CC BY
21
УДК 368.029:368.1
програми перестрахування при страхуванн1 майна
промислових шдприемств
£.О. Величко
ДВНЗ «Кшеський нацгональний економ1чний унгверситет 1мет Вадима Гетьмана», Кшв, Украта
Величко С.О. Програми перестрахування при страхувант майна промислових тдприемств.
Стаття присвячена дослщженню значення промислового сектору для економжи Укра!ни та необхщност захисту 11 майнових об'егпв. Визначено, що страхування е одним Í3 найефективнiших методiв ризик-менеджменту на промислових об'ектах. Розгляд даного питання полягае у об'ективнш необ-хiдностi застосування механiзму перестрахування, так як вгтчизняш перестраховики не в змозi одноосiбно нести значш суми вiдповiдальностi, якими характеризуються об'екти про-мисловостт В статт обгрунтовано перелiк можливих форм та методiв перестрахування, методику розрахунку власного утримання страховика, та визначено необхiднiсть розрахунку еконо]шчно1 ефективност перестрахових програм, яка полягае у отриманш якнайбiльшого фшансового результату кожного окремого договору страхування.
Ключовi слова: перестрахування, вихщне перестрахування, облiгаторне перестрахування, факультативне перестрахування, пропорцшне перестрахування, непропорцшне перестраху-вання, перестраховики
Величко Е.А. Программы перестрахования при страховании имущества промышленных предприятий.
Статья посвящена исследованию значение промышленного сектора для экономики Украины и необходимости защиты его имущественных объектов. Определено, что страхование является одним из наиболее эффективных методов риск-менеджмента на промышленных объектах. Рассмотрение данного вопроса заключается в объективной необходимости применения механизма перестрахования, так как отечественные перестраховщики не в состоянии единолично нести значительные суммы ответственности, которыми характеризуются объекты промышленности. В статье обоснованно перечень возможных форм и методов перестрахования, методику расчета собственного удержания страховщика, и определена необходимость расчета экономической эффективности перестраховочных программ, которая заключается в получении наибольшего финансового результата каждого отдельного договора страхования.
Ключевые слова: перестрахование, исходящее перестрахование, облигаторное перестрахование, факультативное перестрахование, пропорциональное перестрахование, непропорциональное перестрахование, перестраховщики
Velychko I.O. Reinsurance programs in property industrial insurance.
Article investigates the importance of the industrial sector for the economy of Ukraine and the need to protect its property projects. Determined that insurance is one of the most effective methods of risk management at industrial enterprises. Consideration of the given question is an objective need for reinsurance mechanism, as domestic reinsurers are not able alone to bear significant amount of responsibility that characterized industrial objects. The article justified list of possible forms and methods of reinsurance, the method of calculation of own insurer's retention, and identified the need to calculate the economic efficiency of reinsurance programs, which is to get the highest financial results of each individual contract.
Keywords: reinsurance, outward reinsurance, treaty reinsurance, facultative reinsurance, proportional reinsurance, nonproportional reinsurance, reinsurer
Промисловий сектор займае важливу шшу нацюнально! економ1ки. Промисловють -це 19% ВВП Укра!ни та близько 60% валютных надходжень в1д експорту. Тому захист майнових об'екпв (основних фонд1в) промисловго сектору - це е нацюнальш штереси. Одним з найефектившших шструменпв ризик-менеджменту е страхування. Але для його реатзацд, враховуючи величину ризишв майна промислових тдприемств, необхщно залучати мехашзм перестрахування, що дозволяе страховику диверсифжувати прийнятий ризик. Тема даного дослщження е недостатньо дослщженою з боку вичизняних теоретиков та практиков, чим i пов'язана И актуальшсть.
Амалiз останшх дослвджемь та публжацш
Для формування висновшв, розрахуншв та припущень були використанi офiцiйнi данi украшського ринку перестрахування та аналiтичнi матерiали европейських перестраховик1в.
Видiлення iieiuipiiiieinix рашше частин загальмоТ проблеми
Для ефективного надання страхового захисту промисловим тдприемствам, вiтчизняним страховикам потрiбно використовувати вщповщн перестраховi програми. Перестрахова програма являе собою набiр форм та методiв перестрахування, що мають конкретн характеристики (умови покриття, тарифи, виключення). У вiтчизнянiй науцi не юнуе описання оптимальних перестрахових програм для тако! важливо! галузi економiки, як промисловють.
Метою статтi е формулювання та описання таких програм, що будуть позитивно вiд обра-жатися на фшансових показниках вiтчизняного промислового тдприемства та страховика.
Виклад основного матерiалу дослiджеммя
Промисловi пiдприемства являють собою основу нацюнально! економiки. Вони е основним джерелом створення нацюнального багатства та валового внутрiшнього продукту. Як i будь-який економiчний суб'ект промисловi пiдприемства схильнi до збитшв. Економiчний iнструментом, що може захистити вщ збитк1в або мiнiмiзувати втрати виступае страхування.
Здебшьшого промисловi пiдприемства характеризуються високою капiталiзацiею та вiдповiдно великими лiмiтами вщповщальносп за
Teopia i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBnÍHHa npoMHcnoBHMH nignpHeMCTBaMH
goroBopaMH CTpaxyBaHHa. BapTÍCTb ochobhhx 3aco6ÍB npoMucnoBux nignpueMCTB yKpaÏHH CTaHoBHTb cothí MÍnbñoHÍB Ta MÍnbapgu rpuBeHb [1]. OcHoBHy nHToMy Bary 3aHMaroTb nopHa MeTanypria, MamuHo6ygyBaHHa, eneKrpoeHepreTHKa, xÍMÍHHa Ta xapnoBa npoMucnoBocri. 3bícho, TaKi ph3hkh CTpaxoBi KoMnaHiï He Mo^yTb HecTH ogHooci6Ho, TaK aK ®ogeH CTpaxoBHK yKpaÏHH He Mae crinbKH ^iHaHcoBHx pecypciB, ^o6 noKpuTH mo^hbí MaKCHManbHÍ 36htkh. B TaKoMy BunagKy CTpaxoBa KoMnaHia Bupimye npo6neMy npuñoMy o6'eKTiB Ha CTpaxyBaHHa 3a gonoMororo nepecTpaxyBaHHa, aK MeTogy guBepcu^iKa^ï ph3hkíb.
CTpaxoBHK, 6epyHH Ha CTpaxyBaHHa BenuK cyMH BignoBiganbHocri, aKHMH xapaKTepHi o6'eKTH
^K^o 6 CTpaxoBi KoMnaHiï KepyBanuca bhk^tohho 3aKoHogaBHHMH o6Me®eHHaMH Ta rpuManu no Ko^HoMy pu3HKy MaKCHManbHo Mo^nuBy cyMy BignoBiganbHocri, TÍnbKH 34 KoMnaHiï b yKpaïHi Mo^yTb yrpuMyBaTH 6inbme 10 MnH. rpH., Ta TÍnbKH 6 - 6inbme 50 MnH. rpH. ^K^o gna 6inbmocri o6'eKTiB CTpaxyBaHHa gaHHx cyM gocTaTHbo, to y BunagKy 3 npoMHcnoBHMH nignpueMCTBaMH HaBiTb gaHi MaKCHManbHÍ cyMH He garoTb 3MorH caMocriHHo yTpHMyBaTH pH3HK. CTpaxoBi cyMH no npoMucnoBHM nignpHeMCTBaM Mo^yTb nepeBH^yBaTH po3Mip MaKCHManbHoro yTpHMaHHa yKpaïHCbKoï CTpaxoBoï KoMnaHiï b gecaTKH Ta cothí pa3iB.
3bícho, MeHeg^MeHT CTpaxoBoï KoMnaHiï npH BH3HaneHHi po3Mipy BnacHoro yTpHMaHHa KepyeTbca He TinbKH 3aKoHogaBHHMH o6Me®eHHaMH. Mo^Ha CKa3aTH, ^o npHBegeHHa gaHoï CTaTHCTHKH MaKCHManbHoro BnacHoro yTpHMaHHa yKpaïHCbKHx CTpaxoBHKiB e 6inbme noKa3oBHM, ane Bee ® TaKH gaHi noKa3HHKH ^opMyrorb neBHy TeHgeH^ro pHHKy, eaMe b HegocTaTHocTi KaniTani3a^ï yKpaïHCbKHx CTpaxoBHKiB.
CTpaxoBa KoMnaHia BH3Hanae po3Mip BnacHoro yTpHMaHHa no o6'eKTy BpaxoByronu HacTynHi $aKTopH (KpiM 3aKoHogaBnoro): — nepecTpaxoBa noniTHKa CTpaxoBHKa (nepe-CTpaxyBanbHHKa) BH3Hanae ochobhí yMoBH BegeHHa gianbHocTi no BCboMy nopT^enro KoMnaHiï: BnacHe yTpHMaHHa no BHgaM CTpaxyBaHHa, MeTogH po3paxyHKy Tapu^ÍB b
npoMHcnoBHx nignpHeMCTB, noBHHeH BH3HanaTH po3Mip BnacHoro yTpHMaHHa. 3rigHo 3aKoHy yKpaïHH «npo CTpaxyBaHHa» MaKCHManbHHH po3Mip BnacHoro yTpHMaHHa BCTaHoBnroeTbca y po3Mipi 10% Big eyMH CTaTyTHoro $oHgy Ta BinbHHx pe3epBÍB, a eaMe: «_3k^o CTpaxoBa eyMa 3a oKpeMHM npegMeToM goroBopy CTpaxyBaHHa nepeBH^ye 10% eyMH ennaneHoro CTaTyTHoro KanÍTany i c^opMoBaHHx BÍnbHHx pe3epBÍB Ta CTpaxoBHx pe3epBÍB, CTpaxoBHK 3o6oB'a3aHHH yKnacTH goroBÍp nepecTpaxyBaHHa [2]. 3o6pa3HMo nopÍBHaHHa MaKCHManbHoro BnacHoro yTpHMaHHa HaH6inbmux yKpaïHCbKHx CTpaxoBHKiB Ta BapTocreñ ochobhhx $oHgÍB Han6inbmux npoMucnoBux nignpueMCTB yKpaïHH 3rigHo Ta6n. 1.
nepecTpaxyBaHHa, $opMa goroBopy nepecTpaxyBaHHa i T.g.;
— MaTeMaTHHHo po3paxoBaHa Benu^uHa BnacHoro yTpHMaHHa no Bugy CTpaxyBaHHa;
— pH3HKoBÍCTb Ko^Horo oKpeMoro o6'eKTa, a caMe BpaxoByroHH HacTynHÍ gaHÍ: icTopia 36htkoboctí, CHCTeMa oxopoHH Ha nignpueMCTBi, CHCTeMa no^e^Hoï 6e3neKH i T.g.;
— yMoBH nepegani pu3HKy b nepecTpaxyBaHHa (b 3ane®HocTÍ BÍg $opMH goroBopy nepecTpaxyBaHHa Ta ^hh Ha nepecTpaxoBe noKpurra). BpaxoByroHH BH^eHaBegeHÍ apryMeHTH,
npuxogHMo go BHCHoBKy, ^o CTpaxoBHK He Mo^e
caMocTÍHHo TpHMaTH pu3HK Ha CBoeMy yrpHMaHHÍ.
BuHHKae Heo6xigHÍCTb nepegani nacTHHH pu3HKy
(BÍgnoBÍganbHocTÍ), to6to nepecTpaxoByBaTH Horo. Bu3HanHMo nepenÍK MaHHa npoMucnoBoro
nignpueMCTBa, ^o Mo^e 6yTH 3acTpaxoBaHo B3arani:
— HepyxoMe MaHHo: 6ygÍBni, oKpeMÍ apxÍTeKTypHÍ i KoHCTpyKTHBHÍ nacTHHH Ta eneMemu (®uni Ta He^uni npuMÍ^eHHa);
— BHyTpimHe o3go6neHHa: o6nнцroвaннa ctíh, nignoroBe noKpurra, ÍH^eHepHe o6nagHaHHa;
— pyxoMe MaHHo: Me6ni, oprrexHÍKa, ÍHBeHTap, o6nagHaHHa, cunoBÍ Ta gpyri MamuHH, nepegaTonHÍ MexaHÍ3MH, roToBa npogyKqia, ToBapH, MaTepianH;
— BHTpaTH Ha po3HHCTKy MÍcua 36uTKy, BHTpaTH Ha nepeMÍ^eHHa Ta 3axucT MaHHa, BHTpaTH Ha BigHoBneHHa goKyMeHTiB.
Ta6nuua 1. nopÍBHaHHa MaKCHManbHoro BnacHoro yrpuMaHHa yKpaïHCbKHx CTpaxoBHKiB Ta BapTocreñ ochobhhx ^oHgÍB npoMHcnoBHx nignpueMCTB [3, 4]
YKpaïHCtKHH CTpaxoBHK MaKCHMantHe BY CTpaxoBHKa CTaHoM Ha 31.12.2014 p., rpH. YKpaïHCbKe npoMHcnoBe nignpueMCTBo BapTÍCTb ochobhhx ^oh^íb npoM. nig-Ba CTaHoM Ha 31.12.2014 p., rpH.
OPAHTA 103 062 500,00 ApcenopMÍTan KpuBHH Pir» 50 001 020 000,00
IHrO YKPAIHA 86 928 100,00 MMK ím. Linina 21 858 410 000,00
A.HKSHC 76 175 600,00 A3oBCTant 20 197 220 000,00
AKCA 69 028 700,00 nÍBHÍHHHH r3K 13 678 530 000,00
ACKA 59 664 900,00 3anopixcTant 12 816 430 000,00
YHIKA 51 634 200,00 ^mpajiLHHH r3K 9 547 820 000,00
TAC 48 279 100,00 nonTaBCLKHH r3K 6 637 910 000,00
Майно промислового тдприемства можна страхувати вiд настання несприятливих подiй, а саме вiд наступних ризик1в:
— пожежа, вибух, удар блискавки, падiння лiтальних апаратiв;
— протиправних дiй третiх осiб: крадiжка 3i зломом, грабш, розбiй;
— залиття водою;
— стихiйнi лиха;
— на!зд транспортних засобiв, звукова хвиля, пошкодження димом;
— бш скла;
— iншi ризики зовтшнього i внутрiшнього впливу вiд чого може бути застраховане майно. Даний перелж не е вичерпним, тому що
промисловi пiдприемства е дуже складними технологiчними об'ектами i потребують додаткового покриття, а саме:
— Вщ перерви у виробництвi (Business interruption). Даний вид страхового захисту можливо охарактеризувати як захист валового прибутку, який мiг бути досягнутий, якщо б не сталося пошкодження застрахованого майна. Це майбутнш, невiдомий фiнансовий збиток. В даному випадку поняття «брутто прибуток» розглядаеться як брутто маржа, тобто рiзниця мiж валовими доходами та витратами на виро-бництво та збут продукцп. Валовий прибуток не включае бiржовi угоди або iншi швестицп фiнансового або грошового характеру, врахо-вуеться тiльки очiкуваний прибуток вщ основно! дiяльностi пiдприемства, профiлю його виробництва. Метою страхування втрати при-бутку вiд простою виробництва е забезпечення можливостi досягнення того ж фшансового результату з операцшно! дiяльностi, який був би досягнутий, якби збиток не стався, тобто якщо певне тдприемство вело б свою звичайну дiяльнiсть безперервно в нормальному стат. Даний вид страхування покривае фiнансовi втрати, понесенi страхувальником протягом певного перiоду часу, в результата часткового чи повного призупинення дiяльностi, яка е результатом пошкодження майна.
— Вiд поломки машинного обладнання та устаткування (Machinery breakdown). Це специфiчне покриття, яке надае страховий захист вiд техшчних та iнших ризик1в, викликаних внутршшми причинами, збитками в машинах (зовтшт причини виключенi - як правило покрип договором страхування вiд вогню та супутнiх ризик1в). Даний вид страхування призначено промисловим тдприемствам яш мають парк машинного устаткування або дорогоцшш машини, ключовi для провщно! дiяльностi. Додатково може бути включена опця страхового захисту вщ перерви у виробництвi внаслщок поломки машинного обладнання та устаткування (Machinery Loss of Profit).
Коли об'ект вже застрахований, наступае етап перестрахування. Дослщженням проблематики
nepecrpaxyBaHHa 3aHManoca HHMano BiTHH3HaHux (Ba3uneBHH B.,3,., M0p030Ba I..H., Ocage^ C.C., TaTapiHa T.B.) Ta 3apy6i®Hux (BnaHg n$an$$ep K.) BHeHux. nepecrpaxyBaHHa, aK i 6ygb-aKe iHme cnpaMyBaHHa y gianbHocri CTpaxoBHKa (hh nepecrpaxoBHKa), nepecnigye neBHi цi^i, mo BHaBnaMTbca Hepe3 xapaKTepHi TinbKH gaHOMy 6i3Hec-npo^cy $yHKmi. IcHye 6araTO nigxogiB go ix BH3HaneHHa. HanpuKnag, b yKpaiHi nomupeHa HayKOBa gyMKa, mo ochobhom ^yHKmero nepecrpaxyBaHHa e btophhhhh po3nogin pu3HKy, to6to BignoBiganbHicrb CTpaxoBoi KoMnaHii po3noginaeTbca Mi® gBoMa a6o 6araTbMa CTpaxoBHKaMH aK Ha BHyTpimHboMy, TaK i Ha 3oBHimHboMy puHKy, 3aBgaKH HoMy gocaraeTbca Ki^bKicHa Ta aKicHa 36anaHcoBaHicrb CTpaxoBoro
nopT^ena CTpaxoBHKa [11]. HanpuKnag, TaKoi gyMKH
goTpuMyMTbca npegcTaBHHKH HayKoBoi mKonu KuiBCbKoro HamoHanbHoro yrnBepcuTeTy iMeHi Tapaca ffleBnerna (Ba3uneBHH B.,3,., Mopo3oBa I..H.).
^acTKoBo mh 3rogHi 3 TaKoro no3umero Ta ^opMynMBaHHaMH, ane aKmo po3rnagaTH ^yHKmi nepecrpaxyBaHHa 3i ctopohh npunoMy Ha crpaxyBaHHa BenuKux pu3HKiB, a npoMucnoBi nignpueMcTBa MaMTb TaKi BenuK pu3HKH, to nepecrpaxyBaHHa BHKoHye ^yHKqiro BTopuHHoro nepepo3noginy num yMoBHo. yKparncbKHH cTpaxoBHK, npuHMaroHH Ha cTpaxyBaHHa 6araTo-MinbnoHHi pu3HKH npoMucnoBux nignpueMcTB, TpuMae Ha BnacHoMy yTpuMaHHi 3oBciM He3HaHHi HacTKH pu3HKiB Ta HacrKH nepecrpaxoBHKa Mo®yrb gocaraTH 99 %. Ha gyMKy iHcrmyTy .HoHgoHcbKux CTpaxoBHKiB (Chartered Insurance Institute), po3nogin pu3HKy Big6yBaeTbca, aKmo yTpuMaHHa ctopohh, 3amKaBneHoi y guBepcu^iKami pu3HKy (cTpaxoBHKa), craHoBHTb cyrreBy HacrKy (MiHiMyM 20-30%), b iHmoMy ® BunagKy Big6yBaeTbca ^aKTHHHe $pomyBaHHa pu3HKy (nepegana BignoBiganbHocTi no pu3HKy npaKTHHHo b noBHoMy o6'eMi). CTopoHa, aKa BHKoHye ^pomyBaHHa pu3HKy, Mae Bci o3HaKH nocepegHHKa, TaK aK no cyTi He Hece Ha co6i pu3HKy, a Bci BHTpaTH, mo noB'a3aHi 3 BHKoHaHHaM 3o6oB'a3aHb b Me®ax BnacHoro MiHiManbHoro yTpuMaHHa, KoMneHcye 3a paxyHoK npu6yTKy oTpuMaHoro BHacnigoK pi3Hum cTpaxoBoro Ta nepecTpaxoBoro Tapu^y. ToMy npu cTpaxyBaHHi Mama npoMucnoBux nignpueMcrB Mo®Ha roBopuTH npo 3MiHy KnacuHHoi Mogeni B3aeMogii «crpaxyBanbHUK-crpaxoBUK-nepecrpa-xobhk», ge ronoBHHMH cy6'eKraMH e crpaxyBanbHHK Ta nepecrpaxoBHK, Mi® aKHMH Big6yBaeTbca nepBHHHHH nepepo3nogin.
Ane HaBiTb b TaKoMy BunagKy ^yHKqia BiTHH3HaHoro cTpaxoBHKa Ba®nuBa, mo nigTep-g®eHo 3aKoHogaBcTBoM, Ta nepeg hhm cToiTb 3aBgaHHa BH3HaHHTH Han6inbm onTHManbHHH Bug nepecTpaxyBanbHoro 3axucry, 36anaHcoBaHHH 3a mHoro i HagiHHic™, BpaxoByMHH HacTynHi ^aKropu:
— noTpe6u Ta ^rnaHcoBoi Mo®nuBocri cTpaxoBHKa;
— cipyKTypu nepecrpaxyBaHHa (o6niraTopHe hh ^aKynbTaTHBHe nepecrpaxyBaHHa, кoм6iнaцia nponopmfeoro i HenponopmHHoro nepe-cTpaxyBaHHa);
Teopia i npaKTHKa eKoHoMÍKH Ta ynpaBnÍHHa npoMHcnoBHMH nignpueMCTBaMH
— cnÍBBÍgHomeHHa peñTHHry HagÍHHocTÍ, HacTKH Ta BapTocTÍ ynacTÍ nepecTpaxoBHKa;
— puHKy nepecTpaxyBaHHa (.HoHgoH, GBpona, CfflA, EepMygu, Pocia i T.g.) i BinbHoï nepecTpaxoBoï eMHocTÍ Ha HboMy.
Bu6ip nepecTpaxyBanbHoï nporpaMH 3ane®HTb BÍg 6araTbox ^aKTopÍB. ^ CTocyeTbca Ko®Horo 3acTpaxoBaHoro o6'eKTa. npo^c Bu6opy onTHManbHoï nepecTpaxoBoï nporpaMH noHHHaeTbca 3 Bu6opy MeTogy nepecTpaxyBaHHa: o6niraTopHoro hh ^aKynbTaTHBHoro. Po3rnaHeMo gBa mo^hbhx BapiaHTa nogiH:
1. CTpaxoBa KoMnaHÍa He Mae nopT^enro pH3HKÍB no CTpaxyBaHHro MañHa, hh Mae HegocTaTHÍñ nopT^enb. B TaKÍH cнтyaцiï goцinbнe BHKopucTaHHa ^aKynbTaTHBHoro nepecTpaxyBaHHa. nepeBaru ^aKynbTaTHBHoro MeTogy nonararoTb [5]:
— y Mo^nuBocTÍ Bu6opy gna кoмnaнiï-цegeнтa aKoMora cnpuarnHBimux yMoB nepecTpaxyBaHHa (po3MÍ^eHHa pu3HKy b KÍnbKox nepecTpaxyBanbHux KoMnaHÍax, Bu6ip HaHKpa^ux npono3H^ñ);
— y BHKopucTaHHÍ цegeнтoм nepecTpaxyBaHHa b thx BunagKax, Konu BÍgnoBÍganbHÍCTb cnpaBgi Mo®e 3amKoguTH ^ÍHaHcoBÍñ ctíhkoctí CTpaxoBHKa a6o Konu bíh Mae po3mupuTH CBoro gianbHÍCTb y c$epi HecnpuaTnuBux gna Hboro BugÍB CTpaxyBaHHa;
— Mo^nuBÍCTb perynroBaHHa CTpaxoBHKoM ^egeHTOM) po3MÍpy BnacHoro yrpuMaHHa.
2. CTpaxoBa KoMnaHÍa Mae nopT^enb MaHHoBHx pH3HKÍB. B TaKoMy BunagKy goцinbнo o^opMneHHa o6niraTopHoro goroBopy nepecTpaxyBaHHa 3 napanenbHHM BHKopucTaHHaM ^aKynbTaTHBHoro.
O6niraTopHe nepecTpaxyBaHHa nepeg6anae o6oB'a3KoBy nepegany nepecTpaxyBanbHHKoM paHÍme y3rog®eHoï HacTHHH pu3HKy 3a BCÍMa noKpuTTaMH. nepecTpaxoBHK TaKo® o6oB'a3KoBo Mae npuHMaTH цi HacTHHH pu3HKÍB 3rigHo 3 yMoBaMH goroBopy. nepecTpaxyBanbHHK nepegae bcí ph3hkh aKÍ nignagaroTb nig yMoBH goroBopy o6niraTopHoro nepecTpaxyBaHHa 3a KoHKpeTHo BCTaHoBneHHH nepiog giï goroBopy. nepeBaru o6niraTopHoro nepecTpaxyBaHHa nonararoTb y HacrynHoMy [5]:
— piBHoMipHHH po3nogin pH3HKiB (nepe-CTpaxyBanbHHK 3o6oB'a3aHuñ nepegaBaTH bcí pu3HKH, aK 6inbm, TaK i MeHm cnpuaTnuBi, ^o cnpuae pÍBHoMÍpHoMy po3nogineHHro);
— aBToMaTHHHÍCTb npuHHarra pu3HKÍB b nepecTpaxyBaHHa, ^o noTpe6ye 3HaHHo MeHmux BHTpaT, noB'a3aHux 3 o6po6Koro ph3hkíb, CKoponeHHÍ Hacy Ha aHgepañTHHr;
— Mo^nuBocTÍ po3BHTKy goBrocTpoKoBux BÍgHocHH mí® CTopoHaMu;
— nigTpuMKa nepecTpaxoBHKa, aKa Hagae 6inbmoï CBo6ogu цegeнтy ^ogo npoBegeHHa CTpaxoBux onepa^ñ, po3mupeHHa 6Í3Hecy.
BuHHKaroTb cнтyaцiï, Konu o6niraTopHoro nepecTpaxyBaHHa HegocTaTHbo. HanpuKnag, y pa3Í nepeBH^eHHa nÍMÍTy goroBopy, o6'eKT nignagae nig BHKnroneHHa o6niraTopHoro goroBopy hh mupoTa
noKpuTTa no goroBopy CTpaxyBaHHa He go3Bonae aBToMaTHHHo i noBHÍCTro BKnroHHTH pu3HK go goroBopy (aK^o o6niraTopoM He nepeg6aHeHo noKpuTTa BHTpaT BÍg nepepBH y bhpo6hh^tbí hh nonoMKH MamuHHoro o6nagHaHHa hh ycTaTKyBaHHa). B TaKoMy BunagKy Heo6xigHo gogaTKoBo CKopucraTHca ^aKynbTaTHBHHM nepe-CTpaxyBaHHaM. _3k i y BunagKy 3 ^aKynbTaTHBoM npu Bu6opi MeTogy, $opMH Ta caMoro nepecTpaxoBHKa-napTHepa MaroTb 3HaHeHHa HacTynHÍ ^aKTopu [8]:
— po3MÍp BnacHoro yrpHMaHHa CTpaxoBHKa. HaBÍTb npu HeBenuKux po3MÍpax BnacHoro yTpuMaHHa yKpaïHCbKux CTpaxoBHKÍB y nopÍBHaHHÍ 3 npuHHaToro BÍgnoBÍganbHÍCTro, gaHuñ noKa3HHK Mae BH3HaHanbHe 3HaHeHHa npu Bu6opi KoH^iry-pa^H nepecTpaxoBoro 3axucTy. Bapiarnu BnacHoro yTpuMaHHa po3paxoByroTbca aK aKTyapHo, TaK Í3 3acTocyBaHHaM ynpaBnÍHCbKoro pimeHHa, ^o 6a3yeTbca Ha gocBÍgi po6oTH CTpaxoBHKa Ta puHKy CTpaxyBaHHa, Ta BpaxoBye ÍHmi (aKÍ HeMo®nuBo BpaxyBaTH npu MaTeMaTHHHux po3paxyHKax) cy6 'eKTHBHÍ ^aKTopu;
— 6rog®eT BHTpaT Ha nepecrpaxoBHH 3axucT (BÍg ñoro BenuHHHH 3ane®HTb aKÍCTb nepecTpaxoBoï nocnyru. nig aKÍCTro b nepmy Hepry po3yMÍeTbca ^ÍHaHcoBa HagÍHHÍCTb nepecTpaxoBHKa, ^o H no-cyTÍ BH3HaHae HagiñHÍCTb HagaHHa CTpaxoBoro 3axucTy npaMHM CTpaxoBHKoM, TaK aK caMe nepecTpaxoBHK Hece ocHoBHy HacTHHy BÍgnoBÍganbHocTÍ no pu3HKy. HeraTHBHa тeнgeнцia b Ham Hac BHHHKae HacTynHa. -3k y®e 3a3HaHanoca, aK^o nepecTpaxoBHK Hece 6inbmy HacTHHy BÍgnoBÍganbHocTÍ, to ^Ha Ha nepecrpaxoBHH 3axucr $opMye цiнa Ha CTpaxyBaHHa. Peaniï CborogeHHa a6conroTHo npoTHne®HÍ. CTpaxoBÍ KoMnaHiï b roHHTBÍ 3a KnieHToM geMnÍHryroTb, 3HH®yroHH Tapu^HÍ CTaBKH, ^o b CBoro Hepry BnnuBae Ha mo^^hbhh 6rog®eT BHTpaT Ha nepecrpaxoBHH 3axHcr);
— Heo6xigHÍCTb y neBHoMy Bugi nepecTpaxoBoro 3axucry. BuHHKaroTb cнтyaцiï y CTpaxoBHKa, Konu Heo6xigHo nepecTpaxyBaTH pu3HK «nogemeBme» Ta «^opManbHo» BHKoHyroHH HopMH 3aKoHogaBCTBa. ^aHa cнтyaцia Mo®e BHHHKHyTH y pe3ynbTaTÍ 36oro b 6Í3Hec-npo^ci CTpaxoBHKa npu nepegaHÍ pu3HKy b nepecTpaxyBaHHa Ta 3aKÍHHeHHa CTpoKy giï goroBopy CTpaxyBaHHa. A6o HanpuKnag, CTpaxoBHK BonogiroHH neBHHM 6rog®eToM Ha nepecTpaxyBaHHa, npuñMae pimeHHa CKopucTaTHca nocnyraMH nepecTpaxoBHKa, ^o Mae cepegHÍñ peñTHHr ^rnahcoboï ctíhkoctí, ane gocBÍg cniвnpaцi Mae no3HTHBHHñ xapaKTep (b ToMy Hucni Ha eTani BperynroBaHHa 36htkíb). B TaKoMy BunagKy eKoHoMnaTbca ^ÍHaHcoBÍ pecypcH CTpaxoBHKa, ^o 36inbmyroTb ñoro ^ÍHaHcoBuñ pe3ynbTaT. ^aHuñ $aKTop Mo®Ha Ha3BaTH «aKÍCTb nepecTpaxyBaHHa»;
— HaaBHÍCTb nopT^enro pu3HKÍB CTpaxyBaHHa MaHHa;
— yHacTÍ nepecTpaxoBHKa y mo^^hbhx 36uTKax. npu nponop^HHoMy nepecTpaxyBaHHÍ yHacTb nepecTpaxoBHKa y 36uTKy BCTaHoBnroeTbca 3a-
здалепдь. Характерною ознакою непропорцiй-ного перестрахування е те, що участь перестраховика залежить вiд розмiру збитку, вщпо-вщно, спрогнозувати участь перестраховика неможливо. Участь перестраховишв у збитках прогнозуеться методом екстраполяцп, тобто вираховуеться частка перестраховика по статистицi минулих перiодiв при дек1лькох варiантах пере страхового захисту; Облтаторний договiр перестрахування укладаеться для всiх договорiв страхування майна, куди i входить майно промислових тдприемств. Для того, щоб проаналiзувати наявний портфель ризишв страхування майна потрiбно використову-вати профiль ризишв, що являе собою зведену таблицю даних по певному страховому портфелю ризишв, яка дозволяе проаналiзувати шльшсть договорiв страхування, загальну страхову суму по вам договорам, загальну страхову премш, шльшсть та суму заявлених та сплачених збитшв, рiвень виплат та збитковосп [6]. Вiдповiдно до даних профiлю проводяться розрахунки по кожному методу та формi перестрахування.
Для того, щоб визначити оптимальний метод та форму перестрахування, для початку потрiбно визначитися з розмiром власного утримання. По результатам його встановлення, буде зрозумiло чи потрiбно перестрахування взагал1 та в якому роз-мiрi. Страхова сума по ризику може навиъ не перевищувати встановлений страховиком оптима-льний розмiр власного утримання для майнового портфелю ризишв, в такому випадку взагал1 не потрiбен розгляд варiантiв перестрахування. Але, ми перш за все говоримо про майно промислових тдприемств, де страховi суми становлять сотш мiльйонiв та мшьярдигривень. Так1 суми жодна укра!нська страхова компанiя одноосiбно утримувати не може, тому потрiбно застосовувати механiзм перестрахування.
В нашому дослiдженнi ми використовуемо ма-тематичний пiдхiд до визначення власного утримання перестрахувальника. Вщносно страхування та перестрахування майна промислових пiдприемств, ми намагалися знайти максимально утфшований пiдхiд до визначення власного утримання страховика. На нашу думку це тдхвд швейцарського перестраховика Swiss Re (другий у свт за розмiром зiбрaно! перестрахово! премп), який використовуе у сво!й практиц пiдхiд Ервiна Штрауба для визначення оптимального власного утримання. Сутшсть тдходу Штрауба полягае у спiввiдношеннi наступних показнишв [7]:
C * RA * P
R =-=--(1)
F
де R (retention) - власне утримання; С (capital) - каттал страховика; RA (risk appetite) - готовшсть страховика до ризику, що разраховуеться за формулою - 0,5 ln е (е - припустима ймовiрнiсть розорення, In -натуральний логарифм;
P (profit) - прибуток страховика. При визначенш оптимального власного утримання математичш розрахунки не можуть
враховувати всiх факторiв, i, що найголовтше, вони не враховують ефективносп перестрахових програм при встановлених варiантах власного утримання страховика. Перед встановленням усiх ключових параметрiв договору перестрахування, перестраховику та перестрахувальнику перш за все потрiбно розумiти економiчний ефект вщ визначення тих чи шших параметрiв власного утримання та перестрахового покриття.
Головним критерiем оцшки ефективностi вiд встановленого розмiру власного утримання е фшансовий результат вщ його використання та паралельного застосування конкретних перестрахових програм. Чим бшьший фiнансовий результат вiд використання конкретно! форми та методу перестрахування iз паралельним використанням розрахованого оптимального розмiру власного утримання, тим бшьша його ефективнiсть та користь для сторш договору перестрахування.
На основi проведеного дослiдження та практики здшснення перестрахових операцiй визначено, що недоцшьно застосовувати наступнi форми i види договорiв перестрахування при страхуванш майна промислових пiдприемств:
— пропорцшне квотне при облiгаторному методi перестрахування. При встановлеш квотного перестрахування може з'явитися надлишкове або недостатне перестрахування, так як ва об'екти будуть пiдпадати пiд умови договору перестрахування. Якщо ж страховик вважае за доцшьне розглянути варiант використання квотного перестрахування, його можна використовувати у формi змiшаного договору перестрахування (у поеднанш з ексцедентом сум). В такому випадку власне утримання - це прюритет договору ексцеденту сум, а квота застосовуеться до перестрахування прюритету;
— пропорцшне перестрахування на базi ексцедента сум та змшане при факультативному перестрахуванш, так як дат форми договорiв передбачають наявнiсть портфеля ризишв;
— непропорцшний ексцедент збитковосп: форма перестрахування, яка покривае не окремi збитки, а !х сукупшсть по певному виду страхування або усьому страховому портфелю цедента. Особливють договору ексцедента збитковостi полягае в тому, що перестраховик бере участь у вщшкодуванш збитшв лише у випадках, коли збитковють за певний строк перевищуе обумовлений договором пере-страхування вщсоток. Тобто для дано! форми перестрахування характерним е висока частота збитшв, чим не може характеризуватись вид страхування майна взагал^ тим бшьше промислових тдприемств (можливi варiанти високо! збитковостi внаслщок однiе! подi!-катастрофи, але на цей випадок е доцiльним використання ексцедента збитку по поди). Розглядаючи ва можливi вaрiaнти перестрахового покриття дшшли до висновку, що можливi нaступнi вaрiaнти перестрахування:
Teopiя i HpaRXHRa eкoнoмiки та yпpaвлiння пpoмиcлoвими пiдпpиeмcтвaми
— ^и налвшеи пopтфeлю pизикiв cтpaxyвaння майна: викopиcтaння oблiгaтopнoгo мeтoдy в пoeднaннi з фaкyльтaтивним. Oблiгaтopний дoгoвip мoжe 6ути як пpoпopцiйним (eкcцeдeнт cy^), так i нeпpoпopцiйним (eкcцeдeнт з6итку). ^и пepeвищeннi eмнocтi oблiгaтopнoгo дoгoвopy пepecтpaxyвaння викopиcтoвyeтьcя, як пpaвилo, пpoпopцiйнa кштна фopмa пepecтpaxyвaння, так як вичизняними oблiгaтopними пpoгpaмaми зaбopoняeтьcя зacтoвyвaння кoмпpeciï. Bибip пpoгpaми пepecтpaxyвaння зaлeжить вщ eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi кoжнoï та ïx вплив на фiнaнcoвi пoкaзники ocнoвнoï дiяльнocтi cтpaxoвикa та пepecтpaxoвикa;
— ^и вiдcyтнocтi пopтфeлю pизикiв -фaкyльтaтивний мeтoд пepecтpaxyвaння будь-ягах' фopми, вибip якoï зaлeжить вщ нaявнoгo бюджeтy на пepecтpaxyвaння.
Taкoж вapтo зазначити, щo eфeктивнicть yмoв дoгoвopy пepecтpaxyвaння пepeвipяeтьcя пiд 4ac вpeгyлювaння пpeтeнзiй. Toмy пpи yклaдeннi дoгoвopy пepecтpaxyвaння пepecтpaxyвaльник та пepecтpaxoвик пoвиннi ocoбливo yвaжнo вiднocи-ттеь дo фopмyлювaнь в чacтинi вpeгyлювaння збитк1в, aджe вiд якocтi вpeгyлювaння pизикiв зaлeжить пoдaльшa ^в^^ця cropm. Висновки
Знaчeння пepecтpaxyвaння та вибip кoнкpeтнoï пpoгpaми пepecтpaxyвaння пpи cтpaxyвaннi майна пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв вaжкo пepeoцiнити, так як caмe цeй ^o^c е визначальним пpи cтpaxyвaннi пiдпpиeмтcв. Умoви пepecтpaxyвaння е фyндaмeнтoм для yмoв cтpaxyвaння. Kpiм тoгo, в даний 4ac кpiм пpямoï функцп зaбeзпeчeння cтaбiльнoгo cтpaxoвoгo пopтфeля цeдeнтa i poзшиpeння йoгo мoжливocтeй пepecтpaxoвики надають дoдaткoвi пocлyги: збip та o6po6ra iнфopмaцiï в oблacтi пepecтpaxyвaння, вивчeння i oцiнкa cпeцiaльниx pизикiв, кoнcyльтaцiï щoдo
зaпoбiгaння шкoди, arayaprn пocлyги i навчання cпiвpoбiтникiв пepecтpaxyвaльникa .
Oбcяг yкpaïнcькoгo pинкy пepecтpaxyвaння cтaнoвить нe бiльшe нiж 0,5% вщ cвiтoвoгo [9]. Peaльнi pизики вiтчизняниx кoмпaнiй, пepeвaжнo вeликi мaйнoвi pизики, пepecтpaxoвyютьcя на зaкopдoнниx pинкax, а yкpaïнcькi œpe-cтpaxyвaльнi кoмпaнiï, викoнyють фyнкцiю «агенпв» iнoзeмниx кoмпaнiй. Пepecтpaxoвa eмнicть - цe каттал, який цeдeнт купляе у œpe-cтpaxoвикa на випaдoк виникнeння зoбoв'язaння пo вiдшкoдyвaнню збитк1в cтpaxyвaльникa. 1ншими cлoвaми, кoли зaxiднi пepecтpaxoвики дають мoжливicть кopиcтyвaтиcя ïx eмнicтю - да мoжнa poзглядaти як imecn^^ в нaцioнaльнy eкoнoмiкy. Toмy пepeдaчa pизикiв у пepecтpaxy-вання ^и cтpaxyвaннi майна пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв ж тiльки нe cyпepeчить нaцioнaльним iнтepecaм Укpaïни, aлe навпаки cтимyлюe poзвитoк ïï eкoнoмiки.
Aлe зaлишaeтьcя актуальним питання кpaïнoвoï нaпpaвлeнocтi yкpaïнcькoгo виxiднoгo пepecтpaxyвaння. У cвiтлi ocтaннix пoлiтичниx пoдiй в Укpaïнi, дyжe актуальним е питання юну-вання пepecтpaxyвaльнoгo pинкy Укpaïни, a c^e, poзмiщeння в пepecтpaxyвaння yкpaïнcькиx pro^ шв. Укpaïнcькe виxiднe пepecтpaxyвaння, як ^а-вилo, мае два нaпpямки ^и poзмiщeннi pизикiв, щo вiдбивaeтьcя на roTOrax пepecтpaxyвaльнoï пpeмiï, а caмe: Pociя - 3S,7% a6o 632,1 млн. грн. пepeдaниx пepecтpaxyвaльниx пpeмiй i кpaïнaм Gвpoпи - 49,3% a6o S05,2 млн. гpн., з нт: Hiмeч-чинi - 251,0 млн. грн. a6o 15,4%; Beликoбpитaнiï -23S,S млн. гpн. a6o 14,6%; Швeйцapiï -1S2,4 млн. ^н. a6o 11,2%; Aвcтpiï - 90,3 млн. rpa a6o 5,5%; Фpaнцiï - 42,7 млн. ^н. a6o 2,6% [10]. Ocoбливo актуальним зapaз е питання взaeмoдiï з pocm^R^ пepecтpaxyвaльним pинкoм, тoмy yкpaïнcькi пepecтpaxyвaльники пoвиннi мати впeвнeнicть у нaдiйнocтi пepecтpaxoвикiв та ïx здaтнocтi викoнyвaти cвoï зoбoв'язaння.
Список л^ератури:
1. Шевчук Н.В. Стратепя eK0H0Mi4H0r0 розвитку Укра!ни / Н.В. Шевчук // Ринкова Kannmi3a^H промислових шдприемств у контекстi розвитку нацюнально! e^^MiEn, випуск №30 (2012), С. 9-16.
2. 1нформацшний портал Верховно! Ради Укра!ни / Закон Укра!ни «Про страхування» -[Електронний ресурс] - Режим доступу: www.rada.gov.ua.
3. 1нформацшний портал штернет-журналу про страхування «Форшшурер» / Рейтинги страховиков - [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.forinsurer.com/ratings/.
4. 1нформацшний портал Державно! служби статистики Укра!ни - [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.smida.gov.ua.
5. Страхування: Шдручник / Кeрiвник авт. колективу i наук. ред. С.С. Осадець. - Вид. 2-ге, перероб. i доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.
6. 1нформацшний портал довiдника «Академт» / Визначення поняття профiлю ризишв -[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://dic.academic.ru/.
7. Straub E. Non-life Mathematics. Berlin: Springer-Verlag, 1988., P. 138.
8. Пфайффер К. Введение в перестрахование. Пер. с нем., М., 2000, С. 125.
9. Поводирьова Д.О. Перестрахування як зааб забезпечення фшансово! стiйкостi страхово! компанп: проблеми i перспективи розвитку / Д.О. Поводирьова // Молодiжний науковий вiсник Укра'нсько! академй' баншвсько! справи НБУ. Сер. Економiчнi науки : збiрник наукових праць студентiв, магiстрантiв та молодих вчених / ДВНЗ «УАБС НБУ». - Суми, 2012. - C. 476-482.
10. 1нформацшний портал Нацюнально! комюп, що здшснюе державне регулювання у сферi ринк1в фiнансових послуг / Пiдсумки дiяльностi страхових компанш за 2013 рiк - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/SK/sk_%202013.pdf.
11. Страхування в запитаннях та вщповвдях: навч. поабник / Н.О. Долгошея. - К.: Центр учбово! лгтератури, 2010. - 318 с.
Надано до редакцп 20.11.2015
Величко £вгенш Олександрович / Ievgenii O. Velychko
e. velychko@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Програми перестрахування при страхувант майна промислових тдприемств [Електронний ресурс] / С. О. Величко // EKOHOMiKa: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 6 (22). — С. 59-65. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/ archive/2015/n6. html
