CC BY
24УДК 336
ЕКОНОМ1ЧНА СУТН1СТЬ Ф1НАНСОВОГО 1НВЕСТУВАННЯ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ УКРА1НИ
Воробець Т.1., викладач, НАПКБ
У статп здшснюеться теоретичне обгрунтування економ1чно! сутносп фшансових швестицш на фондовому ринку. Наводиться правове твердження фшансових швестицш та фшансових шструменпв. Розкриваеться су-часний стан фшансового швестування на фондовому ринку кра!ни.
Ключовi слова: швестицп, ф1нансов1 швестицп, фондовий ринок, фшансовий ринок, ф1нансов1 шструменти.
ВСТУП
Сучасний етап розвитку фшансового ринку харакгеризуеться зростанням рол1 i значення фондового як скла-дово! його частини. Фондовий ринок в даний час е основним шструментом гнучкого перерозподiлу швестицш-них ресуршв, залучення на стiйкiй i довгостроковiй економiчнiй основi вiтчизняних i закордонних швестицш. Забезпечуючи стабiльну фiнансову основу економiчного розвитку фондовий ринок, виступае характерним шди-катором кризових явищ. О^м цього вихiд з економiчноl кризи, у першу чергу, поеднуеться з пожвавленням i формуванням ефективно дточо! фшансово! системи. Отже, розвиток фондового ринку й усiх функцiй фшансо-во! системи сприяе розвитку реального сектору й економiчноl системи в цшому. Ступiнь становлення та розвитку фондового ринку в кра!ш е невщ'емним iндикатором успiшного проведення ринкових реформ, створюе важливий компонент сучасного мехашзму економiчного регулювання [1].
Укра!нський фондовий ринок через його низьку капiталiзацiю, невiдповiднiсть мiжнародним стандартам, нерозвинешсть iнфраструкгурних елементiв, слабку правову базу щодо захисту iнтересiв iнвесторiв мае над-звичайно низький рiвень штеграцп у свiтовий та европейський ринки капiталiв.
Безперечно, укра!нський фондовий ринок стрiмко розвиваеться, про що свiдчать наступнi факти:
1) за останш роки вiдбулося значне зростання обсяпв виконаних угод з торгiвлi цiнними паперами. Це свiдчить про те, що операцп на фондовому ринку Укра!ни стають бiльш прибутковими та менш ризикованими;
2) з'явилися спещалюти, здатнi успiшно працювати з укра!нськими цiнними паперами;
3) емпенти вiтчизняних цiнних паперiв, якi котируються на бiржах, здобули певну позитивну i стабiльну репутацiю пiсля ряду криз 90-х роюв;
4) активним став процес впровадження новiтнiх програмних комплексiв для забезпечення проведення торпв, у тому числi i в «on-line» режимi, що дозволяе учасникам торпв за допомогою термiналу здшснювати тдготов-ку та вiдправлення до депозитарт вше! необхщно! шформацп для проведення розрахунюв за укладеними угодами [12].
Вивченням основ функщонування, проблем формування та розвитку вгтчизняного фондового ринку зай-малися таю науковщ як: О.М.Мозговий, Ю.Я. Кравченко [2], В.В. Корнеева, Г.М.Терещенко, З.Г. Ватаманюк, Б.В. Губський, А.А. Пересада [4], Б.1. Альохiна, В.В. Оскольський, А. Мертенс [5] та шшь Значний внесок в дослщження проблеми фшансового iнвестування зробила низка закордонних вчених, зокрема: У Шарп [6], Ю. Бригхем [7], Р. Брейли [8], Дж. Ван Хорн [9], , Г. Бирман, С. Шмидт [10].
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Слщ вщзначити, що фiнансовi швестицп хоча i набувають все бiльшого поширення, однак i на сьогоднiшнiй день залишаються вiдносно новим та недостатньо дослщженим явищем.
В умовах посткризового перюду вiдбуваеться бурхливий розвиток свiтового фондового ринку, що супро-воджуеться появою нових рiзноманiтних iнструментiв i технологш у сферi обiгу цiнних паперiв, що змушуе науковцiв рiзних кра!н постiйно повертатись до зазначено! теми, здшснюючи дослiдження усiх змiн i нововве-день на ринку цшних паперiв з метою вироблення ефективних рекомендацш щодо полiпшення умов його функщонування та регулювання.
Отже, метою дано! статп е розробка пропозицш щодо розвитку фшансового швестування в умовах посткризового впчизняного фондового ринку.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Фiнансовi швестицп це використання наявного катталу для придбання (кушвл^ акцш, облiгацiй та шших цiнних паперiв, що !х випускають пiдприемства або держава. За такого швестування вщбуваеться перемiщення тштушв власностi, що дають право на одержання нетрудового прибутку. У лiтературi з питань полiтичноl еко-номп капiтал у виглядi цiнних паперiв називаеться фондовим, або фiктивним, оскшьки вiн не е реальним багат-ством i не мае реально! вартосп (на вiдмiну вiд катталу, вкладеного в рiзнi сфери та галузi суспiльного вироб-ництва) [2]. Класифжащя фiнансових iнвестицiй наводиться на рис. 1.
За чинним законодавством Укра!ни: фшансова iнвестицiя — це господарська операщя з придбання корпо-ративних прав, цiнних паперiв, деривативiв та iнших фiнансових iнструментiв. 1нвестування вiльних коштiв у фiнансовi шструменти передбачае рiзнi цiлi, головними з яких е: одержання в майбутньому доходу, перетворен-ня вшьних заощаджень на високолжвщш цiннi папери, контроль над тдприемством-емпентом тощо.
72
Фшансов1 швестицп — це активна форма ефективного використання вшьного катталу, особливосп яко! полягають у тому, що вона:
• здшснюеться на тзшших стад1ях розвитку, коли задоволеш його потреби в реальних швестищях;
• дае можливють здшснювати зовшшне швестування в кра!ш та за 11 межами;
• е незалежним видом господарсько! д1яльносп для реального сектору економжи;
• дае змогу швидше й дешевше реал1зувати конкретш стратепчш цш свого розвитку;
• уможливлюе вкладення кошпв у безризиков1 та спекулятивш шструменти, 1 в такий спошб здшснювати свою швестицшну полггику як консервативний або агресивний швестор;
• потребуе мш1мум часу для прийняття управлшських р1шень пор1вняно з реальними швестищями (проектами);
• вимагае активного мониторингу й оперативносп ухвалення ршень тд час здшснення фшансових швес-тицш, осюльки фшансовий ринок мае висою коливання кон'юнктури.
Для формування й реа-
л1зацн 1нвестиц1йно1 пол1-тики та розв'язання зав-дань ощнювання 1 обл1ку фшансових швестицш слщ зважати на !хш класи-фшацшш ознаки.
Фшансов1 швестицп можна класиф1кувати так.
1. За формами власносл на швестицшш ресурси:
• державш фшансов1 швестицп — вкладення, здшснюваш органами влади та управлшня за раху-нок кошпв бюджелв, по-забюджетних фонд1в 1 по-зикових кошпв, а також державними шдприем-
мета здшснення
1 ' 1
Ф1НАНСОВ1 ШВЕСТИЦП
терм1н зд1иснення
вид взаемоввдносин
О Н Е
Ё р О!
Р у
ж р н Ё О х о 5а в Я л в ш с ш в т о Ё в
Ё
в
о
Я
о т о
д «
Я
р
р
ш о в
л р
Ю Ё' В о о
В В
п о
з
в я в
Рис. 1. Класифжащя фшансових швестицш Грунтуеться на запропонованш кла-сифжацп [3]
ствами й установами за рахунок власних 1 позикових кошпв;
• приватш фшансов1 швестицп — вкладення, здшснюваш громадянами, недержавними тдприемствами, господарськими асощащями, спшками 1 товариствами, а також громадськими та релтйними оргашзащями, шшими юридичними особами, що д1ють на засадах колективно! власностц
• шоземш фшансов1 швестицп — вкладення, здшснюваш шоземними громадянами, юридичними особами та шшими державами;
• спшьш фшансов1 швестицп — вкладення, здшснюваш громадянами та юридичними особами Укра!ни й шших держав.
2. За характером участ в швестуванш:
• прям1 швестицп — господарсью операцп, яю передбачають внесення кошпв або майна до статутного фонду юридично! особи в обмш на корпоративш права, емггаваш такою юридичною особою;
• портфельш швестицп — господарсью операцп, яю передбачають придбання щнних папер1в, дериватив1в та шших фшансових актив1в за кошти на фондовому ринку (за винятком операцш 1з кутат актив1в як безпосе-редньо платником податку, так 1 пов'язаними з ним особами, в обсягах, яю перевищують 50 % загально! суми акцш, емггаваних шшою юридичною особою, яю належать до прямих швестицш).
3. За перюдом швестування:
• короткотермшов1 фшансов1 шструменти — вкладення кошпв на термш, який не перевищуе рж (наприк-лад, короткотермшов1 ощадш сертифжати, короткотермшов1 векселе короткотермшов1 державш щнш папери тощо). 1х позначають поняттям активи грошового ринку;
• довготермшов1 — вкладення кошпв у статутш каштали шших оргашзацш, зокрема придбання акцш, вщсот-кових облшацш, надання фшансових кредипв 1 позик на термш понад рж (детал1зуються у практищ великих швестицшних компанш): а) до 2-х роюв; б) вщ 2-х до 3-х роюв; в) в1д 3-х до 5-ти роюв; г) понад 5 роюв, зображено на рис.2.
Довгостроковп
1) швестицп, що утримуються до !х погашення;
2) швестицп в асоцшоваш та доч1рш тдприемства;
3) швестицп у спшьну д1яльшсть;
4) шш1 фшансов1 швестицп.
Поточн1:
1) екв1валенти грошових кошт1в;
73
Фiнансовi швестицп
Довгостроковi
Поточш
швестицп, що утримуються еквiваленти грошових коштiв
швестицп, в асоцшоваш та дочiрнi тдприемства
iншi поточш фiнансовi iнвестицil
iнвестицil у спшьну дiяльнiсть
iншi фiнансовi швестицп
2) шш1 поточш фшансов1 швестицп. Довгостроковими фшансовими шве-стищями е фшансов1 швестицп на перь од понад один рж, а також уо. швестицп, що не можуть бути вшьно реал1зоваш в будь-який момент.
Поточш швестицп — це фшансов1 швестицп терм1ном, що не перевищуе одного року, як можуть бути вшьно реа-л1зоваш в будь-який момент (окр1м швестицш, як е екв1валентами грошових кошпв). 1нвестицп можуть бути класифь коваш як екв1валенти, якщо вони:
1) вшьно конвертуються у вщому суму грошових кошпв;
2) характеризуються незначним ризи-ком змши вартостц
3) мають короткий строк погашення, наприклад протягом трьох мюящв.
Екв1валенти грошових кошпв, як пра-
Рис. 2. Види фшансових швестицш Грунтуються на запропонованш вило, утримуються для погашення к°рот-класифжацп [3] кострокових зобов'язань, а не для швес-
тицшних цшей.
До шших поточних швестицш вщносять:
1. 1нвестицп термшом менше одного року (кр1м екв1валенпв грошових кошпв).
2. 1нвестицп в асоцшоваш 1 доч1рш тдприемства, як придбаш 1 утримуються для продажу протягом 12 мюящв.
3. 1нвестицп у спшьну д1яльшсть, як придбаш 1 утримуються з метою подальшого продажу протягом 12 мюящв.
4. За регюнальною ознакою:
• фшансов1 швестицп у межах держави (внутршш швестицп) — вкладення в об'екти швестування, розмь щеш на територп держави;
• закордонш фшансов1 швестицп — вкладення в об'екти швестування, розмщеш за межами держави (до цих швестицш належить також придбання р1зних фшансових шструменпв шших кра!н — акцш заруб1жних компанш, облшацш шших держав тощо).
5. За джерелами фшансування:
• внутр1шш (власш) джерела фшансування (самофшансування) швестицш формуються за рахунок фшансо-вих ресурив 1 внутршньогосподарських резерв1в. Вщрахування з прибутку, спрямоваш на розвиток, можуть бути використаш на будь-яю швестицшш цшц
• залучеш джерела фшансування швестицш насамперед формуються за рахунок акщонерного катталу шляхом ем1сп власних акцш, облшацш, швестицшних сертифжапв (для пайових швестицшних фонд1в), шших щнних папер1в та розмщення 1х на вщповщних ринках, а також завдяки прирощенню акщонерного катталу за рахунок збшьшення котирувально1 щни акцш.
6. За способами фшансування (джерелом швестицш е заощадження. Процес перемщення коштав вщ суб'екпв, як здшснюють заощадження, безпосередньо до позичальниюв, можна назвати фшансуванням):
пряме фшансування (прямий трансфер) — це сукупнють канал1в перемщення грошових кошпв безпосередньо вщ 1хнього власника до позичальника (швестора). Пряме фшансування подшяють на:
• каттальне фшансування — отримання кошпв в обмш на право пайово1 участ у власносп. Основна форма такого фшансування — випуск акцш;
• боргове фшансування — отримання кошпв в обмш на зобов'язання повернення 1х з вщсотками (випуск облшацш, залучення кредипв тощо);
непряме (опосередковане) фшансування — фшансування швестицшного процесу за участ фшансових по-середниюв. У цьому раз1 грош1 залучають через посередниюв (комерцшш банки, страхов! компанп, пенсшш фонди, шститути спшьного швестування), як вкладають кошти у конкретш об'екти [3];
7. Залежно вщ придбаних папер1в фшансов1 швестицп прийнято подшяти на пайов1 та борговь
• пайов1 фшансов1 швестицп характеризуються такими ознаками:
1) засвщчують право власност тдприемства на частку у статутному каттат емпента корпоративних прав;
2) виступають у вигляд1 пайових щнних папер1в (акцш) або внесюв до статутного катталу шших тдприемств;
3) мають необмежений термш обпу;
4) утримуються тдприемством з метою одержання доходу за рахунок див1денд1в або придбаш з метою перепродажу чи одержання доходу за рахунок зростання ринково! вартост швестицш
74
• боргов1 фшансов1 швестицп не надають права власностг До них вщносять швестицп, яю:
1) виступають як боргов1 щнш папери (облшацп);
2) мають боргову природу;
3) мають установлений термш обпу;
4) утримуються тдприемством до !х погашення з метою одержання доходу у вигляд1 вщсотюв або придбаш з метою перепродажу й одержання доходу за рахунок зростання ринково! вартост швестицш.
Фшансове швестування за останнш час все бшьш ор1ентуеться на ринок щнних папер1в. Р1зш шструменти цього ринку складають сьогодш приблизно 90% загального обсягу фшансових швестицш. Вщповщно до Закону «Про щнш папери 1 фондову б1ржу» щнш папери — грошов1 документи, що засвщчують право володшня або вщносини позики, визначають взаемини м1ж особою, яка !х випустила, та !хшм власником 1, як правило, передбачають виплату доходу у вигляд1 дивщенд1в або вщсотюв, а також можливють передання грошових та шших прав, що випливають з цих докуменпв, шшим особам.
До випуску та обпу в кра!ш, зпдно 1з зазначеним законом, допущеш таю види цшних папер1в: акцп; об-лшацп внутршшх та зовшшшх державних позик; облшацп мюцевих позик; обл1гацп тдприемств; казначейсью зобов'язання держави; ощадш сертифжати; швестицшш сертифжати; векселц приватизацшш папери. Пере-л1чеш Законом Укра!ни «Про щнш папери 1 фондову б1ржу» щнш папери е традицшними. ШдГрунтя !х станов-лять майнов1 права на будь-який актив, вщображено в таблиц 1 (зазвичай на товар, грош1, каштал, майно, р1зш ресурси тощо).
Окр1м традицш-них цшних папер1в, юнують шструменти ринку щнних па-пер1в, що поеднують елементи кшькох вид1в щнних папер1в або являють собою настшьки специф1чш документи, що !х не-можливо вщнести до яко!сь одше! кате-
гор1!. Так1 шструмен- * Запропонована вщповщшсть цшних папер1в Грунтуеться на дослщженнях [4] ти дютали назву похэдних щнних папер1в (дериватив1в).
Вщповщно до Закону Укра!ни «Про державне регулювання ринку цшних папер1в» похщш щнш папери — це цшш папери, мехашзм випуску 1 обпу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом терм1ну, визначеного договором (контрактом), цшних папер1в, шших фшансових та/або товарних ресурив». Як базисш активи можна розглядати товари (зерно, м'ясо, нафту, золото тощо), традицшш цшш папери (акцп та облшацп). До похщних щнних папер1в належать варанти, опцюни, ф'ючерси тощо.
Закон Укра!ни [11] визначае акщю як: «щнний пашр, який посвщчуе майнов1 права його власника (акцюне-ра), що стосуються акцюнерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акцюнерного товариства у вигляд1 див1денд1в та право на отримання частини майна акцюнерного товариства у раз1 його лжвщацп, право на управлшня акцюнерним товариством, а також немайнов1 права, передбачеш Цившьним кодексом Укра!ни та законом, що регулюе питання створення, д1яльносп та припинення акцюнерних това-риств, 1 законодавством про шститути спшьного швестування».
Економ1чне значення акцп наступне — щнний пашр без установленого строку об1гу, що засвщчуе пайову участь у статутному фонд1 акцюнерного товариства, тдтверджуе членство в ньому 1 гарантуе участь в уп-равлшш ним, дае право його власников1 на одержання частини прибутку у вигляд1 дивиденду, а також на участь у розподЫ майна за лжвщацп акцюнерного товариства.
Акцп можуть бути 1менними та на пред'явника, прившейованими 1 простими. Громадяни мають право бути власниками, як правило, 1менних акцш. Обш останшх фжсуеться в книз1 реестрацп акцш вщповщних това-риств. До не! вносяться вщомосл про власника акцш, час !хнього придбання та юльюсть у кожного акцюнера. Щодо акцш на пред'явника, то рееструеться лише !хня загальна юльюсть.
Прившейоваш акцп дають власников1 переважне право на одержання див1денд1в, а також на першочергову участь у розподЫ майна акцюнерного товариства в раз1 його лжвщацп. Вони можуть випускатися 1з фжсова-ним у вщсотках вщ !хньо! номшально! вартост розм1ром щор1чного дивиденду. Тод1 дивщенди товариство му-сить виплачувати в зазначеному розм1р1, незалежно вщ абсолютно! величини одержаного прибутку у вщповщ-ному рощ. У тому раз1, коли прибуток вщповщного року буде недостатшм, виплату див1денд1в на так1 акцп треба проводити за рахунок резервного фонду акцюнерного товариства.
Випуск уих вид1в акц1й акц1онерним товариством здшснюеться в розм1р1 його статутного фонду або на всю вартють майна державного тдприемства в раз1 перетворення останнього на акцюнерне товариство. Прившейоваш акцп можуть бути випущеш на суму, що не перевищуе 25% статутного фонду акцюнерного товариства.
Що стосуеться облшацш, то укра!нське законодавство визначае обл1гащю як «щнний пап1р, що посв1дчуе внесення його власником грошей, визначае вщносини позики м1ж власником обл1гац1! та емггентом, п1дтверд-
75
Таблиця 1
В1дпов1дн1сть ресурс1в щнним паперам *
Вид ресурс1в Види цшних папер1в
Земля 1потечш сертиф1кати, приватизац1йн1 земельш сертиф1кати
Нерухоме майно Акц11, 1потечн1 сертиф1кати, майнов1 приватизац1йн1 сертиф1кати, житлов1 чеки, шдписш права, варанти акц1й
Продукщя Коносаменти, складсьга св1доцтва, що в1льно обертаються, ф'ючерсш контракти, опц1они
Кошти, 1но-земна валюта Обл1гац1'1, казначейськ1 зобов'язання, векселе депозитн1 (ощадн1) сертиф1кати, чеки, бангавсью акцепти, ф'ючерси, опц1они, свопи
Цшш папери Варанти, шдписш права, ф'ючерси, опцюни, форвардш контракти, депозитарш розписки
жуе зобов'язання емггента повернути власников1 облшацп 11 номшальну вартють у передбачений умовами розмь щення облшацш строк та виплатити дохщ за обнгащею, якщо шше не передбачено умовами розмщення» [11].
Облшацп вих вид1в розповсюджуються серед юридичних 1 ф1зичних ос1б на добровшьних засадах. Випус-каються облшацп двох вид1в:
1) облшацп внутршньо! державно! та мюцево! позик;
2) облшацп пщприемств.
Вони можуть бути 1менними 1 на пред'явника, вщсотковими та безвщсотковими (цшьовими), такими, що вшьно обертаються або з обмеженим обшом.
Облшацп внутр1шньо! державно! 1 мюцево! позик випускаються на пред'явника. Обов'язковим рекв1зитом цшьових облшацш мае бути зазначення товару, тд який вони випускаються. Облшацп, що призначаються для вщкритого продажу з наступним вшьним обшом (кр1м безвщсоткових облшацш), повинш мати купонш листки на виплату вщсотюв.
Ршення про випуск обигацш внутршньо! державно! та мюцево! позик ухвалюють вщповщно Кабшет Мшстр1в Укра1ни 1 мюцев1 органи влади, а облшацш пщприемств — емгтент з оформленням вщповщним протоколом.
Кошти, одержат вщ реал1зацп облшацш, направляються вщповщно до державного та мюцевого бюджелв, а також до позабюджетних фонд1в мюцевих адмшстрацш. Виплата доходу на придбаш облшацп здшснюеться згщно з умовами !хнього випуску. Проте дохщ на облшацп цшьово! позики (безвщсотков1 облшацп) не випла-чуеться. Власникам таких облшацш надаеться лише право придбати вщповщш товари або послуги, тд яю випущено цей вид щнних папер1в. Якщо щна товару на момент його одержання перевищуватиме вартють об-лшацп, то власник одержуе товар за щною, зазначеною в облшацп, а коли товар стане дешевшим, власнику виплачуеться р1зниця м1ж вартютю облшацп та щною товару.
Казначейсью зобов'язання Укра1ни — державний щнний патр, що розмщуеться виключно на добровшьних засадах серед ф1зичних ос1б, посвщчуе факт заборгованост Державного бюджету Укра!ни перед власником казначейского зобов'язання Укра1ни, дае власнику право на отримання грошового доходу та погашаеться вщповщно до умов розмщення казначейських зобов'язань Укра1ни. [11] Випускаються три р1зновиди казначейських зобов'язань:
а) довгостроков1 — з термшом чинност вщ 5 до 10 роюв;
б) середньостроков1 — вщ 1 до 5 роюв;
в) короткостроков1 — до одного року.
Р1шення про ем1с1ю довго — 1 середньострокових казначейських зобов'язань ухвалюе Кабшет Мшютр1в, а короткострокових — Мшютерство фшанив Укра1ни. Цша продажу казначейських зобов'язань встановлюеться залежно вщ часу !хнього придбання в межах строку чинность Кошти вщ реал1зацп казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття поточних видатюв державного бюджету.
Ощадний сертифжат за формою 1 змютом — це письмове свщоцтво банку про депонування грошових кошпв, яке засвщчуе право вкладника на одержання тсля закшчення встановленого строку як самого депозиту, так 1 вщсотюв на нього [11]. Ощадш сертифжати можуть бути строковими (тд певний догов1рний вщсоток на ви-значений термш) або до запитання, 1менними та на пред'явника. 1менш ощадш сертифжати об1гу не пщляга-ють, !хне вщчуження шшим особам не допускаеться. Цей вид щнних папер1в (як 1 облшацп) ф1зичш особи можуть придбати тшьки за рахунок особистих кошпв, а тдприемства (оргашзацп) — за рахунок чистого при-бутку, що залишаеться в !хньому розпорядженш Виплата доходу на ощадш сертифжати здшснюеться за умови пред'явлення !х для оплати в банк-емпент. Якщо власник ощадного сертифжату вимагае повернення депонова-них на певний термш кошпв рашше за обумовлений строк, то йому виплачуеться менший вщсоток, що узгод-жуеться з власником у момент внесення кошпв на депозитний рахунок.
Вексель е окремим видом щнних папер1в, який засвщчуе безумовне грошове зобов'язання боржника (вексе-ледавця) сплатити тсля настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Розр1з-няють простий 1 переказний вексель Простий вексель мютить просту 1 шчим не обумовлену общянку векселе-давця сплатити власнику векселя тсля зазначеного строю вщповщну суму. Переказний вексель (тратта) — це письмовий наказ векселедержателя (трасанту), адресований платнику (трасату) сплатити третш особ1 (рем1тен-тов1) певну суму грошей у визначений строк. При цьому трасат стае боржником тшьки тсля того, як акцептуе вексель, тобто дасть згоду на його оплату, поставивши на ньому свш пщпис.
У процес об1гу вексель передаеться одним держателем шшому з допомогою передавального напису — шдосаменту. Кожний шдосант, як 1 векселедавець, несе вщповщальшсть за акцепт плапж за векселем. Своечас-на оплата векселя погашае вс вексельш зобов'язання. У раз1 вщмови вщ платежу векселедержатель може звер-нутися до суду з позовом проти акцептанта. Кр1м того, якщо вексель не акцептовано або не оплачено, вш мае право вимагати сплати векселя способом регресу (зворотно! вимоги) вщ шших вщповщальних ос1б (векселе-давця, шдосанта, авалюта), солщарне зобов'язаних перед векселедержателем.
Сукупнють р1зних вид1в ц1нних папер1в, що випускаються 1 перебувають в об1гу в Укра!ш, под1ляють на три групи. До першо! з них належать пайов1 щнш папери, за якими емгтент не несе зобов'язання повернути кошти, 1нвестоваш в його д1яльн1сть, але яю засв1дчують участь у статутному фонд1, надають !хн1м власникам право на участь в управлшш справами ем1тента та одержання частини майна за лжвщацп ем1тента. Друга група охоплюе боргов1 ц1нн1 папери, за якими ем1тент бере на себе зобов'язання повернути у визначений термш кошти, швес-товаш в його д1яльнють, але як1 не дають !хшм власникам права на участь в управлшш справами емгтента. Третю групу становлять пох1дн1 ц1нн1 папери, мехашзм об1гу яких зв'язаний 1з пайовими борговими ц1нними паперами та шшими ф1нансовими 1нструментами чи правами щодо них [4, 5].
76
Фшансов1 швестицп групують за такими стратепчними напрямами:
1. 1нвестицшш операцп з традицшними шструментами;
2. Придбання похщних щнних папер1в (дериватив1в);
3. Депозитш операцп тдприемств;
4. Пайова участь у спшьних пщприемствах.
Щодо депозитних операцш, то це одна з найбшьш ефективних форм використання тимчасово вшьних гро-шових кошпв. Депозитш операцп використовуються для короткострокового вкладання кашталу, а основною 1х метою е генерування швестицшного прибутку.
Участь у пайових щнних паперах багато в чому швдбна до реального швестування, однак вона менш каттало-емна i бшьш оперативна. Зазвичай, швестор, використовуючи цю форму фшансового швестування, ставить за мету не стшьки одержання високого доходу, а встановлення прямого впливу на господарську д1яльн1сть тдприемства.
На даному етат розвитку впчизняний фондовий ринок Укра1ш поки що не забезпечуе основне свое завдан-ня: широке залучення фшансових ресуршв для швестування шновацшних i шших довгострокових економ1чних проекпв. Високi ризики на фондовому ринку пов'язаш з недосконалою законодавчою базою щодо захисту iнвесторiв при вкладенш ними коштiв у щнш папери, недоотриманням прав акцiонерiв, неадекватною дивщенд-ною полiтикою тощо. Ризики на фондовому ринку виникають також через зосередження торговщв в основному на неоргашзованому ринку з непрозорими правилами торпвлг
До прюритетних напрямюв розвитку фондового ринку в посткризовий перюд, зокрема що стосуеться пи-тань, пов'язаних з законодавчим регулюванням, слiд вiднести: розвиток нормативно-правово1 бази в сферi по-хiдних щнних паперiв, вдосконалення механiзмiв корпоративного управлшня, вдосконалення механiзмiв на-дання шформацп, щодо дiяльностi емiтентiв цiнних паперiв.
ВИСНОВКИ
1. Матерiали проведеного дослщження свiдчать, що ефективна реструкгуризащя фшансово1 системи, розвиток фондового ринку винятково на основi саморегуляцп ринкових вiдносин е неможливими. Це пояснюеться тим, що ринковi вщносини на нещодавно утворених ринках ще повнiстю не сформувалися. Тому темпи розвитку фондового ринку, його яюсш аспекти, а також розкриття його швестицшного потенщалу, залежать вщ конк-ретних заходiв державно1 полиики у сферi фiнансового сектору.
2. Грунтуючись на проведеному аналiзi можна зазначити, що ефективно працюючий фшансовий ринок ви-конуе важливу макроекономiчну функцiю, сприяючи перерозподiлу iнвестицiйних ресуршв, забезпечуючи 1х концентрацiю в найбшьш прибуткових i перспективних галузях. Таким чином фшансовий ринок е одним з не багатьох можливих фшансових каналiв, за допомогою яких заощадження перетжають у швестицп. У той же час ринок щнних паперiв надае швесторам можливiсть зберiгати та примножувати 1х заощадження. Слiд зазначити, що розмщення фiнансових шструменпв, зокрема цiнних паперiв, — ефективний спосiб мобЫзацп ре-сурсiв для розвитку виробництва i задоволення шших суспшьних потреб, 1х подальший розвиток сприятливо вплине на економiчну ситуащю в цiлому;
3. За матерiалами проведеного дослiдження вважаемо, що процеси фшансового швестування на фондовому ринку Укра1ни повинш бути жорстко регульоваш й регламентованi державними органами. Причиною цьому е велике значення для держави надшносп та стабiльностi системи руху капiталiв, що забезпечуеться обшом рiзних видiв цiнних паперiв i 1х похiдних, у тiсному зв'язку цього ринку iз законодавчою базою i системою правовiдно-син власносп, якi склалися в державi
4. З огляду проведеного дослiдження, вдосконалення законодавчо! бази кра1ни в сферi фiнансового iнвесту-вання сприятливо вплине на процес розвитку швестицшного процесу в цшому. В подальшому вважаемо за доцшьне придiлити увагу детальшшому розгляду похiдних цiнних паперiв, що на сьогодш становлять значну частку фiнансових iнвестицiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Заводовський М. Укра1нський фондовий ринок залишаеться на вулицi. / Заводовський М. // Економiчна правда. — 2009. — №14. — С. 22
2. Кравченко Ю.Я. Ринок щнних паперiв: Навчальний пошбник. / Кравченко Ю.Я. — К.: Дакор, КНТ, 2008.
— 664 с.
3. Пересада А.А. Фондовий ринок Укра1ни: проблеми, тенденцп та перспективи. / Пересада А.А. // Цшш папери Укра1ни. — 2010. — №4 (598). — С. 4-6.
4. Пересада А.А. 1нвестицшний процес в Украшп / Пересада А.А. — Ки1в: <^бра», 1998.
5. Мертенс А. Инвестиции. / Мертенс А. — К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. — 416 с.
6. Шарп У Инвестиции. / Шарп У — М.: ИНФРА-М, 2001. — 1028 с.
7. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент. / Бригхем Ю. — 2 т. — С-Пб.: Экономическая школа, 1997.
8. Брейли Р. Принципы корпоративных финансов. / Брейли Р. — М.: «Олимп-Бизнес», 1997. — 1120 с.
9. Ван Хорн Дж. Основы финансового менеджмента. / Ван Хорн Дж. — М.: «И.Д. Вильямс», 2008. — 1232 с.
10. Бирман Г. Капиталовложения. Экономический анализ инвестиционных проектов. / Бирман Г., Шмидт С.
— М.: «Юнити», 2003. — 632 с.
11. Закон Укра1ни «Про щнш папери та фондовий ринок» вщ 23.02.06 р.
12. Рiчний звгт ДКЦПФР за 2010 р. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: // www.ssmsc.gov.ua.
13. Чернищук В.Р. Розвиток ринку щнних паперiв: проблеми i перспективи. / Чернищук В.Р., Данькевич А.П. // Фшанси Укра1ни. — 2008. — № 8. — С. 96-103.
77
