ЕКОЛОГіЧНО НЕБЕЗПЕЧНЕ ВОДОВіДВЕДЕННЯ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ УКРАїНИ НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

/■ N

ТЕХШЧШ НАУКИ

V У

УДК 504.064.2: 519.81

Б01: 10.15587/2313-8416.2018.140079

ЕКОЛОГ1ЧНО НЕБЕЗПЕЧНЕ ВОДОВ1ДВЕДЕННЯ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ УКРА1НИ НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

© О. О. Дми^ева, Н. О. Телюра, I. В. Хоренжая

Наведено результати вивчення основних положень концепцИ сталого розвитку щодо забезпечення еко-лог1чно'1 безпеки населених пункт1в. Визначенг рекомендацИ м1жнародних самгтгв з проблем сталого розвитку. Запропоновано метод вибору найкращих технологш екобезпечного водовгдведення в населених пунктах, розташованих на евтрофованих водних об'ектах, як важливог складовог еколого-соцгальног безпеки населених пунктгв Украши

Ключовi слова: сталий розвиток, населенI пункти, еколог1чна небезпека, еколог1чно безпечне водокори-стування

1. Вступ

Рекомендаци мiжнародних самтв з проблеми сталого розвитку, визначили необхвдшсть переходу на засади сталого еколого-соцiально-економiчного розвитку б№шосп кра!н свпу. Спираючись на рекомендаци мiжнародних самтв стратепчною метою подальшого розвитку Украши е перетворення И при-родно-ресурсного потенщалу в базис економiчного зростання, що ввдповщае розумшню основ сталого розвитку з позицп всього свиу.

У вiдповiдностi до плану заходiв з виконання Угоди про асощацш мiж Украшою, з одше! сторони, та £вропейським Союзом, £вропейським ствтовари-ством з атомно! енергп i iхнiми державами-членами, з шшо! сторони, затверджених постановою Кабiнету Мшктдов Украши вiд 25 жовтня 2017 р., № 1106, визначено, що Мшстерствам, шшим центральним органам виконавчо! влади, Радi мшст-рiв Автономно! Республiки Крим, обласним, Кш'всь-кш та Севастопольськiй мiським державним адмшс-трацiям за участю iнших суб'еклв, вiдповiдальних за виконання затвердженого щею постановою плану за-ходiв, забезпечити його виконання у межах вщповщ-них бюджетних призначень, а також за рахунок мiж-народно! техшчно! допомоги та iнших джерел, не за-боронених законодавством, авторами були розгляну-тi акти права £С, якi були рекомендованi до подальшого узгодження зi законодавчою базою Украши.

Шдписання Угоди про асощацш мiж Укра!-ною, з одше! сторони, та £вропейським Союзом та його державами-членами, з шшо! сторони ввдкривае новi можливостi та створюе новi стандарти у рiзних сферах суспшьного життя, включаючи й сферу охо-рони довкiлля. Питання сшвробггаицтва у сферi охо-

рони навколишнього природного середовища в Угодi закршлеш у главi 6, яка так i називаеться «Навколи-шне природне середовище» роздiлу V «Економiчне та галузеве сшвробггаицтво». Для Украши впровадження законодавства £С у галузi до-вкiлля вiдбуваеться в межах восьми секторiв, що рег-ламентуються 29 джерелами права (директивами та регламентами) £С у цш сферi. Директиви i Регламен-ти встановлюють загальш правила та стандарти, якi повинш бути транспонованi (перенесенi) до внутрш-ньодержавного права. На вiдмiну ввд сучасного при-родоохоронного законодавства Украши, яке у бага-тьох аспектах е декларативним, джерела права £С визначають кiлькiснi та якiснi результати, яш треба досягти кожнiй кра!ш протягом визначеного перiоду часу. Особливютю директив £С е те, що держави по-виннi адаптувати свое законодавство для досягнення цiлей, визначених директивами, але при цьому самi визначають методи !х досягнення. Регламенти, нато-мiсть, е нормами прямо! до i мають застосовуватися так, як передбачено !х положеннями.

2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми

Визначень поняття «сталий розвиток» велика кшьшсть, що пов'язано зi складнiстю самого поняття, i у рiзних кра!нах термiн набувае рiзного трактування.

Пiд сталим розумiють гармоншний, збалан-сований, самовiдтворювальний, екологобезпечний розвиток. Найбшьш часто в лiтературi використо-вують поняття «сталий розвиток» - це розвиток, який забезпечуе рiвновагу, баланс мiж соцiальною, економiчною i природною складовою. Декларацiя

по навколишньому природному середовищу i роз-витку «Порядок денний на XXI столитя» [1] та Указ Президента Украши «Про Стратегiю сталого розви-тку «Украша-2020», вiд 12.01.2015 № 5/2015 [2] ре-гламентуе основнi пiдходи, орieнтири та шляхи по-долання «антропоцентричного» пiдходу в суспшьс-тва в напряму переходу на засади сталого розвитку.

Сталий еколого-соцiально-економiчний розви-ток держави супроводжуеться формуванням для лю-дини безпечного стану навколишнього середовища та життедгяльносп населення, забезпеченням прийнят-ного рiвня екологiчноi безпеки, спираючись на удо-сконалену правову систему, що базуеться на принципах европейського мiжнародного права. Стшне зрос-тання еколопчно невиснажливим способом сприяти-ме сталому розвитку за умови забезпечення широкомасштабного використання благ, яш надаються у со-цiально-екологiчнiй сферi, та обов'язкового впрова-дження заходiв охорони довшлля та екологiчноi безпеки у полтшку та практику соцiально-економiчного розвитку [3].

В Укрш'ш прюритети державноi екологiчноi' полiтики, визначенi у Конституцп Украши, та нада-ють громадянам право «на безпечне для життя i здо-ров'я довшлля» та «забезпечення еколопчно1' безпеки i пiдтримання еколопчно1' рiвноваги на територи держави», та е обов'язковими для виконання [4].

Дотримання норм еколопчно1' безпеки, якi ввд-несенi до найсуттевшого iндикатора оцiнки рiвня розвитку держави та реалiзацii стратеги сталого розвитку вимагае усвщомлення Н як надзвичайно важливо-го компоненту еколопчно1' полiтики на державному та репональному рiвнях.

За час обговорення в наукових i урядових колах упродовж чотирьох десятил^ть як у розвинених кранах, так i в крашах, що розвиваються, умов переходу в напрямку сталого розвитку, з'явилися власнi нацюнальш концепцп та методики оцiнювання ста-лостi, як на рiвнi держави так i на рiвнi населеного пункту.

Для яшсного й ефективного управлшня на-селеним пунктом як складною «урбоекосистемою», на засадах сталого розвитку та у ввдповщносп до вимог £С визначено показники, яш визначають стан розвитку за трьома основними напрямками (вимiрами): економiчним, соцiальним, еколопч-ним. Цi показники дають змогу приймати управ-лiнськi рiшення щодо першочергових заходiв орга-нiзацiйного чи фшансового характеру в корегуван-ш подальшого розвитку [5].

Важливою проблемою на шляху впровадження концепцп сталого розвитку та вимог £С на рiвнi населеного пункту, в умовах попршення стану довшл-ля, масштаби якого привели до втрати стiйкостi вод-них екосистем, е розробка та обгрунтування шляхiв зниження негативного впливу водного фактора, i в особливостi евтрофованих водних об'екттв, на здоро-в'я людини [6]. Виршення завдань комплексно1' оцш-ки i управлiння екологiчною безпекою населених пу-нктiв розташованих на евтрофованних водних об'ектах, вiдбуваеться шляхом застосування мето-дiв системного аналiзу, на шдстаи програмно-

аналiтичних процедур з використанням методу аналь зу iepapxrn (MAI) [7], що дозволить тдвищити рiвень обгрунтовaностi та екологiчну безпеку ршень, що приймаються [8].

1стотна роль у попередженнi небезпеки з боку водного чинника в населених пунктах належить впровадженню системи еколопчно безпечного водо-користування [3, 6].

Актуальшсть розглядаемо1 проблеми, полягае у необхвдносп розробки методу, який забезпечить в умовах обмеженого фшансування обгрунтоване при-йняття упрaвлiнськиx рiшень щодо впровадження прiоритетниx теxнологiй екологiчно безпечного во-довiдведення (ТЕБВ).

3. Мета та задачi дослiдження

Мета дослщження - обгрунтування методу ви-бору управлшських рiшень при впровaдженнi техно-логiй екологiчно безпечного водовiдведення населених пункпв, розташованих на евтрофованих водних об'ектах.

Для досягнення мети були поставлен нaступнi

зaдaчi:

1. Розробити основи еколопчно безпечного водокористування в населених пунктах Украши, як на вiдмiну вiд iснуючиx пропонують дослiджувaти проблему водокористування в населених пунктах та його складових - водопостачання та водовiдведення, спiльно iз збереженням водних екосистем i покра-щенням якостi води в них, охороною здоров'я населення, що дозволяе поглибити сутшсть проблеми та виявити ïï основнi елементи, якi потребують вирi-шення.

2. Визначити ступiнь еколопчно1 безпеки систем водовiдведення населених пункпв, розташованих на евтрофованих водних об'ектах та дослщити особ-ливосп взaемодiï системи водовiдведення, водного об'екту, який приймае стiчнi води, i е джерелом во-допостачання населеного пункту, що дае змогу вра-хувати антропогенне навантаження на водний об'ект, його еколопчний стан i забезпечуе прийняття управ-лiнськиx рiшень щодо водопостачання населеного пункту.

3. Оцшити iснуючi пвдходи до обгрунтованого вибору напряму перебудови юнуючих систем водовь дведення в населених пунктах Украши, до яких ввд-носиться: впровадження нових технолопчних елеме-нтiв в iснуючi мережi водовiдведення; застосування оперативного контролю складу спчних вод; використання бюлопчного очищення поверхневих стiчниx вод та ш., що дозволить забезпечити еколопчно без-печну роботу систем водовщведення у штатних умовах та в аваршних ситуaцiяx.

4. Визначити вимоги до системи водоввдве-дення як елементу забезпечення екологiчно безпечного водокористування та вибрати програмно-аналтгичш засоби при виборi технолопчних зaxодiв водовiдведення.

5. Розробити метод прийняття ршень при ви-борi теxнологiчниx зaxодiв екологiчно безпечного водоввдведення в населених пунктах, розташованих на евтрофованих водних об'ектах.

4. Методика вибору найбшьш еколого-сощально безпечного технологiчного заходу еколопчно безпечного водовщведення, в населених пунктах, розташованих на евтрофованих водних об'ектах

В основу дослщження покладена гшотеза, що якщо, з кожним з альтернативних BapiaHTiB техноло-riï екологiчно безпечного водовiдведення буде ствс-тавлено вiдповiдне розраховане кiлькiсне значения, врахування якого при пpийнятгi ршення з вибору технологiï, то в конкретному населеному пунктi, зменшить вipогiднiсть прийняття невipного piшення.

Для виршення завдань тaкоï склaдностi засто-совують методи системного aнaлiзу, окремим видом яких е метод aнaлiзу iеpapхiй (МА1). МА1 дозволяе структурувати складну проблему, провести ïï деком-позицш, врахувати взaемодiю окремих ïï елеменпв, фоpмaлiзувaти роботу експеpтiв шляхом подшу про-цедури узгодження на ряд еташв, з результатом ви-конання кожного з яких зiстaвляеться вщповщна кь лькiснa характеристика, представлена в узагальнених (безвщносних) одиницях вимipу [9, 10]. Все це дае можливють при впровадженш ТЕБВ, обгрунтовуючи поpiвнянням безлiч суперечливих критерив i су-джень, пiдвищити ефективнiсть упpaвлiння в гaлузi сталого розвитку еколого-соцiaльноï безпеки систем водовщведення населених пунктiв, розташованих на евтрофованих водних об'ектах.

Метод включае дешлька етaпiв, результатом виконання яких е прийняття нaйбiльш еколого-соцiaльно обгрунтованого технологiчного заходу еколопчно безпечного водовщведення за найбшь-шим кiлькiсним показником глобальних пpiоpитетiв для конкретного населеного пункту.

5. Результати дослщжень

Вперше показана можливiсть застосування методу aнaлiзу iеpapхiй для обгрунтованого прийняття управлшських ршень щодо впровадження прюрите-тних технологiй еколопчно безпечного водовщве-дення (ТЕБВ).

В даний час запропонована методика прийняття управлшських ршень щодо впровадження прюритетних технологш екологiчно безпечного водовiдведення (ТЕБВ) проходить апробащю в Ха-

pкiвськiй науково-дослщнш устaновi «Укpaïнський нaуково-дослiдний iнститут еколопчних проблем».

Продовження pобiт в даному напрямку перед-бачае виpiшення таких наукових завдань:

- для пщвищення достовipностi експертного оцiнювaння коефiцiентiв, дощльно розробити процедуру переходу вщ безпосереднього застосування шкали Саап до методу aнaлiзу iеpapхiй або методам aнaлiзу систем;

- для визначення домiнуючих зв'язкiв можуть бути рекомендован методи розв'язання зaдaчi Комь вояжера, а кшьшсне оцiнювaння взаемовпливу критерий може бути здiйснено на бaзi МА1 або МАС.

7. Висновки

1. Встановлено, що на сьогодш, недостатньо наукових робгт з комплексно)! оцiнки систем водовщ-ведення та pобiт, якi пpисвяченi мiнiмiзaцiï впливу систем водовiдведення на навколишне середовище.

2. Встановлено, що строк служби основноï' ча-стини наявних систем водовщведення становить вщ 20 до 55 рошв. Отже, 35 вщсотшв кaнaлiзaцiйних мереж перебувають у ветхому або aвapiйному сташ, 49 вiдсоткiв насосних стaнцiй потребують реконструк-цй', удосконалення технологiчного процесу та облад-нання або невiдклaдноï зaмiни в населених пунктах.

3. Удосконалений пiдхiд до характеристики технолопчних зaходiв водовiдведення як шструмен-ту зниження евтрофування водних об'ектiв та оцше-но iснуючi пiдходи до 1х вибору. Показана вщповщ-нiсть ТЗ ЕБВ вимогам, що характеризують зовтшт та внутpiшнi показники.

4. Вперше запропоновано i використано критерий екологiчнi, соцiaльнi та технiко-економiчнi кpитеpiï для вибору технологiчних зaходiв еколопч-но безпечного водовiдведення (ТЗ ЕБВ) в населених пунктах розташованих на евтрофованих водних об'ектах.

5. Розроблено стратегш управлшня в системi еколого-соцiaльноï безпеки функцiонувaння природ-них екосистем i забруднених територш населених пункпв Украши, розташованих на евтрофованих водних об'ектах, в частиш рекомендацш щодо впровадження технологш ЕБВ iз застосуванням методу ана-лiзу iеpapхiй.

Лiтература

1. Порядок денний на ХХ1 столiття. Прийнято на Конференцн ООН з довкшля i розвитку в Pio-де-Жанейро у 1992 рощ. 1нститут сталого розвитку. Кшв: 1нтелсфера, 2000. 360 с.

2. Про Стратепю сталого розвитку «Укра!на - 2020»: Указ Президента Украши № 5/2015. 12.01.2015. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015

3. Дми^ева О. О. Еколопчно безпечне водокористування у населених пунктах Украши. Кшв: Рада по вивченню продуктивних сил Укра!ни НАН Укра!ни, 2008. 459 с.

4. Конституцм Укра!ни: Закон № 254к/96-ВР. 28.06.1996. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 15.05.2018)

5. Горяна I. В. Формування методики оцiнювання сталоста розвитку регiонiв. Економiчний аналiз. 2013. Т. 14, № 1. С. 59-63.

6. Дми^ева О. О., Хоренжая I. В. Еколого-сощальне оцшювання стану евтрофованих водних об'ектш // Экология и промышленность. 2016. № 1 (46). C. 105-110.

7. Саати Т. Л. Принятие решений: Метод анализа иерархий. Москва: Радио и связь, 1993. 278 с.

8. Анщенко Л. Я., Свердлов Б. С., Шсня Л. А. Оцшка прюритетносп варiантiв здшснення плановано! дiяльностi за критершми еколопчно! безпеки // Схщно-европейський журнал передових технологш. 2009. T. 4, № 9 (40). С. 22-28. URL: http://journals.uran.ua/eejet/artide/view/22309

9. Дмитриева Е. А., Браткевич В. В., Телюра Н. А. Модель соответствия законодательной базы Украины и Директив ЕС в области биоразнообразия // Комунальне господарство мкт. Сер1я: Техшчш науки та архггектури. 2016. № 132. С. 8087. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kgm_tech_2016_132_15

10. Разработка методики имплементации директив Европейского Союза в законодательную базу Украины в области биоразнообразия / Браткевич В. В. и др. // ScienceRise. 2017. T. 3, № 1. С. 43-51. doi: http://doi.org/10.15587/2313-8416.2017.95581

Дата надходження рукопису 12.06.2018

Дмитрieва Олена Олекспвна, доктор економiчних наук, старший науковий сшвробггник, Науково-дослщна установа «Украшський науково-дослщний шститут еколопчних проблем», вул. Бакулiна, 6, м. Харшв, Украша, 61166 E-mail: dmitrieva.olena@gmail.com

Телюра Ната™ Олександрiвна, старший викладач, кафедра iнженерноi екологii мiст, Харшвський нацiональний унiверситет мiського господарства iменi О.М. Бекетова, вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харкiв, Украша, 61002 E-mail: nata.teliura@ukr.net

Хоренжая Ipiiiia Вггаливна, кандидат технiчних наук, головний консультант секретарiату комiтету, Комiтет Верховноi' Ради Украши з питань еколопчно. полггаки, природокористування та лiквiдацii' наслiдкiв Чорнобильсько. катастрофи, вул. Грушевського, 5, м. Кшв, Укр^'ш, 01008 E-mail: khorenzhaja@v.rada.gov.ua

УДК 531.7.08

Б01: 10.15587/2313-8416.2018.140057

ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПОХИБКИ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ ВИМ1РЮВАННЯ МЕХАН1ЧНИХ ВЕЛИЧИН

©А. С. Дуднiк

В датй статт1 дослгджено похибки вимгрювання механгчних величин у безпровгдних сенсорних мережах та мтропроцесорних частотом1рах, що тд'еднат до вузл1в сенсорних мереж I разом являють собою Iнформацтну вимгрювальну систему. Дослгджуеться задача визначення похибки вимгрювання вгдстат та часу проходження сигналу м1ж прийомопередавачами. Розрахунок вгдстанг здшснюеться за допомо-гою часу поширення сигналу. Проведена оц1нка похибки мгкропроцесорного частотомгра, що вимгрюе частоту хаотичнихрадюгмпульсгв у сенсорних вимгрювальних мережах, як величини, що обернена до часу проходження сигналу

Ключовi слова: прийомопередавач, сенсор, радгогмпульс, час, вгдстань, похибка вимгрювання, перешко-ди, частотомгр, квантування

1. Вступ

Зараз юнують pi3Hi технолопчт ршення для визначення положення об'екпв в npocropi або на по-верхн землг Це пов'язано з тим, що неможливо реаль зувати один утверсальний споаб, що шдходшъ для Bcix можливих випадюв. Точшше кажучи, неможливо зробити пристрш, техшчш характеристики якого ввд-повщали б вимогам всix поставлених задач. Тому, в даних умовах, задача визначення похибок вимрюван-ня механчних величин, зокрема вiдстанi i часу надходження сигналу, носить актуальний характер.

2. Лггературний огляд

1снують теxнологii позицiонування, такi як GPS, про яш йдеться у робот [1], Galileo , якому при-свячена робота Федерацii' американських науковщв [2], Глонасс, про яку йдеться у сшльнш роботi юпан-ських вчених про монiторинг навколишнього середо-

вища [3], застосовують Wi-Fi [4] або ультракоротш iмпульси, про що йдеться у ввдповщному стандарта 1нститут iнженерiв електротехнiки та електрошки, або технологи позицiонування стiльникових телефо-нiв GSM, якому присвячена робота [5] i т. д. У вах цих технологiй iснують сво. плюси i мiнуси. Galileo, ГЛОНАСС, GPS наприклад, дозволяють орieнтувати-ся на поверхш землi, маючи при собi компактний пристрiй з набором карт мюцевосп. Це дуже корисш технологй' для перемiщення на ввдкритш мiсцевостi. Точнiсть положення таких пристро.в зараз досягае одиниць метрiв. Однак вона може попршитися в великих мютах, в умовах складного рельефу мюцевосп, або просто в закритому примiщеннi, яким присвячена робота [6]. В останньому випадку застосування супу-тникового позицiонування неприйнятно. Сдиним ви-ходом з цiеi ситуаци е розробка бiльш точних методiв