CC BY
113
Семеряк Ю.А. Социально-экономические последствия земельных реформ во Львовской области
Рассмотрены проблемы и особенности формирования рынка сельскохозяйственных земель в Украине (на примере Львовской области). Выделены позитивные последствия земельных реформ и причины, которые сдерживают последующее развитие аграрного сектора экономики. Очерчены основные направления повышения эффективности земельных отношений региона.
Ключевые слова: земля, земельные ресурсы, земельные отношения, реформирование земельных отношений, земельная собственность, земельная доля (пай), аренда земель, ипотека.
Semeryak Yu.A. Socio-economic consequences of the landed reforms are in the Lvov area
Problems and features of forming of market of agricultural earths are examined in Ukraine (on the example of the Lvov area). The positive consequences of the landed reforms and reasons which restrain subsequent development of agrarian sector of economy are selected. Outlined basic directions of increase of efficiency of the landed relations of region.
Keywords: earth, landed resources, landed relations, reformations of the landed relations, agrarian property, landed stake (share), lease of earths, mortgage.
УДК 336.76 Ст. викл. Н.С. Тимошик, канд. екон. наук -
ТернопЫьський НТУ м. 1вана Пулюя
ОСОБЛИВОСТ1 ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ Ф1НАНСОВИМИ 1НВЕСТИЦ1ЯМИ
Розглянуто оперативне управлшня портфелем фшансових швестицш i проце-сом його реструктуризацп з метою тдтримання цшьових параметрiв в умовах неста-бшьно! кон'юнктури фшансового ринку
Ключов1 слова: швестицп, фiнансовi шструменти, портфель фшансових швестицш, реструктуризащя, оперативне управлшня.
Постановка проблеми та и зв'язок iз важливими науковими та практичними завданнями. Входження нацюнально! економжи у свггову гос-подарську систему потребуе структурно! перебудови галузей господарського комплексу, розвитку експортних можливостей держави. Взаемовипдне сшвро-б1тництво з ус1ма розвиненими крашами св1ту вщповщае штересам Украши. Безпосередньо сама держава не зможе виршити низку проблем без залучення шоземних швестицш.
1нвестици формують майбутню економжу краши, оскшьки кошти, вкладеш сьогодш, приведуть до збшьшення валового доходу завтра. Залучеш швестицп у виробнидтво продукцн та збут забезпечують конкурентшсть шд-приемства, знижують витрати, шдвищують яюсть та обсяги реал1заци. За до-помогою швестицш шдприемства виршують стратепчш та тактичш завдання. У раз1 залучення масштабних швестицшних проекпв шдприемство здатне ре-ал1зувати стратепчш цш, а в раз1 невеликих - тактичш.
Особливютю швестицшного проекту е те, що вш спрямований на розв'язання не лише окремого завдання або мети, а сприяе поступовому розвитку шдприемства в техшчному, економ1чному, соц1альному напрямах та за-безпечуе вищий конкурентний статус.
Проте ситуащя в Укршт не сприяе широкш iнвестицiйнiй активностi. Полiтична криза не приваблюе зовнiшнього iнвестора, а внутршнш iнвестор досить помiркований. Тому актуальшсть проблеми iнвестування значною мь рою визначаеться налагодженням д1ево1 структури управлшня з метою отри-мання максимального ефекту в умовах недостатньо! кшькосп iнвестицiйних проектiв.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй за проблемою. Значний вне-сок у розвиток методологи управлшня фшансовими iнвестицiями зробили вче-нi: 1.В. Алексеев, I. Ансофф, О.Ф. Балацький, 1.О. Бланк, Ф. Котлер, О.в. Кузь-мiн, М.О. Соколов, О.М. Телiженко, О.О. Удалих, С.Г. Шклярук.
Мета досл1дження. Дослщити проблеми та сформулювати рекомендаци щодо оперативного управлiння фiнансовими iнвестицiями на шдприемствах.
Виклад основного матерiалу. 1нвестицшна дiяльнiсть - це один з найбшьш вагомих аспектiв функцiонування будь-якого комерцшного шд-приемства. Перед шдприемствами постiйно постае потреба iнвестицiй, тобто вкладання фiнансових засобiв (внутрiшнiх та зовтштх) в рiзнi програми та ок-ремi заходи (проекти) з метою оргашзаци нових, пiдтримання та розвитку юну-ючих виробництв (виробничих потужностей), техтчно1 пiдготовки виробниц-тва, отримання прибутку та iнших остаточних результатiв, наприклад природо-охоронних, сощальних тощо. 1нвестици забезпечують динамiчний розвиток шдприемства i, вiдповiдно держави та дають змогу вирiшувати так завдання:
• сприяти поширенню досягнень науково-техтчного прогресу завдяки м1жна-родному руху катталу, що стимулюе реконструкцию економжи на бшьш ви-сокому р1вт;
• маючи значний досввд роботи на мiжнародних ринках, шоземт 1нвестори ак-тивтше просувають вггчизняного товаровиробника на св1тов1 ринки;
• забезпечувати створення стратепчних альяншв м1ж украшськими та шозем-ними тдириемствами, що сприяе штеграци Украши в м1жнародний розиодш иращ;
• за рахунок нагромадження фшансових та матер1альних ресуршв ввдбуваеться розширення власно! тдириемнидько^ д1яльност1;
• можливiсть иридбання нових тдириемств;
• ефективне освоення нових видiв бiзнесу, стратегiчна орiентацiя на створення багатоироф^ного виробництва.
Однак шоземт швестици не е засобом виршення вс1х внутршшх { зовтштх поблем держави. Залучення швестицш мае як позитивш, так { негативт аспекти, оскшьки свггова економжа мае суперечлив1 економ1чт штереси. Од-тею з таких розб1жностей е вщмштсть штереЫв краш-отримувач1в катталу та безпосередтх швестор1в. З цих причин нацюнальна швестицшна пол1тика покликана захистити вггчизняну економжу вщ деструктивних дш шоземних швестор1в.
Управлшня швестицшною д1яльтстю значною м1рою супроводжуеться ризиком. 1нвестицшний ризик под1ляють на дв1 великi групи: систематичний (ринковий) { несистематичний (шдив1дуальний) [2]. Систематичний ризик з'яв-ляеться тод1, коли виникають несприятлив1 умови для уЫх сфер економжи. Його виникнення може бути зумовлене р1зними чинниками, на як швестор не може впливати шд час вибору об'екпв швестування, а саме: змша стадш еко-
ном1чного циклу розвитку держави; змша кон'юнктурних цикшв швестицшно-го ринку; полiтичний курс дежави; нестабшьшсть податкового законодавства щодо iнвестування.
Несистематичний ризик може бути спричинений умовами конкретного проекту. Його виникнення може бути пов'язане з неквалiфiкованим керiвництвом шдприемства, неефективними управлшськими рiшеннями, посиленням конкуренции нерацюнальною структурою iнвестицiних кошт^в та шшими чинниками. На вiдмiну вiд систематичного ризику, негативнi наслiдки несистематичного можна усунути за рахунок покращення управлшня швестицшним процесом.
Кожне шдприемство, що бажае розмiстити вiльнi кошти на фондовому ринку, мае свою шкалу ощнки ризику i дохiдностi. Висока дохщшсть для одного шдприемства може видатися низькою для другого.
Основна мета формування швестицшного портфеля полягае у забезпе-ченш реалiзацiï найдохiднiших фiнансових iнвестицiй. Загалом фiнансовi ш-вестици розглядають як активну форму ефективного використання тимчасово вшьного катталу або як засiб реалiзацiï стратегiчних цiлей, пов'язаних з ди-версифiкацiею операцiйноï дiяльностi пiдприемства [4, 5]. Фiнансовi iнвестицiï мають своï особливостi:
• незалежнiсть виду господарсько! дiяльностi для тдприемств реального сектору економжи. Суть в тому, що фiнансовi iнвестицiï е незалежними вiд опера-И!йно1 дiяльностi i вщ процесу ïx реального швестування. Тому стратегiчних операщйних завдань розвитку таких тдприемств вони не виршують;
• у реальному секторi економжи фiнансовi iнвестицiï використовуються в двох щлях: як протиiнфляцiйний заxiд i як мехатзм отримання додаткового швес-тищйного доходу в процесi використання в^них грошових активiв. У бшь-шост випадшв фiнансовi iнвестицiï забезпечують нижчий прибуток шж дiючi операщйт активи пiдприемства. Однак, коли тимчасово вшьний капiтал не може бути ефективно використаний для розширення операцiйноï дiяльностi, то в такий перюд вони формують додаткове надходження прибутку;
• фiнансовi iнвестицiï дають змогу пiдприемству застосувати широкий шстру-ментарш iнвестування за шкалою мдоxiднiсть - ризик". Сюди входять як без-ризиковi, так i високоризиковi шструменти швестування. 1нвестор мае мож-ливють застосувати широкий дiапазон iнвестування: ввд консервативного до агресивного;
__• • • и с» и • • U
• за допомогою фiнансовиx швестицш можливий широкий вибiр iнвестицiйниx шструменпв за шкалою "доxiднiсть - лжввдтсть". Порiвняно з реальними ш-вестищями фiнансовi е бiльш лiквiдними, проте ïx рiвень змiнюеться в досить значних дiапазонаx;
• кон'юнктура фшансового ринку змшюеться частше порiвняно з товарним i тому необxiдний детальтший монiторинг процесу фiнансового iнвестування. Ввдповвдно, управлшськ рiшення потребують негайного ïx прийняття;
• оперативне управлiння швестуванням повинне забезпечити своечасну реструктуризацию фшансових шструменпв з метою забезпечення ïx цшьових призначень. Для здшснення фiнансового iнвестування бiльшiсть iнвесторiв застосовують бiльше, нiж один фiнансовий шструмент, тобто формують пев-ну сукуптсть. Пiдбiр таких iнструментiв призводить до створення ^ести-щйного портфеля. У разi iстотниx змiн ситуацiï на фшансовому ринку, швес-тицiйнi властивост окремих iнструментiв погiршуються i потребують негайного прийняття ршень.
Шд оперативним управлшням портфелем фiнансових iнвестицiй розу-мiють обгрунтування i реалiзацiю управлшських рiшень, якi забезпечують дот-римання цiльового iнвестицiйного напряму фiнансового портфеля зпдно з параметрами дохщност^ лiквiдностi та ризику.
Оперативне управлшня портфелем фiнансових iнвестицiй рекомендовано здшснювати на шдприемствi за етапами, наведеними на рис.
Перший етап "Налагодження постшного монiторингу розвитку кра!ни та кон'юнктури фiнансового ринку в межах галузей економiки" передбачае проведення постiйного спостереження за динамiкою кон'юнктури ринку. Особ-ливу увагу потрiбно зосередити на чинниках, що негативно впливають на до-хiднiсть, ризик та л1кшдтсть фiнансових iнструментiв, що входять у портфель.
Етап 1 —► Налагодження постшного мошторингу розвитку краши та кон'юнктури фшансового ринку в межах галузей економ1ки
1
Етап 2 —*■ Анагпз набору фшансових ¡нструмент1в швестування
*
Етап 3 -* Анал1з р1вня дохщностч, ризику та лшвщноеп сформованого портфеля фшансових швестицШ
Етап 4 - Виб!р рацюнальних шдход1в до оперативней реструктуризацн' портфеля фшансових ¡нвестицш
Етап 5 — Оргашзашя реструктуризащ1 портфеля фшансових
шструмент1в швестування
Етап 6 —► Встановлення часу, метод ¡в та форм укладення угод щодо реструктуризацй портфеля фшансових швестицШ
1
Етап 7 —► Забезпечення м1шм1заци витрат шд час реструктуризацн портфеля фшансових швестицШ
1
Етап 8 —>. Обгрунтування мехашзм!в реструктуризацн портфеля
та видача розпоряджень брокеру
1
Етап 9 Оцшювання ефективност! прийнятих опсративних р1шень
Рис. Етапи процесу забезпечення оперативного управлшня портфелем
фшансових швестицШ
Такими чинниками можуть бути: зниження ринкових позицш галуз^ ю-тотне перевищення ринково! щни фiнансового iнструмента над реальною його вартютю в момент придбання швестором, спекулятивна (агресивна) гра учас-ниюв фондового ринку, пiдвищення ставки оподаткування, шдвищення темпiв шфляци. Такий мошторинг розвитку кра!ни та фiнансового ринку дають змогу шдвищити обгрунтованiсть управлшських ршень, як будуть прийматися на наступних етапах оперативного управлiння швестуванням. Аналiз набору фь нансових шструменпв iнвестування (другий етап) здiйснюють з метою досль дити ефективнiсть кожного фшансового iнструмента, його придатнiсть для цього процесу швестування.
На третьому еташ здшснюють анал1з р1вня дохщност1, ризику та л1кшд-ност сформованого портфеля фшансових швестицш, його вщповщшсть цшьо-вим параметрам (типу портфеля), а також ринковш шкал1 "дохщшсть-ризик" та "дохщшсть - лшшдтсть". Результати анашзу е основою для прийняття уп-равлшських ршень про необхщшсть { напрямки реструктуризаци портфеля фшансових швестицш.
Четвертий етап "Виб1р рацюнальних шдход1в до оперативно! реструктуризаци портфеля фшансових швестицш" передбачае активний або пасивний характер управлшня процесом реструктуризаци. За активного характеру процесу реструктуризаци повинен базуватися на пргнозованих розрахунках ринково! кон'юнктури, а не вщображати поточну !! динамшу. Тут необхщний роз-рахунок майбутньо! ринково! вартост фшансових шструменпв швестування { подальше внесення до складу реструктурованого портфеля недооцшених раш-ше цшних папер1в. У раз1 пасивного характеру динамжа портфеля фшансових швестицш шдприемства повинна кошювати в зменшеному вигляд1 динамжу фондового ринку загалом. Ч1ткий виб1р шдходу до оперативно! реструктуризаци портфеля швестування визначае шляхи { методи !! здшснення на шд-приемствь
П'ятий етап "Оргашзац1я реструктуризаци портфеля фшансових шструменпв швестування" забезпечуе виконання початкових цшьових параметр1в його формування за постшного сшввщношення консервативно! { спекулятивно! частини портфеля, а за змшного - швестор постшно зм1нюе склад цшних папер1в з метою прогнозування динамши !х ринково! вартосп. Таке активне управлшня портфелем дае змогу виявити недооцшеш фшансов1 шструменти { зменшуе ризик.
Шостий етап "Встановлення часу, метод1в та форм укладення угод що-до реструктуризаци портфеля фшансових швестицш" передбачае реал1зацш принцишв прогнозування короткотермшових кон'юнктурних цикшв на основ! метод1в техшчного анал1зу { визначення точки перегину кон'юнктурно! тен-денци. При цьому вщбуваеться продаж одних фшансових шструменпв { кушв-ля шших протягом обмеженого часу.
Сьомий етап "Забезпечення м1тм1заци витрат шд час реструктуризаци портфеля фшансових швестицш" зумовлюе необхщшсть найменших вкладень та найбшьшо! вигоди шд час реструктуризаци фшансових шструменпв портфеля.
Восьмий етап "Обгрунтування мехашзм1в реструктуризаци портфеля та видача розпоряджень брокеру" передбачае оптим1зац1ю витрат брокерського обслуговування нам1чених угод. Тобто, брокер повинен купити певний фшан-совий шструмент за найнижчою цшою, а продати за найвищою (ринкове роз-порядження). 1нша ситуац1я, коли брокеру видано розпорядження купити або продати фшансовий шструмент чггко за л1м1тованою цшою { в л1мггований пе-рюд. Якщо ж час не обмежений, то реструктуризац1я портфеля фшансових ш-вестицш може бути ефектившшою. Л1м1товане розпорядження брокеру може бути видане у випадку вщносно! стабшьност фшансового ринку.
Дев'ятий етап "Оцшювання ефективност прийнятих оперативних рь шень" визначае результатившсть прийнятих ршень { дае змогу використати
набутий досвщ для шдвищення ефективност оперативного управлшня в пер-спективь
Висиовки. Ефективне функцюнування шдприемств Украши неможли-во без масштабних iнвестицiй, якi становлять найважливший чинник еконо-мiчного зростання. Складшсть оперативного управлiння портфелем фшансових швестицш спричинилася до необх1дност1 пошуку ефективних методiв мо-делювання ситуацiй. Наведенi етапи систематизують процес оперативного управлшня портфелем фшансових швестицш i визначають необхщнють широкого використання комп'ютерних технологiй.
Лггература
1. Алексеев 1.В. Моделювання шновацшного розвитку пiдприeмства на стадп науково-техшчно'1' пiдготовки виробництва / 1.В. Алексеев // 1нновацп: проблеми науки i практики: Мо-нографiя. - Х.: ВД М1НЖЕКМ, 2006. - С. 294-316.
2. Алексеев 1.В. Прийнятнють iнновацiй i конкурентоспроможнiсть шдприемств / 1.В. Алексеев, А.Г. Оленець // Теоретичт та прикладнi питання економiки. Зб. наук. праць, вип. 19. - К. : Видавничо-полiграфiчний центр "Кшвський унiверситетм, 2009. - С. 147-153.
3. Балацький О.Ф. Управлiння iнвестицiями: Навч.посiбник. - 2-е вид., перероб i доп. / О.Ф. Балацький, О.М. Телiженко, М.О. Соколов. - Суми: ВТД "Утверситетська книга", 2004. - 232 с.
4. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И. А. Бланк. - К. : Ника-Центр, 2001.
5. Бланк И.А. Финансовый менеджмент / И. А. Бланк. - К. : Ника-Центр, 2001.
6. Крикавський С.В. Промисловий маркетинг: пщручник. 2-ге вид. / С.В. Крикавський, Н.1. Чухрай. - Львiв: Видавництво НУ "Львiвська полггехшка". 2004. - 472 с.
7. Кузьмш О.С. Бюджетування зовнiшньо-економiчноï дiяльностi пщприемства: Навч. посiбник / О.С. Кузьмш, О.Г. Мельник, Л.С. Ножак. - Львiв: Видавництво нацюнального уш-верситету "Львiвська полiтехнiка", 2006. - 352 с.
8. Кузьмш О.С. Проблеми фшансово-кредитного регулювання iнновацiйного розвитку виробничо-господарських структур: Монографiя / О.С. Кузьмш, 1.В. Алексеев, М.К. Колюник / За заг. ред. О.С. Кузьмша, 1.В. Алексеева. - Львiв: Видавництво нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка", 2007. - 152 с.
9. Удалих О.О. Управлшня швестицшною д1яльнютю промислового пiдприемства. Навч. поабник / О.О. Удалих. - К. : Центр навчально'1' л^ератури, 2006. - 292 с.
10. Шклярук С.Г. Портфельное инвестирование. Теория и практика / С.Г. Шклярук. -К. : Нора-принт, 2000.
Тымошик Н. С. Особенности оперативного управления финансовыми инвестициями
Рассмотрено оперативное управление портфелем финансовых инвестиций и процессом его реструктуризации с целью поддержания целевых параметров в условиях нестабильной конъюнктуры финансового рынка
Ключевые слова: инвестиции, финансовые инструменты, портфель финансовых инвестиций, реструктуризация, оперативное управление.
Tymoshyk N.S. Peculiarities of operative management of financial investments
There was determined operative management of portfolio of financial investments and process of its restructuring with the aim of support of the special-purpose parameters under conditions of unstable world market condition.
Keywords: investments, financial instruments, portfolio of financial investments, restructuring, operative management.
