CC BY
22
УДК 502.1:504 Доц. У.П. Новак, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв ЕКОЛОГ1ЧНИЙ РИЗИК У ПРОЦЕС1 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто екологiчний ризик у процесi швестицшно! дiяльностi. Запропоновано класифiкацiю екологiчного ризику у процес швестицшно! дiяльностi за такими ознака-ми: сферою впливу (екологiчний ризик для навколишнього природного середовища; еко-логiчний ризик для пiдприeмства); ршнем (ступенем) впливу (низький, середнiй, висо-кий); можливими наслiдками, пов'язаними з юридичною вiдповiдальнiстю (ризик, пов'язаний з д1яльшстю пiдприeмства; ризик, пов'язаний з участю в акцiонерному кашта-лц ризик, пов'язаний з приватизацieю). Наведено основоположш принципи забезпечення максимально! ефективност процесу управлiння екологiчними ризиками.
Ключовi слова: еколопчний ризик, iнвестицiйна д1яльшсть, iнвестування.
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку економiки i суспiльства характеризуемся екологiзацiю виробничо-господарсько!' даяльност! Дедалi бшь-ший iнтерес проявляеться до еколопчних аспектiв дiяльностi пiдприемств поряд з економiчними. Об'ективною потребою е формування екологiчноí вiдповiдаль-ностi суб'ектiв господарювання, яка iнтегрована в основну стратегда ix розвитку. Екологiчна вiдповiдальнiсть передбачае змши в поведiнцi пiдприемства, змшюе умови його господарювання, впливае на формування цшей i досягнення результатов швестищйно! дiяльностi.
Ефективне використання iнвестицiй недостатньо розглядати тiльки з боку економiчного ефекту, а й водночас з еколопчного. У цьому зацiкавленi всi сто-рони ^естицшних вiдносин:
• швестор при досягнент екологiчного ефекту вкладення коштiв i його визнання суспiльством може отримати додатковi преференцн i реалiзувати проект з ураху-ванням особистих i суспiльних штереив;
• чинний уряд в умовах дефщиту бюджетних кошив i ix недоцiльного витрачання стимулюе приплив iнвестицiй для вирiшення сощально-еколопчних проблем за допомогою розподiлу вщповщальносп мiж державою та швестором;
• сустльство очiкуе вiд держави та суб'екив господарювання можливостi реалiза-цй' сво'х екологiчниx прав i гарантш на екологобезпечне iснування.
Сучаснi свiтовi тенденцп розвитку iнвестування зумовлюють потребу визначення екологiчного ризику, що дае змогу визначати оптимальну стратегiю щодо запобiгання та зниження негативного впливу на навколишне природне се-редовище та здоров'я населення, а також розробляти прюритетш заходи щодо забезпечення еколопчно! безпеки.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Одним з важливих завдань ефективного функцiонування кра'ни е достатне iнвестицiйне забезпечення кош-тами рiзноманiтниx джерел походження, ят можуть бути залученi як на внут-рiшнix, так i на зовншнх ринках капiталiв. Окрш цього, подолання несприятли-вих тенденцiй у сферi природокористування неможливе без вкладання науково обгрунтованих iнвестицiй, спрямованих на досягнення поставлених цшей i задач сталого розвитку. При цьому до^дження, яш пов'язанi з питаннями залучення iнвестицiйниx ресурс1в, постiйно перебувають у центр уваги багатьох вичизня-них вчених, зокрема, I.A. Бланка, Б.В. Буркинського, О.В. Гаврилюка, П.1. Гайдуцького, А С. Гальчинського, В.М. Гейця, Н.Г. Ковальово!', О.М. Яс-тремсько!' та ш. Питання екологiчного ризику пею чи iншою мiрою розглянуто у працях науковщв: ВВ. Божково!', Б.М. Данилишина, СМ. 1лляшенка, А. Ка-чинського, A.A. Садекова та in
При всш значущостi отриманих наукових положень, недостатньо уваги придалено дослiдженню екологiчного ризику в швестицшнш даяльносп, особливо враховуючи, що iнвестування е одним з важливих засоб1в iнтегрування ви-чизняно!' економiки до мiжнародного ринку науково-техшчного прогресу, шдви-щення яшсних показниюв економiчноí та природоохоронно!' дiяльностi.
Мета роботи - висвiтлення результапв дослiдження щодо сутностi еко-лопчного ризику у процесi iнвестицiйноí дыльност!
Виклад основного матерiалу. Не можна не погодитись з О. Бурговою [1], що питания ризику в швестицшнш дыльносп стойъ дуже гостро. Це спричи-няеться, по-перше, значною тривалктю iивестицiйного циклу вiд моменту вкла-дення коштiв до часу !'х повернення. Зрозумшо, що на далеку перспективу важко спрогнозувати результати, бо на них можуть впливати рiзнi стороннi економiчнi, полiтичнi, сощальш, екологiчнi та iншi чинники. По-друге, iивестувания пов'яза-не з вкладанням великих коштiв, матерiальних ресурсiв, неефективне викорис-тання яких може негативно позначитись на фшансовому станi Нестора. Потрете, часто iивестувания здшснюеться через трепх осiб (фiнансових посередни-юв), тому iивестор, як правило, не мае реально!' можливосп контролювати вико-ристання вкладених коштiв, оперативно втручатись у виробничий процес тощо.
Для забезпечення максимально!' ефективностi процесу управлiния еколо-гiчними ризиками, як слушно зауважуе Л.О. Проценко [5], виробничо-госпо-дарську дiяльнiсть потрiбно проводити вiдповiдно до низки основоположних принцишв, зокрема таких, як:
• забезпечення зростання/пiдтримання добробуту суспiльства та окремо! людини, що можна оцiнити за такими показниками, як стан здоров'я i безпеки населения, дотримання шдприемствами встановлених вимог до рiвня !х безпечностi, захист навколишнього природного середовища тощо;
• управлiння ризиками мае бути невщ'емною складовою загальноорганiзацiйних процеив, динамiчною, системною, безперервною дiяльнiстю, що враховуе змши у внутрiшньому i зовнiшньому середовищах пiдприемства, сприяе дiевостi та послiдовностi у досягненнi його щлей в усiх сферах д1яльноси;
• урахування специфiки конкретного тдприемства (зокрема й контингенту його пращвниюв), а також стану внутрiшнього i зовнiшнього середовища i природи притаманних пiдприемству ризикiв;
• урахування природи i джерел ризикiв, пов'язаних з д1яльтстю пiдприемства;
• урахування можливо! неповноти, неточностi використовуваних для управлшня ризиками даних або моделей;
• надання максимально можливого обсягу якомога точтшо! шформацп, отрима-но! з рiзних джерел, особам, як приймають рiшення у сферi управлшня ризиками, для визначення необхщних дiй у сферi управлiння ризиками в кожний окре-мий момент часу i на перспективу;
• управлшня ризиками на mдприемствi повинне здшснюватися прозоро, з ураху-ванням думок i пропозицiй усiх защкавлених сторiн.
На наш погляд, в швестищйшй дiяльностi, окр1м полiтичного, правового, фшансового, маркетингового та iн. ризиюв [2], важливу роль вiдiграе еколопч-ний ризик. Аналiз наукових праць свiдчить, що на сьогоднi поняття "еколопч-ний ризик" не мае однозначного визначення. Стосовно ще!' статп пiд "еколопч-ним ризиком" розумiемо ймовiрнiсть настання негативних для життедаяльносп суспiльства, зокрема для здоров'я населення, наслiдкiв будь-яких (спецiальних, постiйних або катастрофiчних) антропогенних або техногенних змш природних
об'ект1в й чинниюв [3]. Еколог1чний ризик не можна безпосередньо вим1ряти, а можна ттьки з деяким ступенем надшност1 оц1нити, використовуючи к1льк1сн1 характеристики чинниюв ризику та 1нформац1ю про 'х вплив.
Сьогодн1, враховуючи потреби суб'ект1в господарювання, швестицп нада-ються як для фшансування природоохоронних програм, так 1 для фшансування швестищйно! д1яльност1 загалом. За умови виявлення у шдприемства-об'екта 1н-вестування високого р1вня еколог1чного ризику значну увагу придтяють досл1-дженню 1нвестиц1йного проекту 1 отриманню в1д нього докладшшо! шформацп щодо потенцшних еколог1чних ризик1в.
Еколопчний ризик у процесс швестицшно! д1яльност1 класиф1куемо за-лежно в1д таких ознак: 1) за сферою впливу; 2) за р1внем (ступенем) впливу; 3) за можливими насл1дками, пов'язаними з юридичною в1дпов1дальн1стю. За сферою впливу еколопчний ризик у процесс швестицшно! подтяемо на 2 види: ризик для навколишнього природного середовища та ризик для п1дприемства (рис. 1).
Рис. 1. Види екологiчного ризику у процеа ШвестицШно1' дiяльностi за сферою впливу
Класифшацш еколопчного ризику за р1внем (ступенем) впливу в1добра-жено на рис. 2.
Еколопчний ризик у процеа швестицшно! д1яльносп
Низький
Середнш
Високий
1нвестицшш проекта, не пов'язаш з сколопчними проблемами або пов'язаш з мшмальними еколопчними проблемами. ГБдприемство-об'ект швестування мае гарантувати, що воно дотримуеться вах належних вимог щодо охороии здоров'я, пращ \ навколишнього природного середовища.
1нвестицшш проекта з негативним впливом на навколишне природне середовище, який легко передбачаеться, попереджаеться ¿/або легко пом'якшуеться.
1нвестицшш проекта, можуть ютотно негативно впливати на навколишне природне середовище. Вони вимагають детально! еколопчно! оцшки. Зважаючи на пор1вняно високу вартють перев1рки еколопчного стану таких проекпв, ¡нвсстор повинен ретельно зважити доцшьшсть ¡нвсстування. Для встановлення ¡ропдносп еколопчних наслщюв, пов'язаних з такими ¡нвсстищями. необхщним е застосування вщповщних процедур лопчного аудиту._
Рис. 2. Види екологiчного ризику у процеа твестицшно'1' дiяльностi за рiвнем
(ступенем) впливу
Рiзнi види економiчноí даяльносп належать до рiзного ршня (ступеня) екологiчного ризику. Так, зокрема, зарубiжнi вченi [4] подшяють види економiч-но1 дiяльностi за певними категорiями ризику (табл.).
Табл. Види дiяльностi за ступенем ризику [4]
Вид ризику Вид дiяльностi
Низький ризик - творення галузей з обслуговування бiзнесу; - роздрiбна торгiвля; освiта i професiйна шдготовка; - iнфраструктура вiдпочинку i туризму; - iмпорт/експорт харчово! i сшьськогосподарсько! продукци; - культурно-розважальна iнфраструктура; - виробництво програмного забезпечення i закушвля комп'ютерного устатку-вання; - охорона здоров'я тощо.
Серед- нiй ризик - роздрiбна торгiвля, комерцшна дiяльнiсть i сектор послуг; - хшчна промисловiсть (окрiм об'екпв, на яких здiйснюeться збершання i/ або пере-робка легкозаймистих, вибухонебезпечних i шших небезпечних речовин у великих обсягах): упаковка основних промислових хiмiкатiв, добрив, парфумерних i косметичних виробiв; виробництво свiчок, воску i полiрувальних засобiв; виробництво гумових вироб1в. - садiвництво, городництво i сiльське господарство, оброблення сшьгосппродукци i харчова промисловiсть: виробництво продукци тваринництва; переробка фрукпв ] овочiв, !х збершання i консерващя; оброблення, збершання i консерващя риби; виробництво i переробка рослинних i тваринних масел.
Висо-кий ризик - сировиннi матерiали: добування i оброблення мшерал1в; розроблення нафтових i га-зових родовищ; - агрох1мжати: виробництво i збершання добрив, пестицидв (гербщид1в), - виробництво i збершання нафти i нафтопродукпв: нафтоперегiннi заводи i нафтосхо-вища; органiчнi х1мжати; пластмаси i синтетика; мило i миюч засоби; промисловi гази; кислоти i луги. - деревина i лiсоматерiали: тсозашпвля; деревообробка, включаючи целюлозно-па-перовi комбшати; виробництво фанери, ДСП i ¡н. матерiалiв на основi деревини; оброблення i збершання лiсоматерiалiв. - оброблювальна промисловiсть: ливарнi виробництва; чорна металурпя; кольоровi метали; гальвашчш виробництва; скло i азбест; цемент; дублення i фарбування шю-ри; гужш вироби; акумулятори; iзоляцiйнi матерiали; радiоактивнi матерiали. - транспорт: аеропорти; залiзничнi депо; нафто- i газопровода; вантажш термшали; морськi термшали. - енергетика: електростанци; видалення вщходв; установки з перероблення вщход1в; мiсця поховання вщходв. - комерцiйнi послуги: автозаправш станци; х1мчистки; друкарнi.
В УкраМ види економiчноí дiяльностi, яш належать до високого рiвня екологiчного ризику, затвердженi Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 28.08.2013 р., № 808 "Перелш видiв дiяльностi та об'eктiв, що становлять шдви-щену екологiчну небезпеку". Класифжащю екологiчного ризику за можливими наслiдками, пов'язаними з юридичною ввдповщальшстю, вiдображено на рис. 3.
Варто наголосити, що станом на сьогодш методологда оцiнювання та по-ршняння ризикiв дедалi частiше застосовують у повсякденнш дiяльностi шд-приемств. Так, у мiжнародному стандартi 180 31000:2009 "Управлшня ризиком. Принципи та керiвнi вказiвки" [6] наведено рамковi вимоги до побудови системи управлiння ризиками на всiх органiзацiйних рiвнях тдприемства, що дають змо-
гу штегрувати ïï в систему загального менеджменту шдприемства, а також фор-мулювати конкретнi вимоги до процесiв i системи управлшня ризиками. У ]шж-народному стандартi ISO 31010:2009 "Управлшня ризиками - Методи оцшки ри-зику" [7] наведено концептуальнi засади ощнювання ризикiв та рекомендацп щодо методiв ïx визначення.
Еколопчний ризик у npoucci швестицшно! д1яльносп
► Ризики, пов'язаш з д1яльшстю шдприемства ► 1нвестор не се фшансов1 витрати в наел ¡до к порушення об'ектом швестуванняеколопчних правил 1 норм (природоохоронного законодавства) та стягуваних за це платою в (податюв) або штраф1в. Виявляти таю випадки ¡. вщповщно, коректувати умови ¡нвсстищ иного проекту дають змогупроцедури сколопчного аудиту.
Юридичш ризики, пов'язаш з учаспо в акщонерному кашташ ► Якщо швесторотримуе частку в акщонерному каштал1 шдприемства, вш може стати юридично вщповщальним за очищения навколишнього природного середовища1 шин еколопчш витрати, включаючи компенсацшш вимоги.
► Юридичш ризики, пов'язаш з приватизащею ► 1нвестори можуть понести серйозш фшансов1 витрати з очищения навколишнього природного середовища (не кажучи про можлив1 штрафш санкцп).
Рис. 3. Види eK0M0¿Í4H0¿0ризику у процеЫ твестицшног' дiяльностi за можливими на^дками, пов 'язаними з юридичною вiдповiдальнicmю
Наголосимо, що управлшня ризиками, навт якщо воно досконало здшснюеться, не виршуе проблеми забезпечення екологiчноï безпеки бiзнесу, осктьки провадиться воно локально в межах шдприемства.
Висновки. Отже, дослщження екологiчниx ризикiв, виявлення чинниюв, якi ïx викликають, та обчислення можливих втрат е одними з питань, на як не-обхщно зважати сучасному iнвесторовi, приймаючи ршення щодо вкладання коштiв у той чи шший напрям виробничо'1 чи комерцшно'1 дiяльностi. Саме тому вмшня оцiнювати екологiчнi ризики й знаходити шляхи ïx подолання е необхщ-ним для вiтчизняниx пiдприемств.
Л^ература
1. Бургова О. Методологiчнi основи ощнки ризику при прийнятгi швестицшних рiшень / О. Бургова // Економша Украши : полiтико-економiчний журнал. - 2003. - № 10. - С. 29-32.
2. Дука А.П. Теорiя та практика швестицшно!' дальности 1нвестування : навч. пошбн. / А.П. Дука. - К. : Вид-во "Каравела", 2012. - 432 с.
3. Лук'янова В В. Економiчний ризик : навч. поабн. / В В. Лук'янова, Т В. Головач. - К. : Вид-во "Академвидав", 2007. - 464 с.
4. Карелов А.М. Методические и нормативно-аналитические основы экологического аудирования в Российской Федерации / А.М. Карелов, Г.А. Беллер, В.М. Бусыгина и др. - М. : НИЦ "Экобезопасность", 1998. - Ч. 1. - 535 с.
5. Проценко Л.О. Пщходи до управлшня ризиками еколопчних небезпек / Л.О. Проценко // Вкник Ушверситету банювсько!' справи НБУ. - 2011. - № 3 (12). - С. 113-116.
6. International Standart ISO 31000. Risk management - Principles and guidelines. - Published in Switzerland. - First edition 2009-11-15. - 32 p.
7. International Standard ISO 31010. Risk management - Risk assessment techniques. - Published in Switzerland. - Edition 1.0 2009-11. - 90 p.
Новак У.П. Экологический риск в процессе инвестиционной деятельности
Рассмотрен экологический риск в процессе инвестиционной деятельности. Предложена классификация экологического риска в процессе инвестиционной деятельности по
следующим признакам: сфере действия (экологический риск для окружающей среды, экологический риск для предприятия); уровню (степени) влияния (низкий, средний, высокий); возможным последствиям, связанными с юридической ответственностью (риск, связанный с деятельностью предприятия; риск, связанный с участием в акционерном капитале; риск, связанный с приватизацией). Приведены основополагающие принципы обеспечения максимальной эффективности процесса управления экологическими рисками.
Ключевые слова: экологический риск, инвестиционная деятельность, инвестирование.
Novak U.P. Environmental Risks in Investing Activities
The environmental risk in investing activities is studied. The classification of environmental risk in investing is proposed on the following grounds: the sphere of influence (environmental risk to the environment; environmental risk for the enterprise); the level (degree) of influence (low, medium, high); the consequences related to legal liability (risk associated with the activity of the company; risk associated with participation in equity; risk associated with privatization). The fundamental principles to maximize the efficiency of environmental risk management are shown.
Keywords: environmental risk, investing activities, investment, environment.
УДК 615.32:58 Доц. А.Д. Поспелова, канд. с.-г. наук -
Полтавська державна аграрна академiя
М1КРОФЛОРА НАС1ННЯ РОЗТОРОПШ1 ПЛЯМИСТО1 (SILYBUM MARIANUM (L.) GAERTN.)
Викладено результати ф^оекспертизи насшня розторопшi плямисто! (Silybum mari-anum (L.) Gaertn.). Охарактеризовано показники якосй, стушнь шфжованосп та видовий склад патогенних мжрооргашзм1в. Визначено 7 видв rprfiB, як за класифшащею належать до двох класв: Deuteromycetes (види родiв Fusarium, Alternaria, Botrytis, Sordari-omycetes) та Zygomycetes (представники роду Mucor). Виявлено, що серед щентифжова-них мжромщет]в переважали гриби iз родiв Alternaria та Mucor (22 i 52 % вщповщно). Менш поширеними були гриби родiв Fusarium, Botrytis та Stachybotrys. Заспорешсть ними змшювалася вщ 1 до 7 %.
Ключовi слова: розторопша плямиста, Silybum marianum (L.) Gaertn., патогенний комплекс, фггоекспертиза, ендогенна шфекщя, екзогенна шфекщя, мжромщети.
Актуальнiсть теми дослщження. У зв'язку 3i зростаючим забрудненням довкшля i збiльшенням кiлькостi захворювань печ^и пiдвищуeться попит на лiкарськi препарати рослинного походження. Вирощування та застосування та-ко1 корисно'' рослини як розторопша плямиста може певною мiрою вирiшити проблему полiпшення здоров'я людей: саме цш рослинi притаманнi щнш ль карськi властивостi. Завдяки сво'м якостям вона набувае значно'' популярной й широко використовуеться в практищ фiтотерапií в усьому свiтi [1].
У розторопш плямистiй зосереджено багатий комплекс iз понад 400 цш-них речовин. Сiм'янка мiстить жирш олп (близько 32 %), яю легко отримати у промислових умовах. Завдяки своему хiмiчному складу ii, окрiм фармакологи, використовуються у косметологи, парфумернш промисловостi, для виготовлен-ня харчових продуктiв [2, 3].
Флавоно'дний комплекс плодiв розторопшi, у складi якого переважае d-лiмарин, е основою лшарських препаратiв. Саме вш - едина вiдома на сьогодш природна сполука, яка ефективно захищае клiтини печiнки та вiдновлюе ii фун-кци [2, 4]. Полтавщина за природно-клiматичними умовами пiдходить для куль-тивування розторопшi. I якщо донедавна ii вирощували тiльки аматори, то ниш
