CC BY
16
• землевпорядкувальт дослщження, аналiз сучасно! структури земельних угщь;
• вивчення геолопчно! будови дослщжувано! територп та особливостей лгго-лоro-петрографiчноí структури материнських вщкладiв;
• геоморфолопчний аналiз з акцентом на вивчення форм рельефу та четвер-тинних (антропогенових) вщкладiв;
• вивчення структури Грунтового покриву, його фiзико-хiмiчних властивостей;
• дослщження видового складу рослинного i тваринного свiту, бю- i зооцено-зiв в цшому;
• комплекснi фiзико-географiчнi (ландшафтнi) дослщження;
• анатз попередньо юнуючо! системи природоохоронних заходiв;
• конструктивно-географiчнi рекомендацп щодо покращення бiорiзноманiття видового складу лгав, !х впорядкування та люорозведення.
Як видно i3 наведено!' схеми проведения еколого-географiчних дослвд-жень, виртення екологiчних проблем, значною мiрою, буде залежати вiд досконалостi вивченостi природно1 структури територií. Особлива увага, шд час дослiджень мае бути придшена прикладному, польовому ландшафтному зшманню i конструктивно-географiчним рекомендацiям, як основi для нас-тупних стратегiчних дiй щодо покращення еколопчно!' ситуацц.
Пiдсумовуючи все написане вище вiдмiтимо, що розробляючи пропо-зицií до концепцií Еколопчно!' Конституцií Землi не необхiдно забувати про кнування так званого "екоцентру" до якого окрш екологií необхiдно включи-ти ряд природознавчих наук, особливо геологда i географда. При цьому, данi природознавчi науки мають розглядатися не як додатковi, допомiжнi, а як "рiвноправнi" екологií. Саме з таких позицш необхiдно провести реформу-вання оргашв ООН з метою подальшо1 реалiзацií концепцií ЕКЗ.
Лггература
1. Байтала В.Д., Дубш В.Г. Лiсорозведення в Украхш та глобальне потепления юлма-ту// Регюнальш екологiчнi проблеми. - К., 2002. - С. 100 - 102.
2. Глобальная экологическая перспектива 2000 (ГЭП-2000). Программа Организации Объединенных Наций по окружающей среде. - Найроби, 2000. - 20 с.
3. Програма дш з подальшого впровадження Порядку денного на ХХ1 столтя/ Порядок денний на ХХ1 столiття. - К., 2000. - 58 с.
4. Тенденция и перспективы развития лесного хозяйства в Европе в ХХ1 веке. -ООН, Нью-Йорк - Женева, 1996. - 116 с.
5. ЮНЕП (1992): Спасти нашу планету. Проблемы и надежды. Состояние окружающей среды (1972-1992 годы). - ЮНЕП, Найроби, 1992. - 314 с.
УДК 502:330.15 Acnip. Н.В. Савчук - УкрДЛТУ
АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ ТА РОЗВИТКУ ЕКОЛОГ1ЧНОГО МИСЛЕННЯ
Розглядаються проблеми становлення системи еколопчно! осв^и в Укрщш. Уточнюеться поняття "еколопчно! культури". Висв^люються аспекти еколопчного виховання на засадах едност та цiлiсностi природи i суспшьства як функцiонально ршних частин бiосфеpи.
* Наук. кергвник: Проф. М.В. Римар, д-р техн. наук, УкрДЛТУ
Doktorate N. V. Savchuk - USUFWT
System formation aspects of ecological education and development of
ecological thinking
Consider the system formation problems of ecological education in Ukraine. Specifies notion "of ecological culture". Consider aspects of ecological education on conditions of unity and nature integrity and society as functionally equal parts of biosphere.
Украша - одна з найбшьших за територ1ею та чисельнктю населення краша бвропи - постала перед проблемами шдвищено1 захворюваносп населення i дитячою смертнктю, виснаженням природних ресурав, забруднен-ням природного середовища штратами, пестицидами, важкими металами, ра-дюнуклщами, зникненням деяких видiв тварин i рослин [1, 2].
Економiчно та екологiчно необгрунтована господарська дыльнкть спричинили те, що Украша стала одшею з найнесприятливiших для проживания людини - крашою бвропи. Створились зони критичного навантаження на довкшля. Сьогоднi понад 12 % орних земель забруднено радiонуклiдами, на кожного жителя припадае 150 кг токсичних забруднюючих речовин, вики-нутих у повiтря, та до 100 м3 забруднених спчних вод, що скидаються у во-дойми [5] .
Усввдомлення екологiчноí небезпеки, яка склалася в Украíнi, потребуе змiн у шдходах до вирiшения економiчних проблем, переходу сввдомосп та мислення на iншi орiентири, нiж були до цього часу, з огляду забезпечення еколопчно1 безпеки Украши. У роздш VI Послання до Верховно* Ради Украши " Економiчна та еколопчна безпека Украши" Президент Украши поставив перед урядом завдання формувати збалансовану систему природокористу-вання та еколопзацц технологiй у промисловостi, енергетищ, будiвництвi, сшьському господарствi, транспортi [3]. Реакщею у вiдповiдь на вимогу по-долання екологiчноí небезпеки е усвщомлена необхiднiсть екологiчноí освiти та виховання спецiалiстiв, як одного iз найважливiших заходав у вiдверненнi еколопчно!' катастрофи, пов'язано!' з наслiдками дiяльностi у згаданих секторах економжи.
Справа полягае в тому, що необхщно рахувати не тальки прибутки вiд виробничо!' дiяльностi, але й пильшше придивитися до еколопчно-безпосе-редшх втрат, яш пов'язанi з використанням поновлюваними чи непоновлюва-ними природними ресурсами (забруднення води i пов^я, деградацiя грунтового i рослинного покриву, рiст захворюваностi населення та шше). Це спри-ятиме подоланню гострих протирiч, яш виникли у процес надмiрного вико-ристання сусшльством природи та рацiональному використанню природних ресурав, збереженню природних основ людсько!' цивiлiзацií та системного розвитку довкшля. Розв'язання цих проблем - один iз головних напрямюв розвитку екологп.
Це означае, що суто економiчна формула: доходи - затрати = прибу-ток, котра лежить i в основi ринково!' економiки, в такому виглядi вичерпала себе, оскшьки виявилась спрямованою проти природи i людини. Тому зав-дання сучасно1 науки в цiлому та економжи природокористування зокрема,
полягають у забезпеченш гiдних матерiальних i духовних умов життя для всiх народiв нашо1' планети, ^ взагал^ - всього живого.
Такий шдхвд до економжи повинен бути вiдображений, у першу черту, через вiдношення до природних ресурсш шляхом формування екологiчноí свiдомостi. А, оскiльки, сформувати свiдомiсть за рiк-два неможливо, то пос-тае проблема екологiчноí освии та виховання населення, починаючи з шюль-ного вiку та 11 продовженням у студентiв всiх вищих учбових закладiв. Саме всiх учбових закладiв, а не тiльки вибiркових чи окремих. Тшьки такий шд-хiд дасть нових спецiалiстiв з сучасним баченням проблем природокористу-вання у всiх галузях народного господарства. Тода екологи i пiдприемцi бу-дуть мати едину точку зору на сучасний розвиток економiки та науки.
Економiчна ситуащя в УкраЫ така, що населенню дедалi важче зро-зумiти тезу про економiчний розвиток кра'ни, який повинен регулюватися науково виваженими екологiчними вимогами чи рекомендащями. Труднощi змiни суспiльного мислення Укра'ни поглиблюються ще й тим, що протягом тривалого часу формувався свиогляд iз пануванням iдеологií неконтрольова-ного споживання на шкоду гармоншних взаемин з довкшлям. В основу тех-нократичного пiдходу, закладалась начебто виправдана iдея, шдпорядкуван-ня довкшля потребам людини. У найближчi декшька рокiв, розраховувати на вiдчутне збшьшення фiнансування екологiчних програм в УкраЫ, не доводиться. Тому виважене i збалансоване ставлення до використання природних ресурсiв мае закладатися в основу знань майбутшх спецiалiстiв.
Еколопя у сучасному розумiннi повинна ставати цшсною, самос-тiйною, базовою освиньою галуззю, оскiльки екологiчна освiта мае власш: проблематику, методологда та певне коло задач для розв'язку певних проблем. Серед завдань еколопчно!' освгги найважливiшим е формування еколо-пчно!' культури кожно! людини i наци в цшому. Необидно вiдмiтити, на жаль, те, що на сьогодш ще не сформована в УкраЫ модель цшсно!' еколо-го-освггньо!' i виховно! системи, яка була б вшьною вiд свiтоглядних i мето-дологiчних недолiкiв, характерних для споживацьких концепций, програм i проекпв минулого. Звiдси i невiдповiднiсть свгговим вимогам i завданням за-безпечення збалансованого розвитку, соцiальна неефективнiсть i оргашза-цiйна дезiнтегрованiсть.
В УкрДЛТУ зроблено певш кроки в напрямi якнайшвидшого формування бiльш ефективно! та штегровано!' еколопчно!' освiти i виховання. Основою для цього стало глибоке фшософське i психолого-педагопчне осмислен-ня викладачами сьогоденних проблем розвитку сустльства з урахуванням сощально-культурного значення екологiчних знань, сучасного рiвня розвитку еколопчно!' науки, традицiй, звичаш та iсторичного досвiду укра'нського народу щодо дбайливого ставлення до природи (лiсу, землi, води, пов^я), особливостей еколопчно!' ситуацп як в УкраЫ, так i у свт. У рядi освiтнiх закладш Укра'ни, i в УкрДЛТУ зокрема, е яккш науково-освiтнi доробки в галузi екологiчно збалансованого розвитку промисловостi як кра'ни в цшому, так i розвитку еколопчно!' культури ведення лiсового господарства, забезпе-чення взаемовiдносин здоров'я людини та екосистеми, що е одним iз найваж-ливiших факторiв збереження здоров'я нацп.
Головш принципи концепцií сталого розвитку передбачають перехвд вiд сучасних споживацьких, виснажливих вiдносин суспiльства iз навколиш-шм природним середовищем до збалансованих, коли господарська дгяльшсть суспiльства (людини) не завдае непоправно1 шкоди бiотi екосистем i не впли-вае негативно на функцiональну стiйкiсть [4]. Ц принципи базуються на фундаментальному положенш невiд'емностi людини i природи. Людська да-яльнiсть може i повинна здайснюватися в тiснiй гармони iз законами природи i бути ш пiдпорядкованою.
Якщо ми хочемо штегруватися у загальносвiтовий розвиток, то щ базо-вi положення майбутнього розвитку мають бути прийнятi в УкраЫ. Це озна-чае, що економiчний розвиток Украши повинен враховувати еколопчш вимо-ги, особливостi функцюнування екосистем i поеднуватися iз обов'язковим вщ-новленням i ефективним ввдтворенням бiологiчних i природних ресурсiв, яю експлуатувалися, експлуатуються чи будуть експлуатуватися в майбутньому.
Оскiльки екологiчна освiта на сучасному етапi мае стати прюритет-ним напрямком у забезпеченнi ефективно! охорони навколишнього середови-ща, i еколопя у сучасному розумiннi покликана стати цшсною самостiйною базовою освiтньою галуззю, необхвдним е створення системи еколопчно1 ос-вiти за наступними принципами:
• формування екологiчноí культури, як найбшьш вагомого соцiального меха-тзму пристосування до природно-антропогенних умов життя;
• збереження i полiпшення здоров'я населения Украши в умовах поглиблення економiчноí кризи е неможливим;
• формування еколопчно збалансованого, природно - невиснажливого сощ-ально-економiчного розвитку народного господарства Украши. Реалiзацiя передбачувано! системи еколопчного виховання та освiти,
розпочата в УкрДЛТУ та е частиною широкого комплексу заходiв щодо за-безпечення майбутнього Украши, 11 сталого розвитку та штеграцл в евро-пейську i свiтову системи еколопчно!' освии.
Обмежене споживання природних ресурав, що не загрожуе прийдеш-шм поколiнням, гарантуе ш можливiсть споживання цих ресурсов вiдповiдно до потреб iз врахуванням 1х вiдновлення, подальшого використання. Все це потребуе чггкого розумiння необхiдностi нормованого пiдходу, тобто вста-новлених обмежень, якi не допустять виснажливого характеру ресурсокорис-тування.
Ця точка зору полягае в тому, що економiчний розвиток не може здшснюватись без глибокого тзнання закошв природи, без наукового прогнозу, впливу людини на природу, без анашу екологiчних наслiдкiв дiяльнос-■п промислово'' та iншоí пiдприемницькоí дiяльностi, без вiдповiдальностi за збереження природи та ввдповщних умов життя.
Природоохоронна освiта, на нашу думку, повинна базуватись на розу-мiннi обмеженосп природних ресурсiв Землi i необхвдносп 1х економií та ро-зумного використання, дбайливого вiдношення до всього живого. Прищеп-лення екологiчноí свщомосп мае сприяти розумiнню необхiдностi сшвроби-ництва всiх краш у розв'язанш глобальних проблем сучасностi. У свт, бiльш
виразнiше, вдауваеться необхiднiсть розвитку механiзмiв, якi забезпечили б рацiональне використання ресурсш в штересах усiх народш планети. Еколо-гiчне мислення формуеться тiльки у процес освiти i виховання людини. тоб-то психолого-педагогiчного процесу впливу на iндивiд з метою формування у нього наукових основ природокористування. Це, також, i формування мо-ральних принципiв активно! соцiально-економiчноí позицп в галузi охорони оточуючого людину середовища та рацiонального використання природних ресурсiв. 1ншими словами, це формування еколопчного свiтогляду - як усвь домлення необхiдностi збереження сшльного для всього людства довкiлля.
Необхiднiсть еколопчно!' освiти i виховання нею вже усввдомлено час-тиною свiтового ствтовариства. Освiта переросла нацiональнi рамки i набула мiжнародного характеру. Питаннями освии, в галузi охорони оточуючого людину середовища i рационального використання природних ресурав, займаються спецiалiзованi оргашзацц ООН. Значний внесок в оргашзацда i розвиток еколопчно!' освiти вносять ЮНЕСКО та ЮНЕП. Розроблена ними, у 1975 рощ, Мiжнародна програма з просвгги в галузi оточуючого людину середовища схвалена абсолютною бшьшктю кра'н - члешв ООН. Змкт програ-ми вiдображае як концептуальш пiдходи до розв'язання проблеми, так i страте-гда освiти в галузi екологл з урахуванням диференцшованого охоплення насе-лення рiзних груп, 1х социального досвiду. Мета ще!' Шжнародно!' програми:
• координування дш кра1н у галузi екологiчноí освии;
• сприяння збиранню й обмшу iнформацieю про досягнення в цш галузi;
• розробка методологи освии i методики 11 здiйснення;
• розробка нащональних програм i платв проведення наукових дослщжень, пов'язаних з потребами i першочерговими завданнями в цш справi. Програма передбачае випуск довщниково!' та шформацшно!' лггерату-
ри, 11 розповсюдження в усiх кра'нах. Важлива роль надаеться бюлетеню "Контакт", який видаеться п'ятьма мовами i розсилаеться у п'ять регiонiв свь ту фахшцям i закладам, ят активно сприяють розвитку еколопчно!' освии i виховання.
Освiта з питань навколишнього середовища повинна вiдiграти важливу роль у рацiональному використаннi природних ресурсш кожною кра'ною в охо-ронi та полiпшеннi навколишнього середовища. Свггова стратепя розвитку ос-вии в галузi охорони оточуючого людину середовища полягае в наступному:
• освгга в галузi оточуючого людину середовища - невщ'емна частина процесу загально1 освiги;
• необхiдно концентрувати увагу на критичних проблемах;
• осви-а повинна мати мiждисциплiнарний характер i сприяти усвiдомленню екологiчних цшностей, колективному благополуччю, придiляги основну увагу проблемi екологiчного виживання людини;
• осви-а в галузi охорони оточуючого людину середовища - процес, який повинен здшснюватись протягом всього життя, а не обмежуватись системою формального навчання;
• нагально необхщно об'еднати освиянську галузь охорони оточуючого людину середовища - з шшими формами навчання;
• тематика мае стосуватись вах роздiлiв шкшьно!' i позашюльно1' програм;
• освгга з охорони оточуючого людину середовища - це не гшьки предмет для
занесения в наявт шкiльнi програми, а загальноосвiгнiй процес охорони оточуючого людину середовища.
Усввдомлення гостроти i масштабностi еколопчно'' проблеми, шзнан-ня И глобального та регюнального характеру, створення системи еколопчно!' освгги i виховання - це передумови для формування еколопчно! культури. Шд таким кутом зору висвiчуeться взаeмодiя людини i природи як моральна проблема усвiдомлення мкця людини у системi природних зв'язюв.
Екологiчну культуру можна визначити як специфiчну соцiальну прог-раму людсько! життедiяльностi, закрiплену в матерiальних i духовних щн-ностях, вiдповiдно до вимог вимогами природного середовища. Необхвднкть вирiшення екологiчноí проблеми, яка виникла перед людством, ii залежнiсть вщ поведанки людини i взаемозв'язок глобальних проблем (енергетичних, продовольчих, сировинних .. ) настiйно вимагае вiдповiдних практичних дай i координацл дослiджень на локально-регюнальному та мiжнародному рiв-нях. Тобто необхщним е системний пiдхiд до 1'х вирiшення.
Тому аспекти еколопчного виховання повиннi базуватися на усвщом-леннi едностi та цiлiсностi природи i суспiльства як функцiонально рiвних частин бiосфери. Необхвдно усвiдомити, що змiн можна досягти, якщо критично ощнити свою дiяльнiсть в бюсфер!
Лiтература
1. 1999. Украша. Людський розвиток. Звгт Програми розвитку Органiзацií Обедна-них Нацш. Кив. 2000 р.
2. Червона книга Украши/ Пiд ред. акад. НАН УкраíHи Ю.Р. Шеляг-Сосонка. Киíв. Вид. "Украшська енциклопедiя iM. М.П. Бажана". 1996.
3. Послання Президента Украши до Верховжи' Ради УкраíHи 2000 рж. "Украíна: Поступ у XXI столтя. Стратепя економiчноí та сощальж«' полiтики на 2000 - 2004 рр." № 276 а/2000 ввд 23 лютого 2000 р.
4. Декларация Рио-де-Жанейро по окружающей среде и развитию от 14 июня 1992 г. Сборник международных конвенций в области охраны окружающей среды. Львов. Экоправо-Львов.1999.
5. Сштинський В.В., П.М. Грицишин, С.А. Рiзель, П.Р. \1р1вськ1ш., Система еко-логiчноí освгти та виховання як прiоритетний напрямок охорони навколишнього природного середовища// Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'ектш на Розточчi: Ма-терiали мiжнародноí науково-практичноí конференцií (Шкло, 6-7 липня 2000 р.) - Львiв: Логос, 2000. - С. 211-214.
УДК 630 *182.59 Joint doctoral Giorgio Andrian - University of Padova (Italy) and Institute of Forest Policy, University of Freiburg (Germany)
THE ROLE OF THE TRANSBOUNDARY BIOSPHERE RESERVES IN SUPPORTING THE LOCAL SUSTAINABLE DEVELOPMENT
The described problems of creation transboundary biosphere reserves, and their role in sustainable development of territories. the submitted history of creation transboundary biosphere reserves and basic tools of management by them. is shown the basic problems transboundary biosphere reserves and road of their overcoming.
