Екологічні аспекти модернізації основного капіталу у регіоні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Biter A.A., Chalapko L.D., Kobzaruk I.I. Some Current Problems of Ensuring the Stability of the National Currency of Ukraine in Modern Conditions

The volatility of the exchange rate caused by the political situation in Ukraine is explored. The analysis of the current state of the Hryvnia and its exchange rate fluctuation caused by the socio-political instability in Ukraine is presented. The main factors that influence Ukraine's national currency were identified and researched. Some strategies for stabilizing the currency exchange rate were formulated, and forecasted outcomes of the anti-crisis policies were analyzed. To ensure the positive dynamics of the exchange rate, the government must implement a number of measures that will reduce the impact of external forces on the exchange rate via legislative regulations.

Key words: exchange rate, currency regulation, crisis, currency parity, balance of payments, foreign exchange reserves emissions.

УДК332.122(477.8) Ст. наук. ствроб. I.B. Андел, канд. екон. наук -

ДУ "1РД т. М.1. Долшнього " НАН Украти

ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ МОДЕРН1ЗАЦН ОСНОВНОГО КАП1ТАЛУ У РЕПОН1

Здшснено оцшку оновлення основного кашталу у perioHi, природоохоронного ефекту вщ цього оновлення на прикладi Львiвськоl области Виявлено причини зниження природоохоронно! ефективност модершзацп основного кашталу в економщ регюну, у рiзних видах економiчноl дшльносп.

Запропоновано шляхи виведення економiки регюну з кризи через пошук точок зростання у регiонi, прiоритетнiсть швестування у видi дiяльностi, впровадження ново! швестицшно! полiтики, пiдвищення ефективного оновлення основного кашталу з одер-жанням належного природоохоронного ефекту.

Ключовi слова: природоохоронна ефектившсть, оновлення основного кашталу, шдприемство, нова iнвестидiйна шштика, точка економiчного зростання.

Одним з найважливших вимiрiв модернiзацií економжи, модершзацп основного капiталу пiдприeмств е покращення стану навколишнього природного середовища. Gвропейськi аналiтики переконують, що свггова криза мае насампе-ред структурний характер, що призведе до сповшьнення розвитку i глибоко1 ре-цесп, на сьогоднi бракуе нового виробничого капiталу (Gross fixed capital formation), адекватного до реалш сучасного свiту.

Також не завжди ефективна iнвестицiйна полiтика призвела до пришвид-шення зношування основного капiталу, попршення природоохоронного ефекту вiд оновлення основного кашталу. Тому, враховуючи виклики часу, украшсью економiсти, констатуючи такi наслдаи свiтовоí економiчноí кризи, як зниження доходав шдприемств, зменшення кошт1в на оновлення основного кашталу, сповшьнення ^естицшних процесш, пропонують рiзнi шляхи модершзацп шд-приемств для виведення 1х iз стагнацц. В УкраМ затверджують програмнi доку-менти з метою виведення економжи з кризи, до таких належить Державна прог-рама активiзацií розвитку економiки на 2013-2014 рр. Одним iз прюритетш цiеí програми, яка е програмним документом iз практичною спрямованiстю, е розви-ток високотехнологiчних перспективних секторiв, що потребуе активiзацií шно-вацшних процесiв в економiцi. У цш програмi зазначено, що "актуальним зали-шаеться розвиток тих галузей, яю мають потенцiал для iмпортозамiщення або ви-роблення продукцй' з високим ступенем додано!' вартостГ, i що е низка галузей,

яким "ратше не придiлялось достатньо уваги", тому "багато пiдприeмств цих ceKTopiB потребують серйозно'1 реструктуризацп* та модернiзацií виробництв" [1].

У пiслякpизовий пеpiод основний каттал в економiцi Украши, Львiвськоï обл. зокрема характеризуеться структурними та яюсними змiнами. Динамiку структури основного катталу економiки Украши представлено на рис. 1.

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 роки Рис. 1. ДинамЫа структури основного катталу в економЩ Украти за nepiod з 2005 по 2014рр. (* показник основного капталу за 2011-2014рр. розраховано з використанням показника каптальних швестщш за вiдсутнiстю статистичних

даних)

На рис. 1 показано, що починаючи з 2009 р. вщбувалось зростання частки основного катталу дiяльностi транспорту i зв'язку в основному каmталi еконо-мши краши, його частка збшьшилась вщ 14,44 % - у 2005 р. до близько 62,00 % - у 2012-2014 рр., тодi як частка промисловосп зменшилась вщ 35,79 до близько 17,00 % вщповщно. Динам^ структури основного катталу економши Львiвськоï обл. представлено на рис. 2.

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Р°ки Рис. 2. ДинамЫа структури основного катталу в економЩ Львiвськоi областi за перюд з 2005 до 2014 рр. (* показник основного катталу за 2011-2014 рр. розраховано з використанням показника каптальних швестицш за вiдсутнiстю статистичних

даних)

Починаючи з 2009 р., частка основного катталу вщ д1яльносп транспорту i зв'язку в економщ Львiвськоí обл. зростала: якщо у 2005 р. частка основного катталу цього виду економiчноí д1яльносп в економщ обласп становила 16,88 %, то у 2011-2014 рр. - близько 58,00 %, натомiсть частка промисловосп зменшилась в1д 29,06 % до близько 10,00 %. Отже, у Львшськш обл. внаслщок структурних змiн вiдбулося збшьшення частки основного капiталу саме тих видiв дiяльностi, якi найбтьше забруднюють навколишне середовище. До якiсних змш основного капiталу Украши, и регютв можна вiднести зростання його фiзичного i морального старiння через зниження введення нового основного капiталу.

Табл. ДинамЫа оновлення та ефективностт використання основаного капталу в економ^ УкраХни, Львгвськог областг у 2005-2014 рр. *

Рш Показники

Коефщент оновлення основного катталу, % 2 !§ 1 Л ■ТВ 8 оа и 4 Стутнь зносу основного катта- лу, % ^ 2 „ оь §42 й н Викиди шгадли-вих речовин вщ стацюнарних джерел забруд-нення, тис. т -а дд .н я & 0 3 и 1 & е, та та ч Каштальш швес-тицн на охорону навколишнього природного сере-довища, млн. грн. Частка окатталь-них швестицш на охорону природи у каттальних ш-вестищях, %

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Економжа УкраХни

2005 5,52 1,40 49,0 7,70 4464,1 2,57 1775,6 1,91

2006 5,25 0,74 51,5 8,81 4822,2 2,55 2194,2 1,75

2007 6,23 0,79 52,6 10,42 4813,3 2,47 3080,7 1,63

2008 4,75 0,71 61,2 8,97 4524,9 2,62 3731,4 1,60

2009 2,15 0,52 60,0 4,30 3928,1 2,89 3040,7 2,00

2010 1,84 0,44 74,9 3,24 4136,6 2,74 2761,5 1,61

2011 2,59 0,25 79,4 3,32 8699,0 2,67 6451,0 2,71

2012 1,85 0,42 80,9 3,21 4335,3 2,51 6589,3 2,24

2013 1,60 0,40 81,5 2,58 4294,9 - - -

2014 1,09 0,30 81,6 - - - - -

Промисловкть

2005 4,98 1,81 57,9 7,99 4089,3 1,63 - -

2006 5,54 0,79 58,6 9,13 4471,9 1,62 - -

2007 6,00 0,89 59,0 10,85 4456,8 1,60 - -

2008 6,48 0,92 58,0 10,79 4167,6 1,63 - -

2009 3,95 0,87 61,8 6,66 7600,2 1,64 - -

2010 3,82 0,76 63,0 5,65 3801,1 1,57 - -

2011 5,23 0,67 60,1 7,51 4463 1,58 - -

2012 4,34 0,89 61,0 6,45 4037,6 1,56 - -

2013 2,22 0,60 64,0 6,04 3991,0 - - -

2014 1,38 0,36 67,0 - - - - -

Дiяльнiсть транспорту i зв'язку

2005 7,70 1,40 48,5 9,60 200,1 3,97 - -

2006 4,84 0,56 60,4 8,28 202,7 3,94 - -

2007 5,00 0,59 66,9 8,34 227,7 3,89 - -

2008 1,83 0,60 82,4 3,92 227,2 3,73 - -

2009 1,24 0,40 83,9 1,91 203,2 4,23 - -

2010 0,46 0,24 94,4 1,12 195,8 4,17 - -

2011 0,47 0,21 56,9 0,98 195,4 4,20 - -

2012 0,38 0,07 58,3 0,58 164,3 4,21 - -

2013 0,90 0,40 59,5 0,29 166,5 - - -

2014 1,88 0,61 60,3 - - - - -

ЕкономЫа Львiвськоi областi

2005 5,21 0,40 0,11 14,3 95,8 2,16 19,6 1,10

2006 5,70 0,28 0,13 8,61 102,6 2,14 26,7 1,22

2007 6,74 0,40 0,09 11,10 110,49 2,75 37,7 1,22

2008 6,90 0,28 0,12 11,70 126,41 2,89 110,3 2,96

2009 2,83 0,12 0,06 5,30 120,99 3,06 90,2 2,97

2010 3,60 0,08 0,06 4,90 113,20 3,16 87,6 3,17

2011 3,25 0,08 0,06 5,5 129,38 3,06 97,0 0,50

2012 3,50 0,08 0,06 3,70 130,74 3,29 64,0 1,97

2013 1,64 0,06 0,09 2,50 121,4 - - -

2014 1,19 0,04 0,09 1,80 - - - -

Промислов^ть

2005 4,95 1,09 56,5 14,60 83,7 1,29 - -

2006 5,97 0,45 55,4 9,20 81,3 1,28 - -

2007 6,63 2,05 56,3 12,10 78,42 1,51 - -

2008 9,99 1,10 53,3 14,30 93,20 1,26 - -

2009 4,53 0,55 59,5 6,90 87,40 1,30 - -

2010 5,75 0,50 59,5 6,90 87,94 1,29 - -

2011 5,41 3,00 60,7 7,90 105,86 1,26 - -

2012 5,70 1,06 61,2 8,40 107,95 1,35 - -

2013 6,19 1,08 60,2 9,10 108,6 - - -

2014 4,16 0,67 66,3 6,10 - - - -

Дiяльнiсть транспорту i зв'язку

2005 6,30 1,00 43,9 24,12 23,18 2,40 - -

2006 6,67 1,00 51,6 11,95 25,64 2,42 - -

2007 7,23 0,83 47,0 12,02 29,48 2,34 - -

2008 4,18 0,60 59,6 9,50 30,69 2,02 - -

2009 1,33 0,33 82,5 3,57 31,99 2,89 - -

2010 0,81 1,00 90,1 1,21 24,03 2,78 - -

2011 0,57 0,40 90,8 0,14 22,70 2,62 - -

2012 0,36 0,75 91,3 0,58 21,30 2,62 - -

2013 0,25 0,67 92,8 0,36 22,30 - - -

2014 0,11 0,50 93,9 0,12 - - - -

Розраховано автором за джерелом: [2-6].

У таблиц показано, що iнвестомiсткiсть або частка швестищй в основ-ний каштал, починаючи з кризового 2009 р., знижувалась в економiцi Украши, Л^всько1 обл. загалом, у таких видах економiчноí дiяльностi, як промисловiсть, транспорт i зв'язок. В економiцi Украши, економiцi Льв1всько! обл., дiяльностi транспорту i зв'язку iнвестомiсткiсть знизилась до значень нижчих вiд порогового, зпдно з Методикою порогове значения ^естомкткосп становить 6 % [7]. Саме вщ показника iнвестомiсткостi залежить, чи буде вiдбуватись оновлення основного кашталу вiдповiдно до потреб шдприемств. Починаючи з 2009 кризового року, питом частки оновлення, лжвдацп основного капiталу знижувались, що призвело до зростання зношування основного кашталу в економщ Украши, 11 регюшв. Накопичення зношеного основного капiталу в економщ Украши, як наслiдок, призвело до зниження темпiв зростання ефективного використання ма-терiалiв, палива, зниження ефекпв вiд оновлення основного кашталу щодо впли-ву на довкшля.

Матерiаловiддача протягом докризових та шслякризових роюв залиша-лась приблизно на тому ж рiвнi на шдприемствах Украши, Льв1всько! обл., шд-вищення ефективностi використання матерiалiв вiдбулося тшьки у розвитку транспорту i зв'язку. Протягом 2005-2013 рр. покращення стану навколишнього середовища теж не вщбулося, кiлькiсть викидав шкiдливих речовин залишалась приблизно на тому ж рiвнi. У табл. також показано, що каштальш iивестицií на охорону навколишнього природного середовища, 1х частка у каштальних iнвес-тицiях загалом в УкраМ, Львiвськiй обл. протягом дослщжуваного перiоду була

замалою. Витрати на охорону природи в УкраЫ у 5-10 разiв нижч^ анiж у роз-винених крашах. Для забезпечення стiйкого розвитку у законодавчому порядку необхщно встановити частку ВРП, яку необидно виокремити для вирЫення природоохоронних проблем. На нашу думку, ця частка повинна становити не менше 3 % ввд ВВП держави, на сьогоднi вона е у 25 разiв меншою.

На наш погляд, кошти на охорону природи, модершзащю основного каш-талу природоохоронного призначення, забезпечення природоохоронним облад-нанням належною мiрою можна також формувати у регюш внаслiдок ведення вiдповiдноí iнвестицiйноí полiтики у регюш. Ця полiтика полягае у переважному ^естуванш саме тих видiв економiчноí дiяльностi, якi належать до локомотив-них у цьому регiонi, а саме видш дiяльностi спецiалiзацií, експортоорiентованих видш дiяльностi, видiв дiяльностi найбшьшо!' прибутковостi.

У Постановi "Про затвердження стратегií регiонального розвитку на перь од до 2015 року" зазначено, що стабiлiзацiю економiчного розвитку регюну необидно проводити за рахунок розвитку базових галузей [8]. До видiв дiяльностi спецiалiзацií у Львiвськiй обл. вiдносяться машинобудування, х1шчна, паливно-енергетична, лiсова, деревообробна i целюлозно-паперова, легка та харчова про-мисловостi у поеднаннi iз багатогалузевим сiльським господарством, до експор-тоорiентованих - хiмiчна, машинобудування, харчова, до найприбутковЫих за прибутковiстю iивестицiй, харчова, виробництво iншоí неметалево!' мiнеральноí продукцп.

Галузi спецiалiзацií у регiонi можна визначити за формулою

Ь = (У / У) / у / У), (1)

де: V\ - валова додана вартiсть (прибуток) виду економiчноí дiяльностi у регюш; УJ - валова додана варткть (прибуток) у регiонi; Уп - валова додана вартiсть (прибуток) виду економiчноí дiяльностi в УкраМ; Уп - валова додана варткть (прибуток) в УкраЫ.

За аналопею, на думку автора, можна визначати види економiчноí дiяль-ностi регюну, якi мають пор1вняно найгiрший вплив на довкiлля, за формулою:

2 = (Щ/ WJ) / (Жп/ Wn), (2)

де: Ж, - викиди шкiдливих речовин (забруднеш стоки) виду економiчноí дяль-ностi у регiонi; - викиди шкщливих речовин (забрудненi стоки) у регюш; Ж,п - викиди штдливих речовин (забрудненi стоки) виду економiчноí дiяльностi в Украíнi; Жп - викиди шкiдливих речовин (забруднеш стоки) в УкраЫ.

Шдвищення ефективносп використання коштiв на фiнансувания ^ести-цiй, на думку автора, полягае у !х прiоритетному iнвестуваннi у види даяльносп регiону з найбшьшою прибутковiстю, одержання коштiв, якi надшдуть у регiон у виглядi податюв у подальшому можна iнвестувати у машинобудування з метою вироблення високояккних виробiв, не тiльки щодо високоí фондовiддачi, але й виготовлення машин i обладнання бiльш ефективних щодо використання матерiалiв, енергоекономних, а також виробництва машин i обладнання приро-доохоронного призначення для шдприемств регiону. Така iнвестицiйна полiтика, яка полягае в швестуванш по кроках, саме в такому порядку, може бути одшею з точок зростання економжи регiону в умовах браку коштш через стагнац1ю та наслвдки свiтовоí економiчноí кризи.

Прiоритетнiсть ^естування у регiонi полягае також у виявленш полюс1в зростання, та впливу на них фiнансово-економiчноí кризи. Визначення мiсцевих полюсiв зростання у промисловосп до кризи i пiсля кризи полягае у такому. Визначення мкцевих полюав зростання у 2005-2009 рр. та 2010-2014 рр. у про-мисловосп, у виробничiй сферi у районах регюну розраховують за показниками:

1. Зростання доходiв у промисловост

■ динамжа (зростання) валових прибутюв промислових шдприемств;

■ динамжа (зростання) доход1в промислових п1дприемств;

■ динамжа (зростання) доходу на одне промислове пiдприeмство;

2. Зростання шдприемництва у промисловостi

■ динамика юлькосп промислових пiдприeмств;

■ кiлькiсть промислових шдприемств на 1000 жителiв;

3. Зростання доходiв у виробничiй сферi

■ динамiка (зростання) валових прибутюв пiдприeмств виробничол сфери;

■ динамжа (зростання) доходш пiдприeмств виробничол сфери;

■ динамжа (зростання) доходу на одне тдприемство виробничол сфери;

4. Зростання шдприемництва у виробничш сферi

■ динамика кiлькостi пiдприeмств виробничол сфери;

■ кiлькiсть пiдприeмств виробничол сфери на 1000 жителiв.

Висновки. Наслiдки свiтовоí фiнансово-економiчноí кризи, зменшення доходiв, прибуткiв пiдприемств, погiршення стану основного кашталу, неефек-тивне використання основного капiталу, брак коштiв на оновлення основного капталу, складнiсть прогнозування ринюв збуту для вироблено!' продукцп, спо-нукають до вироблення нових пiдходiв до господарювання у регюш, впрова-дження ново! обгрунтовано! швестищйно!' полiтики. Нова iнвестицiйна полiтика мае супроводжуватись також змiнами у законодавствi щодо нових механiзмiв нацiоналiзацií або реприватизацп пiдприемств, де через безгосподаршсть влас-ника основний капiтал не оновлювався належним чином, де не впроваджувався основний капiтал природоохоронного призначення. Тiльки нова iнвестицiйна по-лиика, оновлення законодавчо-нормативно! бази можуть забезпечити природо-охоронну ефективнiсть модернiзацií основного кашталу регюну.

Лггература

1. Урядовий кур'ер. - № 26. [Електронний ресурс]. - Доступний з Ийр^ешсИезк-rda.gov.ua/index

2. Статистичний щорiчник Львiвськоl областi за 2011 рiк. - В 2-х ч. / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Львшськж областi / за ред. С.1. Зимовшол. - Львш, 2012. - Ч. 1. - 368 с. - Ч. 2. - 288 с.

3. 1нвестици у Львшськш облай! Статистичний зб. за 2012 рж. / Державна служба статистики Украши. Головне управлшня статистики у Льв1вськш области - Льв1в, 2013. - 87 с.

4. Експрес-випуск / Держстат. Головне управлшня статистики у Льв1вськш области Обсяг реалiзованоl промисловол продукци за основними видами дiяльностi у Льв1вськш областi за и-чень - вересень 2014 року.

5. Експрес-випуск / Держстат. Головне управлшня статистики у Льв1вськш области Дiяль-нiсть шдприемств сфери послуг у Льв1вськш областi за счень - вересень 2014 року.

6. Експрес-випуск / Держстат. Головне управлшня статистики у Льв1вськш области Вико-нання будвельних робiт у Льв1вськш областi за сiчень-вересень 2014 року.

7. Методика розрахунку р1вня економiчноl безпеки Украши. Затверджена Наказом Мшс-терства економжи Украши вiд 02.03.2007 р., № 60. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97980&cat_id=38738

8. Про затвердження стратеги регюнального розвитку на перiод до 2015 року. Постанова КМУ вiд 21 липня 2006 р., № 1001. - К., - 23 с.

Андел И.В. Экологические аспекты модернизации основного капитала в регионе

Осуществлена оценка обновления основного капитала в регионе, природоохранного эффекта от этого обновления на примере Львовской области. Выявлены причины снижения природоохранной эффективности модернизации основного капитала в экономике региона, в разных видах экономической деятельности.

Предложены пути вывода экономики региона из кризиса через поиск точек роста в регионе, приоритетность инвестирования в виде деятельности, внедрения новой инвестиционной политики, повышение эффективного обновления основного капитала с получением надлежащего природоохранного эффекта.

Ключевые слова: природоохранная эффективность, обновление основного капитала, предприятие, новая инвестиционная политика, точка экономического роста.

Andel I.V. Some Environmental Aspects of the Modernization of Fixed Capital in the Region

Due to inefficient investment policy, the global financial crisis was a slowdown in the update of capital in enterprises around the world as well as in Ukraine's regions. The environmental effect of the update of capital assets, reduction of capital, in accordance reduction of funds for investment, got worse. Enterprises are supposed to be in a situation where funds for the modernization of capital because of the lack of funds are needed. Some ways of removing the regional economy from the crisis through search points of growth in the region, prioritize investment in activities, implementation of a new investment policy, and also increasing the effective capital upgrades to give proper environmental impact, are suggested.

Key words: environmental efficiency, renewal of capital assets, enterprise, new investment policy, point of economic growth.

УДК35.336.711.65 Ст. викл. Т.П. Бабшчук, канд. екон. наук -Львiвська КА

ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА БАНКШСЬКИЙ СЕКТОР

ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ

Проведено аналiз проблем та недолшш чинно! системи державного регулювання банювського сектору економши та запропоновано шляхи шдвищення регуляторно! ролi держави в контекст ще! проблематики. Розкрито сутшиъ та здшснено уточнення складо-вих банювського регулювання як основоположного шструмента мехашзму державного регулювання банювського сектору Украши. Охарактеризовано термшологвд, пов'язану з категорiею "Державне регулювання банювського сектору", визначено сутшиъ та напря-ми державного регулювання банювського сектору як складово! екож^чно! системи Украши. Висв^лено залежшсть банк]вського сектору економши вщ рiвня економiчних вщ-носин у державу що значною мiрою е наслщком обмеженого державного регулювання.

Ключовi слова: економiчнi вщносини, державний устрш, банювський каштал, бан-ювське посередництво, банювсью послуги, банювська система, банювський сектор, державне регулювання.

Постановка проблеми. Розвиток банювського сектору економши безпо-середньо залежить вщ р1вня економiчних вiдносин у краЫ. Банк1вський сектор е одним з об'ективних наслiдкiв розвитку продуктивних сил суспiльства та вдос-коналення вiдносин у суспiльствi. Для банювського сектору характерно те, що вш не тшьки залежить вiд стану та напрям1в розвитку економiки, але значною мiрою зумовлений системою факторiв, зокрема правовими основами побудови краши, ц загальноí структури, кiлькiстю рiвнiв фiнансовоí системи, державним устроем. Невiдповiднiсть громадян за доходами, особливостi характеру промис-