CC BY
16
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 504.064 Ст. викл. У.П. Новак, канд. екон. наук - НЛТУ УкраИни, м. Львт; викл. О.В. Мартинюк, канд. екон. наук - Техтчний коледж НУВПГ, м. Ртне
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АУДИТ ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 КОМЕРЦ1ЙНИХ БАНК1В
Розглянуто екологiчний аудит швестицшно! дiяльностi з точки зору комер-цiйних бангав, який мютить TaKi етапи: попередню nepeBipKy екологiчного стану шд-приемства; оцшку впливу на навколишне природне середовище та екологiчного ри-зику; управлшня екологiчним ризиком i контроль; мошторинг екологiчного ризику; фiнaнсову реструктуризaцiю i сaнaцiю.
Ключовг слова: екологiчний аудит, еколопчний ризик, iнвестицiйнa дiяльнiсть, комерцшний банк.
З прийняттям незалежносп в Украш вщбулися значш змши в держав-но-полгтичному та економ1чному розвитку: ухвалеш законодавч1 та норма-тивш акти, яю регулюють систему понять, яка розрахована на ринков1 вщно-сини, визнання р1зних форм власносп, розвиток тдприемницько! д1яльност1. Це викликало певну защкавлешсть шоземних фшансових та швестицшних структур у реал1зац11 р1зних проекпв, зокрема природоохоронних. Завдання штеграцп Украши до системи м1жнародно! еколопчно! безпеки, посилення вимог законодавства у сфер1 охорони навколишнього природного середови-ща висувають на перший план розвиток еколопчного аудиту.
М1жнародн1 банки, а останшми роками й украшсью (особливо ri, в яких е шоземний каштал), розглядають питання про надання кредиту тшьки тсля проведення еколопчного аудиту. Це пов'язано з тим, що фшансовий ризик, пов'язаний з еколопчним ризиком, може виникнути внаслщок техноген-них аварш i забруднення навколишнього природного середовища, а також через невраховаш рашше еколопчш вимоги. Окр1м цього, громадська репута-щя i кредитний престиж банку можуть значно постраждати, якщо вш фшан-суе екологонебезпечш проекти. Захист комерцшними банками сво!х еконо-м1чних штерешв дасть змогу надати природоохороннш д1яльност1 профшак-тично! спрямованосп, що надал1 може привести до вщчутно! економ1чно! ви-годи. Так, за даними М1жнародного банку реконструкцп i розвитку, можливе тдвищення вартосп проекпв, пов'язане з оцшюванням впливу на стан навколишнього середовища, i наступне врахування еколопчних обмежень у проектах окуповуються в середньому за 5-7 роюв [7]. Безумовно, вартють здшснення еколопчного аудиту повинна бути сум1рною сум1 кредиту i р1вню ризику. На сьогодш вже набуто певний досвщ використання процедури еко-логiчного аудиту в швестицшнш прaктицi комерцiйних банюв.
Застосовувати екоаудит комерцiйнi банки почали з початку 90-х роюв минулого столггтя як зaсiб зaпобiгaння ризику неплaтежiв за кредитами з ог-ляду на дiяльнiсть у сферi охорони навколишнього середовища. Активна роль у розвитку i зaпровaдженнi еколопчного аудиту належить Deutsche Bank AG, який е одним iз законодавщв у сферi фiнaнсових аудиторських послуг.
2. Еколог1я довк1лля
71
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Дослiдження проблем еколопчного аудиту вже кiлька десятилпъ е предметом рiзностороннiх наукових дискусш вiтчизняних та зарубiжних вче-них. Ц питання розглянуто у працях таких втизняних науковцiв: Т.П. Га-лушюно1 [1, 2, 4], С.1. Лебедевич [5], Л.1. Максимiв [6], О.Л. Михайлюк [4], В.М. Навроцького [3], Ю.М. Саталкiна [3], В.Ф. Семенова [4], В.Я. Шевчука [3] й ш. Ус науковцi у сво1х працях розглядали поняття, питання становлення i формування, особливостi розвитку, методику проведення екологiчного аудиту на промислових тдприемствах загалом. Проте, на нашу думку, недостатньо уваги придшено еколопчному аудиту швестицшно1 дiяльностi комерцiйними банкiвськими установами, що зумовлюе актуальнiсть нашого дослiдження.
Метою роботи е висвгглення з точки зору комерцшних банкiв сутностi екологiчного аудиту в швестицшнш дiяльностi, який за умов сучасно1 укра-1нсько1 економжи та стану навколишнього природного середовища набувае дедалi вагомiшого значення. Еколопчний аудит швестицшно1 дiяльностi з точки зору комерцшних банюв е перевiркою всiх аспектiв кредитного договору з метою виявлення потенцшних еколопчних ризикiв для банку та вжи-вання вiдповiдних заходiв з 1х управлiння. Комерцiйним банкам можуть заг-рожувати екологiчнi ризики (табл. 1).
Табл. 1. Можливi екологiчнi ризики для кредитних установ
Види ризику Суть ризику
Шдвищеш кредитш ризики Еколопчна вщповщальтстъ банюв виникае внаслщок порушення ктентом еколопчних правил [ норм та стягуваних за це платежiв (подат-кiв) або штрафiв 1, як наслщок, втрати здатносп погасити кредит. Проце-дури еколопчного аудиту дають змогу виявляти так! випадки 1, вщповщ-но, коректувати умови кредиту (або вщмовлятися в1д кредитування).
Ризики, пов'язаш з санащею Якщо банк отримуе у власшсть "нездоров!" з еколопчного погляду тдприемство чи територта [ якщо в1н не включив в1дпов1дт поло-ження у кредитну угоду, то як наступник права на цю власшсть вш несе юридичну вдаовадальшсть за будь-яю витрати з очищення [ усу-нення збиткв, завданих навколишньому природному середовищу. Окр1м цього, фактична вартасть нерухомост може виявитись нижчою за первинну оцшку, [ р1зницю, можливо, доведеться погасити банку.
Юридичт ризики, пов'язаш з участю в акционерному каштал1 Якщо банк отримуе частку в акционерному каппат тдприемства, то вш може стати юридично вщповвдальним за знешкодження забруд-нення навколишнього природного середовища й шш1 еколопчш витрати, включаючи компенсацшш вимоги.
Юридичт ризики, пов'яза-т з приватизацию Позичальники можуть зазнати серйозш витрати з очищення навколишнього природного середовища (не кажучи про можлив1 штрафш санкци). Ц витрати можуть вплинути на здатшсть покупця погасити кредит.
Банювсью установи несуть еколопчну вщповщальшсть здебiльшого у сферах, де:
• фшансовий стан швесторш залежить ввд штрафгв унаслвдок запоб1гання збиткгв навколишньому середовищу, виконання зобов'язань з лжввдаци заб-руднень, анулювання лщензи на проведення р1зних операцш;
• вартасть земш та нерухомостi ктента, запропоновано! як забезпечення кредиту, знижуеться унаслiдок забруднення навколишнього природного середо-вища, де вони розташоваш;
• виникають iстотнi зобов'язання з очищення навколишнього природного сере-довища, де вони розташоваш, вiд забруднення шсля приватизацп наявних державних шдприемств.
Стутнь схильносп до еколопчних ризиюв 1 потенцшно! вщповщаль-носл вартоватиметься залежно вщ галуз1 промисловосп, д1яльносп тд-приемства, а також вщ суми й умов кредиту, управлшня 1 ресуршв тд-приемства, м1ри вщповщальносп тдприемства у сфер1 охорони навколишнього природного середовища. Еколопчний аудит швестицшно! д1яль-носл з точки зору банюв зазвичай включае п'ять етатв: 1) попередня пере-в1рка еколопчного стану тдприемства; 2) оцшка впливу на навколишне при-родне середовище та еколопчного ризику; 3) управлшня еколопчним ризи-ком 1 контроль; 4) мониторинг еколопчного ризику; 5) фшансова реструкту-ризащя 1 санащя.
Перший етап. Метою попередньо! перев1рки еколопчного стану тд-приемства е надання первинно! оцшки еколопчних ризиюв, як можуть бути пов'язаш з наданням кредиту. Попередня перев1рка полягае у вивченш представлено! кшентом шформацн 1 не потребуе його в1дв1дування. Ця процедура е простою 1 не потребуе значних затрат часу. Результат перев1рки додаеться до заявки на отримання кредиту.
Другий етап. Попередня еколопчна перев1рка дасть змогу роздшити на категорн еколопчш ризики, пов'язаш з р1зними аспектами майбутньо! д1яльнос-т1, для провадження яко! береться кредит. Це виконуеться у такш послщовносп:
1. Перевiрка прийнятностi. Встановлюеться прийнятнiсть або неприйнят-нiсть майбутньо! кредитно! угоди за ввдповщними встановленими правилами щодо фiнансування (наприклад для комерцшних банкiв, якi сшв-працюють з Свропейським банком реконструкцп i розвитку, - за правилами цього банку).
2. Класифжащя екологiчного ризику. Вирiшуеться питання про вщнесення запропонованого кредиту до низько!, середньо! або високо! категорп еколопчного ризику (табл. 2).
3. Перевiрка майбутньо! дiяльностi, пiд яку надаеться кредит.
4. Оцшка сукупного ризику. Робиться висновок про сукупний рiвень ризику, пов'язаного зi запропонованим кредитом.
Табл. 2. Клшсиф 'икац 'ш екологiчного ризику [2]
Види ризику Суть ризику
Низький ризик Проекти, не пов'язанi з еколопчними проблемами або пов'язанi з мшь мальними екологiчними проблемами. Позичальник повинен гарантувати, що вш дотримуеться всх належних вимог щодо охорони здоров'я, пращ й навколишнього природного середовища. Проводиться звичайна експертиза кредиту.
Середнш ризик Проекти з негативним впливом на навколишне природне середовище, який легко передбачаеться, попереджаеться ^або легко пом'якшуеться. Залежно вщ розмiру i термшу кредиту, може бути потрiбним ввдввду-вання об'екта. Проводиться звичайна експертиза проекту.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
Проекти, яю належать до категорп високого ризику через властиву 1м складтсть, можуть ютотно негативно впливати на навколишне природне середовище. Вони вимагають детально! еколопчно! оцшки. Зважаючи на Високий поргвняно високу вартiстъ перев1рки еколопчного стану таких проектов, ризик швестор i кредитнi банкiвськi iнспектори повинш ретельно зважити до-цiльнiсть надання кредитiв. Для встановлення вiрогiдностi еколопчних насл^ш, пов'язаних з такими кредитами, необхiдними е вiдвiдування клiента i застосування вiдповiдних процедур екологiчного аудиту.
Можуть бути випадки, коли позичальник належить до високоï катего-piï ризику, але кредит використовуватиметься на цш з низьким ризиком або, навпаки, коли основна дiяльнiсть позичальника належить до категорiï низь-кого ризику, але кредит береться на цш з високим ступенем ризику. Попе-реднш екологiчнiй перевiрцi повинш шддаватися як рiзнi види дiяльностi по-тенцiйного позичальника, так i цiлi кредиту.
Tpemiü етап. Управлшня екологiчним ризиком з метою його знижен-ня включае:
• коректування термiнiв i умов кредиту, що дае змогу врахувати екологiчнi ризики;
• характер, розмiр i умови забезпечення кредиту;
• вимоги еколопчного мониторингу;
• правове забезпечення доступу до еколопчнл iнформацiï (звтв про дотри-мання норм i правил, претензш i позовiв природоохоронного спрямування);
• включення юридично обов'язкових екологiчних положень у кредитну угоду (зокрема можливють вимагати вiд позичальника вживання заходiв з лшыда-ци забруднення або внесення технiчних удосконалень у проект).
Вiд позичальника вимагають включити у план розроблення i реалiза-цiï проекту рекомендацiï екоаудиторского звиу, а також передбачуванi витрати на виконання цих рекомендацш. В екстремальних випадках (зокрема за умови постшного недотримання екологiчних норм i правил) надання кредиту може бути вщхилене з причин еколопчного характеру. Таким чином, банк може включити в юридичне оформлення кредитноï угоди еколопчш умови, положення i/або заяви еколопчного характеру з тим, щоб убезпечити себе вщ еколопчних ризиюв i мати змогу здшснювати ефективний мониторинг дотри-мання ктентом природоохоронних норм i правил.
Четвертий етап. Еколопчний мошторинг е процесом збирання ш-формацiï про еколопчш ризики, пов'язаш з будь-якими аспектами поточного або майбутнього кредитування, яке здшснюе фшансова установа. Мониторинг е необхвдним з огляду на те, що еколопчш ризики за своею природою е динамiчними i можуть ютотно змшюватися протягом терм^ кредиту. Мош-торинг повинен бути спрямований на два основш аспекти кредиту:
• дотримання позичальником природоохоронного законодавства загалом, а також усх екологiчних умов, якi включен у кредитну угоду;
• вивчення тенденцш зм1н природоохоронного законодавства, яю можуть спри-чиняти появу нових норм на викиди i скиди, що створить для учасникiв кредитив операцiï додатковi джерела еколопчного ризику i вщповвдальносп. Якщо ктент продовжуе платити значнi штрафи за порушення еколо-
гiчних норм i недотримання вимог, то банк повинен вимагати вщ нього до-
сягнення вщповщност цим нормам i вимогам. Хоча таю штрафи можуть на-лежати до дрiбних операцiйних витрат, можливо, вони сигн^зують про майбутнi значш витрати i вiдповiдальнiсть. На цьому етат доцiльне прове-дення еколопчного аудиту.
П'ятий етап. Комерцшш банки чималу частку кредитiв надають про-мисловим тдприемствам, якi е потенцшними джерелами забруднення. Тому важливим завданням стае розширення рамок екологiчних процедур для зве-дення до мшмуму екологiчних ризикiв i вщповщальносп, пов'язаних iз такими кредитами. До заxодiв, якi дають змогу це зробити, належать:
• виявлення i подальший контроль уох наявних кредиттв зi середтм i високим ступеней еколопчного ризику. В екстремальних випадках, коли екологiчний монiторинг виявляе серйозну потенцшну екологiчну вдаоввдальшсть, кредит може бути вщкликаний;
• реструктуризащя боргу та санацiя. наявнi процедури реструктуризацп боргу та санаци повинш бути розширенi з метою включення у них процедур управлшня екологiчними ризиками.
Покупець тдприемства, яке приватизуеться, одночасно з правами власника набувае i пов'язанi з ними еколопчш зобов'язання. Тому до санацн будь-якого кредиту, забезпеченого нерухомютю, яка використовувалася раш-ше у видах дiяльностi з середнiм або високим ступенем еколопчного ризику, необхщно проводити еколопчний аудит.
Таким чином, еколопчний аудит повинен встановити якою е юридич-на вщповщальшсть за еколопчний збиток у цей момент i як вона може змши-тися в майбутньому. Якщо це не буде зроблено, то банк може безпосередньо стати вщповщальним за еколопчний збиток, вартють усунення якого може набагато перевищити як вартють забезпечення кредиту, так i первинну суму непогашено! заборгованостi. З фiнансового погляду, кредитнiй установi роз-судливiше списати борг, чим ставати власником забруднено! нерухомост з ризиком зазнати ще бiльшиx втрат.
Л1тература
1. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента: теория и практика : монография / Т.П. Галушкина. - Одесса : ИПРиЭЭИ НАН Украины, 2000. - 280 с.
2. Еколопчний аудит водогосподарських систем : монограф1я / за наук. ред. проф. Т.П. Галушкшо! - Одеса : Вид-во 1ПРЕЕД НАН Украши. - Саки : ПП "Фенкс", 2010. - 402 с.
3. Еколопчний аудит : навч. поабн. / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкш, В.М. Навроцький та ш. - К. : Вид-во "Символ-Т", 1997. - 221 с.
4. Семенов В.Ф. Еколопчний менеджмент : навч. поабн. / В.Ф. Семенов, О.Л. Ми-хайлюк, Т.П. Галушкша i ш. / за ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 407 с.
5. Лебедевич С.1. Еколопчний аудит / С.1. Лебедевич. - Льв1в : Вид-во "Лка-Прес", 2007. - 223 с.
6. Максим1в Л.1. Мехашзм формування системи еколопчного аудиту в Укра1ш / Л.1. Максим1в // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 2004. - N° 2. - С. 174-181.
7. Паламарчук В.О. Економжа природокористування / В.О. Паламарчук, П.1. Коренюк. -Запор1жжя : Вид-во "Дике поле", 2003. - 408 с.
Новак У.П., Мартынюк О.В. Экологический аудит инвестиционной деятельности коммерческих банков
Рассмотрен экологический аудит инвестиционной деятельности с точки зрения коммерческих банков, который включает такие этапы: предыдущую проверку эколо-
Нацюнальний лiсотexнiчний yнiвeрситeт Украши
гического состояния предприятия; оценку влияния на окружающую среду и экологического риска; управление экологическим риском и контроль; мониторинг экологического риска; финансовую реструктуризацию и санацию.
Ключевые слова: экологический аудит, экологический риск, инвестиционная деятельность, коммерческий банк.
Novak U.P., Martynyuk O.V. An environmental audit of investment activity by commercial banks
In the article the environmental audit of investment activity from the point of view commercial banks is considered. It includes such stages: previous verification of the enterprise's ecological state; estimation of influence on an environment and ecological risk; management and control of ecological risk; monitoring of ecological risk; financial restructuring.
Keywords: environmental audit, ecological risk, investment activity, commercial bank.
УДК 581.5 Ст. наук. ствроб. Р.1. Дмитрах, канд. бюл. наук -
1нститут екологи Карпат НАН Украти
САМОВ1ДНОВЛЕННЯ ПОПУЛЯЦ1Й Р1ЗНОСТАТЕВИХ ВИД1В РОСЛИН У М1НЛИВИХ УМОВАХ ПРИРОДНОГО ТА АНТРОПОГЕННО ЗМ1НЕНОГО СЕРЕДОВИЩА
Наведено даш, яга стосуються особливостей самовщновлення популяцш pi3-ностатевих BTOiB у мшливих умовах навколишнього середовища. Встановлено, що важливим ^m^ieM структурно-функцюнально! оргашзацп популяцш е статева ди-ференщащя особин, ix функцюнальний розподш, репродуктивна здатшсть та адапта-цшний потенщал. Визначальними при цьому е фактори ди як природного, так i антропогенного характеру.
Ключовг слова: рiзностатевi види, диференщащя за статтю, фактори впливу, самовщновлення.
Важливе мюце у флор1 Укра1нських Карпатах належить популящям р1зностатевих вид1в, яю вносять свою специф1ку в 1х внутршньопопуляцшну оргашзащю. Р1зш за статтю групи особин, яю входять до складу цих популяцш по-р1зному проявляють сво1 функцюнальш властивосп та мехашзми самовщновлення у вщповщь на дто р1зних чинниюв середовища. Вщповщно, юнування популяцш р1зностатевих вид1в визначаеться комплексом умов з яким взаемод1е як популящя, так i кожна особина, яка входить до 11 складу. Основною умовою стшкосп е шдтримання необхщного р1вня генетично1 ге-терогенносп популяцш та структурно! 1х цЫсносп [1, 10, 11, 13]. Статевий процес, з одного боку, повинен бути лабшьним i чутливим до умов середовища, а з шшого - стабшьним i незалежним, осюльки кожна iз статей е неоднозначною за своею здатнютю до самовщновлення.
Методика дослщжень. Вивчення важливих iнтегральниx i диференщ-альних параметрiв популяцiй рiзностатевиx видiв проведено на рiзниx рiвняx оргашзацп репродуктивно! сфери - вдивщуальному й груповому (популя-цiйному). Статеву диференцiацiю видiв дослщжено з врахуванням характеру формування рiзниx структурно-морфологiчниx i функцiональниx ознак та ix под^ за статевими типами на андромоноецичш, гiномоноецичнi, пнодь ецичш, дiецичнi тощо. Основним показником при цьому е сшввщношення рiзниx за статтю особин та участь кожно! з них у процесах розмноження. Об-
7б
Збiрник наyково-тexнiчниx праць
