CC BY
6
25. Sullivan, T. P., Welsh, E., Kerdel, F. A., Burdick, A. E., Kirsner, R. S. (2003). Infliximab for hidradenitis suppurativa. British Journal of Dermatology, 149 (5), 1046-1049. doi: 10.1111/j.1365-2133.2003.05663.x
26. Adams, R., Gordon, K. B., Devenyi, A. G., Ioffre-da, M. D. (2003). Severe hidradenitis suppurativa treated with infliximab infusion. Archives of Dermatology, 139 (12), 15401542. doi: 10.1001/archderm.139.12.1540
27. Mekkes, J. R., Hommes, D. W. (2004). Treatment of suppurative hidradenitis with surgical deroofing and infliximab. Ned. Tijdschr. Dermatol. Venereol., 14, 196-197.
28. Thielen, A.-M., Barde, C., Saurat, J.-H. (2006). Long-term infliximab for severe hidradenitis suppurativa. British Journal of Dermatology, 155 (5), 1105-1107. doi: 10.1111/j.1365-2133.2006.07528.x
29. Cusack, C., Buckley, C. (2006). Etanercept: effective in the management of hidradenitis suppurativa. British Journal of Dermatology, 154 (4), 726-729. doi: 10.1111/j.1365-2133.2005.07067.x
30. Campione, E., Mazzotta, A., Bianchi, L., Chimenti, S. (2006). Severe Acne Successfully Treated With Etanercept. Acta Dermato-Venereologica, 86 (3), 256-257. doi: 10.2340/ 00015555-004
31. Moul, D. K., Korman, N. J. (2006). Severe hidradenitis suppurativa treated with adalimumab. Archives of Dermatology, 142 (9), 1110-1112. doi: 10.1001/archderm.142.9.1110
32. Zouboulis, C. C.; Wolff, K., Goldsmith, L. A., Katz, S. I., Gilchrest, B. A., Paller, A. S., Leffell, D. J. (Eds.) (2009). Update on hidradenitis suppurativa/acne inversa. Fitzpatrick's Dermatology in General Medicine. New York Chicago.
Дата надходженнярукопису 18.09.2015
Iqbal Bukhari, Doctor of Medical Sciences, Dermatology Department, College of Medicine, University of Dam-mam and King Fahd Hospital of the University, King Fahd Hospital of the University, 40189 str., Alkhobar, Saudi Arabia, 31952
Abdulaziz Al Zahrani, Doctor of Medical Sciences, Internal Medicine Department, King Abdulaziz Hospital, Al Ahsa, 2477 str., Al Ahsa, Kingdom of Saudi Arabia, 31982
УДК: 616.12-073.432.19:616.12-008.46-036.1]-055.2-056.253/.257 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.51545
ЕХОКАРДЮГРАФ1ЧШ ЗМ1НИ У Ж1НОК З ХРОН1ЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТН1СТЮ ЗАЛЕЖНО В1Д 1НДЕКСУ МАСИ Т1ЛА
© П. П. Бщзшя
До^джено ехокардiографiчнi змти у жток з хротчною серцевою недостаттстю залежно eid тдексу маси тта. Встановлено, що 3i збтьшенням тдексу маси тта вiдбуваeться наростання ступеня дилатацИ аорти, лiвого шлуночка та правого передсердя на фот поглиблення концентричной гтертрофп мюкар-да, кальцинозу клапанiв серця та дiастолiчноi дисфункцп I типу. Спостер^аеться переважання чисто'1' систолiчноi дисфункцП серед жток з ХСН та нормальною масою тта, та зменшення ii поширеностi зi збтьшенням 1МТ
Ключовi слова: ехокардiографiчнi змiни, жтки, хронiчна серцева недостаттсть, тдекс маси тша
Chronic heart failure (CHF) is a widespread disease of cardiovascular system its prevalence is caused with improvement of diagnostic methods simultaneously with an aging of general population. Women are the half of all patients with CHF most of them has preserved fraction of output from the left ventricle with associated diastolic dysfunction. The aim of research was the study of echocardiography changes in women with chronic heart failure depending on body mass index.
Methods: There were examined 237 women with different body mass index (BMI), in 222 was diagnosed CHF of 1-111 functional class (FC). All patients underwent calculation of BMI using Ketle formula and Doppler-echocardiographic examination. The calculations of results were carried out using the methods ofparametric and nonparametric statistics depending on size and distribution of samples.
Results: In women with CHF the growth of dilatation of aorta, right atrium and left ventricle take place at an increase of BMI. The maximal size of the left atrium and right ventricle were registered in the group of examined person with normal body weight. The hypertrophy of left ventricle myocardium in women with CHF progresses proportionally to an increase of BMI. In patients with CHF on the background of obesity the deeper processes of valvular calcination take place. There is a predominance of pure systolic dysfunction in women with CHF and normal body weight, and reduction in its prevalence with BMI increasing. In women with CHF with an increase of BMI takes place the deepening of diastolic dysfunction (by the type of relaxation disorder) and an increase of its prevalence. The remodeling of myocardium in women with CHF in most cases was presented by concentric hypertrophy of the left ventricle and its frequency is directly proportional to an increase of BMI.
Conclusions: There were established that with an increase of BMI in women with CHF the dilatation of aorta, left ventricle and right atrium, hypertrophy of myocardium and valvular calcification are more intense. There is a predominance of pure systolic dysfunction in women with CHF and normal body weight, and reduction in its prevalence with increasing of BMI. The prevalence and heaviness of diastolic dysfunction by the type of relaxation disorder of the left ventricle grows up proportionally to an increase of BMI. Remodeling of myocardium in most cases is represented by concentric hypertrophy of LV and its frequency rises with an increase of BMI Keywords: echocardiographic changes, women, chronic heart failure, body mass index
1. Вступ
ХСН e широко розповсюдженим захворюван-ням серцево-судинно! системи, поширешсть якого зумовлена покращенням методiв дiагностики та ль кування паралельно 3i старшням загально! популя-ци [1]. Половину хворих на ХСН складають жшки, бшьшгсть з котрих мають збережену фракщю викиду лiвого шлуночка (ФВЛШ) з супутньою дiастолiчною дисфункщею (ДД) [2, 3]. Багатьма дослщженнями доведено кращий прогноз переб^ та виживаносп при ХСН саме у жшок, порiвняно з чоловжами [4, 5]. Поясненням цьому може бути превалювання в яко-стi етiологiчного чинника ХСН у жшок артерiально! гшертензп (АГ) на вiдмiну вiд iшемiчно! хвороби серця (1ХС) серед чоловiкiв. У жшок вдвiчi часть ше зустрiчаeться ожиршня та цукровий дiабет (ЦД)
2 типу, яш сприяють розвитку ХСН зi збереженою ФВ ЛШ [6]. У дослшженш CHARM ж1ноча стать вста-новлена, як незалежний предиктор кращого прогнозу ХСН у хворих з iшемiчною та неiшемiчною етюло-пею захворювання [2]. Iмовiрно, саме представники жшочо! статi e основою для так званого «Парадоксу ожиршня» при серцевш недостатносл, що визнача-еться сприятливiшим прогнозом захворювання в да-нiй категорп хворих, у порiвняннi з дослiджуваними, як1 мали нормальну вагу.
2. Обгрунтування дослiдження
Останшм часом актуальним напрямком досл1-дження стала оцiнка гендерних особливостей ремо-делювання мiокарда у пацieнтiв з ХСН при супутшх метаболiчних порушеннях - ожирiннi та ЦД [7]. Це зумовлено доведеною роллю ЦД 2 типу, надлишково! маси тша та ожирiння в шщацд та прогресуванш хвороб серцево-судинно! системи, кшцевою точкою котрих, як правило, e розвиток ХСН. За даними Фремш-гемського дослiдження жшки з ожиршням мають на 50 % вищий ризик виникнення ХСН, ашж пацieнтки
3 нормальною вагою [8]. Бшьшють робiт присвячена ХСН iшемiчного генезу на тл1 ожиршня [7], де про-демонстровано кращий прогноз захворювання, який був зумовлений розвитком бiльш сприятливого концентричного типу ремоделювання ЛШ зi збереженою систолiчною функцieю мiокарда. Аналiз стану дiасто-лiчноl функци ЛШ при ХСН iшемiчно! та неiшемiчно! етюлогп виявив переважання ДД за типом порушення релаксаци мiокарда без залежносп вiд показника 1МТ [9]. На сьогодш обмежена к1льк1сть робiт, що б вивча-ли структурно-функцiональнi змши серця при ХСН у жшок з надлишковою масою тiла та ожиршням залеж-но вiд показника 1МТ, а дискутабельнiсть отриманих
даних зумовлюе акгуальнiсть i CBoe4acHicTb обраного напрямку дослвдження.
3. Мета дослщження
Вивчити ехокaрдiоrрaфiчнi змши серед жшок хворих на ХСН залежно ввд показника iндексу маси тша.
4. Матер1ал та методи дослвдження
Загалом було обстежено 237 жшок, що проходили стацюнарне л^вання в терапевтичному, кар-дiологiчному та ендокринолопчному вiддiленнях центрально! клiнiчноi лшарш № 4 (м. Зaпорiжжя). 222 досладжуваш мали ХСН I-III (ФК) (NYHA). Етю-логiчними чинниками розвитку ХСН були АГ та хро-нiчнi форми 1ХС: стaбiльнa стенокард1я напруги (ССН), постiнфaркгний (П1КС) та дифузний кaрдiосклероз. ХСН дiarностувaли у ввдповвдносп до Рекомендацш з дiaгностики та лiкувaння ХСН Асоцiaцii кардюлопв Укра!ни та Укра!нсько! aсоцiaцii' фаивщв з серцево! недостaтностi (2012) [10]. Допплер-ехокaрдiогрaфiчне дослвдження серця поводилось на госттальному етaпi за загальноприйнятою методикою на ультразвуковому скaнерi «SONOACE» 8000 SE. Розрахунок 1МТ проводили за загальноприйнятою формулою Кетле:
1МТ=вага (кг) / зрiст2 (м).
Згвдно поставлено! мети залежно ввд показника 1МТ дослiджувaнi з ХСН були подшеш на чотири основш групи. Першу групу становили 19 пащенток з ХСН та нормальною вагою (1МТ=18,5-24,9 кг/м2). До друго! групи увiйшли 48 ж1нок з ХСН на rai надлишково! маси тша (1МТ=25-29,9 кг/м2). У третю групу було включено 75 дослвджуваних з ХСН з супутшм ожиршням I ступеня (1МТ=30-34,9 кг/м2). Четверту групу склали 80 жшок, хворих на ХСН на rai ожиршня II-III ступеня (ГМТ>35 кг/м2). Контрольну групу становили 15 жшок з нормальною вагою без клшшэ-шстру-ментальш ознаки ХСН.
Обробка отриманих результaтiв проводилась за допомогою лщензшного пакету статистичних про-грам Statistica 6.0. В залежносп вiд об'ему вибiрки та розподшу показник1в використовувались параметрич-ш (t-критерiй Стьюдента) та непaрaметричнi (U-кри-терiй Мaннa-Уiтнi) стaтистичнi методи розрахунку. Взаемозв'язки дослвджуваних показник1в визначались за допомогою кореляцшного aнaлiзу з обчисленням коефщенпв рангово! кореляцп за методом Сшрме-на (r). Стaтистичнi значення нaведенi у виглядi серед-не значення ± стандартне вiдхилення (M±SD). Ввдмш-нiсть вважалась достовiрною при значеннях р<0,05.
5. Результата дослвдження Загальна, антропометрична та етюлопчна характеристика дослвджуваних представлена у табл. 1.
Структурш змши серця та стан клапанного апа-рату жшок з ХСН залежно ввд показника 1МТ наведеш нижче (табл. 2).
Стан систолiчноï та дiастолiчноï функци мь окарда жшок хворих на ХСН в залежносп вiд 1МТ представленi в табл. 3.
Типи ремоделювання мюкарда у жiнок з ХСН залежно ввд 1МТ продемонстровано нижче (табл. 4).
Таблиця 1
Характеристика жшок з ХСН, залежно ввд 1МТ
Показник Контрольна група (n=15) ' I група (n=19) II група (n=48) III група (n=75) IV група (n=80)
В1К, роюв 47,5±12,4 71,1±12,5* 66,1±11,9* 66,5±9,12* 64,6±11,6Ф1
ХСН, ФК - 2,26±0,73 2,13±0,76 2,07±0,76 2,07±0,82
Зргст, см 163,9±9,0 160,8±4,08 162,3±5,39 161,7±5,34 161,9±5,89
Вага, кг 63,8±7,37 61,6±3,76 73,7±6,73*1 85,0±7,36*12 104,1±15,2*123
1МТ 23,5±1,29 23,7±0,75 27,9±1,39ф1 32,4±1,70*12 39,5±3,95*123
АГ 73 % 89 % 92 % 100 %*12 94 %*3
Дифузний кардюсклероз - 42 % 21 % 25 % 35 %
ССН - 32 % 46 % 33 % 28 %2
ПЖС - 16 % 23 % 11 % 11 %
ЦД 2 тип - 16 % 17 % 36 %12 54 %123
Примтка: pi3HUця показниюв docmoeipHa mpiernHO з такими: * — у контрольны грут; 1 - у I грут; 2 - у II грут, 3 - у III грут (p<0,05)
Таблиця 2
Структурш змши та стан клапанного апарату серця жшок з ХСН, залежно ввд 1МТ
Показник Контрольна група (n=15) ' I група (n=19) II група (n=48) III група (n=75) IV група (n=80)
Аорта, см 3,02±0,37 3,22±0,26 3,21±0,25* 3,29±0,25* 3,34±0,24*12
ЛП, см 3,47±0,34 4,16±0,75* 4,04±0,59* 4,05±0,48* 4,11±0,44*
ПП,см 3,61±0,24 3,97±0,95* 4,04±0,52* 4,15±0,39^ 4,18±0,50*
КДР ЛШ, см 4,24±0,45 4,79±0,76* 4,90±0,66* 4,98±0,66* 4,95±0,56*
КСР ЛШ, см 2,80±0,39 3,35±0,63* 3,44±0,52* 3,54±0,56* 3,50±0,51*
ПШ,см 1,70±0,09 1,91±0,43 1,79±0,31 1,79±0,24 1,89±0,29*23
ТМШП, см 1,15±0,14 1,24±0,13 1,28±0,13* 1,31±0,07ф1 1,30±0,08ф1
ТЗСЛШ, см 1,20±0,11 1,26±0,08 1,29±0,09* 1,31±0,05*1 1,30±0,04ф1
ММЛШ,г 169,1±34,5 209,7±42,1* 238,1±65,1* 246,7±47,1*12 270,1±47,5*123
IММЛШ 99,4±16,4 126,7±25,3* 133,4±35,6* 129,8±25,1* 130,5±24,0*
Кальциноз МК, стушнь 1,67±0,49 2,27±0,57* 2,13±0,50* 2,39±0,52*2 2,34±0,57*
Кальциноз АК, стушнь 1,67±0,49 2,26±0,65* 2,23±0,56* 2,40±0,49* 2,36±0,56*
Примтка: piзниця показниюв дocmoвipнa пopiвнянo з такими: * - у контрольны грут; 1 - у I грут; 2 - у II грут, 3 - у III групир<0,05)
Таблиця 3
Функцюнальш змши серця у жшок з ХСН, залежно ввд 1МТ
Показник Контрольна група (n=15) ' I група (n=19) II група (n=48) III група (n=75) IV група (n=80)
ФВ ЛШ, % 54,7±3,18 47,2±9,02* 49,9±8,21* 49,8±6,57* 49,7±7,23*
СТЛА мм рт. ст. 12,3±1,44 19,5±10,9* 20,9±11,6* 16,9±7,03*2 20,8±11,7*3
VE, см/с 64,6±16,2 69,8±15,9 59,2±14,8 60,7±14,0 59,3±13,21
VA, см/с 61,8±14,4 73,4±15,5 74,1±15,6* 75,9±16,5* 78,2±15,4*
VE/VA 1,09±0,38 0,97±0,24 0,82±0,26* 0,83±0,26* 0,78±0,26ф1
IVRT, мс 96,5±16,9 101,0±22,2 110,5±17,9* 110,3±18,1* 118,5±25,0Ф1
СД чиста - 34 % 23 % 17 % 10 %*
ДД чиста 40 % 53 % 70 %* 76 %* 85 »/о*1
СД+ДД - 13 % 7 % 7 % 5 %
Примтка: piзниця показниюв дocmoвipнa пopiвнянo з такими: * - у контрольнш грут; 1 - у I грут; 2 - у II грут, 3 - у III групир<0,05)
Примтка: pi3HUця показниюв docmoeipHa nopiernHo з такими: * - у контрольны гру/ni, (p<0,05)
Таблиця 4
Характеристика ремоделювання серця у жшок з ХСН, залежно в1д 1МТ
Показник Контрольна група (n=15) I група (n=19) II група (n=48) III група (n=75) IV група (n=80)
ВТС ЛШ 0,56±0,07 0,54±0,11 0,53±0,07 0,53±0,06 0,53±0,06
Гiпертрофiя ЛШ 67 % 95 %* 100 %* 96 %* 92 %*
Концентрична ГЛШ 100 % 88 % 87 % 94 %* 93 %*
Ексцентрична ГЛШ - 12 % 13 % 6 % 7 %
Концентричне ремоделювання 33 % 5 %* - 4 %* 8 %*
Нормальна геометрiя - - - - -
6. Обговорення результат
При аналiзi загально! характеристики встанов-лено, що найменш вiковими були представники контрольно! групи, що достовiрно поступались досль джуваним iнших груп (на 23,6; 18,9; 19 та 17,1 рошв, вiдповiдно). Хворi I групи були дещо старшими, порiв-няно з представниками II (на 5 рошв), III (на 4,6 рошв) та IV (на 6,5 рошв) груп. Незважаючи на вщсутнють достовiрних ввдмшностей за показником середнього ФК ХСН, який був максимальним в I груш, вiдмiча-еться тенденцiя до поступового його зменшення при збiльшеннi ступеня зайво! ваги. За зростом вщмшнос-тей не спостерталось, а маса тiла та IMT достовiрно збiльшувались.
Головним етюлопчним чинником ХСН у до-слвджуваних була АГ, частота яко! зростала зi збшь-шенням IMT (в III та IV групах - достовiрно), та була максимальною у хворих III групи. За поширенютю ди-фузного кардiосклерозу достовiрних вщмшностей не було, але iснувала тенденщя до и переважання в I та IV групах. Частота ССН була найбшьшою в II груш, та достовiрно переважала показник IV Поширенють ШКС не мала суттевих вiдмiнностей, проте найчасп-ше зустрiчалась у дослiджуваних II групи. Ввдсоток ЦД 2 типу вищий в III та IV групах дослвджуваних i значно переважав показники I та II груп (<0,05). До того ж, поширенють ЦД 2 типу в IV груш достовiр-но перевищувала таку в III (на 18 %). Наростання ввдсотку ЦД 2 типу при ХСН зi збiльшенням ступеня надмiрноi' ваги супроводжуеться прямим кореляцш-ним зв'язком частоти ЦД 2 типу з показником IMT (r=+0,352, p<0,05).
При вивченш структурних змiн серця жшок з ХСН залежно вщ показника IMT встановлено наступ-не. Розмiр аорти в II-IV групах достовiрно перевищу-вав значения контрольно! групи. Максимальний дiа-метр аорти спостертався у хворих IV групи, та значно переважав показники I та II груп (p<0,05). За розмiром лiвого передсердя (ЛП) в основних групах суттевих ввдмшностей не вiдмiчалось, проте вiн достовiрно перевищував показник контрольно! групи. Розмiр правого передсердя (I II I) наростав зi збтшенням IMT i достовiрно перевищував значения контрольно! групи. В III груш розмiр ПП бiльший анiж в I (p<0,05). Кш-цево-дiастолiчний розмiр (КДР) ЛШ та шнцево-си-
столiчний розмiр (КСР) ЛШ наростав зi збiльшенням 1МТ та значно перевищували показники контрольно! групи. Достовiрних вiдмiнностей мiж основними гру-пами не вiдмiчалось. Розмiр правого шлуночка (ПШ) був найбiльшим в I та IV групах. Проте, лише серед дослвджуваних IV групи розмiр ПШ достовiрно перевищував показники пащенток II та III груп. 1МТ мав прямий кореляцiйний зв'язок з наступними по-казниками, що характеризують структурнi змiни серця: з дiаметром аорти (г=+0,227), ЛП (г=+0,206), ПП (г=+0,259), КДР ЛШ (г=+0,186), КСР ЛШ (г=+0,172) та розмiром ПШ (г=+0,219) (р<0,05). Таким чином, у жшок з ХСН при збшьшенш ШТ вiдбуваеться наростання дилатацп аорти, ПП та ЛШ. Максимальна ди-латацiя ЛП та ПШ зареестрована у дослщжуваних з нормальною масою тiла.
При аналiзi ступеня гiпертрофi! ЛШ виявлено, що товщина мiжшлуночково! перетинки (ТМШП) та задньо! стiнки ЛШ (ТЗСЛШ) збiльшуеться паралель-но з шдвищенням IМТ, та достовiрно переважае показники контрольно! та I груп. Подiбнi змши мають мiсце ввдносно маси мiокарда ЛШ (ММЛШ), яка в основних групах значно перевищуе значения контрольно! (р<0,05), а в III та IV групах достовiрно бшьша за показники шших груп. Iндекс маси мюкарда ЛШ (IММЛШ) в основних групах значно бшьший за такий в контрольнш (р<0,05), без вiдмiнностей мгж собою. Отже, гiпертрофiя мiокарда ЛШ у жшок з ХСН про-гресуе пропорцшно пвдвищенню IМТ, та супроводжуеться достовiрною прямою кореляцшною залежнiстю МТ з ТМШП (г=+0,195), ТЗСЛШ (г=+0,229), ММЛШ (г=+0,507) та IММЛШ (г=+0,182).
У жшок з ХСН та зайвою вагою вщбуваеться бiльш значне кальцинування клапанного апарату серця. Середня ступiнь кальцинозу мiтрального клапану (МК) та аортального клапану (АК) в основних групах достовiрно переважае показник контрольно!. Стутнь кальцинозу МК в III груп достовiрно перевищуе такий в II. У пащенток з ХСН на тлi ожиршня ввдбува-ються глибшi процеси кальцинування клапаиiв, що супроводжуються наявнiстю прямо! кореляцi!' ГМТ зi ступенем кальцинозу МК (г=+0,185, р<0,05) та АК (г=+0,158, р<0,05).
При вивченнi функцiонального стану мюкарда у жшок з ХСН встановлено, що незалежно ввд IМТ
ввдбуваеться зниження ФВЛШ пор1вняно з групою контролю (р<0,05). Найнижча ФВЛШ спостерталась у I груш, проте р1зниця була недостов1рною. Серед-нш тиск легенево! артерп (СТЛА) у дослвджуваних основних груп був достов1рно вищим пор1вняно з контрольною групою. У хворих II та IV груп, показник СТЛА суттево перевищував значення I групи (р<0,05). Ввдзначався прямий кореляцшний зв'язок СТЛА з ШТ (г=+0,176, р<0,05).
При анал1з1 показнишв, що характеризують дь астол1чну функщю ЛШ виявлено наступне. За показ-ником швидкосп раннього д1астол1чного наповнення ЛШ (УЕ) достов1рних ввдмшностей м1ж основними та контрольною групами не спостериалось. Ввдм1ча-еться поступове зменшення УЕ, що в IV груш було найменшим, 1 достов1рно поступалось значенню I групи. Показник швидкост шзнього д1астол1чного наповнення ЛШ, систоли передсердь (УА), навпаки, поступово збшьшувався з пвдвищенням ГМТ. В II-IV групах значення УА достов1рно переважав значення контрольно!. Показник УА мае прямий кореляцшний зв'язок з ШТ (г=+0,228, р<0,05). Сшвввдно-шення УЕ/УА з1 збшьшенням маси тша прогресивно зменшувалось. В П-1У групах УЕ/УА достов1рно поступався значенню контрольно! групи. Найменше сшвввдношення УЕ/УА зареестровано в 1У груш, та було меншим ашж в I груш (р<0,05). Прямо проти-лежна картина ввдшчаеться стосовно показника часу 1зоволюм1чно! релаксацп ЛШ (1УЯТ), що прогресивно пвдвищувався з1 збшьшенням IМТ. У хворих II-1У груп значення 1УЯТ достов1рно переважав значення контрольно! групи. Максимальний 1УЯТ мав мюце у пащенток 1У групи та достов1рно переважав показник хворих I групи. 1УЯТ мав прямий кореляцшний зв'язок з ШТ (г+0,285, р<0,05).
Поширетсть чисто! систотчно! дисфункци (СД) зменшувалась з1 збшьшенням ГМТ, частота и була максимальною в II груш, та достов1рно переважала значення 1У. Частота чисто! ДД зростала з1 збшьшенням IМТ,та серед досл1джуваних П-[У груп достов1рно перевищувала значення контрольно!. Максимальний ввдсоток ДД в !У груш, значно переважав показник
I (р<0,05). За частотою поеднання СД та ДД ЛШ досто-в1рних ввдмшностей не спостерталось, проте юнувала тенденщя до Г! зниження з пвдвищенням IМТ.
Таким чином, у жшок з ХСН з1 збшьшенням ШТ ввдбувалось поглиблення ДД за типом порушення релаксаци мюкарда та визначалось зб1льшення !! по-ширеностг Под1бш змши супроводжуються прямою кореляцшною залежшстю наявносп ДД ЛШ з ШТ (г=+0,267, р<0,05).
Проанал1зувавши стан та типовий склад ремоде-лювання мюкарда ввдшчаемо, що достов1рних ввдмш-ностей за показником ввдносно! товщини стшки (ВТС) ЛШ не спостерталось. Поширешсть гшертрофп ЛШ в основних групах значно перевищувала значення контрольно! групи (р<0,05) та е абсолютною серед жшок
II групи. За складом гшертрофп ввдшчаеться перева-жання !! концентричного типу, який був абсолютним в контрольнш груш та достов1рно перевищував зна-
чення III-IV груп. За вiдсотком ексцентричного типу гiпертрофi! ЛШ вiдмiнностей м1ж групами не було, спостерiгалась тенденцiя до !! переважання в I та II групах. Найбшьший вiдсоток концентричного ремо-делювання вiдмiчено в контрольнiй груш, котрому до-стовiрно поступались значення жшок I, III та IV груп. Нормально! геометрп ЛШ в жоднш з груп дослвджува-них не спостериалось.
7. Висновки
З пвдвищенням IMT у жiнок з ХСН ввдбуваеться бiльша дилатацiя аорти, лiвого шлуночка та правого передсердя на тл1 значнiших гiпертрофi! мюкарда та кальцинування клапанiв. Спостерiгаeться переважання чисто! систолiчно! дисфункцi! серед жшок з ХСН та нормальною масою тша, та зменшення l! пошире-носп зi збiльшенням IMT. Поширенiсть та важк1сть дiастолiчно! дисфункци за типом порушення релаксаци лiвого шлуночка наростае паралельно зi зб№шен-ням IMT. Ремоделювання мюкарда серед жшок з ХСН у бшьшосп випадшв представлено концентричною ri-пертрофieю лiвого шлуночка, частота яко! прямо про-порцiйна збiльшенню шдексу маси тiла.
Л1тература
1. D'Agostini, G. Heart failure in women: a disease with peculiar pathophysiological mechanisms and clinical presentation [Text] / G. D'Agostini, M. Cicoira, C. Vassanelli // American Journal of Cardiovascular Disease Research. - 2013. -Vol. 1, Issue 1. - P. 1-6.
2. O'Meara, E. Sex differences in clinical characteristics and prognosis in a broad spectrum of patients with heart failure: results of the Candesartan in Heart failure: Assessment of Reduction in Mortality and morbidity (CHARM) program [Text] / E. O'Meara, T. Clayton, M. B. McEntegart, J. J.V. McMurray, I. L. Pina, C. B. Granger et. al // Circulation. - 2007. - Vol. 115, Issue 24. - P. 3111-3120. doi: 10.1161/circulationaha.106.673442
3. Martinez-Selles, M. Gender and survival in patients with heart failure: interactions with diabetes and aetiology. Results from the MAGGIC individual patient meta-analysis [Text]/ M. Martinez-Selles, R. N. Doughty, K.Poppe, G.A.Whal-ley, N. Earle, C. Tribouilloy et. al. // European Journal of Heart Failure. - 2012. - Vol. 14, Issue 5. - P. 473-479. doi: 10.1093/ eurjhf/hfs026
4. Jong, P. Prognosis and determinants of survival in patients newly hospitalized for heart failure [Text] / P. Jong, E. Vowinckel, P. P. Liu, Y Gong, J. V Tu // Archives of Internal Medicine. -2002. - Vol. 162, Issue 15. - P. 1689-1694. doi: 10.1001/ archinte.162.15.1689
5. Eileen, M. H. Heart Failure in Women [Text] / E. M. Hsich, I. L. Pina // Journal of the American College of Cardiology. - 2009. - Vol. 54, Issue 6. - P. 491-498. doi: 10.1016/ j.jacc.2009.02.066
6. Shafazand, M. Survival trends in men and women with heart failure of ischaemic and non ischaemic origin: data for the period 1987-2003 from the Swedish Hospital Discharge Registry [Text] / M. Shafazand, M. Schaufelberger, G. Lappas, K. Swedberg, A. Rosengren // European Heart Journal. - 2008. - Vol. 30, Issue 6. - P. 671-678. doi: 10.1093/ eurheartj/ehn541
7. Кравчун, П. П. Гендерш та BiKOBi особливостi ремоделювання серця у хворих i3 постшфарктним кардь осклерозом, цукровим дiабетом 2-го типу та ожиршням [Електронний ресурс] / П. П. Кравчун // Международный эндокринологический журнал. - 2015. - № 2 (66). - С. 20-24. -Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/40542
8. Hubert, H. B. Obesity as an independent risk factor for cardiovascular disease: a 26-year follow-up of participants of the Framingham Heart Study [Text] / H. B. Hubert, M. Feinleib, P. M. McNamara, W. P. Castelli // Circulation. - 1983. - Vol. 67, Issue 5. - Р. 968-977. doi: 10.1161/01.cir.67.5.968
9. Кравчун, П. П. Змши диастоличжи функцй мюкарда ливого шлуночка у хворих i3 постшфарктним кардиосклерозом та артериального ппертензиею залежно вид ступеня ожи-ршня [Електронний ресурс] / П. П. Кравчун // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 6 (61). - C. 158-160. -Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/39435
10. Воронков, Л. Г. Рекомендации по диагностике и лечению хронической сердечной недостаточности (2012) [Текст] / Л. Г. Воронков та ш. // Украинский кардиологический журнал. - 2013. - № 1. - С. 6-44.
References
1. D'Agostini, G., Cicoira, M., Vassanelli, C. (2013). Heart failure in women: a disease with peculiar pathophysiolog-ical mechanisms and clinical presentation. American Journal of Cardiovascular Disease Research, 1 (1), 1-6.
2. O'Meara, E., Clayton, T., McEntegart, M. B., McMur-ray, J. J. V., Pina, I. L., Granger, C. B. et. al. (2007). Sex Differences in Clinical Characteristics and Prognosis in a Broad Spectrum of Patients With Heart Failure: Results of the Candesartan in Heart failure: Assessment of Reduction in Mortality and morbidity (CHARM) Program. Circulation, 115 (24), 3111-3120. doi: 10.1161/circulationaha.106.673442
3. Martinez-Selles, M., Doughty, R. N., Poppe, K., Whal-ley, G. A., Earle, N., Tribouilloy, C. et. al. (2012). Gender and
survival in patients with heart failure: interactions with diabetes and aetiology. Results from the MAGGIC individual patient meta-analysis. European Journal of Heart Failure, 14 (5), 473-479. doi: 10.1093/eurjhf/hfs026
4. Jong, P., Vowinckel, E., Liu, P. P., Gong, Y., Tu, J. V. (2002). Prognosis and Determinants of Survival in Patients Newly Hospitalized for Heart Failure. Archives of Internal Medicine, 162 (15), 1689. doi: 10.1001/archinte.162.15.1689
5. Hsich, E. M., Pina, I. L. (2009). Heart Failure in Women. Journal of the American College of Cardiology, 54 (6), 491498. doi: 10.1016/j.jacc.2009.02.066
6. Shafazand, M., Schaufelberger, M., Lappas, G., Swed-berg, K., Rosengren, A. (2008). Survival trends in men and women with heart failure of ischaemic and non-ischaemic origin: data for the period 1987-2003 from the Swedish Hospital Discharge Registry. European Heart Journal, 30 (6), 671-678. doi: 10.1093/eurheartj/ehn541
7. Kravchun, P. P. (2015). Genderni ta vikovi osobly-vosti remodeljuvannja sercja u hvoryh iz postinfarktnym kar-diosklerozom, cukrovym diabetom 2-go typu ta ozhyrinnjam. Mezhdunarodnyj endokrynologycheskyj zhurnal, 2 (66), 20-24. Available at: http://www.mif-ua.com/archive/article/40542
8. Hubert, H. B., Feinleib, M., McNamara, P. M., Castelli, W. P. (1983). Obesity as an independent risk factor for cardiovascular disease: a 26- year follow-up of participants in the Framingham Heart Study. Circulation, 67 (5), 968-977. doi: 10.1161/01.cir.67.5.968
9. Kravchun, P. P. (2014). Zminy diastolichnoi' funkcii' miokarda livogo shlunochka u hvoryh iz postinfarktnym kar-diosklerozom ta arterial'noju gipertenzijeju zalezhno vid stupen-ja ozhyrinnja. Medycyna neotlozhnbih sostojanyj, 6 (61), 158160. Available at: http://www.mif-ua.com/archive/article/39435
10. Voronkov, L. H. et. al (2013). Rekomndacii po di-ahnostike I lecheniu khronicheskoi serdechnoi nedostatochnosti (2012) [Guidelines for the diagnosis and treatment of chronic heart failure (2012)]. Ukrainian cardiology journal, 1, 6-44.
Рекомендовано до публжаци д-р мед. наук, професор Сиволап В. Д.
Дата надходження рукопису 17.09.2015
Бвдзшя Петро Петрович, кандидат медичних наук, доцент, кафедра внутршшх хвороб 1, Запорiзький державний медичний ушверситет, пр. Маяковського, 26, м. Запоргжжя, Укра!на, 69035 E-mail:pbidzilya@mail.ru
