CC BY
19
6. Пирожик М.Б. Облж заробггно! плати в органах пенсшного фонду вщповщно до НП(С)БОДС 132 "Виплати пращвникам" / М.Б. Пирожик, С.В. Калюга // Економiчнi науки. -Сер.: Облк i фiнанси. - 2013. - Вип. 10(4). - С. 123-128.
7. Про затвердження Стратеги модершзаци системи бухгалтерского облiку в державному сектс^ на 2007-2015 роки: Постанова КМУ вщ 16 ачня 2007 р., N° 34.
8. Прядка Н.М. Визнання запасiв в облжу установ сектору державного управлшня / Н.М. Прядка // Екож^чш науки. - Сер.: Облiк i фiнанси. - 2013. - № 4. - С. 71-74.
Воськало Н.М. Сравнительная характеристика национальных и международных стандартов бухгалтерского учета для государственного сектора
Проведено сравнение соответствия требований утвержденных 19 национальных положений (стандартов) бухгалтерского учета в государственном секторе до 26 международных стандартов бухгалтерского учета в государственном секторе. Определены основные различия в требованиях к составлению финансовой отчетности (баланса, отчета о финансовых результатах, отчета о движении денежных средств, отчета о собственном капитале, примечания), в частности, в составе ее статей, разделения на разделы, сроках формирования; консолидированной финансовой отчетности и общей консолидированной отчетности; расходов и т.п.
Ключевые слова: государственный сектор, национальные положения (стандарты) бухгалтерского учета в государственном секторе, международные стандарты бухгалтерского учета в государственном секторе.
Voskalo N.M. Comparative Characteristics of National and International Accounting Standards for the Public Sector
The comparison of compliance of approved nineteen national regulations (standards) of accounting in the public sector and twenty- six international accounting standards in the public sector is drawn. The main differences in the requirements for the preparation of financial statements (balance sheet, income statement, statement of cash flows, statement of changes in equity, notes), in particular, as part of its articles, partitioning, terms of formation; consolidated financial statements and the overall consolidated accounts; costs etc. are identified.
Key words: public sector, national regulations (standards), accounting, international accounting standards, requirements.
УДК 330.142.211:332.1 Ст. наук. cniepo6. I.B. Андел, канд. екон. наук -
1РД НАН Украгни
РОЛЬ ДЕРЖАВНИХ ТРАНСФЕРОВ У Ф1НАНСУВАНН1 МОДЕРШЗАЦИ ОСНОВНОГО КАП1ТАЛУ ВИРОБНИЧО1 СФЕРИ РЕПОНУ
Здшснено оцшку впливу трансферов на розвиток економжи, виробничо! сфери регюну, оцшку ефективносО використання швестицш у виробничш сфер^ оцшку моти-ваци шдприемств до оновлення основного кашталу, запропоновано модель економiчно-го зростанням у регюш за рахунок модершзаци основного кашталу, запропоновано ор-гашзащю мошторингу використання державних трансферов у фшансуванш модершзаци основного кашталу виробничо! сфери та економiчного зростання у регюш. Запропо-новаш модель екож^чного зростання i проведення мошторингу використання державних трансферов та економiчного зростання можуть послужити для шдвищення ефективносО використання державних трансферов та субсидш.
Ключовг слова: державш трансферти, оновлення основного кашталу, виробнича сфера регюну, швестовщдача, економiчне зростання, мошторинг, ланцюжок економiч-ного зростання.
Модернiзацiя основного катталу е умовою економiчного зростання в регюш, 11 можна розглядати як оновлення основних засобiв, шдвищення ефек-тивностi 1х використання, ефективне використання швестицшних коштiв скеро-ваних на модершзащю, покращення технiко-економiчних показниюв обладнан-ня, покращення технiчного рiвня пiдприемств, продуктивнiсть обладнання, зростання продуктивной працi.
Питання щодо оновлення основних засобiв дослiджено у працях ба-гатьох вiтчизняних i зарубiжних вчених-економюпв, таких як: Г. Асмолова, О.В. Бондар, Д.В. Ванькович, Н.Б. Демчишак, С.В. Захарш, О. Кленiн, С.О. Литвиненко, С.В. Онишко, Д.М. Серебрянський, В.О. Парнюк, Р.В. Пророк, Л. Ткаченко, Г.В. Федаш та ш. Однак, незважаючи на значну кiлькiсть на-укових праць, завдання теоретико-методичного забезпечення процесу оновлен-ня основного катталу тдприемств виробничо1 сфери розроблено не досить повно, а тому потребують подальшого вивчення.
У ринкових умовах загострюеться проблема пошуку форм i методiв оновлення основного капiталу у регюнах, зростання ефективностi використання ш-вестицiйних коштiв. У цьому контексп важливу роль вiдiграе трансфертна поль тика i реалiзацiя мiжбюджетних вщносин на мiсцевому рiвнi. На сьогодш держава застосовуе мiжбюджетнi трансферти для процедури вирiвнювання диспропор-цш доходно1 бази та потреби в бюджетних ресурсах окремих регiонiв. Кошти з державного бюджету використовуються для вирiвнювання фшансово! забезпече-ностi мюцевих бюджетiв. Науковцi, дослiдники зауважують, що потрiбно перег-лянути використання трансферов, "свiтова фiнансова криза потребуе зваженого тдходу до використання iнструментарiю мiжбюджетного фiнансового вирiвню-вання" [1]. Економюти зазначають, що потрiбно сприяти економiчнiй незалеж-ностi регiонiв, "Власнi та закроет джерела доходiв мунiципалiтетiв ^м того, що дають змогу фшансувати потреби мiсцевих громад, мають важливе полiтичне значения, адже засвiдчують рiвень фшансово! незалежностi мiсцевого самовря-дування та ступiнь його здатностi самостшно, без фшансово! допомоги з вищес-тоящих бюджетiв, вирiшувати проблеми мюцевих територш та забезпечувати фь нансування соцiально-економiчних програм, а також потреб закладiв i установ мiсцевого значення" [2]. З iншого боку, низька питома вага зазначених джерел доходiв повнiстю суперечить основним вимогам Свропейсько! хартп мiсцевого самоврядування та свиовш практицi бюджетних вiдносин [3]. З ще! причини, держава змушена застосовувати процедури вирiвнювання диспропорцiй доходно! бази та потреби в бюджетних ресурсах окремих регюшв шляхом використання рiзноманiтних мiжбюджетних трансфертiв. Тому важливим завданням для держави на сьогодш е тдвищення рiвня самодостатносп регiонiв.
З ще! причини трансферти можна i необхiдно використовувати не тшьки з метою вирiвнювання економiчного розвитку, але й з метою економiчного зростання регiонiв шляхом !х використання для певних iнвестицiйних проекпв, а саме iнвестицiйних проектiв проведення модершзацп основного капiталу у виробничш сферi регiону. Згiдно зi ст. 96 Бюджетного кодексу, до друго! групи мiжбюджетних трансфертiв належать трансферти, що надаються для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв ршен-ня про його надання, це зокрема субвенщя на виконання швестицшних проек-
Ов. Протягом останшх рокiв близько 50 % офщшних трансфертiв з державного бюджетy становили сyбвенцiï. Отже, мiжбюджетнi трансферти можна викорис-товyвати не Ольки i не стiльки для надання допомоги регюну для фiнансyвання соцiальноï сфери, комунального господарства, а також або переважно з метою економiчного зростання y регюш шляхом надання фiнансовоï допомоги тд-приемствам. Фiнансyвання модернiзацiï пiдприeмств виробничоï сфери, в яких бyде найбiльша швестовщдача (спiввiдношення валовоï доданоï вартостi й ш-вестицiй, спiввiдношення виробленоï продукцп i iнвестицiй), сприятиме ство-ренню нових точок економiчного зростання y регюш. Тобто кошти трансфертiв 6удуть витраченi не на проïдання, а на розвиток тдприемств, що сприятиме розвитку регiонy загалом.
Як свщчать результати дослiджень, протягом останнiх роюв у Львiвсь-кiй областi 10-15 % доходiв обласних бюджетiв в Украш формувались за раху-нок державних трансферов. Трансферти, платежi, яю надае держава домогоспо-дарствам та тдприемствам, мають певний вплив на економ^ регiонy. Зростання трансферов збiльшye сукупний попит, трансферти здшснюють дотичний вплив на валовий регюнальних доход, вони е iнстрyментом його перерозподшу. Трансферти у кейнсiанськiй моделi мають мyльтиплiкативний ефект змiни нащ-онального доходу (сукупного випуску), що вщображаеться формулою [4]
AY = к-AT, (1)
де: AY - прирют сукупного доходу регiонy, AT - прирют трансфертiв (сyбсидiй), к - коефщент, який показуе наскшьки зрiс сукупний доход пiд час зростання трансферту на одиницю.
Мультиплжатор трансфертiв - це коефiцieнт, який показуе, у скшьки ра-зiв збiльшyeться (зменшуеться) сукупний доход у разi збiльшення (зменшення) трансфертiв на одиницю. Збшьшення сукупного доходу, зокрема, вщбуваеться через вплив освоення державних трансферов на iнвестyвання за рахунок шших джерел. Вплив державних трансферов на економiкy представлено у табл. 1.
1з табл. 1 видно, що мультиплжатор трансфертiв у роки свiтовоï кризи знижувався, але у 2007-2008 рр. та у 2011 р. мав вищi значення як у Львiвськiй обл., так i в Украш, причому в Украïнi кошти, витраченi на фшансування тран-сфертiв, використовувались у 3 рази ефектившше, анiж у Львiвськiй обл., се-редне значення мультиплжатора в Украïнi становило 256,26, тодi як у Львiвсь-кш обл. - 83,63 грн/грн. Бшьше значення мyльтиплiкатора як у Львiвськiй обл., так i в Украш вiдповiдало бiльшим значенням приросту швестицш в основний капiтал за рахунок кошОв пiдприeмств вiдносно до приросту трансферов та iн-вестицiй в основний каттал за рахунок кошОв банкiв та позик вiдносно приросту трансферов. Використання трансферов у Львiвськiй обл. було бiльш ефективним, прирют швестицш в основний каттал за рахунок кошОв тдприемств на одиницю приросту трансферов у Львiвськiй обл. становив 9,42 грн/грн, тодi як в Украш - 7,68 грн/грн за ïх середшми значеннями.
З метою ефективного використання фшансування економжи регюшв за рахунок державних трансферов, державнi кошти необхщно передyсiм вкладати у тi шдприемства, де можна одержати найбiльшi прибутки. У виробничу сферу входять промислов^ бyдiвельнi пiдприeмства та пiдприeмства транспорту i
зв'язку. Ефективнють використання iнвестицiй на пiдприeмствах можна вимiря-ти за допомогою коефщента швестовщдач^ або приросту доходiв вщносно приросту швестицш, ефективнiсть використання швестицш на пiдприeмствах видiв економiчноl дiяльностi виробничо1 сфери Л^всько1 обл., Укра1ни у 20072011 рр. представлена у табл. 2.
Табл. 1. Динамжа державних трансфертов та ¡х вплив на валовий регюнальний продукт у Льв1вськш обл., УкраШ у 2007-2011 рр. (Джерело: [5-8])
Роки Показник 2007 2008 2009 2010 2011 Середне значення
Льв1вська обл.
Мультиплжатор трансферов, грн/грн 50,63 56,62 -2,39 5,43 274,88 83,63
Прирют швестицш в основний каттал за рахунок кошОв мюцевих бюджеОв на оди-ницю приросту трансферов, грн/грн 1,54 1,21 -0,33 -0,18 -0,41 0,07
Прирют швестицш в основний каттал за рахунок кошОв тдприемств на одиницю приросту трансферов, грн/грн 9,96 8,96 11,81 0,35 16,57 9,42
Прирют швестицш в основний каттал за рахунок кошОв банкiв та ш. позик на одиницю приросту трансферов, грн/грн 1,25 0,35 4,07 0,16 65,06 17,41
Прирют швестицш в основний каттал за рахунок кошОв шоземних швестор1в на одиницю приросту трансферов, грн/грн 4,33 3,67 2,02 -0,21 -0,47 1,25
Прирют швестици в основний каттал за рахунок кошОв населення на буд1вництво власних квартир на одиницю приросту трансферов, грн/грн 0,44 0,39 2,00 0,04 2,45 1,22
Прирют швестицш в основний каттал за рахунок кошОв населення на шдивщуальне житлове буд1вництво на одиницю приросту трансферов, грн/грн 2,68 2,63 2,72 0,71 1,31 1,84
Украша
Мультиплжатор трансферов, грн/грн 384,70 453,59 23,83 154,94 80,75 256,26
Прирют швестицш в основний каттал за рахунок кошОв мюцевих бюджеОв на одиницю приросту трансферов, грн/грн 2,69 2,32 1,18 0,07 0,29 0,96
Прирют швестицш в основний каттал за рахунок кошОв тдприемств на одиницю приросту трансферов, грн/грн 25,32 22,91 7,39 -4,31 4,74 7,68
Прирют швестицш в основний каттал за рахунок кошОв банюв та ш. позик на одиницю приросту трансферов, грн/грн 9,32 8,29 3,86 -0,35 2,75 3,64
Прирют швестицш в основний каттал за рахунок кошОв шоземних швестор1в на одиницю приросту трансферов, грн/грн 1,22 0,83 0,15 -1,23 0,51 0,07
Прирют швестици в основний каттал за рахунок кошОв населення на буд1вництво власних квартир на одиницю приросту трансферов, грн/грн 98,00 -0,34 0,96 -0,05 -0,03 0,13
Прирют швестицш в основний каттал за рахунок кошОв населення на шдивщуальне житлове буд1вництво на одиницю приросту трансферов, грн/грн 2,89 2,72 1,25 3,82 -0,18 1,90
Табл. 2. Ефективтсть використання твестицш на тдприемствах виды; економiчноl дiяльностi виробничог сфери Львiвськоí обл., Украгни у 2007-2011 рр.
Показник " 2007 2008 2009 2010 2011 Середне значення
Льв1вська обл.
Коефщент ефективност використання швестицш у промисловоси, грн / грн 7,95 7,51 2,17 11,96 25,70 11,06
Коефщент ефективност використання швестицш у буд1вництв1, грн / грн 29,12 28,35 8,05 2,80 -28,44 7,98
Коефщент ефективност використання ш-вестицш у транспорт 1 зв'язку, грн / грн 390,8 392,66 -0,62 2,06 1,01 157,18
Укра'1на
Коефщент ефективност використання швестицш у промисловоси, грн / грн 11,30 10,96 -10,46 -12,70 356,24 86,01
Коефщент ефективност використання швестицш у буд1вництв1, грн / грн 8,50 8,21 -11,82 -2,98 -77,56 -21,04
Коефщент ефективност використання ш-вестицш у транспорт 1 зв'язку, грн / грн 8,30 7,89 5,35 -3,62 9,32 4,73
Джерело: [5-8]
З табл. 2 видно, що серед тдприемств виробничо! сфери у Львiвськiй обл. коефщент iнвестовiддачi був найбшьшим на тдприемствах у транспорт i зв'язку, середне значення 151,18 грн/грн, в Укра'т цей коефщент мав найбшь-ше значення на пiдприемствах промисловост - 86,01 грн/грн у середньому. Зростання доходностi на пiдприемствах не вщповщало зростанню iнвестицiй пiдприемств в оновлення основних засобiв, що видно з табл. 3.
Табл. 3. Динамжа оновлення основних засобiву Львiвськiй обл.,
Украгниу 2007-2011 рр. (%)
Показник 2007 2008 2009 2010 2011 Середне значення
Льв1вська область
Економжа 6,50 6,76 2,74 3,53 3,07 4,03
Виробнича сфера 7,17 7,08 2,44 1,98 2,15 3,41
Промисловють 6,63 9,99 4,53 5,75 6,41 6,67
Буд1вництво 13,75 11,49 6,04 8,07 9,56 8,79
Транспорт 1 зв'язок 7,23 4,18 1,33 0,81 0,97 1,82
Укра'на
Економжа 6,23 4,75 2,85 1,84 1,98 2,86
Виробнича сфера 5,94 3,87 2,53 1,25 1,39 2,26
Промисловють 6,01 6,48 3,95 3,82 3,99 4,56
Буд1вництво 15,56 13,35 8,53 4,55 6,81 8,31
Транспорт 1 зв'язок 5,00 1,83 1,23 0,46 0,55 1,02
Джерело: [5-8]
З табл. 3 видно, що якщо глянути на факти, то оновлення основних засо-бiв у Львiвськiй обл., Укра'т найкраще вiдбувалось у будiвництвi, протягом 2007-2011 рр. коефщент оновлення у будiвництвi у Львiвськiй обл. змшювався вiд 6,04 до 13,75 %, у будiвництвi в Укра'т - вщ 4,55 до 15,56 %. На думку за-рубiжних економюпв, введення нових основних фондiв мае становити не мен-ше 25-30 % вщ наявних.
Пiдприемства з бшьшими прибутками - це тдприемства промисловостi в Укра!ш, пiдприемства транспорту i зв'язку у Львiвськiй обл., 1х результаты вплинуть на зростання економжи в регiонi за рахунок мiжгалузевих зв'язкiв. Окрiм того, зростуть надходження у мюцевий бюджет за рахунок 1х оподатку-вання, що сприятиме фiнансуванню iнших менш прибуткових тдприемств ви-робничо1 сфери регюну за рахунок коштiв мiсцевих бюджелв. Отже, за рахунок державних трансферов насамперед необхiдно фiнансувати пiдприемства транспорту i зв'язку у Л^вськш обл. та пiдприемства промисловостi в Укра!ш.
Окрiм того, пропонуемо формулу ланцюжка економiчного зростання, ця формула охоплюе повшстю iнвестицiйну дiяльнiсть тдприемств вщ вкладення iнвестицiй до одержання прибутюв та висвiтлюе вплив швестицшно! дiяльностi на економiчне зростання. Цей ланцюжок економiчного зростання можна вира-зити за допомогою iнтегрального шдекса економiчного зростання економiки за рахунок ефективност використання основного капiталу регюну (формула 2):
10 = Т1 / Тв-То / ТГТК / ТО-Тр / ТО-Тр / ТК-ТР / Т&Ту / ТО'Т1 / ТР, (2)
де: 10 - iнтегральний iндекс економiчного зростання за рахунок оновлення основного кашталу регюну; Т - темпи зростання швестицш; Т0 - темпи зростання доходiв тдприемств; ТО - темпи зростання оновлення основного катталу; Ту - темпи зростання валово! додано! вартостц Тр - темпи зростання фондовщ-дачi основного кашталу; ТК - темпи зростання вартост основного катталу; ТР -темпи зростання прибутюв тдприемств.
За допомогою ще! формули теж можна визначати прюритетний напря-мок, який потрiбно фшансувати за рахунок державних швестицш, субсидш, прiоритетний напрямок буде той, де бшьше значення iнтегрального шдекса еко-номiчного зростання за рахунок оновлення основного катталу.
Оновлення основного кашталу залежить вщ мотивацп тдприемств видь лення коштiв на швестування в оновлення основного капiталу, темпи зростання доходiв, оновлення основного катталу представлено в табл. 4.
З табл. 4 видно, що у Львiвськiй обл. темпи зростання доходiв у промис-ловосп, будiвництвi, транспорт i зв'язку були швидшими, ашж темпи зростання оновлення основного катталу вщповщно в Укра!ш. Отже, причиною спо-вiльнення темпiв оновлення основного кашталу було не тшьки зменшення до-ходiв пiдприемств.
1з врахуванням попереднього iнвестицiйну полiтику регюну необхвдно орiентувати не на про!дання коштiв, видiлених для iнвестування оновлення основного катталу, швестувати там, де найпрше, а навпаки, швестувати там, де можна одержати найбшьше економiчне зростання, i за рахунок цих локомотив-них видiв економiчноl дiяльностi оздоровлювати iншi. Отже, потрiбно змшюва-ти iнвестицiйну полiтику в регюнах.
Iнвестицiйна полiтику регiону характеризуешься трьома основними нап-рямами:
• регулювання загальних розм1рш швестицш;
• формування структури швестицш;
• тдвищення ефективносп швестицшного процесу.
Табл. 4. Зростання доходiв, оновлення основного капталу у Львiвськiй обл., Украгни у 2007-2011 рр.
Роки Показник 2007 2008 2009 2010 2011 Середне значення
Льв1вська обл.
Темпи приросту доход1в у промисловост1, % 162,54 160,27 24,87 365,01 147,05 174,30
Темпи приросту дохода у будаництш, млн грн 158,32 155,12 55,04 151,39 114,80 119,09
Темпи приросту доход1в у транспорт 1 зв'язку, млн грн 112,36 111,30 85,61 130,08 100,04 106,76
Темпи приросту оновлення основного катталу у промисловоси, млн грн 112,63 105,30 132,23 101,79 103,44 110,69
Темпи приросту оновлення основного катталу у буд1вництв1, млн грн 115,24 110,18 102,56 100,02 107,64 105,10
Темпи приросту оновлення основного катталу у транспорт 1 зв'язку, млн грн 112,64 110,32 107,25 100,02 100,00 104,40
Укра'на
Темпи приросту доход1в у промисловоси, млн грн 195,32 180,39 87,95 132,06 124,80 138,37
Темпи приросту доход1в у буд1вництв1, млн грн 132,36 125,63 88,17 101,04 106,29 105,28
Темпи приросту доход1в у транспорт1 1 зв'язку, млн грн 116,27 115,36 33,91 103,80 107,91 118,53
Темпи приросту оновлення основного катталу у промисловоси, млн грн 112,3 110,5 103,29 96,38 101,28 101,97
Темпи приросту оновлення основного катталу у буд1вництв1, млн грн 109,8 105,3 100,28 99,50 98,91 100,69
Темпи приросту оновлення основного катталу у транспорт 1 зв'язку, млн грн 114,2 115,8 99,78 98,07 100,25 102,11
Джерело: [5-8]
Перший напрям дiяльностi швестицшно! полОики визнають прихильни-ки державного регулювання, коли ставиться мета про згладжування коливань кон'юнктурних цикшв i захист економжи вщ перегрiву, або як допомога у по-верненнi до оптимального стану у часи економiчних криз. До головних цшей регулювання величини швестицш вiдносяться:
• протид1я рецеси;
• сприяння зростанню;
• змщнення тенденци до оживлення [ розвитку;
• ел1мшащя загроз перегршу кон'юнктури;
• зменшення безробггтя.
Другий напрям е тюно пов'язаний iз плануванням економiчних перетво-рень i 1х спрямуванням. Через управлiння реалiзацiею iнвестицiйних процешв регiонiв можливо формувати вигляд структури оснащення регюну основним ка-тталом у формi основних засобiв. Велику роль у цьому вiдiграе контрольова-ний розвиток iнфраструктури (енергетики, шляхiв та iн.) разом iз просторовим плануванням, а також тдтримка державою сучасних видiв економiчноl дiяль-ност i впровадження науково-технiчного прогресу.
Третш напрям стосуеться передусiм соцiальних швестицш та !х ефек-тивностi. Особливу роль вони вдаграють в економжах, де е брак основного ка-пiталу, а отже, переважно у слаборозвинених економжах. Дп у цьому вимiрi
зводяться до якнайефектившшо! реатзацп iнвестицiй, а шсля цього до змщнен-ня зв'язку мiж iнвестицiйними коштами й одержанням ефектiв вiд них.
З огляду на це, iнвестицiйну полiтику у регюш потрiбно проводити з врахуванням потреб економжи та пошуку точок зростання, для чого потрiбно проводити мошторинг використання державних трансфертiв у модершзацп основного капiталу виробничо! сфери регюну та економiчного зростання, що вь дображено у табл. 5.
Табл 5. Оргашзащя мошторингу використання державних трансфертов у фтансувант модертзаци основного капталу виробничо'1 сфери та економ1чного зростання у регюн1
Вплив трансферов на зростання економжи в регюш Вплив трансферов на зростання ¡нвестицш у регюш Прир1ст 1нвестиц1й в основний каттал за рахунок кошОв мюцевих бюджеОв на оди-ницю приросту трансферов, грн/грн
Прирют ¡нвестицш в основний каттал за рахунок кошОв тдприемств на одиницю приросту трансферов, грн/грн
Прирют ¡нвестицш в основний каттал за рахунок кошОв банюв та ¡н. позик на одиницю приросту трансферов, грн/грн
Прирют шоземних ¡нвестицш в основний каттал на одиницю приросту трансферов, грн/грн
Вплив трансферов на зростання доход1в у регюш Мультиплжатор трансферов у раз1 використання м1жбюджетних кошОв переважно для сощальних потреб
Мультиплжатор трансферов у раз! використання м!жбюджетних кошОв переважно для фшансування тдприемств виробничо! сфери, як! е точками зростання
[нвестовщдача на тдприем-ствах виробничо! сфери 1нвестовщдача на тдпри-емствах промисловосО Прирют доходу вщносно приросту ¡нвести-ц1й на тдприемствах промисловосО
1нвестовщдача на тд-приемствах буд1вництва Прир!ст доходу в!дносно приросту ¡нвести-ц1й на тдприемствах буд!вництва
1нвестовщдача на тдприем-ствах транспорту ! зв'язку Прирют доходу в!дносно приросту ¡нвестицш на тдприемствах транспорту ! зв'язку
Видшення кошОв тдприемст-вами на оновлення основного катталу Промисловють Темпи зростання приросту доход!в у промисловосО
Темпи зростання приросту оновлення основного катталу у промисловосО
Буд1вництво Темпи зростання приросту доход!в у буд!вництв!, млн грн
Темпи зростання приросту оновлення основного катталу у буд!вництв!
Транспорт ! зв'язок Темпи зростання приросту доход!в у транспорт! ! зв'язку
Темпи зростання приросту оновлення основного катталу у транспорт! ! зв'язку
Види економпчно! щяльносл виробничо! сфери переважного швесту- Промисловють Валова додана варОсть / ¡нвестици
Вироблена продукщя / ¡нвестици
Буд1вництво Валова додана варОсть / ¡нвестици
Вироблена продукщя / ¡нвестици
вання за рахунок субсидш Транспорт i зв'язок Валова додана вартiсть / швестицп
Вироблена продукщя / швестицп
Оновлення ссновного катталу у виробничш сферi регiону за рахунок субсидш Промисловють Оновлення основних засобiв промисловостi / субсидп, надаш регiону
Частка оновлення основних засобiв / субсидп, наданi регiону
Оновлення машин i обладнання промисловостi / субсидп, наданi регiону
Частка оновлення машин i обладнання про-мисловост / субсидп, наданi регiону
Будiвництво Оновлення основних засобiв промисловостi / субсидп, надаш регюну
Частка оновлення основних засобiв / субсидп, надаш регюну
Оновлення машин i обладнання промисловост / субсидп, надаш регюну
Частка оновлення машин i обладнання про-мисловост / субсидп, наданi регюну
Транспорт i зв'язок Оновлення основних засобiв промисловостi / субсидп, надаш регюну
Частка оновлення основних засобiв / субсидп, надаш регюну
Оновлення машин i обладнання промисловост / субсидп, надаш регюну
Частка оновлення машин i обладнання про-мисловост / субсидп надаш регюну
Запропоноваш мошторинг та модель економiчного зростання можна ви-користовувати для обгрунтування ролi державних трансфертiв у фiнансуваннi модершзацп основного капiталу виробничо! сфери регюну, обгрунтування еко-номiчного зростання у регюш, виробничiй сферi, вiднайдення кошпв для виве-дення пiдприемств iз стану стагнацп.
Л1тература
1. Непочатенко О.О. Недсшки бюджетних вщносин на р1вш бюдже™ мюцевих громад / др екон. наук О.О. Непочатенко, канд. екон. наук. П.М. Боровик, Л.В. Павлшчук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://intkonf.org.
2. Лук'яненко 1.Г. Трансформащя джерел доход1в мюцевих бюдже™ / 1.Г. Лук'яненко // Ф> нанси Укра!ни : журнал. - 2004. - № 12. - С. 31-38.
3. Свропейська харпя мюцевого самоврядування, ратифжована Законом Укра!ни № 52/97-ВР вщ 15.07.1997 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? ш^=994_036.
4. Самюелсон Пол А. Макроекономжа : пер. з англ / Пол А. Самюелсон, Вшьям Д. Нордга-уз. - К. : Вид-во "Основи 1995. - 544 с.
5. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2011 рж / Державна служба статистики Укра!ни / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во ТОВ "Август Трейд", 2012. - 558 с.
6. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2010 рж / Державна служба статистики Укра!ни / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во ТОВ "Август Трейд", 2011. - 560 с.
7. Статистичний щор1чник Льв1всько1 обласп за 2011 рж. - У 2-ох част. / Держком. статистики Укра!ни. Головне управлшня статистики у Льв1вськш облдасп / за ред. С.1. Зимсвiнсl. -Льв1в, 2012. - Ч. 1. - 368 с., Ч. 2. - 288 с.
8. Статистичний щорiчник Львiвськоl обласп за 2010 рж. - У 2-ох част. / Держком. статистики Укра!ни. Головне управлшня статистики у Львiвськiй обласп / за ред. С.1. Зимовiноl. -Львiв, 2011. - Ч. 1. - 362 с., Ч. 2. - 280 с.
Андел И.В. Роль государственных трансфертов в финансировании модернизации основного капитала производственной сферы региона
Осуществлена оценка влияния трансфертов на развитие экономики, производственной сферы региона, оценка эффективности использования инвестиций в сфере производственной, оценка мотивации предприятий к обновлению основного капитала, предложена модель экономического роста в регионе за счет модернизации основного капитала, предложена организация мониторинга использования государственных трансфертов в финансировании модернизации основного капитала производственной сферы и экономического роста в регионе.
Предложенные модель экономического роста и проведение мониторинга использования государственных трансфертов и экономического роста могут послужить для повышения эффективности использования государственных трансфертов и субсидий.
Ключевые слова: государственные трансферты, обновления основного капитала, производственная сфера региона, инвестоотдача, экономический рост, мониторинг, цепочка экономического роста.
Andel I. V. The Role of State Subsidies in Financing Fixed Assets Modernisation of the Region's Productive Sphere
The estimation of subsidies influence on development of economy and productive sphere of the region, efficiency of the investment use in the field of production, motivation of enterprises to improving fixed assets is carried out. The model of economic increase in the region due to modernisation of fixed assets is offered. Monitoring of state subsidies use is proved to be useful in financing of productive sphere fixed assets modernisation and economic growth in the region. The offered pattern of economic growth and monitoring of state subsidies use and economic growth are stated to serve the increase of efficiency of the state subsidies use.
Key words: state subsidies, improving of the fixed assets, productive sphere of region, investment return, economic growth, monitoring, economic growth chain.
УДК 215:231.75:128 Доц. А.В. Шлапак, канд. екон. наук - КНЕУ, м. Kais
ОЦ1НЮВАННЯ ВАРТОСТ1 ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ 1СТОРИЧНОГО ЯДРА НАЦЮНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "СОФНВКА"
З метою охорони i збереження вжових зелених насаджень у межах об'екпв i тери-торш природно-заповщного фонду Укра!ни запропоновано базу даних для розроблення програми методолопчного забезпечення грошово! ощнки !х вартостг Рекомендовано вартють деревних паркових насаджень визначати за матерiально-грошовою ощнкою на кореню з подальшим застосуванням коефщенпв за рангом у структура свгговим мю-цем i значимютю, призначенням деревних насаджень, а також критерив ощнки декоративно! групи рослин, кшькост штродукованих рослин, географо-естетично! ощнки ландшафту, походження i щнност штродуценпв. Розраховано вартють вжових деревних насаджень юторичного ядра "Софивки" на кореню в сумi 766649,93 грн, а з урахуван-ням коефщенпв - 141,3 млн грн.
Kлючовi слова: ПЗФ Укра!ни, насадження, облж, запас, вартють, грошова ощнка.
Вступ. Зпдно з ф1зюграф1чним та географ1чним розподшом мюто Умань розташоване у Люостеповш зош Придншровсько! височини Центрально! Украши. Рельеф ще! територп характеризуешься великим розчленуванням поверхш i складаеться з плакор1в на водороздшовому плато, долин р1чок Уманки та Ба-банки та !хшх приток. Внаслщок ерозп плакори сильно розр1заш балками, ярами та схилами. Територ1я дендролопчного парку "Софпвка" займае долину р1ч-ки Кам'янки, що пересжае парк у швшчно-захщному напрямку та долину i м1ж-
