CC BY
39
co6i дозволити не Bci люди, тому актуальним е колективний метод: формування мжрокшматичних зон мiста планувальними та архтгектурними прийомами. Про-цеси озеленення мкт й охорони зелених насаджень в них не потребують мiжна-родних угод i конвенцiй. Бiльшiсть заходав залежить вiд життево! иозицп мсько! влади та громади. Тому вже сьогодш у всiх населених пунктах можливо прово-дити заходи, спрямоваш на зменшення негативного впливу глобального потеп-лiння. При цьому великих фшансових затрат вони не потребують, але спроможнi iстотно позитивно вплинути на комфортнiсть проживания населения.
Лггература
1. Хромов С.П. Метеорология и климатология : учебник / С.П. Хромов. - Л. : Гидрометеорологическое издательство, 1968. - 491 с.
2. Коваленко П.П. Городская кл1матологш : учебн. пособ. / П.П. Коваленко, Л.Н. Орлова. -М. : Стройиздат, 1993. - 144 с.
3. Кучерявий В.П. Екологш : шдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучерявий. - Львш : Вид-во "Свгг", 2001. - 500 с.
4. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : шдручник [для студ. ВУЗов] / В.П. Кучерявий. - Львш : Вид-во "Свгг", 2008. - 456 с.
5. Наслщки змши юимату: Украша. Национальна метеоролопчна служба Велико! БританИ. FitzRoy Road Exeter Devon UK EX1 3PB. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://kirsty.lewis @metoffice.gov.uk. (дата звернення: 2.09.2013).
Артамонов Б.Б. Анализ влияния микроклиматических зон на процессы климатообразования в городах в условиях глобального изменения климата
Проведен анализ влияния микроклиматических зон на процессы климатообразова-ния в городах в условиях глобального изменения климата (глобального потепления). Определены возможные пути по улучшению комфортности проживания и работы населения в данных условиях за счет создания микроклиматических зон.
Ключевые слова: климатическая ситуация; градостроительные факторы; факторы взаимосвязи города и зеленых насаждений, пути снижения негативного влияния глобального потепления.
Artamonov B.B. Analysis of influence of microclimatic areas on the processes of climate formation in cities in the conditions of global climate change
The analysis of impact of micro-climatic zones on climate formation processes in the cities in conditions of global climate change (global warming) has been carried out. The possible ways to improve the comfort of living and working conditions of the urban population in these conditions by creating microclimatic zones have been identified.
Keywords: climatic situation; urban planning factors, local climate, factors of relations between the city and planted vegetation, ways to reduce the negative impact of global warming.
УДК504.06:630*[22+18] Cm. наук. ствроб. О.1. Блткова, канд. бюл. наук; мол. наук. ствроб. О.М. 1ваненко - Науковий центр екомотторингу та
бюрЬноманття мегаполщ НАН Украти
СТАН ДОСЛ1ДЖЕНОСТ1 КОАДАПТИВНО1 СИСТЕМИ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН I КСИЛОТРОФНИХ ГРИБ1В
Висв^лено стан дослщженост питання коадаптивно! системи деревних рослин i ксилотрофних грибш. Проаналiзовано роль i функци ксилотрофiв у генезис природних лгав i культурфтоценозш. Розглянуто основш закономiрностi консортивних зв'язюв афь лофор о!дних грибiв у люових екосистемах.
Ключов1 слова: коадаптивна система, афшофоро'л'дш гриби, природний лiс, куль-турфiтоценоз.
Постановка проблеми. Пiд час дослiдження бiоти noipi6ro виходити i3 концепцií системно!' оргашзацц бiосфери, оскiльки вiдомо, що природа - це система, якш характерна структурно-функцюнальна eднiсть взаемопов'язаних компонентов i цiлiснiсть бiотичноí та абютично!' складових (Shoener, 1974; Пианка, 1981; Песенко, 1982; Одум, 1986). Найдосконалтим методологiчним пiдходом щодо вивчення природи е екосистемний пiдхiд, в основi якого лежить адекватне вщдзеркалення особливостей структурно-функцiональноí органiзацií природних систем (Голубець, 1987). У сучаснш науковiй лiтературi до визначення поняття системностi та структурного аналiзу е багато тдходш, бiльшiсть з яких зосере-джена саме на аналiзi структур, що iснують у бюсистемах рiзних ршшв, та оцiнцi ступеня 1х сформованост! (Одум, 1986; Миркин, 1989; Титлянова, 1992; Burdon, Thrall, 1999). Природньо, що для кожного ршня iерархiчноí органiзацií бюти характера сво! особливоси, як1 пов'язаш з будовою, виникненням, розвитком та взаемозв'язком з навколишшм середовищем. Вагоме мкце в цьому питаннi займають саме коадаптивнi системи, як1 об'еднаш м!ж собою ткними еколопч-ними зв'язками. Досдiдження таких екодогiчних об'екпв е важливими та актуаль-ними для пiзнання не тшьки бюлопчного рiзноманiття, але й питань фшогенп, закономiрностей кторичного перетворення угруповань, ртення яких перебувае на початковому етат. У цьому контекст! варто особливо видалити коадаптивну систему деревних рослин та дереворуйшвних грибш.
З одного боку, ниш вже загальновизнаною е визначальна роль лк1в у ста-бшьносп бiосфери завдяки збереженню бiорiзноманiття та глобальному впливов! на кл!мат планети (Рю-1992). Враховуючи екосистемну, бюсферну роль деревних рослин як активного учасника кругообку речовин та енерги на Земл!, а та-кож середовища кнування багатьох видш живих оргашзмш, питания дослщжен-ня та збереження лк1в залишаеться одним !з найвагомтих аспект природоко-ристування. Яков! фггоценози мають важливе значення у шдтриманш стабшь-носп екосистем, виконуючи водо- i клiматорегулювадьиу роль, забезпечуючи господарсью, саштарно-гшешчш, рекреащйш та шш! функци. Вони е ключови-ми рослинними угрупованнями для збереження ландшафтно!' i, особливо, бютич-но1 р!зномаштност1 оргашзм!в, зокрема грибш.
З !ншого боку, у склад! мжобюти лкових фтоценозш ктотною за кшькк-ним та яккним представнищвом е фракця дереворуйшвних гриб1в. Роль остан-шх у лкових фггоценозах неоднозначна. В одних випадках, як збудники корене-вих i стовбурних гнилей, ксилотрофш базидюмщети, зокрема афiдофороíдиi гриби, можуть негативно впливати на фггосаштарний стан лку. В шших, ксилот-рофш гриби як оргашзми-деструктори е обов'язковим компонентом лкових екосистем. Вони забезпечують нормальний кругообк речовини та енерги, здшсню-ють деструкцию рослинно!' оргашки, будучи активними руйшвниками лкшну та целюлози. Дереворуйшвш гриби е найважливтою фуикцiонадьною ланкою ль сових екосистем, як! пройшли з ними тривалу коеволюцда (Каратыгин, 1993; Cl? men?on, 2004) та виявляють високу чутливкть до змш середовища [31, 37]. Тому íх досладження е вагомою частиною мошторингу лкових екосистем.
Мета роботи полягае в аналiзi стану дослщженосп закономiрностей ко-адаптивно! системи деревних рослин i ксилотрофних гриб1в, яш е сучасною, необидною основою для щдикаци та монiторингу стану навколишнього середовища.
Аналiз попереднiх дослщжень та публiкацiй. На сьогоднi росшсьт вче-нi вже набули досвщу щодо використання ксилотрофних грибiв шд час ощню-вання антропогенного впливу на лiсовi екосистеми [4, 11, 32, 44]. Окрш того, в зв'язку з виходом у свДт низки монографiчних робiт з систематики та флористики афшофорощних гриб1в [2, 3, 6, 18, 47, 48, 49, 51, 52, 54, 58, 59, 61], еколопчний напрям !х дослщження вбирае в себе також напрацювання з галузi лiсознавства [38, 56-57, 60].
Еколопчну оцiнку лкових ресурсiв зроблено в низщ дослщжень Укра-шського ордена "Знак Пошани" науково-дослiдного iнституту лiсового господар-ства та агролкомелюрацп Дм. Г.М. Висоцького, Украшського науково-дослщно-го iнституту прського лiсiвництва Дм. ПС. Пастернака та Нацюнального лкотех-нiчного унiверситету Украши. Проблеми, принципи на напрямки дослщження лiсових екосистем викладено, зокрема, в енциклопедичнш пращ Г.Ф. Морозова [24]. АнолДз лiтературних даних свДдчить про набутий певний досвщ з оцшюван-ня фiтосанiтарного стану та розвитку лкових екосистем, розроблено нормативи рекреащйного навантаження, встановлено особливосп аеротехногенного забруд-нення лДсДв [9, 19, 22, 30, 41]. А.А. Ячевський [46] та С.1. Ванiним [10] започатку-вали також мжолопчний напрям у лковш фiтоиатологií. За кордоном переважа-ючим напрямком дослiдження коадаптивно! системи деревних рослин i ксилотрофних гри6Дв е природоохоронний аспект [53, 55]. Пращ В.А. Мухша [27-28], М.А. Бондарцево! [5, 7], М.А. Сафонова [33] присвячеш аналiзу видово!, трофДч-но! та формацшно! структури мжобюти. Питання фДзюлопчного впливу ксилотрофних гриб1в на деревш рослини порушено у працях В. Ршачека [31]; Н.Т. Сте-паново! та В. А. Мухша [37]; О. Шшдта [60].
Виклад основного матерiалу. Мiкоценоз за макротаксономiчними по-казниками будови фшеми органiчного свиу (Кусакин, Дроздов, 1994, 1998); ана-томДчними, морфолопчними i функщональними параметрами структури [39, 40] та за еволющйними характеристиками [7-8, 28-29, 39-40] розглянуто як ценотич-ну структуру в складi лково! екосистеми.
В Укрш'ш мiкорiзноманiття рослинних угруповань дослiджуе чимало про-вДдних мжолопв. Серед автор1в, чи! пращ прямо чи опосередковано стосувалися дереворуйшвних гриб1в, Л.А. Яворський [45], З.К. Гiжииька [12-14] (м. Кив та його околищ), М.Ф. См^ка [34] (6уковД лки Закарпатсько! обл.), В.М. Солома-хша, М.М. Пруденко [36] (лки Кашвського природного заповедника), А С. УсД-ченко [43] (Харювський Лiсостеи). У повоенний перюд виник фiтоиатологiчний напрямок дослiдження мжобюти, який розвинули М.Я. Зерова [15-17] (Кшвсьт мкью зеленi насадження; Правобережжя Украши), З.Г. Лавiтська [23] (Кйвсь-кий Лiсостеи), О.В. 1саева [20] (Середня Надднктрянщина), С.Ф. Морочковський [25-26] (Л1вобережжя Украши), Г.С. Харкевич [42] (Донецька обл. Украши) та ш. Фундаментальну роботу з дослiдження афшофорощних гри6Дв природних i штучних рослинних угруповань Степу Украши та !х екологiчних особливостей здiйснила 1.М. Солдатова [35], у Криму - В.П. !сков [21]. Шд юрДвниц-
твом 1.О. Дудки зроблено узагальнення багаторiчних дослщжень мiкобiоти Украши - комп'ютеризащя основно! частини колекщ! гриб1в 1нституту ботанiки iM. М.Г. Холодного НАН Украши, видання "Fungi of Ukraine. A Preliminary Checklist" [50]. Проте, незважаючи на набутий досвiд у цих питаниях, видiлення закономiрностей коадаптивно! системи деревних рослин i ксилотрофних грибiв залишаеться не дослiдженим повною мiрою.
Отже, дослiдження зазначених вище проблем вирiзняються здебiльшого, з одного боку, методичними пiдходами та глибиною опрацювання лише певних структурно-фуикцiональних компонент™ лiсовоí екосистеми або, з шшого боку, стосуються здебiльшого систематики та флористики грибш. Це призводить до от-римання неповно!' iнформацií, особливо в умовах впливу комплексу чинникш (рГз-ного походження, iнтенсивностi, небезпеки) не ильки на коадаптивну систему деревних рослин i ксилотрофних грибш, але й на навколишне середовище загалом.
Необхщною умовою досшдження закономiрностей коадаптивно!' системи ксилотрофних грибш i деревних рослин е передуем зональнiсть дослiджения. Порiвияльна оценка процесш формування структур фiтоценозiв i мжоценозш у рiзних лiсових формащях рiзних природно-кл1матичних зон дае змогу виявити й описати еволюцiйно сформованi консорщйт зв'язки.
Найважливiшим функцiональним завданням ксиломжокомплексу е регу-ляпдя структур фiтоценозiв у процесi сукцесiйного руху фггоценозу до стану найбшьшо! збалансованостi всх його ценотичних структур. Саме цю функцию ксилотрофних гриб1в потрiбно розглядати як один з найважливiших гетеротроф-них еволюцiйних механiзмiв, що бере участь в еволюцшному русi сукцесшного розвитку. Цей механiзм поеднуе процеси послаблення дерев, ураження деревос-ташв у кiлькiсних i якiсних показниках, нагромадження деревного вiдпаду i швидккть його розкладання ксиломiкокомплексом в единий збалансований про-цес, який вщображае вiдповiднi структурнi та динамiчнi характеристики лково! екосистеми [33].
Закономiрностi коадаптивно!' системи ксилотрофних гриб1в можна вида-лити пiд час аналiзу консортивних зв'язюв саме в природних лках, оскiльки такi екосистеми е найстшшшими до впливу негативних екологiчних чиннишв рiзного генезису. У цьому контекст!, найвагомтими критер1ями "сталостi" лiсових еко-систем е оптимальний склад фггоценозу вщносно екотопу; оптимальна вiкова структура деревостану; оцiнка санiтарного стану деревостану; наявнiсть певно! кшькосп вiдпаду тощо. Досшдження закономiрностей формування параметрiв ксиломжокомплексу у " стшких" лкових екосистемах дасть змогу видшити юль-ккт (закономiрностi розподшу ураження деревостанв, стушнь деструкпií дере-вини) та яккт параметри (видова, трофiчна, систематична структура). Дерево-руйтвт гриби виконують певною мГрою функцию ендогенного регулятивного мехашзму у формуваннi структурно-функцiональних компонентiв фтоценозу [1]. Вадповадно до змши структури фiтоценозу змiнюеться i склад ксилотрофш, рГвн ураження ними деревостанiв, величина деревного вiдпаду. Показником "стшкостГ лково! екосистеми е саме рiзномаиiття дереворуйшвних грибш, тому значнi коливання показниюв рiзномаиiття ксилотрофш характеризують "нес-тшккть" стану лково! екосистеми.
Вiдомо, що ксилотpофнi гриби пеpедyсiм мають спещал!зацда до родово! належност! сyбстpaтy, його pозмipy та стaнy. Спещал!защя видав ксшотрофник гpибiв до пеpебyвaння на деревиш певниx родав рослин, як одна з xapaктеpистик ïx троф!чно!' шш1, склaдaeться з двоx складовж: нaявнiсть i виpaженiсть y видав спецiaлiзaцiï до пеpебyвaния на деревиш певного роду деревне рослин; широта та шш! особливосп загального спектра деревнж рослин, як1 продукують сyбстpaт для ксилотpофниx гриб1в [8].
У кyльтypфiтоценозax, як1 створюються, як правило, без ypaxyвaння ос-новниx законом!рностей формування стiйкиx лiсовиx екосистем, факультативш види ксилотрофДв, як! мають високий стушнь патогенност!, беруть безпосередню участь у формуванш бшьш стiйкиx лiсовиx угруповань. Розселення ксiлотpофниx гриб1в у кyльтypфiтоценозax лiмiтyeться кшькктю доступного субстрату i критично високою випаровуванктю, що пов'язано з ажурнктю крон деревосташв i несформованктю (або дуже малим проективним покриттям) трав'яного покриву.
Визначення параметрДв деревостану та ^адаптивн^ систем здiйсиюeться з ypaxyвaнням спiввiдношения piзномaнiтниx груп бaзaльниx та мapгiнaльниx видав деpевоpyйиiвниx гриб1в, як! мають вщповщш матричш еко-лопчш шдекси, як! своeю чергою xapaктеpизyють процеси розвитку деревостану (ркт або розпад). За даними чисельносп ксилотpофниx вид1в та ïxиiми матрич-ними xapaктеpистикaми визначаються виндш мжолопчш !ндекси базальносп деревостану, який вмiщye ксиломжокомплекс. Основш лiсiвничо-тaксaцiйиi по-казники деревостану (середня висота, середнш дааметр, шдекс зшкнутосп крон, запас, боштет, вш тощо) дають змогу оцшити параметри деpевниx рослин на р!з-нж вiковиx стaдiяx до появи деpевоpyйнiвниx гриб1в. Розpaxyнок вiдповiдниx показнитв для " стiйкиx" лiсовиx екосистем, де всиxaння e природним вщпадом, дae змогу оцшити складену структуру деpевоpyйнiвниx гриб!в. Всиxaния деревостану, яке пов'язане з негативними еколопчними чинниками, такими як поже-ж!, розвиток шшдниюв та шше, сyпpоводжyeться розвитком також транскорти-кaльниx маргшалДв та шдекси деревостану в такому випадку мають низку xapa^ теpниx диспропорцш [1].
Коадаптивна система деpевниx рослин i ксилотpофниx гриб1в залишаються й дос не дослщженими достатньою м!рою в yмовax навколишнього середовища мегаполку, що постшно змшюються, зокрема в Кжв! та його околицяx. Для вста-новлення циx законошрностей потр!бно: 1) встановити розподш ксилотpофниx гриб1в залежно вщ piзниx умов мкцезростань основниx деpевниx порщ Киeвa за ipa^em^ антропогенно!' трансформаций 2) проанал!зувати залежност! вггалггет-но!', вжово!' структури деpевниx рослин та троф!чно!' спещал!заци ксиломжоком-плексу в yмовax мегаполку; 3) оцшити вплив моpфометpичиниx параметрДв де-pевниx рослин Киeвa на видову, систематичну, троф!чну структуру ксиломжоком-плексу; 4) видалити законошрносп коадаптивно!' системи деpевниx рослин i кси-лотpофниx гриб1в залежно ввд антропогенно!' трансформацй' середовища.
Висновки. Узагальнюючи лггературш дан!, до основниx законом!рностей i функциональна особливостей коеволющйно!' динамки розвитку деревнж рослин i ксилотрофнж гриб!в доцшьно вщнести: 1) ксиломжокомплекс вxодить до складу лково!' екосистеми, мae вщповщну морфолопчну, еколопчну та функць
2. Екoлoгiя дoвкiлля
141
ональну будову та формуеться разом з деревними рослинами за законами стль-но! динамiки розвитку; 2) видова, трофГчна, систематична, iнформапiйна структура ксилотрофних грибгв вiдображае фiтосанiтарний стан, виалтетну та вжову структуру деревних рослин; 3) у природних лiсах, на вГдмГну вщ культурфггоце-нозгв, видова структура ксиломжокомплексу е збалансованою за сшввщношен-ням видав рГзно! трофГчно! спецiалiзапií; 4) структура ксилотрофних грибгв е вь дображенням параметрГв розвитку та стану лкгв за градаентом антропогенно! трансформапií умов мкцезростань, що свГдчить про едшсть, взаемозв'язок компонентов на всх крарх1чних ровнях.
Лiтература
1. Арефьев С.П. Системный анализ биоты дереворазрушающих грибов / С.П. Арефьев. -Новосибирск : Изд-во "Наука", 2010. - 260 с.
2. Бондарцев А.С. Трутовые грибы европейской части СССР и Кавказа / А.С. Бондарцев. -Л. : Изд-во АН СССР, 1953. - 1102 с.
3. Бондарцева М.А. Определитель грибов России. Порядок Афиллофоровые / М.А. Бондарцева, Э.Х. Пармасто. - СПб. : Изд-во "Наука", 1986. - Вып. 1. - 193 с.
4. Бондарцева М. А. Изменение видового состава трутовых грибов в условиях антропогенного воздействия / М. А. Бондарцева, Л.Г. Свищ // Проблемы лесопатологического мониторинга в таежных лесах Европейской части СССР. - Петрозаводск, 1991. - С. 9-11.
5. Бондарцева М.А. Видовой состав, распространение в лесных биогеоценозах и экологическая функция дереворазрушающих трутовых грибов / М.А. Бондарцева // Научные основы устойчивости лесов к дереворазрушающим грибам. - М. : Изд-во "Наука", 1992. - С. 90-139.
6. Бондарцева М.А. Определитель грибов России. Порядок Афиллофоровые / М.А. Бондарцева. - СПб. : Изд-во "Наука". - 1998. - Вып. 2. - 391 с.
7. Бондарцева М.А. Эколого-биологические особенности функционирования ксилотроф-ных базидиомицетов в лесных экосистемах / М.А. Бондарцева // Грибные сообщества лесных экосистем. - Петрозаводск : Изд-во Карельского НЦ РАН, 2000. - С. 9-25.
8. Бондарцева М.А. Адаптация к субстрату как один из факторов эволюции афиллофоро-идных грибов / М.А. Бондарцева // Грибные сообщества лесных экосистем. - Петрозаводск : Изд-во Карельского НЦ РАН, 2004. - Т. 2. - С. 9-21.
9. Бухарина И. Л. Биоэкологические особенности древесных растений и обоснование их использования в целях экологической оптимизации урбаносреды : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук / И. Л. Бухарина. - Тольятти, 2009. - 37 с.
10. Ванин С.И. Лесная фитопатология / С.И. Ванин. - М. : Государственное лесотехническое изд-во, 1948. - 416 с.
11. Василяускас Р. А. Дереворазрушающие грибы как биоиндикаторы антропогенного воздействия в лесных биогеоценозах Литвы / Р.А. Василяускас // Проблемы лесопатологического мониторинга в таежных лесах Европейской части СССР. - Петрозаводск, 1991. - С. 15-17.
12. Пжицька З.К. Гриби, що було зiбрано восени 1925 та весни i лги 1926 р. в Кив. ботса-ду / З.К. Пжицька // Вгсник Кшвського Ботсаду. - 1926. - Вип. 4. - С. 74-76.
13. Пжицька З.К. Матергали до мжофлори Украши / З.К. Пжицька // Вгсник Кшвського Ботсаду. - 1929 а. - Вип. 9. - С. 92-101.
14. Пжицька З.К. Матергали до мжофлори Украши / З.К. Пжицька // Вгсник Кйвського Ботсаду. - 1929 б. - Вип. 10. - С. 4-41.
15. Зерова М.Я. Матергали до вивчення мгкофлори та грибних хвороб Кишських мгських зелених насаджень // Ботангчний журнал АН УРСР. - 1948. - Вип. 5, № 2. - С. 100-114.
16. Зерова М.Я. Паразитна мгкофлора лгсонасаджень Правобережжя Украшсько! РСР / М.Я. Зерова // Ботангчний журнал АН УРСР. - 1953. - Вип. 10, № 4. - С. 66-74.
17. Зерова М.Я. Polyporus rhizophilus (Pat.) Sacc. i Pleurotus eryngii Fr. ex D.C. var. ferulae Lanzi - цткавГ новГ для Украшсько! РСР види грибГв, виявлеш в цшинних степах / М.Я. Зерова // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 1953. - Вип. 14, № 2. - С. 69-71.
18. Змитрович И.В. Определитель грибов России. Порядок Афиллофоровые / И.В. Змитро-вич. - М.-СПб. : КМК. - 2008. - Вып. 3. - 264 с.
19. Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и растения / Г.М. Илькун. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 246 с.
20. Исаева Е.В. Микофлора Среднего Приднестровья и ее значение в народном хозяйстве : дисс. ... канд. биол. наук / Е.В. Исаева. - К., 1951. - 368 с.
21. Исиков В.П. Дендромикология / В.П. Исиков, Н.И. Конопля. - Луганск : Изд-во "Альма-матер", 2005. - 353 с.
22. Кулагин А. А. Древесные растения и биологическая консервация промышленных загрязнителей / А.А. Кулагин, Ю.А. Шагаева. - М. : Изд-во "Наука", 2005. - 190 с.
23. Лаштська З.Г. Мжолопчна флора широколистяних лiсiв Кшвського люостепу : дис. ... канд. бюл. наук / З.Г. Лавгтська. - К., 1947. - 196 с.
24. Морозов Г.Ф. Учение о лесе / Г.Ф. Морозов. - М.-Л. : Госиздат, 1928. - 440 с.
25. Морочковський С.Ф. Бша гниль деревних порвд, що викликаеться трутовиком Polypo-rus squamosus (Huds.) Fr. на Укршш / С.Ф. Морочковський // Боташчний журнал АН УРСР. -1952. - Вип. 9, № 1. - С. 57-61.
26. Морочковський С.Ф. Мшофлора полезахисних люонасаджень лiвобережного степу та люостепу Украшсько!' РСР / С.Ф. Морочковський // Боташчний журнал АН УРСР. - 1953. - Вип. 10, № 4. - С. 57-65.
27. Мухин В. А. Экологические закономерности формирования и структуры биоты ксилот-рофных базидиомицетов Западно-Сибирской равнины : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук / В.А. Мухин. - М., 1990. - 32 с.
28. Мухин В.А. Биота ксилотрофных базидиомицетов Западно-Сибирской равнины / В.А. Мухин. -Екатеринбург : Изд-во "Наука", 1993. - 232 с.
29. Мухин В.А. Основные закономерности современного этапа эволюции микобиоты лесных экосистем / В.А. Мухин, Д.В. Веселкин, Е.В. Брындина и др. // Грибные сообщества лесных экосистем : матер. корд. исслед. - Петрозаводск : Изд-во Карельского НЦ РАН, 2000. - С. 26-36.
30. Николаевский В.С. Экологическая оценка загрязнения среды и состояния наземных экосисистем методами фитоиндикации / В.С. Николаевский. - М. : Изд-во МГУЛ, 1998. - 193 с.
31. Рипачек В. Биология дереворазрушающих грибов / В. Рипачек. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - 276 с.
32. Переведенцева Л.Б. Экологические группы агариковых грибов лесных ценозов в условиях промышленного загрязнения / Л.Б. Переведенцева, Л.Е. Мехоношин // Экологические основы воспроизводства хвойных лесов Прикамья. - Пермь : Изд-во Перм. ун-та, 1990. - С. 60-66.
33. Сафонов М.А. Структура сообществ дереворазрушающих грибов / М.А. Сафонов. -Екатеринбург : Изд-во Ур-О РАН, 2003. - 269 с.
34. Смщька М.Ф. Грибш хвороби деревних та чагарникових порщ букових лiсiв Закар-патсько'1 област / М.Ф. Смщька // Ботанчний журнал АН УРСР. - 1955. - Вип. 12, № 4. - С. 87-92.
35. Солдатова И.М. Афиллофоральные грибы степной зоны Украинской ССР : дисс. ... канд. биол. наук / И.М. Солдатова. - К., 1976. - 235 с.
36. Соломахина В.М. Грибы (Mycobiota) Каневского заповедника / В.М. Соломахина, М.Н. Пруденко // В кн. Пращ Кащвського заповедника. - Канв, 1998. - С. 6-107.
37. Степанова Н.Т. Основы экологии дереворазрушающих грибов / Н.Т. Степанова, В.А. Мухин. - М. : Изд-во "Наука", 1979. - 100 с.
38. Стороженко В.Г. Научные основы устойчивости лесов к дереворазрушающим грибам / В.Г. Стороженко, М.А. Бондарцева, В.А. Соловьев, В.И. Крутов. - М. : Изд-во "Наука", 1992. -221 с.
39. Стороженко В.Г. Стратегии и функции грибных сообществ лесных экосистем / В.Г. Стороженко // Грибные сообщества лесных экосистем. - Петрозаводск : Изд-во Карельского НЦ РАН, 2000. - С. 37-42.
40. Стороженко В.Г. Устойчивые лесные сообщества. Теория и эксперимент / В.Г. Стороженко. - Тула : Изд-во "Гриф и К", 2007. - 192 с.
41. Тарабрин В.П. Фитотоксичность органических и неорганических загрязнителей / В.П. Тарабрин, Е.Н. Кондратюк, В.К. Башкатов. - К. : Изд-во "Наук. думка". - 1986. - 215 с.
42. Харкевич Г.С. Мшофлора деревних i чагарникових порщ Сталшсько'1 област / Г.С. Харкевич // Украшський ботанчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 1959. - Вип. 16, № 3. - С. 72-81.
43. Усиченко А. С. Афиллофороидные грибы Северо-востока Украины : дисс. ... канд. биол. наук / А.С. Усиченко. - Харьков, 2009. - 343 с.
44. Юпина Г.А. Дереворазрушающие грибы антропогенных территорий // Микология и фитопатология : журнал, 1987. - Т. 21, вып. 3. - С. 195-199.
45. Яворский Л.А. Материалы к флоре гименомицетов окрестностей г. Киева // Мат. по Микологии и фитопатологии : журнал. - 1915. - Вып. 1, № 2. - С. 10-34.
46. Ячевский А. А. Основы микологии / А. А. Ячевский. - М. : Сельхозгиз, 1933. - 1038 с.
47. Bernicchia A. Polyporaceae s.l / A. Bernicchia. - Italia : Ed. Candusso, 2005. - 808 p. - (Fungi Europaei; 10).
48. Bernicchia A. Corticiaceae s.l / A. Bernicchia, S.P. Gorjin. - Italia : Ed. Candusso, 2010. -1008 p. - (Fungi Europaei; 12).
49. Eriksson J. The Corticiaceae of North Europe / J. Eriksson, K. Hjorstam, L. Ryvarden. - Oslo : Fungiflora, 1973-1988. - Vol. 1-8. - 1631 p.
50. Fungi of Ukraine: a preliminary checklist / Eds. D.W. Minter, I.O. Dudka. - Surrey; Kiev, 1996. - 361 p.
51. Gilbertson R.L. North American polypores / R.L. Gilbertson, L. Ryvarden. - Vol.1. Abortipo-rus - Lindtneria. Oslo: Fungiflora, 1986. - Pp. 1-436.
52. Gilbertson R.L. North American polypores / R.L. Gilbertson, L. Ryvarden. - Vol. 2. Megas-poroporia - Wrightoporia. Oslo: Fungiflora, 1987. - Pp. 437-885.
53. Holec J. Interesting macrofungi from the Eastern Carpathians, Ukraine and their value as bioindicators of primeval and near-natural forests / J. Holec // Mycologia Balcanica, 2008. - Vol. 5. -Pp. 55-67.
54. Jilich W. The resupinate nonporoid Aphyllophorales of the temperate Northern Hemisphere / W. Jilich, J.A. Stalpers. - Amsterdam: North-Holland Publishing Company, 1980. - 335 p.
55. Kotiranta H. Uhanalaiset Kaavat Suomessa / H. Kotiranta, T. Niemeli. - Helsinki, 1996. -
184 p.
56. Kiffer N. Ecological determinants of fungal diversity on dead wood in European forests / N. Kiffer, F. Gillet, B. Senn-Irlet, D. Job, M. Aragno // Fungal Diversity, 2008 а. - Vol. 30. - Pp. 83-95.
57. Kiffer N. Wood-inhabiting aphyllophoroid basidiomycetes in Central European forests with different management intensities / N. Kiffer, F. Gillet, B. Senn-Irlet, M. Aragno, D. Job // Canadian Journal of Forest Research, 2008 b. - Vol. 20. - Pp. 73-85.
58. Ryvarden L., Gilbertson R.L. European polypores / L. Ryvarden, R.L. Gilbertson. - Part 1. Abortiporus - Lindtneria. - Oslo : Fungiflora, 1993. - Pp. 1-387.
59. Ryvarden L. European polypores / L. Ryvarden, R.L. Gilbertson. - Part 2. Meripilus -Tyromyces. - Oslo : Fungiflora, 1994. - Pp. 388-743.
60. Schmidt O. Wood and Tree Fungi. Biology, Damage, Protection, and Use / O. Schmidt. - Heidelberg: Springer, 2006. - 336 p.
61. Yurchenko E.O. The genus Peniophora (Basidiomycota) of Eastern Europe. Morphology, taxonomy, ecology, distribution / E.O. Yurchenko. - Minsk : Edition "Belorusskaya nauka", 2010. -338 p.
Блинкова Е.И., Иваненко А.Н. Состояние исследованности коадаптив-ной системы древесных растений и ксилотрофных грибов
Рассмотрено состояние исследования вопроса, касающегося коадаптивной системы древесных растений и ксилотрофных грибов. Проанализированы роль и функции ксилот-рофов в генезисе природных лесов и культурфитоценозов. Рассмотрены основные закономерности консортивных связей афиллофороидных грибов в лесных экосистемах.
Ключевые слова: коадаптивная система, афиллофороидные грибы, природный лес, культурфитоценоз.
Blinkova O.I., Ivanenko O.M. State scrutiny of consortium of woody plants and wood-destroying fungi
Condition scrutiny issue of consortium of woody plants and wood-destroying fungi discussed in the article. The role and function of wood-destroying fungi in the genesis of natural forests and cultivated cenosis were analyzed. Basic regularities of consortive links of aphyllop-horoid fungi in forest ecosystems have been considered.
Keywords: consortium system, aphyllophoroid fungi, natural forest, cultivated cenosis.
