CC BY
6
УДК 336.226.44+336.226.46 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.047
Оксана Миколш'вна Гаркушенко,
канд. екон. наук, старший науковий ствробтник 1нститут eKOHOMiKH промисловосп НАН Укра!ни вул. Мари Капшст, 2, м. Ки!в, 03057, Укра!на E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-9153-3763
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПОДАТКИ В КОНТЕКСТ ВИКЛИК1В СУЧАСНОСТ11
Уже понад 50 роюв питания необхщност охорони довкшля та запоб^ання його забру-дненню привертають увагу широко! громадськоси, наукових та урядових кш. Особливо по-силилася ця стурбовашсть у зв'язку 3i скороченням поставок i зростанням цш на природний газ i нафту у св^овому мaсштaбi, а також тим, що в енергетичному секторi утворюються значш обсяги викидiв парникових гaзiв. З урахуванням цього екологiчне регулювання набу-вае все бшьшо! aктуaльностi. Одним з шструменив його здiйснення виступають екологiчнi податки.
Поширення екологiчних податюв свiтом вiдбувaлося в умовах !х активно! пiдтримки науковцями, aктивiстaми руху за охорону довкiлля, представниками бiзнесу й урядових аге-нцiй. Проте якщо рaнiше в публiкaцiях висвплювалися позитивнi риси цих економiчних ш-струментiв екологiчного регулювання (стимулювання зaбруднювaчiв до зниження рiвня за-бруднення довкшля, формування надходжень до бюджеив, за рахунок яких можна фшансу-вати екологiчнi та соцiaльнi програми), то в остaннi 3-5 роюв почали з'являтися окремi нау-ковi публiкaцi!, в яких ефективнiсть еколопчних подaткiв для регулювання стану довкшля ставиться пвд сумнiв.
Метою статт е визначення чинникiв та особливостей застосування еколопчних пода-ткiв, що знижують !х ефективнiсть як шструменту екологiчного регулювання економiки.
У результат aнaлiзу динaмiки надходжень вiд еколопчних податюв, особливостей !х застосування в деяких кра!нах свiту та динамжи викидiв забруднюючих речовин у черговий раз тдтверджено, що сaмi по собi екологiчнi податки не можуть вирiшити всi екологiчнi проблеми. 1х слiд доповнювати iншими iнструментaми та тдходами екологiчного регулювання. О^м цього, пiдвищити ефективнiсть екологiчних податюв можливо за рахунок усу-нення з податкових систем кра!н пшьг, звiльнень та субсидiй, що негативно впливають на довкiлля, та здшснювати iндексaцiю ставок екологiчних подaткiв вщповщно до темпiв ш-фляцп. В iдеaлi також доцiльно провести в свповому мaсштaбi гaрмонiзaцiю ставок еколопчних податюв, проте нaрaзi це навпь у середньостроковiй перспективi е мaлоймовiрним.
Реaлiзaцiя зазначених рекомендaцiй на практищ дозволить не лише знизити рiвень за-бруднення довкiлля, але й отримати додaтковi кошти на реaлiзaцiю природоохоронних та соцiaльних програм, наприклад у сферi енергозбереження, що мае скоротити залежшсть кра!н вщ iмпорту палива.
Ключовг слова: довкшля, еколопчш податки, забруднення, енергетика, подaтковi над-ходження, субсидп, пiльги.
JEL: O56, E62, Q41, Q42
1 Статтю пiдготовлено в рамках виконання планових дослiджень 1ЕП НАН Укра!ни за бюджетною темою «Фiнaисово-економiчне стимулювання розвитку смарт-промисловосп» (номер держреестрацй' 0122U002519).
© Видавець ВД «Академперюдика» НАН Украши, 2023
Стурбовашсть громадськост питан-нями охорони довкшля та попередження його забруднення, що розпочалася з доповь дей Римського клубу, продовжилася рати-фiкацieю Кютського протоколу та Паризь-ко! угоди щодо клiмату, посилилася у 2018 р. тсля виступiв Г. Тумберг та И по-слiдовникiв, активно висв^люваних ЗМ1.
1з 2022 р. у зв'язку з проблемами в енергетичному секторi, пов'язаними з пос-тачанням i зростанням цiн на природний газ та нафту у св^овому масштабi, екологiчне регулювання економжи як один iз видiв ре-гулювання, що сприяе поступовому переходу кра!н до вщновлювано! енергетики, скороченню енергоспоживання, а отже, пщ-вищенню нащонально! незалежностi вiд iм-портованих енергетичних ресурсiв, набуло ще бшьшо! важливостi.
Це обумовлено тим, що, з одного боку, використання палива з викопних дже-рел спричиняе викиди забруднюючих речо-вин у довкшля, негативно впливае на здо-ров'я населення та, як наслщок, його здат-нiсть створювати нову додану вартiсть, сприяти розвитку економжи (не зважаючи на сощальш аспекти погiршення стану здо-ров'я i необхiднiсть додаткових видаткiв iз бюджетiв на фiнансування медично! сфери та тдтримки хворих), а з шшого - залеж-нiсть вщ iмпортованих енергоресурсiв пщ-ривае економжу кра!ни. У таких умовах еколопчне регулювання може створити стимули для вдосконалення iснуючих i створення нових технологiй, що дозволять отримати енергш з поновлюваних джерел у бшьшому, нiж сьогоднi, масштабi, а також пщвищити енергетичну ефективнiсть кра-!ни (всiх 11 секторiв включно з промислов> стю, транспортом i задоволенням енергети-чних потреб населення).
Одним з iнструментiв такого регулювання е еколопчш податки. Цей шструмент екологiчного регулювання економжи у свiтi мае як прихильниюв, так i супротивникiв. Традицiйно, супротивниками запроваджен-ню екологiчних податкiв (на федеральному рiвнi) виступають США, де таке протисто-яння викликано побоюваннями урядiв шта-
tíb втратити електоральну пiдтримку через збiльшення податкового навантаження на населення штату. Також втрата пщтримки виборщв може виникнути через побою-вання останнiх, що отримаш податковi над-ходження внаслiдок ix «федерально! при-роди» можуть не на 100% витрачатися на потреби того штату, де вони збиралися, або не на т потреби, задоволення яких вважа-еться бiльшiстю виборцiв штату найбшьш важливим. Тому в данш крш'ш екологiчне регулювання на федеральному рiвнi здшс-нюеться переважно за допомогою шструме-нтiв з арсеналу адмшютративно-команд-ного контролю (законодавчо встановлеш стандарти, норми регулювання, обмеження обсягiв викидiв, скидiв, утворення вiдxодiв) (Baumol & Oates, 1988, p. 191) та тдходу Р. Коуза (розгляд справ у судах, досудовi угоди мiж зацiкавленими сторонами) (Coase, 1960; Deryugina, Moore, Tol, 2021). Вим, на рiвнi штатiв та окрупв е випадки запровадження в податковi системи еколо-гiчниx податюв. Переважно ними е еколоп-чш податки на тару i тарш матерiали, побу-товi вiдxоди та паливо для легкових автомо-бЫв (Aadland & Caplan, 2005; Dewey, Denslow, Chavez, Romero, Holt, 2011).
У деяких крашах Свропи (Скандина-вiя) окремi екологiчнi податки використову-ються ще з 1970-х роюв (Sterner, Köhlin, 2017). 1з часом ця тенденщя поширилася на вс краши GC та продовжуе розповсюджу-ватися свiтом.
У Кита!, який е св^овим лiдером у сферi промислового розвитку та виробниц-тва, уряд тривалий час нехтував питаннями захисту довкiлля через уявлення про те, що еколопчне регулювання перешкоджае еко-номiчному зростанню краши. Як наслщок, активний промисловий розвиток краши, ш-тенсивне, нерегульоване використання добрив у сiльському господарствi та iмпорт ви-соконебезпечних електронних вiдxодiв при-звели до еколопчно! катастрофи (Mujezi-novic, 2019). 1з 2018 р. ситуащя поступово почала змшюватися: окрiм введення норм екологiчного регулювання та еколопчних стандартiв, у кра!ш почали також застосо-
вуватися еколопчш податки (Cottrell, Ludewig, Runkel, Schlegelmilch, Zerzawy, 2017,
P. 48).
Поширення екологiчних подaткiв св> том вiдбувaлося в умовах !х активно! шдт-римки науковцями, активютами руху за охорону довкiлля (зокрема Г. Тумберг та !! прибiчникaми), представниками бiзнесу та урядових агенцш (Polman, Zabey, 20211; European Environment Agency, 2023).
Вим, якщо тривалий час у публжа-щях висвiтлювaлися позитивнi риси цих економiчних iнструментiв екологiчного ре-гулювання (стимулювання зaбруднювaчiв до зниження рiвня забруднення довкiлля, формування надходжень до бюджетв, за рахунок яких можна фшансувати екологiчнi та соцiaльнi програми), то в останш 3-5 ро-юв почали з'являтися окремi нaуковi публ> каци, у яких ефективнiсть еколопчних по-дaткiв для регулювання стану довюлля ставиться пiд сумшв (наприклад, Bashir, Benjiang, Bashir, Radulescu, Shahzad, 2021,
p. 15).
Кшьюсть таких публжацш збшьши-лася тд час i пiсля пандеми COVID-19 та в умовах поточно! напруженост з постачан-ням енергоресурсiв, коли багато шдпри-емств були вимушеш обмежити або взaгaлi припинити свою роботу.
Невизначешсть ефективностi еколоп-чних податюв у сучасних економiчних умовах обумовлюе необхвдшсть виявлення фа-кторiв та особливостей !х застосування.
Метою статт е визначення фaкторiв та особливостей застосування екологiчних податюв, що знижують !х ефективнiсть2 як
шструменту екологiчного регулювання еко-номжи. Це буде здiйснено на основi aнaлiзу динaмiки надходжень вiд еколопчних податюв, особливостей !х застосування в деяких кра!нах свiту та динамжи викидiв забруд-нюючих речовин. Також буде окреслено, яю можливост екологiчне регулювання за допомогою еколопчних податюв можна за-пропонувати економiчним агентам у сферi виробництва та споживання електроенергп.
Еколопчш податки: надходження, р1вень викид1в i ставки в умовах кризи
Усе бшьша кшьюсть кра!н свiту за-проваджуе еколопчш податки у сво! подат-ковi системи. Але в перiод пандеми COVID-19 та нaступнi за нею роки динамжа надходжень як у вщносному, так i в абсолютному вирaженнi все частше характеризуеться спадним трендом (табл. 1 та 2).
Статистична шформашя щодо еколо-гiчних подaткiв та !х груп у вiдкритих ста-тистичних ресурсах надаеться зi значною затримкою, тому в табл. 1 i 2 проaнaлiзо-вано дaнi лише до 2020 р. включно.
Вибiрку кра!н сформовано за такими ознаками:
1) наявш дaнi по крa!нi за дослщжува-ний перiод (окрiм Австралп в табл. 2);
2) представлення всiх населених кон-тинентiв;
3) кра!ни зi великою iсторiею еколоп-чного регулювання (Скaндинaвськi кра!ни, Имеччина, Фрaнцiя, Японiя, США) та кра-!ни, що порiвняно нещодавно почали вико-ристовувати екологiчнi податки (Брaзилiя, Польща, Угорщина).
1 Зазначена публжацш мiстить переважно «декларац^' щодо нaмiрiв», а не конкретнi пропозиц^' щодо того, як стимулювати пiдприемствa до переходу на «зелений курс».
2 Докладно сутнiсть поняття «ефективнiсть» загалом розглянуто в публiкaцii (Момот, Демченко, 2013). Але в конкретному випадку з ефектившстю екологiчних податк1в маеться на уваз^ що !х елементи в податковш системi кра!ни встановлено таким чином, коли сустльству (хоча б частково) компенсуються негативш екстернали у виглядi забруднення довк1лля та його наслщшв для життя, здоров'я населення i водночас виробнича сфера (передуам промисловiсть у контекстi ще! роботи) не зазнае суттевих негатив-них нaслiдкiв через застосування до не!' еколопчних податюв (скорочення обсяпв виручки, виробництва, втрата ринков збуту, закриття п1дприемств). Тобто б1льшою м1рою 1деться про досягнення балансу м1ж економ1чним, промисловим розвитком i збереженням довк1лля з метою зростання сустльного добробуту, що узгоджуеться з щлями сталого розвитку. Ыльш докладно про це в (Гаркушенко, Вишневський, 2006; Гаркушенко, 2012).
Kpama OgHHH^ BHMiproBaHHa 2015 2016 2017 2018 2019 2020
ABCTpa.ia % BBn 1,80 1,69 0,71 0,68 0,62 0,56
m.h go.. CfflA 22 459,79 22 041,14 9 979,84 9 878,10 8 554,40 7 913,90
flaHia % BBn 3,99 3,91 3,66 3,62 3,29 3,17
m.h go.. CfflA 12 078,47 12 238,18 12 156,70 12 904,83 11 442,20 11 270,41
OpaH^a % BBn 2,42 2,47 2,51 2,56 2,46 2,38
m.h go.. CfflA 58 975,07 61 033,56 65 173,53 71 331,98 67 258,05 62 608,37
HiMeHHHHa % BBn 1,92 1,86 1,62 1,77 1,76 1,71
m.h go.. CfflA 64 432,77 64 688,56 59 843,70 70 540,74 68 422,30 65 644,21
Yrop^HHa % BBn 2,73 2,80 2,69 2,56 2,45 2,46
m.h go.. CfflA 3 412,36 3 602,07 3 853,21 4 113,54 4 000,88 3 827,65
^noHia % BBn 1,35 1,35 1,33 1,32 1,28 1,25
m.h go.. CfflA 59 890,88 67 530,87 65 537,64 66 729,20 65 670,34 62 777,13
HopBeria % BBn 2,30 2,36 2,25 2,14 2,05 1,98
m.h go.. CfflA 8 868,99 8 704,73 8 959,36 9 350,42 8 285,68 7 183,96
no.b^a % BBn 2,51 2,58 2,43 2,54 2,48 2,41
m.h go.. CfflA 11 999,84 12 184,92 12 817,08 14 902,61 14 808,14 14 384,29
fflBe^a % BBn 2,18 2,22 2,13 2,08 2,06 2,07
m.h go.. CfflA 11 015,14 11 447,58 11533,68 11 549,16 11 010,23 11 231,18
Be.HKo6-pHTaHia % BBn 2,38 2,36 2,35 2,30 2,28 2,03
m.h go.. CfflA 70 511,58 64 392,13 63 416,29 66 709,63 65 680,42 55 853,85
CfflA % BBn 0,75 0,74 0,73 0,74 0,72 0,66
m.h go.. CfflA 137 338,65 139 195,97 141 705,50 151 894,52 154 641,14 137 402,00
Epa3H.ia % BBn 0,85 0,88 0,86 0,83 0,75 0,72
m.h go.. CfflA 15 360,53 15 861,51 17 848,11 15 890,70 14 109,77 10 432,82
CiHranyp % BBn 0,23 0,25 0,27 0,25 0,28 0,25
m.h go.. CfflA 716,67 795,78 934,81 941,84 1 041,52 838,06
OECP 3ara.OM % BBn 1,55 1,56 1,48 1,45 1,41 1,35
m.h go.. CfflA 702 741 718 194 706 818 747 593 720 182 663 935
flmepeno: CK.ageHo 3a (Organisation for Economic Co-operation and Development, 2023).
Ta6.Hua 2 - Haaxoa'/KeHHn eHepreTHHHHx eKo^ori^HHx noaaTKie y aeaKHx KpaiHax CBiTy Ta
OECP
Kpai'Ha OgHHH^ BHMiproBaHHa 2015 2016 2017 2018 2019 2020
ABCTpa.ia % BBn 1,08 1,05 H/g H/g H/g H/g
m.h go.. CfflA 13 496,46 13 698,94 H/g H/g H/g H/g
flaHia % BBn 2,21 2,17 1,99 1,95 1,70 1,65
m.h go.. CfflA 6 678,12 6 784,72 6 603,98 6 956,81 5 916,41 5 885,94
OpaH^a % BBn 1,73 1,78 1,83 1,87 1,81 1,70
m.h go.. CfflA 42 116,02 44 000,53 47 533,57 52 289,10 49 266,97 44 607,35
HiMen-HHHa % BBn 1,59 1,54 1,31 1,47 1,46 1,41
m.h go.. CfflA 53 511,83 53 579,67 48 464,43 58 426,52 56 615,20 54 417,67
flmepeno: cKnageHo 3a (Organisation for Economic Co-operation and Development, 2023).
3aKimeuHH mao.ruui 2
yrop^HHa % BBn 2,08 2,16 2,05 1,96 1,88 1,92
MnH gon. CfflA 2 605,15 2 777,11 2 939,87 3 154,77 3 079,02 2 986,98
^noHia % BBn 0,87 0,87 0,85 0,84 0,81 0,76
MnH gon. CfflA 38 693,02 43 504,68 41 914,61 42 235,18 41 304,59 38 483,88
HopBeria % BBn 1,25 1,28 1,27 1,28 1,23 1,28
MnH gon. CfflA 4 817,86 4 730,95 5 063,07 5 587,33 4 976,82 4 644,62
üonb^a % BBn 2,18 2,25 2,18 2,28 2,23 2,19
MnH gon. CfflA 10 437,99 10 641,47 11 474,78 13 378,12 13 318,57 13 058,56
fflBe^a % BBn 1,71 1,75 1,66 1,59 1,56 1,57
MnH gon. CfflA 8 646,64 9 002,93 8 982,95 8 825,41 8 354,30 8 508,11
BenuKo6-purama % BBn 1,76 1,75 1,76 1,72 1,69 1,54
MnH gon. CfflA 51 961,29 47 706,42 47 433,84 49 853,78 48 563,72 42 516,67
CfflA % BBn 0,46 0,46 0,44 0,44 0,43 0,41
MnH gon. CfflA 83 948,71 85 070,49 86 553,09 91 025,02 92 530,81 85 151,47
Epa3unia % BBn 0,05 0,10 0,09 0,06 0,04 0,03
MnH gon. CfflA 983,25 1 718,91 1 824,09 1 075,07 703,69 385,16
CiHranyp % BBn 0,14 0,14 0,17 0,15 0,19 0,19
MnH gon. CfflA 426,38 432,27 599,53 581,31 722,42 633,60
OECP 3aranoM % BBn 1,16 1,17 1,07 1,04 1,03 0,97
MnH gon. CfflA 518 385 530 145 502 654 529 844 518 424 475 452
OcTaHHi i3 3a3HaneHux KpaiH CTaHOB-naTb iHTepec gna gocnig^eHHa b yKpaiHi, ocKinbKH Epa3unia (aK i yKpaiHa) e KpaiiHoro 3 eMepg^eHTHoro eK0H0MiK0ro, nonb^a 3 yro-p^HHoro MaroTb nogiÖHe go yKpaiHH eKoHo-MiHHe MHHyne (Bxogunu go CxigHoeBponefi-CbKoro 6noKy), a Hapa3i e nneHaMH GC.
B a6conroTHoMy Ta BigHocHoMy Bupa-^eHHi cyMa Hagxog^eHb Big eKonorinHHx no-gaTKiB 3aranoM i Big Hafi6inbmoi ix rpynu -eHepreTHHHHx eKonorinHHx nogaTKiB (go 80% y cyMi Hagxog^eHb Big ycix rpyn eKonorinHHx nogaTKiB) 3 2015 no 2020 p. 3HH®yBanaca.
Cnig 3a3HanHTH, ^o gaHi npo Hagxog-^eHHa eKonorinHHx nogaTKiB b a6conroTHoMy Bupa^eHHi b цнx Ta6nuu;ax HaBegeHo y $aK-
thhhhx цiнax. 3 ypaxyBaHHaM ^aKTopa iH-
^nauji цi Hagxog^eHHa cKoporanuca ^e 6inbme.
3a3HaneHi gaHi nigTBepg^yroTbca go-cnig^eHHaMH (Eurostat, 2022): no KpaiHax-nneHax GC cnocTepiraeTbca nagiHHa Hagxo-g^eHb Big eKonorinHHx nogaTKiB. y 2021 p. y nacTHHi KpaiH o6'egHaHHa Hagxog^eHHa Big eKonorinHHx nogaTKiB 36inbmunuca nopiB-HaHo 3 2020 p. (xona i He gocarnu piBHa
2019 p.), a b pemTi - npogoB^unu cKoponyBa-THca.
^na 6inbm HaonHoro BH3HaneHHa Toro, HacKinbKH e^eKTHBHHMH a6o Hee^eKTHBHUMH e eKonorinm nogaTKH, go^nbHo npoaHani3y-BaTH 3MiHy piBHa 3a6pygHeHHa goBKinna 3a Tofi caMufi nepiog (2015-2020 pp.), ^o i guHa-MiKy Hagxog^eHb Big eKonorinHHx nogaTKiB (Ta6n. 3).
y 2015-2020 pp. y 6inbmocri 3 aHani3o-BaHHx KpaiH 3a BHKnroneHHaM yrop^HHH bh-KHgH napHHKoBHx ra3iB cKoporanuca Big 3,4% (Qonb^a) go 20,3% (BenuKo6puTaHia) y
2020 p. nopiBHaHo 3 2015 p. npunoMy y 27 KpaiHax-nneHax GC TaKe cKoponeHHa cTaHo-BHno 13,4%, a no KpaiHax OECP - 9,4%.
OgHaK nepm Hi® po6uTH bhchobok npo e^eKTHBHicTb eKonorinHHx nogaTKiB, cnig 3a-yBa^HTH, ^o go cTaracTHKH piBHa Hagxog-®eHb BKnroneHo gaHi 3a BciMa BugaMH nrogcb-Koi gianbHocTi (npoMHcnoBicTb, cinbcbKe roc-nogapcTBo, 6ygiвннцтвo, 3a6pygHeHHa goBKinna goMorocnogapcTBaMH to^o), a go Ta6n. 3 He BKnroneHo BHKugu napHHKoBHx ra-3iB, yTBopeHi y c^epi 3eMneKopucTyBaHHa Ta nicннцтвa. A ^ Bug gianbHocTi, Ha aKufi 3a
Джерело: складено за (Organisation for Economic Co-operation and Development, 2023).
1 Даш наведено без урахування виквдв парникових ra3iB, утворених у сферi землекористування та люни-
цтва.
Таблиця 3 - Викиди парникових ra3ÎB в окремих крашах та об'еднаннях, тис. т екв1ва-лента CO2 1
Скорочення
Краша 2015 2016 2017 2018 2019 2020 виквдв у 2020 р. по-рiвняно з 2015 р., %
Австрiя 78 487 79 468 81 792 78 558 79 741 73 592 6,24
Дaнiя 50 125 52 158 50 038 49 964 46 145 43 458 13,30
Фрaнцiя 464 491 466 377 469 719 450 787 441 488 399 413 14,01
Шмеччина 897 954 901 442 885 729 850 542 799 734 728 738 18,84
Угорщина 61 496 62 256 64 729 64 756 64 581 62 818 -2,15
Японiя 1 319 411 1 302 714 1 289 434 1 245 542 1 210 160 1 148 122 12,98
Hорвегiя 54 488 53 586 52 840 52 871 51 086 49 273 9,57
Польща 389 149 400 065 414 396 413 128 390 539 376 038 3,37
Швещя 54 106 53 702 53 101 52 150 50 811 46 285 14,46
Великобри-тaнiя 509 266 484 245 473 113 464 307 448 390 405 755 20,33
США 6 689 006 6537871 6 500 975 6 687 513 6 571 726 5 981 354 10,58
еС-27 3 822 458 3 827 576 3 853 438 3 770 097 3 611 932 3 308 861 13,44
ОЕСР 15 865 839 15 746 288 15 731 436 15 830 883 15 430 845 14 371 239 9,42
приблизними оцшками припадае до тре-тини всього обсягу викид1в парникових га-з1в (Andreoni, 2019).
Тобто за таких умов наведет в табл. 3 дат не можуть виступати надшним джере-лом шформаци, на п1дстав1 якого можливо стверджувати, що падшня надходжень вщ еколопчних податюв стало наслщком ско-рочення викцщв парникових газ1в, яке, у свою чергу, вщбулося тд впливом ефекти-вних заход1в еколопчного регулювання (зо-крема еколопчних податюв), здшснюваних до та впродовж анал1зованого перюду часу.
Скорше, якщо таке падшня викцщв парникових газ1в дшсно вщбувалося, то здебшьшого тд впливом кризових явищ у св^овш економщ, коли припиняли свою д1яльн1сть тдприемства (CSO, 2021). Тобто мае мюце аналопчна ситуащя з викидами, що i в Украм в 1990-х роках.
Пщтверджуе цю тезу також i те, що в провщних крашах свiту (зокрема крашах-членах £С) ще з чaсiв св^ово!' фiнaнсовоï
кризи для пiдтримки нацюнальних вироб-никiв i збереження ix конкурентоспромож-ностi знижувалися ставки екологiчниx по-дaткiв або запроваджувалися подата^ вiд-шкодування та нaвiть звшьнення вiд еколо-гiчниx подaткiв. Така ситуащя спостерiгa-еться, наприклад, в 1рландп (де промисло-вiсть i сшьське господарство отримують пiльги зi сплати екологiчниx подaткiв), Да-mï (де ставки екологiчниx подaткiв були знижеш до мiнiмaльниx значень по £С), Hi-дерландах (бiльше не стягуеться еколопч-ний податок iз пaсaжирiв aвiaтрaнспорту). У Hiмеччинi та Швеци, якi iсторично були л> дерами екологiчного регулювання та опода-ткування, ставки екологiчниx подaткiв в останш 10 рокiв суттево скоротилися порiв-няно з попереднiми роками (Andreoni, 2019; CSO, 2021).
Попри те що промисловють i сшьське господарство е найбшьшими забруднюва-чами довкшля, в середньому по 28 крашах-членах GC частка промислових i сiльсь-
когосподарських пщприемств у загальнш cyMi надходжень екологiчних податкiв ста-новить 52% (23% - промисловкть, 29% -сшьське господарство), а 48% сплачуе насе-лення. Також саме населення вносить до бюджетiв кра!н £С 69% транспортних еко-логiчних податюв i бiльшу частину податкiв за забруднення довкшля та використання природних ресурсiв (Andreoni, 2019).
Бiльше того, в середньому по кра!нах ОЕСР 60% викидiв СО2 взагалi не обклада-ються екологiчними податками (Cottrell, Ludewig, Runkel, Schlegelmilch, Zerzawy, 2017, р. 18).
Ускладнюе ситуацiю з еколопчними податками i те, що !х ставки дуже колива-ються мiж кра!нами свiту. Так, у межах £С ставки податку на викиди вуглецевого газу коливаються вiд 1 евро/т (Польща) до 110 (Швещя, Лiхтенштейн, Швейцарiя). Тобто навiть у рамках самого об'еднання можливе трансграничне забруднення парниковими газами, вщоме також як «витоки»1 внасл> док вiдсутностi гармонiзованого податко-вого законодавства (у першу чергу ставок еколопчних податкiв) у сферi охорони довкшля.
За таких умов у забруднювачiв довкшля знижуеться мотиващя змiнювати свою поведiнку пiд впливом екологiчних податкiв, а отже, ефектившсть екологiчних податкiв як iнструменту еколопчного регу-лювання також знижуеться.
Вим, стверджувати, що екологiчнi по-датки е неефективними, також недоцшьно.
Так само як i у випадку з ПДВ, який у теори був iдеальним податком (Slemrod, 2011), а на практищ пiсля застосування до нього низки пшьгових ставок, звiльнень тощо став значно менш ефективним2. До екологiчних податюв iз часом додалися схожi елементи, що знижують !х ефективнiсть.
ЕколоНчш податки та пiльги з них: кардинальнi протир1ччя
За даними (Frankel, 2022) сума субси-дiй на використане паливо, включно з ву-гiллям, у свiтi перевищуе 5 трлн дол. США на рш. Субсиди на паливо, вироблене з на-фти, у свiтi становлять 1,5 трлн дол. на рш. Наприклад, у США «паливш» субсидп складають 20 млрд дол. на рш.
На тлi складно! ситуаци з постачан-ням США енергоресурав Великобританiя та Нiмеччина у 2022 р. почали використову-вати сво! аварiйнi резерви палива. Однак це не завадило зростанню цiн на енергоресу-рси в цих кра!нах. З урахуванням цього де-кшька штатiв США запровадили «кашкули з податку на бензин» з метою пом'якшення для споживачiв впливу на них загальносвь тового пщвищення цiн на нафтопродукти.
Щодо пiльг i звiльнень вiд еколопч-них податкiв, то така пол^ика в довгостро-ковому перiодi може збшьшити вже ш-нуюче антропогенне навантаження на до-вкiлля та економ^ кра!н унаслiдок впливу на здоров'я населення3 i зниження якост природних ресурсiв. У той час як за вщсут-ностi пшьг та звiльнень i наявностi таких
1 Маеться на уваз1 ситуащя, коли вщсутшсть або низьк1 ставки еколопчного податку в однш юрис-дикцп призводять до перемщення забруднення (з повггряними, водними потоками тощо) до територш 1з високими ставками еколопчних податк1в. Це з позицш еколопчного регулювання, а економ1чно!' точки зору можлива м1грац1я «брудних» виробництв до юрисдикцш 1з низькими ставками еколопчних податшв або шдвищення конкурентоспроможносп на ринках юрисдикцш 1з високими ставками еколопчних податшв «брудно!» продукцп таких кра!н.
2 У випадку з ПДВ щеться про ефектившсть податку з позицш акумулювання значних сум кошт1в до бюджепв при незначних адмшстративних витратах, а у випадку з еколопчними податками на перший план виходить здатшсть м'яко стимулювати забруднювач1в до зменшення р1вня забруднення, а вже у другу чергу - сприяти акумулюванню надходжень до бюджепв, як1 можна використати на природоохоронш та сощальш цш.
3 Населення, яке потерпае ввд хвороб, створюватиме менше додано!' вартосп, шж здорове, у той час як витрати з бюджепв на фшансування медично!' сфери зростатимуть. Тобто скорочуватимуться доходи вс1х економ1чних агенпв кра!ни, а витрати зб1льшуватимуться.
ставок еколопчних податюв, якi не переш-коджають економiчному зростанню кра!ни та водночас стимулюють зaбруднювaчiв до обмеження утворюваного забруднення i бшьш рaцiонaльного використання природ-них ресурЫв, досягатимуться цiлi сталого економiчного зростання, в бюджетах акуму-люватимуться кошти, яю можливо спряму-вати на реaлiзaцiю екологiчних цiлей (якi неможливо досягти шляхом використання еколопчних податюв1) та/або соцiaльних (наприклад, у рамках реaлiзaцii концепцп «подвiйного дивщенду»2).
На користь усунення з податкових систем крa!н-членiв GC субсидш, що негативно впливають на стан довюлля, також ви-словлюеться Свропейська природоохорон-на aгенцiя (European Environment Agency, 2023).
Щодо приклaдiв негативного впливу субсидш, пшьг i звшьнень вiд екологiчних подaткiв на довюлля та економ^ по кра!-нах, то слщ зазначити таке.
В 1тали ефективнiсть енергетичних екологiчних податюв як шструменту скоро-чення викидiв забруднюючих речовин зни-жуеться через те, що енергетичш продукти, яю споживаються в межах кра!ни та в нащ-онaльнiй промисловостi, обкладаються зни-женою ставкою ПДВ (10% замкть 22).
Iтaлiйський автор (Zatti, 2020, р. 47) на основi ретельного aнaлiзу того, якi в кра!ш iснують екологiчнi субсидп та як !х використання економiчними агентами впливае на стан довюлля ^вень викидiв, скидiв забруднюючих речовин, утворення вiдходiв, вплив на ерозш rрунтiв, бiологiчне рiзномa-шття тощо), стверджуе, що в цш крa!нi еко-логiчнi субсидп спричиняють бiльше шкоди довкiллю, нiж користг Крiм того, вони
«вiдволiкaють» iз бюджету знaчнi кошти, якi в шшому рaзi можливо було б спряму-вати на фiнaнсувaння природоохоронних i соцiaльних програм.
В 1ндонезп для населення iснують субсидп, що компенсують !м частину витрат на моторне паливо. У Кита! дiе знижена (13% на ввдм^ вiд стандартно! 17% ставки) ставка ПДВ на вугшьний i зрiджений газ (Cottrell, Ludewig, Runkel, Schlegelmilch, Zerzawy, 2017, р. 25).
У Имеччиш, яка е одним iз лiдерiв у сферi еколопчного регулювання, промис-ловi енергоемнi компанп отримують 90% вiдшкодувaння вiд суми сплачених еколопчних податюв на енергш. I це вщбуваеться попри те, що Федеральна агенщя з охорони довюлля кра!ни визнала, що таке вщшкоду-вання нiвелюе стимули в промислових пiд-приемств до скорочення енергоспоживання та викликаного ним забруднення (Cottrell, Ludewig, Runkel, Schlegelmilch, Zerzawy, 2017, р. 37).
У Дани з метою захисту нацюнально! промисловоси запроваджено систему пшьг i звiльнень вiд енергетичних еколопчних податюв. Так, енергоемш промисловi тдп-риемства цiе! кра!ни сплачують стандартну ставку екологiчних енергетичних подaткiв (у тому чи^ за викиди вуглецевого газу) за здшснення ними процеав опалення та охо-лодження примщень, проте виробничi про-цеси звшьняються вiд оподаткування еколо-гiчними енергетичними податками (о^м вуглецевого), а вуглецевим податком вони обкладаються за зниженими ставками.
Промисловi та сшьськогосподарсью пiдприемствa можуть приеднатися до угоди, що змушуе !х знизити енергоспожи-вання у 10^чний перiод i таким чином на
1 Наприклад, усунення забруднення, що утворювалося людством у попередш роки та/або столггтя, та в 1нших випадках, коли важко або неможливо виявити та притягнути до вiдповiдaльностi винуватц1в забруднення або забруднення викликано глобальними змшами кл1мату, стих1йними природними явищами.
2 Концепщя, в рамках яко!' застосування еколог1чних податк1в стимулюе економ1чних агенпв до скорочення р1вня забруднення довюлля (перша вигода або дивщенд у термшологи автор1в концепцй), а надходження в1д еколог1чних податк1в можна окр1м вир1шення еколог1чних проблем спрямувати на ком-пенсaцiю скорочення ставок (i вiдповiдно надходжень) соц1альних внеск1в, сплачуваних працедавцями, що мае стимулювати зростання офщшно! зайнятост1 (другий дивiденд) (Schöb, 2003).
90% знизити для себе ставку податку на еле-ктроенергш та на 65% - на iншi види па-лива (Cottrell, Ludewig, Runkel, Schlegelmilch, Zerzawy, 2017, р. 56).
Усунення перелiчених i подiбних до них субсидiй позитивно вплине як на до-хiдну частину бюджетiв краш (що в подаль-шому дозволить фiнансувати природоохо-ронш та/або соцiальнi програми), так i на стан довкiлля. В останньому випадку це сприятиме iнтерналiзацii зовшшшх негати-вних ефектiв унаслiдок змши негативноi по-ведiнки споживачiв, зокрема в частиш спо-живання палива (Cottrell, Ludewig, Runkel, Schlegelmilch, Zerzawy, 2017, р. 25).
Щоб швелювати негативний вплив на довкiлля субсидш i податкових канiкул на паливо, J. Frankel1 закликае уряди США та £С знизити тарифи на iмпорт сонячних панелей та впрових турбiн, а також збшьшити кiлькiсть i потужнiсть атомних енергетич-них станцiй (АЕС).
Але в такому випадку одразу виникае декiлька проблем:
1. Переважна бшьшють сонячних панелей виробляеться в Китаi - крам з досить низькими (порiвняно з GC та США) еколо-гiчними стандартами та ставками еколопч-них податкiв. 1снуе вiрогiднiсть значного посилення трансграничного забруднення (особливо в крашах, близько розташованих до кордонiв Китаю, - Япони, Пiвденнiй Ко-реi та ш.).
2. Сонячнi панелi та вiтровi турбiни е ефективними та окуповуються не у всiх точках планети. Тобто е вимоги до штенсив-ност сонячного випромiнювання, кшькосп сонячних днiв на рiк, наявност смогу та концентраци в повiтрi часток пилу, вiльних територiй для розмщення сонячних панелей i вiтрових турбiн тощо. За таких умов навт значний iмпорт сонячних панелей i вiтрових турбiн може не призвести до вироблення ними потрiбноi кшькосп елект-
роенерги в краiнi-iмпортерi та знизити за-лежшсть вiд постачання викопних видiв палива i вироблено1' з них електрично1' енер-rii.
3. Залишаються питання переробки та утилiзацii сонячних панелей та в^рових турбiн, що не можуть використовуватися через знос.
4. АЕС е потенцшно небезпечними, авари на них можуть призвести до еколоп-чно' катастрофи (як, наприклад, у Чорно-билi, Фукусiмi).
5. Навт за умови безаварiйного фу-нкцiонування АЕС залишаеться проблема накопичення та безпечноi утилiзацii вщпра-цьованого радюактивного палива, хоча вже шнують пiлотнi реактори на швидких нейтронах для його вторинного викорис-тання.
Одержання енерги з поновлюваних джерел е, безперечно, важливим напрямом розвитку сучасних економiк свiту. Але на-разi сумнiвно, що iнтенсивне введення сонячних панелей i вiтрових турбш може «за-крити» розрив щодо потреб в енергетичних ресурсах, яю утворився внаслiдок енергети-чно' кризи.
Крiм того, залишаеться невирiшеним питання еколопчно безпечноi утилiзацii елементiв шфраструктури з вироблення енерги з поновлюваних джерел, а також ix придбання в потрiбнiй кiлькостi (Yousef, 2022; Tywoniuk, Skorupka, 2018).
На сучасному етапi для подолання енергетичноi кризи £С (хоча б частково) вкрай важливо вдосконалювати та реалiзо-вувати технологи, здатш зменшувати втрати енерги в мережi, а також технологи збереження енергii в помешканнях (теплоь золяцiя) та зниження енергоспоживання у вЫх сферах життя. Тим бшьше, розвиток найсучаснiшиx шформацшно-комушкацш-них технологш (1КТ) пропонуе таку мож-
1 Професор формування та зростання капталу в Гарвардському ушверситеп, рашше був членом Ради економ1чних радник1в президента Бшла Клштона. Вш е науковим сшвробггником Нацюнального бюро економ1чних дослщжень США.
Ф E
- Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
ливкть (наприклад, Smart-grid, «розумш» будiвлi тощо).
Водночас для попередження про-блеми трансграничного забруднення або зменшення його масштабiв у тих випадках, коли воно вже шнуе, фахiвцi з краш i3 висо-кими ставками еколопчних податкiв та/або нормами еколопчного регулювання пропо-нують запровадити еколопчш тарифи на iм-порт «брудно!» продукцii (Acemoglu, 2022).
Це мае стимулювати краши з «бруд-ним» виробництвом пiдвищувати нацюна-льнi еколопчш стандарти та ставки еколопчних податюв (або вводити !х до сво!х пода-ткових систем за !х вiдсутностi). У тдпри-емств iз краш iз високими еколопчними стандартами в такiй ситуацii щонайменше знизяться стимули до перемiщення сво!х виробничих потужностей з екологiчних м> ркувань.
У зв'язку з цим прихильники запрова-дження екологiчних тарифiв зазначають, що !х пропозицiя не суперечить правилам Свпово! органiзацii торгiвлi (СОТ), якщо в !х податкових системах уже використову-ються еколопчш податки (за аналопею з ПДВ).
Наведена iдея не е новою, i вже шну-ють спроби ii реалiзацii.
У GC першi кроки в цьому напрямi були здшснеш ще у 2007 р., а саме розроб-лено шщативу Future Allowance Import Requirement (FAIR)1 (Mehling, Asselt, Das, Droege, Verkuijl, 2017, p. 26).
1з 2019 р. Свропейська Комiсiя просу-вае щею «Прикордонного коригування ви-кидiв вуглецевого газу» (англ. Carbon border adjustment) (Marcu, Mehling, Cosbey, Mara-tou, 2022, p. 4), а у 2023 р. ця щея вже набу-вае законодавчого оформлення, вщповщно до якого з 2026 р. пщприемства, що iмпор-тують продукцiю до GC, мають придбавати сертифiкати (i, вiдповiдно, збiльшувати ва-ртiсть iмпортованоi продукцii) за щною, ек-вiвалентною цiнi вуглецю в £С у тиждень здiйснення iмпортноi операцii. Втiм, цей механiзм застосовуеться не до вах можли-
вих видiв TOBapiB i послуг, а лише до проду-кцii п'яти енергоштенсивних ceKTopiB про-мисловостi, у яких icHye ризик значних «ви-токiв» вуглецевого газу: вироблення цементу, залiзорyдна промисловiсть, чорна мета-лyргiя, алюмiнieва промисловiсть, виробни-цтво добрив та електричноi енергп (Simöes, 2023).
Аналогiчнi вищенаведенiй iдеi шща-тиви також намагаються просувати i в США з 2006 р. (Mehling, Asselt, Das, Droege, Verkuijl, 2017, p. 29-34).
Спшьною рисою вах перелiчених iдей та шщатив е те, що ix адепти наголо-шують на зниженнi обсяпв викидiв вуглецевого газу в довкшля в разi ix реалiзацii. Разом з тим вони не заперечують, що це е також шструментом протекцiонiстськоi по-лiтики для захисту нацiональниx товарови-робникiв, у першу чергу - вiд конкурент iз Китаю.
Отже, iснyе вiрогiднiсть, що така по-лiтика спричинить конфлiкти в мiжнарод-них вщносинах мiж краiнами, а також ускладнить економiчнy ситyацiю в крашах-експортерах. Зазвичай, «брудною» продук-цiею виступае сировина, продyкцiя сшьсь-кого господарства, металургшних вироб-ництв, iнша продукщя з низьким вiдсотком доданоi вартостс, яку виробляють перева-жно не найбагатшi краiни свiтy. I фактичне введення експортних обмежень для них (чим i виступають екологiчнi iмпортнi тарифи) знизить доходи вщ експорту, що негативно позначиться на ix економiцi.
У будь-якому разi наявнiсть у краiнi метеоролопчних й екологiчниx служб, оснащених приладами (у тому числi з арсеналу сучасних 1КТ) дозволить як визначити рiвень забруднення довкiлля в самш краiнi, так i довести наявшсть й iнтенсивнiсть трансграничного забруднення в разi конфлiктiв iз цього приводу iз сyсiднiми крашами. Проте утримання та експлyатацiя подiбниx 1КТ i служб потребують фшансових витрат, що для малозабезпечених краш може ви-явитися непiд'емним фшансовим тягарем.
1 Вимога щодо дозволу на iмпорт у майбутньому.
Унаслшок цього вони знову ризикують опи-нитися у невигiдному становищi порiвняно iз заможними сусiдами, якi активно здшс-нюють екологiчне регулювання.
1ншим способом вирiшення проблеми трансграничного забруднення може стати застосування еколопчних податкiв (у першу чергу на викиди СО2) в якомога бшь-шiй кiлькостi кра!н св^, як запропоновано, зокрема, в публшаци (Acemoglu, 2022).
При цьому для запобиання «витокам» забруднення ставки еколопчних податюв мають бути приблизно однаковими у вЫх кра!нах. Тобто потрiбна гармонiзацiя еколо-гiчних податкiв (щонайменше податку на викиди вуглецевого газу) у свповому масш-табi.
Однак з урахуванням складно! ситуа-ци щодо кооперацi! в податковiй сферi кра!н
CBiTy, !х рiзних техшко-технолопчних та фь нансових можливостей гармошзащя еколо-гiчних податкiв е ще бiльш вiддаленою перспективою, шж гармонiзацiя ПДВ (Гарку-шенко, Фшппова, 2016).
Тим не менш для прикладу того, яким чином гармошзована ставка еколопчного податку позначиться на рiзних видах палива в рiзних кра!нах, виконано вiдповiднi розра-хунки (IMF/OECD, 2021, р. 20).
У табл. 4 наведено результати прибли-зних розрахунюв того, на сюльки мае збшь-шитися в рiзних кра!нах вартiсть енергетич-них ресурав у 2030 р. порiвняно з щнами 2021 р. при застосуванш ставки еколопч-ного податку 50 дол. США т/СО2. Розраху-нки виконано до поточно! кризи у сферi енергопостачання.
Таблиця 4 - Збшьшення цiни енергетичних pecypciB у 2030 р. при застосуванш ставки
Кра!на Вугшля Природний газ Електроенерпя Моторне паливо
Австрiя 155 28 19 12
Бразилiя 121 45 3 9
Канада 204 77 7 12
Китай 107 22 22 11
Франщя 84 16 2 8
Нiмеччина 83 4 7 8
Японiя 101 8 17 10
США 281 44 11 14
Джерело: складено за (IMF/OECD, 2021, р. 20).
Отже, щни на електроенергш та мо-торне паливо зростуть незначною мiрою по-рiвняно з щнами на вугшля та природний газ. Можливо, це пояснюеться тим, що ви-робництво моторного палива та електроене-рги вже тривалий час е об'ектом еколопч-ного регулювання. Водночас вугшля та при-родний газ добуваються безпосередньо з природного середовища, i вiдповiдно !х по-передньо жодним чином немае змоги зро-бити бiльш екологiчно чистими. Це мож-ливо лише на наступних етапах !х переро-бки.
Також слш вщзначити, що кра!ни з тривалою iсторiею екологiчного регулю-
вання у разi встановлення податку 50 дол. США т/СО2 (США, Канада, Австрiя) по-виннi будуть суттево збiльшити вартють ви-користовуваних енергоресурсiв порiвняно з шшими кра!нами (iз табл. 4).
О^м iснування пiльг, звiльнень вщ екологiчних податкiв, субсидiй на паливо, ще одшею з причин, що знижуе ефектив-нiсть екологiчних податюв, е те, що в пере-важнш бiльшостi кра!н свiту, яю !х викори-стовують, ставки еколопчних податюв не шдексуються вiдповiдно до показниюв ш-фляцi!. Ця теза тдтверджуеться в дослщ-женнях (CSO, 2019; Cottrell, Ludewig, Runkel, Schlegelmilch, Zerzawy, 2017, р. 18, 35).
За вщсутност iндексацil реальнi ставки еко-логiчних податкiв скорочуються, i в забруд-нювачiв зникае стимул до зниження обсяпв викидiв, скидiв й утворення вiдходiв.
Висновки
1. Еколопчш податки залишаються дieвим iнструментом еколопчного регулю-вання. Проте лише за допомогою них вирь шити вс проблеми з охороною довкiлля та запобшанням його забрудненню немож-ливо. Потрiбно використовувати також ш-струменти з арсеналу командно-контрольного пщходу та пщходу Р. Коуза.
2. Ефектившсть екологiчних податкiв збiльшиться, якщо дотримуватися таких умов:
усунути з податкових систем субсиди, пiльги, знижеш ставки екологiчних та ш-ших податкiв, що негативно впливають на довкшля;
здiйснювати регулярну iндексацiю ставок еколопчних податкiв вiдповiдно до темтв шфляци;
уряди кра!н не повинш знижувати 1х ставки, керуючись вщмшними вiд охорони довкiлля причинами.
3. Застосування еколопчних податюв на iмпорт можна вважати рiзновидом проте-кщошстсько! полiтики, яка негативно впли-вае як на краши-експортери, так i на краши-iмпортери, а також не запобтае проблемам трансграничного забруднення й охорони довкiлля в крашЫмпортер^
4. Вирiшенням проблеми трансграничного забруднення може стати викорис-тання екологiчних податкiв iз гармошзова-ними ставками в максимальнiй юлькост кра!н свiту. Проте, з урахуванням напруже-ностi у зовнiшньоекономiчних вщносинах, це е досить вiддаленою перспективою.
5. Iснуючi технологи отримання ене-ргп з поновлюваних джерел мають сво! еко-номiчнi, технiчнi та фiзичнi обмеження i на сучасному етат не здатнi подолати кризу енергопостачання. Бшьш доцiльним е акти-вний розвиток i запровадження технологш енергозбереження та скорочення втрат ене-ргп в енергетичних мережах, у тому чи^ за
допомогою шформацшно-комушкащйних технологiй.
6. Для Украши вс зазначенi поло-ження також е вкрай важливими, оскiльки вона е крашою з високим рiвнем забруд-нення, зношеними системами транспорту-вання енергп та енергоемним промисловим виробництвом, низькими ставками еколоп-чних податюв та експортуе переважно про-дукцiю з низькою доданою вартктю.
На сучасному етапi И розвитку потрь бно здiйснити додаткове дослщження щодо можливостей пiдвищення ставок еколопчних податюв до европейського рiвня i впливу такого пiдвищення на економ^ краши та И довкшля. Проте вже зараз шляхом аналiзу можна визначити, яю пшьги та субсиди знижують ефективнiсть цих податюв, i розглянути можлившть усунення перших. Такi ди мають привести до збiльшення дохщно! частини бюджету (через усунення пшьг) i зменшення витратно! (через усунення субсидш). Одержанi та заощаджеш таким чином кошти можна спрямувати на ширше використання в кра!ш технологш пщвищення енергетично! ефективностi, зменшення втрат енерги в енергетичних мережах.
Така пол^ика у сферi екологiчного регулювання спонукатиме украшських за-бруднювачiв до зниження рiвня забруд-нення та енергозбереження, що в комплексi дозволить послабити енергетичш проблеми в кра!ш та зменшити И енергозалежнiсть, а також може знизити ризики для Украши стати кандидатом на оподаткування iмпор-тними екологiчними тарифами ^ вщпо-вiдно, скоротити надходження ввд експорт-них операцiй або навт втратити зарубiжнi ринки збуту.
Л1тература
Гаркушенко О.М. (2012). Принципи еколо-пчно! полiтики та !х вплив на еколопчне оподаткування: наукова доповщь. До-нецьк: НАН Украши, 1н-т економiки пром-стi. 68 с. Гаркушенко О.М., Вишневський В.П. (2006). Еколопчна трансформащя податково!
системи Укра!ни. Науковг записки Нащ-онального утверситету «Острозька академ1я». Сер1я «Економгка». Вип. 8. Ч. 1. С. 42-48.
Гаркушенко О.М., Фшппова Н.В. (2016). Шляхи гармошзацп ставок ПДВ з евро-пейськими: проблеми та виклики. Еконо-мта промисловост1. № 3 (75). С. 49-73. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry 2016.03.080
Момот О.1., Демченко А.О. (2013). Про сут-шсть понять «ефектившсть» та «резуль-татившсть» в економiцi. Економ1чний вгсник Донбасу. № 3 (33). С. 207-210.
Aadland D., Caplan A.J. (2005, December 5). Curbside recycling: waste resources or waste of resources? The University of Wyoming: research papers. 29 p. Retrieved from http://www.uwyo.edu/aadland/rese arch/recycle/nsfrecycling.pdf (дата звер-нення: 20.07.2023).
Acemoglu D. (2022, July 25). Environmental Tariffs Could Be a Game Changer. Project Syndicate. URL: https://www.project-syndi-cate.org/commentary/ environmental-tariffs-carbon-taxes-on-imports-game-changer-by-daron-acemoglu-2022-07 (дата звернення: 20.07.2023).
Andreoni V. (2019). Environmental taxes: Drivers behind the revenue collected. Journal of cleaner production. № 221. P. 17-26. DOI: https://doi.org/10.1016/jjclepro.2019. 02.216
Bashir M F., Benjiang M.A., Bashir M.A., Ra-dulescu M., Shahzad U. (2021). Investigating the role of environmental taxes and regulations for renewable energy consumption: evidence from developed economies. Economic Research-Ekonomska Istrazivanja. 23 p. DOI: 10.1080/1331677X.2021.196 2383
Baumol W.J., Oates W.E. (1988). The theory of environmental policy. Cambridge: University press. 299 p.
Central Statistics Office (2021, July 14). Environmental Taxes. CSO. URL: https: //www. cso.ie/en/releasesandpublica-tions/er/eaet/environmenttaxes2020/ (дата звернення: 20.07.2023).
Coase R. (1960). The problem of social costs. The Journal of Law and Economics. № 3. Vol. 1. P. 1-44.
Cottrell J., Ludewig D., Runkel M., Schlegelmilch K., Zerzawy F. (2017). Environmental tax reforms in Asia and the Pacific. Bangkok, Thailand: United Nations ESCAP. 104 p.
Deryugina T., Moore F., Tol R.S.J. (2021, June). Environmental applications of the Coase Theorem. Environmental Science & Policy. Vol. 120. P. 81-88. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.envsci.2021.03.001
Dewey J., Denslow D., Chavez B., Romero H., Holt L. (2011, March 15). Analysis of a Florida beverage container deposit refund system. University of Florida, Bureau of economic and business research. 19 p. URL: http: //www.bebr. ufl. edu/ content/bot-tle-billreport.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 20.07. 2023).
European Environment Agency (2023, 30 January). The role of (environmenttal) taxation in supporting sustaina-bility transitions: briefing. EEA. URL: https://www.eea.europa.eu/publications/the-role-of-environmental-taxation (gaTa 3Bep-HeHH* 21.07.2023).
Eurostat (2022, December). Environmental tax statistics - detailed analysis. Eurostat. URL: https: //ec.europa.eu/ eurostat/statisti cs -exp lained/index.php?title=Environmental_tax _statistics_-_detailed_analysis#General_ overview (gaTa 3BepHeHHa: 20.07.2023).
Frankel J. (2022, April 26). The West's Energy Policy Can Be Geopolitical and Green. Project Syndicate. URL: https://www.project-syndicate.org/commentary/western-energy-policy-geopolitical-environmental-goals-by-jeffrey-frankel-2022-04?barrier=access-paylog (gaTa 3BepHeHHa: 21.07.2023).
IMF/OECD (2021). Tax Policy and Climate Change: IMF/OECD Report for the G20 Finance Ministers and Central Bank Governors, September 2021, Italy. OECD. 34 p. URL: www.oecd.org/tax/tax-policy/imf-oecd-g20-report-tax-policy-and-climate-change.htm (gaTa 3BepHeHHa: 10.07.2023).
Marcu A., Mehling M., Cosbey A., Maratou A. (2022). Border carbon adjustment in EU: treatment of exports in the CBAM. European Roundtable on Climate Change and Sustainable Transition. 23 p. URL: https: // ercst.org/ wp -content/uploads/2022/ 03/20220318-Exports-Report-CBAM.pdf (дата звернення: 20.07.2023).
Mehling M., Asselt H. van, Das K., Droege S., Verkuijl C. (2017, December). Designing Border Carbon Adjustments for Enhanced Climate Action. Climate Strategies WP2_ Report. 62 p.
Mujezinovic D. (2019). Electronic waste in Guiyu: A city under change? Arcadia. URL: https://www.environmentandsociety.org/ arcadia/electronic-waste-guiyu-city-under-change (дата звернення: 10.07.2023).
Organisation for Economic Co-operation and Development (2023). Environmentally related tax revenue. OECD. URL: https://stats. oecd.org/# (дата звернення: 20.07.2023).
Polman P., Zabey E. (2021, 28 April). Building a Nature-Positive Economy. Project Syndicate. URL: https://www.project-syndicate. org/commentary/three-ways-to-boost-envi-ronmental-social-governance-performance-by-paul-polman-and-eva-zabey-2021-04 (дата звернення: 14.06.2023).
Schöb R. (2003). The double dividend hypothesis of environmental taxes: a survey. Magdeburg: Otto-von Guericke University Magdeburg. 59 p.
Simöes H.M. (2023, June). EU carbon border adjustment mechanism: implications for climate change and competitiveness. European Parliament. 11 p. URL: https://www.europarl.europa.eu/RegData/ etudes/BRIE/2022/698889/EPRS_BRI(202 2)698889_EN.pdf (дата звернення: 20.07.2023).
Slemrod J. (2011). Does a VAT Promote Exports? The VAT Reader: What a Federal Consumption Tax WouldMean for America. Falls Church, VA, Tax Analysts, 2011. P. 186-191.
Sterner T., Köhlin G. (2017, May). Environmental Taxes in Europe. In A. Muller, T. Sterner (Eds.) Environmental Taxation in
Practice. London: Routledge. P. 3-28. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315256252-1 Tywoniuk A., Skorupka Z. (2018). Wind Power Plants - Types, Design and Operation Principles. Journal of KONES. Vol. 25. Iss. 3. P. 479-487. DOI: https://doi.org/10. 5604/01.3001.0012.4371 Yousef (2022, September 24). Solar panel: types, working, advantages, and more. The Engineers post. URL: https://www.theengi-neerspost.com/solar-panel-types/?utm_con-tent=cmp-true (дата звернення: 20.07. 2023).
Zatti A. (2020). Environmental taxes and subsidies: some insights from the Italian experience. Environmental Economics. Vol. 11. Iss. 1. P. 39-53. DOI: https://doi.org/10. 21511/ee.11(1).2020.04
References
Garkushenko, O.M. (2012). Environmental police principles and their impact on environmental taxation: scientific paper. Donetsk: NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine [in Ukrainian]. Garkushenko, O.M. & Vishnevskiy, V.P. (2006). Ukrainian Tax system's environmental transformation. Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics " Series, 8 (1), pp. 42-48. [in Ukrainian]. Garkushenko, O.M., & Filippova, N.V. (2016). Directions of VAT rates harmonization to European ones: issues and challenges. Econ. promisl., 3 (75), pp. 49-73 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/econindus-try2016.03.080 Momot, O.I. & Demchenko, A O. (2013). On essence of notions "efficiency" and "progress" in economics. Economic Herald of the Donbass, 3(33), pp. 207-210 [in Ukrainian].
Aadland D., Caplan A.J. (2005, December 5). Curbside recycling: waste resources or waste of resources? The University of Wyoming: research papers. Retrieved from http://www.uwyo.edu/aadland/research/re-cycle/nsfrecycling.pdf Acemoglu, D. (2022, July 25). Environmental Tariffs Could Be a Game Changer. Project
Syndicate. Retrieved from https://www.pro-j ect-syndicate .org/commentary/ environ-mental-tariffs-carbon-taxes-on-imports-game-changer-by-daron-acemoglu-2022-07 Andreoni, V. (2019). Environmental taxes: Drivers behind the revenue collected. Journal of cleaner production, 221, pp. 17-26. DOI: https://doi.org/10.1016/jjclepro.2019. 02.216
Bashir, M.F., Benjiang, M.A., Bashir, M.A., Radulescu, M. & Shahzad, U. (2021). Investigating the role of environmental taxes and regulations for renewable energy consumption: evidence from developed economies, Economic Research-Ekonomska Istraziva-nja. DOI: https://doi.org/10.1080/1331677 X.2021.1962383 Baumol, W.J. & Oates, W.E. (1988). The theory of environmental policy. Cambridge: University press. 299 p. Central Statistics Office (2021, 14 July). Environmental Taxes. CSO. Retrieved from https://www.cso.ie/en/releasesandpublica-tions/er/eaet/environmenttaxes2020/ Coase, R. (1960). The problem of social costs. The Journal of Law and Economics, 3(1), pp. 1-44.
Cottrell, J., Ludewig, D., Runkel, M., Schlegelmilch, K. & Zerzawy, F. (2017). Environmental tax reforms in Asia and the Pacific. Bangkok, Thailand: United Nations ES-CAP. 104 p. Deryugina, T., Moore, F & Tol, R.S.J. (2021, June). Environmental applications of the Coase Theorem. Environmental Science & Policy, 120, pp. 81-88. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.envsci.2021.03.001 Dewey, J., Denslow, D., Chavez, B., Romero, H., & Holt, L. (2011, March 15). Analysis of a Florida beverage container deposit refund system. University of Florida, Bureau of economic and business research. Retrieved from http://www.bebr.ufl.edu/ content/bottle-billreport.pdf. European Environment Agency (2023, January 30). The role of (environmental) taxation in supporting sustainability transitions: briefing. EEA. Retrieved from https://www.eea.
europa.eu/publications/the-role-of-environ-mental-taxation Eurostat (2022, December). Environmental tax statistics - detailed analysis. Eurostat. Retrieved from https://ec.europa.eu/euro-stat/statistics-explained/index.php?title= Environmental_tax_stati sti cs_-_detail ed_ analysis#General_overview Frankel, J. (2022, April 26). The West's Energy Policy Can Be Geopolitical and Green. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/commen tary/western-energy-policy-geopolitical-en-vironmental-goals-by-jeffrey-frankel-2022-04?barrier=accesspaylog IMF/OECD (2021). Tax Policy and Climate Change: IMF/OECD Report for the G20 Finance Ministers and Central Bank Governors, September 2021, Italy. OECD. Retrieved from www.oecd.org/tax/tax-policy/ imf-oecd-g20-report-tax-policy-and-climate-change.htm
Marcu, A., Mehling, M., Cosbey, A., & Mara-tou, A. (2022). Border carbon adjustment in EU: treatment of exports in the CBAM. European Roundtable on Climate Change and Sustainable Transition. Retrieved from https: // ercst.org/ wp -content/uploads/2022/ 03/20220318-Exports-Report-CBAM.pdf Mehling, M., Asselt, H. van, Das, K., Droege, S. & Verkuijl, C. (2017, December). Designing Border Carbon Adjustments for Enhanced Climate Action. Climate Strategies WP2_Report. 62 p. Mujezinovic, D. (2019). Electronic waste in Guiyu: A city under change? Arcadia. Retrieved from https://www.environmentand society.org/arcadia/electronic-waste-guiyu-city-under-change Organisation for Economic Co-operation and Development (2023). Environmentally related tax revenue. OECD. Retrieved from https://stats.oecd.org/# Polman, P. & Zabey, E. (2021, April 28). Building a Nature-Positive Economy. Project Syndicate. Retrieved from https://www.pro-ject-syndicate.org/commentary/three-ways-to-boost-environmental-social-governance-
performance-by-paul-polman-and-eva-za bey-2021-04 Schöb R. (2003). The double dividend hypothesis of environmental taxes: a survey. Magdeburg: Otto-von Guericke University Magdeburg. 59 p. Simöes, H.M. (2023, June). EU carbon border adjustment mechanism: implications for climate change and competitiveness. European Parliament. 11 p. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/RegData/ etudes/BRIE/2022/698889/EPRS_BRI(202 2)698889_EN.pdf Slemrod J. (2011). Does a VAT Promote Exports? The VAT Reader: What a Federal Consumption Tax Would Mean for America (pp. 186-191). Falls Church, VA, Tax Analysts. 352 p. Sterner, T., & Köhlin, G. (2017, May). Environmental Taxes in Europe. In A. Muller, T.
Sterner (Eds.) Environmental Taxation in Practice (pp. 3-28). London: Routledge. 604 p. DOI: https://doi.org/10.4324/97813 15256252-1
Tywoniuk, A., & Skorupka, Z. (2018). Wind Power Plants-Types, Design and Operation Principles. Journal of KONES, 25(3), pp. 479-487. DOI: https://doi.org/10.5604/ 01.3001.0012.4371 Yousef (2022, September 24). Solar panel (pdf): types, working, advantages, and more. The Engineers post. Retrieved from https://www.theengineerspost.com/solar-panel-types/?utm_content=cmp-true Zatti, A. (2020). Environmental taxes and subsidies: some insights from the Italian experience. Environmental Economics, 11(1), pp. 39-53. DOI: https://doi.org/10.21511/ ee.11(1).2020.04
Oksana M. Garkushenko,
PhD in Economics, Leading Researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-9153-3763
ENVIRONMENTAL TAXES IN THE CONTEXT OF CONTEMPORARY CHALLENGES
For more than 50 years, issues of the environmental protection and pollution prevention have attracted an attention of the general public, scientists and governmental bodies. These concerns has especially increased due to the reduction in supplies and the increase in prices for natural gas and oil on a global scale, as well as the fact that the energy sector generates significant volumes of greenhouse gas emissions.
With this in mind, environmental regulation is gaining more and more relevance. Environmental taxes are one of the tools for its implementation.
The expansion of environmental taxes around the world took place in conditions of their active support by scientists, activists of the environmental protection movement, representatives of business and government agencies. However, if previously publications highlighted the positive side of these economic instruments of environmental regulation (incentives for polluters to reduce the level of environmental pollution, the formation of revenues for budgets that can be used to finance environmental and social programs), then in the last 3-5 years, there began to appear separate scientific publications, in which the effectiveness of environmental taxes as a mean of regulation the state of the environment is questioned.
The objective of this paper is to define factors and features of the environmental taxes' application that reduce their effectiveness as a tool for environmental regulation of the economy.
As a result of the analysis of the environmental taxes' revenues dynamics, peculiarities of their application in some countries of the world, and the dynamics of pollutants' emissions, it was
once again confirmed that environmental taxes alone cannot solve all environmental problems. They should be supplemented with other tools and approaches of environmental regulation. In addition, it is possible to increase the effectiveness of environmental taxes by removing those rebates, exemptions and subsidies from the national tax systems that have a negative impact on the environment and by indexing environmental taxes' rates in accordance with inflation rates. Ideally, it is also advisable to harmonize environmental taxes' rates on a global scale. But at the moment, this is unlikely to happen even in the medium run.
Implementation of these recommendations in practice will allow not only to reduce the level of environmental pollution, but also to obtain additional funds for the carrying-out environmental protection and social programs, for example - in the field of energy conservation, which should reduce the dependence of countries on fuel imports.
Keywords: environment, environmental taxes, pollution, energy, tax revenues, subsidies, rebates.
JEL: O56, E62, Q41, Q42
OopMam циmуeannн:
TapKymeHKO O. M. (2023). EKonorinm nogaTKH B KOHTeKCTi BHK^HKiB cynacHOcri. EKOHO-MiKa npoMUcnoeocmi. № 3 (103). C. 47-63. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.047
Garkushenko, O. M. (2023). Environmental taxes in the context of contemporary challenges. Econ. promisl., 3 (103), pp. 47-63. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.047
Eadiumna do pedaKv^ii 27.07.2023 p.
