CC BY
12
Л|тература
1. Ащцпанова Т.В., Дудка I.O., Мережко Т.О., Гайова В.П. Динамка ф1топатогапшх гриб1и у мжокомплексах кризових екосистем дубових niem УкраУни // Збереження бюрпномапшю-cri вУкраУш. Нацюнальна конференшя, Каши, 21-24 жовтня 1997 р.-К.: F.reM, 1997.-С. 15.
2. AiwpiriikO TJI., Клестов MJI., Прядко Р.Я. i ¡н. Роль мгждержашшх прнродно-злпо-вщних Tcpirropift у збереженти бюрЬиоматтга природних релотв // Збереження 6iopiinoMaiiiTiiocTi в УкраМ. Нацюнальна конферевдш, Кашв,21-24 жовтня 1997р.-К.: Егем, 1997.-С. 16.
3. Ардамацкая Т.Е. К биоразнообразию орнитофауны Украины // Збереження бюрвнома-HiTHoeri в УкраМ. Нацюнальна конференщя, Катв, 21-24 жовтня 1997 р. - К.: Егем, 1997. - С. 17
4. Беспалко О.П. Использование семеношения сосны в качестве биоиндикатора// Плодоводство, семеноводство, интродукция. - Красноярск, 1999. - С. 17-18.
5. Булахов B.JI. БюрЬномашття як фактор еколопчно ctihkux екосистем в умопах посилс-ного антропогенного тиску // Збереження б1ор1зноман1тност1 в WpaViii. Нацюнальна конференщя, Катв, 21-24 жовтня 1997 р.-К.: Егем, 1997.-С.20-21.
6. Гордкнко МЛ., Карпенко B.I. Липа дрйнолиста i культури з Vi участю. - К.: Сшъгоспос-BiTa, 1996.-224 с.
7. Дехтяр М.Н. Нематоды: проблемы исследования в Украине // Збереження бюр1зномат-thocti вУкрали. Нацюнальнаконференщя, kahib, 21-24жовтня 1997 р.-К.: Егем, 1997.- С. 27-28.
8. Дщух Я.П., Плюта П.Г. Ф1то1ндикац1я еколопчних фактор1в. - К.: Наук, думка, 1994. -
280 с.
9. Загуральская JI.M. Динамика микробиологических параметров минерализации органического вещества в почвах сосновых лесов Карелии//Лесоведение. - 2000. - № 2.-С. 8- 13.
10. Зубков А.Ф. Агробиоценотическая фитосанитарная диагностика. - СПб., 1995. - 386 с.
11. Емельянов И.Г., Шеляг-Сосопко IO.P. Уровни биологического разнообразия и стратегия его сохранения // Збереження бюр1зномаштносп в УкраУш. Нацюнальна конференщя, Kanin, 21- 24 жовтня 1997 р. - К.: Егем, 1997. -С. 32-33.
12. Криницький Г.Т., Третяк П.Р. Охорона бюрпномаштгя: теоретичш та прикладш' аспекта // Науковий вгсник: Доаидження, охорона та збагачення бюрпномапггтя / Зб1рник науково-техшчних праць- - Льган: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.9. - С. 15-25.
13. Молчанов A.A. Лес и окружающая среда. - М.: Наука, 1968. - 246 с.
14. Музика М.Я. Лкюгосподарська та оргатзащйна Д1ялыпсть заповщниюв // Науковий BicHHK: Л]С1внич1 дослщження в УкраУт / Збфник науково-техтчних праць. - Льв1в: УкрДЖУ. -1999. - Вип. 9.10.-С.147-150.
15. Соколов М.С., Монастырский O.A., Пнкутпова Э.А. Экологическая защита растений / Под ред. акад. Захаренко. - Пущино, 1994. - 462 с.
16. Сорокин II.Д., Машанов А.И., Пашенова Н.В. и др. Микробиологическая индикация нарушенных лесных экосистем Сибири // Лесоведение. - 2000. - № 2. - С. 3-7.
17. Столяров М.В. Восстановление и сохранение биологического разнообразия агролан-дгаафтов как одна из перспективных стратегий современной защиты растений // Защита растений в условиях реформирования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, эколотич-ность. Тезисы докладов Всерос. съезда по защите растений ВИЗР. - 1995. - С. 90.
18. Цыганов ДН. Фитоиндикация экологических режимов Я подзоне хвойно-широко-лиственных лесов. -М.: Наука, 1983. - 198 с._
Доц. 1.В. Делегаи, к.с.-г.п.; студ. 1.1. Делегап - УкрДЛТУ
ТЕНДЕНЦИ ЗМ1НИ ЯКОСТ1 МИСЛИВСЬКИХ ТРОФЕ1В ПАРНОКОПИТНИХ ТВАРИН
За матер1алами лнжнародних виставок масиви оцшок призових трофеУв парнокопнт-них мисливських тварин: оленя благородного, оленя плямистого, лат. козул1, лося, спит дикоУ, зубра та муфлона апроксимовано за допомогою логарифм1чноУ, лЫйноУ та степене-воУ функшй. Показано стшку тенденщю зростання якосп трофеТв пю. може служити пере-конливим доказом високоУ ефективност1 мисливського господарства у сфер! охорони й збереження генетичного фонду парнокопитних тварин.
12 До 125-р1ччя УкрДЛТУ
У давнину, коли ycnix на полювянш означав благополучия, а иевдача - голод i загибель, мисливш прагпули вплинути на результата полювання з допомо-гою амулет1в - зубт, Kirria, ¡к;пв, хутра, копит тварин, яких пони здобували. Спо-чатку використовували ii частини тша тварин, шо могли допомогти мисливцю нападати або оборонятися. 3 часом мисливш почали над1вати на себе шкуру добу-того звфа як символ yciiixy. Поступово шкури стали поеднувати з одягом ¡3 трав, ¡нших матер1ал1в. Походження сучасного одягу можна, у зв'язку з цим, пояснити не тшьки потребою вбереп ися вщ холоду, а й бажанням прикрасити себе трофеями полювання та шшими предметами. Саму назву трофей виводять вщ давньо-грепького trophaeum - трофей, нам'ятка про nepeMoi-y, знак, пам'ятник (у греюв встаиовлювався на Micui перемог и i обвппувався захопленими обладунками, збро-ею, у римлян - на Каштолп).
Мисливсью трофеУ це особлнвим чином оброблена частина тупп, або вся туша здобутого зв1ра чи птаха. Bin с свщчепням майстерност1 мисливця, пам'ят-кою про удачу. Прагнучи вщобразитн i зберегги найсильнпш враження вщ полювання, змагаючись з колегами, мислиши нридишоть велику уваг^ трофеям, вщ поколшня до поколшня перелагаться традитш Ух обробки й опорядження. До трофеУв вщносять роги, ¡кла кабашв, Bepxiii ¡кла оленя, хвости самц1в niyxapie, тете-руюв, rocrpi закшчення крил вальдшнепа, черепи й шкури хижих 3Bipin тощо. Красу та iiiun якосп мисливських трофеУв оцппоють за снещальними правилами. Вперше огпнку трофеТв - оленячих poriB - провели в Австрп в 1873 poui. Правила оцшки тод! були суб'ективш, головним чипом 3opoei враження. 3 часом все бшь-шого значения набирало вим!рювання porin, визначення Ух poiMipin, могутност1, MaciiBnocTi. Ни!п мисливсью трофеУ ошшоються зпдно з единими правилами М1жнародноУ ради з мисливства й охорони диких тварин (ОС).
Специальна експертиза мисливських трофеУв i ошнка Ух якосгей за балыюю системою CIC проводиться на виставках, як1 оргашзуються з метою демонстраш'У досягнень мисливського госнодарства, пропагаиди мисливства, шдвищення тех-1ичноУ, правовоУ культури й етики полювання та мисливсько-господарськоУ д1яль-iiocri загалом, нагромадження науковнх магер1ал1в, розвитку мисливського туризму (Бондаренко, Делеган, Мазепа, Рудишин, 1996).
Po3Mipn, як!сть трофея, сума набраннх ним при експертнш ouinui бал1в св1дчить не тш,ки про ycnix мисливця, а й нро результат мисливськогосподар-ськоУ д1ялыюст1 на територп, де здобуто трофей. Параметри та особлнliocTi pir, ¡к-л1в, шкури визначаються спадковими властивостями оргашзму тварини i умовами середовища, в якому вона жипе. За як1стю трофея можна судити про стан, благо-получчя чи неблагоиолуччя тварин пепноУ repinopi'i, а також про еколопчну обстановку на цш територп. 1накшс кажучи, пцшошепня юлькост! призових ("Гран-npi", золота, cpi6na та бронзова медал1) трофсУв до загалыюУ млькосп здобутих caMuiB впродовж одного чи юлькох сезошв, може служити одним ¡з найСнлыи об'-(ктнвних критерпв р1вня ведения госнодарства на конкретний вид парнокопитних мисливських тварин у межах певпого госнодарства, адм1упстративного району облает! й краУни в uijioMy.
Мислипсью трофеУ е частиною художньо-естечичноУ кульгури народу, а естетична Д1Я трофеУв пор1внюеться з д1ею живопису та скульптури, сприяе фор-муваншо у громадян природоохоронноУ евщомоеп. Виставки трофеУв завжди ви-
I. Лкпне та еяловп-мяркопе гоеппдяре! no I 3
кликають велику заш'кавлешсть i привертають увагу багатьох вщв|'дувач1в. II Гв-poni виставки мисливських трофеУв мають дану icTopiro й багат! традиии. Перша велика експозищя мисливських трофеУв датуеться 1873 роком, тд час всесв^ньоУ виставки у В¡дш. Наступи! - в 1891 poui у Празь в 1900 poui в Парижу в 1901 pout в Будапешт!, в 1904 poui - вщбулася десята тмецька виставка трофеУв (I 166 ев-ропейських i 30 африканських трофеУв).
Перша М1Жнародна виставка мисливських трофеУв вщбулася в 1910 poui у BiflHi пщ патронатом Франца Йосипа. На шй експонувалося 2 900 трофеУв з п'яти кра'Ун Свропи. Серед численних гостей виставки були - президент США, корол1 ШвешУ i Бельгй' iHmi видатш особистостк Ошнка трофеУв проводилася шляхом Bi-льного судження, понад тисяча з них була визнаиа кращими. Наступи) виставки проходили в 1930 poui в Лейпцигу (3 000 трофеУв з шести краУн), в 1937 в Берлин (7 195 трофеУв з 24 кра'Ун Свропи, Азп, Африки). Максимальна сума багнв, яку тут набрали оленяч! роги 242,0 (трофей ¡3 Чехословаччини), роги KOiyjii - 184,3 (Польша), ¡кла кабана - 151 (Полыца). Останш пщ час вшни, на жаль загинули, але за вим1рами та св1тлинами у Польии зроблено когию. Здобуто Ух було в околи-цях c.PHXTHHi на Галичиш (тепер Льв1вська область). На перппи шсляпоешпй ви-cTaeui, що вщбувалася в Дюссельдорф! (2 639 трофе'Гв з Свропи, Азп, Африки, T li-вшчно'У та П!вденноУ Америки), новий чемп!он виставки був встановлений т!льки щодо европейського благородного оленя - 248, 55 бала (роги з Югославп). На м!жнароднш виставц!, що проходила в югославському мют! Hoßi-Сад у 1967 poui (2 377 трофеУв з 18 краУн) серед чемпюнш були роги лося з тодшшього СРСР (406,55 бала).
Всесв1тня мисливська виставка 1971 року в Будапешт! вщображала вплив полювання на сучасне життя людини, досягнення мисливського господарства та мисливствознавства, роль мисливства в oxopoHi природи та розвитку м!жнародно-го туризму. На виставку з'Ухалися представники 51 краУни. Мисливсью трофеУ були виставлеш 33 краУнами (5 389 трофеУв 122 вид!в тварин. УкраУна привезла на цю виставку 35 трофеУв, один з них здобув "Гран-npi", 23 - золоту, 1 - cpiöny, 1 -бронзову медаш. Чемшонами виставки стали - роги европейськоУ козул! 228,68 бала (Угорщина), лося - 415,90 (СРСР), ¡кла кабана - 142,30 (Польша) та imui. Чемшони М!жнародноУ виставки в Пловдив! (1981) - роги оленя - 261,25 бала (Болгар1я), ¡кла кабана - 149,29 (Болгар!я). Imui велик! виставки мисливських трофеУв - Брно (1985 р., 6 526 трофеУв), Нпра (1990 р., 8 998 трофеУв) та Бухарест (1997 р., 4 272 трофеУ). За перюд з 1937 року до 1997 вщбулося 40 великих виста-вок мисливських трофеУв. У 2000 poui пройшли ¡ще flßi виставки - у 4exii та Hi-меччин!.
Перший укра'Унський конкурс мисливських трофеУв вщбувся в 1972 poui (133 експонати). Найб!льш представницькою була III республ'жанська виставка, яка в!дбулася у Киев! в 1988 poui. На нж виставлялося понад 550 трофеУв, 363 з них вщзначеш медалями, в тому числ1 125 трофеУв вщ Льв!вськоУ облает!, 104 пщ ЗакарпатськоУ, 40 - вщ ХарювськоУ, 85 вщ Киева та КиУвськоУ область Золот! ме-дал! здобули роги лося европейського — 324,60 бала КиУвська область), лат -184,50 (Чернтвська область), оленя благородного -242,96 (Чертпвська область, козуш европейськоУ - 158,55 (Юровоградська область), ¡кла кабана - 158,25 бала (Волинська область). Останш вперше, мабуть, перевершили рекорд виставки 1937
74 ~~ До 125-Р1ЧЧЯ Ук|\ПЛТУ
року. Злобуп пони полкьким мисливцем A.I.I кшшуком п 1977 poui у Харювсь-кш область
СЧ'ДЯчи la KÍJir.KÍCTio призових ("Грян-npi", золота. cpiGna та бронзова ме-дал1) трофеУв, що виставлялися на м1жиародних виставках пайвищого pinna ведения господарства ira оленя благородного досягли мисливш Угоршини (94), Бол-lapiï (92), Югославп (67) та Румунп (39). YropcbKi мисливш мають також iiaüGi-лыпе призових трофеУв лат (113). HaÜKpami трофеУ штродуковаиого оленя пля-мистого походягь з Чехи ( (6) та 1 Пмеччиш ( 16). За юлыастю призових poriB козу-л1 европейськоУ на першому mícuí Польша (78), дал i слшують Угорщина (68), Ру-мушя (61 ) та Чех1я (36). Щодо ропв лося, то пальму nepinocri надшно утримають Шпешя (32), Pocia (29) i Фшлянд1я (10). За пата свит дикоУ намбнгьше прю'ш ма-югь Румушя (111)- Польша (75) та Болгар'|я (55). У розведенш муфлона nenepeRe-ршених ycnixÍB досягли чесью i словацью мисливш, як! за юльюстю медалей (440) значно вкпередили Шмеччину (68) i Югослаппо (39). ТрофеУ вщродженого зубра на виставки представляли -ильки 11олыца (4), Болгар1я ( I ) та Латвия ( 1 ).
lia ochobí аналпу матер1ал1в висгавок мисливських трофеУв (Uromas, Lochman. Macourek, 1974; Szechenyi, 1990; Ьондареико, Делеган, Мазепа, Руди-111ИИ, 1996; I liornas,!998) нами з'ясопано загалып тепдешш змпш Ух якость Для цього масиви ouíhok призових трофеУв париокопитиих мисливських тварин: оленя благородного, оленя плямистого, лаш, козуле лося, свиш дикоУ, зубра та муфлона аироксимована за допомогою логарифм1чноУ, лнпиноУ та стененево'У функций (рис. 1-8). В припиши' за початок ni;m¡ky прийнято 1800 p¡k. з якого bwomí ошнки ропв оленя благородного (рис. 1). Одипиш па oci абсцнс вшюшдае 10 реальних pokíb. Сушлып лп-iiV на рисунках - 1-8 аироксимують тшьки наявш фактичш величини оцшок мисливських трофеУв, год! як штрихов) - вщображують iiue й тенденшю 3míh до 2050 року.
у = 208,72х
и
Я 210
270
230
190
170
150
о
5
10
15
70
25
А - [У11П! ! m нпч/тнж fihiiiia прнип'плч JKtíOph:. яцпму eirinnnir)nr цчфра О, а I flK ttiihui/tnlrir il, 1 rut nci обе l/i/í" I
Гнс. I. (V/thv ctaphus
I. Jlicnhe ia спллпо-пяркппс i осп<ыярстп«
15
2S0 260
240 220
и
U200 Ш
160
у = 167,2х
♦ ♦
у = 23,403Ln(x) + 158,32
Ю 12 14 16 18 20 22 24 26 А, роки
Рис. 8. Ovis атоп
Встановлено, що середне значения ошнки трофейних якостей ропв оленя благородного за ocTainii 200 роюв зросло на 11,6%, а максимальне - на 12,2%. P¡3hhiw М1Ж мЫмальною та максимальною величинами бальних оцшок ропв оленя благородного становить 32 %. За цим показником перше Micue посщае олень плямистий у якого максимальне значення ошнки ропв в 2,8 рази перевинтило мипмальне. На другому mícuí козуля европейська - 73,6 %, за нею слщують: лось - 55,4 %, свипя дика - 30,4 %, лань - 28,0 %, зубр - 19,4 % i муфлон - 18,2 %. Значне перевищення м1ж мЫмальним та максимальним значениями ouíhok ропв оленя плямистого може свщчити про потребу вдосконалення шкали CIC з вра-хуванням pÍ3HOMaH¡THHX шдвщнв. Побудопаш математичш м одел i дають шдставу судити про бюлопчну стратепю вид1в парнокопитних мисливських тварип.
Як видно з наведених графшв, у найближч! десятил1ття можна оч*1кувати нових чемпюшв виставок в ycix восьми вид i в парнокопитних мисливських тва-рин. Виявлена стшка тенденщя зростання якост1 мисливських трофеТв може слу-жити переконливим доказом bhcokoí ефективност! мисливського господарства у сфер i охорони й збереження генетичного фонду парнокопитних тварин.
ЛИтература
1. Пондаренко В.Д., Делеган I.B., Maiena В.Г., Рулишин М.П. Мисливськ! трофеУ. - К.: ГЗМН, 1996.-104 с.
2. Hromas J., Lochman J., Macnurek J. I.ovecke trofeje ceskych zemi. Praha, Statni zemedel-ske nakladatelstvi. 1974,- 274 s.
3. Hromas J. Die Stärksten Trophäen der Welt (nach CIC). Pisek. Matice lesnicka. 1998. - 260 s.
4. Szechenyi Z. Trofeaim bemutatkoznak. Budapest Mezögazdagi Klado Kft. 1990. - 200 s.
УДК 630*116.64 Докторант ПЛ. Котй, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
РОЛЬ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У ФОРМУВАНН1 ЗАХИСНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ В АГРОЛАНДШАФТАХ ЗАХ1ДНОГО РЕПОНУ
УКРА1НИ
Лналпуються основт причини збщьтення еродованнх земель в захщному репшп Украти. Пропонуються основш заходи шодо покрашення еколопчноТ ситуацм шляхом розширення площ захисних лкових насаджень за учаспо дуба звичайпого.
До 125-р1ччн УкрДЛТУ
