CC BY
22
УДК 330.322.122:338.1(477) doi: 10.15407/econindustry2017.03.096
Алла Олександр1вна Касич,
д-р екон. наук, проф.
Кшвський нацюнальний унiверситет технологiй та дизайну 01011, Украша, м. Ки1в, вул. Немировича-Данченка, 2 E-mail: [email protected]
ЕКОНОМ1ЧНА САМОСТ1ЙН1СТЬ РЕГ1ОН1В У КОНТЕКСТЕ АКТИВ1ЗАЦП ПРОЦЕС1В МОДЕРНВАЦП
Статтю присвячено дослщженню р1вня економ1чно1 самостшносп регюшв у контекст актив1зац11 модершзацшних процеав. На основ1 виокремлення складових економ1чно! самостшносп здшснено класифшащю 11 основних показниюв. Надано рей-тингову оцшку р1вня економ1чно'1 самостшносп областей Укра1ни. Запропоновано ключов1 заходи тдвищення р1вня економ1чно'1 самостшносп регюшв для забезпечення процеав модершзацп.
Ключовг слова: регюн, економ1чна самостшшсть, модершзащя, прискорення, оцшка.
JEL: R12.
Модершзащя, як процес багатоас-пектних перетворень уах сфер юнування та життед1яльност1 суспшьства, потребуе системного та комплексного управлшня з метою синхрошзацп економ1чних, поль тичних та сощальних змш, яю вщбува-ються в сучасних умовах на глобальному, м1жнародному, нацюнальному, регю-нальному й оргашзацшному р1вн1. Здшс-нення системних змш на тдприемствах забезпечуе основу для регюнально! та нацюнально1 модершзацп. «Осучаснен-ня» соц1ально-економ1чно! системи, яке здшснюеться у переважнш бшьшосп кра1н св1ту, перетворюе модершзащю на глобальний процес.
Втрата в сощально-економ1чному розвитку Укра1ни понад чверп стол1ття, про що свщчать макроеконом1чн1 показ-ники, актуал1зуе завдання прискорення модершзацшних процеав i для нацю-нально! економiки. Складнiсть реалiзацii стратегiчного завдання щодо розвитку укра1нсько1 економiки, яке викладено у Стратеги Укра1ни 2020 [21] - проведення комплексно1 модершзацп, потребуе фор-мування точок зростання на вах рiвнях
економiки: пiдприемств, галузей, реп-ошв. Так, здiйснення технолопчно1 модершзацп на пiдприемствах може i мае стати основою для галузево1 модершзацп. Важливим чинником стшкого розвитку нацюнально1 економiки е процеси ре-гюнально1 модершзацп, яка охоплюе сис-темнi змiни на регюнальному рiвнi. Пiд регiональною модернiзацiею сшд розумь ти зростання значимостi регюну в розвитку нацюнально1 економши, основою яко1 мають стати: тдвищення ефектив-ностi функцiонування органiв мюцево1 влади та формування iнновацiйно орiен-товано1 регюнально1 полiтики; зростання швестицшно1 привабливостi регiону та активiзацiя дшово1 активностi бiзнесу; налагодження iнновацiйних процеав за рахунок розвитку в регюш шновацшно1 iнфраструктури тощо. Важливим чинником активiзацii процесiв модершзацп на региональному рiвнi е пiдвищення рiвня економiчноi самостiйностi регiонiв кра1-ни, саме тому дана проблема е актуальною та потребуе дослiдження.
Регiональний чинник набувае в Укрш'ш значимостi, особливо з урахуван-ням активiзацii процеав децентралiзацii
© А.О. Касич, 2017
та тдвищення рiвня самоврядування те-риторш. За таких умов регiони стають центрами активiзаmi процесiв сощально-економiчного розвитку краши в цiлому. Фактично можна стверджувати, що регь они починають iснувати в «нових» умо-вах i 1'х слiд розглядати як реальну мож-ливiсть для прискорення сотально-еко-номiчного розвитку, тдвищення рiвня самостiйностi та перетворення на драй-вери розвитку нацюнально'1 економши в цiлому.
Таблиця 1
Ключов1 показники соц1ально-економ1чногорозвитку областей Украгни _за 2015р. (у розрахунку на одну особу), грн 1_
Обласп Валовий ре-г1ональний продукт Наявний дохвд Обсяг ви-робництва промисловоi Кат-тальш швес- Витрати на виконання наукових Загальна сума витрат на 1нноващйну
продукци тици досл1джень дшльнють
Вшницька 37270 33848 26465 4352 16 358
Волинська 30387 28312 18624 5299 13 62
Дн1иропетровська 65897 43458 92658 7450 478 2317
Житомирська 30698 31441 20557 2999 15 26
Закарпатська 22989 25045 11018 2887 30 13
Запор1зька 50609 42117 86854 4047 317 182
1вано-
Франк1вська 33170 29975 25138 6719 12 66
Киiвська 60109 39177 48644 13250 115 83
Клровоградська 39356 30979 23521 3890 63 130
Льв1вська 37338 33673 23068 4671 107 109
Миколаiвська 41501 33186 30102 4963 255 251
Одеська 41682 37732 22413 3514 84 20
Полтавська 66390 36393 77129 5267 39 89
Р1вненська 30350 29757 23126 3595 8 5
Сумська 37170 33944 32920 3138 108 145
Терноп1льська 24963 26884 12679 3311 10 13
Харк1вська 45816 36587 41927 3861 704 244
Херсонська 30246 31242 16250 2748 34 65
Хмельницька 31660 32650 15446 5026 11 51
Черкаська 40759 30608 38832 3365 78 42
Черн1вецька 20338 26838 7499 2866 50 20
Черн1г1вська 35196 31707 26727 3304 48 33
Середне значення 38813 32980 32800 4569 118 197
1 Розраховано за офщшними даними веб-сайпв головних управлшь статистики 22 областей Укра!-ни (даш Кшвсько! обласп наведено без м. Киева).
Наведет данi дозволяють виокре- ми соцiально-економiчноi диференщацп мити таю основi характеристики пробле- областей Украши:
В Укршт, як i в будь-якiй iншiй кршт, мають мiсце суттевi регiональнi вiдмiнностi в рiвнях соцiально-економiч-ного розвитку. Однак масштаби цих дис-пропорцiй в украшськш економiцi можна вважати перешкодою не лише модернь зацп, але i виходу на траекторiю стшкого розвитку. Пiдтверджують таку тезу i ключовi показники соцiально-економiч-ного розвитку областей Украши (табл. 1).
-Економгка промисловостг Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79)
1. 3a пoкaзникoм вaлoвoгo periora-льнoгo пpoдyктy, який хapaктepизye pi-вень poзвиткy eкoнoмiки peгioнy, piзниця мiж нaйкpaщим (Пoлтaвcькa oбл.) тa тай-гipшим знaчeнням (Чepнiвeцькa oбл.) cклaдaлo 3,3 pa3a, щo cвiдчить npo cyire-вi вiдмiннocтi y величиш вaлoвoï дoдaнoï вapтocтi, тoбтo y величиш eкoнoмiчнoгo pecypcy peгioнiв для пoдaльшoгo poзвит-
ку. ....
2. Cy^^i вiдмiннocтi пpocтeжy-ютьcя й y crpy^ypi видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, npo щй cвiдчaть, нaпpиклaд, oбcяги виpoбництвa пpoмиcлoвoï пpoдy-кцп в piзних oблacтях. Тaк, знaчeння ^o-гo пoкaзникa y Днiпpoпeтpoвcькiй oблac-тi y 12,4 pa3a пepeвищye пoкaзник 4eprn-вeцькoï oблacтi. Це oзнaчae, щo пpoмиc-лoвicть Mae pi3^ знaчимicть y poзвиткy piзних oблacтeй. Тaкa cитyaцiя нeпoвнoю мipoю вiдпoвiдae eтaпy пpoмиcлoвoï ^o-iндycrpiaлiзaцiï, якa вiдбyвaeтьcя в po3-винених ^штах cвiтy тa яш! пoтpeбye y^arn^^ eкoнoмiкa. Рoзвинeнi ^шни вичepпaли пoтeнцiaл зpocтaння i вaжли-вим джepeлoм йoгo зaбeзпeчeння e^nep-ти ввaжaють пoшиpeння no вciй ^ami мoжливocтeй для пpoмиcлoвoгo poзвиткy [25], щй пoклaдeнo в ocнoвy нoвoï шду^ тpiaльнoï пoлiтики, нaпpиклaд Велишб-pm^m'!, якa нaбyлa aктyaльнocтi пюля глoбaльнoï eкoнoмiчнoï кpизи. Мoжливo-cri для ycnixy в ycix periorax ^aï™ y пiдвищeннi життeвиx cтaндapтiв тa 3a-бeзпeчeннi eкoнoмiчнoгo зpocтaння зaлe-жaть вiд: пiдтpимки бiзнecy нa eтaпi 3a-пoчaткyвaння; cтимyлювaння внyтpiшнix iнвecтицiй; oнoвлeння iнфpacтpyктypи; cтимyлювaння poзвиткy пpoвiдниx cвiтo-вих гaлyзeй; poзвиткy ключoвиx нaвичoк poбoчoï отли, якi визнaчaють ïï шнку-peнтocпpoмoжнicть y дaний чac тa в мaй-бyтньoмy.
Пoeднaння пoкaзникiв вaлoвoгo pe-гioнaльнoгo пpoдyктy тa oбcягy виpoбни-цтвa пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï дoзвoляe ви-знaчити oблacтi, y яких пpoмиcлoвicть
нaйбiльшoю мipoю пoтpeбye мoдepнiзa-цп.
3. Вaжливим чинникoм мoдepнiзaцiï зaлишaютьcя швестицп, якi cпpямoвy-ютьcя нa poзвитoк cyчacниx гaлyзeй npo-миcлoвoгo виpoбництвa. Kiлькicнi xapaк-тepиcтики iнвecтицiй в ocнoвнi зacoби, як зaбeзпeчyють нeoбxiднy динaмiкy мo-дepнiзaцiйниx пpoцeciв y ^штах, щo po3-вивaютьcя, нaвeдeнo в poбoтi [12].
Рiвeнь iнвecтицiйнoï aктивнocтi в Укpaïнi в цiлoмy тa в бiльшocтi peгioнiв e дyжe низьким: cepeднe знaчeння oбcягy iнвecтицiй y poзpaxyнкy нa oднy ocoбy no ^ami не дocягae нaвiть 200 дoл. США 3a 2015 p., i лише 6 oблacтeй мaють пoкaз-ник вищий 3a cepeднe зтачення. А це oзнaчae, щo, нeзвaжaючи нa пeвнi perio-нaльнi в^мштоеп, зaгaльнa вeличинa pecypcy для мoдepнiзaцiï e дyжe низькoю.
4. Ocнoвним чинникoм мoдepнiзaцiï пpoмиcлoвocтi в cyчacниx yмoвax e 3дш-cнeння ото^мних iннoвaцiй (вiд ще'1 дo мacoвoгo виpoбництвa), якi пoтpeбyють знaчниx ф^н^вих pecypciв. Якщo взяти дo yвaги тaкi пoкaзники, як витpaти та викoнaння нayкoвиx дocлiджeнь i po3po-бoк влacними cилaми opгaнiзaцiй y po3-paxyнкy нa oднy ocoбy тa зaгaльнy cyмy витpaт та iннoвaцiйнy дiяльнicть y po3pa-хунку нa oднy ocoбy, тo вiдмiннocтi мiж oблacтями e ще бшьш cyттeвими, a це вкaзye та oбмeжeнi мoжливocтi peгioнiв для мoдepнiзaцiï влacними cилaми.
Вiдпoвiднo, пepшoчepгoвим 3a-вдaнням peгioнaльнoï пoлiтики мae crara пepepoзпoдiл вaлoвoгo peгioнaльнoгo пpoдyктy та ^p^ra iнвecтицiй у виш^-тexнoлoгiчнi виpoбництвa, зaпoчaткoвaнi в oблacтяx. Для ^oro нeoбxiднo тдви-щити piвeнь eкoнoмiчнoï caмocтiйнocтi peгioнiв, щo cтaнoвитимe ocнoвy в^ь шення пpoблeми peгioнaльнoï дифepeнцi-amï.
Рeгioнaльнi вiдмiннocтi e oб'eктoм дocлiджeння бaгaтьox як зapyбiжниx, тaк i yкpaïнcькиx учених. Ta^ Р. Хaгiнc,
Х. Iзушi та ш. [23; 24] розглядають регi-ональний розвиток через призму конку-рентоспроможностi, у тому чист глобально!', та визначають вплив рiвня конку-рентоспроможностi регюшв на економiч-ний розвиток кршни. Також слiд вщзна-чити роботу У. Барнеса та Л. Ледебурга [22], в якш дослщжено ключовi чинники розвитку регiонiв з позицш забезпечення економiчноi динамiки в сучасних умовах.
Укршнсью вченi, такi як З.В. Вар-налiй [18], Л. Возна [4], Б.М. Данилишин [6], М. Долшнш [9], А.1. Сухоруков та Ю.М. Харазiшвiлi [20] зосереджують сво1 зусилля на дослiдженнi проблем та перспектив соцiально-економiчного розвитку регюшв в Укршш, оскiльки для нашо1 кршни характерною е суттева регюналь-на диференцiацiя. Для виршення цих проблем у роботах [1; 3; 5; 7; 8; 14; 17] розроблено науковi положення регулю-вання розвитку регюнально1 економiки через формулювання шструментар^ державно1 регюнально1 полггики. За-вдання активiзацii процесiв модершзацп в регiонах повною мiрою вщповщають цiлям державно1 шновацшно-швести-цшно"1 пол^ики Укршни, загальнi пщхо-ди до формування яко1 представлено в робот [13]. Однак бракуе практично1 ре-алiзацii рекомендацiй учених, яка здебь льшого залежить вiд пол^ично1 свободи у сферi здiйснення адмшютративно1 ре-форми.
Соцiально-економiчний розвиток регiонiв визначаеться рiвнем 1х ресурсного забезпечення та здатшстю формувати необхiднi ресурси, тобто економiчною самостiйнiстю. У сучасних умовах в Укршш здшснюеться реформа мюцевого самоврядування шляхом децентралiзацii, яка мае на мет пiдвищення рiвня дшово"1 активностi в регiонах. Оскшьки цi змiни стосуються реформування системи дер-жавних фiнансiв i спрямованi, перш за все, на зосередження частини податюв у регюнах, важливим завданням перед мс-
цевою владою постае пiдвищення рiвня збалансованосп бюджетiв вiдповiдних територiй [11]. Забезпечення бюджетно'1 самостiйностi регiонiв дозволить збшь-шити державнi швестицп в шфраструк-турш проекти, що пiдвищить привабли-вiсть цих теpитоpiй для розмщення бiз-несу. Активiзацiя модеpнiзацiйних про-цесiв на пiдпpиемствах мае стати основою розвитку промислових парив [2], що сприятиме соцiально-економiчномy розвитку регюшв загалом. Приплив швести-цш забезпечить активiзацiю дшово'1 шщь ативи та створення сучасних доходоут-ворюючих виробництв, що певною мipою пiдвищить piвень економiчноi самостш-носп pегiонiв. Найбiльш важливо, щоб це вщбувалось i в тpадицiйних галузях через активiзацiю модеpнiзацiйних пpоцесiв та започаткування розвитку шновацшних високотехнологiчних галузей. Збшьшен-ня кiлькостi pегiонiв, у яких почнуть вщ-буватися системш змiни, забезпечить по-ступове подолання проблеми теpитоpiа-льно'1 диференшацп в дшовш активностi, piвнi життя населення.
Таким чином, в Укршш значною мipою дослiдженi вiдмiнностi сощально-економiчного розвитку pегiонiв, однак невиpiшеними залишаються питання ак-тивiзацii пpоцесiв модершзацп на региональному piвнi. Вщповщно важливим напрямом дослiдження залишаються питання шдвищення piвня економiчноi са-мостiйностi pегiонiв, що становитиме основу прискорення процеав модершзацп та розвитку економши Укршни в цшому.
Мета статтi - обгрунтувати теоре-тичнi положення та розробити методичш основи дослiдження piвня економiчноi самостшносп pегiонiв у контекстi прискорення процеав модершзацп економь ки Укршни.
Для дослiдження проблем сошаль-но-економiчного розвитку pегiонiв доць льно використати наyковi пpацi заpyбiж-них i вiтчизняних учених щодо вдоско-
-Економжа npoMurnoeocmi Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79)
налення теорп регiонального розвитку та теори iнновацiй. Методика дослiдження грунтуеться на системному та комплексному шдходах до дослщження впливу економiчноi самостшносп регiонiв на розвиток нащонально'х економши. Для досягнення вказано'х мети використано загальнонауковi методи, якi дозволяють урахувати iснуючi науковi пiдходи до управлшня розвитком регiонiв у контекст пiдвищення рiвня 1х самостiйностi; спещальш методи - при аналiтичних роз-рахунках. Системний пiдхiд дозволив ви-конати групування комплексу показни-юв, якi уможливлюють визначення рiвня регионально']: диференщацп.
Питання економiчноi самостшносп регiонiв залишаеться сферою теоретич-них дискусiй, оскiльки вiдсутнiсть суб'ектностi iнодi викликае сумнiви в можливостi 11 забезпечення й емшрично-го дослщження.
Опрацювання робiт як зарубiжних, так i укра'шських учених дозволило ви-окремити такi основi напрями наукових дослщжень проблематики розвитку еко-номши регiонiв.
Перший напрям стосуеться розроб-ки методики визначення та ствставлення рiвнiв соцiально-економiчного розвитку регiонiв. 1з застосуванням рiзноманiтних пiдходiв до групування сощально-еконо-мiчних показникiв [4; 6; 9; 10; 15] визна-чаються регiональнi вiдмiнностi та клю-човi проблеми в розвитку окремих регю-нiв.
Другий напрям нацiлений на досль дження стiйкостi розвитку регюшв. Кон-цепцiя сталого розвитку на регюна-льному рiвнi стала тдгрунтям розробки методики аналiзу стiйкого розвитку реп-ошв [16; 19], у межах яко! на основi групування показниюв у розрiзi економiчноi, ^шально']: та екологiчноi складових ви-значаються iнтегральний показник стш-кого розвитку регюну i територiальнi вщ-мiнностi в межах окремих кра'ш.
Третт напрям передбачае визначення рiвня конкурентоспроможностi ре-гiонiв. У робот Р. Хагiнса, Х. Iзушi та iн. [23; 24] сформовано концепщю регюна-льно! конкурентоспроможностi в кон-текстi формування теорп регюнального економiчного розвитку; запропоновано метод кшьюсно! оцiнки глобально']: кон-курентоспроможностi регюшв; проаналь зовано регiональнi розбiжностi в конку-рентоспроможностi по всьому св^у. У роботi [24, с. 275] региональна конкурен-тоспроможнiсть розглядаеться як шдика-тор рiзницi в темпах економiчного розвитку в рiзних регiонах.
Четвертий напрям сфокусований на дослщженш ролi iнновацiй у розвитку окремих регюшв. Сучасш теорп регюнального розвитку [14; 26; 27] концент-руються на вивченнi ролi людського ка-пiталу та шновацш в економiчному розвитку окремих територш. Так, у роботi [26, с. 17] наведено реальш приклади того, як за рахунок швестицш у сшьсью регiони уряду Францп 1х вдалося пере-творити на привабливi для молодi в результат активiзацii дшово! активность
У методичному плаш для обробки даних використовуються два основних пщходи до дослiдження економiки регюшв:
а) результативний пщхщ - беруться за основу результативш показники функ-цiонування та розвитку регюшв, зокрема, соцiально-економiчного розвитку, рiвня конкурентоспроможносп тощо;
б) ресурсний пiдхiд - розвиток регюну розглядаеться через призму рiвня його забезпечення сировинними, трудо-вими, фшансовими ресурсами.
При цьому використовуються як абсолютш, так i вiдноснi показники. Це дае можливють виконати i фрагментар-ний, i узагальнений (комплексний) аналiз для визначення рiвня результативностi функцюнування регiонiв. Проблеми диференщацп соцiально-економiчного роз-
витку регюшв дocлiджyютьcя з ви^рис-танням цiлoï низки чаcткoвиx пoказникiв, такиx як валoвий peгioнальний пpoдyкт, дoxoди населення, швестици в poзpаxyн-ку на душу населення та ш. Koмплeкcний пiдxiд на базi poзpаxyнкy вiднocниx пo-казникiв дoзвoляe узагальнити частшв! пoказники та вcтанoвити масштаби регь oнальниx пpoпopцiй.
Пoeднання цж двox пiдxoдiв у ме-жаx дocлiджeння р1вня eкoнoмiчнoï cамo-дае мoжливicть пpoаналiзyвати взаeмoзв'язки м1ж piвнeм pecypcнoгo за-безпечення регюну й peзyльтативнicтю йoгo фyнкцioнyвання та визначити на цш ocнoвi р!вень cамocтiйнocтi йoгo poз-витку. Biдпoвiднo пopiвнянo «^вим» та важливим напpямoм дocлiджeння регю-нальниx вiдмiннocтeй eкoнoмiчнoгo poз-витку, ocoбливo в yмoваx украшсь^' eкoнoмiки, е вcтанoвлeння р!вня cамo-cтiйнocтi тepитopiй, щo дoзвoлить визначити peгioнальнi «лoкoмoтиви» мoдepнi-заци.
Украшськими вченими певним чи-нoм cфopмoванo пoнятiйний апарат, який визначае предметну сферу дocлiджeння eкoнoмiчнoï cамocтiйнocтi peгioнiв. Так, п1д eкoнoмiчнoю cамocтiйнicтю peгioнy запpoпoнoванo poзyмiти «.. .наявшсть пoвнoважeнь i ресурав для cамocтiйнoгo виpiшeння opганами peгioнальнoгo yпpавлiння вcix р1вн1в cвoïx peгioнальниx пpoблeм» [1, c. 48]. Однак такий тдавд базуеться на визначальнiй poлi opганiв peгioнальнoгo yпpавлiння, тoдi як ^o^-си дeцeнтpалiзацiï мають на мет тдви-щення дiлoвoï активнocтi у регюш. Саме тoмy eкономiчну само^тю^ь peгiону пpoпoнyeтьcя poзглядати як йoгo здат-н1сть за pаxyнoк фopмyвання дocтатньoгo oбcягy внyтpiшнix ресурав i забезпечен-ня наpoщyвання cтpатeгiчнo значима cкладoвиx внyтpiшньoгo пoтeнцiалy в ц^му забезпечувати напoвнeння iннo-вацiйними opieнтиpами вcix функцюна-льниx пpoцeciв та cкладoвиx з ypаxyван-
ням критерив peзyльтативнocтi й ефекти-внocтi. 1ншими cлoвами, eкoнoмiчна са-мocтiйнicть - це cпpoмoжнicть тдпри-емств та opганiзацiй, poзташoваниx у пе-внoмy peгioнi, cамocтiйнo наpoщyвати ресурсний готенщал, вийти на траекто-р1ю cтiйкoгo зpocтання та забезпечувати при цьoмy зpocтання життeвиx стандар-т1в. Biдпoвiднo eкoнoмiчна cамocтiйнicть кoжнoгo peгioнy мае важливе значення для poзвиткy нацioнальнoï eкoнoмiки. У мeжаx пepeважнoï бiльшocтi краш мають мicцe регюнальш вiдмiннocтi, як1 держава за pаxyнoк peгioнальнoï пoлiти-ки намагаеться зшвелювати, cтвopити тoчки зpocтання та пepeтвopити ïx на eфeктивнi та cамocтiйнi тepитopiальнi oдиницi. Cамoдocтатнiй poзвитoк кoжнo-гo peгioнy пepeтвopить poзвитoк на сис-темне явище. Пiдвищeння р!вня eкoнoмi-чнoï cамocтiйнocтi забезпечить пepexiд дo нoвoï мoдeлi eкoнoмiчнoгo poзвиткy, кoли драйвери фopмyютьcя не за прин-ципoм «звepxy-вниз», а навпаки - «зни-зу - втору».
Екoнoмiчна cамocтiйнicть peгioнy значнoю мipoю залежить в1д:
piвня самофтансування - здатнocтi peгioнy забезпечувати дocтатнiй oбcяг фiнанcyвання пoтoчнoгo та перспектив-нoгo poзвиткy за pаxyнoк ycix джерел фь нанcoвиx ресурав: прибутку тдпри-емств, кpeдитниx ресурав, дoxoдiв регю-нальниx бюджeтiв та населення, цiльoвo-гo фiнанcyвання, тoщo;
piвня сaмозaбeзneчeносmi - c^o-мoжнocтi peгioнy фopмyвати дocтатнiй oбcяг пpиpoдниx, тpyдoвиx, виpoбничиx ресурав, poзвивати наyкoвий пoтeнцiал вiдпoвiднo дo пoтpeб poзвиткy вcix сек-тopiв eкoнoмiки peгioнy;
^mm^i pозвumку - шнцепщя cтiйкoгo poзвиткy на peгioнальнoмy р1вн1 визначае нeoбxiднicть ypаxyвання не лише пoтoчниx пoтpeб, але й iнтepeciв май-бyтнix пoкoлiнь пeвнoï територп, щo визначае нeoбxiднicть фopмyвання peгi-
-Економжа npомuсловосmi Экономика npомышлeнносmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79)
oнaльнoï пoлiтики, cфoкycoвaнoï нa е^-нoмiчниx, eкoлoгiчниx i coцiaльниx цi-лях;
мoжлuвocmi дocягнення cmaHy ca-мopoзвumкy - cпpoмoжнocтi perio^ cфo-pмyвaти точки зpocтaння (пiдпpиeмcтвa, гaлyзi), якi ви^нують фyнкцiю ocнoви фopмyвaння тepитopiaльнo-виpoбничиx шмплекав;
зacmocyвaння збaлaнcoвaнoгo nid-xody дo фopмyвaння peгioнaльнoï пoлiти-ки, щo oзнaчae зaбeзпeчeння eкoнoмiчнo-гo, нayкoвo-тexнiчнoгo, coцiaльнo-eкo-нoмiчнoгo, eкoлoгiчнoгo poзвиткy тepи-TOpiï, щй зaбeзпeчить пpиcкopeння npo-цeciв мoдepнiзaцiï.
Ocкiльки caмocтiйнicть peгioнy пpoпoнyeтьcя poзглядaти, у тoмy чи&т, як caмocriйнicть у фopмyвaннi тa ви^-pиcтaннi вcix видiв pecypciв (пpиpoдниx, виpoбничиx, фiнaнcoвиx тa кaдpoвиx pe-cypciв вiдпoвiднo), екoнoмiчнy caMocmiü-Hicmb регюHy ^гад poзглядaти в po3pi3i тaкиx cклaдoвиx:
pеcypcнa caMocmiÜHicmb - таявшее дocтaтньoгo oбcягy пpиpoдниx pecypciв для пoпoвнeння виpoбничиx зaпaciв нa виpoбничиx пiдпpиeмcтвax. Рiвeнь мaтe-piaльнo-тexнiчнoгo зaбeзпeчeння тд^и-eмcтв peгioнy визнaчae ïx cпpoмoжнicть зaбeзпeчити виpoбничий пpoцec;
бюджеmнa caMocmiÜHicmb - здaт-нicть зaбeзпeчити пoтpeби perio^ в бю-джетних фiнaнcoвиx pecypcax 3a paxyнoк дocтaтньoгo piвня нaдxoджeнь дo мюце-вих бюджeтiв;
кaдpoвa caMocmiÜHicmb - таявшая у periorn тpyдoвиx pecypciв вiдпoвiднo дo пoтpeб пiдпpиeмcтв. Цей вид caмocтiйнo-cri зaлeжить вiд здaтнocтi ocвiтнix 3a^a-дiв зaбeзпeчyвaти peaльний ceктop е^-нoмiки poбoчoю cилoю нaлeжнoï квaлi-ф^ци;
фiнaнcoвa caMocmiÜHicmb - здaт-нicть пiдпpиeмcтв тa ycтaнoв peгioнy фopмyвaти нeoбxiдний oбcяг ф^н^-вих (^единих, iнвecтицiйниx) pecypciв
для poзвиткy 3a paxyнoк внyтpiшнix дже-peл;
eupo6Hma caMocmiÜHicmb - cnpo-мoжнicть виpoбничoгo кoмплeкcy peгioнy зaбeзпeчyвaти стшкий виpoбничий npo-цec, peзyльтaтoм яшго e випycк ^rnype-нтocпpoмoжнoï та cвiтoвoмy pинкy npo-дукцп;
нayкoвo-mехнiчнa (iHHoea^ÜHa) caMocmiÜHicmb - таявнють y periorn цeнтpiв iннoвaцiйнoï aктивнocтi тa нayкoвo-тexнiчниx цeнтpiв, здaтниx зaбeзпeчити пepeтвopeння зaлyчeниx iннoвaцiй та pe-aльнi виpoбничi пpoцecи;
В yмoвax pecypraoï oбмeжeнocтi тa нecпpoмoжнocтi виpiшeння вcix юную-чих пpoблeм peгioнaльнoгo poзвиткy мo-нiтopинг caмocтiйнocтi у видoвoмy po3pi-3i тa зaгaлoм дoзвoлить визнaчити ^и-тичш зoни poзвиткy тих чи шших peri-oнiв.
Taким чинoм, eкoнoмiчнy caмocтiй-нicть peгioнy cлiд poзглядaти як шмп-лeкcнy xapaктepиcтикy юнуючих i nepc-пективних взaeмoзв'язкiв мiж peзyльтa-тaми тa чинникaми poзвиткy oкpeмиx те-pитopiй (pиc. 1).
Дocлiджeння eкoнoмiчнoï caмocтiй-нocтi peгioнiв мae нa мeтi визнaчeння piв-ня ïx дифepeнцiaцiï не стшьки 3a pe-зyльтaтивними пoкaзникaми, ^льки в po3pi3i cклaдoвиx, щo дoзвoлить вгота-чити peгioни, якi:
no-жрше, e тайбшьш знaчyщими для poзвиткy нaцioнaльнoï eкoнoмiки 3 тoчки 3opy динaмiки пpoцeciв мoдepнi-3amï;
no-дpyге, вготачити «неефективш» peгioни.
Уce це дoзвoлить у пpoцeci po3po6-ки cтpaтeгiй peгioнaльнoгo poзвиткy 3a-cтocyвaти iнcтpyмeнти, якi зaбeзпeчaть виpiвнювaння peгioнaльнoï дифepeнцiaцiï не лише в peзyльтaтивниx пoкaзникax, aлe i в poзвиткy pecypcнoгo зaбeзпeчeн-ня.
Адмшютративний устрш територИ' Ефективн1сть орган1в державно' влади Р1вень розвитку культури, осв1ти
Р1вень розвитку ринкових вщносин Ресурсний потенщал рег1ону 1нфраструктура рег1ону
1 г
Природш ресурси Людськ! ресурси Ф1нансов1 ресурси Виробнич1 ресурси !нновацшш ресурси
_X_
Економiчна самостiйнiсть регiону
Ресурсна самост1йн1сть Бюджетна самостштсть Кадрова самост1йн1сть Ф1нансова самост1йн1сть Виробнича самостштсть 1нноващйна самост1йн1сть
_I_
Здатшсть забезпечити модершзащю п1дприемств, регшшв, краТни
Рис. 1. Вплив р1вня економ1чног самостшност1 регюну на динамту процеЫв модертзацИ (складено автором)
В умовах загострення глобально'' конкуренцп та прискорення динамши ш-новацшних перетворень кожен регiон повинен перебудовуватись, забезпечую-чи розвиток нових видiв дiяльностi, яю мають замiнити традицiйнi та менш ефективнi.
Економiчну самостiйнiсть слiд вив-чати також через призму чинника часу, оскшьки поточна економiчна самостш-нють ще не означае збереження цьогос-тану у майбутньому. Крiм того, регюни, якi не е економiчно самостiйними, у пев-ний момент часу можуть тдвищити рь вень економiчноi самостiйностi.
Ще один важливий момент - це час, упродовж якого регюн перебував у сташ неефективностi, оскiльки тривале функ-щонування як депресивного потребуе значних ресурав для пiдвищення рiвня економiчноi активность
Основою економiчноi самостiйностi регiону е наявшсть у його межах ч^ко'' спецiалiзацii. Однак спецiалiзацiя тери-
торп повинна або переходити на вищий технологiчний рiвень, або змiнюватись. Спецiалiзацiя на низькотехнологiчних виробництвах може i мае виконати певну функцiю - формування критичного обся-гу, перш за все, фшансових ресурсiв для розвитку спецiалiзацii у високотехноло-пчних секторах економiки, яка б базува-лася на iнновацiях. Вiдповiдно, основою тдвищення економiчноi самостiйностi регiону е вибудовування ефективно' вза-емодii мiж галузями, якi вже сформованi: мае бути декшька базових галузей, яю виступають основою дiловоi активностi та на базi яких вибудовуються шш^ вза-емопов'язанi види дiяльностi.
Територiальна близькiсть базових виробництв може i мае стати основою для забезпечення прискореного розвитку територп та досягнення стану самотд-тримуючого розвитку. Важливе значення при цьому повиннi ввдграти всi можливi фiнансовi iнструменти, детальний пере-лiк яких наведено в робот [13], у межах
-Економгка промисловостг Экономика промышленности
ISSN 1562-109Х Есоп. promisl. 2017, № 3 (79)
цшсно!' швестищйно-шноващйно!' полi-тики держави.
Для забезпечення економiчноi са-мостiйностi регiонiв важливе значення мають усi складовi, однак, з огляду на необхщшсть забезпечення прискорення економiчноi динамiки, найбiльш значимою е науково-техшчна (iнновацiйна) самостiйнiсть. 1нновацп е важливими чинником модершзацп, а отже, регюни, якi мають вищий рiвень шноващйно!' ак-тивностi, е бшьш придатними для здшс-нення технологично!' модершзацп. Вщпо-вiдно важливим чинником економiчноi самостiйностi е здатшсть суб'ектiв гос-подарювання в регюш генерувати й упроваджувати шновацп, що повною мь рою вiдповiдае концепцп розвитку регю-нальних iнновацiйних систем. Iснуючi регiональнi вiдмiнностi у сферi iнновацiй мають серйознi наслiдки не лише для регионального розвитку, але i для модершзацп виробництва в цiлому. З шшого боку, саме регiональнi фактори можуть бути основними чинниками, що визначають динамшу iнновацiйних процеав. Прак-тичнi приклади успiшних технопарюв, науково-виробничих центрiв тощо свщ-чать про пряму залежшсть мiж здатшстю регiону формувати колективи творчих, шщативних груп та !'х економiчним роз-витком.
Поточний стан економiчноi самостийности регiонiв слiд вважати основою для визначення перспектив регионального розвитку краши. Саме тому, о^м фор-мування теоретично'] основи дослiдження поняття економiчноi самостiйностi, доцi-льно розробити методику аналiзу рiвня економiчноi самостiйностi окремих реп-ошв у контексти забезпечення '1х еконо-мiчного розвитку та виршення проблеми регiональноi диференцiацii. Вщповщно, наступним важливим питанням е розроб-ка етапiв дослiдження рiвня економiчноi самостiйностi рег1ону:
декомпозицiя поняття економiчноi самостiйностi регiонiв та визначення ос-новних складових пiдсистем;
формування набору показниюв та критерiiв для аналiзу складових еконо-мiчноi самостiйностi региону;
вибiр методiв обробки iнформацii вщповщно до змюту показникiв;
розробка градацп за ключовими по-казниками;
iнтерпретацiя отриманих результа-
тiв.
Така послiдовнiсть дозволить вико-нати аналiз рiвня економiчноi самостiй-ностi як в узагальненому варiантi, так i в розрiзi окремих складових. Комплексний та фрагментарний аналiз рiвня економiч-но'1 самостийности дозволяе визначити змiст регiональноi соцiально-економiчноi полiтики та методiв управлiння економiч-ною безпекою регiонiв.
Для визначення складових загаль-ного коефiцiента самостийности пропону-еться використовувати групи показниюв, сформованi в розрiзi основних складових. Представлений перелш показникiв (табл. 2) не може вважатися повним, оскшьки вiн запропонований виходячи з юнуючо!' практики формування регiона-льно'1 статистично'1 iнформацii обласни-ми управлiннями.
Показники ефективности функцiо-нування можуть бути використаш у про-цесi аналiзу самостiйностi, оскiльки до-зволяють урахувати вимоги самофшан-сування, самозабезпечення, саморозвитку тощо.
Наведенi показники мають рiзну природу, тому для !'х обробки вико-ристовують стандартну процедуру нор-малiзацii, тобто приведення до спiвстав-ного вигляду. При цьому обов'язково слщ урахувати вплив показниюв-стиму-ляторiв i показникiв-дестимуляторiв та використати для 1'х розрахунку формули, наведеш, зокрема, в роботi [15].
Таблиця 2
Наб1р показнишв для оцшки самостИшоспу реггонгв 1
Складовi економiчноi самостшносп Показники
Ресурсна самостiйнiсть - обсяг спожитих матерiально-технiчних ресурав, якi виробляються поза регiоном; - питомi витрати енергоресурсiв; - кшьюсть пiдприемств-постачальникiв матерiально-технiчних ресурсiв
Фiнансова самостiйнiсть - рiвень покриття iнвестицiйних витрат регiону доходами за рахунок вла-сних фшансових ресурсiв; - фiнансовий результат тдприемств регiону в розрахунку на душу насе-лення; - середньодушовi доходи населення
Кадрова самостшшсть - потреба регюну в кадрах; - рiвень безроб^я в регюш; - сальдо м^рацп
Бюджетна самостiйнiсть - рiвень спiввiдношення власних доходiв мюцевих бюджетiв до ''х зага-льних видатюв; - частка трансфертiв iз державного бюджету в загальних доходах регюну; - обсяг використаних кошпв державного фонду регионального розвитку на душу населення
Виробнича самостшшсть - величина основних засобiв у розрахунку на одного зайнятого; - стввщношення експорту та iмпорту (сальдо) товарiв i послуг; - продуктившсть зайнятого населення
науково-технiчна (iнновацiйна) самостiйнiсть - фшансування науково-технiчних робiт за рахунок власних кошпв тд-приемств; - сальдо патентно'' активносп; - iнновацiйна актившсть пiдприемств регiону (порiвняно iз середшми значеннями у кра'ш); - витрати на НДДКР у розрахунку на душу населення
1 Складено автором.
Визначаеться сума рейтинпв конкретного регюну за кожним iз показниюв на основi вiдносних вщхилень показникiв розвитку регiону вiд ''х найкращих зна-чень за формулою
Хп
максимальне та мшша-
"1
Ь =1
'1 т — т п2 т — т
тах у ^ тах Лу
х _х х _х
1 тах тт '=1 тах тип
де Еу - сума рейтинпв конкретного регюну за кожною складовою самостшносп;
у - номер регюну, у = 1, 3, 3 - кшь-кiсть регюшв;
х - номер показника;
льне значення показниюв;
г - номер показника, г = 1, п; п - загальна кiлькiсть показниюв, п = П1 + П2;
п1 - кiлькiсть показниюв-стиму-ляторiв (наприклад, ВРП, рiвень доходiв на 1 особу);
п2 - кшьюсть показниюв-дестиму-ляторiв (наприклад, рiвень безробiття).
За кожним видом самостшносп до-цiльно розрахувати частковi коефщенти, на базi яких буде розраховано штеграль-
х
- Економгка промисловостг ^ Экономика промышленности -
ний шде^ eкoнoмiчнoï caмocтiйнocтi pe- Ре3улкгати poзpaxyнкiв пoкaзникiв
гioнy ( IIECr ): eкoнoмiчнoï caмocтiйнocтi peгioнiв Укpa-
j 1'ни нaвeдeнo в тaбл. 3 i нa pиc. 2. IIECr = £ rj/5.
j=i
Тaблuця 3
Р1веш екoнoмiчнo'ï caMocmiÜHocmiрегюшв (oблacmей) Укрдйш, 2015 p.1_
Oблacтi Екoнoмiчнa caмocтiйнicть 1ндете eкoнoмiчнoï caмocтiй-нocтi
pecypc-нa ф^н-coвa бюджет-та виpoбни-чa тау^-вo-техшчта
Вшницьга 0,153 0,576 0,313 0,368 0,085 0,299
Вoлинcькa 0,243 0,574 0,036 0,218 0,018 0,218
Днiпpoпeтpoвcькa 0,448 0,429 0,999 0,989 0,999 0,773
Житом^^^ 0,024 0,481 0,229 0,225 0,012 0,194
Зaкapпaтcькa 0,013 0,505 0,001 0,058 0,026 0,120
3aпopiзькa 0,124 0,062 0,712 0,657 0,367 0,384
Iвaнo-Фpaнкiвcькa 0,378 0,658 0,069 0,279 0,017 0,280
Kиïвcькa 0,999 0,727 0,716 0,864 0,130 0,687
Kipoвoгpaдcькa 0,109 0,270 0,364 0,413 0,086 0,248
Львiвcькa 0,183 0,569 0,337 0,369 0,128 0,317
Микoлaïвcькa 0,211 0,285 0,425 0,460 0,316 0,339
Oдecькa 0,073 0,261 0,574 0,463 0,084 0,291
Пoлтaвcькa 0,240 0,326 0,705 0,999 0,052 0,465
Рiвнeнcькa 0,081 0,524 0,079 0,217 0,000 0,180
Cyмcькa 0,037 0,475 0,396 0,365 0,137 0,282
Tepнoпiльcькa 0,054 0,515 0,025 0,100 0,004 0,140
Хapкiвcькa 0,106 0,276 0,562 0,553 0,792 0,458
Хepcoнcькa 0,001 0,457 0,218 0,215 0,041 0,186
Хмельниць^ 0,217 0,571 0,232 0,246 0,014 0,256
Чepкacькa 0,059 0,241 0,371 0,443 0,083 0,239
Чepнiвeцькa 0,011 0,490 0,237 0,001 0,048 0,157
Чepнiгiвcькa 0,053 0,445 0,295 0,323 0,049 0,233
Середж знaчення 0,174 0,442 0,359 0,401 0,159 0,307
1 Рoзpaxoвaнo 3a oфiцiйними AanniHH вeб-caйтiв Гoлoвниx yпpaвлiнь cтaтиcтики 22 oблacтeй Yxpa-
1ИН.
3aгaлoм oблacтi У^шни 3a piвнeм eкoнoмiчнoï caмocтiйнocтi мoжнa poздi-лити нa тpи гpyпи: 3 пopiвнянo виcoким piвнeм eкoнoмiчнoï caмocтiйнocтi; i3 ce-peднiм piвнeм eкoнoмiчнoï caмocтiйнocтi; 3 ни3ьким piвнeм eкoнoмiчнoï caмocтiй-нocтi (тaбл. 4).
У peзyльтaтi aнaлiзy визнaчeнo тaкi ocнoвнi тенденцп в poзвиткy peгioнiв:
no-жрше, piвeнь eкoнoмiчнoï caмo-cтiйнocтi, тавпъ oблacтeй i3 нaйкpaщими знaчeннями, e знaчнo нижчим пopiвнянo 3 пoтeнцiйнo мoжливим (знaчeння шдек-cy мae нaближaтиcя дo 1). Kpiм того, лише чoтиpи oблacтi мaють пopiвня-нo вищий piвeнь eкoнoмiчнoï caмocтiй-нocтi;
Рис. 2. Iндeкс eкономiчно'ï сaмосmiйносmi облaсmeй У^ати (склaдeно за даними 2015 p.)
Розиод1л облaсmeй за piвнeм eкономiчноï сaмосmiйносmi
1
Таблиця 4
Градащя шдексу eкoнo-мiчнoï cамocтiйнocтi Облаcтi
Bиcoкий р!вень (1ес=0,45-1) Днiпpoпeтpoвcька, Km^^^, Пoлтавcька, Хаpкiвcька
Cepeднiй piвeнь (Ieс=0,25-44) Хмельницька, Черкаська, Cyмcька, Одеська, Львiвcька, Mикoлаïвcька, Запopiзька, Kipoвoгpадcька, Iванo-Фpан-кiвcька, Biнницька
Низький р!вень (Ieс=0-0,24) Чepнiгiвcька, Чершвецька, Хepcoнcька, Piвнeнcька, Tepнo-пiльcька, Boлинcька, Закарпатська, Житoмиpcька
1 кладете автopoм.
nо-дpугe, мае мюце суттева дифере-нщащя oблаcтeй у poзpiзi р!вня eкoнoмiч-нoï cамocтiйнocтi. Так, навiть oблаcтi, як1 вxoдять дo групи 1з cepeднiм р!внем, за узагальненим iндeкcoм мають у 2-3 рази нижчий р!вень eкoнoмiчнoï cамocтiйнocтi пopiвнянo з oблаcтями з найкращими значeннями;nо-mpeme, у poзpiзi oкpeмиx cкладoвиx eкoнoмiчнoï cамocтiйнocтi ди-ференщащя oблаcтeй е ще бiльшoю та свщчить пpo те, щo poзвитoк peгioнiв не е збаланcoваним, всеб!чним i кoмплeкc-
ним.Усе це свщчить ^o те, щo icнyюча система управлшня пpoцecами регюна-льнoгo poзвиткy не забезпечуе пщвищен-ня р!вня ïx eкoнoмiчнoï cамocтiйнocтi, а це визначае нeoбxiднicть poзpoбки й yпpoваджeння кoмплeкcниx заxoдiв, здiйcнюваниx у мeжаx цiлicнoï стратегИ мoдepнiзацiï peгioнiв, яка пoтpeбye пере-твopeння кoжнoï oблаcтi на життездатну з eкoнoмiчнoï точки зopy тepитopiальнy oдиницю.
-Економжа npомuсловосmi 4P Экономика npомышлeнносmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79)
Ocнoвнoю yмoвoю зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï caмocтiйнocтi peгioнy в cy-чacниx yмoвax, a oтжe, фopмyвaння pe-
cypciв для мoдepнiзaцiï, мaють cтaти ш-cтpyмeнти тa мexaнiзми, нaвeдeнi в тaбл. 5.
Тaблuця 5
Нanpямu ma 3axodu niдвuщення piвня екoнoмiчнo 'ï caMocmiÜHocmi1_
Склaдoвi eкoнoмiч-нoï caмocтiйнocтi Зaxoди
Рecypcнa caмocтiйнicть - зocepeджeння вaлoвoï дoдaнoï вapтocтi, я^ cтвopюeтьcя, y pe-гioнi
Фiнaнcoвa caмocтiйнicть - тдвищення piвня дoxoдiв нaceлeння; - зaбeзпeчeння зpocтaння пpибyткoвocтi дiяльнocтi пiдпpиeмcтв
Kaдpoвa caмocтiйнicть - фopмyвaння виcoкoквaлiфiкoвaнoï poбoчoï отли тa ïï збepeжeн-ня в periom; - пiдвищeння piвня квaлiфiкaцiï дepжaвниx, peгioнaльниx тa му-шцитальних cлyжбoвцiв
Бюджeтнa caмocтiйнicть - peaлiзaцiя звaжeнoï пoдaткoвoï тa бюджeтнoï пoлiтики; - здiйcнeння peфopми cиcтeми дepжaвниx фiнaнciв i зaбeзпeчeн-ня eфeктивнoï дeцeнтpaлiзaцiï
Виpoбничa caмocтiйнicть - poзвитoк pинкoвиx вiднocин; - poзвитoк внyтpiшньoгo pинкy пpoдyкцiï piзниx галу3ей
Hayкoвo-тexнiчнa (iннoвaцiйнa) caмocтiйнicть - пiдвищeння piвня фiнaнcyвaння iннoвaцiйниx пpoeктiв; - cпpияння poзвиткy ocвiтнix тa нayкoвиx зaклaдiв; - cтимyлювaння cпiвpoбiтництвa зaклaдiв ocвiти тa пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв; - poзвитoк тexнoлoгiчниx плaтфopм, пpoмиcлoвиx пapкiв, iншиx фopм iннoвaцiйнo iнфpacтpyктypи
1 CRnaAeTO a^opoH.
Бшьшють зaxoдiв мaють взaeмo-пoв'язaний xapaктep ди, a oтжe, ïx peaлi-зaцiя зaбeзпeчyвaтимe пiдвищeння piвня caмocтiйнocтi в po3pi3i не лише oкpeмиx ïï видiв, aлe i в цiлoмy eкoнoмiчнoï caмo-cтiйнocтi.
Burnoern. У 3в'я3ку 3 тим, щo npo-цecи мoдepнiзaцiï e cклaдними тa бaгaтo-piвнeвими, ïx зaпpoпoнoвaнo aктивiзyвa-ти нa мeзopiвнi (peгioнaльнoмy piвнi) че-pe3 тдвищення eкoнoмiчнoï caмocтiйнo-cтi oкpeмиx peгioнiв.
Екoнoмiчнa caмocтiйнicть peгioнy як йoгo здaтнicть зaбeзпeчити вceбiчний caмopoзвитoк дoзвoлить cфopмyвaти вci нeoбxiднi pecypcи, мaкcимaльнo ефектив-
нo ïx викopиcтaти тa пiдвищити piвeнь мoдepнiзaцiйнoï здaтнocтi. Дocлiджeння eкoнoмiчнoï caмocтiйнocтi peгioнiв чepeз ^гому pecypOToï, ф^н-coвoï, бюджeтнoï, виpoбничoï тa нayкoвo-тexнiчнoï cклaдoвиx дoзвoлилo вготачи-ти вплив oкpeмиx пoкaзникiв нa piвeнь peгioнaльнoï дифepeнцiaцiï, щo e вaжли-вим у npo^ci poзpoбки peгioнaльнoï пoлiтики, cпpямoвaнoï та пoдoлaння icнyючиx вiдмiннocтeй у coцiaльнo-eкoнoмiчнoмy poзвиткy oблacтeй Ук-pa'1'ни.
Ocoбливo кpитичними для aктивi-3amï пpoцeciв мoдepнiзaцiï e вiдмiннocтi в piвняx нayкoвo-тexнiчнoï (iннoвaцiйнoï) caмocтiйнocтi. Oднaк виpiшити цю npo-
блему без тдвищення piBra фшансово'1', бюджетной ресурсно'1' самостiйностi не-можливо. Саме тому подальших досль джень потребуе питання розробки регионально'!' полпики тдвищення piBra еко-нoмiчнoi самостийности з урахуванням cпeцифiки peгioнy.
Лггература
1. Амоша О.1., Вишневський В.П., Землянкш А.1., Кузьменко Л.М., Макогон Ю.В., Червова Л.Г., Чумаченко М.Г. Ре-гулювання peгioнальнoгo розвитку в Укрш'ш. Економта промисловост1. 2006. № 1 (36). С. 45-59.
2. Амоша А.И., Кожушок О.Д., Радченко В.В., Халимендиков Е.Н., Че-реватский Д.Ю., Юшков Е.А. От промышленного предприятия к промышленному парку: смена парадигмы на примере ш/у "Покровское". Економта промисло-востг. 2013. № 1-2 (61-62). С. 13-17.
3. Бандур С.1., Заяць Т.А., Терон 1.В. Сучасна региональна сощально-еконо-мiчна полпика держави: тeopiя, методология, практика. К.: РВПС Украши НАН Украши; ТОВ «Принт-експрес», 2002. 250 с.
4. Возна Л. Основш cyпepeчнocтi та перспективи використання сощально-eкoнoмiчнoгo потенщалу peгioнiв. Стратег1чт прюритети. 2009. № 1(10). С. 167-174.
5. Герасимчук З.В., Галущак В.Л. Полтика розвитку проблемних регютв: методолог1чн1 засади формування та ре-ал1заци: мoнoгpафiя. Луцьк: Надстир'я, 2006. 248 с.
6. Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.1. Соцгально-економгчнг проблеми розвитку регютв: методоло-г1я i практика. Черкаси: ЧДТУ, 2006. 315 с.
7. Державна регюнальна полтика Украши: особливостi та стратегiчнi прюритети : мoнoгpафiя. Наук. ред. З.С. Варналш. К.: Н1СД, 2007. 820 с.
8. Державне управлтня регюналь-ним розвитком Украгни: монографiя. Ред. В.е. Воротш, Я.А. Жалшо. К.: Н1СД, 2010. 288 с.
9. Долшнш М., Побурко Я., Карпов В. Про piBHOMipHiCTb eK0H0Mi4H0r0 розвитку региошв Украши. Регюнальна економта. 2002. № 2. С. 7-17.
10. Залунина О.М. Построение концептуальной схемы группировки областей Украины по макроэкономическим параметрам в строительном секторе. Проблемы экономики. 2014. № 4. C. 9196.
11. Касич А.О. Вплив рiвня збалан-сованост бюджетв на розвиток репошв, краши в умовах децентралiзащi. Ефек-тивна економта. 2015. № 10. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=4375.
12. Касич А. О. Досвщ формування нацюнальних шновацшних систем в крашах, що розвиваються. Актуальна проблеми економти. 2013. № 5 (143). С. 46-49.
13. Касич А.О. Змют та завдання державно'1' шновацшно-швестицшно1' полпики Украши. Cxid. 2005. № 6 (72). С. 3-9.
14. Касич А.О. Ресурсне забезпе-чення модершзацшних процесiв в Укра-im: регiональний аспект. Бiзнес 1нформ. 2016. № 2. С. 138-143.
15. Матросова Л.М., Прудшкова Л.О. Аналiз методик ощнки сощально-економiчного розвитку регiонiв. Еконо-мiчний в^ник Донбасу. 2008. № 3. С. 6972.
16. Омаров Ш.А. Ощнка сталого розвитку репошв Украши. Проблеми економти. 2014. № 3. С. 139-150.
17. Пашкевич М.С. ^y^ei засади регулювання регюнальног економiки: мо-ногр. Дншропетровськ: Нацюнальний гирничий унiверситет, 2012. 790 с.
18. Регюни Украгни: проблеми та прюритети соцiально-економiчного роз-
-Економжа промисловостi Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79)
витку: монографiя. Ред. З.В. Варналш. К.: Знання, 2005. 498 с.
19. Сталий розвиток регютв Украгни. Наук. кер. М. З. Згуровський. К.: НТУУ «КП1», 2009. 197 с.
20. Сухоруков А. I., Харазшвш Ю.М. Моделювання та прогнозування соц1ально-економ1чного розвитку регютв Украгни: монографiя. К.: Н1СД, 2012. 368 с.
21. Украша 2020. Стратегия наць онально'1 модершзаци: Розпорядження Каб1нету МШстр1в Украгни. Режим доступу : http://civic.kmu.gov.ua/consult_mvc_ kmu/ consult/old/show_fullbill/956
22. Barnes W.R., Ledebur, L.C. The New Regional Economies : The U.S. Common Market and the Global Economy. SAGE Publications, Inc. 1997. 207 p.
23. Huggins R., Izushi H., Prokop D., Thompson P. The Global Competitiveness of Regions, Abingdon: Routledge. 2014. 128 р.
24. Huggins, R., Izushi H., Prokop D., Thompson P. Regional competitiveness, economic growth and stages of development. Zb. rad. Ekon. fak. Rij, 2014. Vol. 32, Sv. 2. pp. 255-283.
25. Industrial strategy. Government and industry in partnership. Progress Report. Mode of access: https://www.gov.uk/ government/uploads/
26. New Strategies for Regional Economic Development / America 2050. Research Seminar Discussion Papers and Summary Healdsburg, California. March 29-31, 2009 http://www.america2050.org/ pdf/2050_Report_Regional_Economic_De velopment_2009.pdf
27. Russ M., Jones, J. Regional Economic Development Indicators for a Knowledge-Based Economy with Knowledge Deprivation. The Journal of Regional Analysis & Policy. 2008. No. 38 (2). pp. 189205.
References
1. Amosha, O.I., Vyshnevskyi, V.P., Zemlyankin, A.I. and oths. (2006). Regulation of regional development in Ukraine. Econ. promisl., 1 (32), pp. 45-59 [in Ukrainian].
2. Amosha, A.I., Kozhushok, O.D. Radchenko, V.V. and oths. (2013). From an industrial enterprise to an industrial park: a paradigm shift based on the example of the "Pokrovskoye". Econ. promisl., №1-2 (6162), pp. 13-17 [in Russian].
3. Bandur, S.I., Zayats, T.A., & Teron, I.V. (2002). Modern regional socioeconomic policy of the state: theory, methodology, practice. K.: RVPS of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine. [in Ukrainian].
4. Vozna, L. (2009). The main contradictions and prospects for using the socioeconomic potential of the regions. Stratehichni priorytety, 1(10), pp. 167-174. Retrieved from http://old.niss.gov.ua/book/ StrPryor/10/21.pdf [assessed 20 June 2017] [in Ukrainian].
5. Gerasimchuk, Z.V., & Galushchak, V.L. (2006). Policy of the development of problem regions: methodological principles of formation and implementation: Lutsk: Superstructure [in Ukrainian].
6. Danylyshyn, B.M., Chernyuk, L.G., & Fashchevskyi, M.I. (2006). Socio-economic problems of regional development: methodology and practice. Cherkasy: ChDTU [in Ukrainian].
7. Varnalgii, Z.S. (Ed.) (2007). State Regional Policy of Ukraine: Peculiarities and Strategic Priorities. Kyiv: National Institute for Strategic Studies [in Ukrainian].
8. Vorotina, V.E., & Zhalilo, Ya.A. (Eds.) (2010). State administration of regional development of Ukraine. Kyiv: National Institute for Strategic Studies [in Ukrainian].
9. Dolishnii, M., Poburko, Ya., & Karpov, V. (2002). About the uniformity of the economic development of the regions of Ukraine. Rehional'na ekonomika, 2, pp.7-17 [in Ukrainian].
10. Zalunina, O.M. (2014). Construction of a conceptual scheme for grouping the regions of Ukraine on macroeconomic parameters in the construction sector. Prob-lemy ekonomiki, 4, pp. 91-96 [in Russian].
11. Kasych, A O. (2015, November). Influence of the balance of budgets on the development of regions and countries in conditions of decentralization. Efektyvna ekonomika. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/?op= 1& z=4375 [assessed 5 July 2017] [in Ukrainian].
12. Kasych, A O. (2013). The experience of forming national innovation systems in developing countries. Aktual'ni problemy ekonomiky, 5 (143), pp. 46-49 [in Ukrainian].
13. Kasych, A O. (2005). The content and tasks of the state innovation and investment policy of Ukraine. Skhid, 6 (72), pp. 3-9 [in Ukrainian].
14. Kasych, A O. (2016). Resource providing for modernization processes in Ukraine: a regional aspect. Biznes-Inform, 2, pp. 138-143 [in Ukrainian].
15. Matrosova, L.M. (2008). Analysis of methods for assessing socio-economic development of regions. Ekonomichnyy visnykDonbasu, 3, pp. 69-72 [in Ukrainian].
16. Omarov, Sh.A. (2014). Assessment of sustainable development of Ukrainian regions. Problemyi ekonomiki, 3, pp. 139-150 [in Ukrainian].
17. Pashkevich, M.S. (2012). Scientific principles of regulation of regional economy. Dnipropetrovsk, Natsional'nyy hirnychyy universytet [in Ukrainian].
18. Varnalia, Z.V. (Ed.) (2005). Regions of Ukraine: Problems and Priorities
of Socio-Economic Development. Kyiv, Znannya [in Ukrainian].
19. Zgurovskyi, M.Z. (Ed.) (2009). Sustainable development of regions of Ukraine. Kyiv, NTU «KPI» [in Ukrainian].
20. Suchorukov, A.I., & Harazishvili, Yu.M. (2012). Modeling and forecasting of socio-economic development of regions of Ukraine. Kyiv, NISD [in Ukrainian].
21. Cabinet of Ministers of Ukraine Order: Ukraine 2020. Strategy of National Modernization Retrieved from http://civic.kmu.gov.ua/consult_mvc_kmu/ consult/old/show_fullbill/956 [assessed 10 July 2017] [in Ukrainian].
22. Barnes, W.R. & Ledebur, L.C. (1997). The New Regional Economies: The U.S. Common Market and the Global Economy. SAGE Publications, Inc.
23. Huggins, R., Izushi, H., Prokop, D. & Thompson, P. (2014). The Global Competitiveness of Regions. Abingdon: Routledge.
24. Huggins, R., Izushi, H., Prokop, D. & Thompson, P. (2014) Regional competitiveness, economic growth and stages of development. Zb. rad. Ekon. fak. Rij, Vol. 32, Sv. 2, pp. 255-283.
25. Industrial strategy. Government and industry in partnership. Progress Report. Retrieved from https://www.gov.uk/gover-nment/uploads/
26. New Strategies for Regional Economic Development / America 2050 (2009, March, 29-31). Research Seminar Discussion Papers and Summary. Healdsburg, California http://www.america2050.org/pdf/ 2050_Report_Regional_Economic_Develop ment_2009.pdf
27. Russ, M. & Jones, J.K. (2008). Regional Economic Development Indicators for a Knowledge-Based Economy with Knowledge Deprivation. The Journal of Regional Analysis & Policy, 38(2), pp. 189205.
Алла Александровна Касич,
д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный университет технологий и дизайна 01011, Украина, г. Киев, ул. Немировича-Данченко, 2 E-mail: [email protected]
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ РЕГИОНОВ В КОНТЕКСТЕ АКТИВИЗАЦИИ ПРОЦЕССОВ МОДЕРНИЗАЦИИ
Статья посвящена исследованию уровня экономической самостоятельности регионов в контексте активизации модернизационных процессов. На основе выделения составляющих экономической самостоятельности осуществлено классификацию ее основных показателей. Проведена рейтинговая оценка уровня экономической самостоятельности областей Украины. Предложены ключевые меры повышения уровня экономической самостоятельности регионов для обеспечения процессов модернизации.
Ключевые слова: регион, экономическая самостоятельность, модернизация, ускорение, оценка.
JEL: R12.
Alla O. Kasych,
Doctor of Economics, profesor Kyiv National University of Technology and Design 01011, Ukraine, Kyiv, 2, Nemirovich-Danchenko Str.
E-mail: [email protected]
ECONOMIC AUTONOMY OF REGIONS IN THE CONTEXT OF THE MODERNIZATION PROCESSES REVITALIZATION
The problem of regional differentiation remains crucial for Ukrainian economy, especially in the context of a need for modernization processes' acceleration. In present conditions, a significance of transferring drivers of the country's socio-economic development (including to the regional level) is growing. Such tasks cause a need of increasing the level of individual regions' economic autonomy, that will ensure the formation of the necessary resources to intensify modernization transformations.
On the basis of systematization of scientific approaches to the research of modern regional economy's problems an expediency of theoretical substantiation of concept and components of regions' economic autonomy was demonstrated. Accordingly, the main objective of the paper is to form the theoretical foundation and to develop methodological provisions for the study of the region economic independence level.
A region economic independence vastly depends on: self-financing level, self-sufficiency level, sustainability development and possibility of achieving a state of self-development, etc.
The study of region economic independence in terms of such components as: resource independence, budgetary autonomy, personnel and financial independence, industrial independence, scientific and technical (innovation) independence, has allowed to present it as a complex, multidimensional phenomenon. The set of indicators has been formed by all components. On their ground was offered to conduct an analytical study of the region's economic autonomy level. Presented set of indicators have different nature, and therefore for their pro-
cessing it is necessary to use a standard procedure of normalization, e.i., bringing to a comparable form.
In the conditions of resource constraints and an insolvency of solution all existing problems of regional development, an autonomy monitoring in the context of species and in general will allow to determine critical areas of certain regions' development.
The calculations, presented in the paper, allow to determine indicators of economic independence of regions as a whole and in terms of components. In general, Ukrainian regions in terms of economic independence can be divided into three groups: with a relatively high level of economic independence; with an average level of economic independence; with a low level of economic independence.
The main condition of ensuring regions economic independence in modern conditions, and hence, of formation resources for modernization, should become tools and mechanisms, the main among of which have to be: a concentration of gross value added, created in the region; a formation of a highly skilled workforce and its retention in the region; the raise of a state, regional and municipal officials' level of qualification; carrying out the reform of the public finance system and ensuring effective decentralization, others.
Key words: region, economic independence, modernization, acceleration, estimation.
JEL: R12.
OopMamu цumуeaннн:
KacuH A.O. EKOHOMÍHHa caMOcrmmcrb periomB y KOHTeKcri aKTHBÍ3ami npo^cÍB MOfleprn3ami. EmHOMÍKa npoMuanoeoami. 2017. № 3 (79). C. 96-113. doi: 10.15407/econindustry2017.03.096
Kasych, A.O. (2017). Economic autonomy of regions in the context of the modernization processes revitalization. Econ. promisl., 3 (79), pp. 93-113. doi: 10.15407/econindustry2017.03.096
Hadium^a do pedaKy,i'i 28.07.2017p.
-EKOHOMiKa npoMuanoeoami DKOHOMUKa upoMbimnemoanu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 3 (79)
