CC BY
16
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК630*18+630*9+630*164 Проф. А.Ф. Гойчук, д.с.-г.п. - НАУ, м.Кшв
ЕКОЛОГ1ЧН1АСПЕКТИ Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ
В еколопчному аспеюч чроблсна спроба проападпувати сучасний стан лгсопщпов-лення i личначити можлив! шляхи рацтиалыюго чбереження бюрппоманпгя як необхщ-ноТ умови формування ст1йко'Г бюти. Зачначаеться актуалыисть проблсми вибору 61'ошди-KaTopie для ошнки стану jiiconoro бюценозу.
Prof. A.F. Gojchuk - NA U, Kyiv Ecological aspects of reproduction
In ecological aspect there has been made an attempt to analyse the modern situation on reproduction and to define probable ways of rational preservation of biodiversity as necessary conditions of formation of proof biota. The relevance of the problem of choice biodetectors for valuation of condition of forest ecosystem has been marked.
БюрЬноманптя e одшею ¡з найважливппих проблем сьогодення. Скоро-чення чисельносп або нав1ть зникнення тих чи шших вид1в i груп оргатнзм^в де-стабиизуе 6ioTy i призводить до виникнення нового, часто збщненого i менга стойкого угруповання. Тому глибоке вивчення структури i функцюнування нетранс-формованих природних екосистем i використання отриманих значь у процеЫ д1я-льност! людини е HHiii одним з головних завдань. Особливо це стосуеться лковоУ галуз1, яка безпосередньо пов'язана i залежить стану лкових бюценоз^в та Ух продуктивность
В останш десятил1ття спостер1гаеться стшка тенденщя штучного шднов-лення лгав. Не зупиняючись на дискуайжкуп щодо обраного шляху, хот1лося б звернути увагу на наукосмк1сть цих заход!в. Хоча iciiye думка про дощлынсть об'еднання природних i штучних л1ст в одну групу, все ж треба наголосити, що це зовс1м pi3Hi лки, CTBopeHi природою i cTBopeni людиною, i тому вимагають pi-зних шдход1в до ведения в них господарства [6]. Однак основоположним при ви-piuieHHi будь-яких питань господарськоУ д1яльност1 в цих люах повинно бути ро-зумшня, що це природ Hi системи, яю розвиваються за своУми законами.
Створюючи штучш Л1сов1 екосистеми, важливо спиратися на знания про природш бюценози, Ух структуру, функцюнальну роль кожного ¡з складових 6io-ценозу та взаемозв'язки м1ж ними. Необхщно усв!домлювати, що роль кожного ¡з бютичних елемешчв у лковому бюценоз! надзвичайно велика i визначаеться pia-номаштшстю життевих форм i специфшою взаемовцщосин з рослинами, що кож-ний 13 компонентов, беручи участь в бюценотичних процесах, зд!Йсню€ в ньому середовищетв!рн1 функцп. Тому важпивкть юнування у структур! лкового 6ione-нозу Bcix його компоненте пов'язана з тими функщями, яю виконуе кожеп з них, пщтримуючи гомеостатичну р1вновагу екосистеми. Зникнення одшеУ ¡з складових бюценозу призводить до зм'пш структури, складу i imimx характеристик його компоненте, порушуе консортивш та бюгеоценотичш зв'язки. За яюстю i кшыастю функцюнальш компонента екосистеми повинш бути адекватш впливу негативних чинниюв, що викликають трансформац!Ю л1сового бюценозу. Отже, гомеостаз
8 До 125-Р1ЧЧЯ УкрДЛТУ
Науковий вкиик, 2000, вип. 10.2
шдтримуеться не т1льки за рахупок видового рпномантгтя бюти, а й функционального р1зномашття |5). При ньому складна система бшын сттка проти дп абютич-них \ бютичних фактор1в, бо багатоканалып потоки речотшни, енергп, шформацл М1ж компонентами бюценозу забезпечують бшын високий р1вень материально-енергетичного обмшу в екосистем1 \ уможливлюють взаемозампцення деяких фу-пкщй бютичних елеметтв, що обумоплюе шдвишення еколопчноУ слйкосп л1со-вото бюценозу.
Тому при створепш штучних люових насаджень важлнво створити склад ну бюту, наближаючи люов1 культури за формовим рпномашттям до природного ль су. При цьому, здшснюючи таким чином л1соп\дповлення, людина забезпечуе шд-тримання I збереження бюлопчного р1зномашття. Зпдно системи псшфункцюна-лыюУ концеицн, суп, якоТ у тому, що природа но вщпотенню до людини 1 до себе самоУ маг рпш властивостт \ цшноеп, яю необх1дно зберегти, нотр1бш не стын.кн насивш форми охорони нрироди, скшьки невнчсрине (збалансоване) використаи-ня 1 вщновлення бюлопчних (в тому числ1, лкових) ресурав |11]. Бшьше того, ниш збереження бюлопчного рпномашття неможливе без вплнву людини, осю-льки повне невтручання у х1д природних процест може призвести до втрати окремих вид1в ! нав\ть природних комплект 114].
Сьогодш основннй наирямок наукових дослигжень 1 практично! д1ялыюст) в основному базуеться на ценотичних властивостях деревпих порщ I Ух впливу на бюлопчну стпшсть \ продуктившсть люових насаджень. Звичайно, зеленим рос-линам (продуцентам), як\ селекцюнують гетеротрофш оргатзми 1 таким чином визначаюгь структуру люового бюценозу, належить визначальне мюце. Однак, для такого складного угруповання, яким е лковий бюценоз, цього замало, бо не-достатньо враховуються ниш компоненти екосистеми, а значить ¡гноруеться ба-чення лкового бюценозу як единого оргашзму, який мае свою структуру 1 живе за певними законами, неребуваючи в постшшй динамки.
Важливою складовою бюценозу с мжроГнп комнлекси, як'| у взаемовщ-носинах м1ж живими оргатнзмами, що входять в люову екосистему, вшграють значиму, а ¡под! ! вирннальну роль. Мжрооргашзми е чи не найактившшою структурною одиницею лшового бюценозу, ню швидко реагуе на д1ю будь-яких факто-р1В, змшюючи при цьому свое функшональие наваитаження. Пже на раншх стад1-ях порушення бюценозу вони здатш швидко реагувати на зм'ту еколопчних та пппих умов.
У бюценозу який не зазнае антропогенного навантаження, вщбуваеться природний процес формупання стшкоУ бюти на принципах того, що в ньому немае так званих шюдливих 1 корисних компонент. 'Гаку характеристику визначас Тм людина, виходячи з вузькоУ ошнки впливу того чи пппого фактору на т1 природтп корисности як! вона використовуе в нроцеа своеУ д1яльностг Останшм часом з'яв-ляеться все битьше роб1т, яю розглядають проблему шюдливосп \ корисносл складових бюти з точки зору порушення екосистеми. зокрема при розробш еколо-го-ценотичноУ концепцп 1 стратеги довгосгроковоУ агроценотично'У регуляцн |10, 15]. Л!'сов1 бюценози розглядаються в них як обов'язковий елемент для регуляци стпввшюшення корисних т шюдливих вид1в, до вщновлепня 1 тдтримання бюртз-номатпття, гомеостазу 1 саморегулящУ природноТ бюти у с1возмшному а [робки (е-ноз1. При цьому природтп бюценози розглядаються як саморегулююча система, здатна стабЫзуватн гомеостаз агроценозу 117|
I. Лкове та г;*,!"'1"- пиркине тсноларсгпп 9
Наголошуючи на виняткову важливкть бюрозномашття бюти, слщ проте зазначити, шо лк виконуе важливу народногосподарську функшю, тобто дае деревину. Тому одним з реальних шлях1в пштримання бюрозномашття лкових це-ноз1в у наш час е рацюнальне поеднання охорони природи з ¡[Пересами господар-сько'о д'1яльносп. Справд1, якщо у багатих умовах мкцезростання, наприклад, opi-ентуватися лише на природне поновлення добров без впливу на них антропоген-них фактор!в, ми отримаемо похщну, складну i досить стойку 6ioTy, яка за формо-вим р^зномашттям автотрофов i гетеротроф1в, взаемод!ею Bcix ТУ складових буде еталонною, але господарсью - малоцшною. 3 ¡ншого боку, при створенн; штуч-них насаджень ниш застосовуються трафаретш схеми посадки та схеми 3Miuiy-вання деревнях i чагарникових пор'щ без урахування особливостей лкокультурноУ дшянки, що викликае негативно наслщки для лково'У екосистеми через недостат-н1сть знань про глибину лкового ценозу. Очевидно, саме недостаттм вивченпям взаемод11 автотрофних оргашзмов М1Ж собою i з гетеротрофними оргашзмами мо-жна пояснити той факт, що реальна продуктившсть дубових насаджень в умовах piBHHHHoi частини Укра'ши не повною морою (лише на 50-70 %) в!дпов!дае потен-цшнш продуктивное^ умов мкцезростання. Таким чином, щоб створити продук-тивн1 л1сов1 бюценози, яю дозволять ефективно поеднувати господарську д1яль-HicTb 3i збереженням бюр1зномашття, при штучному i природному лковщновлен-Hi залежно В1Д умов мкцезростання, категорп лкокультурних площ тощо необ-хдаго базуватися на науково розроблених кшьюсних i яюсних параметрах 6ioTn. Створення таких нормативш дошльно розпочати з швентаризацп та фундаментального вивчення еталонних високопродуктивних бюлопчно стойких лков. Тако делянки лкових 6ioueH03iß в УкраТш ще можна вщшукати. Зокрема, дубов! наса-дження в Зах!дному JTicocTeny, як! практично повною Mipow використовують ло-сорослинн! умови. Збереженням багатства лковоТ флори i фауни характеризуюгь-ся також, в силу специфики розташування, природи! територи, розташовап! вздовж кордошв [2]. 1х необхщно тип!зувати у плат значимост! для п!дтримання бюр1зиоматття i розробити рекомендацй' оптим!зацн i'x еколопчного режиму. Саме так! насадження, як еталонн! екосистеми, вимагають в умовах мпшивост! середовища всеб!чного вивчення та паукового обгрунтування ствво'дношення, ор-гашзашУ та функц!онування в них автотрофних i гетеротрофних оргашзм!в з метою створення моделей оптимального лково'дновлення, враховуючи наявнкть максимально можливоУ колькосп складових б!оценозу. На еталонних д!лянках необхщно постжно проводити еколопчний мошторинг, який би охоплював yci складов! лкового б!оценозу (мкроюпмат, волог!сть i трофшсть грунту, кшьккний i яюсний склад та сшввщношення гетеротрофних орган!зм!в, властиnocri деревних ! чагарникових порщ тощо), дозволяючи вчасно отримувати шформащю про змь ни, викликаш як природними сукцесшними процесами в екосистем!, так i аитро-погенним впливом. Реал!защя мон!торингу можлива лише за наявносп сучасноУ комп'ютерноУ системи збору, накопичення та узагальнення магер¡алin спостере-жень. Для тако!" системи базою можуть бути вже розроблен! комп'ютерш системи -"Боташк", "Еколог", "Кадастр заповщних об'еклв" |12|.
На баз! глибоких еколопчних, ф!з1олого-б!ох!м!чних, мжробюлопчних до-сл!джень дощльно переглянути подходи до доглядових рубань за лком, виходячи з того, що природний вщпад не тшьки збагачуе грунт поживними речовинами, а i
10 Дп 125-Р1ЧЧЯ У крДЛТУ
Науковий вкник, 2000, вип. 10.2
формуе сненифншу мжрофлору 1 фауну, -значения якоУ у систем! лкового бюце-нозу сьогодш практично не дослщжепо.
Потребуе суттевого перегляду режим ведения л1сового господарства у сос-нових насадженнях Л1С1В першоТ групп. Лнал1з сучасного Ух стану засвщчуе, що необхщио знизити рубани я у них як мппмум на один клас в1ку, адже вирощувати протягом столтя лю з метою отримання фаутноУ (гнило'У) деревини, нав1ть за-гсупвля якоУ г збитковою, не виправдано. Однак у кожному конкретному випадку повинен бути диференцшований шдхщ з урахуванням як господарського, так 1 еколопчного значения таких л¡с1в.
Одним п ращоналышх, на нашу думку, шляхт створення нродуктивних л1-сових ценоз1в е клопування меристемноУ культури плюсових дерев. Справд!, у сприятливих умовах, наприклад для дуба, на I га погр1бно до 500 шт. дерев. I якщо в1дпрацювати мехашзм вирощування дуба з верх1вковоУ меристеми плюсових дерев (а ця проблема сьогодш не спльки наукова, сюльки фшансово-оргашзашйна), мо-жна практично перейти до природного вщновлення д1бров, створюючи 300-500 площадок з подальшим доглядом лише за ними деревами. Цей споаб може бути поширений на ва без винятку дерев(п породи в ус1х умовах \нсцезростання. Позитивна 1' еколопчно пиправдана сторона такого шдходу в тому, що, по-перше, значно зменшусться антропогенний вплив на грунт, оскшьки практично вщсутне Ух роз-орювання, по-друге, у повшй М1р1 вщбуваеться ттриродне вщновлення зрубу з фор-муванням природно'У бюти, по-трете, через певний нерюд, який залежить в1д бага-тьох умов, вщпадае потреба у доглядових рубаннях. В перспектив! можна отримати деревостани, яю за своею продуктившстю вщповщатимуть потенцшнш продуктивное! 1, адже при меристемшй культур! висока в1'ропд1исть передач! спадкових влас-тивостей В1°д материнськоУрослини.
Нин! актуальною проблемою виб1р с б1о1ндикатор1в для визначепня стану л!сових бюценоз!в. За допомогою правильно пдабраних бю!ндикатор!в можна отримати дат р1зного екосисгемпого р1вня, яю° вщбивають просторов! 1 часов! пронеси в екосистем! ! вьтгворюють цийспу картину 'п зм!н. 3 шею метою можуть бути використаш рпш бюелементи екосистеми, як! мають ч!тко окреслеш еколо-пчш оптимуми: птахи |3|, грунтов! безхребегш [13], нематоди [7], м!кокомплекси |1], рослинне вкриття |8, 18|, ростов! 1 репродуктивш показники дерев (4] тощо. Найбшыи !нформац!йною д1ап(ост[(чною компонентою б!оти, на думку ряду ав-тор!в |9, 16], е м!кроорган!зми ! Ух ферментш системи. При цьому визначення сту-пеня допустимост1 антропогенно! д!У на р1зн! елементи л1'совоУ екосистеми нропо-нуеться вивчати шляхом сшвставленпя змш м!кробного компоненту п!д д!ею ан-тропогенних навантажепь з! зм!нами. щовиклнкан! природннми факторами (16].
Нин! актуальним завданням е визначення оптимального ланцюга шдика-тор1В для ошнки стану л!сового ценозу у будь-якому його в!ц1! в конкретних умовах м!снезростання п!д початкового порушення гомеостазу аж до глибокого роз-паду це!?озу. Пеобх!дн! так! показники, за якими стан будь-якого бюценозу можна було б внзначити безпосередньо на виробництв! без значних наукоемких досль джень. Розробка такоУ системи - кроштка робота, яка вимагае залучення значних кошпв, широкого кола спещалктт, розробки 1 виготовлення необхщного облад-нання. Вирппенпя цих питань окремим пщприемствам, оргашзащям не шд силу. Пцггримання гомеостатичиоУ р!вноваги л!сових неноз!в - проблема загальнодер-жпвного р!вня ! розв'язуватися повинна на р!вш держави.
1. Л ¡сове тя садопо-пяркопе юсполярстпо
Л|тература
1. Ащцнанова Т.В., Дудка I.O., Мережко Т.О., Гайова В.П. Динамка фтонатогаших rpHfiin у мжокомплексах кризових екосистем дубових niem Укра'ши // Збереження 6iopi зномапшю-cri вУкра'шк Нацюнальна конференшя, Ka«iR, 21-24 жовтня 1997 р.-К.: F.reM, 1997.-С. 15.
2. AiwpiriikO TJI., Клестов MJI., Нрядко Р.Я. i ¡н. Роль мгждержакпнх прнродно-запо-пщних TcpuTopiü у збережети бюрЬноматтга природних релотв // Збереження 6iopiinoManiTiiocTi в УкраМ. Нацюнальна конферевдш, Кашв,21-24 жовтня 1997р.-К.: Егем, 1997.-С. 16.
3. Ардамацкая Т.Е. К биоразнообразию орнитофауны Украины // Збереження бюрвнома-HiTHoeri в УкраМ. Нацюнальна конференщя, Кашв, 21-24 жовтня 1997 р. - К.: Егем, 1997. - С. 17
4. Беспалко О.П. Использование семеношения сосны в качестве биоиндикатора// Плодоводство, семеноводство, интродукция. - Красноярск, 1999. - С. 17-18.
5. Булахов B.JI. Бюрппомашпя як фактор еколопчно ст1йких екосистем в умопах посилс-ного антропогенного тиску // Збереження бюрпноманптюсп в WpaViii. Нацюнальна конференшя, Кажв, 21-24 жовтня 1997 р.-К.: Егем, 1997.-С.20-21.
6. Гордкнко МЛ., Карпенко B.I. Липа дрйнолиста i культури з Vi участю. - К.: Сигьгоспос-BiTa, 1996.-224 с.
7. Дехтяр М.Н. Нематоды: проблемы исследования в Украине // Збереження бюр1зноман1-thocti вУкрали. Нацюнальнаконференщя, Кашв, 21-24жовтня 1997 р.-К.: Егем, 1997.- С. 27-28.
8. Дщух Я.П., Плюта П.Г. Ф1то1ндикац1я еколопчних фактор1в. - К.: Наук, думка, 1994. -
280 с.
9. Загуральская JI.M. Динамика микробиологических параметров минерализации органического вещества в почвах сосновых лесов Карелии//Лесоведение. - 2000. - № 2.-С. 8- 13.
10. Зубков А.Ф. Агробиоценотическая фитосанитарная диагностика. - СПб., 1995. - 386 с.
11. Емельянов И.Г., Шеляг-Сосопко IO.P. Уровни биологического разнообразия и стратегия его сохранения // Збереження бюр1зномаштносп в УкраУш. Нацюнальна конференшя, Kanin, 21- 24 жовтня 1997 р. - К.: Егем, 1997. -С. 32-33.
12. Криницький Г.Т., Третяк П.Р. Охорона бюрпмомапптя: теорегичш та прикладш' ас-пекти // Науковий вгсник: Доаидження, охорона та збагачення бюрпномашття / 36ipniiK науково-техн!чних праць- - Льган: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.9. - С. 15-25.
13. Молчанов A.A. Лес и окружающая среда. - М.: Наука, 1968. - 246 с.
14. Музика М.Я. Лкюгосподарська та оргашзащйна Д1ялыпсть заповщниюв // Науковий BicHHK: Л]С1виич1 дослщження в Укра'пи / Зб!рник науково-техтчних праць. - Льв1в: УкрДЖУ. -1999. - Вип. 9.10.-С.147-150.
15. Соколов М.С., Монастырский O.A., Пнкутпова Э.А. Экологическая защита растений / Под ред. акад. Захаренко. - Пущино, 1994. - 462 с.
16. Сорокин II.Д., Машанов А.И., Пашенова Н.В. и др. Микробиологическая индикация нарушенных лесных экосистем Сибири // Лесоведение. - 2000. - № 2. - С. 3-7.
17. Столяров М.В. Восстановление и сохранение биологического разнообразия агролан-дгаафтов как одна из перспективных стратегий современной защиты растений // Защита растений в условиях реформирования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, жолшич-ность. Тезисы докладов Всерос. съезда по защите растений ВИЗР. - 1995. - С. 90.
18. Цыганов ДН. Фитоиндикация экологических режимов Я подзоне хвойно-широко-лиственных лесов. -М.: Наука, 1983. - 198 с._
Доц. 1.В. Делегаи, к.с.-г.п.; студ. 1.1. Делегап - УкрДЛТУ
ТЕНДЕНЦИ ЗМ1НИ ЯКОСТ1 МИСЛИВСЬКИХ ТРОФЕ1В ПАРНОКОПИТНИХ ТВАРИН
За матер1апами лпжнародних виставок масиви оцшок призових трофеУв гтарнокопит-них мисливських тварин: оленя благородного, оленя плямистого, лат. козул1, лося, спиш дико!', зубра та муфлона апроксимовано за допомогою логарифм1чноУ, лЫнноУ та степене-воУ функц!й. Показано стшку тенденщю зростання якосп трофеТв шо. може служити пере-кокливим док азом писокоТ ефективност! мисливського господарства у сфер! охорони й збереження генетичного фонду парнокопитних тварин.
12 До 125-р1ччя УкрДЛТУ
