CC BY
26
Тсср1я i практика e^roMi™ та yпpaвлiння пpoмиcлoвими п1дприеметвами
TEOPrn I ПРАКТИКА EKOHOMIKH ТА УПРАВЛ1ННЯ ПРOМИСЛOBИМИ
ПВДПРиемсгвАми
THEORY AND PRACTICAL ASPECTS OF ECONOMICS AND INDUSTRIAL ENTERPRISES MANAGEMENT
УДК 330
1НВЕСТИЦ1ЙНА ДШЛЬШСТЬ ЯК ОБ'СКТ УПРАВЛ1ННЯ
М.П. Boйнapeнкo, д^.н., пpoф. Л.Б. Бyшoвcькa
Хмельницький на^ональний утверситет, Хмельницький, Украша
Войнаренко М.П., Бушовська Л.Б. Iнвестицшна дiяльнiсть як об 'ект управлiння.
У статп дослщжено особливосп управлшня швестицшною дiяльнiстю пiдприeмства. Проана-лiзовано основш методи, визначено мету та шляхи тдвищення управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю.
Ключовi слова: швестицшна дiяльнiсть, швес-тицп, механiзм, капiтал, iнновацiйна дiяльнiсть, активи, управлшня, швестицшний ризик
Войнаренко М.П., Бушовская Л.Б. Инвестиционная деятельность как объект управления.
В статье исследованы особенности управления инвестиционной деятельностью предприятия. Проанализированы основные методы, определены цели и пути повышения управления инвестиционной деятельностью.
Ключевые слова: инвестиционная деятельность, инвестиции, механизм, капитал, инновационная деятельность, активы, управление, инвестиционный риск
Voynarenko M.P., Bushovska L.B. Investment activity as the object of the management.
In the article the peculiarities of management of investment activity of the enterprise. Analyzed the main methods, goals and ways of improving the management of investment activities.
Keywords: investment activity, investment mechanism, capital, innovation, asset management, investment risk
Byмoвaх вихoдy e^^Mira краши з ^roo-вoгo ста^ важливим arnera^M e irnCTOT-вшсть ^ec^m^i' дiяльнocтi, ocMbEH 6e3 ^oro нeмoжливo зaбeзпeчити cтaлий coцiaльнo-eкoнoмiчний poзвитoк дepжaви. Активь зaцiя iнвecтицiйнoï дiяльнocтi e тaкoж важливим чиннитом eкoнoмiчнoгo poзвиткy дepжaви та виpiшeння ocнoвних coцiaльних завдань. Обcяги, c^y^^a i eфeктивнicть викopиcтaння iнвecтицiй - ключoвий чинник, щo визнaчae peзyльтaти roc-пoдapювaння як на мaкpo-, так i на мiкpopiвнях нaцioнaльнoï eкoнoмiки, ïï кoнкypeнтocпpoмoж-нicть та пepcпeктиви poзвиткy [10]. Динaмiчнa iнвecтицiйнa дiяльнicть e ocнoвoю cтaбiльнoгo фyнкцioнyвaння i poзвиткy eкoнoмiчнoï cиcтeми. Управлшня iнвecтицiйнoю дiяльнicтю - цe cy^^ нicть практичних дiй гpoмaдян, юридичних oci6 та дepжaви для peaлiзaцiï iнвecтицiйних пpoeктiв, щo здiйcнюeтьcя на ocнoвi: iнвecтyвaння нeдepжaв-ним тоштом, дepжaвнoгo iнвecтyвaння, iнoзeмнoгo iнвecтyвaння, OT^^ro iнвecтyвaння.
Aнaлiз останшх дослiджень та публжацш
Пpoблeмaм yпpaвлiння iнвecтицiйнoю дгяль-нicтю бaгaтo yвaги пpидiлялocь як зapyбiжними так i вiтчизняними вчeними-eкoнoмicтaми. Знач-ний внecoк y po3po6^ пpoблeм iнвecтицiйнoï пoлiтики та yпpaвлiння iнвecтицiями нaлeжить вчeним I.A. Блан^, Л.М. Бopщy, C.B. Baciльeвy, Л.Дж. Гiтмaнy, B.M. Гpiдacoвy, B.r. Фeдopeнкy, H.A. Хpyщi iншим.
Aлe paзoм з цим, питання, щo cтocyютьcя тeo-peтичнoгo визнaчeння yпpaвлiння iнвecтицiйнoю дiяльнicтю i cьoгoднi пoтpeбyють yтoчнeння. Taкoж, вiдкpитими зaлишaютьcя питання yдocкo-нaлeння нayкoвo-мeтoдичних ocнoв мeхaнiзмy aктивiзaцiï iнвecтицiйнoï дiяльнocтi.
Метою cmammi e систематизащя теоретичних пiдходiв щодо сутносп та органiзацiйних засад управлiння швестицшною дiяльнiстю i визначення шляхiв тдвищення ефективностi управлiння шве-стицiйною дiяльнiстю пiдприeмства.
Виклад основного матерiалу дослвдження
Дослiджуючи питання сутностi iнвестицiйноï дiяльностi, можна вiдмiтити рiзноманiтнiсть тд-ходiв щодо його визначення. 1нвестування - це процес вкладання фiзичного, грошового i штеле-кттуального катталу в об'екти пiдприeмницькоï
Науковий iнтерес до процеав швестицшно1 дiяльностi на рiзних рiвнях !х здiйснення визначив основш риси сучасно! концепцп iнвестування, яка е результатом критичного аналiзу, ствставлення та взаемодоповнення вчень рiзноманiтних наукових шшл. 1снуе низка визначень, зпдно з якими iнвестицiйна дiяльнiсть трактуеться як певний економiчний процес з притаманними йому характерними ознаками. Однак, зауважимо, що у даному випадку дискусiйним е застосування спiввiдношення категорш дiяльностi й процесу. Наведенi визначення носять загальний характер i включають в себе надзвичайно широке коло вщносин. Дискусiйним е визначення швестицш лише як процесу вкладення грошових коштiв, без урахування присутностi шших форм, зокрема, у виглядi рухомого i нерухомого майна, рiзноманiтних фшансових iнструментiв.
Бiльш повним е визначення швестицшно! дiяльностi, що наводиться в Закон Укра!ни «Про iнвестицiйну дiяльнiсть», коментуючи яке можна дiйти висновку, що сукупшсть всiх дiй i засобiв сприятиме зрештою соцiально-економiчному розвитку сустльства.
Позицп вчених, вiдповiдно до яких iнвестицiйна дiяльнiсть прирiвнюеться до процесу каттальних вкладень також викликае дискусiю.
дiяльностi з метою отримання очiкуваного ефекту. Управл1ння iнвестицiйною дiяльнiстю - це цiлеспрямоване регулювання руху вах видiв фiзичних, грошових i штелектуальних цiнностей, як1 вкладаються в об'екти шдприемництва з метою отримання тдприемницького доходу [1].
Поняття iнвестицiйноï дiяльностi як зарубiжними так i вичизняними вченими-економiстами трактуеться по рiзному. Деяк1 з них розглянемо в табл. 1.
Адже вона може здiйснюватися i в прирют оборотних коштiв, фiнансових докуменпв та нематерiальних активiв. Тому ми схильш пiдтримувати позицiю I. Бланка, котрий вважае, що це «...вкладення катталу у всiх формах з метою забезпечення його зростання в майбутньому перюда, отримання поточного прибутку або вирiшення певних соцiальних завдань» [3]. Доцiльним е визначення, яке на основi детального аналiзу сутшсних характеристик надае В. Градiсов. В його тракту-ваннi iнвестицiйна дiяльнiсть розглядаеться як «.процес вкладення катталу в уах його формах у рiзнi об'екти (iнструменти) господарчо! дiяльностi з метою одержання прибутку, а також досягнення iншого економiчного чи позаекономiчного ефекту, здiйснення якого базуеться на ринкових принципах i пов'язане з факторами часу, ризику i л^щносп» [9].
Таким чином, можна вважати, що переважно пiд iнвестицiйною дiяльнiстю слiд розумiти суку-пнiсть дш i заходiв з розмiщення кошпв (швести-цiй) з метою отримання зростаючо! величини прибутку i досягнення позитивного фшансового результату пiдприемства.
Метою швестування е досягнення конкретного, заздалепдь зумовленого ефекту, який може
Таблиця 1. Трактування поняття «швестицшна дiяльшсть»
Автор Визначення
Асаул А.Н., Войнаренко М.П, Срофеев П.Ю. ¡нвестицшна д1яльшсть — це цшеспрямоване регулювання руху вах внд1в ф1зичних, грошових [ штелектуальних цшностей, як вкладаються в об'екти шдприемництва з метою отримання тдприемницького доходу [1].
Бланк I.A. Вкладання катталу в уах його формах у р1зш тструменти господарсько! д1яльносп з цшлю отримання прибутку [3].
Борщ Л.М. Послщовтсть сукупних дш !! суб'екпв (швестор1в та учасниюв) щодо здшснення швестицш з метою досягнення стратепчних цшей [5].
Ваальев С.В. ¡нвестицшна д1яльшсть — сукупшсть дш, пов'язана з довгостроковим вкладенням катталу в р1зномаштш сфери та галуз1 нацюнально! чи заруб1жно! економжи з метою отримання прибутку [6].
Птман Л.Дж., Джонк М.Д. ¡нвестицшна д1яльшсть - це споаб розмщення катталу, який повинен забезпечити збереження чи зростання вартост катталу та принести позитивну величину доходу [8].
Градков В.М. ¡нвестицшна д1яльшсть являе собою процес вкладення катталу в уах його формах у р1зш об'екти (шструменти) його господарчо! д1яльносп з метою одержання прибутку, а також досягнення шшого економ1чного чи позаеконом1чного ефекту, здшснення якого базуеться на ринкових принципах [ пов'язане з факторами часу, ризику [ лшвщносп [9].
Закон Украши «Про швестицшну д1яльшсть» ¡нвестицшна д1яльшсть - це сукупшсть практичних дш громадян, юридичних оаб [ держави щодо реал1зацп швестицш [12].
Федоренко В.Г. Комплекс заход1в [ дш ф1зичних та юридичних оаб, яю вкладають власш кошти (у матер1альнш, фшансовш та шшш майновш форм1) з метою отримання прибутку [13].
Хрущ Н.А. Система економ1чних та шших вщносин з приводу кругообЬу катталу, який авансований у вигляд1 грошових, майнових, шновацшних та штелектуальних цшностей в об'екти шдприемницько! та шших вид1в д1яльносп з метою отримання позитивних результатов; витрати на створення, розширення, реконструкщю та техшчне переозброення основного катталу, а також на пов'язаш з цим змши оборотного катталу [14].
Teopía i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBnÍHHa npoMucnoBHMH mgnpueMCTBaMH
HOCHTH aK eKOHOMÍHHHH, TaK i n03aeK0H0MÍHHHH
xapaKTep (HanpuKnag, co^anbHuñ a6o eKono-
rÍHHHH).
Po3pÍ3HaroTb TaKi Bugu iHBecm^HHoï gianbHocTi:
1) ÍHHoBa^HHa gianbHicTb - Mo®e po3rnagaTHca aK ogHa i3 $opM iHBecm^HHoï gianbHocri, ^o 3gin-CHMETbca 3 MeToro BnpoBag®eHHa gocarHeHb HayKoBo-TexHinHoro nporpecy y внpo6ннцтвo Ta co^anbHy c$epy, BK^ronaronu: BunycK i po3noBcro-g®eHHa пpннцнпoвo hobhx BugÍB TexHÍKH Ta TexHo-norin; nporpecuBHÍ MÍ®rany3eBÍ crpyKTyprn 3pymeHHa; peanÍ3a^ro goBrocrpoKoBux HayKoBo-TexHinHHx nporpaM 3 BenuKHMH crpoKaMH oKynHocTi BHTpaT; ^rnaHcyBaHHa ^yHgaMemanbHux gocni-g®eHb gna 3gincHeHHa aKÍcHux 3míh y craHi npogyK-thbhhx cun; po3po6Ky Ta BnpoBag®eHHa hoboï, pecypco36epiraronoï TexHonoriï, nproHaneHoï gna noninmeHHa coцianbнoro h eKonorÍHHoro craHo-Bu^a [10];
2) ni3HHr - goBrocrpoKoBa opeHga ycraTKyBaHHa, MamuH, cnopyg Bupo6HHHoro nproHaneHHa (3 noeg-HaHHaM eneMeHTiB BÍgHocuH KynÍBni-npoga®y, go-pyneHHa, Kpegury) aK oco6nuBa $opMa ÍHBecry-BaHHa b ochobhí $oHgu, ^o go3Bonae nignpueMuaM-nÍ3HHroogep®yBanaM BHKopucTo-ByBaTH Heo6xigHe ycraTKyBaHHa, MamuHH, cnopygu 6e3 KanÍTanbHux BHTpaT Ha ïxHe npug6aHHa [10];
3) KopnopaTHBHa (b t.h. aкцioнepнa) $opMa ÍHBe-cryBaHHa - cninbHe iHBecTyBaHHa, ^o craoproeTbca y $opMi BigKpuToro aKqioHepHoro TOBapucraa, aKe npoBoguTb gianbHicTb cyTo 3i cninbHoro iHBecTyBaHHa [10].
Ha piBHi mgnpueMcTBa npiopureTHoro ^nboBoro ycTaHoBKoro ÍHBecm^H e gocarHeHHa, aK npaBuno, eKoHoMinHoro e^eKTy, aKun Mo®e 6yru orpuMaHHH y $opMi npupocry cyMH iHBecToBaHoro KaniTany, no3HTHBHoï BenuHHHH iHBecm^HHoro npu6yTKy, no3HTHBHoï BenuHHHH nucroro rpomoBoro npun-nuBy, 3a6e3neneHHa 36epe®eHHa paHime BKnageHoro KaniTany i ToMy nogi6He. gocarHeHHa eKoHoMÍHHoro e^eKTy ÍHBecTH^ñ BH3HanaeTbca ïx noTeH^feoro 3gaTHicTro reHepyBaTH goxig. .3k g®epeno goxogy iнвecтнцiï e ogHHM i3 HaHBa®nHBimux 3aco6iB ^opMyBaHHa Man6yTHboro go6po6yTy iHBecTopiB.
npaKTHHHe 3gincHeHHa iHBecTyBaHHa b peanbHi aKTHBH 3a6e3nenyeTbca iHBecm^HHoro gianbHicTro nignpueMcTBa, ^o e ogHHM ïx caMocrÍHHHx BugÍB noro rocnogapcbKoï gianbHocTi i HaHBa®nHBÍmoro $opMoro peaniзaцiï eKoHoMÍHHux iHTepeciB. nig iHBecm^HHoro gianbHicTro nignpueMcTBa po3yMÍ-eTbca ^necnpaMoBaHHH пpoцec gocnig®eHHa Heo6-xigHHx iHBecm^HHHx pecypciB, Bu6opy e^eKTHBHux o6'eKTiB (iHcrpyMeHTiB) iHBecTyBaHHa, ^opMyBaHHa 36anaHcoBaHoï 3a o6paHHMu napaMerpaMH ÍHBecm-^hhoï nporpaMH (iHBecm^HHoro nopT^ena) i 3a-6e3neneHHa ïï peaniзaцiï. iHBecm^HHa gianbHicTb nignpueMcTBa xapaKTeproyeTbca HacTynHHMH ocho-bhhmh oco6nuBocTaMu: iHBecm^HHa gianbHicTb e Ba®nuBoro $opMoro 3a6e3neneHHa 3pocTaHHa onepa-^hhoï gianbHocTi nignpueMcTBa; $opMH i MeTogu iHBecm^HHoï gianbHocTi MeHm 3ane®HÍ Big rany3e-BHx oco6nHBocreH nignpueMcTBa, hí® onepa^fea
gianbHicTb; o6caru iнвecтнцiннoï gianbHocTi nign-pueMCTBa xapaKTepH3yroTbca íctothow HepiBHoMip-HicTro 3a oKpeMHMH nepiogaMu; iнвecтнцiннa gianbHicTb ^opMye oco6nuBHH caMocTinHHH Bug rpomoBHx noTOKÎB nignpueMcTBa; iнвecтнцiннiн gianbHocTi BnacTHBi cпeцн$iннi Bugu ph3hkíb [3].
Iнвecтнцiннe perynroBaHHa e gianbHicTro 3 yno-pagKyBaHHa gin, aKi cnpaMoBaHi Ha 3a6e3neneHHa eKoHoMinHoro 3pocTaHHa b pe3ynbTaTi iHBecTyBaHHa. 06'eKToM iнвecтнцiннoro perynroBaHHa e e^eKTHB-HicTb po3BHTKy rany3en, BugiB gianbHocTi, nignpu-eMcTB. OcKinbKH iнвecтнцiï - ^ BKnageHHa pecypciB 3 MeToro oTpuMaHHa npu6yTKy, to ngeTbca npo npo-gyKTHBHHH po3bhtok nignpueMcTB, npogyKqia aKux 3HaxoguTb 36yT . y gep®aBHe perynroBaHHa iHBec-тнцiннoï gianbHocTi BxoguTb ynpaBniHHa gep®aB-hhmh iHBecm^aMH, a TaKo® perynroBaHHa yMoB iHBecm^HHoï gianbHocTi Ta KoHTponb 3a ïï 3ginc-HeHHaM yciMa iHBecTopaMH h ynacHHKaMH iHBecTH-цiннoï gianbHocTi. ^,ep®aBHe perynroBaHHa iHBecTH-цiннoï gianbHocTi 3gincHroeTbca 3 MeToro peaniзaцiï eKoHoMinHoï, HayKoBo-TexHinHoï Ta coцianbнoï noni-THKH. E^eKTHBHicTb perynroBaHHa xapaKTepu3yroTb 3BegeHi Ta iHguBigyanbHi noKa3HHKu eKoHoMinHoro i coцianbнoro po3BHTKy KpaïHu. Pe3ynbTaTHBHicTb perynroBaHHa iнвecтнцiннoï gianbHocTi 3ane®HTb Big enacTHHHocTi nonuTy i npono3H^ï Ha iHBecTH-цiннoмy puHKy [2].
ynpaBniHHa iнвecтнцiннoro gianbHicTro 3gincHroeTbca nepe3 iнвecтнцiнннн MexaHi3M, aKun e cyKynHicTro eneMeHTiB, y пpoцeci B3aeMogiï aKux 3a6e3nenyeTbca цinecпpaмoвaнe Ta e^eKTHBHe iHBecTyBaHHa. «CyTHicTb MexaHi3My ynpaBniHHa iHBecm^HHoro gianbHicTro nonarae y ^opMyBaHHi 3aKoHogaBno-npaBoBHx i geMoKpaTHHHux BigHocuH mí® ynacHHKaMH gna 3agoBoneHHa ïx iHTepeciB 3a paxyHoK BHKopucTaHHa cucTeMH opraHÍHHo B3aeMonoB'a3aHHx coцianbнo-eкoнoмiнннx, opraHÍ-зaцiнннx, мoтнвaцiнннx, ^ÍHaHcoBux Ta ÍHmux $opM i MeTogÍB rocnogaproBaHHa» [7].
CKnagoBHMH iнвecтнцiннoro MexaHÍ3My e opraHH gep®aBHoro ynpaBniHHa iHBecm^HHoro gianbHicTro, MeTogu gep®aBHoro ynpaBniHHa ÍHBec-тнцiннoro gianbHicTro, ÍHBecTopu, MeTogu ynpaBniHHa iHBecm^HHHMH npoeKTaMH Ta o6'eKTH ynpaBniHHa iнвecтнцiннoro gianbHicTro. ^,ep®aBa b oco6i opraHÍB ynpaBniHHa iнвecтнцiннoro gianbHicTro aHanÍ3ye o6caru Ta HanpaMH iнвecтнцiнннx noToKÍB.
OpraHH ynpaBniHHa iHBecm^HHoro gianbHicTro BH3HanaroTb npiopuTeTH, npaBuna, HopMH ctocobho po3BHTKy i ^yHKqiñ iHBecm^HHoï ÍH^pacTpyKTypu, g®epen iHBecTyBaHHa, HanpaMÍB BHKopHcraHHa oTpuMaHoro npu6yTKy b pe3ynbTaTÍ ÍHBecryBaHHa Ta ÍHme. Pe3ynbTaTH iнвecтнцiннoï gianbHocTi Ha6u-paroTb Burnagy 3BegeHux Ta ÍHguBÍgyanbHHx coцia-nbHo-eKoHoMÍHHHx noKa3HHKÍB, 3a pe3ynbraTaMH aHany3y aKux opraHH ynpaBniHHa iHBecm^HHoro gianbHicTro 3gincHroroTb 3axogu, cnpaMoBaHi Ha onTHMÍ3a^ro ïx Man6yTHix 3HaneHb.
MeTog gep®aBHoro ynpaBniHHa iнвecтнцiннoro gianbHicTro - ^ ropuguHHo Bupa®eHHH cnoci6 BnnuBy opraHÍB ynpaBniHHa Ha o6'eKT ynpaBniHHa,
суспшьт вiдносини, що виникають у процеа державного управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю. В Укршт використовуються адмiнiстративнi, економiчнi методи, методи опрацювання управлiнських рiшень, метод експерименту, а також методи природничо-техтчного класу: математичнi, кiбернетичнi тощо [15].
Говорячи про методи управлшня швестицшною дiяльнiстю, iноземнi дослiдники в окрему групу видiляють методи державного управлшня шоземним iнвестуванням. До них належать пара-метричнi та прямi методи управлiння. Параметри-чний метод зводиться до контролю за дiяльнiстю шоземних iнвесторiв у формi промислово!, комер-цiйноï, валютной кредитно! политики держави, створення iнвестицiйних кодексiв, закотв, що визначають умови дiяльностi шоземних iнвесторiв i впливу на параметри, як1 визначають прийняття рiшень шоземним швестором. Прямi методи здш-снюються державою централiзовано та децентра-лiзовано. В першому випадку державнi органи беруть участь у процеа прийняття ршень на рiвнi пiдприeмств, у другому - держава передае нацю-нальним державним чи приватним компатям функцiï контролю над спiльним тдприемством чи дiяльнiстю iноземного iнвестора на пiдставi контрактно!' угоди [15]. Одним з найголовтших за-вдань, на яке повинна звертати увагу держава тд час проведення реформ нацюнально! економiки е налагодження ефективно! дiï iнвестицiйного ме-ханiзму.
Управлшня швестицшною дiяльнiстю слiд ро-зглядати як складову загально! системи управлшня тдприемством та звертати увагу на: штег-ровашсть iз загальною системою управлшня тдприемством, комплексшсть в процеа формування управлiнських ршень щодо реалiзацiï iнвестицiй у взаемозв'язку з к1нцевими результатами фшансо-воï дiяльностi пiдприемства, високий рiвень дина-мiзму управлiння в галузi формування й реалiзацiï iнвестицiй, багатоварiантнiсть пiдходiв щодо прийняття окремих управлiнських ршень в сферi формування iнвестицiйних ресурав пiдприемствa, орiентaцiю на стрaтегiчний розвиток тдприемс-тва. Метою упрaвлiння швестицшною дiяльнiстю е: вiдобрaження майбутнього стану економiки завдяки обсягам iнвестицiй у виробництво; забезпечення потрiбноï прибутковостi та термшовосп досягнення цiлей; розробка стратегш iнвестицiйноï дiяльностi; aнaлiз економiчного стану тдприемства та доцiльнiсть залучення швестицш; визначення слабких i сильних сторш пiдприемствa; визначення шляхiв розвитку тдприемства, що займаеться певним видом дiяльностi, характерних саме йому i т.д.
Вагоме мюце в системi управлшня швестицшною дiяльнiстю пiдприемствa належить контролю, основними принципами побудови якого е: направ-ленiсть на реaлiзaцiю швестицшно1' стрaтегiï; орiентовaнiсть на стандарти; вшповштсть методiв контролю методам aнaлiзу та планування; своеча-снiсть проведення контролю, шо дозволяе усувати поточнi вшхилення до того, як вони можуть при-
йняти серйозний характер; гнучшсть та простота побудови; економiчнiсть, що передбачае рiвнiсть обсягiв видатк1в щодо розмiру ефекту, який може бути досягнутий в процесi його здшснення. Осно-вними видами контролю швестицшно1' дiяльностi е стрaтегiчний, поточний та оперативний.
Управлшня швестицшною дiяльнiстю передбачае необхштсть проведення фшансово-еконо-мiчних розрахунк1в, як1 пов'язaнi з потоками грошових кошпв в рiзнi перiоди. Вирiшaльною при цьому е оцшка вaртостi грошей, яка з часом змь нюеться з урахуванням норми прибутку на фшан-совому ринку. Уа фiнaнсово-економiчнi розраху-нки повиннi враховувати темпи iнфляцiï, яка з часом знетнюе вaртiсть грошових кошпв. Це викликае необхiднiсть реального вшображення вaртостi iнвестицiйних aктивiв i грошових потоков пiдприемствa. На швестицшну дiяльнiсть пiдпри-емства значно впливае ризик, який виявляеться як ризик, що пов'язаний з формуванням прибутково-стi швестицшних оперaцiй. Врахування ризику вимагае серйозно1' уваги з боку керiвникiв тдприемства, оскшьки е постiйно дшчим фактором, який необхiдно передбачати в процеа прийняття вах управлшських ршень щодо iнвестицiйноï дiяльностi. Рiвень швестицшного ризику може бути оцiнений за допомогою економшо-статисти-чних, експертних або аналогових методiв.
Необхiдно вiдмiтити, що швестицп роблять безпосереднiй вплив на збшьшення ринково1' вар-тостi фiрми. Цiннiсть пiдприемствa i ïï збшьшення - природна i логiчнa мета будь-якого розумного керiвникa, причому ця мета куди бiльше унiверсa-льна, тж збiльшення прибутку, який нерщко розглядаеться як головне завдання тдприемства. Проте, при такому спрощеному пiдходi важко зрозумiти логiку деяких титв комерцiйних стра-тегiй, як1 не припускають негайно1' мaксимiзaцiï маси прибутку або рiвня рентaбельностi, а нашлет, скаж1мо, на розширення свого сектора ринку або збшьшення немaтерiaльних aктивiв.
Усi цi типи комерцiйноï политики набувають сенсу, якщо виходити з гшотези про збiльшення цiнностi тдприемства як найбшьш унiверсaльного мотиву поведшки керiвникiв пiдприемствa. Цiннiсть пiдприемствa - це рiзниця ринково1' вaртостi власного катталу тдприемства i ринково1' вартосп зобов'язань пiдприемствa. Економiчний сенс категорп «цiннiсть пiдприемствa» полягае в тому, що цштсть пiдприемствa - це те реальне багатство, яке мають (i яке можуть отримати в грошовш формi, якщо вони того побажають i продадуть свою властсть) власники пiдприемствa.
Цiннiсть пiдприемствa реально визначаеться не тим, наскшьки великий його каттал (за виклю-ченням, можливо, кaпiтaлу, що знаходиться у формi нaйбiльш лiквiдних aктивiв), а тим, яке положення цей каттал забезпечуе пiдприемству на ринку його товaрiв i послуг. Мiж тим, це положення якраз i визначаеться напрямами швестицш тдприемства: якщо вони тдвищують його конку-рентоспроможтсть i забезпечують прирiст доход-
Теор1я i практика економжи та управлшня промисловими п^пр^мс^ами
ност його катталу, то цшшсть тдприемства збшьшуеться i його власники збагачуються. 1накше швестицп, формально збiльшуючи пасиви пiдприемствa (за рахунок вкладень власного кат-талу або залучення позикових коштiв, що збшь-шують зобов'язання), призведуть до зниження цiнностi пiдприемствa, оск1льки ринкова оцшка його кaпiтaлу впаде услад за зниженням його кон-курентоспроможносп i прибутковостi. Тому будь-яш iнвестицiï, у тому числi i швестицп в реальш активи, слщ розглядати передусiм з точки зору того, як вони впливають на дiяльнiсть тдприемс-тва. Цей критерш оцiнки прийнятностi iнвестицiй можна визнати найбшьш загальним. Висновки
Для тдвищення якостi роботи по управлшню швестицшною дiяльнiстю на пiдприемствaх доцiльно автоматизувати процеси iнвестицiйноï
Список лiтератури:
дiяльностi та створити оптимально систему оперативного управлшня швестицшною дiяль-нiстю, що буде формуватись з тдсистем плану-вання, оргaнiзaцiï та контролю за швестишями, як1 у свою чергу будуть контролюватись менеджментом пiдприемствa для забезпечення ефективного та стaбiльного сошально-еконо-мiчного розвитку з можливiстю у перспективi проводити постшну aдaптaцiю тдприемства до змшних умов зовнiшнього середовища. Основною метою швестицш на пiдприемствi е забезпечення рiзних форм довготермшового розвитку пiдприемствa i нагромадження його катталу, а поняття швестицшно1' дiяльностi пiдприемствa доцiльно визначати як сукупшсть операцш, пов'язаних iз реaлiзaцiею швестицшних проектiв для отримання довготермiнового зростання його ринково!' цiни.
1. Асаул А.Н. Организация предпринимательской деятельности: учебник / А.Н. Асаул, М.П. Войнаренко, П.Ю. Ерофеев ; под ред. д.э.н., проф. А.Н. Асаула. - СПб.: Гуманистика, 2004.- 448 с.
2. Бiрюков О.В. 1нновацшш та шновацшно-активш тдприемства: спшьш та вщмшш ознаки // Економiкa Менеджмент Шдприемництво № 25 (II) - 2013. - С. 169-176.
3. Бланк 1.А.1нвестицшний менеджмент / 1.А. Бланк - К.: Эльга-Ника-Центр, 2010. - 448 с.
4. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента : учеб. курс / И.А. Бланк - К.: Ника-Центр, 1999. - 512 с.
5. Борщ Л.М. 1нвестицп в Украш: стан, проблеми i перспективи / Л.М. Бор. - 2-ге вид., стер. -К.: Знання, КОО, 2003. - 318с.
6. Васильев С.В. Словник економiчних термшв / С.В. Васильев, Н.В. Бондарчук, А.П. Макаренко, Л.Л. Мельник - Дшпропетровськ: ДДАУ. - 192 с.
7. Войнаренко М.П. Управлшня швестицшною дiяльнiстю промислових тдприемств: моногрaфiя / М.П.Войнаренко, 1.Ю. £шфанова. - Вшниця: ВНТУ, 2011.- 188 с.
8. Гитман Л. Дж. Основы инвестирования / Л.Дж.Гитман, М.Д. Джонк. - М., 1997. - 991 с.
9. Градков В.М. 1нвестування : моногрaфiя. / В.М. Градков, С.В. Кривченко, О.£. 1саева. - К.: Центр нaвчaльноï лiтерaтури, 2004.- 164 с.
10. Загороднш А.Г. Фiнaнсово-економiчний словник / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк. - Львiв: Нацюнальний унiверситет «Львiвськa полiтехнiкa», 2005. - 714 с.
11. Михайльський В.В. Формування субоптимального портфелю на свгтових фшансових ринках // Фiнaнси Украши № 7. - 2010. - С. 93-100.
12. Про швестицшну дiяльнiсть : закон Украши вщ 18.09.1991р., № 1560-XII, редaкцiя вщ 1.01.2008 р., №10-26-16 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nred=2198-12.
13. Федоренко В.Г. 1нвестицшний менеджмент: навчальний посiбник / В.Г. Федоренко. - 2-ге вид., доп. - К. : МАУП, 2001. - 280 с.
14. Хрущ Н.А. 1нвестицшна дiяльнiсть: сучасш стратеги i технологи / Н.А. Хрущ. -Хмельницький: ХНУ, 2004. - 309 с.
15. Сутшсть i значения швестування як об'екта та шструменту регулювання економiки [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/9234/1/25.pdf.
Надано до редакц^ 03.10.2015
Войнаренко Михайло Петрович / Mikhail P. Voynarenko
Бушовська Леся Бориавна / Lesya B. Bushovska
bushovska@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
1нвестицшна дiяльнiсть як об'ект управлшня [Електронний ресурс] / М. П. Войнаренко, Л. Б. Бушовська // Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 5 (21). — С. 40-44. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n5. html
