CC BY
10
М. М. Петрушенко
академк АЕН Украши д-р екон. наук ORCID 0000-0003-0098-7872
e-mail: [email protected]
Сумський державний утверситет
ЕКОЛОГ1ЧНА КОНФЛ1КТШСТЬ У СФЕР1 ПОВОДЖЕННЯ З В1ДХОДАМИ: ПИТАННЯ УПРАВЛ1ННЯ ТА ОПОДАТКУВАННЯ
Постановка проблеми. Загострення проблем за-бруднення довкшля вщходами виробництва та спожи-вання, що нараз1 постали вр1вень i3 питаннями со-щально-економ1чно! кризи в багатьох кра!нах свиу, зокрема, в Укра!ш, спричиняе необхщшсть еколопчно! спрямованосп розвитку економ1ки та суспшьства. Для його забезпечення необхщна ефективно функцю-нуюча система еколопчного управлшня, в тому числ1 така 11 важлива складова як еколопчне оподаткування. З моменту обрання курсу на сталий розвиток i його продовження сьогодш у формат Глобальних цшей до 2030 року, проблем! еколопзацп сощально-економ1ч-но! д1яльноси придшяеться значна увага. Створено на-уков1 засади економ1чно! оцшки збитюв, спричинених забрудненням навколишнього природного середо-вища, окреслено шляхи забезпечення еколопчно! без-пеки, певного удосконалення зазнало еколопчне зако-нодавство, сформовано економ1чш основи еколопчного менеджменту тощо. Проте, на наш погляд, недо-статньо дослщженою залишаеться проблема конфл1к-тност в сфер1 еколопчного управлшня, що мае високу складшсть i р1знорщшсть чинниюв.
Проблема формування системи управлшня еколопчно спричиненими та, зокрема, природно-ресурс-ними конфл1ктами набувае особливо! важливоси для розвитку сфери охорони навколишнього середовища i забезпечення еколопчно! безпеки в момент загострення сощально-економ1чно! i еколопчно! криз. Одна з них е прямим наслщком безвщповщального пово-дження з вщходами. 6 багато приклад1в утворення ве-личезно! кшькосп вщход1в, вщсутноси чггко! державно! полггаки щодо поводження з ними, впливу за-бруднених речовин на здоров'я та життя населення. Для Укра!ни сьогодш це передуам трагед1я в Грибо-вичах [1], яка також е попередженням для Львова та вс1х шших укра1нських мют щодо можливосп повто-рення жахливо! ситуацИ в сфер1 поводження з вщхо-дами, що призвела до загибел1 людей.
Анашз останн1х дослщжень i публiкацiй. Проблематика еколопчних конфл1кпв, або бшьш широко — еколопчно! конфл1ктност1 (пов'язано! 1з природними ресурсами, вщходами, яюстю природного середовища), зокрема, щодо управлшня ними з урахуванням пол1-тичних, економ1чних та шших чинниюв, у взае-мозв'язку з еколопчною безпекою, сталим розвитком, еколопчним менеджментом тощо, викладеш в роботах видатних економ1спв, еколопв i соцюлопв, таких як О. I. Амоша [2], О. Ф. Балацький [3], Б. В. Буркин-ський, А. I. Мартаенко, Н. I. Хумарова [4], Н. П. Глед1ч (N. P. Gleditsch) [5], Т. Гомер-Д1ксон (T. Homer-Dixon) [6], С. А. Мейсон (S. A. Mason), К. Р. Шпшьман (K. R. Spillman) [7] та ш., зокрема, [8; 9]. Водночас теоретичним, методолопчним i науково-практичним питанням управлшня, зокрема, щодо шструментар1ю
державного та ринкового впливу на причини еколопчно! конфлжтноста економiчно! дiяльностi, зокрема, щодо питання про еколопчне оподаткування в сферi поводження з вщходами, на наш погляд, придшено недостатньо уваги.
З огляду на вищезазначене, мета дослщження по-лягае у формуванш та розвитку теоретико-методоло-пчних пiдходiв до управлiння та оподаткування в сферi природокористування та охорони навколиш-нього природного середовища, зокрема, поводження з вiдходами з урахуванням конфлжтноста еколого-еко-номiчних вiдносин, яю спричиняють збитки через за-бруднення довкшля.
Виклад основних результат1в. Загальнонауковий погляд на передумови формування та безпосередньо еколопчш конфлiкти полягае в тому, що згщно з ен-вайронментологiчною картиною свиу людину оточуе природне середовище, i водночас людина створюе власне сощальне середовище, що, поряд iз цим, також впливае на !! життя та поведiнку. Двi складовi довк1лля (соцiум i природа) в своему протистоянш та постiйнiй боротьбi породжують еволюцiйнi процеси. Вкрай не-безпечною, неприпустимою формою соцiоприродних протистоянь е антагошзм iз його еколого-економiч-ними та соцiальними негативними наслщками. Причини вказаних антагонiстичних дш криються, на перший погляд, у дефiцитi природних ресурсiв, або ж навпаки — в !х занадто великш кiлькостi. Проте, як свщчать факти, в бiльшостi випадюв розпалення еко-логiчно спричинених вшн чи свiдомого допущення настання техногенних катастроф у взаемозв'язку з природними компонентами, — це наслщок корисли-вих iнтересiв i мотивiв окремих оаб i соцiальних груп, що, як правило, виступають у ролi суб'екпв еко-лого-економiчно! дiяльностi в межах певно! територп [10].
Поряд iз питанням екологiчних конфлiктiв ми розглядаемо бшьш широке питання еколопчно! кон-флiктностi, що пояснюеться необхщшстю викриття глибинних суперечностей, яю знаходяться в основi будь-яких еколого-економiчних чи сощально-еколо-гiчних вiдносин. Розглянемо на прикладi порiвняння показниюв поводження з вщходами в кранах у таб-лицi.
Як бачимо, чим багатша кра!на, тим больше в нш утворюеться вiдходiв. Парадокс полягае в тому, що ре-циклiнг i тим больше спалювання кардинально не ви-рiшують проблему вiдходiв. 1снують негативнi еколо-гiчнi наслiдки спалювання, а також значш витрати, пов'язаш з переробкою вiдходiв, що все ж не е альтернативою для дуже простого ршення: треба менше утворювати вiдходiв, як на виробнищта, так i в сферi споживання.
В. Вернадський у робота [12] наголошував на тому, що юторичш явища, такi як Перша та Друга свь тсга вiйни слiд розглядати «...як единий великий зем-ний геологiчний, а не тшьки iсторичний процес». У його соцюприроднш ноосфернiй концепцп закладеш пiдвалини сучасних дослiджень екологiчно спричине-них конфлiкгiв, зокрема, вiн писав: «ХХ столiття е столiтгям наукового антагошзму... Людство, як жива речовина, нерозривно пов'язане з матерiапьно-енерге-тичними процесами певно! геолопчно1 оболонки зе-млi — з 11 бюсферою... Бiосфера отримуе цепком нове
Взагаш, з широкого погляду, будь-як1 загост-рення чи протистояння в соцюприродних системах можна вщнести до конфлжтно! форми еколого-еконо-мiчноl взаемодп. Бшьше того, власне господарська дь яльшсть, особливо з активiзацiею в нш екологiчних чинниюв, е конфлiктною за своею природою; забруд-нення довкшля будь-яких масштабiв також мiстить у собi певний конфлiктний потенцiап тощо. Проте саме конфлiкти як форма еколого-економiчноl боротьби, поряд iз антагошзмом як найвiд'емнiшою своею характеристикою, далеко не завжди обов'язково наяв-ною, мiстять у собi приховаш ранiше можливостi для вирiшення численних проблем у сферi природокорис-тування та охорони довкшля, а також у сум!жних до них сферах. Тобто будь-яка суперечлива ситуащя на-бувае форми власне конфлiкту, коли спостер^аеться справжня боротьба м1ж його учасниками. При цьому у випадку еколопчних конфлiктiв останнi можуть бути наслщками певних порушень природоохоронного за-конодавства та, зi свого боку, — причинами катастроф чи навиъ вшн. Все, що на умовному «суперечливому дiапазонi» еколого-економiчноl дiяльностi знахо-диться до та пiсля конфл^у як об'екту даного дослщження, — або позбавлене боротьби, або ж не по-требуе П. Крiм того, щоб мати можливють здiйснення кшьюсно! оцiнки деструктивних наслщюв конфлiкту певного типу, необхiдно провести вщповщну класифь кацiю конфлiктних сташв i ситуацiй, оск1льки не юнуе унiверсапьноl методики !х оцiнки.
Тобто ми говоримо про дворiвневiсть щентифжа-цп конфлiктних ситуацiй як об'екту економiчного до-слiдження (по-перше, виокремлення конфлiктiв серед усiх iнших форм суперечливо1 еколого-економiчноl взаемодп, наприклад, власне конфлжти слiд в!^з-няти вщ криз тощо; по-друге, класифiкацiя пiдвидiв конфлiктiв за рiзними критерiями з метою полег -шення !х подальшо1 кшьюсно1 оцiнки) та наголошу-емо на тому, що в Укра1ш поряд iз iснуванням певно1 кшькоси активних локальних екологiчних конфлiктiв, таких як, наприклад, сощальш невдоволення внасш-док наражання на небезпеку мюцевих поселень у
розумiння. Вона е планетним явищем космiчного характеру. Людина... стае могутньою геологiчною силою, що все зростае. Ця геолопчна сила склалася гео-лопчно тривало, для людини абсолютно непомггао. З цим спiвпапа змiна (матерiальна передусiм) поло-ження людини на нашш планетi. Мiць и пов'язана не з И матерiею, проте з И... розумом i спрямованою цим розумом працею. В геолопчнш юторп бiосфери перед людиною вщкриваеться велике майбутне, якщо вона зрозумiе це й не буде використовувати свш розум i свою працю на самознищення».
Таблиця
м. Калуш 1вано-Франк1всько1 областi внаслiдок просi-дання Грунту через видобування калшних руд, — значно бшьшу небезпеку збер^ають у собi прихованi екологiчнi конфлжти, що мають мiсце практично по всш територil Укра1ни та чи не найбшьшо1 актуально-стi набули саме в сферi поводження з вщходами.
Тобто йдеться про дослщження екологiчно реле-вантних конфлiктiв як активних, так i потенцiйних, що, з одного боку, здшснюють або можуть здшсню-вати вплив на певну територiально-економiчну систему, а, з шшого, — е наслщками И функдiонування та розвитку, що в цшому нагадуе специфiку ди «еколо-гiчного бумерангу»: вплив на середовище спричиняе обернений ефект — супротив i протистояння середо-вища. Отже, ми маемо справу з подвштстю характеру так звано1 «убудованоси» екологiчних конфлiктiв у дi-яльшсть органiзацiй у межах певно1 територи. При цьому, насамперед, нас цiкавить економiчна сторона екологiчних конфлiктiв.
На сьогодш в Украlнi склалася ситуащя, в якш конфлiктний потенцiап еколого-економiчних проблем досяг певного критичного рiвня, тобто iснуе реальна загроза настання еколопчно1 кризи на певних терито-рiях кра1ни; при цьому може взагалi не вiдбутися ста-дiя активiзацil (соцiапьного «розкриття») прихованих конфлiктiв, в як1й з'явилася б можливють уникнути вказаних кризових станiв.
Аналiз екологiчних конфлiктiв, iз огляду на !х рiзноаспектнiсть, багатограннiсть i динамiчнiсть, не-можливий без застосування адекватного комплексу наукових шструменпв. Основний практичний результат, що може бути отриманий на основi даного дослщження, — обГрунтування та реапiзацiя управлiн-ських рiшень, спрямованих на оптимiзацiю екологiчно конфлiктних вiдносин: унаслщок цього в центрi трансдисциплiнарних положень дослщження, поряд iз теоретико-економiчними засадами слщ розглядати теорiю прийняття ршень, а також теорiю органiзацil, зокрема, тектолопчш положення О. Богданова [13]. Крiм того, важливим е залучення досвiду нолiдж-менеджменту як шновацшного к1бернетичного науко-
Деяк1 показчики поводження з вщходами в Укра?ш, Польщ1 та Н1меччин1
Показники станом на 2016 рiк Нiмеччина Польща Украша
Утворення вiдходiв, на душу населення, кг/день 1,72 0,79 0,93
Утворення вiдходiв у сшьському господарствi, тонн/рiк 15 011 037 4 679 634 8 600 000
Всього утворено вiдходiв, тонн/рiк 51 410 863 11 059 953 15 242 025
Покриття населення процесом збору вiдходiв, % 97,55 100,00 75,86
Захоронення вiдходiв, % 0,21 44,26 94,07
Спалювання вiдходiв, % 31,71 13,24 2,73
Переробка вiдходiв, % 47,83 26,39 3,20
Джерело: [11].
вого напряму (одше'1 з фундаментальних основ Teopiï управлшня) та мотивацшного менеджменту в кон-текси теоретичного забезпечення дослiдження соща-льно-психологiчноï сторони eкологiчних конфлiктiв. У свою чергу, дослщження eкологiчноï сторони кон-флiктних ситуацiй потребуе свого обГрунтування з по-зицiй ноосферологп, екологп та управлiння природо-користуванням i охороною довкшля; соцiологiчний контекст дослщження передбачае узагальнення еколопчно релевантних положень конфлiктологiï та шсти-туцiоналiзму, особливо в ïx поеднанш з принципами, вiдповiдно, eкономiки конфлiктiв i ново'1 iнституцiйноï eкономiки. Крiм того, трансдисциплiнарнiсть кшьюс-ного аналiзу eкологiчниx конфлiктiв вимагае вклю-чення також економжо-математичних i статистичних положень, зокрема, теоретико-ярового пiдxоду та множинного регресшного аналiзу. Також концептуа-льне забезпечення формування мexанiзмiв управлiння еколопчними конфлiктами мае враховувати досвiд вщповщних науково-прикладних сфер, зокрема, кон-фл^-менеджменту.
Нами було проведено аналiз та узагальнення ос-новних тeорeтико-eкономiчниx напрямiв щодо вщо-браження в них конфл^ного чинника, особливо у ïx взаемозв'язку з природними ресурсами як фактором виробництва та основними iз погляду людських потреб благами природи. Враховуючи те, що еколопчш конфлжти: по-перше, е складним явищем, серед чинниюв впливу на яке поряд iз eкономiчними, еколопчними та шшими завжди наявш полiтичнi фактори; подруге, зважаючи на перманентний ризик трансформа-цИ eкологiчниx конфлiктiв у соцiально неприйнятну антагонiстичну форму та, вiдповiдно, необхщшсть державного втручання в ïx урегулювання; по-трете, пiдкрeслюючи значну роль шституцшного чинника при створeннi системи управлшня еколопчними кон-флiктами; по-четверте, наголошуючи на нeобxiдностi застосування положень обГрунтування вибору страте-гiчниx альтернатив iз урахуванням, зокрема, суб'ек-тивного та кшьюсного факторiв; по-п'яте, з огляду на доцшьшсть втручання м1жнародних оргашзацш у ви-рiшeння, насамперед, транскордонних репональних eкологiчниx конфлiктiв, — доведена значущють застосування в площиш вiдповiдниx eколого-eкономiчниx дослiджeнь положень ново'1 полiтeкономiï, в тому числi теоретико-Ярового пщходу, теорп оптимальних мexанiзмiв розподшу рeсурсiв, а також мiжнародноï полггично1 економп.
У контeкстi узагальнення методолопчних пщхо-дiв щодо дослiджeння еколопчних конфлжтав, слiд пiдкрeслити провiдну роль загально'1 теорп систем i си-нергетичного вчення. Як вiдомо, вказаш пiдxоди за-стосовуються для вивчення кризових сташв eкономiки та суспшьного розвитку загалом. I зважаючи на те, що конфл^ш ситуацп близью до кризових за своею природою та мютять у собi потенщал протиборства, — си-нергетичний пщхщ е релевантним до вах нюансiв ïx дослiджeння та мютить у собi iнструмeнтарiй, най-бшьш адекватний як у планi метвдв дослiджeння, так i в плаш мeтодiв прийняття управлiнськиx рiшeнь i здшснення мотивацiйного впливу на учасниюв еко-логiчниx конфлiктiв. Окрему увагу слщ також придь лити дослщженню синергетичних соцiоприродниx зв'язюв у систeмi eкономiчного потeнцiалу при прове-денш аналiзу впливу eкологiчниx конфлiктiв на еко-номiчний розвиток територп.
Екологiчний конфлiкт е складною динамiчною соцiоприродною системою, в яюй до вирiшeння еко-логiчниx проблем залучаеться б^льша к1льк1сть стeйкxолдeрiв порiвняно з нeконфлiктними, проте часто нeдiевими формами розв'язання вказаних проблем (по суп, йдеться про альтернативу активiзацiï ак-тивних регульованих конфлжтав на противагу затягу-ванню ïx латентних потенцшно б^льш небезпечних форм), iз появою можливостi б^льш повного враху-вання та задоволення ïx eколого-eкономiчниx iнтeрe-сiв. У свою чергу, деструктивш наслiдки, що е обер-неними до вище вказаних умовно конструктивних на-слщюв, та особливо з огляду на високий ризик ïx еколопчно релевантних проявiв, спричиняють катего-ричну нeобxiднiсть втручання держави у функцюну-вання та розвиток системи «еколопчний конфлiкт». Акцент уваги при цьому ставиться на мiнiмiзацiï соцi-альних збитк1в, пeрeшкоджаннi нерегульованому затя-гуванню конфлiктiв iз небезпекою переростання ïx у кризу.
Як зазначалося вище, поряд iз eкономiчними чинниками важливу роль у сфeрi еколопчних кон-флiктiв вiдiграють чинники пол^ичш як на мiжна-родному, так i на нацюнальному та репональному рiвняx. При цьому нас щкавить взаемозв'язок полi-тики та eкономiки з превалюванням останньо'1 в плаш здшснення комплексного впливу на еколопчний кон-флжт як об'ект управлшня. Так, у контекста полгтеко-номiчноï концепц11 соцiальноï вiдповiдальностi вiдо-бражено всю сукупшсть принципiв i правил неконф-лiктноï соцiально та еколопчно орiентованоï пове-дiнки суб'ектiв eкономiчноï дiяльностi. На жаль, полi-тична практика в галузi управлiння природними ресурсами в Украш свщчить про наявнiсть випадк1в ко-рупцшно'! дiяльностi, загострення яко'1 вiдбуваеться на rai невизначеноси в законодавчiй сфeрi щодо прав власностi на землю, неконтрольованоси та безкарно-стi корисливих дш чиновник1в, загальнокорупцiйноï ситуац11 в дeржавi та ïï рeгiонаx. На наш погляд, не тшьки тотально некорупцшна, а й виважено просощ-альна та проeкологiчна державна политика в консенсу-альному поеднаннi з концепщею та iнститутом корпо-ративно'1 соцiальноï вiдповiдальностi е гарантом забезпечення eколого-eкономiчноï безпеки кра'1ни.
В рамках дослщжень eкономiки природокористу-вання та охорони довкшля традицшним е розгляд зба-лансованих (eкономiчниx, сощальних, eкологiчниx) аспeктiв, а також положень щодо врахування штереав майбутнix поколшь стiйкого розвитку сусп^льства. По-чатково формулювання аспекпв сталого розвитку у формi трiади «соцiум — економжа — eкологiя» усклад-нюе пошук балансу м1ж соцiальними чинниками, до яких вiдносяться також i чинники eкономiчнi, та чинниками еколопчними, оскшьки пeршi з них при по-чатковому поглядi переважають чисельно. При деяюй змiнi в розстановщ акцeнтiв, а саме, розглядi сталого розвитку в поеднанш з концепщею сощально'х вщпо-вiдальностi, тобто прюритетному значeннi соцiальноï складово'1 розвитку, що означае в тому чи^ й змшу eкологiчного вектора на вектор сощально-еколопч-ний, — з'являеться принципово новий, просощальний пiдxiд до виршення eкологiчниx конфлiктiв. Останнi, ускладнeнi власне eкологiчними, eкономiчними та iн-шими чинниками, е, пeрeдусiм, соцiальними явищами й, вiдповiдно, потребують адекватного концептуально-полiтичного погляду.
Питання еколопчного оподаткування та аспекти його конфлжтноси розкриваються в дослiдженнях А. niry (Pigou tax). У попереднш роботi [14] нами було проведено ан^з еколого-економiчних iнстрyментiв обмежувального характеру, таких, як лiмiти й збори за забруднення навколишнього середовища на прикпадi розмщення у навколишньому середовищi промисло-вих вiдходiв. При цьому в щеат згiдно з теорieю А. Шгу ставка збору за розмiщyвання вiдходiв ET** мае вiдповiдати зовншшм граничним витратам, як! вини-кають при оптимапьнiй ситуацп (див. рисунок — точка P1). Протягом роив незалежноси в Укра!ш, врахову-
ючи перманентно складний фiнансовий стан тдпри-емств державно1 форми власностi, з одного боку, та «номшальне» ставлення держави до завдань еколопч-но! полiтики, з iншого, ставки плати за забруднення були суттево занижеш (ЕТ"—ЕТка1). На наш погляд, конфл^шсть такого пiдходу полягае в тому, що вш спричинив демотивацiю винуватщв забруднення здш-снювати реапьнi заходи з попередження забруднення: 0УК —>0УКгеа1. Больше того, саме ставлення до про-блеми утворення вiдходiв стало безвiдповiдапьним, що призвело до ще бшьшого забруднення довкшля
(08 — 08Ка[).
Рисунок. Податок Шгу та реальний податок за розмщення eidxodie на перетиш прямоИ граничних витрат
на попередження екoлoгiчних збиткв (GVK) i прямоИ граничних екoлoгiчних збиткв (GS) Джерело: розроблено автором на основ! [15; 14].
Отже, кр1м того, що внаслщок тако! «полггики» спостертаеться зниження надходжень у державний i мюцевий бюджети вщ екологiчних податк1в, швельо-вана роль останшх як мотивацiйного iнстрyментy, по-кликаного впливати на д!яльшсть винуватщв забруднення в напрямку пщвищення якоси довк1лля. Така ситyацiя може бути змшена шляхом суттевого пщвищення ставок за розмщення вщход1в !з введенням од-ночасно пшьгових форм екологiчного оподаткування
для вщповщальних та iнiцiативно-резyльтативних учасниюв економiчних вщносин.
Висновки. Отже, в резyльтатi проведеного дослщження узагальнеш та висвилеш в теоретико-методо-лопчному контекстi пщходи щодо yправлiння в сферi природокористування та охорони навколишнього природного середовища, зокрема поводження з вщходами з урахуванням чинника еколопчно! конфл1ктно-сть Окрему увагу придiлено теоретичному поясненню
недieвостi тa демотивaцiйного впливу штучно зaниже-ниx ставок екологiчниx подaткiв. Подaльшi досль дження будуть присвяченi формувaнню шформн-цiйно-упрaвлiнськиx i оргaнiзaцiйно-економiчниx ме-xaнiзмiв еколопчного оподaткувaння в Укрaïнi.
Дослiдження викотане в рaмкax нaуковоï роботи «Струкгурно-функцiонaльнa мультиплексивнa модель розбудови системи еколопчнж подaткiв в Укрaïнi в контекста зaбезпечення нaцiонaпьноï безпеки» (дер-жaвний реeстрaцiйний номер: 0119U100759).
Списoк викopистaниx джepeл
1. Зaгрозa повторення трaгедiï Грибовицького смiггeзвaпищa iснуe для кожного мiстa Укрaïни — мь тстр екологп / УHLAH. 27 етчня 2017. URL: https: //www.unian.ua/ecology/trash/1746886-zagroza-povtore nnya-tragediji-gribovitskogo-smittezvalischa-isnue-dlya-ko jnogo-mista-ukrajini-ministr-ekologiji.html.
2. Aмошa О. I. Людинa тa нaвколишнe середовище: економiчнi проблеми еколопчно1 безпеки виро-бництвa. Ктв, 2002. 305 с.
3. Б^тц^й О. Ф. Экономикa чистого воздуxa. Киев, 1979. 295 с.
4. Буркинський Б. В., Мaртieнко А. I., Хумaровa H. I. Шституцшш aспекги aдмiнiструвaння сфери при-родокористувaння в Укрaïнi. E^^Mma Украти. 2016. № 1. С. 72—83.
5. Gleditsch N.P. Armed conflict and the environment: a critique of the literature. Journal of peace research. 1998. № 3(35). pp. 381—400.
6. Homer-Dixon T. On the threshold: environmental changes and acute conflict. International security. 1991. № 2(16). pp. 76—116.
7. Mason S. A., Spillman K. R. Environmental conflicts and regional conflict management. Encyclopedia of development and economic sciences, 2003. Oxford, 27 p. URL: http://www.eolss.net.
8. Carattini S., Baranzini A., Lalive R. Is taxing waste a waste of time? Evidence from a Supreme Court decision. Ecological Economics. 2018. № 148. pp. 131—151. DOI: 10.1016/j.ecolecon.2018.02.001.
9. Environmental taxation and EU environmental policies / EEA. Report № 17/2016. 87 pp.
10. Прокопенко О. В., Петрушенко М. М. Теоре-тико-методолопчш основи упрaвлiння еколопчними конфлiкгaми та територiaльному рiвнi. 4aconuc e^m-мiчнuхрeфoрм. 2012. № 4(8). С. 175—181.
11. What a waste 2.0: A global snapshot of solid waste management to 2050. Datatopics / The World Bank. 2018. URL: http://datatopics.worldbank.org/what-a-waste/.
12. Вернaдский В. И. ^сколько слов о ноосфере. Уcпeхu coврeмeннoй бuoлoгuu. 1944. № 18(2). С. 113—120.
13. Богдaнов А. А. Тектология. Всеобщaя органи-зaционнaя туга. Москвa, 1989. 2 т.
14. Петрушенко H. H. Aнaлиз эколого-экономи-ческик инструментов огрaничительного xaрaкгерa в Укрaине. Вкник СумДУ. Ceрiя E^mMma. 2002. № 10(43). С. 67—72.
15. Эндрес А. Экономики окружнющей среды. Введение: Пер. с нем. Киев, 1995. 168 с.
References
1. Zahroza povtorennia trahediy Hrybovytskoho smit-tiezvalyshcha isnuie dlia kozhnoho mista Ukrayny — mi-nistr ekolohiy [The threat of repetition of the tragedy of Gribovitsky landfill exists for every city of Ukraine - Minister of Ecology] / UNIAN (2017). Retrieved from https: //www. unian. ua/ ecology/trash/1746886-zagroza-povtorennya-tragediji-gribovitskogo-smittezvalischa-isnue-dlya-kojnogo -mista-ukrajini-ministr-ekologiji.html [in Ukrainian].
2.Amosha, O. I. (2002). Liudyna ta navkolyshnie seredovyshche: ekonomichni problemy ekolohichnoy bezpeky vyrobnytstva [Human and the environment: economic problems of environmental safety ofproduction]. Kyiv [in Ukrainian].
3. Balatskiy, O. F. (1979). Ekonomika chistogo vozdu-kha [The economy of clean air]. Kiev [in Russian].
4. Burkinsky, B. V., Martyenko, A. I., & Khuma-rova, N. I. (2016). Instytutsiyni aspekty administruvannya sfery pryrodokorystuvannya v Ukrayni [Institutional aspects of administration of the sphere of natural resources use in Ukraine]. Ekonomika Ukrayny — Economy of Ukraine. 1, pp. 72—83 [in Ukrainian].
5. Gleditsch, N. P. (1998). Armed conflict and the environment: a critique of the literature. Journal of peace research. 3(35), pp. 381—400.
6. Homer-Dixon, T. (1991). On the threshold: environmental changes and acute conflict. International security. 2(16), pp. 76—116.
7. Mason, S. A., Spillman, K. R. (2003). Environmental conflicts and regional conflict management. Encyclopedia of development and economic sciences. 27 p. Retrieved from http://www.eolss.net.
8. Carattini, S., Baranzini, A., & Lalive, R. (2018). Is taxing waste a waste of time? Evidence from a Supreme Court decision. Ecological Economics. 148. pp. 131—151. DOI: 10.1016/j.ecolecon.2018.02.001.
9. Environmental taxation and EU environmental policies / EEA. Report № 17/2016. 87 pp.
10. Prokopenko, O. V., Petrushenko, M. M. (2012). Teoretyko-metodolohichni osnovy upravlinnia ekolohich-nymy konfliktamy na terytorialnomu rivni [Theoretical and methodological bases of management of environmental conflicts at the territorial level]. Chasopys ekonomichnykh reform — Journal of economic reforms. 4(8), pp. 175—181 [in Ukrainian].
11. What a waste 2.0: A global snapshot of solid waste management to 2050. Datatopics / The World Bank (2018). Retrieved from http://datatopics.worldbank.org/ what-a-waste/.
12. Vernadskiy, V. I. (1944). Neskolko slov o noosfere [A few words about the noosphere]. Uspekhi sovremennoy biologii — Successes of modern biology. 18(2), pp. 113—120 [in Russian].
13. Bogdanov, A. A. (1989). Tektologia. Vseobshchaia organizatsionnaia nauka [Tectology. General organizational science]. Moskva, 2 v. [in Russian].
14. Petrushenko, N. N. (2002). Analiz ekologo-ekonomicheskikh instrumentov ogranichitelnogo kharak-tera v Ukraine [Analysis of environmental and economic instruments of a restrictive nature in Ukraine]. Visnyk SumDU. Seria Ekonomika — Bulletin of SSU. Series Economics. 10(43), pp. 67—72 [in Russian].
15. Endres, A. (1995). Ekonomika okruzhayushchey sredy. Vvedenie [Economy of the environment. Introduction]: trans. from German. Kiev. 168 p. [in Russian].
