та бiзнесу в реалiзацiï соцiально та економiчно значущих шновацшних проектiв регiону. Основним критерiем оцшювання ефективностi тако1' взаемоди е додатковi можливостi досягнення соцiально-економiчних ефектiв у розвитку регюну за умов росту швестицш з бюджету, а для приватного бiз-несу - можливост збшьшення прибутковостi та рентабельностi кашталовкла-день у реалiзацiю конкретного проекту.
Практично йдеться про форми реалiзацiï шституту партнерства та роз-подшу можливих ризикiв щодо здiйснення того чи шшого фiнансового проекту в регюш [4, с. 63]. Ураховуючи викладене, ми запропонували мехашзм формування податково1' стратеги розвитку регюну (рис.).
Зрозумшо, що запровадження таких форм взаемоди обов'язково суп-роводжуеться виникненням системи ризиюв. Наприклад, для Захщного регь ону Украши характерним е розвиток рекреацшного господарства або створення шновацшного туристичного продукту в регюш, що може супроводжу-ватися виникненням таких податкових ризиюв:
• ризики управлшня рекреащйною шфраструктурою та забезпечення ефектив-ност ïï функцiонування;
• I • ' « • _
ризики, повязат iз платоспроможнiстю потенщйних споживачiв послуг (незбалансоватсть пропозицiï туристичних послуг населенню та платоспро-можного попиту на них);
• ризики iнвестування, що виникають у разi змiни тарифно1 чи бюджетно1 по-лiтики.
Рис. Мехашзм формування податково'1 стратеги розвитку регюну
Вщповщно кожна сторона мае рiзнi можливост управлшня цими ри-зиками, що потребуе формування вiдповiдного механiзму 1хнього розподiлу. Потребують розвитку такi оргашзацшно-управлшсью форми взаемоди бiзне-су та регюнальних органiв влади, якi дають можливiсть:
• з'ясувати наявш перешкоди та бар'ери у ре^заци конкретних проекпв;
• визначити шляхи використання наявних конкурентних переваг у розвитковi регiону;
• мiнiмiзувати можливi негативнi впливи, обмеження, ризики; узгодити напря-ми створення та розвитку перспективних зон пiдприемницькоï активностц
• визначити перспективнi види дiяльностi;
• створити сприятливi умови розвитку людського потенцiалу загалом. Йдеться насамперед про здшснення системи заходiв консультацшно-
го, iнформацiйного характеру, конференцiй тощо, спрямованих на визначення та подолання наявних конфлжтних ситуацiй у процес оподаткування.
Висновки. З метою рацюнального використання наявного ресурсного потенщалу розвитку територiй можливим е запровадження шститу^в само-органiзацiï, що водночас е важливою формою пiдвищення активност терито-рiальноï громади. Це стосуеться i вибору моделi взаемоди бiзнесу та органiв влади на регюнальному рiвнi, обгрунтування податкових механiзмiв реашза-цiï прiоритетiв розвитку регiонiв. ïхньому впровадженню мае сприяти вирь шення низки завдань:
• здiйснення мониторингу фiнансово-економiчного розвитку регiону;
• визначення податкового потенщалу регюну та ощнювання програмного за-безпечення iнновацiйного та науково-техтчного розвитку регiону в умовах реалiзацiï вимог СОТ та €С;
• розроблення органiзацiйно-економiчних засад забезпечення конкурентоспро-можност регiону;
• формування адекватного завданням стратегiï фiнансово-економiчного мехашзму фюкального забезпечення регiону;
• с»
• здiйснення стратегiчного планування i прогнозування розвитку регiону, ок-ремих сфер та галузей господарства регюну.
Така постановка завдань дасть змогу визначити перспективш напрями оподаткування на регюнальному рiвнi.
Лггература
1. Стратегическое управление: регион, город, предприятие / под ред. Д.С. Львова, А.Г. Гранберга, А.П. Егоршина; ООН РАН, НИМБ-ЗАО. - М. : Изд-во "Экономика", 2004. -605 с.
2. Онищенко В.О. Розвиток продуктивних сил i региональна економша / В.О. Онищен-ко, О.В. Комелша та ш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv. gov.ua/portal/ soc_gum/Eir/2009_1/3-9.pdf.
3. Алимов О.М. Стратепчний потенщал - сукупнi можливостi нацюнально'1 економши по досягненню цiлей збалансованого розвитку / О.М. Алимов, В.В. Микитенко // Продуктивш сили Украши. - 2006. - № 1. - С. 135-150.
4. Мырынюк А.Н. Преимущества и общие формы взаимодействия властных органов управления и бизнес-структур / А.Н. Мырынюк // Микроэкономика. - 2008. - № 4. - С. 62-67.
Савчук О.Я., Савчук Н.В., Савчук О.О. Механизм формирования налоговой стратегии региона
Раскрыта проблематика стратегии и политики системы местного налогообложения в контексте углубления процессов регионализации Украины. Разработана модель механизма формирования налоговой стратегии региона. Установлено, что для рационального использования имеющегося ресурсного потенциала развития территорий возможным является внедрение институтов самоорганизации, которая является важной формой повышения активности территориального общества. Это касается
и выбору модели взаимодействия бизнеса и органов власти на региональном уровне, обоснование налоговых механизмов реализации приоритетов развития регионов.
Ключевые слова: налоги, налоговая политика, местное налогообложение, механизм налоговой стратегии.
Savchouk O.Ya., SavchoukN.V., Savchouk O.O. The mechanism of forming of tax strategy in region
Explanation of problem of strategy and policy of local taxation is in the context of expansion of development of regions of Ukraine. The model of mechanism of forming of tax strategy of region is invented. It is set that for the rational use of present resource potential of development of territories possible is introduction of institutes of samoorganiza-cii which is the important form of increase of activity of territorial society. It touches and to the choice of model of co-operation of business and organs of power at regional level, ground of tax mechanisms of realization of priorities of development of regions.
Keywords: taxes, tax policy, local taxation, mechanism of tax strategy.
УДК336.479:330.318 Доц. 1.С. Скоропад, канд. екон. наук;
студ. Л.В. Кулак - НУ "Льв1вська пол1техмка"
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СИСТЕМИ ПЕНС1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРА1Н1 НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
Проаналiзовано основш проблеми пенсшного страхування громадян, зокрема демографiчну ситуащю, та виявлено переваги i вади можливих варiантiв 1хнього ви-ршення; наведено переваги недержавного пенсшного забезпечення та стан його роз-витку на сьогодш. Встановлено, що недержавне пенсшне забезпечення мае низку пе-реваг: недержавний пенсшний фонд не може стати банкрутом, тобто кошти завжди в безпещ; податковим законодавством визначено пшьги для вкладниюв у недержавш пенсшш фонди; розмiр майбутньо! пенсп - це не просто сума внесюв, а ще й швес-тицшний дохщ, який одержуеться при вкладенш кош^в в рiзнi види фшансових шструмешив, що знову ж таки мiнiмiзуе ризики.
Ключов1 слова: пенсшна система, пенсшна реформа, пеная, недержавне пенсшне забезпечення.
Постановка проблеми. Недосконашсть пенсшно! системи Украши, на жаль, на сьогодш е надзвичайно актуальним питанням, адже створення на-лежно! трир1внево! системи пенсшного забезпечення так \ не вщбулося. На сьогодш кожна шоста гривня державного бюджету Укра!ни йде на виплату пенсп, яка все одно не убезпечуе вщ бщност1, а демограф1чш прогнози зали-шаються невтшними: кшьюсть пенсюнер1в щор1чно збшьшуеться, а кшь-юсть працюючих навпаки - продовжуе скорочуватись.
Аналiз останшх дослiджень i результатiв. Вагомий внесок у форму-вання нацюнально! концепцп пенсшного забезпечення зробили С. Березша, I. Ярошенко, В. Геець, В. Горд1енко, Ю. Драбкина, Б. Зайчук, С. Злупко, В. Колбун, Л. Ларюнова, Е. Л1банова, Б. Надточш, Ю. Палкш, М. Пашев, I. Сахань, С. Сивак, Б. Сташюв, Н. Тихоненко, О. Хмелевська, Л. Чернова, В. Яценко та шш1. Вони дослщжують основш поняття системи пенсшного забезпечення, анал1зують нормативно-правову базу 11 юнування, досвщ зару-б1жних кра!н у цш галуз1, анал1зують питання створення недержавних пен-сшних фонд1в тощо. Проте щ питання продовжують залишатися актуальни-ми, невичерпаними \ потребують подальшого дослщження, адже зачшають штереси не тшьки пенсюнер1в, а й молод^ тобто всього населення.
