CC BY
612
ECONOMIC SCIENCES / «ШУУЮШУМ-ЛШГМак» #35122)), 2021
ECONOMIC SCIENCES
УДК 504.03:504.052
1льшв Л.А.,
к.е.н., доцент кафедри економжи 1лына А.А.
студентка cne^anbHocmi «Екологiя» Нацюнальний yHieepcumem бюресурав i природокористування Украши
DOI: 10.24412/2520-6990-2021-35122-12-14 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГ1ДЬ
ДЖАРИЛГАЦЬКОÏ ЗАТОКИ
Ilkiv L.A.,
Associate Professor irina A.A.,
National University of Life and Environmental sciences of Ukraine ECOLOGICAL AND ECONOMIC ASPECTS OF THE USE OF WETLANDS OF JARILHAT BAY
Анотацш.
В cтаттi проаналiзовано еколого-економiчний стан водно-болотних yгiдь Джарилгацько'1' затоки. Виявлено низку проблем, що погiршyють ïx стан та зменшують яюсть. Визначено необхiднicть форму-вання ефективно'1' економiко-екологiчноï полтики управлтня ресурсами водно-болотних yгiдь.
Abstract.
The article analyzes the ecological and economic condition of the wetlands of Dzharilgatsky Bay. A number of problems have been identified that worsen their condition and reduce their quality. The necessity of formation of effective economic and ecological policy of management of resources of wetlands is defined.
Ключовi слова: водно-болотш yгiддя, Джарилгацька затока, еколого-економiчнi аспекти, екосисте-мт функци, природно-ресурсний потенцiал.
Keyworlds: wetlands, Dzharilgatska Bay, ecological and economic aspects, ecosystem functions, natural resource potential
За останш два десятилптя свгг все бшьше сту-рбований економiчними викликами, пов'язаними зi станом водно-болотних упдь, що пвдтверджуеться, зокрема, Рамсарською конвенщею про водно-боло-тш упддя, яш мають мiжнародне значення, а також Конвенщею про бюлопчне рiзноманiття. Будь-яш змши екосистемних функцш, компоненпв та умов !х використання обумовлюють змшу щнносп екосистемних послуг ^ як наслщок, впливають на ефе-ктившсть функцюнування рiзних галузей еконо-мiки та сощально! сфери. 1снуе також цiла низка проблем, пов'язаних iз управлiнням економжою природокористування та фiнансуванням заходiв, спрямованих на охорону та ввдтворення водно-бо-лотних упдь з метою рацюнального використання !х природно-ресурсного потенцiалу.
Питання управлшня водно-болотними упд-дями (ВБУ) на основi екосистемних принципiв до-слвджувалися в працях Д. Бласко, В. Гетьман, Н. Дегтяр, О. Закорко, Н. Закорчевно!, Г. Марушевсь-кого, С. Панченка, К. Рубека, В. Степанова та ш. Питання, пов'язаш з геологiчним розвитком досль джуваного району, розглядалися В. П. Зенковичем, I. А. Правоторовим.
Екосистеми, пов'язаш з водою, часто е бага-тими i своервдними, такими, де буяють рослини, ро-змножуються рiзноманiтнi тварини, такими, що з давшх давен ваблять людину оселитися тут. Проте
людина, використовуючи ресурси рiчок, озер, заток, болгт i торфовищ, часто порушуе !х та руйнуе. Так1 екосистеми, одночасно пов'язаш з водою i сушею, називають водно-болотними угiддями, i для збереження найбiльш цiнних з них у 1971 рощ заключили спещальну мiжнародну природоохоронну конвенщю.
Вiдповiдно до Рамсарсько! конвенцп, стороною яко! е Укра!на, пвд водно-болотними угiддями розумiють «райони маршiв, болiт, драговин, торфовищ чи водойм - природних або штучних, постш-них або тимчасових, стоячих або проточних, прю-них, солонуватих або солоних, включаючи морськ1 акватори, глибина яких пiд час ввдпливу не переви-щуе 6 метрiв» [1].
Одним з проввдних аспекпв формування умов перспективного економiчного розвитку е комплек-сне ефективне використання природно-ресурсного потенцiалу Як динамiчнi екосистеми, водно-боло-тш угiддя останнiм часом все частше знаходяться пiд негативним впливом природних та антропоген-них факторiв, якi призводять до значних еколопч-них та економiчних втрат у всьому свiтi. Деградацiя та втрата водно-болотних угiдь здiйснюеться сього-днi бiльш високими темпами, шж так1 ж процеси в шших екосистемах [2].
Загроза деградаци i втрати водно-болотних упдь вимагае нових кардинальних рiшень до ство-
«ШУУШШШИМ-ЛШИГМаУ» 2©21 / БСОШМГС 8С1Б1ЧСБ8
13
рення схем управлiння й використання !х приро-дно-ресурсного потенщалу, економiчноl оцiнки ш-тегрального ресурсу водно-болотних угадь, реалiза-ци заходiв, пов'язаних iз зобов'язаннями в рамках Рамсарсько! конвенцп.
Украша за площею водно-болотних угiдь м1ж-народного значения посадае 44 мiсце у свт та 9 - у еврот (744 651 га) [3].
Джарилгацька затока е найбiльшою за площею та найцшшшою з угадь Швтчного Причорномор'я. Складаеться iз морських мiлководних заток - Кар-инисько! та и частини - Джарилгацько!, к1с i ост-ровiв. Вона потерпае вад пiдвищення рiвня солоно-сп води, евтрофування, забруднення пестицидами й мiндобривами, вiд замулення внасладок днопог-либлювал. робiт та добування тску, виносу грунту зi стiчними iригацiй. водами тощо.
Фауна територп НПП "Джарилгацький" багата i цiкава. Тут зареестровано 22 види комах, яи внесено до природоохоронних списков рiзного рангу: М1жнародно1 Червоно! книги - 3, европейського Червоного списку - 7. Серед охоронюваних видiв першочергово! уваги заслуговують унiкальнi пред-ставники найцшшшого й водночас найуразливь шого псамофiтного ентомокомплексу.
НПП "Джарилгацький" вщграе особливу роль у збережент рiдкiсних птахiв. За даними досладни-к1в iз 87 видiв, занесених у Червону книгу Украши (2009), у район парку виявлено 60.
Зпдно з фiзико-географiчним районуванням Украши територiя НПП "Джарилгацький" нале-жить до Нижиьоднiпровського терасово-дельто-вого ландшафту Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю. Сухостеповi ландшафти включають межирiчнi, давш й сучаснi тераснi та де-льтовi, пониженi дiлянки узбережжя Чорного моря, його лимашв i заток [4].
НПП "Джарилгацький" як науково-досладна природоохоронна установа е банком природного матерiалу i природною лабораг^ею зi збереження радисних тварин i рослин. За наявностi спещаль-ного дозволу та наукового обгрунтування парк може бути постачальником насiния окремих рослин, яець, пташенят або дорослих особин радисних видiв для !х подальшого розведення в належних умовах.
НПП "Джарилгацький" належить до Скадовсь-ко! курортно! зони з и теплим морем, пiщаними пляжами, тривалим купальним сезоном, що, з одного боку, характеризуе парк як територш, ушка-льну для вадпочинку й туризму, а з шшого - скиди неочищених побутових стоив материкового узбе-режжя вкрай негативно позначаються на його при-родних екосистемах. Зазначимо, що на о. Джа-рилгач (оз. Сине) виявлеш (у вересш 2003 р.) пок-лади пелощв, як1 за характеристиками вiдповiдають найвищим вимогам до лiкувальних грязей i становлять бiля 49,0 тис. м3 [5]. НПП «Джарилгацький» ключове середовище мiграцiй та зимь влi коловодних птахiв. На перельотах тут скупчу-ються до 150 тисяч особин птахiв, а на зимiвлю при-бувають близько 100-130 тисяч особин. Крiм того,
угаддя пiдтримуе можливiсть сезонних мiграцiй дельфшв i риб.
На територil упддя представлений тщаний степ (на островi Джарилгач) i полиново-злаковий степ (прибережна смуга). Завдяки такому рiзнома-нитю екологiчних умов флора та фауна мюцини дуже багатi, що робить упддя надзвичайно важли-вим для збереження, вщтворення та збалансованого використання природних ресурсiв [5].
Отже, важливють водно-болотних угiдь представлена тим, що вони не лише покращують наше життя, але й за роки користування стали вкрай не-обх1дними для життя:
-вони е важливими для забезпечення людства прiсною водою, очищення та ф№трацп поверхне-вих вод, поповнення водоносних горизонпв;
-використовуються для рибальства i сiльсь-кого господарства протягом тисячолиъ;
-забезпечують в1дновлюваними природними ресурсами для природних проми^в, будiвництва та опалення;
- мають значнi бальнеологiчнi ресурси та використовуються з рекреацшними цiлями;
- збернають бiорiзноманiття та екологiчну рь вновагу;
- пом'якшують вплив штормiв i повеней та за-хищають берегову лiнiю вiд руйнування;
- депонують вуглець, продукують кисень i до-помагають у боротьбi зi змiнами клiмату.
Таким чином, формування ефективно! еконо-мiко-екологiчноl полiтики у сферi сталого використання природно-ресурсного потенцiалу водно-бо-лотних угiдь повинне базуватися на розумшш сис-теми управлшня ресурсами водно-болотних угiдь як едино! економжо-еколопчно! системи, на шно-вацiйних принципах управлiння природокористу-ванням, як1 мають бути реалiзоваиi за вама напря-мками нацiональних i мiжнародних стратегiй, що формуються, включно з механiзмами плати за еко-системнi послуги [6].
Отже, ввдмггамо, що НПП "Джарилгацький" -единий в Укрш'ш острiвний нацюнальний парк. Його природа дуже красива i рiзномаиiтна. До наших дшв на островi збереглися илька видiв зника-ючих рослин i квiтiв, серед яких одна з рвдисних рослин Укра!ни - золотобородник цикадовий. Те-риторiя НПП "Джарилгацький" е ушкальним полi-гоном для геоморфолопчних (дослiдження дина-мiки мжрорельефу), геоботанiчних (сукцесil), лаид-шафтних (часова структура геосистем) та шших наукових дослщжень. Острiв Джарилгач - важлива лаика приморського екологiчного коридору, мюце гнiздування i зупинок птахiв тд час сезонних мiг-рацiй. Вш е частиною одного з найб№ших водно-болотних уг1дь м1жиародного значения - "Каришт-ська та Джарилгацька затоки". Тому, одним iз осно-вних завдань дiяльностi НПП "Джарилгацький" е оргашзащя та здiйснення науководослщних робiт з вивчення природних комплекав та !х змiн (зокрема в умовах рекреацшного використання), розроб-лення й упровадження наукових рекомендацiй з пи-тань охорони довк1лля, вщновлення порушених екосистем, управлiння й ефективного використання
14
ECONOMIC SCIENCES / «ШУУЮШУМ-ЛШГМак» #35(122), 2021
природних ресурав, оргашзаци та проведення мо-нiторингy природного (ландшафтного) pi3HOMa-Шття.
Список використаних джерел
1. Рамсарсьш упддя - природно-заповщний фонд Укра1ни. URL: https://wownature.in.ua/oberihaymo/ramsarski-uhiddia/ (дата звернення: 01.12.2021).
2. Водно-болотш упддя Укра1ни. Довiдник /Пiд ред. Марушевського Г. Б., Жарук I. С. К.: Чор-номорська програма Ветландс Интернешнл, 2006. 312 с.
3. Гетьман В. I. Проблема Молочного лиману та шляхи li розв'язання. Еколопчний вiсник. 2011. № 68. С. 23-26.
4. Дубина Д. В. Фггоценотична рiзномaнiт-шсть острова Джарилгач (Херсонська обл.). Укр. ботан. журн. 2005. Т. 62, № 2. С. 128-142.
5. Гетьман В. Нацюнальний природний парк "Джарилгацький". Вiсник КНУ iм. Т. Шевченка. Ге-огрaфiя. №1(70). 2018. С.50-53
6. Дегтяр Н.В. Оргaнiзaцiйно-економiчнi засади yпрaвлiння екосистемними послугами водно-болотних упдь. Суми, 2014. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/35800/1/Diss_Dehtiar.pdf;jsessi onid=BB8073182A40717672BE2AFC1F41380F
Леонтьев Р.Г.,
д-р. экон. наук, профессор, главный научный сотрудник (Вычислительный центр ДВО РАН, г. Хабаровск, РФ)
Архипова Ю.А., канд. экон. наук, ведущий научный сотрудник (Институт горного дела ДВО РАН, г. Хабаровск, РФ) DOI: 10.24412/2520-6990-2021-35122-14-19 ЧАСТЬ 1. ОЦЕНКА ОБЩЕСТВЕННОЙ РАЦИОНАЛЬНОСТИ ГОСУДАРСТВЕННО-
ПРАВОВЫХ ИЛСГП
Leontiev R. G.,
D-r of econ. science, professor, Chief Researcher (Computer center of FEB RAS, Khabarovsk, RF)
Arhipova Y.A.,
Cand. of econ. science, leading research associate (Institute of Mining Affairs of FEB RAS, Khabarovsk,
RF)
PART 1. ASSESSMENT OF PUBLIC RATIONALITY STATE LEGAL ILSGP
Аннотация
В статье сформулирована первая часть процедуры поэтапной оценки при помощи метода бальной шкалы уровней общественной рациональности реальной или разрабатываемой (действующей, осуществленной, намечаемой к реализации) интегрированной логистической системы горной промышленности. по государственно-правовым оценочным признакам классификации второго типа.
Abstract
The article formulates the first part of the step-by-step assessment procedure using the method of a point scale of the levels of social rationality of a real or developed (current, implemented, planned for implementation) integrated logistics system of the mining industry according to state-legal evaluative criteria of the second type classification.
Ключевые слова Интегрированные логистические системы горной промышленности, процедура оценки рациональности, метод бальной шкалы, государственно-правовые оценочные признаки классификации второго типа.
Keywords Integrated logistics systems of the mining industry, rationality assessment procedure, point scale method, state-legal evaluation signs of the second type classification.
В монографии [1] сообщается, что вполне при- промышленности (ИЛСГП) по государственно-емлемой может быть следующая классификация правовым оценочным признакам (классификация интегрированных логистических систем горной второго типа), представленная в табл. 1.
