CC BY
29
УДК 658
ЕФЕКТИВН1СТЬ УПРАВЛ1ННЯ 1НВЕСТИЦ1ИНИМ ПОРТФЕЛЕМ ПРОМИСЛОВОГО ШДПРИеМСТВА
G.I. Масленнiков д.е.н., доцент P.I. Данилов
Одеський нацюнальний утверситет iменi I.I. Мечникова, Одеса, Украта
Маслентков C.I., Данилов Р.1. Ефективтсть управлшня твестицтним портфелем промыслового шдприемства.
У стат досить детально розкриваеться сутшсть та основш поняття швестицшно! дiяльностi пiдприeмства та управлiння швестицшним портфелем промислового пiдприeмства. Визначено та розглянуто основш складовi процесу оцшки ефективностi управлiння iнвестицiйним портфелем. Наведено та проаналiзовано основнi математичнi формули розрахунку дохiдностi та ризику швестицшного портфелю пiдприeмства. Наведено шляхи шдвищення ефективностi управлiння iнвестицiйним портфелем промислового шдприемства.
Ключовi слова: ефективнiсть, швестицшний портфель, цiннi папери, промислове шдприемство, iнвестування, ризик, пайова участь, дохщшсть, швестици, формула, перiод.
Масленников Е.И., Данилов Р.И. Эффективность управления инвестиционным портфелем промышленного предприятия.
В статье достаточно подробно раскрывается сущность и основные понятия инвестиционной деятельности предприятия и управления инвестиционным портфелем промышленного предприятия. Определены и рассмотрены основные составляющие процесса оценки эффективности управления инвестиционным портфелем. Приведены и проанализированы основные математические формулы расчета доходности и риска инвестиционного портфеля предприятия. Приведены пути повышения эффективности управления инвестиционным портфелем промышленного предприятия.
Ключевые слова: эффективность, инвестиционный портфель, ценные бумаги, промышленное предприятие, инвестирование, риск, долевое участие, доходность, инвестиции, формула, период
Maslennikov E.I., Danylov R.I. The efficiency of investment portfolio management of an industrial enterprise.
The given article is about basic concepts of investment companies and portfolio management of the industrial enterprise. The main components of the process of evaluating the effectiveness of portfolio management is identified and discussed. The article also presents and analyzes the basic mathematical formula for calculating the profitability and risk of the investment portfolio of the company. Presents ways to improve the management of the investment portfolio of industrial businesses are given in the end of an article.
Keywords: efficiency, investment portfolio, securities, industrial enterprise, investment, risk, equity, profitability, investment, formula, period
Сьогодш поняття «портфель» мае досить чггке та визначене значения. Портфель -певна сукупшсть зiбраних разом швестицшних цшностей, що слугують шструментом для досягнення певно! швестицшно! цш !х вкладника. В свою чергу, шд швестицшним портфелем слщ розумгти конкретну сукупшсть цшних паперiв, що належать фiзичнiй або юридичнш особi на правах пайово! учасп, яка являе собою цшсний об'ект управлшия.
У сучаснш економiчнiй наущ одним з найважливших понять в теорп портфельних швестицш е поняття ефективного портфеля, що являе собою портфель, який забезпечуе максимальну прибутковють за умови певного рiвня ризику або мшмальний ризик при заданому рiвнi прибутковостi.
Нестабiльнiсть сучасного шдприемництва, що призводить до пiдвищеного ризику при швесту-ваннi, недостатнiсть шформацп щодо ринково! ситуацп та особливо на сьогодшшнш день суттевий вплив на ринкову ситуацш политично! кон'юнктури обумовлюють актуальнiсть пошуку найбiльш оптимального та ефективного методу управлшня швестицшним портфелем промислового шдприемства.
Аналiз останшх дослвджень та публiкацiй
Окремi теоретичнi та практичнi аспекти оцшки, управлшня швестицшними проектами знайшли воображения в роботах таких вчених, як Бланк I.A., Мендрул О.Г., Шевчук I.A., Ру-хля О.В., Удалих О.О., Федоренко В.Г., Шкля-рук С.Г., Ястремська G.H., Строкович О.В. та шшт
Biipiiiieiiiiii мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
Незважаючи на достатньо велику шльшсть наукових дослщжень, присвячених питанню управлiния iнвестицiйним портфелем шдприемства, практично вщсутш розробки методiв та шляxiв ошгашзацп та шдвищення ефективносп управлiния iнвестицiйним портфелем промислового шдприемства. .
Метою cmammi е розкриття засобiв та методiв пiдвищения ефективностi управлiния швестицшним портфелем промислового шдприемства.
Теорiя i практика економжи та управлшня промисловими пiдприeмствами
Виклад основного MaTepi&^y дослвдження
Перед шдприемством-швестором завжди пос-тае потреба у необхвдност моделювання та опти-м1заци структури сформованого швестицшного портфеля з метою тдвищення ефективносп його управлшня (Рис. 1.).
Дотримання певно1 послщовносп вибору шве-стицшних шструменпв е важливою складовою процесу прийняття ршення тдприемством щодо швестування в певний швестицшний портфель
1. За допомогою прогнозованих та минулих даних, потр1бно оцшити очжувану дохщшсть протягом перюду володшня активом. Також на основ1 наведено1 вартосп потр1бно розрахувати повну дохщшсть для того, щоб упевнитися, що варпсть грошей протягом перюду придшено достатню увагу.
2. Використовуючи отримаш прогнозоваш та минул1 даш про дохщшсть, потр1бно оцшити ризик, що виникае внаслщок швестицш.
Суб'ективна оцшка ризику, що базуеться на основ1 минулих даних про дохщшсть - це являе собою один 1з базових шдход1в, що викори-стовуеться шдприемством-швестором.
3. Наступним кроком е оцшка ств-вщношення «дох1дшсть-ризик» за кожним з альтернативних швестицшних шструменпв. Це робиться з метою тдтвердження того, що очшувана дохщшсть за даного р1вня ризику е прийнятною. За умови, що шш1 швестицшш шструменти з1 схожим або нижчим р1внем ризику забезпечують таку ж саму або вищу дохщшсть, вкладання грошових ресурав у перший вщбраний швестицшний шструмент не повинне вважатися прийнятним.
4. За допомогою отриманих результапв та даних, потр1бно обрати так1 швестицшш шструменти, що пропонують найвищу дохщшсть за прийнятного для конкретного тдприемства р1вня ризику.
Рис. 1. Основш складов1 поняття швестицшно! д1яльносл на шдприемств1
З метою отримання оцшки ефективностi управлiння iнвестицiйним портфелем
шдприемство-швестор визначае:
1) фактичну дохщнють протягом певного перiоду;
2) фактичний ризик портфеля;
3) еталонний портфель, який використовуеться для подальшого порiвняльного аналiзу (Рис. 2).
Рис. 2. Оцшка ефективностi управлiння iнвестицiйним портфелем
За умови, що певна сума грошових коштiв iнвестуеться протягом визначеного перюду часу, дохiднiсть iнвестицiйного портфеля визначаеться найпроспшим шляхом: Рп
11 -, гр= р-1
(1)
де гр - дохiднiсть портфеля за перюд i;
Р - вартють портфеля на початку перiоду ц
Рп - вартiсть портфеля в шнщ перiоду i.
Перiод, що розглядаеться, може бути будь-яким, наприклад, мiсяць, квартал, рiк, илька рошв тощо. Для того щоб порiвняти дохiднiсть одного портфеля з шшим, показники 1хньо1 дохiдностi потрiбно привести до одного часового перюду -як правило, року.
Teopia i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBnÍHHa npoMHcnoBHMH mgnpueMCTBaMH
BunagKH, Konu nopT^enb ^opMyeTbca 3a paxy-HOK ÍHBecTyBaHHH neBHOÏ cyMH TÍnbKH b nonaTKOBHn MOMeHT i Ha Becb nepiog nacy, e bhhhtrobhmh, a He THnoBHMH. y xogi ynpaBnÍHHa nopT^eneM KomTH, aK npaBHno, BH^ynaroTbca i BHocaTbca gogaTKOBO.
цe BigôyBaeTbca ogpa3y ® nicna nonaTKy iHBecm^HHoro nepiogy a6o He3agoBro go noro 3aKÍHHeHHa, to gogaTKOBi KomTH M0®Ha He BpaxoBy-BaTH 3a o^hkh goxigHocTi, ocKinbKH BnnHB gaHHx cyM Ha nigcyMKOBHH pe3ynbraT 6yge He3HanHHM. 3aBgaHHa ycKnagHroeTbca, aK^o npunnHB a6o BH^yneHHa KomTiB Big6yBaeTbca b iHmi MOMeHTH. ,3,na TaKHx yMOB Teopia nponoHye gBa noKa3HHKa оцiнкн goxigHocri: BHyrpimHM goxigHicTb i goxigHicTb Ha ochobí cepegHbOï reoMerpHHHOÏ.
BHyTpimHa goxigHicTb po3paxoByeTbca gna BignoBigHoro n0T0Ky nnaTe®ÍB.
,3,na Toro ^06 BH3HanHTH goxigHicTb Ha ochobí cepegHbOï reoMerpHHHOÏ, n0Tpi6H0 3HaTH BapTicTb nopT^ena b MOMeHT BHnyneHHa a6o orpuMaHHa gogaTKOBHx KomTÍB.
,3,na BH3HaneHHa goxigHocTi nopT^ena 6inbm tohhhm e MeTog cepegHbOï reoMerpHHHOÏ. HegonÍK MeTogy BHyTpimHbOÏ goxigHocTi nonarae b TOMy, ^0 Ha nigcyMKOBe 3HaneHHa goxigHocTi nopT^ena MO^yTb BnnHHyTH giÏ cy6'eKTÍB 3 BHnyneHHa ÍHBecTOBaHHx KomTÍB. ToMy goxigHicTb nopT^ena n0Tpi6H0 BHpaxoByBaTH 3a MeTogoM cepegHbOÏ reoMeTpHHHOÏ [2]:
(3)
V =
n (1+rt)
- t=i
(2)
ge rp1 - cepegHa goxigHicTb nopT^ena 3a nepiog i; rt - goxigHicTb 3a n-n nepiog i; n - KÍnbKÍcTb nepiogÍB; n - 3HaK MHO^eHHa.
He3pynHÍcTb MeTogy cepegHbOÏ reoMerpHHHOÏ nonarae b TOMy, ^0 n0Tpi6H0 3HaTH BapTicTb nopT-$ena b ko®hhh MOMeHT BHeceHHa a6o BHnyneHHa KomTÍB. KomTH M0®yTb BHocmuca a6o BHnynaraca 3 pÍ3H0M nepiogHHHÍcTM. ToMy He 3aB®gu nepiog i4 6yge gopÍBHMBaTH i2 to^o. y TaKOMy pa3Í, ^06 cKopucTaTHca HaBegeHOM ^opMynoro, n0Tpi6H0 3po6uTH nonepegHÍ npuny^eHHa a6o nepeTBopeHHa.
nignpueMcTBO gogaTKOBO BHocHTb a6o BHny-nae KomTH He3agoBro go kíh^ a6o nonaTKy KO^Horo nepiogy, M0®Ha 3po6uTH npuny^eHHa npo Te, ^0 gaHÍ giÏ BÍg6yBaroTbca HanpHKÍH^ (Ha nonaTKy) nepiogy Ta cKopucraTHca ^opMynoro 6e3 3míh. HeBenHKa noxu6Ka Mae cyrreBO BnnHHyTH Ha goxigHicTb nopT^ena. ToMy Ha HeÏ M0®Ha He 3Ba®aTH. Hagxog®eHHa a6o BHnyneHHa
KomTÍB BÍg6yBaroTbca 3 ogHaKOBOM nepiogHHHic™, ane cnocrepiraroTbca BcepegHHÍ ogHoro 3 nepiogÍB, cnonaTKy MO^Ha BH3HanHTH goxigHicTb 3a gaHHH nepiog i nicna цb0Г0 cKopucraTHca ^opMynoro.
b Me®ax poKy BHnyneHHa h Hagxog®eHHa KomTÍB BÍg6yBaroTbca 3 pÍ3H0ro nepiogHHHic™, n0Tpi6H0 BH3HanHTH BapTicTb nopT^ena b ko®hhh MOMeHT pyxy KomTÍB i po3paxyBaTH TeMn 3pocTaHHa noro goxigHocTi, to6to BenuHHHy (1+rt) gna KO^Horo npoMÍ^Ky nacy 3a TaKoro ^opMynoro:
ge Pr - BapTicTb nopT^ena HanpHKÍH^ nepiogy i; Pt - BapTicTb nopT^ena Ha nonaTKy nepiogy i. ,3,ani goxigHicTb y po3paxyHKy Ha pÍK 3HaxogHTbca 3a HH^neHaBegeHoro ^opMynoro:
rp=(1+ri)(1+r2)^(1+rm)-1 (4)
ge m - KÍnbKÍcTb nepiogÍB, 3 aKHx cKnagaeTbca pÍK.
^acro e^eKTHBHÍcTb ynpaBnÍHHa nopT^eneM 6yge o^HMBaraca 3a KÍnbKa poKÍB. ToMy Konu BHnyneHHa h gogaBaHHa Kanirany 3gincHMMTbca 3 pÍ3H0M nepiogHHHÍcTM b naci, to cnonaTKy n0Tpi6H0 BH3HanHTH goxigHicTb nopT^ena gna K0®H0r0 poKy h nicna ^oro o6nucnHTH cepegHM goxigHicTb y p03paxyHKy Ha pÍK 3a Becb nepiog [2].
BH3HanaroHH e^eKTHBHÍcTb ynpaBnÍHHa nopT^e-neM, nignpueMcTBO, aK npaBHno, n0BHHH0 3po6uTH gBa nopÍBHaHHa. no-nepme, boho Mae BH3HanHTH HanKpa^HH nopT^enb cepeg HaaBHHx, no-gpyre, nopÍBHaTH aKTHBHO KepoBaHHH nopT^enb 3 pe3ynb-TaTaMH pHHKy, to6to aHanorÍHHHM 3a cTyneHeM
pH3HKy nacHBHHM nopT^eneM.
Оцiнкa e^eKTHBHocTÍ ynpaBnÍHHa nepeg6anae BH3HaneHHa ^aKTHHHoro pH3HKy nopT^ena 3a nepiog, ^0 p03rnagaeTbca. Ph3hk mupoKO gHBepcu^i-KOBaHoro nopT^ena BHMÍpweTbca BenHHHHOM 6eTa, cna6o gHBepcu^ÍKOBaHoro - cTaHgapTHHM BÍgxu-neHHaM. nignpueMcTBO BH3Hanae цi napaMeTpu Ha ochobí ^aKTHHHHx gaHHx goxigHocTi nopT^ena. HanpuKnag, ÍHBecTop оцiнмe pe3ynbTaTHBHÍcTb ynpaBnÍHHa nopT^eneM 3a gBa poKH. ^k ÍHTepBan nacy оцiнкн goxigHocTi bíh o6upae KBapTan. Togi gaHÍ npo goxigHicTb nigcTaBnaMTbca y ^opMynu gucnepciÏ a6o cTaHgapTHoro BÍgxuneHHa, ^0 garoTb 3M0ry po3paxyBaTH BÍgxuneHHa goxigHocTi nopT-$ena 3a nepiog, ^0 p03rnagaeTbca.
^OBrHH nac e^eKTHBHÍcTb nopT^ena оцiнмвa-nacb Man^e noBHÍcTM Ha ochobí OHÎKyBaHOÏ goxigHocTi. Cy6'eKTH iнвecтнцiнноï gianbHocTÍ ycBÍgoMnMBanu HaaBHÍcTb pH3HKy, ane He 3Hanu, aK noro 3a3HaHHTH KÍnbKÍcHO. ^ocarHeHHa TeopiÏ nopT^ena Ha nonaTKy 60-x poKÍB n0Ka3anu, aK оцiннтн h o6nucnHTH pH3HK 3a MÍHnHBocTÍ goxogÍB. ^epe3 Te, ^0 He 6yno BenHHHHH, aKa 6 06'egHyBana goxigHicTb i pu3HK, 6yno n0Tpi6H0 p03rnagaTH цi gBa $aKTopu OKpeMO, ^0 h po6unu aHanÍTHKH b 6araTbox paHHÍx gocnig^eHHax.
Bohh rpynyBanu nopT^eni b Knacu 3 0gHaK0BHM pH3HK0M Ha ochobí MÍHnHBocTÍ goxogÍB, a Togi nopi-BHMBanu OHÍKyBaHÍ goxigHocri 3a pÍ3HHMH nopT^e-naMH b Me^ax ogHoro Knacy. Han6inbm p03n0Bcro-g^eHHMH 6ynu Tpu коe$iцieнтa - fflapna, TpenHopa Ta ^^eHceHa. yci bohh 6a3yroTbca Ha npuny^eHHÍ, ^0 mí® goxigHocTaMH nopT^ena h 3aranbHoro pHHKOBoro ÍHgeKcy e nÍHÍHHa 3ane®Hicrb.
noKa3HHKH e^eKTHBHocTÍ ynpaBnÍHHa nopT-$eneM MaroTb 0gHaK0By cTpyKTypy. y nucenbHHKy 3HaxogHTbca nepeBH^eHHa goxigHocTi nopT^ena Hag craBKOM 6e3 pu3HKy (tp-t), ocKÍnbKH caMe цa BenHHHHa noBHHHa BÍgirpaTH ponb npeMiÏ 3a pu3HK nopT^ena. y 3HaMeHHHKy cTaBHTbca n0Ka3HHK pH3HKy (6eTa a6o cTaHgapTHe BÍgxuneHHa) [2].
Коефщент Дженсена базуеться на моделi оцшки дохiдностi активiв:
Е(гр)- Г(= Рр[Е(гтИ]+е (5)
де Е(гр ) - оч^вана дохiднiсть портфеля;
Е(гт ) - очшувана дохiднiсть ринку;
Рр - систематичний ризик за активом або портфелем;
е - випадкова помилка модель
Це рiвняння показуе, що реалiзована очiкувана дохiднiсть активу або портфеля за певний час е лшшною функщею безризиковано! очшувано! дохвдносп плюс премiя за ризик, яка залежить вiд систематичного ризику за портфелем, плюс випа-дкова помилка.
Отже, премiя за ризик дорiвнюе Рр, помноже-ному на ринкову премш за ризик, плюс випадкова помилка.
Важливою умовою е досвщ менеджера пiдприемства вiдносно прогнозування стану ринку й вибору активiв. В даному випадку рiвняння мае наступний вигляд:
Гр-Г£= «р+ Рр (Гт- rf)+e (6)
де гр - це фактична дохiднiсть портфеля.
1ндекс Дженсена може слугувати для оцiнки результапв як активно!, так i пасивно! стратегi!.
Менеджер, який обирае останню стратегiю, не ставить перед собою завдання отримати дохiднiсть, вищу вщ ринково!.
Технiка визначення ефективностi, розроблена Дженсеном та iншими аналiтиками пов'язана, у першу чергу, з оцшкою загально! ефективностi активiв. Така техшка дае лише загальне уявлення про те, насшльки вдало пiдприемства вибрали !х для сво!х портфелiв. Але не було спроб визначити, насшльки устшно пiдприемства вибрали активи й диверсифшували портфелi.
Отже, можна використати широковизнану технiку декомпозицi! Фейма. Фейма продовжив аналiтичнi методи, розроблеш Дженсеном. Вiн запропонував спосiб для декомпозицп над-лишкового доходу активiв для змiцнення опору iнвестицiйного портфеля систематичному й несистематичному ризикам. Ця техшка базуеться на припущенш, що за вибору швестицшних iнструментiв тдприемства не завжди включають усi альтернативш iнвестицiйнi iнструменти у сво! портфел^ тобто вони намагаються вибрати недооцшеш активи i, як наслiдок цього, втрачають у диверсифiкацi!.
У такому випадку, якщо портфель недостатньо диверсифшований, вiн пiдлягае не лише систематичному, а й несистематичному ризику. Вщповщно до сучасно! теорi!, портфель тдлягае лише систематичному ризику, який дорiвнюе загальному ризику, i не мае несистематичного [2].
Op > Pp ■ Om
(8)
°p- Pp ' Om
(7)
де ор, от - стандартнi вiдхилення вiдповiдно портфеля та ринку;
Рр - ризик портфеля.
За умови, що портфель зовам недивер-сифшований, спiввiдношення буде такий наступ-ний вигляд:
Таким чином, ризик такого портфеля бшьший. За використання технiки Фейма робляться так розрахунки:
1. Спочатку визначаеться диференцшний дохiд (DRp) за кожним портфелем, за такими рiвнян-нями:
rp= rf+ Pp (rm- rf)
DRp= rm- rp
(9) (10)
де гр - очiкувана дохiднiсть портфеля за дослщжуваний перiод;
DRp - диференцшний дохщ для дослi-джуваного портфеля;
Рр - систематичний ризик. Фейма даному доходу дав назву «дохщ селективносп».
2. Розраховуеться гiпотетичне ркр, що показуе стутнь диверсифiкацi!.
Pk = —
kp Om
3. 04iKyBaHa дохщшсть портфеля
(11)
обчислюеться, якщо ризик визначаеться гшо-тетичним ркр:
Гр= rf+ Ркр (Гт- гр) (12)
4. Чиста селектившсть NSp розраховуеться як рiзниця мiж фактичною дохщшстю гр i очiкуваною дохiднiстю портфеля гр, якщо ризик визначаеться гiпотетичним (Ркр).
rp= rf+ Pp (rm- rf) NSp= rp- rp
(13)
(14)
Вищенаведений метод дае можливють ви-явити, чи е певний портфель достатньо диверси-фiкований порiвняно з ринком швестицшних шструмеипв [2].
З метою виявлення слабких та сильних сторш пiдприемства в галузi iнвестування суб'ект госпо-дарювання проводить декомпозицiю ризику на окремi його компоненти. Менеджер тдприемства мае досвщ вибору швестицшних шструмеипв, якщо гр- Гр е додатною величиною. На ввдшну вщ цього, вiд'емне значення навпаки сввдчить про недостатнiй досвiд пiдприемства.
Висновки
Iнвестицiйний портфель являе собою сукуп-нiсть активiв, що виступае як цшсний об'ект управлiния та належить юридичнiй або фiзичнiй особi, або юридичним та фiзичним особам на правах пайово! участi. Розподiляючи сво! вкла-дення з рiзних напрямшв, iнвестор може досягти бiльш високого рiвня прибутковостi сво!х вкла-день або знизити стутнь !хнього ризику. Одтею iз складових успiшно! дiяльностi сучасних пiдприемств е побудова оптимально! структури iнвестицiйного портфелю. Головна мета ошгашза-цi! iнвестицiйного портфелю - це формування такого портфелю, що вщповщае вимогам пiдприемства як за ризиком, так i за прибутками, за умови, що вiн достатньою мiрою диверсифiко-ваний. Для кожного тдприемства оптимальним звичайно був би варiант, коли досягаеться макси-мальний ефект у виглядi прибутку вщ вкладення
Tеорiя i практика економжи та управлшня промисловими пiдприeмствами
кошпв у швестицшш шструменти, i в той же час коли ризик отримання збитку зводиться до нуля. Але така ситуащя е недосяжною за ринкових умов, тому слщ мати на увазi певш обмеження щодо ризику або прибутковосп. Варiант перший -обрати максимально приемну для пiдприемства величину ризику. Таким чином, задача ошгашзаци - вибiр певно! структури iнвестицiйного портфеля, за яко! ризик даного портфеля не перевищуе обраного значения, при цьому дохщшсть швести-цiйного портфеля е максимальною. Така задача мае назву «пряма задача». Варiант другий -обрати мшмально приемну та допустиму величину доходность У даному випадку задача
оптимiзацi! - вибiр певно! структури швести-цiйного портфеля, за якого прибуток е вищим або рiвним заданому значенню, при цьому ризик е мшмальним. Така задача вщповщно мае назву «обернена задача». Шсля того, як пiдприемство розв'язало пряму та обернену задачi з ошгашзаци iнвестицiйного портфеля воно отримуе дат, як1 дають вiдповiдi на питання: як1 та у як1й шлькосп потрiбно придбати iнвестицiйнi iнструменти з метою формування такого iнвестицiйного портфеля, який за думкою певного тдприемства мае вiдносно високе значення дохщносп та при цьому рiвень ризику е допустимим.
Список лiтерaтури:
1. Бланк I.A. Основи швестицшного менеджменту. У 2 томах-2-е вид., Перераб. - К.: Ельга, Нша-Центр, 2009. - 144 с.
2. 1гнатьева I.A. Корпоративне управлшня: тдручник. / I.A. 1гнатьева, I-26 O.I. Гарафонова - К.: «Центр учбово! лiтератури», 2013. - 600 с.
3. Мендрул О.Г., Шевчук I.A. Ринок цшних папеpiв: Навч. поабник / Ки!в. нац. екон. ун-т; [Ред. I.O. Соломарський]. - К., 1998. - 150 с.
4. Рухля О.В. Принципи портфельного швестування. Навчальний поабник. - М.: Фшанси. Цшш папери. - 2009. - 238 с.
5. Удалих О.О. Управлшня швестицшною дiяльнiстю промислового тдприемства: Навч. поаб. / О.О Удалих. - К.: Центр навчально! лператури, 2006. - 221 с.
6. Федоренко В.Г. Швестицшний менеджмент. - К., 2001. - 276 с.
7. Шарп У.П. Управлшня швестишями: навчальний поабник / У.П. Шарп, Г.В. Олександер. - М.: ЩФРА-М. - 2001. - XII. - 1028 с.
8. Шелудько В.М. Фшансовий менеджмент: пiдручник / В.М. Шелудько - К.: Знання, 2006. - 439 с.
9. Шклярук С.Г. Портфельне швестування. Теорiя та практика / Шклярук С.Г. - К.: Нора-принт, 2000. - 256 с.
10. Ястремська G.H., Строкович О.В. Стратегiчне iнвестування пiдприемств. - X.: ХГАДТУ, 1999. -181 с.
11. Юдин М.А. Основы оценки конкурентоспособности продукции / М.А. Юдин, О. Бирам. // Актуальш проблеми економ^. - 2011. - №2. - С. 42-47.
12. Шновацшна трансформашя промислового сектору економiки Укра!ни та мехашзми ïï регулювання: монографiя / [С.В. Фшиппова, Л.О. Волощук, Г.А. Смоквша та iн.]. - Одеса: ВМВ, 2009.
13. Балан О.С. Роздш 8. Шформацшно-аналггичне забезпечення прийняття швестицшних рiшень в формуваннi конкурентоспроможностi репону / О.С. Балан, C.B. Фшиппова // Формування конкурентоспроможносп економiки репону Украшського Причорномор'я: Монографiя / О.С. Балан, C.B. Фшиппова. - Одеса: ШРЕЕД НАН Украни, 2012. - С. 199-233.
Надано до редакцп 15.09.2015
Масленнiков £вген Iванович / Evgeniy I. Maslennikov
evgenmaslennikov@ukr. net
Данилов Родюн Iгорович / Rodion I. Danylov
Daniloff1992@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Ефективтсть уnравлiння твестицшним портфелем промислового тдприемства [Електронний ресурс] / С. I. Маслентков, Р. I. Данилов // Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2015. — № 5 (21). — С. 83-88. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n5.html
