CC BY
17
умовою забезпечення екологiчноí безпеки краши, чинником еколопчно ста-лого розвитку.
У зв'язку з цим важливого значения набувае адаптация природно-ре-сурсно1, сощально", виробничо1, екологiчноí складових. 1х просторово-часове сумщення вiдбуваеться пiд впливом соцiальноí детермшацц та управлшсь-кого впливу сусшльства. Виробнича, соцiальна, екологiчна компоненти "при-стосовуються" до природно-ресурсно1 основи шляхом формування ввдповвд-но! iнфраструктури.
Тому, говорячи про питання екологiазацií сусшльства треба чггко ви-значити регюнальш екологiчнi прiоритети, бо без цього неможлива успiшна реалiзацiя концепцií сталого екологобезпечного розвитку.
УДК 504+351.746.1 Доц. 1.П. Лащик, канд. екон. наук М.З. Боднарчук,
В.В. Дадак - Львiвський економiчний бпнес-коледж
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ НАЦЮНАЛЬНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
Проблема еколопчно! безпеки розглядаеться через призму нащоналъно! безпеки Укра'ши. Основна увага придщяеться принципам штегращ! екож^чних i еколо-гiчних пiдходiв до розвитку продуктивних сил, прiоритету екологп в економiцi. Основна увага акцентуеться на особливостях проблем еколопчно! безпеки, пов'язано! зi створенням i експлуатащею мiжнародних трансконтинентальна газових i нафтових магiстралей, що проходять через територвд Укра!ни.
Doc. I. Lashchyk, M. Bondarckuk, V. Dadak -Ecological aspect of the national security of Ukraine
The problem of the ecological security is considered through the prism of the national security of Ukraine. The attention is paid to the principle of integration of economic and ecological approaches to the development and arrangement of the productive forces, the priority of ecology to economics, on the peculiarities of the importance of the problem of ecological security when it concerns international cooperation, formation and expluata-tion of transcontinental, oil and gas transporters and other transportation communication through the territory of Ukraine.
Key words: ecological security, national security, productive forces, ecology, economics.
Питання еколопчно1 безпеки е дуже актуальним для Укра1ни, станов-лення li державного суверешгету. Традицшно головними компонентами дер-жавотворення прийнято вважати сощально-економiчш, полиико-щеолопчш, геополиичш, вiйськовi та iншi. Однак, такий важливий, з точки зору сього-дення, елемент державотворення як еколопчний, майже не береться до уваги. А мiж тим усi нашi негаразди прямо чи опосередковано пов'язанi з надзви-чайно загрозливою екологiчною ситуацiею, яку ниш квалiфiкують як катаст-рофiчну. Квiтучий в недалекому минулому регюн бвропи перетворився в зону еколопчного лиха. Значною мiрою - це стало наслвдком дiяльностi адмЫ-стративно-командно1 системи СРСР, яка десятилтями проводила в УкраЫ економiчну полиику, спрямовану на домiнувания природомiстких галузей з
високою питомою вагою ресурсо- i енергомктких застарiлих технологш, си-ровинну орieнтацiю експорту, мiлiтаризацiю виробництва, яка спричинилась до вiдсутностi культури пращ, що зумовило неконтрольованi викиди забруд-нюючих речовин, сформувало рiвень не тальки техиогенно-екологiчноí, але й национально!' безпеки Украши. Щорiчно у повiтря Украши викидаеться 20 млн. тонн шшдливих речовин. Пiд впливом атмосферних забруднювачiв зна-ходиться 34 % населения краши, а на кожного мешканця Украши щорiчно припадае до 300, а в деяких регiонах i до 500 кг забруднювачш атмосферного пов^я [8, ст. 1]. Кшьккть забруднень, що припадае на 1 км2 плошд в Укра'-ш, в 6,5 разш перевищуе рiвень забрудненостi довкiлля в США i в 3,2 рази бiльша, шж в бвропейському Союзi. До водного басейну Украши щороку скидаеться бшьше як 14 млрд. м3 стачних вод (або приблизно 300тис. лiтрiв у розрахунку на кожного жителя) [8, ст. 1].
В результата наша економша стала одшею з еколопчно "найбрудш-ших". Забруднеш землi, насиченi отрутохiмiкатами водойми, малi рiчки, пе-ретворилися у стачш канави, бездогляднi звалища отрутохiмiкатiв, розташо-ванi в зонах масового поселення. У атмосферi 78 мiст Украши вмкт штдли-вих речовин перевищуе норми в 60 i бшьше разiв. Найбшьше забруднень припадае на шдприемства енергетики, чорно!' металургií, вугшьно!', нафтово!', харчово!' промисловостi [1, ст. 544]. Ц пiдприемства зумовлюють високий рiвень забруднення атмосферного повiтря в Дшпропетровську, Дшпродзер-жинську, Донецьку, Запорiжжi, Комунарську, Кривому Розi, Марiуполi, Оде-сi та iн. Вже тепер у Киев^ Львовi, Полтавi, багатьох курортних мiстах викиди автотранспорту перевищують 70 % у загальному обсязi викидш, i водно-час масово ввозимо з-за кордону стар^ небезпечш для мiськоí атмосфери ав-томобiлi.
Високий рiвень забруднення мае мкце у Львовi та Львiвськiй областi. За питомими викидами у пов^я шкiдливих речовин Львiв серед 52 мкт Украши посiдае 28 мкце, а Дрогобич - восьме. В середньому на одного жителя област припадае 54 кг. штдливих речовин [2, ст. 27]. Несприятлива си-туащя склалася i в пiвнiчно-захiднiй частинi Чорного моря, а також Азов-ському мор1
Велику небезпеку для проживання населення створюе радiацiйне забруднення територп, викликане наслiдками аварií на Чорнобильськш АЕС. В Украíнi радiонуклiдами забруднено 4,6 млн. га. землi у 74 районах 11 областей. На цих територ1ях розташовано 2215 населених пунктiв, в яких прожи-вае 2,5 млн. оаб (з них 544 тис. датей). Унаслiдок отриманих великих доз ра-дiацií в Украíнi вже померло понад 125 тис. оаб. [10, ст. 472]. У результата непродуманих заходiв по мелiорацií землi в УкраЫ знищено 1 млн. га. най-родючiших земель. Кiлькiсть земл^ що зазнала ерозií зросла за останш 20 рокiв з 13 до 18 млн. га. [7, ст. 14].
Створюеться надзвичайно небезпечна картина реального наближення еколопчно1 катастрофи, здатно1 призвести до геноциду нацií.
В УкраЫ протягом останнiх 10 ротв смертнiсть удвое перевищуе на-роджуванкть (за 1991-2001 рр. в краЫ померло на 3,3 млн. оаб бiльше, нiж
2. Економiчнi проблеми сучасно! економiки та ввдображення в економiчшй теорп
151
народилося); Украша посiдаe перше мiсце в бврош за ршнем смертностi й останне - за рiвнем народжуваностi; середня тривалiсть життя чоловiкiв -61 рж - найнижча; перше мкце в свiтi за рiвнем смертносп працездатного населения; тальки третина школярiв здорова; у 60-70 % пращвнитв народного господарства виявлено рiзш хронiчнi захворювання; половина юнакiв при-зовного вiку мають тяжкi захворювання; на рiзнi хвороби страждають майже вс вагiтнi жiнки; приблизно чверть населення уражають iнфекцiйнi хвороби, ниш налiчуеться вже 1 млн. захворювань на СН1Д, а за ршнем поширюванос-тi цiеí хвороби Украша випереджуе всi краши бвропи. Генетичному фонду нацií також загрожуе мкращя понад 500 тис. - здебшьшого молодих жiнок у розвинутi краши свiту на заробiтки [11, ст. 536].
Ниш вже вс1м зрозумшо, що забезпечення розвитку сучасного сусш-льства без всебiчного врахування економiчних наслiдкiв - неможливе. Щоб вийти з цього скрутного становища необидно екологiзувати економiку. Це означае, що економiчнi проблеми повиннi зайняти основне мкце в державнш i господарськш полiтицi. Основою полiтики економiчноí безпеки повинна стати принципово нова структура економши Украши, яка б задовольнила потреби людини у значному зниженш частки шкiдливих речовин, скороченш виробництва озброення, енергоспоживання й енерговиробництва.
Таким етапом гарантií екологiчноí безпеки повинна бути розробка та впровадження на практищ стандартав i нормативiв безпечного функщону-вання виробництва, ят б визначали допустимий ступiнь ризику для людини та навколишнього середовища. Контроль за стандартами й нормативами ре-гулювання дiяльностi промислових виробництв повиннi здайснювати держа-внi органи. Державним завданням повинно стати питання екологiзацií сусш-льного життя, шд яким розумдать систему державних, регюнальних i мкце-вих заходiв, спрямованих на впровадження в практику яккно нових ресурсо-зберiгаючих, екологобезпечних видав техшки, технологiй.
Оскiльки Украша охоплена гострою екологiчною кризою, що мае тен-денцiю до поглиблення, то ш вкрай потрiбна еколого-економiчна модель ри-нкових реформ. Ця модель поряд iз застосуванням потужних оргашзацшних пiдойм стосовно товаровиробникш, передбачае встановлення жорстких еко-логiчних норматива, стандартав, вимог, обмежень для окремих галузей i шд-приемств, регiонiв, областей. Еколого-економiчна система може бути висо-коефективна тiльки в умовах досконало!' ринково!' економiки. Тому Украíнi потрiбно не тальки реально "приватизувати" бшьшу частину економiки, а й демонополiзувати виробництво. Тода використання природних ресурав i екологiчна безпека краши стануть ефективними.
Оскшьки стратегiчною метою Украши е розвиток спiвробiтництва з европейськими державами i у перспективi здобуття повноправного членства в бвропейському Союз^ то потрiбно, щоб краша вщповщала европейським стандартам й вимогам, як у полиичному, соцiально-економiчному, так i в екологiчному вiдношеннях.
Значнi наслщки для еколого-економiчного розвитку Украши може ма-ти мiжнародне спiвробiтництво у галузях з високим екологiчним ризиком.
Адже ввдомо, що високорозвинутi краши намагаються розмiстити найшкщ-ливiшi пiдприeмства за своши межами на територií краш, що розвиваються. Значною мiрою - це стосуеться Украши. Залучення шоземних iнвестицiй в економiку Украши може призвести до розмiщення на п територií' екологiчно небезпечних хiмiчних, нафтох1шчних виробництв, або просто захоронення радюактивних вiдходiв. Необхiдно зауважити, що еколопчш збитки перетво-рюються у збитки економiчнi, оскiльки оздоровления навколишнього середо-вища вимагатиме надзвичайно великих кошпв. Це означае, що при виборi варiаитiв господарських, технiко-техиологiчних рiшень, перевагу треба ввд-давати тим, ят е кращими не тшьки за економiчними показниками. При цьо-му повинен враховуватись принцип штеграцп еколопчного й економiчного пiдходiв до розвитку i розмiщения продуктивних сил, прiоритети екологií' над економiкою. Замiсть швестувати енергоощаднi техиологií' та "альтернативну" енергетику, шукаемо по всьому свiту нафту, будуемо танкери i термiнали в Одес! В офщшних колах знову домiнують плани реабiлiтацií' атомноí' енерге-тики. Водночас прiоритетне фiнансувания на Заходi отримують галузi, якi працюють над прогресивними формами " альтернативноГ енергетики.
Передбачаеться, що до 2030 року вже не будуть використовуватися таю традицшш енергоносií' як нафта, вуплля, природний газ. Норвепя i Бра-зил1я вже зараз виготовляють бiльше половини необхiдноí' ш енерги з факти-чно невичерпних джерел. У пустел^ неподалiк вiд Лос-Анджелеса, усшшно працюе сонячна термоелектростанщя потужнктю 80 МВт. Собiвартiсть однiеí' кшоват-години - 8 цеттв, що на 1/3 дешевше, нiж на новггшх атомних елект-ростанщях. Впродовж 80-х рошв енерпя, отримувана на виряних установках, подешевшала на 70 % i становить 6-8 цеттв за кшоват-годину [5, ст. 31].
Особливого значення набувае також проблема екологiчноí' безпеки, коли йдеться про створення та експлуатацда транскоитииентальних нафто- i газопровод1в, автомагiстралей та iнших транспортних комушкацш через те-риторiю Украши. Головне завдання тут полягае в тому, щоб повною мiрою враховувати як нацюнальний, так i мiжнароднi прiоритети у сферi екологп.
Головною передумовою успiшного розв'язання цiеí проблеми повинна стати розробка i прийняття державноí' екологоспрямованоí' полiтики. Вона мае включати вiдповiдну систему законодавчих i нормативних актiв, адшшс-тративних, оргашзацшних та iнструментiв регулювання економiчних вiдно-син i íх застосування до вах суб'ектiв господарськоí' дiяльностi, в тому чи^ iноземних iнвесторiв, яй використовують природнi ресурси i забруднюють навколишне середовище. Неврахування вказаних чиннитв в економiчнiй i соцiальнiй полггищ держави щодо природного середовища може призвести до повного розвалу економжи, прямого зниження матерiальних цiнностей, попршення стану здоров'я населення, моральноí та фiзичноí деградацц сусш-льства i завдати, тим самим, значноí шкоди нацiональнiй безпецi Украши.
Сказане переконуе в тому, що всi аспекти нацiональноí безпеки держави ткно пов'язанi мiж собою i виртення переважноí бiльшостi проблем екологiчноí безпеки можливе тiльки в комплексi з iншими аспектами нащо-нальноí безпеки. Щоб подолати ресурсно-еколопчну кризу i змiнити екологь
2. Економiчнi проблеми сучасно! економiки та ввдображення в економiчнiй теорп
153
чну ситуацда в Украíнi на краще, необидно, як мшшум, подвойи обсяги ш-вестицiй у технiко-технологiчну реконструкцию економши та оздоровлення природного середовища, вщтворення i охорону його ресурсiв, полiпшення природних життевих умов.
Успiшно розв'язати еколопчш проблеми економiки неможливо без за-провадження рацiональних систем еколопчно1 освiти та пропаганди, радикального полшшення економiчного виховання. Можна шдготувати добрi зако-ни та постанови, розробити комплекс науково обгрунтованих заходiв з пи-тань охорони природи, вирiшення ресурсно-екологiчних проблем, проте вс вони залишаються тшьки на папер^ якщо кожна людина не усвщомить важ-ливостi 1х загальнолюдського, духовного i культурного значення. До усунен-ня екологiчноí небезпеки повиннi найефектившше пiдключатися не тiльки екологи чи бюлоги, а й економiсти, политики, фанвщ рiзних галузей промис-ловосп та аграрного виробництва, чия дiяльнiсть пов'язана з масштабним ви-користанням природних ресурсов.
Таким чином, еколопзащя економiчного розвитку в Украíнi стае вкрай важливою проблемою в площиш нац1онально1 безпеки. II вирiшения вимагае комплексного пiдходу, зважених рiшень на ршш уряду, державних i мiждержавних органiзапiй, полiтичних партiй. Тшьки за такого шдходу можна створити передумови формування умов, якi надайно забезпечують нацю-нальний суверенiтет Украши, захист 11 стратегiчних iнтересiв, життя i здоро-в'я усiх громадян.
Лiтература
1. Статистичний щортник Украши за 1996 рж. - С. 544.
2. Икиик Львiвського унiверситету: Фiлософська i полiтична думка в Укрщш: традици та перспективи розвитку. Серiя суспiльних наук. - 1996, вип. 34. - С. 27.
3. Методические указания по предупредительному надзору за районной планировкой. - М.: Наука, 1990. - С. 78.
4. Федорищева А., Бутрин О. Технологенно-еколопчна ситуацш в Укрщш та управлшня рiвнем й безпеки// Економiка Украши. - 1999, № 5. - С. 74-75.
5. Розбудова держави, 1997, № 5. - С. 31.
6. ( мандарин В. Б. Деловая Япония. - М.: Мысль, 1991. - С. 14.
7. Турос О.1. Стан здоров'я населения: народжувашсть i смертшсть у промисло-вих мiстах Украши з рiзним забрудненням атмосферного щгатря: Автореферат. - дис. канд. ф.-м. н. - К.: Наука. - 1998. - С. 14.
8. Богатирьова Р. В. Стан дитячого харчування в Укрш'ш i його вплив на здоров'я дней// Медичнi вiстi. - 1998, № 2. - С. 2.
9. Економпка Укра'1'ни: 10 рокiв реформ. Львiв: ЛНУ ш. 1в. Франка, 2001. - С.
472.
10. Мочерний С. В. Екож^чна теорш: Поибник. - К.: Вид. центр "Академш", 2001. - С. 536.
