CC BY
198
УДК 657.6.012.16
ЕКОНОМ1ЧНА ЕКСПЕРТИЗА ЯК СПЕЦИФ1ЧНА ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ
1.В. Перевозова, к.е.н., доцент
1вано-Франювський нацюнальний технiчний yHieepcumem, 1вано-Франювськ, Украша
Невщ'емною ознакою побудови концепцп розвитку економiчно! експертизи е щiльний зв'язок li теоретичних основ та методологи знания. Теорiя як «лопчне узагальнення досвiду, сустльно! практики, яке грунтуеться на глибокому проникненнi в суть дослщжуваного явища та розкривае його законо-м!рносп» [1] виступае тдгрунтям, на якому здшс-нюеться свщома цiлеспрямована дiяльнiсть щодо формування i розвитку знань економiчно! експертизи. Водночас, методолопя конкретно! областi наукового знання, конкретно l науки не зводиться до системи методiв дослiдження, що використо-вуються в цiй науцi, для вщображення свого предмета. Ототожнення методологи з системою методiв означае, на нашу думку, суто прагма-тичний пiдхiд до розкриття даного поняття. При такому трактуваннi методологи, ii свiтоглядне значення та фiлософський змют вiдступають на другий план.
Прагматизм у трактуванш поняття методологи стае особливо очевидним тодi, коли цим термiном позначають лише дисциплiну, що вивчае фактичне застосування методiв дiяльностi та шляхи удоско-налення цих методiв. Авторський шдхщ до розу-мiння сутносп методологи передбачае розумiння методологи як теоретично! системи знання, тобто системи щей, а не лише способiв дослщження.
Здiйснене автором формування понятшного апарату економiчно! експертологi! створило тд-грунтя для подальшого дослiдження та глибокого переосмислення кожно! складово! економiчноi експертизи як окремо! вiдносно незалежно! сукупностi знань, зокрема продовження лопчного ланцюгу опису сфери теоретико-концептуальних положень !! функцiонування. Такого роду дослщ-ження ранiше не проводилися i цi питання не розглядалися. Отже, для видiлення експертного економiчного дослiдження на сучасному етапi в якосп системи наукових знань е ва необхiднi передумови i тдстави.
Анaлiз останшх дослiджень i публжацш
Свiй внесок у розвиток економiчноi експертизи внесли i вносять визначш юристи та судовi експерти-практики, так як 1.А. Алiев, Р.С. Белшн, Л.£. Ароцкер, Т.В. Авер'янова, В.Д. Арсеньев, С.Ф. Бичкова, О.Ф. Аубашров, 1.В. Болонiна, С.В. Бородiн, М.М. Вшоградова, А.1. Вiнберг, Л.М. Головченко, В.Г. Гончаренко, Г.1. Грамович, Г.Л. Грановський, В.В. Гузенко, А.В. Дулов, О.О. Ейсман, Ю.М. Кубiцький, Л.Г. Еджубов,
Перевозова 1.В. EKonoMiHna експертиза як специфiчна галузь знань.
Дослщжуються питання визначення концепцп економ1чно! експертизи як сфери практично! експертно! д1яльносп, що пов'язане з визначенням ll конкретного мкця в систем! експертолопчного знання. Наводиться перелж негативних моментов, пов'язаний з станом невизначеност в систем! економiчноl експертологп в Украшг Визначаеться, що можливкть проведення експертизи, забезпечуе ощнку ефективносп заход1в захисту та шдготовки обгрунтованих висновюв для прийняття вщповщних р1шень як для оргашв державного контролю, судових оргашв, так i для прийняття управлшських р1шень суб'ектами господарювання, що потребують всеб1чного дослщження причин i умов, в яких здшснюються/можуть бути здшсненими економ1чш злочини, порушення.
Ключoвi слова: галузь знань, економ1чна експертиза, експертолопя, концепщя, шдприемство, фшансовий контроль
Перевозова И.В. Экономическая экспертиза как специфическая область знаний.
Исследуются вопросы определения концепции экономической экспертизы как сферы практической экспертной деятельности, что связано с определением ее конкретного места в системе экспертологического знания. Приводится перечень негативных моментов, связанных с состоянием неопределенности в системе экономической экспертологии в Украине. Определено, что возможность проведения экспертизы, обеспечивает оценку эффективности мер защиты и подготовки обоснованных выводов для принятия соответствующих решений как для органов государственного контроля, судебных органов, так и для принятия управленческих решений субъектами хозяйствования, требующих всестороннего исследования причин и условий, в которых осуществляются / могут быть совершенными экономические преступления, нарушения.
Ключевые слова: область знаний, экономическая экспертиза, экспертология, концепция, предприятие, финансовый контроль
Perevozova I.V. Economic expertise as a specific field of knowledge.
The problems identifying the concept of economic expertise as an expert in practical activities related to the definition of a particular place in the knowledge of expertise. A list of the negative aspects associated with the uncertainty in the economic expert study in Ukraine. Determined that the possibility of the examination, provides efficient protection measures and training based findings to decision-making for the control of government, the judiciary, and for decision-making entities that require a comprehensive study of the causes and conditions in which made / can be implemented economic crimes violations.
Keywords: discipline, economic expertise, expert study, concept, enterprise financial control
Н.Т. Малаховська, А.В. 1щенко, Н.1. Клименко, В.Я. Колдин, М.В. Салтевський, В.А. Комаха, Ю.Г. Корухов, 1.Ф. Крилов, В.С. КузьмГчов, В.К. Лисиченко, Д.Я. Мирський, С.П. Митричев, М.Г. Нересян, А.Я. Палiашвiлi, £.Р. Росшська, Ю.К. Орлов, З.М. Соколовский, В.Ф. Орлова, П.1. Репешко, О.М. Шабля, Н.А. Селiванов, Е.Б. Сiмакова-Gфремян, П.1. Тарасов-Родiонов, М.С. Строгович, М.Я. Сегай, С.1. Тихенко, М.Л. Цимбал, А.П. Чередшченко, Б.1. Шевченко, В.Ю. Шеттько, М.Г. Щербаковський, А.Р. Шляхов та шшг
Проведенi кожним з науковщв та практиков дослiдження в обласп теорп експертизи бiльшою чи меншою мiрою сприяли обгрунтуванню теоретичного змюту експертизи як вщносно самостш-но! галyзi знання, але в рамках юридично! науки. Беззаперечно, досягнення юриспруденцп у тiй чи шшш мiрi вплинуло на процес становления та виокремлення як окремо! галyзi знань економiчно! експертизи. Однак, як вже зазначалося рашше, навиъ розвиток теоретичних основ судово-експертно! дiялъностi виявив наявнiстъ рiзних поглядiв серед вчених i на характер, i на форми узагальнення науково! основи судово! експертизи в цшому, а також на !! частковi аспекти. Так, сво!м цiлеспрямовано-аналiтичним характером науко-знавчих проблем судово! експертизи вадзначають-ся роботи Т.В. Авер'яново!, I.A. Алieва, Р.С. Бел-шна, В.Д. Арсенъева, С.Ф. Бичково!, A.I. Вшберга, А.М. Васильева, Ю.Г. Корухова, Н.Т. Малаховсь-ко!, B.C. Мг^чева, Г.М. Надпрно!, О.О. Ейсмана. Невиршеш рашше частини загальноТ проблеми
Водночас, слад констатувати, що вчеш-кримь налiсти i процесyалiсти щодо необхiдностi форму-вання теорп судово! експертизи в рамках кримша-
лютично! теорп i технiки до теперiшнъого часу не змогли подолати роз6Гжносп у поглядах, зокрема, на визначення предметно! шлузГ судово! експертизи для з'ясування !! сутносп, видiления крите-рпв класифжацп окремих рГзновидГв експертиз в практичнш дГяльносп.
В економiчнiй лiтератyрi робгг присвячених питанням оргашзаци, методологи, а тим бшьш обгрунтуванню мюця економiчно! експертизи в системi експертолопчного знання практично немае. Окремi аспекти ще! проблеми розглянуто в роботах М.Т. БГлухи, М.Г. Гаджиева, B.I. Лак1са, Т.М. Дмитренка, О.В. Шестаков, С.П. Голубятш-кова та шшг Однак, в них також 6шьшГсть уваги зосереджено на питання оргашзацп та методологи судово-бухгалтерсько! експертизи. Формулювання цiлeй стати
Дана стаття присвячена питанням визначенню концепцп економiчно! експертизи як сфери практично! експертно! дГяльносп, що пов'язане з визначенням !! конкретного мюця в системi експертологiчного знання.
Виклад основного мaтepiaлу дослiджeння
Визначення змюту предмета судово! експертизи мае Тстотне значення для демаркацп !! ввд шших видГв практично! економiчноi дГяльносп, форм контролю, а також проведення науково! класифiкацi! економiчних експертиз за рГзними ознаками, з'ясування сутносп розв'язуваних нею завдань.
Система знанъ у шлузГ економiчно! експертизи включае в себе базу економiчних знанъ, загально-теоретичнi основи експертологп, методологiчнi основи економiчноi експертизи та технологiю !! проведення (рис. 1).
Рис. 1. Система знань у шлузГ економiчноi експертизи
Для всього шституту сучасно! експертологп характерним е постшний науково-прикладний пошук, спрямований на розв'язок все бшьш склад-них експертних завдань, продиктованих сучасним розвитком економiчних вщносин в свт; це ж притаманно i економiчнiй експертизi. Так, при аналiзi та вивченi процесiв господарювання окремi автори визнають наявнiстъ суперечностей
на рГзних його етапах. К. Макконнелл i М. Брю вказують, що «не iснyе економiчних систем без слабкостей та недолЫв» [2]. ДеталТзуючи дану тезу, вони доводять як необхiднiстъ, так i «неспроможшсть» державного сектору економiки й наводять докази на користь рГвносп в розподш доходГв та на противагу рГвносп, формулюють аргументи «за» ринок i «проти» нього. Але ж ця
сама теза може набути й шшого розвитку: наяв-шсть в будь-як1й економiчнiй системi слабкостей та недолiкiв виступае тдгрунтям для економiчних порушень, злочинiв i потребуе детального дослщ-ження здшснених операцiй, прийнятих рiшень як за формою, так i по суп в межах законодавчо-нормативного поля певно! кра!ни.
Слiд зазначити, що особливютю економiчних порушень е те, що при !х вчиненнi використо-вуються легальнi економiчнi iнститути (правила, форми, процедури, механiзми економiчно! дiяль-ностi тощо). Документальна фiксацiя шформаци про господарськ операци е обов'язковим елемен-том фiнансово-економiчно! дiяльностi шдприем-ства, установи чи оргашзаци. Саме цей аспект покладений в основу тдтвердження факту здшс-нення ше! операци, а, вiдповiдно, i побудови систем управлшня та контролю шдприемством. Тому, з метою визначення достовiрностi всього спектру шформаци, що грунтуеться на основi, спродукованих у ходi господарсько! дiяльностi, документiв або з метою дослщження окремих ситуацiйних питань господарсько! дiяльностi, названi iнститути потребують ретельного дослщ-ження фахiвцем, що володiе спецiальними знаниями i незалежним вiд само! дiяльностi шдпри-емства.
Економiчнi експертизи виступають однiею з таких форм економiчних дослiджень. Автором доведено, що юторичний шлях становлення i розвитку економiчно! експертизи перетворив !! в науку, здатну дослщжувати сутнiсть i поведiнку, аналiзувати, пояснювати, моделювати i прогнозу-вати об'екти, визначати та формувати методи експертиз. Вона, будучи системою знань, володiе необхщними ознаками, як1 притаманнi теори, яка водночас, мае свою специфшу.
Цiльова орiентацiя економiчно! експертологi! в вторичному !! генезисi завжди мала проблемно-практичне спрямування. «Ми не вивчаемо якийсь предмет, ми вивчаемо проблеми. ... будь-який метод мае право на юнування, якщо вш призво-дить до результатiв, яш пiддаються розумному обговоренню», - зазначав К. Поппер [3].
Сучасний стан економiчних процесiв спричи-нив суттеве ускладнення економiчних експертиз: наявнiсть великого рiзноманiття об'ектiв експертизи та збшьшення числа прошаркав у фрагментах господарсько! дiяльностi визначеного суб'екта, яш виносяться на експертне дослiджения. Вщповщно, пошук вiдповiдей на поставленi питання (виршен-ня експертних завдань) неухильно призводить до розширення iснуючих та розробки нових методiв, засобiв та методик дослщження, що охоплюють все бшьше коло рiзноманiтних об'ектiв - документально зафшсованих господарських фактiв, явищ, операцш, в часових та лопчних межах, визна-чених конкретним питанням, запропонованим на дослiджения експерту-економiсту, тобто здшсню-еться динамiчний розвиток наукових знань еконо-мiчно! експертологi!.
На даному етат розвитку iнституту еконо-мiчно! експертизи особливо яскраво простежу-
ються двi тенденци: по-перше, постшне збшь-шення кiлькостi проведених судових експертиз як у сферi кримшального судочинства, так i в сферах цившьного, арбiтражного, адмiнiстративного процесу.
Як друга тенденщя розвитку iнституту еконо-мiчноï експертизи виступае постiйно зростаюча к1льк1сть висновк1в експертних дослiджень, яш здiйсненi з iнiцiацiею великого кола оргашв i посадових осiб, що володшть правом призна-чення проведения економiчноï експертизи. Так, крiм слвдчих i судових органiв, правоохоронних оргашв спешального призначення, правом призна-чення проведення економiчноï експертизи законо-давець надшив посадових оаб митних i подат-кових органiв, фондiв сошального страхування, iнвестицiйних фондiв тощо. О^м того, як було зазначено, потреба в ïï проведеннi, зумовлена грунтовним дослiджениям окресленого перед експертом питання та, вщповщно, формуванням законодавчо-нормативно узгодженого висновку, неухильно зростае.
Як вид дослщницько].', аналiтичноï та прогноз-toï дiяльностi сучасний етап розвитку економiчноï експертизи поза рамками процесу судочинства здiйснюеться в двох основних формах:
— як елемент (стащя) процесу управлшня -внутршньовщомча, корпоративна, внутршня експертиза;
— як вид консалтингово!' дiяльностi - незалежна (комерцiйна, замовна) зовшшня експертиза, що здiйснюеться незалежними експертами [4]. Таким чином, резюмуючи вищевикладене,
необхiдно тдкреслити таке: в даний час об'ек-тивно складаеться ситуацiя розвитку та взаемного зв'язку, з одного боку, судово-експертноï еконо-мiчноï дiяльностi, тобто залучення спецiальних пiзнань у сферу експертного дослщження речових доказiв, з шшого - прагнення i зусилля науки на створення органiзованоï системи теоретичних положень незалежиоï економiчноï експертизи, спираючись на як1 економiко-експертна практика може отримати свiй подальший позитивний розвиток.
Водночас, лише констаташя змiсту вищезазна-ченого процесу ще не дозволяе проникнути в його сутнiсть. Проблеми здiйснения експертного економiчного дослiджения в даний час залиша-ються маловивченими i iнколи нерозв'язаними m в науковому, нi в практичному аспектах. У зв'язку з цим ршення задачi виявлення сутшсних характеристик непроцесуальноï (незалежноï) економь ко-експертноï дiяльностi та судовоï економiчноï експертизи вимагае виконання особливого роду дослiджень, рефлексивних за своею формою, яки-ми е саме юторико-аналггичш
Аналiз сучасного стану економiчноï експертологп неможливий без оцiнки науково-методо-логiчноï спадщини в областi теори i практики економiчноï експертизи, яке накопичилося в нашiй краïнi за попереднш перiод, з врахуванням тих полггачних i економiчних перетворень, яких зазнали наша держава i суспшьство в останнi два
десятирiччя. n0Tpi6H0 знати i оцшити те, що ми маемо, зрозумгги природу проблем, що виника-ють, перш нiж шукати ефективнi шляхи ïx подолання та руху вперед. «Теорiя - це не будь-яка сукупнiсть знань про предмет, а строго оргашзована система знань, кожен елемент яко' оргашчно пов'язаний з iншими елементами дано'' системи i безпосередньо випливае з них» [5].
1дея формування спещально' концепцiï науко-вих знань про експертизу (загально' теорiï судово'' експертизи), як вище зазначалось, почала конкре-тизуватися в 50-х роках ХХ ст. як наука саме про кримшал1стичну експертизу. Прагнення до пошу-ку оптимальних варiантiв виршення проблем методологiчного забезпечення попереднього слщства i суду спецiалiзованими науковими i техшчними знаниями сприяло формуванню в юридичнш науцi самостiйного напряму наукового аналiзу - судово'' експертизи. Судовою експерто-логiею стала називатися наука про закони i методологи формування та розвитку експертиз, закономiрностяx дослщження 'х об'ектiв, спецiальниx знань, привнесених з базових материнських наук, трансформованих через систему судово'' експертизи [6].
Слщ констатувати, що з моменту виникиения судова експертиза розвивалась в бш накопичення, пристосування i трансформаци знань з неюридич-них галузей знань. Разом з тим йшов розвиток судово'' експертно'' дiяльностi в бiк все бiльшоï и органiзованостi: змiцнения правово', методично'' i техшчно' основи. Отже, формування загально' теорiï судово'' експертизи стало лопчним продов-женням процесу формування теоретичних основ рiзниx видiв експертиз i теоретичних спроб упорядкувати це явище. Отже, iсторично, експерт-на дiяльнiсть розвивалася у двох напрямах: змщ-нення науково' бази i розвитку правово' основи.
Зауважимо, що появу загально' теорiï будь-яко' науки завжди випереджае етап побудови теоретично' моделi об'екта науки як вiдбитку юнуючих зв'язк1в реальностi, що представленi за допомогою певних iдеалiзацiй. Цей об'ект мютить в собi конкретну програму свого дослiдження, яка реал1-зуеться в процеа побудови теорiï [7]. Наголосимо, що один i той самий об'ект може вивчатися рiзними науками. В межах даного дослщження таким об'ектом була дiяльнiсть по розкриттю рiзного виду злочинiв. У процеа становлення та розвитку кримшалютики за результатами експертно' практики накопичувався емпiричний матерiал, проводились дослщження по доведенню певних наукових факпв, як1 в подальшому було об'ед-нано в конкретну теорiю, що мютила науковi основи кримiналiстичноï експертизи.
Осшльки диверсифiкацiйнi процеси людсько' дiяльностi е нестримними, то в межах кримша-лiстики утворювались новi роди i види експертиз, створювались новi методики дослiдження i, як наслщок, виникла тенденцiя до виокремлення накопичених вiдомостей в окремий роздiл знань.
Формування предмету науки вщбуваеться в процеа систематизаци та узагальнення накопиче-
ного емпiричного матерiалу. Так, поштовхом до виникнення i розвитку шституту судово! експертизи, з нашо! точки зору, послужили погляди П.1. Тарасова-Родюнова [8] щодо двохсто! природи кримiналiстики, Ю.М. Кубицького [9] щодо необхщносп вилучення з кримiналiстики всього, що вщноситься до кримшалютично! експертизи, i деяких !хшх послiдовникiв, яш пропонували вважати кримiналiстикою лише науку про процес дослiдження речових доказiв, яку належить роз-дiлити за видами експертиз та включити вщповщ-но у прикладнi галузi знань - судову медицину, бюлопю, xiMTO тощо. Водночас, зауважимо, що щея виокремлення спещально! галузi наукового знания, предметом яко! е iнститут експертизи в кримшальному i цивiльному судочинсга, диску-сiйною залишаеться i до сьогодш.
Такий пiдхiд був тдданий критицi А.1. Вш-бергом у вщомш статтi «Про сутнiсть кримшалю-тично! технiки i кримшалютично! експертизи» (1955 р.).
Доцшьно зазначити, що на той час радянська кримшал1стика вже мала у своему розпорядженш значну к1льк1сть наукових праць стосовно питань, що мають загальне значення для всiх видiв кримшал1стично1 експертизи (о^м А.1. Вiнберга, роботи С.М. Потапова, Н.В. Терзiева, В. Я. Колдь на та iнших); з питань, вщнесених до формування наукових основ 11 окремих видiв (роботи Б.1. Шевченко, Б.М. Комаринця, С.1. Тихенко, В.П. Колма-кова, А.А. £л1сеева, Е.У. Зiцер, Н.М. Зюсьшна та iн.). Окрiм того вже були сформульоваш загальнi принципи кримшалютично! експертизи, визначенi та проаналiзованi стади процесу кримшалктич-ного експертного дослщження, його гносеологiчнi та лопчш основи, охарактеризовано об'екти та методи кримшалютично! експертизи, ll значення в процеа доказування, розробленi окремi методики експертних дослщжень.
Водночас саме А.1. Вiнберг пiзнiше (1961 р.) висунув iдею про створення самостiйного загаль-ного вчення про судову експертизу поза рамками кримшал1стично1 науки [10]. В подальших сво!х поглядах А.1. Вiнберг разом з Н.Т. Малаховською визначав експертолопю як науку «про закони та методологи формування й розвитку судових експертиз, закономiрностях дослщження !х об'ек-тiв, що здiйснюються на основi спецiальних знань, як1 привносяться з базових (материнських) наук й е трансформованими через порiвияльне судове експертоведення в систему наукових принципiв, методiв, засобiв та методик розв'язку задач судових експертиз, що проводяться в межах правово! регламентаци i в тих органiзацiйних формах, яш забезпечують доведення у справi значення висновшв судових експертиз» [11].
Незважаючи на те, що iдея загально! теорп економiчноl експертизи не повторюе теорш кримшал1стично1 експертизи 50-х рр., деяк1 вченi ще в шнщ 80-х рр. в сво!х запереченнях проти ще! теорп використовували аргументацш того часу.
Так, В.Г. Гончаренко (1987 р.), повертаючись до дискусп, що вiдбувалася в 50-х роках, вважае,
що будь-яка спроба роздiлити в науковому вiдношеннi кримшалГстичну техшку на вщособ-лeнi складовi е неспроможною, адже експертиза сама по собГ не е наукою, а грунтуеться на застосyваннi даних практично! техшки для вирiшeння спешальних питань.
Продовжуючи розгляд найбiльш значущих робiт у галyзi науки про експертизу, необхщно вiдзначити концeпцiю судово! eкономiчно! eкспeртологi! як частину загально! експертологи, що була висунута В.С. МГтрГчевим (1980 р.).
Автор вважае, що проблеми експертологи не вичерпуються тгльки судовою дгяльнгстю. Загаль-m проблеми експертологи виникають у зв'язку з практичною дгяльнгстю багатьох, в тому числг й несудових установ та оргашзацш. Загальна експертолопя, на його думку, повинна займатися вивченням проблем, що вгдносяться до наступних основних роздшв експертно! дгяльностг: гносео-лопчна суть та методи ухвалення експертних ргшень; соцюлопчш аспекти (ефектившсть, етичш i гншг питания експертизи); психолопя експертно! дгяльностг; експертний шформацшний фонд (змгст, призначення, використання); експертш методики (суть, типи, призначення, використан-ня); оргашзацшна структура експертно! дгяль-ностг.
Ряд важливих положень, що стосуються проблем змгсту та структури концепци економгчно!' експертологи, а також !! взаемозв'язку гз сумгж-ними науками, розглянуп О.О. Ейсманом [12] (1980 р.). Осшльки практично всг з них можуть бути використаш при формуванш сучасних уяв-лень про економгчну експертолопю, доцшьно охарактеризувати !х повшстю. Як елементи складу експертологи, автор називае такг:
Вступ (наукова частина), в якому дослгджу-ються предмет, змгст експертологи та !! мгсце серед гнших галузей знання; методолопя i методи експертологи, зокрема класифжащя цих методГв; завдання те! галузГ знання та !! функци (зокрема дослщницьш, пов'язаш з комушкашею знання, тдготовкою та перетдготовкою кадрГв, створен-ням i розподшом наукових шформацшних фондГв, ГсторГя та розвиток експертологи).
Загальна тeорiя експертологи, що метить аналiз !! основних понять i принцитв. Осшльки предмет, змют i методи практично! експертизи (як процесуально! ди) не тотожш предмету, змюту i методам вчення (науки) про експертизу. В такому випадку, не ствпадають повшстю й системи практично! експертизи та наукових знань про них. Саме тому в загальнш частит необхщно, на думку автора, розглядати класифшацш родГв та видГв експертиз, завдання експертно! практики, функци експертних установ, !х оргашзацшну структуру, систематику методГв експертного дослщження. Основою загально! частини експертологи мае бути теорГя, грунтуючись на яшй експерт дае висновки.
Роздшом економГчно! експертологи повинш стати вчення про лопчну структуру висновку експерта та пов'язане з ним вчення про модаль-шсть висновку. Дослщження форми та обгрунту-
вання висновку, а також !х доказового значения повинно становити змют третього роздiлу експертологи. Цей роздш повинен включати i вчення оцiнки експертом даних, виявлених ним у ходi дослiджения.
У межах загального вчення, повинш розгляда-тися не конкретнi методики видiв експертиз, а принципи, загальнi для методик експертиз будь-якого роду або виду. До проблем методики примикають i деяк1 органiзацiйнi проблеми: авто-матизацiя експертиз, психологiя експертно! дiяль-ностi, експертна етика.
Визначена автором i система взаемоди експертологи i таких наук як вчення про бухгалтерську експертизу. Викладена концепщя О.О. Ейсмана викликае ряд обгрунтованих заперечень. Так, питання пiдготовки i перетд-готовки експертних кадрiв до загально! теори судово! експертизи безпосереднього вщношення не мають. На нашу думку, в данш теори доцшьно в рамках вчення про суб'екта експертного дослш-ження розробити типову модель експерта, але не вирiшувати питання про те, де i як здшснюва-тиметься навчання майбутшх фахiвцiв. Непотрiб-но розглядати в експертологи функци експертних установ, осшльки вони е або процесуальними, або адштстративно-правовими.
Останшми роками питання загально! теори судово! експертизи розглядалися в монографiчних роботах I. А. Алiева [13].
Вiдповiдно до визначення I.A. Алiева, загальна теорiя судово! експертизи е системою свггогляд-них принцитв, науково обгрунтованих концепцiй, категорiальних понять, методiв, зв'язк1в, вiдносин, здатних вшобразити повною мiрою предмет наукового тзнання та узагальнення. Визначаючи мiсце загально! теори в системi знань, автор вшносить !! до галузi юридичних наук.
На сучасному етапi розвитку сприйняття експертологi! лише як науки про судовi експертизи е дуже вузьким. Скорiше саме судова експертолопя е окремою складовою загально! науки про експертну дiяльнiсть. Стшшй пiдхiд до експертологi! як до науки про закони та методо-лопю формування й розвитку судових експертиз, що визначало !! парадигму на початкових етапах становлення, не може зупинити розвитку знань та значного розширення сфери застосувань наукових принцитв, методiв, засобiв та методик розв'язку задач, притаманних експертологi!. Зазначимо, що розумшня фактiв, явищ, процесiв лише з позици санкцiоновано! даною парадигмою, унеможлив-люе прогрес пiзнания як такий. Що е вже парадоксом.
Для повноти дослщження доречно зазначити, що подiбнi мiркувания присутнi в роботах А.Р. Шляхова, яким була висунута шея про створення вчення або науки, що стосуеться вах родiв експертизи [14]. Предметом науки експертизи, на думку А.Р. Шляхова, «дослщження речо-вих доказiв з метою встановлення суттевих властивостей та шентифшаци» [15].
CaMe A.P. fflnaxoB, po3raagaroHH icTOTHi o3HaKH
eRcnepTH3H, 3BepTae yBary Ha HenpnnycTHMicTb BigoKpeMneHoro aHani3y pi3HHx KpmepiiB ii Knacn-$iKa^i, go aKHx o6'gkthbho BigHocnTbca i ii npeg-MeT. 3ynHHHMHHCb Ha 3MicTi cygoBoi eKcnepTH3H, HayKoBe^ 3a3Hanae, ^o npegMeT, o6'eKT Ta HayKOBi MeTogHKH y cboIh cyKynHocTi BipHo BH3HanaroTb ii cyTHicTb [16, 17]. Heo6xigHo HaronocnTH, ^o ToHKa 3opy цbOгo HayKoBua b noganbmoMy narna b ocHoBy 3anponoHoBaHoi hhm Knacn^iKa^i cygoBnx eKcnep-th3, aKa 6yna b ^noMy npnHHaTa b Teopii i 3Haftmna peani3a^w b eKcnepTHin пpaктнцi. BogHonac, aHani3 po6iT A.P. fflnaxoBa, geTanbHo 3po6neHHH P. C. BenKiHHM [18], goBognTb, ^o A.P. fflnaxoB b pi3HHH Hac ^opMynwBaB noHaTTa no-pi3HoMy. TaK b ogrnn 3i cboIx po6iT A. P. fflnaxoB yTOHHwe, ^o «po3KpnTH npegMeT neBHoro Bngy eKcnepTH3H - цe 3HanHTb BH3HanHTH Me®i Ta ocHoBHi pncn MeTognKH eKcnepTHoro gocnig®eHHa, KoMneTeH^w eKcnepTiB pi3HHx cne^anbHocren, xapaKTepncTHKy o6'eKTiB, aKi Mo®yTb 6yTH gocnig®eHi 3a gonoMorow eKcnepTH3H gaHoro Bngy, npnMipHHH nepeniK ochobhhx nnTaHb, aKi Mo®yTb 6yTH BHpimeHi 3a gonoMorow gaHoro Bngy eKcnepTH3H» [19]. P.C. BenKiH noginae no3H^w A. P. fflnaxoBa, gony-HaroHH go nogaHoi no3H^i aK gogaTKoBHH KpHTepin geMapKa^i eKcnepTH3 oKpeMow o3HaKow «xapaKTep 3HaHHa, ^o Bncrynae nigrpyHTaM» eKcnepTH3H [18].
y noganbmoMy A.P. fflnaxoB npogoB®HB po3-bhtok cboIx MipKyBaHb ^ogo cTBopeHHa HayKH npo
KpHMiHanicmHHy eKcnepTH3y. BiH yroHHwe ii 3Micr,
npegMeToM aKoi BBa®ae пpннцнпн, npo^cyanbHi yMoBH i 3aranbHi noriHHi, $i3HKo-TexrnHHi i xiMiKo-6ionoriHHi, eKoHoMinHi MeTogn gocnig®eHHa, a TaKo® MeTognKy i TexHiKy npoBegeHHa pi3Hnx BngiB eKcnepTH3H. TaKa Teopia, Ha gyMKy A.P. fflnaxoBa, He e Hi wpnguHHow (npnKnagHow) HayKow, Hi TexHinHoro, a noBHHHa cToaTH Ha Me®i Mi® hhmh, 6yTH cyMi®How HayKow. OKpiM Toro, Ha3Ba «cygoBa eKcnepTonoria», 3anponoHoBaHa A.I. BiH6eproM i H.T. ManaxoBcbKow, He oTpnMano 3aranbHoi nig-TpnMKH, i b cboIx gocnig®eHHax A.P. fflnaxoB HayKy npo cygoBy eKcnepTH3y Ha3BaB Teopiew cygoBoi eKcnepTH3H (1974 p.). «Teopia cygoBoi eKcnepTH3H -цe cncreMa 3HaHb npo 3aKoHoMipHocri h 3acHoBaHi Ha hhx MeTogn, ^o 3acTocoBywTbca b pi3Horo pogy cygoBnx eKcnepTH3ax npn po3B'a3Ky 3agaH no gocnig®eHHw thx hh rnmnx o6'eKTiB» [20], -3a3HanaB нayкoвeцb. OT®e, 3Ba®awHH Ha neBHi BigMiHHocTi b nigxogax, цi HayKoB^ 3Mornn BH3HaHHTH cninbHe y pi3Hnx Bngax eKcnepTH3. 3oKpeMa, A.I. BiH6epr BigMinaB, ^o no Mipi po3BHT-Ky cygoBoi eKcnepTH3H «cTBopwBanncb ii пpннцнпн, ii MeTogonoriHHi nonaTKH, BHHHKann HayKoBi ochobh hobhx BngiB cygoBnx eKcnepTH3, ^o 6ynn BHKnHKaHi go ®HTTa npaKTHHHow noTpe6ow npaBooxopoHHnx opraHiB b po3B'a3Ky nnTaHb, ^o noTpe6ywTb cne^anbHnx ni3HaHb 3HawHnx oci6 - eKcnepTiB» [20]. CygoBa eKcnepTonoria - ^ TaKa rany3b 3HaHb, - BigMinaB нayкoвeцb, - aKa o6'egHana Bci «rany3eBi 3HaHHa - Teopii pi3Horo pogy cygoBnx eKcnepTH3 - b egnHy cnHTeTHHHy cncreMy Ha ocHoBi iHTerpyBaHHa HayKoBnx ochob ko®hoto Bngy cygoBoi eKcnepTH3H
b egnHy 3aranbHoTeopeTHHHy, MerogonoriHHy rany3b HayKH - cncreMH 3HaHb, ^o cKnagae cyTHicTb cygoBoi eKcnepTonorii» [20].
OT®e, BngineHHa iHcTHTyTy cygoBoi eKcnepTH3H i3 3aranbHoi Teopii KpHMiHanicTHKH e 3aKoHoMipHHM aBH^eM y neBHnx yMoBax po3BHTKy cycmnbcraa ($aKTopn BnnnBy: po3bhtok HayKoBo-TexHiHHoro nporpecy, noTpe6a 3anyneHHa 3HaHb 3 He wpngnH-hhx HayK (TexHiHHnx, npnpogHHHHx, cycninbHnx), a TaKo® po3bhtok i TpaHc^opMa^a цнx 3HaHb y cygoBy eKcnepTH3y) b yMoBax пpннцнпoвoi 3MiHH aK caMoi cncTeMH goKa3iB (po3bhtok KpnMiHonorii), TaK i o6'eктнвiзaцii npo^ciB ix gocnig®eHHa (KinbKicTb HaKonHHeHoro eMnipuHHoro eKcnepTHoro MaTepiany 3a oKpeMHMH BngaMH eKcnepTH3, 3oKpeMa eKoHoMiH-How).
OgHaK, no6ygoBa wpngHHHo-npaBoBoi cncTeMH b цinoмy (He 3ane®Ho Big gep®aBHoro ycTpow) cnpaMoBaHa Ha peaniзaцiw ogHiei KoHKpeTHoi $yHK-цii - $yHKqii KoHTponw. ^nKoM cnymHo b цbOмy acneKTi 3a3HanaroTb Byтннeцb Ta T.A. Byra-
нeцb: «KoHTponb aK HayKa bhhhk Ha cTHKy geKinb-kox HayK, ^o gocnig®ye eKoHoMiKo-npaBoBHH 3MicT Ta $opMy 6ygb-aKHx nopymeHb Ta BigxnneHb npn 3gincHeHHi rocnogapcbKHx oпepaцiн b пpoцeci Kpyroo6opoTy KaniTany Ta y TicHoMy 3B'a3Ky 3 ix eKoHoMiKo-o6niKoBHM 3MicToM» [21]. npn3HaneH-hhm KoHTponw e, - 3a TBepg®eHHaM H.I. roM6epra, -«gocnig®eHHa Toro, HacKinbKH BHKoHaHHa BignoBi-gae BcTaHoBneHHM BHMoraM, 6ygb цi ocTaHHi npognKToBaHi 3aKoHogaBcTBoM, 3BHHaeM a6o npocTo po3yMoM» [22]. ^ b noBHin Mipi BignoBigae nono®eHHaM HiMcbKoi geкnapaцii KepiBHnx пpннцн-niB KoHTponw, npnHHaToi IX KoHrpecoM Mi®Hapog-Hoi opгaнiзaцii bh^hx KomponbHHx opraHiB b 1977 p., ge 3a3HaneHo, ^o opгaнiзaцia KoHTponw e o6oB'a3KoBHM eneMeHToM ynpaBniHHa cycninbHHMH ^iHaHcoBHMH KomTaMH, ocKinbKH TaKe ynpaBniHHa TarHe 3a co6ow BignoBiganbHicTb nepeg cycninb-ctbom. KoHTponb e He caMo^nnw, a HeBig'eMHow HacTHHow cncTeMH perynwBaHHa, MeTow aKoi e po3KpnTTa BigxnneHb Big npunHHTHx cTaHgapTiB i nopymeHb пpннцнпiв 3aKoHHocTi, e^eKTHBHocTi Ta eKoHoMii MaTepianbHnx pecypciB Ha Mo®nnBo 6inbm paHHin cTagii 3 thm, ^o6 MaTH Mo®nnBicTb 3gincHHTH Kopnrywni 3axogn, b oKpeMnx BnnagKax, npnTarHyTH bhhhhx go BignoBiganbHocTi, oTpnMaTH кoмпeнcaцiw 3a 3anogiaHy mKogy a6o 3gincHHTH 3axogn ^ogo 3ano6iraHHa a6o cKoponeHHa TaKHx nopymeHb y MaH6yTHboMy [23].
Cnig 3a3HaHHTH, ^o $aKTHHHo, cygoBa eKoHo-MiHHa eKcnepTH3a He BxognTb go Hncna тpagнцiнннx npegMeTHnx rany3eH KpnMiHanicTHKH i cygoBoi eKcnepTH3H. Ua Ha3Ba e BigHocHo hobow: b yKpaiHi BoHa BBegeHa b 2001 p. aK HacnigoK po3mnpeHHa Kona nnTaHb, ^o cTaBnnncb nepeg 6yxranTepaMH-eKcnepTaMH i Bnxognnn 3a Me®i ix npo^ecinHnx 3HaHb. Ha3Ba «cygoBo-6yxranTepcbKa eKcnepTH3a» Ha gaHHH Hac 3annmaeTbca npo^ecinHow gepnBa-цiew, ^o BH3Hanae ognH 3 eKcnepTHnx HanpaMiB
Bngy «EKoHoMiHHa eKcnepTH3a», a caMe «11.1. ^ocnig®eHHa goKyMeHTiB 6yxranTepcbKoro Ta nogaTKoBoro o6niKy i 3BiTHocTi».
Як було вище доведено, судово-бухгалтерська експертиза розвивалась на базi окремо! комплексно! економжо-правово! науки [24, 25] - судово! бухгалтерi! - конгломерату знань бухгалтерського облжу та господарського контролю. «Про само-стiйну яшсно нову роль спецiальних знань в предметних судових науках свiдчих те, що !х основоположнi науковi даш, як1 складають основу експертних методик, в материнських науках мають вторинне, допомiжне значения» [11]. Викликае заперечення введене авторами поняття «предметно! судово! науки», до яко! вони вщно-сять i економiчну експертизу. Слвд зазначити, що складовими предметно! судово! науки вони вважа-ють науковi основи багатьох експертиз, зокрема кримшалютичних [11]. Однак, якщо логiчно продовжити думки авторiв, то кримiналiстика, !! роздш кримiналiстична технiка е конгломератом наук, а не единою, цшсною системою знань, об'еднаною спшьним предметом. Автори мимо-волi приеднуються до позици деяких захiдних вчених, як1 вважають, що немае кримiналiстики, як самостшно! науки, а е система якихось судових наук, тобто наук, положення яких використову-ються в судочинствi (судово! хiмi!, фiзики, бiологi!, економiки).
Таким чином, на початковш стадi! розвитку наука про економiчну експертизу вщповщае уявлениям про предмет науки про судову (кримь налiстичну) експертизу як сукупшсть окремих процесуальних, органiзацiйних i методичних питань проведения експертиз i кримiналiстично! технiки в цiлому. Водночас слщ зазначити, що незважаючи на фактичну iдентифiкацiю дефiнiцiй «теорiя», «методолопя», «практика», «методика» у межах системи судово! експертизи, юридична наукова думка не дае чггкого единого визначения цих термшв у сферi економiчно! експертизи на сучасному етапi !! розвитку.
Фактично в наукових дослiджениях судово-економiчно! експертизи бiльшiсть науковцiв ана-хронiчно сприймають iнститут економiчно! експертизи лише як шструмент спецiалiзованого наукового знання для потреб процесу судочинства. На користь тези про незашнчешсть формування концептуальних основ експертизи навиъ у судовiй формi !! проведения свiдчить той факт, що в законодавчо-нормативних актах Укра!ни вщсутня однозначно трактована демарка-цiя правового статусу носив спещальних знань -фахiвця i судового експерта. Ця проблема зумовлена процесуально закрiпленим механiзмом функцiонувания розглянутого iнституту i нерщко призводить у судовiй практицi до ототожнения знань, що вимагають наукового обгрунтування, i знань, що вщносяться до компетенцi! фахiвця. Звiдси численш факти, коли висновок експерта несе в собi iнформацiю, засновану не на експертному дослщженш, а лише на констатаци фактiв.
Судова економiчна експертологiя як роздiл загально! експертологи вивчае закономiрностi i на цш основi розробляе практичнi рекомендацi! по
здшсненню експертно! д!яльносп в умовах судочинства у кримшальних та цившьних справах. Внаслiдок цього судова експертолопя мае перс-пективи розвитку в якосп прикладно! юридично! науки.
Висновки
Застосування економiчно! експертизи сягнуло далеко за меж1 процесу судочинства; !! результати використовуються як базис управлiнських ршень непроцесуального характеру. Тому потреба у переосмисленнi як поиятiйно-термiнологiчного, так i концептуального апарату економiчно! експертизи актуалiзована часом та юторично сформованими формами i! реалiзацi!. В цьому аспекп потребують уточнення так1 !! концептуаль-m положення як предмет, об'екти, завдання, а також iснуюча система економжо-експертних знань, класифiкацiя яко! за напрямами i видами вимагае обгрунтовано! систематизацi! юнуючих та пошуку нових критерив, як1 враховують реальнi потреби практично! д!яльносп. Зазначимо, що одним з таких критерив може служити методолопя доведеного знання, використовувана для виршення конкретного експертного завдання.
Вщсутшсть однозначностi в пiдходах до змюту економiчно! експертизи, !! вид!в, предмету, методу, методичних прийом!в, процедур, форм, а вщповщно i суб'екпв проведення викликае:
— iррацiональнiсть практичного функцюнування механiзму проведення економiчно! експертизи;
— хаотичшсть сприйняття сутност! економiчного експертизи за назвами та реалiями окремих l! форм (таких як незалежна економiчна експертиза, державна економiчна експертиза, судово-економiчна експертиза, експертно-економiчне дослiджения, експертно-економiч-ний аналiз, експертно-економiчна оцiнка, попередня економiчна експертиза тощо);
— термшолопчш невiдповiдностi в процеа про-ведення економiчно! експертизи як окремого дослщження (неузгодженiсть лог!чних зв'язшв м!ж методом - методичними прийомами -процедурами - д!ями - операщями);
— нереалiзованiсть потенцiалу окремих методичних прийом!в контролю в процеа економiчноi експертизи (таких як економжо-експертний прогноз, економiко-експертний мон!торинг, економжо-експертна дiагностика д!яльност! окремого суб'екта господарювання);
— пiдмiна одних форм економiчного контролю !ншими (аудит використовуеться як зааб доведення !стини в окремих питаннях замiсть економiчно! експертизи);
— вщсутшсть единого п!дходу в р!зних фiнансо-во-економiчних, наукових, законодавчо-норма-тивних, процесуальних документах до назв окремих форм експертизи;
— уточнення назв i вид!в заключних документiв, що формуються за кожною з форм економiчно! експертизи.
— невизначешсть р!вня фахових спецiальних знань, якими мае волод!ти експерт-економiст,
що виступае в конкретнш ситуаци пред-ставником суб'екта контролю i реалiзуе визна-чену форму контролю (наявнiсть вищо! еконо-мiчноl освiти е обов'язковим, але абсолютно недостатшм фактором оцiнки рiвня фаховостi, набутих особою знань), — помилки при викладанш фахових дисциплiн, предметом яких е окремi форми економiчного контролю («Аудит», «Внутршнш аудит», «Судово-бухгалтерська експертиза», «Ревiзiйна справа» тощо).
Це далеко не повний перелж негативних моментiв, пов'язаний з станом невизначеносп в системi економiчноl експертологи в нашiй кра!ш. Втiм, збiльшения кiлькостi процедур, методiв, iнструментальних засобiв, що застосовуються з метою захищеносп господарсько! дiяльностi, обумовлено використанням сучасних експертних технологш. Можливiсть проведения експертизи, забезпечуе оцшку ефективностi заходiв захисту та
тдготовки обгрунтованих висновк1в для прийият-тя вщповщних рiшень як для оргашв державного контролю, судових органiв, так i для суб'ектiв господарювания, що потребують всебiчного дослiджения причин i умов, в яких здшсню-ються/можуть бути здiйсненими економiчнi злочини, порушення.
У цьому ютотну допомогу мае надати науково обгрунтований концепт «економiчна експертиза» i чiтко сформована ll концепцiя та методолопя.
Слiд зазначити, що прюритетш напрямки любо! стратеги виходу з кризи економiки краши залежать вщ стабшзацд i подальшого розвитку вах галузей вичизияно! економiки, що може бути забезпечений лише стшким економiчним розвит-ком окремих суб'ектiв господарювания. Саме утримания та збалансований рют економiчноl стiйкостi пiдприемств, як сукупносп окремих елементiв механiзму економiки краши, дозволить стабiлiзувати ситуацiю.
Список л^ератури:
1. Новий тлумачний словник украшсько! мови (у 3 т.) / Уклад. Яремко В. В., Сл^шко О. М., 2-ге вид., випр. - К.: АКОН1Т, 2008. - . -
Т.3. - К.: АКОН1Т, 2008. - 862 .
2. Макконнелл К.Р. Экономикс: Принципы, проблемы и политика : в 2 т. / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю ; Пер. с англ. - М., 1992.
3. Эволюционная эпистемология и логика социальных наук : К. Поппер и его критики: [Сб. ст.] / Сост., пер. с англ. Лахути Д.Г. [и др.]; Общ. ред. и вступ. ст. Садовского В.Н.; Послесл. Финна В.К. - М. : Эдиториал УРСС, 2000. - 462 с.
4. Власова Т.В. Социальная экспертиза : уч. пособ. / Т.В. Власова, М.Д. Сущинская. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ. - 2009. - 152 с.
5. Андреев И.Д. Научная теория и методы познания / И.Д. Андреев. - М. : «Знание», 1975. -64 с.
6. Сахнова Т.В. Судебная экспертиза / Т.В. Сахнова. - М. : Городец, 1999. - 367 с.
7. Философский энциклопедический словарь [Текст] : словарь / сост. Е.С. Губский. - М. : ИНФРА - М, 2000. - 576 с.
8. Тарасов-Родионов П.И. Советская криминалистика / П.И. Тарасов-Родионов // Социалистическая законность. - 1951. - № 7. - С. 10-11.
9. Кубицкий Ю.М. Пограничные вопросы судебной медицины и криминалистической экспертизы / Ю.М. Кубицкий // Вопросы судебной экспертизы и криминалистики. Сборник научных работ. - Алма-Ата, 1959. - Вып. 1. - С. 33-42.
10. Винберг А.И. Насущные вопросы теории и практики судебной экспертизы / А.И. Винберг // Советское государство и право. - 1961 - № 6 - С. 74-82.
11. Винберг А.И. Судебная экспертология - новая отрасль науки / А.И. Винберг, Н.Т. Малаховская // Социалистическая законность. - 1973. - № 11. - С. 48-51.
12. Эйсман А.А. Некоторые вопросы теории исследования вещественных доказательств / А.А. Эйсман // Вопросы криминалистики. - М.: Госюриздат, 1962. - № 5(20). - С. 3-37.
13. Алиев И.А. Концептуальные основы общей теории судебной экспертизы / И.А. Алиев, Т.В. Аверьянова. - Баку : Гянджлик, 1992. - 192 с.
14. Шляхов А.Р. Предмет, метод и система советской науки криминалистической экспертизы / А.Р. Шляхов. // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. - Алма-Ата, 1959. -С. 12-13.
15. Шляхов А.Р. Организация и производство криминалистической экспертизы в СССР / А.Р. Шляхов // Теория и практика криминалистической экспертизы. — 1962. - Вып. 9-10. -С. 141-156.
16. Шляхов А.Р. Предмет некоторых видов судебной экспертизы / А.Р. Шляхов // Вопр. криминалистики. - М: Госюриздат, 1963. - № 8-9. - С. 19-25.
17. Шляхов А.Р. Организация производства новых видов судебных экспертиз / А.Р. Шляхов // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. - Душанбе, 1963. - Вып. 3. - С. 9-15.
18. Белкин Р.С. Курс криминалистики [Текст] : [В 3 т.] / Р.С. Белкин. - М. : [б. и.], 1997. - . -Том 2. Частные криминалистические теории. - 463 с.
19. Шляхов А.Р. Организация производства новых видов судебных экспертиз / А.Р. Шляхов // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. - Душанбе, 1963. - Вып. 3. - С. 9-15.
20. Винберг А.И. Судебная экспертология [Текст] : общетеоретические и методические проблемы судебных экспертиз: учебное пособие / А.И. Винберг, Н.Т. Малаховская ; отв. ред. Б.А. Викторов. - Волгоград : [б. и.], 1979. - 155 с.
21. Бутинець Ф.Ф. Господарський контроль як наука i система знань / Ф.Ф. Бутинець, Т.А. Бутинець // Мiжнародний збiрник наукових праць. - 2011. - Вип. 3(21). - С. 14-27.
22. Гомберг Л.И. Значение контроля / Л.И. Гомберг // Счетоводство. - 1897. - № 21-22. -С. 219-222.
23. Лiмська декларащя керiвних принцитв контролю [Електронний ресурс] // Офщшний веб-портал «Верховна Рада Украши». Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/604_001
24. Бандурка А.М. Основы судебной бухгалтерии [Текст] : учебник для высших учебных заведений / А.М. Бандурка, В.А. Лукин, В.Д. Поникаров. - Харьков : НУВС, 2001. - 336 с.
25. Камлик М.1. Особливосп облжу i використання облжово-бухгалтерських докумеипв при виявленш та розслщуванш корисливих злочишв у галузях економiки. Судова бухгалтерiя. [Текст] : настшьна книга для пращвнишв кримшально! мшци та слвдчих / М.1. Камлик. -К.: Синтез, 1995. - 256 с.
Надано до редакци 07.08.2013
Перевозова 1рина ВолодимирГвш / Iryna V. Perevozova
perevozova@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
EKonoMiHua експертиза як сnецифiчна галузь знань [Електронний ресурс] / 1.В. Перевозова //EKOHOMirn: реалп часу. Науковий журнал. — 2013. — № 3 (8). — С. 97-105. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2013/n3. html
