CC BY
18
УДК 338.45(477) doi: 10.15407/econindustry2017.03.018
Вжтор Ер1хович Л1р,
канд. екон. наук E-mail: [email protected];
Олександр Сергшович Биконя
ДУ «1нститут економши та прогнозування НАН Украши» 01011, Украна, м. Кшв, вул. Панаса Мирного, 26 E-mail: [email protected]
ЕКОНОМ1ЧНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ДЕРЕВООБРОБНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 В КОНТЕКСТ1 СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Здшснено ощнку економ1чного потенщалу розвитку деревообробно'' промислово-ст1 на основ1 запровадження випуску нових еколопчно чистих конструкцшних матер1а-л1в i3 деревини, зокрема потенщалу енергозбереження й експортного потенщалу. Ви-конано аналiз шститущйних та фiнансових механiзмiв розвитку ринку нових конструкцшних матерiалiв iз деревини, на основi якого надано пропозицп щодо 'х удосконален-ня.
Ключов1 слова: деревообробна промисловють, шновацп, експорт, енергозбереження, сталий розвиток, шститущйне забезпечення, фiнансовi механiзми.
JEL: L 52, L 59, L 73, L 74, L 79, O 31, F13, F19
Укра'на е одшею з держав, яю на мiжнародному рiвнi взяли на себе зо-бов'язання щодо переходу системи гос-подарювання на принципи сталого роз-витку. Прагнення Украши до евроштег-раци потребуе дотримання положень «Стратеги сталого розвитку СС», яка бу-ла прийнята ще у 2001 р. на самт лiдерiв краш-члешв СС. У зв'язку з цим критерп сталого розвитку виходитимуть на перший план у процес европейсько'' штег-раци Украши. Прийнята у 2014 р. Стратегия сталого розвитку «Украша-2020» визначае низку вiдповiдних цiлей розвитку економши держави, зокрема в частиш досягнення европейських стандартiв у сферi енергоефективностi та загального рiвня конкурентоспроможностi кра'ни.
Угода про асощащю мiж Укра'ною та СС [1], що передбачае встановлення Зони вшьно'' торгiвлi з СС, створюе не лише новi потенцiйнi можливостi для ек-спорту украшсько' продукцп до европей-ського ринку, але i новi виклики для
укра'нських промисловщв i пiдприемцiв. Вiдповiдно до проекту Експортно'' стратеги Украши [2], тдготовлено'' Мшютер-ством економiчного розвитку i торгiвлi Украши у ствпращ з вiтчизняними та мiжнародними експертами (презентована 28 березня 2017 р.), прюритетними на-прямами розвитку укра'нського експорту мають стати «сектори, здатш сприяти ш-новацiям, модершзаци та створенню ви-соко'' вартостi; сектори з потенщалом розвитку малого та середнього бiзнесу; сектори з високим попитом на свггових ринках». Отже, актуальною вимогою часу е здшснення радикальних змiн у това-рнiй структурi експорту, яю мають бути засноваш на виробництвi шновацшних конкурентоспроможних товарiв iз висо-кою часткою додано'' вартостi.
Усiм названим критерiям прюритет-них напрямiв нащонально'' експортно'' полiтики вiдповiдае деревообробна про-мисловiсть Украши, оскiльки ii функщо-нування базуеться на вiтчизнянiй ресурс© В.Е. Лр, О.С. Биконя, 2017
нш базi та розвинутих промислових по-тужностях. На жаль, тривалий час при-сутнiсть Украши на св^овому ринку продукцп з деревини визначалася лише абсолютними природними конкурентни-ми перевагами. Натомють, на порядку денному постае завдання позицiонування Украши на зовшшньому ринку за раху-нок порiвняльних переваг, а саме через розвиток шновацшних технологiй та продукпв. Важливим фактором стиму-лювання розвитку виробництва готово!' продукцп з деревини е те, що у 2015 р. Верховна Рада Украши ввела заборону (мораторш) на експорт лiсоматерiалiв у необробленому виглядi на 10 роюв. Слiд зауважити, що продукщя деревообробно'1' галузi набувае зростаючого попиту у вах життево важливих сферах через поши-рення у провщних кранах свiту парадиг-ми сталого розвитку.
Реалiзацiя програми розширення внутршнього ринку й iмпортозамiщення також е ключовим напрямом державно! економiчноi пол^ики. У цьому аспектi новi конструкцшш матерiали з деревини (НКМ) через сво'1 властивостi мають зна-чний потенщал для використання у сферi енергозбереження, насамперед у будiв-ницга та модершзацп iснуючого житло-вого фонду. У рамках виконання зо-бов'язань, взятих Укра'ною згiдно з Договором про заснування Енергетичного Ствтовариства, Державним агентством з енергоефективносп та енергозбереження Украши у 2015 р. тдготовлено Нащона-льний план дш з енергоефективностi на перiод до 2020 року. Загальною метою на нащональному рiвнi встановлено досяг-нення кiлькостi збережено! енергл у 2020 р. у розмiрi 9% вщ середнього показника кiнцевого енергоспоживання за перюд 2005-2009 рр.
Пiдвищення стандарпв енергоефек-тивностi житлово-комунального госпо-дарства (ЖКГ) Украши мае стати одним iз ключових напрямiв державно'1 пол^ики
сталого розвитку. 1з мiжнародного досвь ду вiдомо, що саме з ще! сфери розпочи-налися програми енергоефективносп в бiльшостi кра'н св^у, оскiльки в короткi термiни досягаеться суттеве зменшення енергоспоживання, перш за все теплово! енергл на опалення будiвель. Потенцiал енергозбереження в секторi ЖКГ складае третину потенцiалу енергозбереження по кршш в цiлому. Зпдно з планами уряду передбачаеться, що новi будiвлi в житло-вому секторi будуть побудованi вщповщ-но до нових стандарпв Державних будь вельних норм Украши (2016 р.), яю вста-новлюють вищi вимоги до рiвня енерго-ефективностi споруд. Разом з тим до 2020 р. для третини юнуючого житлового фонду мають бути проведет санацшш роботи. Санащя старих будiвель охоплюе вс види iзоляцiйних технологiй, у тому чист замiну вiкон, утеплення даху, стiн тощо. Усi щ заходи потребують використання нових конструкцшних та iзоляцiй-них матерiалiв (НКМ). У даному контекст постае проблема пошуку найбiльш ефективних НКМ з точки зору тдвищен-ня конкурентоспроможносп в^чизняно!' деревообробно'1 галузi та досягнення щ-лей, встановлених Стратепею сталого розвитку «Укра'ша-2020».
Проблеми розвитку деревообробно'1 промисловосп в контекст сталого розвитку розглянуто у працях П. Купчака, Л. Дейнеко, О. Пшчевсько!', I. Лицура та Ю. Лимича [3-7], яю переважно акцен-тують увагу традицiйних виробах iз де-ревини та загальних проблемах сталого розвитку. Мiж тим, сегмент ринку НКМ iз деревини, яю б у комплексному вигля-дi вiдповiдали сучасним свiтовим стандартам безпеки, еколопчносп й енергоефективносп в Укра'ш, здебiльшого пе-ребувае поза увагою дослiдникiв. Разом з тим св^овий ринок таких матерiалiв ди-намiчно розвиваеться. Автори зазначених публшацш звертають увагу на значний потенщал для розвитку в^чизняно!' дере-
вообробно'1 галузь Зокрема, динамiка ль сового фонду кра'ни характеризуеться тим, що обсяги нових насаджень уже протягом багатьох роюв перевищують обсяги вирубки. Водночас реалiзацiя цьо-го потенщалу мае вiдбуватися на шнова-щйнш основi з точки зору як нових технологий деревообробки, так i нових кш-цевих продукпв галузi, якi здатнi бути конкурентоспроможними на зовшшшх ринках. У бшьш широкому аспектi досль дники вщзначають труднощi в реалiзацii шноващйно-швестищйно!' моделi реаль заци стратеги сталого розвитку Укра'ни, якi полягають, «по-перше, у вщсутносп взаемозв'язку мiж владою, наукою i сус-пiльством, а по-друге - у вщсутносп ме-ханiзмiв управлiння реалiзацiею завдань довгострокового характеру та державного i громадського контролю за 1'х результатами» [7].
Отже, незважаючи на наявш в Укрш'ш ресурси сировинно'1 та виробни-чо! бази, низький рiвень розвитку втиз-няного ринку таких перспективних мате-рiалiв обумовлений специфiчними тех-нолопчними, iнституцiйними та фшан-совими обмеженнями, якi потребують спещального розгляду. Крiм того, попри ряд публшацш, присвячених зовнiшнiй торгiвлi продукцiею з деревини [8-10], залишаеться нерозкритим питання оцiнки експортного потенщалу розвитку вироб-ництва енергоефективних матерiалiв iз деревини в умовах дп мораторiю на екс-порт необроблених лiсоматерiалiв. Вирь шення цих проблем потребуе активiзацii державно-приватного партнерства у фо-рмуваннi сприятливих умов розвитку ринку НКМ iз деревини та розробки кон-цептуальних засад його розвитку.
Метою статл е: виконання порiв-няльного аналiзу технiко-економiчних характеристик традицiйних i нових конс-трукцiйних матерiалiв; оцiнка економiч-них ефектiв розвитку ринку нових НКМ iз деревини з точки зору 1'х виробництва в
Укршш та експорту, а також використан-ня, перш за все, у галузi будiвництва; розробка пропозицiй щодо шститущйно-го та фiнансового забезпечення розвитку втизняного ринку НКМ i3 деревини.
TexHiKO-eKOHOMi4Hi характеристики НКМ i3 деревини
Останшм часом у будiвництвi ви-користовують простий брус, профшьова-ний брус, клеений брус, профшьовану колоду. Проте використання цих матерь алiв мае значнi недолши: усадка будiвлi, деформацiя, розтрiскування деревини тощо. Порiвняльний аналiз техшко-економiчних та екологiчних характеристик юнуючих матерiалiв iз деревини свi-дчить, що дана проблема може бути ви-ршена за рахунок упровадження нових матерiалiв iз деревини та панельно-каркасних технологiй. На сьогоднiшнiй день упроваджуються рiзноманiтнi технологи каркасного будiвництва, серед яких е тi, що почали застосовуватися ще в минулому столгтп [11].
У кранах €С при будiвництвi жит-ла та сощальних об'ектiв почали активно використовувати панелi з поперечно-клеено'1' деревини - CLT (Cross-Laminated Timber) панель Це масивний багатошаро-вий клеений матерiал iз деревини, який мае вщ 3 до 9 шарiв, що укладаються у взаемно перпендикулярних напрямках, проклеюються еколопчно чистим клеем i пресуються. У результат таю панелi на-бувають властивостей монолiту i за несу-чою здатнiстю не поступаються залiзобе-тону. Панелi виготовляються завдовжки до 24 м, завширшки до 4 м, товщиною до 0,5 м. Вони мають невисоку щiльнiсть -480-500 кг/м3. Висока мiцнiсть та розмiри панелей дозволяють робити з них вели-когабаритнi елементи стiн, стель, дахiв. На початку 90-х роюв минулого столiття у Швейцари були створеш першi зразки перехресно-клеено'1' деревини. Компани з Лозанни i Цюрiха розпочали виробницт-
во панелей i3 цього матерiалу для будiве-льних проекпв. На початку ХХ1 ст., i3 зростанням популярности екологiчно чистого житла та тдвищенням вимог будь вельних норм €С до енергоефективностi, обсяги будiвництва з використанням панелей i3 деревини значно збiльшилися. Лiдерами у виробництв та використаннi даних технологий е Австрiя, Нiмеччина, Швейцарiя, Швещя, Норвегiя, Велико-британiя. Новi заводи плануеться побу-дувати у Швецп, Австралп та Пiвнiчнiй Америцi. Це свщчить про зростаючий попит на даний вид будiвельних матерiа-лiв [12]. Використання нового матерiалу дало змогу побудувати в кранах Свропи багатоповерховi будинки, школи та iншi соцiальнi споруди з використанням панелей i3 деревини [13]. Монтаж одше!' па-нелi вiдбуваеться досить швидко - бли-зько двадцяти хвилин, що дозволяе здш-снювати зведення стiн невеликого буди-нку за одну змшу. Оскiльки панелi виро-бляються на заводах на високотехноло-гiчному обладнаннi з висушено!' дереви-ни, вони не мають проблем усадки, дефо-рмацн та розтрiскування. Дана технология будiвництва дозволяе проводити вну-трiшнi оздоблювальнi роботи вщразу пi-сля монтажу панелей, що скорочуе тер-мiн введення в експлуатащю будiвлi [14].
Як теплоiзоляцiйний, конструкцш-но-теплоiзоляцiйний та акустичний мате-рiал використовують плити ф1бролтов1. Фiбролiт виготовляеться зi спещально!' деревно!' вовни та неоргашчно!' в'яжучо'1 речовини (портландцементу, рщше - ма-гнезiальноi в'яжучо'1'). Деревну вовну одержують з недшово!' деревини хвой-них, рiдше листяних порщ на спещаль-них верстатах у виглядi тонких i вузьких стружок. Щшьшсть фiбролiтових плит становить 250-500 кг/м3. Плити виготов-ляють товщиною 30-150 мм [15].
До переваг фiбролiту належать: ви-сокий ступiнь вогнестiйкостi (фiбролiтовi плити вiдносять до класу важкогорючих
будiвельних матерiалiв); висока волого-стшюсть сучасних фiбролiтових плит (1х можна використовувати у примщеннях iз волопстю до 75%); висока бiологiчна стшюсть; досить низька теплопровiднiсть (0,09-0,12 Вт/м °С); високий рiвень зву-копоглинання та зву^золяци, що обу-мовлено сполучним характером пор, а також хорошими оброблювашстю, гвоз-димiстю, зчепленням зi штукатурним шаром та бетоном; тривалий термiн екс-плуатацн (50-60 роюв); висока мiцнiсть при згиш, що уможливлюе застосування фiбролiту при зведенш мiжкiмнатних перегородок. Залежно вщ густини i серед-ньо'1 товщини плит межа тако'1 мщности становить 0,4-2 МПа; зручнiсть в обробщ матерiалу (легко рiжеться, свердлиться, легко забиваються цвяхи, можна оштука-турювати); висока швидкiсть монтажу плит. Фiбролiт можна монтувати пiд м'яку по^влю незалежно вiд пори року. Фiбролiтовi плити можуть бути викорис-танi замiсть пiнополiстиролу та тнополь уретану при утепленнi та зву^золяцн будинкiв. З урахуванням стiйкостi до гризушв, вогнестiйкостi й екологiчностi даний матерiал мае переваги перед поль мерними. У випадках, коли потрiбнi мщ-нiсть та жорсткiсть матерiалу для тепло-iзоляцii, фiбролiт мае значш переваги над мiнеральними утеплювачами.
Потенщал енергозбереження при використанш НКМу будiвництвi
Як свщчать результати рейтингу Ukrainian Energy Index, показник енерго-ефективности для в^чизняно!' економши становить 54,2% вiд середнього рiвня кра'н GC [16]. Енергоефективнiсть про-мисловостi складае 51,1% вiд рiвня GC, сiльського господарства - 37,1, сектору послуг - 46,1, будiвництва - 11,3, житло-вого сектору - 61,9%. Рейтинг енерго-ефективности серед регiонiв очолили За-карпатська, Черншвська та Вiнницька областi, показники енергоефективности в
яких складають 64,3; 63,8 i 62,9% вщ рiв-ня СС вщповщно. Потенцiал енергозбе-реження для Украши складае 26,5 млн т нафтового е^валенту (н.е.), що вiдповi-дае приблизно 29,3 млрд м природного газу. У грошовому вимiрi можлива еко-номiя складае 11,4 млрд евро (у цшах 2010 р.).
Промисловють i житловий сектор мають найвищий потенцiал енергозбере-ження, оскшьки вони е найбiльшими споживачами енергоресурав (рис. 1).
Питома вага промисловосп та житлового сектору в енергозбереженш Украши складае 48,0 i 34,9% вiдповiдно. Слiд вщ-значити, що промислово розвинуп кра''-ни забезпечують близько 60-65% еконо-мiчного зростання за рахунок енерго-ефективносп. На кожний вiдсоток зростання ВВП припадае лише 0,4% зростан-ня енергоспоживання. Незважаючи на те що частка ЖКГ у ВВП краши складае 56%, галузь споживае 30% вае'' енергл в кра'ш.
11164; 15%
24845; 34%
23466; 32%
ЕЭ Промисловiсть Ш Домогосподарства ® 1нш1 споживачi
ЕЭ Транспорт
□ Стьське господарство
Складено за офщшними даними М1жнародного енергетичного агентства
Рис. 1. Юнцеве енергоспоживання Украши, тис. т н.е.
Енергоспоживання в секторi ЖКГ краши (теплова енерпя), вщповщно до даних, наведених в енергетичному балан-сi Украши за 2015 р., становило 2 874 тис. т н.е. [17], а згщно з продуктовим енергетичним балансом Украши було спожито 120 350 ТДж теплово'' енергп [18]. Як вщзначають експерти, невисока ефектившсть сектору ЖКГ (62% вщ рiв-ня СС) пояснюеться економiею на яюс-них будiвельних матерiалах на етат масштабно'' забудови за радянських часiв, вiдсутнiстю приладiв облшу споживання теплово'' енерги, недолiками тарифно'' пол^ики, застарiлими нормативами енергоспоживання у будiвлях, якi не змшю-
валися протягом останнiх 25 роюв. Пщ-вищення енергоефективностi до европей-ського рiвня в цiй сферi дозволило б за-ощадити близько 8,3 млн т енергоресур-ав у нафтовому еквiвалентi або близько 3,6 млрд евро. Отже, одним iз головних завдань реформування ЖКГ Украши е пщвищення ефективностi енергоспоживання до рiвня, здатного забезпечити не менше 20-30% економп ПЕР.
Станом на 01.01.2016 р. житловий фонд Украши становить 973,8 млн м2 за-гально'' площi, з яко'' житлово'' площi жи-тлових примщень - 613,4 млн м . Житловий фонд мюьких поселень становить 60,8%, або 592,5 млн м2, а житловий
фонд сшьсько'' мюцевосп - 39,2%, або 380,7 млн м2. Площа житлових примь щень мiських поселень становить 363,9 млн м2, а сшьсько'' мiсцевостi -249,4 млн м . Загальна площа ветхих житлових споруд становить 3,3 млн м2, а загальна площа аваршного житлового фонду - близько 1 млн м2. Кшьюсть ава-ршних i ветхих будiвель становить близько 60 тис. од., у них проживав 88,5 тис. чол. [19].
За даними Державно'' служби статистики в Укра'ш за 4 роки кшьюсть житлових будинюв знизилася на 10,6%: з 10,16 млн од. за тдсумками 2010 р. до 9,1 млн од. у кшщ 2014 р. При цьому ко-жен четвертий будинок у нашш кра'ш побудовано в 1946-1960 рр., ще майже чверть - 60-х роюв будiвництва. Крiм того, майже 12% будинюв було зведено в 1919-1945 рр. Сшд вiдзначити, що даш про роки будiвництва датуються початком 2011 р., проте з тих тр через старють i аварiйнiсть iз житлового фонду виклю-чили лише 1,6 млн м , або 0,1% вщ зага-льного обсягу на той час (1,08 млрд м ). Натомють було введено в експлуатащю 38 млн м2 (3% вiд загально'' кiлькостi), тому ситуащя з того часу мало змшилася [20].
У Середньостроковому плаш прю-ритетних дiй Уряду до 2020 року плану-еться збшьшити кiлькiсть житлових бу-динкiв, що перебувають пiд управлiнням ОСББ, до 50% вщ загального обсягу житлового фонду. Згщно iз Законом Украь ни «Про об'еднання стввласниюв бага-токвартирного будинку» ОСББ - це «юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових примщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню 'хнього власного майна та управлшня, утримання i використання спiльного майна». За даними уряду, на кшець 2016 р. кшьюсть дiючих ОСББ становить 24,4 тис., що охоплюе 23% за-гально'1 площi житлового фонду кра'ни.
Слiд очiкувати, що передача житлового фонду на баланс ОСББ разом з юнуючи-ми законодавчими можливостями для ЖБК сформуе платоспроможний попит на реноващю застаршого житлового фонду.
У кра'нах iз ринковою економiкою значна частка швестищй спрямовуеться на реконструкцiю житлових будiвель. За оцiнками фахiвцiв, частка швестищй на реконструкщю житлових будiвель у Нь меччинi становить 70%, у Канадi та Дани - приблизно до 50% обсягу кош^в, яю залучаються на нове будiвництво. У США ця частка перевищуе 40%, аналогь чна тенденцiя спостер^аеться у Идерла-ндах [21]. Варто вщзначити, що фахiвцi вже зараз розробляють новi методи реко-нструкцп житлових будинкiв сучасних серiй [22].
На сьогодш iснуе два напрями ре-конструкцп застарiлого житлового фонду. Перший - знесення будинюв, що су-проводжуеться виселенням мешканщв i подальшим зведенням на 'х мiсцi нових висотних житлових комплекав. У цьому випадку виникають додатковi витрати, пов'язанi iз знесенням житлових будь вель, вивезенням будiвельного см^я i створенням фонду для переселення. Од-нак цi витрати досить швидко окупають-ся у великих мютах (мегаполiсах) за ра-хунок щни мiстобудiвноi територп та ре-алiзацii додаткових площ у нових будин-ках. Другий напрям - реконструкщя житлових будiвель за рахунок прибудов, надбудов, вставок. Цей напрям на 20-30% дешевше нового будiвництва.
У сучасних умовах оптимальним е метод зведення ширококорпусних жит-лових будiвель. Цей метод передбачае зведення енерго- i матерiалоекономiчних споруд на мiсцi житлових будiвель без знесення останнiх. Основна щея полягае у поеднаннi процесiв проектування та реконструкцп iснуючих будiвель iз по-лiпшенням 'х споживчих якостей i подо-
вження життевого циклу. При цьому 'х житлова площа збшьшуеться бiльш нiж у два рази при одночасному зростанш кь лькостi квартир. Рiшення, яю пропону-ються, дають змогу зводити ширококор-пуснi будинки висотою до 17 поверхiв рiзноманiтноi конфшурацй при реконст-рукцй житлового фонду, розташованого в центральнiй частинi мiста, i будинкiв, побудованих у перiод шдус^ального домобудування [23].
При 'х зведенш використовуеться iснуюча виробнича база цегляного, блочного, панельного i монол^ного домобудування, яка забезпечуе: зниження варто-стi будiвництва житла на 12-15%; скоро-чення експлуатацiйних затрат на 30-40%; економш територй забудови на 15-20%; варiантний, за замовленням, набiр квартир вiд одше'' до шести i бiльше юмнат, включаючи квартири у двох рiвнях, му-нiципального i комерцiйного призначен-ня; вiдповiдний сучасним вимогам набiр санiтарних, побутових, оздоровлюючих i допомiжних примiщень достатньо'' пло-щi; бшьш повноцiнне використання перших поверхiв житлових будiвель для роз-ташування об'ектiв торгiвлi, обслугову-вання населення, комерцшних пщпри-емств; використання цокольних i пщва-льних примiщень; бшьш рiзноманiтнi ар-хiтектурнi форми та шдивщуальний зов-нiшнiй вигляд житлових будiвель, якi бу-дуються чи реконструюються [24]. Внут-рiшне перепланування та надбудова до-даткових примщень на базi iснуючих фундаментiв i збереження основних не-сучих конструкцш передбачае широке використання НКМ. Таким чином, з переходом на проектування i будiвництво ширококорпусних будинюв вирiшуються практично всi основнi аспекти рацюналь заци житлових будинкiв перших масових серш - вiд полшшення комфорту будин-кiв i квартир, арх^ектури i зовнiшнього вигляду забудови, тдвищення техшчно-
го рiвня i соцiально-економiчних характеристик житла до оптимiзацii експлуа-тацй житлового фонду.
Тарифи на теплопостачання фор-муються згiдно з Порядком формування тарифiв на теплову енергiю, й виробниц-тво, транспортування та постачання, пос-луги з централiзованого опалення i постачання гарячо'' води (далi - Порядок) затвердженим Постановою Кабшету Мь нiстрiв Укра'ни «Про забезпечення единого тдходу до формування тарифiв на комунальнi послуги» вщ 1 червня 2011 р. Порядок застосовуеться при установлен-нi Нацюнальною комiсiею, що здiйснюе державне регулювання у сферi комуна-льних послуг, та органами мюцевого са-моврядування тарифiв на теплову енер-пю, й виробництво, транспортування та постачання, послуги з централiзованого опалення i постачання гарячо'' води для суб'екпв природних монополiй, а також для суб'екпв господарювання на сумiж-них ринках. Порядок визначае обсяг i групування планованих витрат, що вклю-чаються до повно'' собiвартостi теплово'' енергй, й виробництва, транспортування та постачання, а також централiзованого опалення; плановий прибуток для враху-вання в одно- та двоставкових тарифах на теплову енерпю, й виробництво, транспортування та постачання, а також послуг централiзованого опалення.
Тарифи на централiзоване опалення, що д^ть з 1 липня 2016 р., затвер-дженi постановою НКРЕКП вщ 09.06.2016 р. № 1101 [25]. Вщповщно до даного нормативного акта в м. Киевi ПАТ «Кшвенерго» надае послугу з централiзованого опалення для мешкан-цiв житлових будинюв з будинковими та квартирними приладами облшу теплово'' енергй за тарифом 1 416,96 грн / Гкал з урахуванням податку на додану вартють. Для мешканщв будинкiв без приладiв об-лiку за тарифом 32,97 грн / м2 на мюяць в
oпaлювaльний ceзoн [26]. За даними HKPEKn cepeдньoзвaжeний тapиф на oпaлeння пo peгioнax cтaнoвить 1G35,68 гpн / Гкал бeз ypaxyвaння пoдaткy на дo-дану вapтicть cтaнoм на 13 ачня 2G17 p.
[27].
Пpoтягoм п'яти ocтaннix poкiв в Укpaïнi пpийнятo бiльшe пiвтopa дecяткa дepжaвниx бyдiвeльниx нopм i нацюна-льниx cтaндapтiв, cпpямoвaниx на тдви-щeння пoкaзникiв eнepгoeфeктивнocтi бyдiвeльниx oб'eктiв, якi стали засто^-вуватися у нoвoбyдoвax. Зaпpoвaджeнi
Oднaк нapaзi зacтapiлий житлoвий фoнд залишаеться вкpaй eнepгoвитpaт-ним. Дo тoгo ж oкyпнicть yтeплeння дo-мiвoк зoвciм да така вжe i oчeвиднa, як ^ий^те вважати, - вoнa cтaнoвить 25-3G poкiв. Cтiни пpaктичнo нeeфeктивнo yтeплювaти вищe дaвнo вcтaнoвлeнoгo кoeфiцieнтa тepмiчнoгo oпopy R = 1,1 -1,5 KV/Вт.
^щальш нopми та нopмaтиви ш-pиcтyвaння житлoвo-кoмyнaльними пoc-лугами peглaмeнтyютьcя вiдпoвiднo дo Пocтaнoви Kaбiнeтy Miнicтpiв У^аши вiд G6.G8.2G14 p. № 4G9 «npo вcтaнoв-лeння дepжaвниx ^щальник cтaндapтiв у cфepi житлoвo-кoмyнaльнoгo oбcлyгoвy-
мexaнiзми пiдвищeння piвня тeплoiзoля-цп житлoвиx бyдинкiв дoзвoлять пicля ввeдeння ïx в eкcплyaтaцiю дocягти змe-ншeння eнepгoвитpaт на oпaлeння жит-лoвиx квapтиpниx бyдинкiв на 1,2 ТДж/pk, aбo на 3,6 млpд м3 пpиpoд-нoгo газу щopiчнo з вiдпoвiдним знижeн-ням викидiв CO2 на 2,2 млн т/prn. Moж-ливу eкoнoмiю eнepгopecypciв у вiднoc-нoмy вимipi вiд зaпpoвaджeння зaxoдiв щoдo peнoвaцiï бyдiвeль нaвeдeнo в табл. 1.
Тaблuця 1
вання» [29]. Hopмa викopиcтaння тeплo-вoï eнepгiï для цeнтpaлiзoвaнoгo oпaлeн-ня житлoвиx бyдинкiв, oблaднaниx буди-нкoвими aбo квapтиpними пpилaдaми o6-лiкy, cтaнoвить G,G548 Гкал / м2 oпaлю-вaнoï плoщi на мюяць в oпaлювaльний пepioд [3G].
Таким чинoм, iз нaвeдeниx вищe виxiдниx дaниx мoжливo oцiнити пoтeн-цiйний eфeкт вiд peкoнcтpyкцiï житлoвo-гo фoндy У^аши з викopиcтaнням eнep-гoeфeктивниx HKM, щo cтaнoвить близь-кo 8,6 млpд грн щopiчнo, aбo близькo 1G% вщ зaгaльнoгo пoтeнцiaлy eнepгo-збepeжeння в ce^opi ЖKГ (табл. 2).
Eнepгoeфeкmuвнi 3axodu npu peкoнсmpукцlï ma penorecnilï буд1велъ
Зaxoди Рoзpaxyнкoвa eкoнoмiя ПЕР, % Тepмiн oкyпнocтi зaxoдy
Утeплeння пpимiщeння зcepeдини 25-30 1-2 ceзoни
Утeплeння пpимiщeння ззoвнi 20-25 2-3 ceзoни
Зaмiнa в^н та двepeй 7-8 2G poкiв
Утeплeння cтeлi та дaxy 3-5 4G poкiв
Змeншeння вeнтиляцiйниx втpaт 19-21 1 ceзoн
Зaпpoвaджeння cиcтeм peгyльoвaнoгo cпoживaння 37-60 15 poкiв
Пepexiд на лoкaльнi cиcтeми дo 5G 1-2 ceзoни
Зaмiнa тpyбoпpoвoдiв та бaтapeй 10-12 1G poкiв
Cиcтeми peгyльoвaнoгo cпoживaння 7-8 1-2 ceзoни
1 CRnaAeTO за даними джepeлa [28].
Таблиця 2
Ощнка потенщалу енергозбереження в1д використання НКМ при реконструкцИ та реновацИ житлового фонду Украти1_
Показник Значення
Житловий фонд Укра'ни станом на початок 2016 р., млн м2 613,4
Норматив споживання на 1 м за рш, Гкал 0,16
Споживання теплово'' енергл за рiк, млн Гкал за рш (2015 р.) 28,8
Площа потреби в модершзацп/утепленш житлового фонду, млн м2 490,7
Економiя теплово'' енергл вiд використання НКМ, млн Гкал за рш 7,8
Зменшення викидiв парникових газiв, млн т СО2 за рiк 1,7
Тариф на теплову енерпю для житлового фонду ачень 2017 р., тис грн/Гкал 1,24
Вартисть теплово'' енергл для опалення житлового фонду, млрд грн. за рш 28,6
Вартiсть зекономлено'' теплово'' енергл житлового фонду, млрд грн. за рш 8,6
Витрати на модершзащю/утеплення житлового фонду, млрд грн 84,6
Економiчна ефективнiсть модершзацл/утеплення житлового фонду 0,10
Перiод окупностi, роюв 10
1 Складено авторами.
Експортний потенщал розвитку виробництва НКМ
Проект Експортно'' стратеги Украь ни встановлюе перелш прюритетних сек-торiв експорту, серед яких зазначенi i ви-роби з деревини. Даний напрям е перс-пективним за трьома прюритетами експортно'1 стратеги, визначеними в даному документа Важливим фактом розвитку виробництва виробiв iз деревини е те, що у 2015 р. Верховна Рада Укра'ни ввела заборону на експорт люо- та пиломатерь алiв у необробленому виглядi на 10 роюв. Вiдповiдно до Закону Укра'ни № 325-VIII вщ 9 квiтня 2015 р. «Про внесення змш до Закону Укра'ни «Про особливостi державного регулювання дiяльностi суб'ектiв тдприемницько'' дiяльностi, пов'язано'' з реалiзацiею та експортом ль соматерiалiв» щодо тимчасово'1 заборони експорту лiсоматерiалiв у необробленому виглядi» забороняеться вивезення за меж Укра'ни лiсоматерiалiв у виглядi необ-роблено'' деревини, зокрема, лю-кругляк у виглядi колод, стовтв iз транспортною вологiстю бiльше 22% та пиломатерiали i заготiвки товщиною бiльше 70 мм iз транспортною волопстю бiльше 22%. Мора-торiй набув чинностi з 01.11.2015 р. для вах порiд, о^м сосни, та з 01.01.2017 р.
i для сосни. До перелiку цiнних порiд, якi не тдлягають експорту в будь-якому ви-гляд^ внесли також дуб [31].
Вщповщним чином змiнилися обся-ги експорту деревини з Укра'ни (рис. 2). Отже, внаслщок дп мораторiю в Укрш'ш значно зростае додаткова сировинна база для розвитку ринку НКМ iз деревини, яка користуеться попитом на св^овому ринку цих технологий, i наразi становить близько 1,5 млн м3 вартiстю 76 млн дол.
• • 3
США. Слiд зазначити, що вартють 1 м необроблених лiсоматерiалiв теж змен-шилася. Це свiдчить про необхщшсть змiн юнуючо'' тенденцп сировинного експорту та доцшьносп експорту виробiв з деревини з бшьшою доданою вартiстю.
Якщо у 2014 р. експорт деревини з Укра'ни становив 3,5 млн м на суму 254,2 млн дол. США, то вже у 2015 р. бу-ло експортовано 3,0 млн м3 на суму 172,5 млн дол. США, у 2016 р. - лише 2,1 млн м3.
Основними напрямами експорту приблизно в рiвнiй пропорцп стали кра'-ни Свропи та Ази (рис. 3, 4). Перспекти-вним напрямом експорту продукцп дере-вообробно'' галузi е кра'ни СС, а саме Ав-стрiя, Нiмеччина та Iталiя.
"Кшыастъ
Склaдено 3a AannHH Держaноï служби cтaтиcтики Укрaïни
Рис. 2. Обсяги e^nopmy нeoбpoблeнo'ï дepeвuнu
2014 2015 2016
• СНД —■— Свропа • • -it • • Аз ¡я - -К— - Всього
Склaдено 3a Aa^im Держaноï служби cтaтиcтики Укрш'ни
Рис. 3. Гeoгpафiчнuй poзnoдiл e^nopmy нeoбpoблeнo'ï дepeвuнu
Склaдено 3a дaними Держaноï служби cтaтиcтики Укрaïни
Рис. 4. E^nopm нeoбpoблeнo 'ï дepeвuнu у гpoшoвoму вuмipi, млн дoл. США
Про перспектившсть розвитку екс-порту НКМ iз деревини свiдчить той факт, що на европейському ринку серед-ня вартють лiсу-кругляку становить 8090 дол. США / м3, а оброблено'' деревини - на порядок вища залежно вiд ступе-ня обробки. Наприклад, на ринку СС 1 м3 СЦГ панелей коштуе на 500 евро. Таким чином, експортна ефектившсть ^зниця мiж потенцiйним експортом необробле-но'' деревини та виробiв iз НКМ) стано-витиме близько 134 млн дол. США. Да-ного ефекту можливо досягти за рахунок виробництва й експорту НКМ iз люу-кругляку, який надiйде на внутршнш ринок унаслiдок дп моратор^. Отже, економiчна доцiльнiсть заходiв щодо приведення укра'нсько'' промислово'' продукцп у вщповщшсть до технiчних стандартiв СС е беззаперечною.
Нар^ доступ деяких видiв укра'нсько'' продукцп на европейський ринок залишаеться ускладненим через наяв-нють нетарифних бар'ерiв. Угода про оцшку вiдповiдностi та прийнятшсть промислово'' продукцп (АСАА) е шстру-ментом усунення технiчних бар'ерiв у торгiвлi Укра'ни та СС. Пщписання да-ного документа передбачено Угодою про асоцiацiю мiж Укра'ною та кра'нами Св-ропейського Союзу.
Оскiльки Угодою АСАА регламен-товано, що торгiвля товарами мiж Укра'-ною та СС в охоплених цiею угодою секторах здшснюватиметься на тих самих умовах, що застосовуються в торгiвлi товарами мiж кра'нами-членами СС, у сферу дп Угоди АСАА доцiльно включити iнновацiйну продукщю деревообробно'' промисловостi. Це стимулюватиме засто-сування новiтнiх стандартiв, сприятиме тдвищенню конкурентоспроможностi промислово'' продукцп деревообробно'' галузь Окрiм зазначеного в Угодi АСАА перелшу з 27 сфер, яю потребують пер-шочергово'' гармошзацп в^чизняного за-конодавства з европейським (згщно iз вка-заними термiнами перехщного перiоду),
пiд дiю Угоди згодом можуть потрапити й iншi сектори промисловосп, зокрема тi, що стосуються виробництва НКМ.
Ыституцшне та фтансове забез-печення розвитку ринку НКМ iз дере-вини
За оцшками Держенергоефективно-ст та мiжнародних консультантiв, зага-льна потреба в iнвестицiях у термомоде-рнiзацiю житлового фонду складае до 830 млрд грн (станом на II квартал 2015 р.). У 2015 р. Урядом вщповщно до кращих ев-ропейських практик започатковано на державному рiвнi мехашзм ствфшансу-вання впровадження енергоефективних заходiв для населення - фiзичних осiб та ОСББ (постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни № 231 вщ 8 квiтня 2015 р.). Фь нансування механiзму передбачено в рамках виконання Державно'' цшьово'' еко-номiчноi програми енергоефективносп та розвитку сфери виробництва енергонось 'в з вiдновлюваних джерел енергп та аль-тернативних видiв палива на 2010-2015 роки (далi - Програма).
Для забезпечення безперервного фiнансування запроваджених механiзмiв державно'' тдтримки та можливого до-даткового залучення кошпв мiжнародних фiнансових i донорських органiзацiй прийнято рiшення про подовження виконання Програми спочатку на 2016 р., а згодом i на 2017 р. Вщповщно до постанови Кабiнету МЫс^в Укра'ни вiд 8 лютого 2017 р. № 69 орiентовний обсяг фшансування Програми становить 344,65 млрд грн, у тому чист 6,34 млрд грн - за рахунок державного бюджету, 15 млрд грн - за рахунок мюцевих бюджепв, 323,31 млрд грн - за рахунок шших джерел (табл. 3).
Державш асигнування на безпосе-редне здшснення заходiв щодо енерго-збереження й енергоефективностi згiдно iз Законом Укра'ни «Про Державний бюджет Укра'ни на 2017 рш» наведено в табл. 4.
Тaблuця 3
Джepeлa ma oбcяг фiнaнcувaння зaxoдiв щoдo eнepгoeфeкmuвнocmi, млpд гpн
Джepeлo фiнaнсyвaння Обсяг ф^н-сyвaння У тому чист no po^x
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Дepжaвний бюджeт 6,34 0,6 0,91 0,83 1,77 0,5 0,41 0,89 0,43
Мiсцeвi бюджeти 15 1,8 2 2,3 2,65 2,95 3,3
Iншi джepeлa 323,31 6,78 27,94 40,58 62,88 86,41 98,72
Усьoгo 344,65 9,18 30,85 43,71 67,3 89,86 102,43 0,89 0,43
Тaблuця 4
Дepжaвнe фiнaнcувaння зaxoдiв щoдo eнepгoeфeкmuвнocmiу 2017p., млн гpн_
Рoзпopядник ^штсв Cтarтi пpoгpaмнoï клaсифiкaцiï видaткiв Cyмa видaткiв
Мiнiстepствo peгioнaльнoгo poзвиткy, бyдiвництвa тa житлoвo-кoмyнaльнoгo гoспoдapствa У^шни Фyнкцioнyвaння Фoндy eнepгoeфeк-тивнoстi 400,0
Дepжaвнe aгeнтствo 3 eнepгoeфeктив-нoстi тa eнepгoзбepeжeння У^шни Рeaлiзaцiя Дepжaвнoï цiльoвoï e^-нoмiчнoï пpoгpaми eнepгoeфeктив-нoстi 400,0
Пoтpeбa y пoдoвжeннi Пpoгpaми oбyмoвлeнa нeoбхiднiстю фiнaнсyвaння мeхaнiзмiв дepжaвнoï пiдтpимки та^-лeння 3a пpинципaми спiвфiнaнсyвaння y таступних бюджeтних пepioдaх (20162017 pp.), a сaмe спpямyвaння кoштiв та пpямe бюджeтнe фiнaнсyвaння 3a мeхa-нiзмoм кoнкypснoгo вiдбopy.
Тaким чинoм, нoвa peдaкцiя npo-гpaми спpямoвaнa нa зaбeзпeчeння npo-дoвжeння фiнaнсyвaння дepжaвнoï тд-тpимки нaсeлeння та впpoвaджeння e^p-гoeфeктивних зaхoдiв шляхoм нaдaння вiдшкoдyвaння чaстини суми кpeдитiв, зaлyчeних фiзичними oсoбaми, ОCББ тa ЖБК нa пpидбaння eнepгoeфeктивнoгo oблaднaння тa мaтepiaлiв. Зoкpeмa, y 2016 p. бyлo пepeдбaчeнo спpямyвaти 84,96 млн ^н нa стимyлювaння фiзичних ocí6 - iндивiдyaльних влaсникiв житга (oднoквapтиpнi 6удинки тa oкpeмi ^ap-тиpи бaгaтoквapтиpних бyдинкiв) тa 42,02 млн ^н - нa стимyлювaння ОCББ дo впpoвaджeння eнepгoeфeктивних 3a-хoдiв y бaгaтoквapтиpних бyдинкaх.
Вiдпoвiднo дo Плaнy зaхoдiв щoдo peaлiзaцiï Нaцioнaльнoгo плaнy дiй з e^-pгoeфeктивнoстi нa пepioд дo 2020 po^ з мeтoю ствopeння шституцшних мexaнiз-мiв фiнaнсyвaння eнepгoeфeктивних 3a-хoдiв i пpoeктiв yпpoвaджeння raparno-вaнoгo джepeлa фiнaнсoвoгo зaбeзпeчeн-ня пoлiтики пiдвищeння eнepгoeфeктив-нoстi, зoкpeмa i3 зaлyчeнням пoзaбюджe-тних (мiжнapoдних) фiнaнсoвих peсypсiв, пepeдбaчeнo ствopeння Дepжaвнoгo фoн-ду eнepгoeфeктивнoстi. Згiднo з пpoeктoм ^н^пад! нoвoгo Фoндy eнepгoeфeктив-нoстi [32], poзpoблeним 3a с^иянта Мш-peгioнбyдy У^шни, гoлoвними зaвдaн-нями Фoндy eнepгoeфeктивнoстi e: шн-сoлiдaцiя фiнaнсyвaння eнepгoeфeктив-них пpoeктiв зpiзних джepeл; зaбeзпeчeн-ня пpивaбливих yмoв для фiнaнсyвaння пpoeктiв; poзпoдiл i кoнтpoль eфeктивнo-ro викopистaння фiнaнсoвих peсypсiв; ствopeння yмoв для зaлyчeння спiвфiнaн-сyвaння пpoeктiв. Ключoвa iдeя Фoндy пoлягae у спpямyвaннi eнepгeтичних суб-сидiй нa фiнaнсyвaння eнepгoeфeктивних зaхoдiв.
16 кв^ня 2017 р. Президент Укра'-ни пщписав Закон Укра'ни щодо продо-вження укладання енергосервiсних дого-ворiв для термомодершзацп будiвель бюджетних установ. Цей закон дае «зе-лене» свiтло роботi ЕСКО-компанiй у бюджетнш сферi та дозволяе виршити питання пiдвищення рiвня енергоефекти-вносп в закладах сощально'' сфери без залучення додаткових бюджетних кош-пв. Вiдтепер ЕСКО-компанп матимуть ус законодавчi пiдстави залучати при-ватш швестицп у впровадження енерго-ефективних заходiв у школах, дитсадках, лшарнях тощо. Зокрема, цим Законом удосконалено мехашзм енергосервiсу i передбачено можливють застосування електронних аукцiонiв через систему PROZORRO для закупiвель енергосервь су. Серед основних переваг Закону: зме-ншення енергоспоживання у близько 100 тис. бюджетних установ Укра'ни; заоща-дження мшьйошв гривень бюджетних кошпв на модершзащю бюджетних установ; активiзацiя малого та середньо-го бiзнесу, створення нових робочих мiсць; змщнення спiвпрацi влади та бiз-несу в рамках ЕСКО-договорiв; полiп-шення комфортних умов перебування у закладах сощально'' сфери. За оцiнками Держенергоефективносп, емнiсть укра-'нського ринку енергосервюу в Укра'ш сягае близько 5 млрд евро, зокрема у 2017 р. очшуеться укладення близько 100 ЕСКО-договорiв.
Для впровадження i поширення енергоефективних технологш та матерiа-лiв серед споживачiв ПЕР в енергетич-ному законодавствi низки кра'н передбачено визначення основних титв енергоефективних проекпв, якi можуть креди-туватися державою. В основному випад-ку кредити на впровадження енергоефек-тивно'' технiки надаються на 3-5 роюв iз подальшим поверненням кредиту протя-гом 5 роюв. У кра'нах, де дiють класичш
ринковi механiзми у сферi енергозбере-ження та енергетичнi перфоманс-конт-ракти, вщсоткова ставка на кредити ко-ливаеться в межах 5-9%. Вщповщно до Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Укра'ни вщ 8 квiтня 2015 р. № 231 «Про внесення змш до постанов Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни вщ 1 березня 2010 р. № 243 i вiд 17 жовтня 2011 р. № 1056» мехашзм державно'' пщтримки енергозбершаючих заходiв мае вигляд, представлений на рис. 5. Придбання з шщативи пщпри-емств-споживачiв паливно-енергетичних ресурсiв енергоефективних технологш, обладнання, матерiалiв, засобiв вимiрю-вання, контролю та управлшня витрата-ми ПЕР, а також швестицп в будiвництво енергоефективних об'ектiв кредитуються на пшьгових умовах за наявностi вщпо-вiдного експертного висновку органiв управлшня енергозбереженням. Розмiр зниження вiдсотковоi ставки залежить вщ енергетично'' ефективностi впровадження енергоефективних заходiв. Ком-пенсащя збиткiв кредитних установ вiд зменшення позикового вщсотка здiйсню-еться за рахунок кошпв фонду енерго-збереження.
Вщповщно до ст. 16 Закону Укра'ни «Про енергозбереження» стимулю-вання енергозбереження здшснюеться зокрема шляхом прюритетного кредиту-вання заходiв щодо забезпечення рацю-нального використання та економп енер-горесурсiв: «Прiоритетному кредитуван-ню пщлягають енергоефективнi заходи, що реалiзуються згiдно з рекомендацiями територiальних оргашв державно'' енергетично'' iнспекцii, включаючи витрати на науково-дослщш та дослщно-конструкторськi розробки, виготовлення дослiдних зразюв та експериментальних установок, упровадження у виробництво високоефективних технологiй та матерiа-лiв».
ПРОПОЗИЦ1Я
Запровадження репональ-но''' шдтримки - вщшкоду-вання частини вiдсоткiв за кредитами (за досвщом ЛьвiвськоV облает - 15%; 20%)
хнаеелення: :;:;_.
(6) Зведений реестр позичальнишв + копй' документ, що пщтверджують цшьове використання коштiв
(7) 20; 30; 40% вщ тiла кредиту (на обладнання + матерiали)
(5) Рахунки-фактури, акт використаних робiт тощо
(2) Надання кредитних коштiв (1) Звертаеться за кредитом
(8) Компенсация 20; 30; 40% вщ тта кредиту (на обладнання + матерiали)
. . . .....л
■.■■■.■■■.■■Банк :.■■■.■■■.■
ч_- ■ ■ ■■ ■. ■_■ ■ ■ ■■ ■■ J
(4) Рахунки-фактури, акт виконаних робп"
(3) Оплата робiт
Термш виплати допомоги -до 2 мкящв теля впровадження заходш
Складено за даними Держано! служби статистики Укра!ни
Рис. 5. Мехатзм державног тдтримки енергозбер^аючих захоЫв
KpiM державних фшансових ресур-ciB та кредитних програм комеpцiйних банкiв Украши, до розвитку ринку НКМ можуть бути залучеш кpедитнi лши та программ мiжнаpодних фiнанcових уста-нов та оргашзацш, таких як Свiтовий банк, Свропейський банк реконструкцп та розвитку, Свропейський швестицшний банк, Кредитна установа для вщбудови. Загальна сума коштiв, що можуть бути залучеш до pеалiзацii проекпв i3 вироб-ництва НКМ iз деревини та використання таких матеpiалiв для здiйcнення енер-гозбер^аючих cоцiально значимих про-ектiв у cфеpi будiвництва, становить 880 млн дол. США. Основш проекти, що пропонуються фiнанcовими донорами, наведено в табл. 5.
Висновки. З урахуванням значного попиту розвиток в^чизняного виробниц-тва НКМ iз деревини е одним iз перспективных напpямiв розширення внутрш-нього ринку та збшьшення експорту. Од-нак наpазi промислового виробництва
панелей НКМ iз деревини в Укршш поки немае, хоча дослщш партп вже випуска-ються. Натомicть iноземнi компанп про-понують достатньо широкий спектр ус-таткування для вщповщних технологiй виготовлення. Широкому впровадженню технологий виробництва НКМ iз деревини заважае недосконалють шституцшно-го забезпечення в галузi будiвництва, а також вщсутшсть фiнанcових механiзмiв державно-приватного партнерства у про-цеci впровадження провщних технологiй.
Здiйcненi доcлiдження свщчать про високу cоцiально-економiчну й еколопч-ну ефективнicть пpоектiв iз виробництва НКМ, виготовлених iз деревини, та пода-льшого !х використання в будiвництвi. Так, потенцiал енергозбереження при ре-новацп та вiдновленнi житлового фонду на принципово новш оcновi з викорис-танням НКМ становить близько 8,6 млрд грн щоpiчно, або близько 10% вiд загаль-
Таблиця 5
Кредитний портфель заход1в щодо енергоефективност1 вгд м1жнародних фтансових установ та оргатзацт1_
Оргашзащя / установа Програма / проект Сума Термш реалiзацi''
Св1товий банк Проект доступу до довготермшового фь нансування 150 млн дол. США Узгоджуеться
Свропей-ський банк реконструкцп та розвитку Програма «IQ energy» з тдтримки енерго-ефективно' модершзаци житла 75 млн евро Узгоджуеться
Кредит на ф1нансування заход1в щодо тд-вищення енергоефективност1 громадських буд1вель 10 млн евро Узгоджуеться
Свропей-ський швес-тиц1йний банк Проект «Основний кредит для малих та середн1х п1дприемств та компанш i3 сере-дн1м рiвнем каmталiзащ'» 400 млн евро 2015-2017 рр.
Проект «Надзвичайна кредитна програма для вщновлення Укра'ни» 200 млн евро 2015-2017 рр.
Кредитна установа для вщбудови Проект iнвестицiй у вщбудову та модернь зацiю шфраструктури регiонiв схщно' ча-стини Укра'ни (енергетика/комунальна шфраструктура) 150/90 млн евро 2015-2017 рр.
1 Складено за даними Мшстерства фшанав Укра'ни.
ного потенщалу енергозбереження у сек-торi ЖКГ. Експортна ефективнiсть, тобто збшьшення вартостi експорту готово'' продукцп у виглядi НКМ порiвняно з ек-спортом необроблено'' сировини, стано-витиме близько 134 млн дол. США щорь чно. Розвиток виробництва НКМ дозволить тдвищити зайняпсть населення, оскiльки додатково може бути створено близько 5 тис. робочих мюць.
На реалiзацiю заходiв щодо енергозбереження й енергоефективносп мо-жуть бути спрямованi значнi фiнансовi ресурси. Так, у Державному бюджет Укра'ни на 2017 рiк на виконання Державно'' цшьово'' економiчноi програми енергоефективностi видiлено 800 млн грн: 400 млн - Мшютерству регюнально-го розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства Укра'ни на формування Державного фонду енерго-ефективносп та 400 млн грн - Державному агентству з енергоефективносп та
енергозбереження Укра'ни. Кредитний портфель мiжнародних фшансових установ та оргашзацш, що може бути вико-ристаний, у тому чи^ при реалiзацii проектiв iз виробництва та використання енергозберiгаючих i соцiально значущих проектiв у сферi будiвництва з викорис-танням НКМ iз деревини, становить близько 880 млн дол. США.
Одним iз напрямiв вирiшення про-блеми розвитку в Укра'ш виробництва НКМ iз деревини могло б стати поши-рення дп Закону Укра'ни «Про стимулю-вання швестицшно'' дiяльностi у прюри-тетних галузях економши з метою ство-рення нових робочих мiсць» на випуск НКМ. Крiм того, доцiльно доповнити за-значеними НКМ дiючий орiентовний пе-релiк енергоефективного обладнання та матерiалiв, якi е складовими (комплек-туючими) устаткування, а також матерiа-лiв, що визначенi Порядком використання кошпв, передбачених у державному
бюджeтi для здiйcнeння зaxoдiв щодо eфeктивнoгo викopиcтaння eнepгeтичниx pecypciв та eнepгoзбepeжeння, зaтвepд-жeнoгo пocтaнoвoю КМУ вщ 17 жовтня 2011 p. № 1056. Caмe за цими мaтepiaлa-ми дepжaвoю здiйcнюeтьcя чacткoвe вщ-шкoдyвaння витpaт на ïx ^идбання. Оcкiльки poзвитoк виpoбництвa НКМ вщповщае cтpaтeгiчним пpoгpaмним до-кyмeнтaм poзвиткy eкoнoмiки У^аши, а вiтчизняний pинoк cтpaxyвaння фшатео-виx pизикiв поки що нeдocтaтньo poзви-нутий, доцшьним e викopиcтaння мexa-нiзмy надання дepжaвниx гapaнтiй для peaлiзaцiï вщповщник пiлoтниx i^ecra-цiйниx пpoeктiв iз зaлyчeнням iнoзeмнoгo кaпiтaлy. Caмe в такий otocí6 мoжe 6ути peaльнo зaдiяний мexaнiзм дepжaвнo-пpивaтнoгo napTOepcraa.
Пepсneкmuвнuмu нanpямaмu no-дaльшux дoслiджeнь e poзpoбкa кондап-тyaльниx зacaд poзвиткy pинкy нoвиx eнepгoзбepiгaючиx кoнcтpyкцiйниx мaтe-piaлiв iз дepeвини в частиш дepжaвнoï пiдтpимки (cтимyлювaння) попиту на внyтpiшньoмy pинкy та peaлiзaцiï e^-пopтнoгo пoтeнцiaлy. Вiдпoвiднi поло-жeння дoцiльнo iмплeмeнтyвaти у ^oe^ ти Cтpaтeгiï poзвиткy пpoмиcлoвocтi У^аши та Cтpaтeгiï cтaлoгo poзвиткy У^аши на пepioд пicля 2020 po^.
Лiтература
1. Угода пpo Acoцiaцiю мiж Укpaï-ною, з oднieï cтopoни, та Gвpoпeйcьким Союзом, €вpoпeйcьким cпiвтoвapиcтвoм з атомно'1 esprit' i 1хшми дepжaвaми-члeнaми, з шшо'1 cтopoни. Рeжим дocтyпy: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/9B4_ Gii.
2. Екcпopтнa cтpaтeгiя У^аши: Дopoжня кapтa cтpaтeгiчнoгo poзвиткy тopгiвлi 2017-2021. Жeнeвa: Мiжнapoд-ний тopгoвeльний цeнтp, 2017. 135 c.
3. Купчак П.М. Пepcпeктиви poзви-тку дepeвooбpoбнoï пpoмиcлoвocтi в
Укpaïнi. Рeжим дocтyпy: http://www.eco-nomy.nayka.com.ua/?op= i&z=3556.
4. Дeйнeкo Л.В., Купчак П.М. Ринки пpoдyкцiï дepeвooбpoбнoï та далюлоз-нo-пaпepoвoï пpoмиcлoвocтi. Пpoблeми, нaпpями та чинники cпpияння poзвиткy внyтpiшньoгo pинкy У^аши Дальний ceктop eкoнoмiки): кол. мoнoгpaф. За peд. A.I. Дaнилeнкa; Л.В. Дeйнeкo; В.О. То-чилiнa. Кшв : HAH У^аши, 1н-т eкoн. та ^огнозув. HAH У^аши, 2013. С. 152-i65.
5. Дepeвooбpoбнa галузь: як зaxи-щати та poзвивaти. Рeжим дocтyпy: https://voxukraine.org/2G il/G5/i9/derevoob robna-galuz-yak-zahishhati-ta-rozvivati/.
6. Пiнчeвcькa О.О. Aктyaльнi навями poзвиткy дepeвooбpoбнoï ^омда-лoвocтi в Укpaïнi. Рeжим дocтyпy: http://www.nubip.edu.ua.
1. Лiцyp 1.М., Лiмич Ю.В. Чинники фopмyвaння iннoвaцiйнo-iнвecтицiйнoï пoлiтики cтaлoгo poзвиткy. Ефeктивнa eкoнoмiкa. Рeжим дocтyпy:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=i& z=2299.
S. Кapпyк A. Розвиток зовшшньо'1 тopгiвлi У^аши дepeвиннoю ^одукщ-eю. Тoвapu ipuнкu. 2011. № 2. С. 26-36.
9. Гopoxiвcький О.1. Вплив обмш-ного ^pcy валют на eкcпopт дepeвиннoï пpoдyкцiï. В^ник Хмeльнuцькoгo нaцio-нaльнoгo yrneeprnmemy. 2010. № 3, т. i. С. 36-39.
iG. Мaкcимeць О.В. Ефeктивнicть зовшшньо'1 тopгiвлi дepeвинoю та ^оду-кцieю з дepeвини y^arncb^x тд^и-eмcтв пicля вcтyпy до СОТ та в yмoвax глобально'1 кpизи. Ефeктивнa eкoнoмiкa. Рeжим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua.
11. Кapкacний будинок. Рeжим до-cтyпy: https://uk.wikipedia.org.
12. Пaнeли из пoпepeчнo-клeeнoй дpeвecины (CLT). Рeжим дocтyпy: http://derevo.ua/articles/details/paneli-iz-poperechno-kleenoj -drevesiny-clt-65.
13. Дерев'яш багатоповерхiвки мiф чи реальшсть. Режим доступу: http://statti. in.ua/krasa/derev-jani-b agatopoverhivki -mif-chi-realnist.html.
14. Комплексные линии Ledinek для производства CLT-панелей. Режим доступу: http://www.derevo.info/content/ detail/5451.
15. Что такое фибролит? Где применяют фибролит? Его достоинства и недостатки. Режим доступу: http://gidproekt. com/chto-takoe-fibrolit-gde-primenyayut-fibrolit-ego-dostoinstva-i-nedostatki.html.
16. Рейтинг енергоефективносп областей Укра'ни. Ukrainian Energy Index. Режим доступу: http://energy-index.scm.com.ua/media/report/pdf/UEI_13 _3.pdf. (2013. - 104 с.)
17. Енергетичний баланс Укра'ни за 2015 рш. Режим доступу: http://ukrstat. gov.ua.
18. Енергетичний баланс Укра'ни (продуктовий) за 2015 рш. Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua.
19. Житловий фонд Укра'ни у 2015 рощ. Статистичний бюлетень. К.: Державна служба статистики Укра'ни. 2016. 80 с.
20. Держстат: кожному четвертому будинку бшьше 60 роюв. Режим доступу: https://www.biznews.com.ua/derzhstat-kozhnomu-chetvertomu.
21. Костецкий К.Ф., Гурко А.И. Зарубежный опыт воспроизводства жилищного фонда, его сохранения и модернизации. Экономика строительства. 2003. № 5. С. 33-45.
22. Олшник Н.1. Зарубiжний досвщ реконструкщ' житлового фонду. Держав-не управлшня: теорiя та практика. 2009. № 2. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2009_2/doc_pdf/Oliinyk.pdf.
23. Булгаков С.К. Новые технологии системного решения критических проблем городов. Известия вузов. Строительство. 1998. № 3. С. 5-23.
24. Булгаков С.К. Проблемы и пути развития современных городов. Пром. и
гражд. строительство. 1998. № 3. С. 1112.
25. Постанова НКРЕКП вщ 09.06.2016 р. № 1101 «Про внесення змш до постанови Нащонально' комюп, що здшснюе державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вщ 31 березня 2015 року № 1171». Режим доступу: http://www.nerc.gov.ua.
26. Тарифи на опалення. Режим доступу: http://kyivenergo.ua/te-home/opalen-nya.
27. Довщка про дiючi станом на 13 ачня 2017 року економiчно обгрунтоваш тарифи та собiвартiсть теплово' енергп для потреб населення, встановлеш лщен-зiатам. Режим доступу: http://www.nerc. gov.ua/data/filearch/tepl o/taryfy/naselennia/ Taryfy_teplo_naselennia.pdf.
28. Лiр В.Е., Письменна У.С. Еко-номiчний механiзм реалiзацi' полiтики енергоефективностi в Укра'ш. К.: НАН Укра'ни; 1н-т екон. та прогнозув, 2010. 208 с.
29. Постанова Кабшету МЫс^в Укра'ни вiд 06.08.2014 р. № 409 «Про встановлення державних сощальних ста-ндартiв у сферi житлово-комунального обслуговування». Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF.
30. Соцiальнi норми та нормативи. Режим доступу: http://sobes.ua/ua/baza-znan/entsiklopediya-subsidij/item/788-sotsialni-normy-ta-normatyvy.
31. Закон Укра'ни вщ 09.04.2015 р. № 325-VIII «Про внесення змш до Закону Укра'ни «Про особливосп державного регулювання дiяльностi суб'екпв пщпри-емницько' дiяльностi, пов'язано' з реаль зацieю та експортом лiсоматерiалiв» що-до тимчасово' заборони експорту люома-терiалiв у необробленому виглядЬ». Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/325-19.
32. Концепцiя Фонду енергоефективносп. Проект. Мiнiстерство регюна-льного розвитку, будiвництва та житло-
B0-K0MyHa.nbH0ro rocnogapcraa YKpaiHH. Pe^HM gocTyny: http://municipalenergy. org.ua/wp-content/uploads/2016/02/Minre-gion_Kontseptsiya_Fondu_Energoefektivno sti.pdf.
References
1. Association Agreement between the European Union and the European Atomic Energy Community and their member states, of the one part, and Ukraine, of the other part. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/l aws/show/984_0 11 [in Ukrainian].
2. Export strategy of Ukraine: Strategic trade development road map 2017-2021 (2017). Geneva: International Trade Center [in Ukrainian].
3. Kupchak, P.M. (2014, November) Prospects of development of woodworking industry are in Ukraine. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/?op= 1& z=3556 [in Ukrainian].
4. Deyneko, L.V., & Kupchak, P.M. (2013). Markets of products of woodworking, pulp and paper industry. In A.I. Danylenka, L.V. Deyneko & V.O. To-chylina (Eds.). Problems, directions and factors of assistance to internal market of Ukraine (real sector of economy) development (pp. 152-165). Kyiv: The State Organization "Institute for Economic and Forecasting, National Academy of Sciences of the Ukraine" [in Ukrainian].
5. Woodworking industry: how to protect and develop. Retrieved from: https://voxukraine.org/2017/05/19/derevoob robna-galuz-yak-zahishhati-ta-rozvivati/ [in Ukrainian].
6. Pinchevs'ka, O.O. Actual directions of development of woodworking industry are in Ukraine. Retrieved from: http://www.nubip.edu.ua [in Ukrainian].
7. Lytsur I.M., & Lymych Y.V. (2013, September). Factors of innovationinvestment policy for sustainable development. Effective economy. Retrieved from:
http://www.economy.nayka.com.ua [in Ukrainian].
8. Karpuk A. (2011). Development of foreign trade of Ukraine wood products. Commodities and markets, 2, pp. 26-36 [in Ukrainian].
9. Horokhivs'kyy O.I. (2010). Influence of course of exchange of currencies is on the export of wood products. Announcer of the Khmelnytsk national university, 3, Vol. 1, pp. 36-39 [in Ukrainian].
10. Maksymets, O.V. (2009, February). Efficiency of foreign trade wood and products from wood of the Ukrainian enterprises after entering to WTO and in the conditions of global crisis. Effective economy. Retrieved from: http://www.economy. nayka.com.ua [in Ukrainian].
11. Frame-house. Retrieved from: https://uk.wikipedia.org [in Ukrainian].
12. Panels from the transversal-glued wood (CLT). Retrieved from: http://derevo. ua/articles/details/paneli-iz-poperechno-kleenoj-drevesiny-clt-65 [in Russian].
13. Wooden multi-storey buildings is a myth or reality. Retrieved from: http://stat-ti.in.ua/krasa/derev-jani -bagatopoverhivki -mif-chi-realnist.html [in Ukrainian].
14. Complex lines of Ledinek for the production of CLT-panels. Retrieved from: http://www.derevo.info/content/detail/5451 [in Russian].
15. What fiberboard? Where does apply a fiberboard? His dignities and defects. Retrieved from: http://gidproekt.com/chto-takoe-fibrolit-gde-primenyayut-fibrolit-ego-dostoinstva-i-nedostatki.html [in Russian].
16. Rating of Power efficiency of areas of Ukraine. Ukrainian Energy Index. Retrieved from: http://energy-index.scm.com. ua/media/report/pdf/UEI_13_3.pdf. [in Ukrainian].
17. State Statistics Service of Ukraine (2016). Power balance of Ukraine is for 2015. Retrieved from: http://ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
18. State Statistics Service of Ukraine (2016). Power balance of Ukraine (product) is for 2015. Retrieved from: http://ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
19. State Statistics Service of Ukraine (2016). A housing fund of Ukraine is in 2015. Statistical bulletin. Kyiv. [in Ukrainian].
20. Committee of State statistics: every fourth house is 60 more than. Retrieved from: https://www.biznews.com.ua/derzhstat-kozhnomu-chetvertomu-domu-v-ukrayini-bilshe-rokiv/ [in Ukrainian].
21. Kostetskyy, K.F., & Gurko, A.I. (2003). Foreign experience of reproduction of housing fund, his maintenance and modernisation. Building economy, 5, pp. 33-45 [in Russian].
22. Oliynyk, N.I. (2009). Foreign experience of reconstruction of housing fund. Public administration: theory and practice, 2. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2009_2/doc_pdf/0liinyk.pdf. [in Ukrainian].
23. Bulgakov, S.K. (1998). New technologies of system decision of critical problems of cities. News of institutions of higher learning. Building, 3, pp. 5-23 [in Russian].
24. Bulgakov, S.K. (1998). Problems and ways of development of modern cities. Industrial and civil building, 3, pp. 11-12 [in Russian].
25. Energy and utilities the national regulatory commission of Ukraine (2016). Resolution About making alteration to resolution of the National commission that carries out government control in the spheres of energy and building services of March, 31, 2015, No. 1171 of June, 09, No. 1101. Retrieved from: http://www.nerc.gov.ua [in Ukrainian].
26. Tariffs are on heating. Retrieved from : http://kyivenergo.ua/te-home/opalennya [in Ukrainian].
27. Energy and utilities the national regulatory commission of Ukraine (2017).
Certificate about operating by the state on January, 13, 2017 economically reasonable tariffs and prime price of thermal energy for necessities the populations set to the licensees. Retrieved from: http://www.nerc.gov. ua/data/filearch/teplo/taryfy/naselennia/Tary fy_teplo_naselennia.pdf [in Ukrainian].
28. Lir, V.E., & Pys'menna, U.Ye. (2010). An economic mechanism of realization policy of energy efficiency is in Ukraine. Kyiv: The State Organization "Institute for Economic and Forecasting, National Academy of Sciences of the Ukraine" [in Ukrainian].
29. Cabinet of Ministers of Ukraine
(2014). Resolution: About establishment of state social standards in the field of housing and communal service of August, 06, No. 409. Retrieved from: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF [in Ukrainian].
30. Social norms. Retrieved from: http://sobes.ua/ua/baza-znan/entsiklopediya-subsi dij /item/788-sotsialni -normy-ta-normatyvy [in Ukrainian].
31. Verkhovna Rada of Ukraine
(2015). Law of Ukraine: About making alteration in Law of Ukraine "On the features of government control of activity of performers of entrepreneurial activities, related to realization and export of commercial timbers" in relation to a temporal embargo on the export of commercial timbers in an untilled kind" of April, 09, No. 325-VIII. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/325-19 [in Ukrainian].
32. Ministry of regional development, building and housing and communal services of Ukraine (2016). Project: Conception of Fund of Power efficiency of February, 22. Retrieved from: http://municipalle-nergy.org.ua/wp-content/uploads/2016/02/ Minregion_Kontseptsiya_Fondu_Energo-efektivnosti.pdf [in Ukrainian].
Виктор Эрихович Лир,
канд. экон. наук E-mail: [email protected]; Александр Сергеевич Быконя
ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» 01011, Украина, г. Киев, ул. Панаса Мирного, 26 E-mail: [email protected]
ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ ДЕРЕВООБРАБАТЫВАЮЩЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ В КОНТЕКСТЕ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ УКРАИНЫ
Дана оценка экономическому потенциалу развития деревообрабатывающей промышленности Украины на основе организации выпуска новых экологически чистых конструкционных материалов из древесины, в частности, определен потенциал энергосбережения, а также экспортный потенциал. Проведен анализ институциональных и финансовых механизмов развития рынка новых конструкционных материалов из древесины, на основе которого сформулированы предложения по их усовершенствованию.
Ключевые слова: деревообрабатывающая промышленность, инновации, экспорт, энергосбережение, устойчивое развитие, институциональное обеспечение, финансовые механизмы.
JEL: L 52, L 59, L 73, L 74, L 79, O 31, F13, F19.
Viktor E. Lir,
PhD in Economics, E-mail: [email protected];
Oleksandr S. Bykonia
Organization "Institute for Economics and Forecasting, Ukrainian National Academy of Sciences"
01011, Ukraine, 26, Panasa Myrnoho St.
E-mail: [email protected]
ECONOMIC POTENTIAL OF WOODWORKING INDUSTRY IN THE CONTEXT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF UKRAINE
Institutional conditions of the national woodworking industry's innovative development in the context of Ukrainian sustainable development were defined in the paper. These allowed to show that the actual requirement of time is to accelerate radical changes in the domestic market in terms of import substitution, as well as in the export's commodity structure, which should be based on the production of innovative competitive products with high share of value added.
Authorths carried out the comparative analysis of technical and economic characteristics of traditional and new structural materials, that allowed to determine the most perspective types of products for the national woodworking industry.
The estimation of an economic potential of the woodworking industry development on the basis of the implementation of new environmentally clean constructive materials from wood was carried out (in particular - the potential of energy saving in residential construction and modernization, as well as export potential of products with higher added value on the world markets.
The conducted research shows high socio-economic and environmental effectiveness of projects for the organization of new constructive and thermal insulation materials from wood production.
The analysis of institutional and financial mechanisms for the development of the market for new constructive materials from wood was carried out.
It was proved that the widespread introduction of technologies for the production of new construction materials (wood chips) from wood is hampered by the imperfection of institutional conditions in the field of design and construction, as well as by the lack of financial mechanisms of public-private partnership in the process of improving advanced technologies in building.
Authors offered measures to improve the institutional and financial provision of the new construction materials' expansion on wood market.
Taking into account considerable demand, national production development of new construction materials from wood is one of the perspective directions of growth of the domestic market and import substitution in the economy of Ukraine. Due to this it was suggested to include the woodworking industry's development in the priority directions of industrial development in the context of sustainable development of Ukraine.
Keywords: woodworking industry, innovation, export, energy saving, sustainable development, institutional provision, financial mechanisms.
JEL: L52, L59, L73, L74, L79, O31, F13.
OopMamu цumуeaннн:
Hip B.E., EHKOHH O.C. EKOHOMiHHHH noTeH^a. gepeBOo6po6Hoi npoMHC.OBOcri B KOHTeKcri cra.oro po3BHTKy YKpamu. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. 2017. № 3 (79). C. 1838. doi: 10.15407/econindustry2017.03.018
Lir, V.E., & Bykonia, O.S. (2017). Economic potential of woodworking industry in the context of sustainable development of Ukraine. Econ. promisl., 3 (79), pp. 18-38. doi: 10.15407/econindustry2017.03.018
Hadium^a do pedav^ii 17.07.2017p.
