CC BY
30
УДК 591.9+598.2:502.7
1СТОР1Я ВИВЧЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ 1НВЕНТАРИЗАЩ1 ВИДОВОГО Р1ЗНОМАН1ТТЯ ОРН1ТОФАУНИ РАЙОНУ НАЩОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО
ПАРКУ "ДЖАРИЛГАЦЬКИЙ"
А.Г. РУДЕНКО
Нацiональний природний парк ''Джарилгацький", м. Скадовськ
На основ1 литературных та 6агатор1чних особистих дослвджень наведено результаты швентаризаци видового р1зномашття птах1в району сучасно! територп Нацюнального природного парку "Джарилгацький". Проведено анал1з вид1в, занесених до Червоно! книги Украни та шших мгжнародних охоронних списков. Наведено детальну юторш вивчення орнгтофауни району Джарилгацько! затоки.
Ключовi слова: ¡нвентаризацгя, орттофауна, Джарилгацька затока, видове ргзномангття.
Вступ
1нвентаризащя бiорiзноманiття е одним з основних стратегiчних природоохоронних та наукових завдань установ природно-заповщного фонду Укра!ни. Оцiнка сучасного стану рiзноманiття тсе! або шшо! таксономiчноi групи тварин, аналiз лiтературних джерел та шформащя, що отримуеться у ходi монiторингу бiорiзноманiття, використовуеться для подальшо! розробки заходiв зi збереження, вiдтворення та полiпшення стану природних екосистем. Найчаспше iнвентаризацiя видового рiзноманiття на окремих територiях розпочинаеться з вивчення видового складу флори та фауни. В умовах о. Джарилгач та Джарилгацько! затоки вивчення рiзноманiття наземних хребетних тварин було прюритетним ще з часу включення ще! територп до складу Надморських заповщниюв (1927 р.).
Фауна наземних хребетних Нацюнального природного парку "Джарилгацький" сформувалась протягом певного юторичного промiжку часу та мае сво! особливостi. Парк е частиною одного з найбшьших водно-болотних угiдь мiжнародного значення "Карюштська та Джарилгацька затоки". Територiя Нацюнального природного парку "Джарилгацький" розташована на перетиш м^рацшних шляхiв багатьох видiв фауни, через його територiю проходять основш свiтовi маршрути мiграцii птахiв, а деякi мiсця гнiздування, що межують з парком, мають мiжнародне значення. Тому перш за все на територп Джарилгацько! затоки та !! островiв проводиться iнвентаризацiя видового складу птахiв водно-болотного комплексу. Дана робота робить акцент саме на цю найбшьш вивчену екологiчну групу.
Об'екти та методи досл1дження
Матерiали, якi представленi у роботi, базуються на основних публшащях, що стосуються видового складу орштокомплекав району Джарилгацько! затоки та о. Джарилгач [10, 11, 13, 14, 21, 22, 23, 24, 25, 30]. Об'ектами дослщжень е водно-болотний комплекс птахiв. Даш про видовий склад птахiв означено! територп отримано рiзними дослщниками протягом довготривалого термiну, а саме з початку ХХ столбя. В 1980-2000-х роках дослщження проводились у рамках мошторингу зимуючих, м^руючих птахiв та тих, що гшздяться на затоках Пiвнiчного Причорномор'я, силами ствробгтниюв усiх поколiнь Чорноморського бюсферного заповiдника. Методики iнвентаризацii та облтв птахiв описанi у лiтературi, що цитуеться в данш роботi.
Результати та обговорення Iсторiя вивчення видового складу орштофауни
Найбшьш штенсивш дослщження фауни хребетних, зокрема nraxiB, в регюш та на сучаснш територп Парку розпочат у 1920-1930 рр. ХХ ст. Першi роботи на о. Джарилгач розпочав сшвроб^ник заповщника "Чаплi" С.1. Снiгиревський на початку 1920-х роюв. Надрукованих робiт цього автора, що стосуються орнiтофауни о. Джарилгач та затоки, не залишилось. 1снували тiльки два рукописних зв^и: "Звiт про подорож на ос^в-косу Джарилгач та в Солено-Озерну Люову Дачу на Кiнбурнi" та "Про заснування орнiтологiчних заповiдникiв: Сиваського, Тендрiвського та Джарилгацького по пiвнiчному узбережжю Чорного моря". Матерiали цих рукописних звтв використовувались iншими науковцями-зоологами у сво'1'х роботах [26]. Вони стали основою для прийняття рiшення про необхщшсть охорони прибережно-острiвного та аквальних орнiтокомплексiв о. Джарилгач i однойменно'1' затоки та включення ix у склад створених Надморських заповiдникiв.
У 1920-х роках територiю о. Джарилгач та затоку обстежували iншi науковцi. Влiтку 1923 року на о. Джарилгач проводили науковi спостереження Л. А. Портенко та А.Н. Формозов. У статп Л. А. Портенка [19] наведено видовий склад орштофауни о. Джарилгач та затоки. Автор пщкреслюе, що фауна пт^в дуже багата. На островi розмiщенi численнi колонн пт^в. Це йому належить фраза про "пташине царство" та "пташине ельдорадо" на о. Джарилгач. Л.А. Портенко вщм^ив на островi близько 80 видiв птаxiв, з них близько 40 видiв водно-болотного комплексу. Згадуе автор i про те, що мiсцевi жителi, особливо села Красне, частенько навесш приходять на о. Джарилгач збирати яйця для господарчих потреб, чим дуже турбують та знищують пташинi колонп. Пропозищя про створення заповiдникiв на узбережж Чорного моря, особливо на о. Джарилгач, прозвучала вщ Л.А. Портенка на II Конгрес зоологiв, анатомiв та гiстологiв СРСР, що вщбувався у Москвi у травнi 1925 року [20].
Вл^ку 1929 року, у першi роки функцiонування Надморського заповщника, ос^в вiдвiдував вiдомий зоолог А.А. Браунер. В свош робот вiн пiдтверджуе значення острова для збереження орштофауни твдня Украши [16]. Також вш дае дуже ч^ки та кориснi рекомендацп щодо необхщносп охорони острова, виступае проти сшокоав та iншого використання природних багатств острова. У свош робот вш лише коротко описуе орнiтофауну острова, тому що з ним у подорож був орштолог заповiдника А.Б. Юстяювський, який детально обстежував фауну шж!в о. Джарилгач. На жаль, окремо'1' статтi про стан орштофауни цього перюду А.Б. Кiстякiвським не було надруковано. Частину рукописних матерiалiв було загублено пiд час Друго'1' Св^ово'1' вiйни, частину, що стосуеться у тому чист i о. Джарилгач, було використано А.Б. Кютяювським у його фундаментальнiй працi [17].
1нтенсивш орнiтологiчнi дослiдження в регюш розпочато у 1930 рр. Першу найбшьш грунтовна працю про склад орштофауни о. Джарилгач було надруковано М. Шарлеманем та О. Шуммером [26]. В пращ автори пщкреслюють, що штерес до вивчення птаxiв Надморських заповщниюв у науковцiв зростае i найбiльший iнтерес викликае ос^в Джарилгач. Пiдкреслюеться, що "...цей ос^в мае велике значення, як шлях перельоту та вщпочинку перелiтниx пт^в". М. Шармемань та О. Шуммер зробили спробу об'еднати усi вщомосп про птаxiв Джарилгачу, у тому чи^ i ненадрукованi матерiали 1921 року C.I. Снiгиревського. При цьому, автори розум^ть, що це не повний список шж!в острова. Вони наводять 131 вид шж!в, що мешкае на островi. Це перший анотований список шж!в о. Джарилгач. Шзшше, у червнi 1937 року, працював на островi 1.А. Цемш, який наводить вiдомостi про 33 види шж!в [27]. Частково орштофауну о. Джарилгач вивчав орнiтолог Чорноморського заповщника M.I. Клименко. Результати представлен у його працi, що присвячена фауш птаxiв
району Чорноморського державного заповщника [18].
З кшця 1950-х роюв фауна nraxiB Джарилгацько1 затоки та острова вивчалась ствробггниками-орштологами Чорноморського заповщника Б.В. Сабшевським та Т.Б. Ардамацькою. В 1950-1980-х ними придшялась особлива увага мiгруючим та зимуючим птахам Джарилгацько1 затоки. Детальну характеристику зимiвлi водно-болотних птахiв у Джарилгацькiй затоцi та шших затоках Пiвнiчного Причорномор'я дано у низщ праць [23, 24, 25]. Пращ 1960-1970-х роюв мiстять вщомосп про низку рiдкiсних та звичайний видiв птахiв, таких як червоновола казарка (Rufibrenta ruficollis Pall.), лебедiв-шипунiв (Cygnus olor Gm.), сивок (Charadrii), гусях, тощо [3, 4, 6, 12]. У 1975 рощ Т.Б. Ардамацька знайшла на Каланчацьких островах нову колошю середземноморського мартина (Larus melanocephalus Temm.), який на той час гшздився тшьки на островах Тендрiвськоi затоки. Таким чином, було доведено факт розширення гшздово1 територп рiдкiсного виду мартинiв Свропи [2]. У 1990-2000-х роках Т.Б. Ардамацька присвячуе сво1 науковi дослiдження виключно орнiтофаунi Джарилгацько1 затоки, о. Джарилгач та прилеглим островам - Каланчацьким, Каржинським, Устричним та ш. Вивчаеться весь орштолопчний комплекс, придшяеться особлива увага рщюсним птахам о. Джарилгач, проводиться аналiз змiн в орштофауш затоки та острова пiд впливом антропогенних чинниюв, що дiяли на о. Джарилгач протягом довгого часу [5, 6, 7, 8, 9]. Ствроб^никами Чорноморського заповщника продовжуються роботи з вивчення зимуючих скупчень птахiв на Джарилгацький затощ [21, 22].
Наприкшщ 1990-х i у 2000-х роках Джарилгацька затока та острови приваблюють науковщв вже як важлива частина одного з найбшьших водно-болотних угщь мiжнародного значення мКаркiнiтська та Джарилгацька затоки", перш за все як мюце мешкання водоплавних пт^в.
У 2000 роцi за фшансово1 та оргашзацшно1 пiдтримки Wetlands International -AEME було надруковано колективну монограф^ про чисельнiсть та розмщення коловодних птахiв, що гнiздяться у водно-болотних угщдях Азово-Чорноморського узбережжя Украши. В цiй працi присвячено роздш птахам Джарилгацько1 затоки та островiв [14]. Нарис включае не тшьки сучасш матерiали, а й ретроспективы даш. У працi розглядаються тенденцп у змiнi бiотопiв, динамiки чисельносп, вплив рiзних факторiв на орштокомплекси.
У цьому ж роцi виходить шша колективна монографiя мБiорiзноманiття Джарилгача: сучасний стан та шляхи збереження" (вщповщальний редактор Т.1. Котенко). Орштолопчний роздш написаний Т.Б. Ардамацькою [10]. Автор дае ретроспективну та сучасну характеристику орштофауни о. Джарилгач, затоки та прилеглих ос^вщв, таких як Каржинсью, Каланчацью та Устричнi. Дано список фауни шж!в (248 видiв). На сьогоднi це найповнiший анотований список орштофауни Нащонального природного парку "Джарилгацький".
В 2000-х роках на територп тепершнього Парку проводились дослщження за рiзними мiжнародними проектами, зокрема проектом Украшського товариства охорони шж!в "Iнвентаризацiя кульона тонкодзьобого (Numenius tenuirostris Vieill.)". У ходi проекту вщпрацьовували методику виявлення та облiку виду, що знаходиться пщ критичною загрозою (МСОП). Оцiнювалась наявнiсть необхiдних для виду бютотв та кормових об'екпв, захисних умов та наявнiсть видiв, що звичайно супроводжують кульона тонкодзьобого. За результатами проекту виявлено, що цей вид може зус^чатися на островi Джарилгач пiд час м^ащй [15].
Необхiдно зазначити, що дослщження шаав на о. Джарилгач та у затощ наприкшщ 1990х та у 2000-х роках етзодично проводили фахiвцi 1нституту зоологй НАН Украши, Мел^опольського педiнституту, Азово-Чорноморсько1 орнiтологiчноi
станцп та Чорноморського бюсферного заповщника. Дослщження проводились в рамках Мiжнародних облтв зимуючих nTaxiB (IWC), Регiонального орштолопчного монiторингу (РОМ), Програми Лiтопису природи [1, 22, 28, 29, 30]. Вченими, ^м мошторингових робiт Ï3 коловодних птахiв та вивчення мграцп, виконувались комплекснi обстеження з швентаризацп та кадастрово'1 характеристики Джарилгацько'1 затоки та о. Джарилгач, як водно-болотних упдь мiжнародного значення.
1нвентаризаця та anani3 видового рiзноманiття орттофауни Ушкальшсть розташування Джарилгацького природного комплесу, рiзноманiтнiсть його бiотопiв, м'якi клiматичнi умови у зимовий перюд та розташування на шляху Азово-Чорноморського мшрацшного коридору створили певш сприятливi умови для мешкання значно'1 кiлькостi видiв шж!в в рiзнi пори року. За сучасними даними, на означенш територп пiд час зимового перiоду, м^ацш та у гнiздовий час перебувають представники 248 видiв птахiв 18 рядiв, за уточненими даними - 250 видiв (табл. 1). З них зустрiчаються на гнiздуваннi близько 80 видiв, бiльше 200 - зустрiчаються пiд час мiграцiй, кочiвлi. 60 видiв птахiв занесено до Червоно'1 книги Украши (2009). Всього в охоронш списки МСОП, до Свропейського червоного списку, Бернсько'1 та Боннсько'1 Конвенцiй включено понад 230 видiв, з них 97 видiв водно-болотних птахiв.
Таблиця1
Сучасна структура орштофауни Нащонального природного парку "Джарилгацький"
Table 1
The modern structure of avifauna of the National Natural park "Dzharilgatsky"
Ряд Число видiв Число видiв
гшздяться мкрують зимують ЧКУ
Gaviiformes 1 - 1 1 -
Podicipediformes 5 - 5 5 -
Procellariiformes 1 - 1 - -
Pelecaniformes 4 1 3 1 3
Ciconiiformes 12 6 12 3 4
Anseriformes 29 11 29 27 10
Falconiformes 26 6 26 10 15
Galliformes 3 2 3 2 -
Gruiformes 7 - 7 3 4
Charadriiformes 54 12 54 9 15
Columbiformes 5 ? 5 5 1
Cuculiformes 1 - 1 - -
Strigiformes 5 2 5 4 2
Caprimulgiformes 1 - 1 - -
Apodiformes 2 1 2 - -
Coraciiformes 4 1 4 - 1
Piciformes 3 - 3 1 -
Passeriformes 87 27 87 33 5
Усього 250 82 248 104 60
За даними Т.Б. Ардамацько! [10], найбшьш багатий склад орнiтофауни на о. Джарилгач мае комплекс nraxiB деревинних насаджень та чагарниюв. До його складу входять 120 видiв з 10 рядiв. Степовий комплекс nraxiB збiднений. Найбiльш поширеними е жайворонки (Melanocorypha calandra L., Alauda arvensis L.) та фазан (Phasianus colchicus L.). 1снуе на островi також невелика група синантропних видiв (3-4 види).
Видовий склад та розподт водно-болотних зимуючих nmaxie
Затоки Швшчного Причорномор'я е мюцем найбшьш численних зимуючих скупчень водоплавних nraxiB на твдш Украши [6, 9, 21, 23, 24, 25]. Значення Ягорлицько-Тендрiвского та Джарилгацького району як мюць для зимiвлi nraxiB е незаперечним з liei' причини, що завдяки тiснiшому зв'язку з Чорним морем i глибоководною Каркинiтською затокою, цi водойми менш схильнi до замерзання, нiж iншi водойми Пiвнiчного Причорномор'я. Водоплавнi птахи знаходять тут прекрасш кормовi i захисними умови. За час проведення облiкiв птахiв на зимiвлi було вiдмiчено близько 60 видiв водоплавних i коловодних птахiв [24]. У 1990-х роках максимальне число вiдмiчених видiв склало 52 [21]. Основний фон зимуючих складають Гусеподiбнi (Anseriformes). Другим, за видовим рiзноманiтнiттям зимуючих, е ряд Сивкоподiбнi (Charadriiformes). Пiрникозоподiбнi (Podicipediformes) i Лелекоподiбнi (Ciconiiformes) не таю численш. Найрiдше на зимiвлi вiдзначаються види ряду Пелiканоподiбнi (Pelecaniformes) [21].
Впродовж минулих 10 роюв видове рiзноманiття зимуючих птахiв скоротилося до 40-50 видiв (з них 34 види водно-болотного комплексу). Останшми роками гусеподiбнi птахи складають основний фон зимуючих пт^в. Середнiй вщсоток цих птахiв складае 11,4-14,5% в рiзнi роки. Найрiдше на зимiвлi зустрiчаються великi баклани Phalacrocorax carbo L. (2.4%), чаплi 3,8-4,8%, сивки 3,8-4,7%. (табл. 2).
Таблиця 2
Розподш за видовими групами nTaxiB, що зимують у затоках Швшчного Причорномор'я, включно
з Джарилгацькою затокою (2001-2005 рр.)
Table 2
Species wintering bird groups distributions on the Bays of the North Coasts of the Black Sea with
emphasis on Dzhalylgatsky Bay (2001-2005)
Групи 2001 2002 2003 2004 2005
nTaxiB а б а б а б а б а б
Шрникози 2 4,8 - - - - 1 4,0 - -
Чапл1 2 4,8 - - - - 1 4,0 1 4,6
Лебед1 2 4,8 2 7,5 2 7,7 2 8,0 2 9,1
Гуси 4 9,6 3 11,1 3 11,5 2 8,0 3 13,6
Р1чков1 качки 8 19,0 4 14,8 6 23,1 6 24,0 2 9,1
Морськ1 качки 9 21,4 4 14,8 4 15,4 4 16,0 4 18,2
Сивки 2 4,7 - - - - 1 4,0 3 13,6
Мартини 5 11,9 3 11,1 2 7,7 3 12,0 3 13,6
1нш1 види 8 19,0 11 40,7 9 34,6 5 20,0 4 18,2
Загалом 42 100,0 27 100,0 26 100,0 25 100,0 22 100,0
Примггка: а - загальна чисельшсть видiв, б - % вщ загального числа нарахованих видiв
За останш роки не зус^чалися на зимiвлi турпан (Melanitta fusca L.) i синьга (Melanitta nigra L.). У 2003 роцi B^MÍ4ero морянку (Clangula hyemalis L.). Поступово скорочуеться видове рiзноманiття зимуючих гусей, сивок i мартишв, що пов'язано найбшьше з погодними та кормовими умовами. Великий баклан, лиска (Fulica atra L.) i сивки зимували тшьки у тепш, сприятливi зими.
На територп заток Пiвнiчного Причорномор'я (Тендрiвськоi, Ягорлицько! та Джарилгацько!) тд час формування зимового комплексу птахiв вiдбуваеться дуже iнтенсивний перерозподiл шж!в, який в основному залежить вщ конкретних погодних умов i стану водойм. В 2000-х роках основна маса зимуючих шж!в була зосереджена в Тендрiвськiй (21,4-59,1%) i Джарилгацькш (24,1-45,8%) затоках. У Ягорлицькш затощ на зимiвлi птахи концентруються у меншш мiрi - 14,0-23,8% (табл. 3). В зимовий
перюд 2012-2013 роюв на постшному орштолопчному полшош у Джарилгацькiй затоцi нараховаш 6590 особин водоплавних nTaxiB, що вiдповiдаe рiвню 2004 року.
Таблиця 3
Розподш та чисельн1сть птах1в, що зимують у затоках Пшшчного Причорномор'я (2001-2009 роки)
Table 3
Numbers and distribution wetlands birds on the Bays of Northern Coasts of Black Sea (2001-2009)
Роки Загальна чисельшсть Чисельшсть птах1в по затокам, %
Тендр1вська Ягорлицька Джарилгацька
2001 34978 43,6 31,6 24,1
2002 21506 21,4 23,8 8,1
2003 18339 40,4 13,9 45,8
2004 19607 59,1 15,0 25,9
2005 20978 24,4 53,2 22,5
2006 24926 26,8 8,9 64,3
2007 15892 36,5 9,4 54,1
2008 9053 54,8 11,2 34,0
2009 8342 36,8 8,4 54,8
Таким чином, необхщно вщмтити, що в перюд 2001-2009 роюв загальна чисельшсть та видовий склад зимуючих птахiв, а також чисельшсть бшьшосп видiв мають тенденцiю до зниження, особливо у порiвняннi з 1990-ми роками [21, 22] та особливо перюдом 1970-1980-х роюв [24, 25]. У порiвняннi з 1990-ми роками загальна чисельшсть зимуючих шж!в знизилася в 2-3 рази, у порiвняннi з 1980-ми роками - в 45 разiв. Видовий склад шж!в скоротився на 10-20 видiв. Це пов'язано з погiршенням еколопчного стану водойм району Пiвнiчного Причорномор'я, а також iз внутрiшньопопуляцiйними змшами ряду видiв гусеподiбних птахiв (високою смертнiстю дорослих особин, що викликана ешзоотями, мисливським тиском, низьким устхом гнiздування i т.п.).
Гтздовий орттокомплекс о. Джарилгач та прилеглих територш ocmpoeie
У роки зi сприятливими умовами гшздування на островах Джарилгацько'! затоки вщзначаються представники 11 рядiв [10, 11]. Домiнують за чисельшстю видiв, що гнiздяться, Горобиноподiбнi птахи (36,52%), Сивкоподiбнi (21,95%) та Гусеподiбнi (13,41%). Пелiканоподiбнi (Pelecaniformes), Серпокрильцеподiбнi (Apodiformes) i Ракшеподiбнi (Coraciiformes) представленi одиничними видами. Гнiздовi популяци птахiв на шших островах Джарилгацько'! та Карюттсько'! заток представленi колонiальними видами: великим бакланом (Phalacrocorax carbo L.), чаплями (Ardea cinerea L., Egretta alba L., Egretta garzetta L.), мартиновими (Larus cachinnans Pall., Sterna hirundo L., Sterna albifrons Pall., шш^. На Каржинских островах знаходились найбшьш велию в затоцi полiвидовi колони лелекоподiбних. Загальна чисельнiсть велико!' та мало'! чепур i аро'! чаплi в 1990-х та до середини 2000-х роюв коливалась вiд 251 до 443 пар. Для вах Ciconiiformes, що гнiздяться на невеликих островах, вщзначаються коливання чисельностi, але за останнi 8-9 роюв на Каржинських островах чисельнiсть !'х рiзко впала до 70-80 пар (рис. 1).
Зменшилось число видiв Anseriformes та Charadriiformes (з 23 видiв до 10-15), присутня явна тенденщя зменшення i !'х загально'! чисельностi. Такi види, як мартин середземноморський (L. melanocephalus Temm.) i мартин тонкодзьобий (Larus genei Breme.), яю були звичними видами i гшздилися на Каланчацьких островах в 1970-х роках, зараз вщзначаються тшьки на мiграцii i пщ час кочiвель. На Каржинських островах зменшилась навiть чисельнiсть жовтоногого мартина Larus cachinnans Pall. (з 800 до 560 пар) та великого баклана (з 1780 до 640 пар).
Рис. 1 Змша чисельносп птахiв, що гшздяться на Каржинських островах, Каржинська затока Fig. 1 Numbers changing of nesting birds on the Karzhinsky islands, Karzhinsky Bay
Останшм часом на вах островах посилився чинник тривоги через систематичне вщвщування островiв туристами, рибалками, вщпочиваючими з мiст Скадовськ, Каланчак i Хорли. Бiльшiсть колонiй шаав розорювалася, особливо колонн великого баклана. У результат рiзко зменшилася загальна чисельшсть усiх видiв, що гшздяться. На Каржинських островах не вiдмiченi на гшздуванш крижень (Anas platyrhynchos L.), кулик-сорока (Haematopus osrtalegus L.), коловодник звичайний (Tringa totanus L.) та шшг Iнвентаризацiя птахiв водно-болотного комплексу, що гшздяться на о. Джарилгач, тривае, проте, за попередшми даними, число видiв скорочуеться.
AHani3 видового складу рiдкiсних e^ie nmaxie
Нащональний природний парк "Джарилгацький" ввдграе особливу роль у збереженнi рщюсних видiв птахiв. За нашими даними, з 87 видiв, занесених в Червону Книгу Украши (2009), в райош Парку вiдмiчено 60. З них: 11-16 видiв гнiздяться, майже вс пролiтають, зимують - 18-20. Впродовж останшх рокiв на територн Парку вiдмiчено близько 50 видiв.
Найбiльше число рiдкiсних видiв складають ряди Соколоподiбнi (Falconiformes) та Сивкоподiбнi (Charadriiformes) - по 15 видiв, Гусеподiбнi (Anseriformes) - 10 видiв. Також зареестровано 3 види Pelecaniformes, 4 - Ciconiiformes, 4 - Gruiformes, 2 -Strigiformes, 5 видiв Passeriformes, 1 вид Columbiformes.
За частотою, з якою птахи зус^чаються, ус види ми умовно подшяемо на декiлька категорiй:
1. Щорiчно зустрiчаються: до 40 видiв, що в основному гнiздяться, зимують або м^рують. Це найбiльш звичайш з видiв, що охороняються;
2. Зус^чаються з перiодом раз на 3-5 роюв: 10-12 видiв - майже ус великi хиж птахи (Falconiformes), чернь бшоока (Aythya nyroca Guld.), дрохва (Otis tarda L.);
3. Дуже рiдкiснi, зустрiчалися за останне десятирiччя 1-2 рази: велик деннi хижаки (Falconiformes), дерихвiст степовий (Glareola nordmanni Nord), гуска мала (Anser erythropus L.);
4. Не зус^чалися в останне десятирiччя: степовий боривiтер (Falco naumanni Fleisch ), хохiтва (Tetrax tetrax L.) та ш.;
5. Види, частота зустрiчi та статус яких до кшця не з'ясованi: тонкодзьобий кульон (Numenius tenuirostris Vieil.), бiлоголовий сип (Gyps fulvus Habl.) та деяю шш^ якi зустрiчаються на прилеглих територiях та вiдсутнi у анотованому списку, складеному Т.Б. Ардамацькою [10].
За л^ературними та нашими даними [1, 7, 8, 10, 12, 13], у райош о. Джарилгач в
1980-2000-х роках гшздились 15-16 видiв nraxiB, що занесет до Червоно'1 Книги Украши, з них бiльш-менш регулярно - 8-10 видiв. Це птахи, що гшздяться на островах: шсочник морський (Charadrius alexandrinus L), кулик-сорока (Haematopus ostralegus L.), крячок малий (Sterna albifrons Pall.), нерозень (Anas strepera L.), пухiвка (Somateria mollissima L.), крех середнiй (Mergus serrator L.), i види, що зус^чаються як на островах, так i на материкових дiлянках: довгошг (Himantopus himantopus L.), луговий дерихвют (Glareola pratincola L.), чоботар (Recurvirostra avosetta L.). Iншi види, таю як великий кульон (Numenius arquata L.) та огар (Tadorna ferruginea Pall.), можливо, гшздяться.
Вiдмiчено змши у чисельностi мiгруючих видiв. Зросла чисельшсть у рожевого (Pelecanus onocrotalus L.) та кучерявого (Pelecanus crispus Bruch.) пелшашв, коровайок (Plegadis falcinellus L.), косарiв (Platalea leucorodia L.), червоноволо'1 казарки (Rufibrenta ruficollis Pall.). Стали бшьш рiдкiсними великi хижi птахи, дрохва (Otis tarda L.) та хох^ва (Tetrax tetrax L.), степовий (Circus macrourus Gm.) та польовий (Circus cyaneus L.) луш.
Висновки
Iнвентаризацiя, вивчення статусу та чисельносп орнiтофауни Джарилгацько! затоки, о. Джарилгач та сумiжних територiй проводились дослщниками рiзних епох майже 100 роюв. Матерiали накопичувались поступово. На сьогодш вiдомо, що видовий склад шж!в Нацiонального природного парку "Джарилгацький" налiчуe 248250 видiв - це ri, що зимують тут, гшздяться, прол^ають пiд час м^ацш чи нерегулярно залiтають. Статус багатьох видiв останнiми роками змiнився з тих, що гшздяться, на ri, що зус^чаються пiд час м^ацш та зимiвлi. Зменшуеться i загальна чисельшсть шаав. Зросло число видiв птахiв зi статусом рiдкiсних. Окремi види останнiм часом не спостер^аються.
Зважаючи на вищесказане, продовження решвентаризацп орнiтофауни Парку е доцiльним, особливо з метою здшснення природоохоронних заходiв, таких як розширення та впорядкування територiальноi структури Парку i, особливо, вщтворення колишнього видового рiзноманiття та чисельносп птахiв.
Подяки
Ця робота з подякою присвячена видатному украшському орнiтологу, моему науковому координатору та споборнику у природоохороннш справi Тетяш Борисiвнi Ардамацькiй (1927-2011), що багато роюв присвятила вивченню орнiтофауни о. Джарилгач i Джарилгацько'1' затоки та була борцем за створення ниш функщонуючого Нащонального природного парку "Джарилгацький".
Також я вдячна сшвроб^никам Чорноморського бюсферного заповiдника, що проводили поряд зi мною облiки зимуючих водоплавних шаав на акваторiях заток Швшчного Причорномор'я. Спасибi всiм, особливо сшвроб^никам Департаменту заповщно'1' справи Мiнприроди Украши та редакторам, за сприяння публшацп ща роботи.
1. Андрющенко Ю.А., Гринченко А.Б. Случай наиболее восточного гнездования гаги в Украинском Причерноморье // Бранта: Сб. научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. - 1998. - №1. - С. 111-112.
2. Ардамацкая Т.Б. Расширение гнездового ареала черноголовой чайки в Северном Причерноморье // Колониальные гнездовья птиц. - М., Наука, 1975, - С. 57-58.
3. Ардамацкая Т.Б. Краснозобая казарка в Северном Причерноморье // Редкие, исчезающие и малоизученные виды птиц в СССР. - Рязань, 1976. - С. 48-49.
4. Ардамацкая Т.Б. Изменение орнитофауны Черноморского заповедника за 60 лет // Заповедники СССР - их настоящее и будущее. - Новгород, 1990. - Ч. 3. - С. 189-194.
5. Ардамацкая Т.Б. Редкие и исчезающие птицы Черноморского государственного биосферного заповедника АН УССР и сопредельных територий // Редкие птицы Причерноморья. - Киев-Одесса. 1991. - С. 110-121.
6. Ардамацкая Т.Б. Изменение видового состава, численности и размещения островного орнитокомплекса Черноморского заповедника за 60 лет // Природные комплексы Черноморского государственного биосферного заповедника. - К.: Наук. думка, 1992. - С. 110-121.
7. Ардамацкая Т.Б. Изменение статуса и численности редких птиц о. Джарылгач под влиянием антропогенной трансформации ландшафта // Матерiали конференцп 7-9 квита 1995 р., м. Ижин. - Кшв: УТОП, 1996. - С. 5-15.
8. Ардамацкая Т. Б. Значение Джарылгачского залива для сохранения биоразнообразия птиц // Роль охоронюваних природних територш у збереженш бiорiзноманiття: матерiали конф., присвяч. 75^ччю Кашв. природ. заповщника. - Кашв, 1998. - С. 144-146.
9. Ардамацкая Т.Б. Видовой состав и численность водно-болотных птиц в районе Джарылгачского залива в январе 2000 г. // Зимние учеты птиц на Азово-Черноморском побережье Украины. Сб. матер. ХХ совещания Азово-Черномор. орнитол. рабочей группы. - Одесса-Киев, 2001. - Вып. 3. - С. 48-50.
10. Ардамацкая Т. Б. Краткая характеристика орнитофауны о. Джарылгач // Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения. - Вестн. зоологии. - 2000. - С. 74-83; 186-197.
11. Ардамацкая Т. Б. Динамика численности птиц водно-болотного комплекса и ее тенденции на островах Джарылгачского залива // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. - 2009. - Вып. 12. - С. 40-47.
12. Ардамацкая Т.Б., Семенов С.М. Эколого-фаунистический очерк птиц района Черноморского заповедника. - Вестник зоологии. - 1977. - № 2. - С. 18-43.
13. Ардамацкая Т.Б., Руденко А.Г. Аннотированный список птиц Черноморского биосферного заповщника // Вестник зоологии. Позвоночные животные Черноморского биосферного заповедника. - 1996. - №1 (отд. вып.). - С. 19-38.
14. Ардамацкая Т.Б., Сиохин В.Д., Полуда А.М. Численность и размещение гнездящихся околоводных птиц в водно-болотных угодьях Азово-Черноморского побережья Украины. Джарылгачский залив / Под ред. к.б.н. Сиохина В.Д., к.б.н. Черничко И.И. - Киев, 2000. - С. 145-167.
15. Ардамацкая Т.Б., Дядичева Е.А., Луговой О. А. Современное состояние миграционных группировок кроншнепов на острове Джарылгач // Бранта: Сборник науч. трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. - 2003. - Вып. 6. -С. 108-121.
16. Браунер А.А. По приморским и песчаным заповедникам Украины. I Поездка на остров Джарылгач // Укр. Мисливець та рибалка. - 1929. - № 8. - С. 9-12.
17. Кистяковский О.Б. Фауна Украни. Птахи. - К.: АН УРСР, 1957. - С. 404-409.
18. Клименко М.И. Материалы по фауне птиц района Черноморского государственного заповедника // Тр. Черноморского гос. зап-ка. - К.: Из-во Киевского гос. ун-та, 1950. - С. 24.
19. Портенко Л.А. Организация птичьего заповедника на острове Джарылгач //Укр. охотник и рыболов. - 1925. - № 9. - С. 24-27.
20. Портенко Л.А. Орнитофауна заповедных островов на Сиваше и Черном море в связи с ее охраной // Материалы II Конгресса зоологов, анатомов и гистологов СССР 4-10 мая 1925 г. - М.: "Главнаука", 1927. - С. 319.
21. Руденко А.Г., Яремченко О.А., Рыбачук К.И. Особенности зимовки гусеобразных птиц в Черноморском биосферном заповедике // Бюлл. РГГ. - 2000. - № 6. - С. 302314.
22. Руденко А.Г., Яремченко О.А., Москаленко Ю.А. Мониторинг зимующих птиц водно-болотных угодий Черноморского биосферного заповедника в 2000-2001 гг. / Мониторинг зимующих птиц в Азово-Черноморском регионе Украины. - Одесса-Киев, 2002. - С. 40-54.
23. Сабиневский Б.В. Азово-Черноморское побережье Украины - комплексный резерват водно-болотных птиц // Вестник зоологии. - 1977. - №2. - С. 44-54.
24. Сабиневский Б.В. Водноболотные птицы, зимующие в холодном поясе Азово -Черноморья: Автореф. дисс... канд. биол. наук: 03.00.08 / Институт зоологии им. И.И. Шмальгаузена АН УССР. - К., 1985. - 24 с.
25. Сабиневский Б.В., Ардамацкая Т.Б. Обзор изменения состояния зимовок водоплавающих птиц в Азово-Черноморском регионе по материалам январских учетов 1975-1984 гг. // Современное состояние ресурсов водоплавающих птиц: Тр. Всесоюзн. совещ. - М., 1984. - С. 75-77.
26. Шарлемань М.В., Шуммер О.О. Матерiали до орштофауни острова Джарилгача на Чорному мopi // Труди фiз.-мат. вщдш. ВУАН. - 1930. - Т. 15, вип. 2. - С. 203-219.
27. Цемш 1.О. Екскурая на твдень Украши в 1937 рощ // Труди зоол. музею. - 1941. -№1. - С. 327-342.
28. Ardamatskaya T.B. Present status of Pelecanus onocrotalus in the Sea of Azov/Black Sea region / Eds.: Crivalli A., Krivenko V., Vinogradov V. - IWRB Publication 27. - 1994. -Р. 6-8.
29. Kostiushyn V.A., Chernichko I.I., Poluda A.M., Chernichko R.N. Analysis of information sources on waterbird migration in the Azov-Black Sea region of Ukraine: bibliography, count results and ring recoveries. - Wetlands International Black Sea Programme. - 2011. - 90 p.
30. Rudenko A.G., Yaremchenko O.A., Moskalenko Yu.A., Rudenko V.P. Long-term monitoring of the wintering geese in the Ramsar wetlands of the northern Black Sea coasts // Die Vogelwelt. - 2008. - N 129, Vol. 3. - P. 201-203.
Руденко А.Г. История изучения и результаты инвентаризации видового разнообразия орнитофауны района Национального природного парка "Джарылгачский" // Труды Госуд. Никит. ботан. сада. - 2013. - Т. 135. - С. 145-154.
На основе литературных и многолетних персональних исследований представлены результаты инвентаризации видового разнообразия птиц района современной территории Национального природного парка "Джарылгачский". Проведен анализ видов, занесенных в Красную книгу Украины и других международных охранных списков. Дана детальная история изучения орнитофауны района Джарылгачского залива.
Ключевые слова: инвентаризация, орнитофауна, Джарылгачский залив, видовое разнообразие.
Rudenko A.G. History of studying and results of inventory of specific diversity of avifauna on the area of National Nature Ppark "Dzharylgachsky" // Proceedings of the State Nikit. Botan. Gard. - 2013. -Vol. 135. - P. 145-154.
On the basis of literary and long-term personal researches results of inventory of specific diversity of birds on the area of the modern territory of National Nature Park "Dzharylgachsky" and analysis of species, included in Ukrainean Red Book and other international protected lists have been given. The detailed history of studying of avifauna on the area of the Dzharylgachskybay has been given.
Key words: inventory, avifauna, Dzharylgachsky bay, specific diversity.
