Научная статья на тему 'Эффективность хондроцерина® после артроскопии при повреждениях суставного хряща коленного сустава'

Эффективность хондроцерина® после артроскопии при повреждениях суставного хряща коленного сустава Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
145
28
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КОЛіННИЙ СУГЛОБ / АРТРОСКОПіЯ / СУГЛОБОВИЙ ХРЯЩ / ХОНДРОЦЕРИН® / КОЛЕННЫЙ СУСТАВ / АРТРОСКОПИЯ / СУСТАВНОЙ ХРЯЩ / HONDROCERIN® / KNEE JOINT / ARTHROSCOPY / ARTICULAR CARTILAGE

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Герцен Г. И., Остапчук Р. Н., Хуцишвилли Г. В., Прибилюк С. В.

В работе представлены результаты артроскопии 60 пациентов с повреждениями суставного хряща коленного сустава. В отличие от пациентов первой группы пациенты второй группы в ходе послеоперационной реабилитации дополнительно получали Хондроцерин® на протяжении 3–4 месяцев. Результаты исследований показали, что применение данного препарата способствует более раннему и стойкому купированию болевого синдрома, создает благоприятные условия для восстановления функции коленного сустава, снижает потребность в НПВП, улучшает отдаленные исходы лечения.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Герцен Г. И., Остапчук Р. Н., Хуцишвилли Г. В., Прибилюк С. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Hondrocerin® Efficiency after Arthroscopy for Knee Articular Cartilage Injury

The arthroscopy results of 60 patients with knee articular cartilage injuries are presented in the arrticle. Unlike the patient of the first group, the patients of the second group additionally receieved Hondrocerin® during 3–4 month of postoperative rehabilitation. The findings have shown that administration of this agent contributes to earlier and persistent pain relief, and creates favorable conditions for the restoration of the knee joint function, reducing the need for NSAIDs, improves long-term outcomes of treatment.

Текст научной работы на тему «Эффективность хондроцерина® после артроскопии при повреждениях суставного хряща коленного сустава»

МЕДИЦИНА

неотложных состояний

Оригинальные исследования

УДК 616.728.3-018.3-001-072.1-08

ГЕРЦЕН Г.1., ОСТАПЧУК P.M., ХУЦИШВ1ЛЛ1 Г.В., ПРИБИЛЮК C.B.

Нацюнальна медична академм п'слядипломно! осв'пи ¡мен П.Л. Шупика, м. Ки!в

ЕФЕКТИВНЮТЬ ХОНДРОЦЕРИНУ® ПЮЛЯ АРТРОСКОПП ПРИ УШКОДЖЕНЫ СУГЛОБОВОГО ХРЯЩА КОЛННОГО СУГЛОБА

Резюме. У робоmi наведетрезультати артроскопи 60 nацieнтiвз ушкодженнями суглобового хряща колшного суглоба. На вiдмiну вгд пацieнтiв першо'1 групи пащенти друго'1 групи тд час тсляоперацшно'1 реа-бытащ додатково отримували Хондроцерин® упродовж 3—4мюящв. Результати дослгджень показали, що застосування цього препарату сприяе бльш ранньому i стшкому кутруванню больового синдрому, створюе сприятливi умови для вiдновлення функци колшного суглоба, знижуе потребу в НПЗП, покра-щуе вiддаленiрезультати лкування.

Ключовi слова: колшний суглоб, артроскотя, суглобовий хрящ, Хондроцерин®.

Вступ

АртроскопДя незамДнна при дагностинД й лжу-ваннД ушкоджень суглобового хряща (хондромаля-цДя) колшного суглоба. Вщповщно до класифжацц N.K. Outerbridge et al. [8] розр1зняють хондромаляцго I ступеня, коли застосовуеться консервативне лжу-вання, та II—IV ступеня, коли вирДшено виконувати артроскоп1чн1 втручання [1, 2, 4]. Останш залежно вщ локалiзацïï, характеру, ступеня хондромаляцïï вклю-чають артроскопiчний дебриджмент, видалення та згладжування фрагментованих дДлянок суглобового хряща, щдуктивну перфорацiю субхондрально" кДст-ки, остеохондропластику. Виконання малоiнвазивних артроскопiчних операцш дозволяе досягнути стiйкого покращення функцц колiнного суглоба, скоротити термш непрацездатностД пацiентiв, уникнути трива-лого застосування лжарських засобДв, багато з яких (неселективнi iнгiбiтори ЦОГ, глюкокортикостерощи) мають ряд побiчних ефектДв.

З урахуванням тривалостi часу вДдновлення суглобового хряща тсля артроскопiчних оперативних втру-чань, неоднозначностi "ïk результатiв тсля щдуктивно" остеоперфорацïï та остеохондропластики необидна додаткова пщтримуюча терапДя, що сприяе активацН репаративних процесДв [3, 9]. Идеальным для тако" тера-пц е застосування препаратiв, що вщповщають таким вимогам: безпечнiсть протягом тривалого перiоду застосування, вiдсутнiсть ефекту вщмши, збереження свое" дiï тсля закшчення прийому (ефект тслядд), протизапальна ддя на суглоби, вДдновлення хрящово" тканини, зменшення потреби в Днших препаратах (iK-гiбiтори ЦОГ, глюкокортикощи), природне походжен-ня [6, 10].

Цим вимогам вщповщае препарат Хондроцерин® (даацереш), що перетворюеться в органiзмi на актив-ну форму — ре"н. Отримують Хондроцерин® iз алошу (С-глiкозид листя алое) або з решу — iз листя сени,

кореня ревеню. Препарат включений в останш рекомендаций EULAR (бвропейська антиревматична лiга з лiкування гонартрозу як симптоматично" та пато-генетично" повшьноддачо" терапи" [5]. На вщмшу вiд механiзму да НПЗП — шпбгторДв ЦОГ Хондроцерин® блокуе не циклооксигеназу-1, -2, -3, а штерлейкш-1 i каскад деструктивно-запальних процесiв, що за-пускаються ним [6, 11]. Препарат бДльш безпечний для шлунково-кишкового тракту (ШКТ), е можли-вДсть його комбiнованого застосування зД звичайними НПЗП — шпбгторами ЦОГ i традицшними хондро-протекторами.

Метою даного дослщження е вивчення ефектив-ност Хондроцерину® у пащенпв тсля артроскопДчно" терапН з приводу ушкодження суглобового хряща колшного суглоба.

Матер1ал i методи

ДослДдження проведет на базД клшж кафедри ортопеда i травматологи № 1 НМАПО ДменД П.Л. Шупика. ПДд спостереженням були 60 пацДентДв вжом 16—50 рокДв, Дз ушкодженням суглобового хряща колшного суглоба, серед яких 18 жДнок, 42 чоловжи. ПацДен-там проводили клшжо-рентгенолопчш дослДджен-ня, КТ, МРТ, сонографДю, ддагностичну та хДрурпчну артроскопДю. За класифжашею N.K. Outerbridge et al., ушкодження суглобового хряща I ступеня виявлено у 8 (13,3 %) пащенпв, II ступеня — у 26 (43,3 %), III ступеня — у 14 (23,4 %), IV ступеня — у 12 (20,0 %). При цьо-му свДжими вважали ушкодження хряща до 3 тижнДв тсля травми, застарДлими — понад 3 тижнД. БДльшДсть пащенпв — 39 (65,0 %) — мали застарт ушкодження суглобового хряща, i менша кшьюсть — 21 (35,0%) чоловж — свДжД ушкодження. У 14 випадках спостерД-галося поеднання порушення цшсносп суглобового хряща з ушкодженням шших компоненпв колшного суглоба (мешскДв, схрещених та обхДдних зв'язок).

НЕОТЛОЖНЫХ состояний

р

Ус1 пащенти, як1 знаходилися п1д нашим спосте-реженням, розподалет на двi рiвноцiннi за характером ушкоджень суглобового хряща колiнного суглоба групи. Перша група (30 чоловж) — контрольна i друга група (30 чоловiк), яка отримувала додатково тсля артроскопГ! Хондроцерин®.

Пащентам обох груп при I ступет ушкодження хряща колiнного суглоба (розм'якшення, набряк) проводили консервативне лiкування, обмежували фiзичне навантаження, застосовували хондропро-тектори (Цель-Т, гiалган, синокром), НПЗП, алфлу-топ внутрiшньом'язово, ЛФК, масаж, фiзiотерапiю, бальнеотерапiю. При 11—111 ступенi ушкодження суглобового хряща проводили даагностичну артроско-пiю (пiсля ревiзГl суглоба переходила в хГрурпчну, за рахунок кюреток та шейверiв виконувалася резекц1я г згладжування ушкоджених, фрагментованих дГлянок хрящового покриву). При IV ступеш ушкодження ви-конувалась артроскопГчна шдуктивна перфорацГя суб-хондрально! кГстки для розвитку фГброзного хряща. У 14 пащенпв обох груп Гз поеднаними ушкодженнями суглобового хряща вщзначен1 вище втручання поедну-вали з шшими артроскопГчними або артротомГчними операцГями (мешскектомГями, швом або пластикою зв'язок).

Шсля артроскопГчних операцГй на суглобовому хрящГ Гммобшзащю суглоба не проводили, ЛФК за II перюдом призначали через 1—2 дш пГсля операцГ!, розвантаження кГнцГвки при ходьбГ з милицями здГйснювалось протягом 6 тижшв. У випадках по-еднання операцГ! на хрящовому покривГ колГна з шшими втручаннями (шов менГска, шов Г пластика зв'язок) характер реабштацшних заходГв залежав в1д !х об'ему.

У шсляоперацшному перюда пацГентам обох груп призначали селекгивш ГнгГбГтори ЦОГ-2, алфлутоп внутрГшньом'язово, хондропротектори. ПацГенти дру-го! групи додатково отримували Хондроцерин®, що призначали по 1 капсулГ (50 мг) двГчГ на добу пщ час ж протягом 3—4 мюяцГв; 6 пацГентГв друго! групи отримували Хондроцерин® ще за 2—3 тижш до артроскопГчних втручань на суглобовому хрящГ.

При первинному зверненнГ пацГентГв обох груп, перед артроскотею, через 2, 4, 8 Г 16 тижшв тсля не! проводили оцшку ряду суб'ективних Г об'ективних параметрГв. ОцГнку штенсивносп болю в дГлянцГ ураженого колшного суглоба вивчали вщповщно за 100-мшметровою вГзуально-аналоговою шкалою (ВАШ) у споко!, при ходьбГ. ДослГджували наявнГсть або вщсутшсть пперемГ! шк1ри п1д суглобом, його набряк, локальну температуру, амплпуду рухГв, ви-значали можлив1сть виконання побутових маншуля-ц1й. Лабораторн1 анал1зи включали загальн1 анал1зи кров1, ревмопроби, С-реактивний б1лок, показники функцГ! печшки, пГдшлунково! залози, ЕКГ. ВГдда-леш результати оперативного л1кування ушкоджень суглобового хряща у пащенпв обох груп дослГджували за J. Lysholm-Score [7] упродовж 1—3 рок1в п1сля операцГ!. Статистичну обробку даних проводили з вико-ристанням пакета прикладних статистичних програм Statistica 10.

Результати та Тх узагальнення

Артроскоп1чн1 втручання на суглобовому хрящ1 у пащенпв обох груп здайснено без ускладнень, у вико-нанн1 повторних операцш не було необх1дност1. В1д-далеш результати (через 1—3 роки) вивчеш у бГльшосп пац1ент1в, як1 перебували п1д спостереженням.

Пац1енти як першо! контрольно! групи, так Г друго!, яы додатково отримували Хондроцерин® тсля артроскопГчних операцш на суглобовому хрящ1 колша Гнтенсивн1сть болю за ВАШ р1зко знизилась. Через 2 тижш тсля артроскопц у пащенпв обох груп не було встановлено статистично вГрогщно! р1зниц1 штенсивносп болю, що вГдповГдно становило 36,80 ± 0,32 мм Г 36,70 ± 0,37 мм (р > 0,05), що показано в табл. 1. У пашен™ першо! контрольно! групи стшке знижен-ня больового синдрому (нижче 5 мм за ВАШ) через 4 тижн1 тсля артроскопГ! виявлено у 13 (43,3 %) пацГентГв, через 8 тижшв — у 15 (50,0 %), через 16 тижшв — у 17 (56,7 %). Пом1рний бГль у далянщ колшних суглоб1в (понад 36 мм за ВАШ) визначався протягом 4—16 тижшв тсля артроскопГ! у 3—7 (10,0—23,3 %) пащенпв. Що стосуеться середньо! величини болю в цш груш пацГентГв, то вона протягом 4—16 тижн1в спостереження зна-ходилася в межах вщ 25,50 ± 0,24 мм до 8,10 ± 0,09 мм.

У той же час через 4 тижш пюля артроскопц у пацГентГв друго! групи, як1 додатково отримували Хондроцерин®, зниження больового синдрому в далянщ колша було бГльш стшким. При цьому оцшка болю за 100-мь л1метровою ВАШ не перевищувала 55 мм через 4 тижш у 20 (66,7 %) патентв, через 8 тижтв — у 23 (76,7 %) Г через 16 тижн1в — у 27 (90,0%). Середня величина больового синдрому через 4—16 тижн1в тсля артроскопц коливалася в межах в1д 19,30 ± 0,17 мм до 4,10 ± 0,05 мм, що статистично в1рогщно нижче пор1вняно з патентами першо! контрольно! групи (р < 0,05).

СлГд вщзначити, що з 6 пащенпв друго! групи, як1 приймали Хондроцерин® у плановому порядку за де-кГлька тижн1в до артроскопц, 5 потребували застосу-вання НПЗП лише протягом першого тижня п1сля операцГ!. Серед решти 24 пащенпв спостерцалося суттеве зниження застосування НПЗП починаючи з 2-го тижня тсля артроскопц, а через 4 тижш прийом НПЗП був еп1зодичним. Навпаки, у пацГентГв першо! контрольно! групи, як правило, спостерцалася потреба в застосуванш НПЗП до 2 тижшв шаля артроскопГ! Г епГзодично — до 8—16 тижн1в.

Шсля артроскопГчних втручань у пацГенпв обох груп у динамщ1 дослГджували амплпуду рух1в колш-ного суглоба (розгинання-згинання), що наведена в табл. 2. При цьому вихщш дан1 (до артроскопц) не проведет через широкий розбц клтчно! симптоматики дослщжуваних параметрГв у пацГентГв Гз р1зним ступе-нем обмеження (блокування) рухГв кол1нного суглоба.

У пацГентГв обох груп амплиуда рухГв у далянщ колша суттево покращилась уже в найближч1 строки п1сля артроскопГ!. Через 2 тижш п1сля операцГ! у пац1ент1в першо! контрольно! групи вона становила 87,70 ± 7,69 % норми, а у пацГентГв друго! групи — 90,50 ± 7,26 %, що не мало статистично в1рогщних вщмшностей (р > 0,05). Через 4 тижш тсля операцГ! у пацГентГв друго! групи, як1 додатково отримували

40

Медицина неотложных состояний № 6 (45), 2012

Оригинальные исследования_МЕДИЦИНА

Таблиця 1. Характеристика больового синдрому в длянц колШного суглоба псля аргроскоп1чних втручань у пац1ент1в обох груп

НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ

Строк пiсля ^^^артроскопГГ Бiль за ВАШ Перша група пащенлв, п (%) Друга група пащенпв, п %)

2 4 8 16 2 4 8 16

т о 'и я с о ^ о :г Вщсутнють болю (0-5) 2(6,6) 13 (43,4) 15 (50,0) 17 (56,7) 1 (3,3) 20 (66,7) 23 (76,7) 27 (90,0)

Незначний б1ль (6-35) 20 (66,7) 10 (33,3) 10 (33,3) 10 (33,3) 19 (63,4) 10 (33,3) 7 (23,3) 3 (10,0)

Пом1рний б1ль (36-60) 8 (26,7) 7 (23,3) 5 (16,7) 3 (10,0) 10 (33,3) 0 0 0

Сильний бть (> 60) 0 0 0 0 0 0 0 0

Середшй бал за ВАШ (мм) 36,80 ± 0,32 25,50 ± 0,24 12,20 ± 0,14 8,10 ± 0,09 36,70 ± 0,37 19,30 ± 0,17 6,20 ± 0,04 4,10 ± 0,05

Таблиця 2. Характеристики рух'в у длянц кол1нного суглоба (розгинання-згинання) псля артроскопчних втручань у пац1ент1в обох груп (у % щодо норми)

________ Група пащенпв Строк тсля артроскопГГ ----__ Перша група Друга група

Через 2 тижн1 89,70 ± 7,69 90,54 ± 7,26

Через 4 тижн1 90,20 ± 8,44 95,70 ± 9,11

Через 8 тижн1в 96,50 ± 9,57 95,90 ± 8,24

Через 16 тижн1в 96,80 ± 9,83 97,20 ± 9,15

Середня величина 93,30 ± 8,88 94,80 ± 8,44

Хондроцерин®, вщзначена статистично бшьша величина амплтуди рух1в у далянщ колшного суглоба — 95,70 ± 9,11 %, у контрольно! групи — 90,20 ± 8,44 %, при р < 0,05. У наступш строки спостереження, через 8 1 16 тижшв тсля артроскопи, амплтуда рухш у далянщ колшних суглоб1в у пащенпв обох груп була близькою до норми 1 статистично не вщр1знялась (р > 0,05), як 1 середш показники в усiх строках до-слiдження: 93,30 ± 8,88 % — у першш груш пащентш 1 94,80 ± 8,44 % — у другш груш вщповщно. Вщзначений факт б1льш штенсивного вщновлення ампл1туди рух1в у дшянщ колiнного суглоба на фон1 реабштацшно! те-рапi! у пац1ент1в друго! групи, як1 додатково отримува-ли Хондроцерин®, очевидно, обумовлений бшьш ран-н1м 1 стiйким куп1руванням больового синдрому.

Переносимють препарату Хондроцерин® серед пащенпв друго! групи була доброю, хоча 9 1з них вщзнача-ли перюдичш скарги з боку ШКТ, мали м1сце випадки легко! д1аре!. Подабш скарги, як правило, зникали через 1—2 тижш адаптац!! пац1ент1в до препарату. Жоден з пащенпв не вщмовлявся вщ участ1 у дослщженш вна-слiдок небажаних явищ як з боку ШКТ, так 1 з боку ш-ших орган1в 1 систем. Разом 1з тим у 7 пащенпв першо! контрольно! групи спостерталися бол1 в еп1гастр!!, що могло бути пов'язано з прийомом бшьшо! дози НПЗП.

Анал1з вщдалених результатiв (через 1—3 роки) консервативного й оперативного лжування ушкоджень суглобового хряща колiнного суглоба проведений у 48 пащенпв обох груп вщповщно до схеми J. Lysholm-Беоге. При цьому серед загально! юлькосп обстежу-ваних пацiентiв 1з I ступенем ушкодження суглобового покриву з першо! 1 друго! груп було по 3 особи, з II ступенем — вщповщно 9 1 12, з III ступенем — 6 1 5, з

IV ступенем — 4 1 6. Вщзначена схема обстеження пащенпв включала 7 теспв: вщсутшсть або наявшсть куль-гавосп, використання милиць, тростини, хода по сходах, сидання навпоч1пки, суб'ективна нестаб1льн1сть, вщсутшсть або наявн1сть болю 1 гшотрофц м'яз1в. У щ-лому за схемою вивчалося 100 пункпв. Оц1нку резуль-тат1в лжування ушкоджень суглобового хряща колшного суглоба у пащештв обох груп наведено в табл. 3.

Як видно з табл. 3, вщмшш результата виявлеш у 9 (18,75 %) пащенпв першо! групи 1 у 13 (27,09 %) друго! групи з ушкодженнями суглобового хряща НП ступе-ня, що не досягали субхондрально! ыстки, добр1 — у 8 (16,67 %) пащентв першо! групи 1 у 9 (18,75 %) друго! групи, задовшьш — у 2 (4,17 %) пащенлв першо! групи 1 у 4 (8,33 %) друго! групи, незадовшьш — у 2 (4,17%) патент першо! групи 1 в 1 (2,08 %) друго! групи. Анал1з цих даних показав дещо прш1 результати артроскотч-них втручань у пацiентiв обох груп при бшьш глибокому IV ступеш ушкодження суглобового хряща колiнного суглоба.

При пор1внянш вщдалених результат1в в обох гру-пах пацiентiв у щлому вщзначеш кращ1 результати в другш груш пащенпв, яю отримали додатково Хон-дрощерин®, що, очевидно, обумовлено його структур-но-модифiкуючою даею на суглобовий хрящ.

Висновки

1. Д1агностична 1 х1рург1чна артроскопiя ушкоджень суглобового хряща колшного суглоба дозволяе об'ективно виявити локал1защю 1 характер патологи, провести комплексне лiкування, в тому числ1 вико-нати малошвазивш втручання на хрящовому покрив1, досягнути у бшьшосп пацiентiв (81,26 %) вщмшних 1

НЕОТЛОЖНЫХ состояний

Таблиця 3. Оцнка вддалених результат/в ткування ушкоджень суглобового хряща колнного суглоба у 48 пац1ент1в обох груп

№ Результати за J. Lysholm-Score (1CC пунклв) Число па^енлв з ушкодженнями суглобового хряща Усього

I стушнь II ступшь Ill ступшь IV стушнь

A6c. % A6c. % A6c. % A6c. % A6^ %

1 ВщмЫний (> 91 пункту) Iгрупа 3 6,25 5 Ю,А2 1 2,GB - - 9 1B,75

II група 3 6,25 B 16,67 2 А,17 - - 13 27,G9

2 Добрий (BA-9G пункпв) Iгрупа - - А B,33 3 6,25 1 2,GB B 16,67

II група - - А B,33 3 6,25 2 А,17 9 1B,75

3 Задовтьний (65-B3 пункпв) Iгрупа - - - - 1 2,GB 1 2,GB 2 А,17

II група - - - - 1 2,GB 3 6,25 А B,33

A Незадовтьний (< 6А пункпв) Iгрупа - - - - - - 2 А,17 2 А,17

II група - - - - - - 1 2,GB 1 2,GB

Усього na^eHTÍB 6 12,5 21 А3,75 11 22,92 1G 2G,B3 48 1GG

добрих результат. Задовшьш результати становили 12,49 %, незадовшьш — 6,25 %.

2. Застосування препарату Хондроцерин® у комплекс реабштацшних заходав у пацieнтiв i3 ушкоджен-ням суглобового хряща пiсля артроскопiчних операцш на колшному суглобi сприяе бшьш ранньому i стшко-му кушруванню больового синдрому, у результатi чого створюються сприятливi умови для вщновлення функ-цй нижньо! кiнцiвки, покращення вщдалених резуль-татiв лiкування.

3. Хондроцерин®, що застосовувався з 2-го тижня пiсля артроскош1 у пащенпв iз ушкодженням суглобового хряща, суттево знижував потребу в НПЗП — ш-гiбiторах ЦОГ аж до гх повно! вiдмiни, при цьому не було характерних для класичних НПЗП побiчних дш на шлунково-кишковий тракт (НПЗП-гастропатiя).

Список лператури

1. Герцен Г.И., Остапчук Н.П., Остапчук Р.Н. Диагностическая и хирургическая артроскопия посттравматических повреждений суставного хряща коленного сустава // Всник ортопеды, травматологи та протезування. — 2007. — № 3(54). — С. 30-34.

2. Левенец В.Н., Бруско А.Т., Риган М.М. Клиника и диагностика свежих острых трансхондральных повреждений суставного хряща у спортсменов // Вестник морской медицины. — 2006. — № 3(34). — С. 151-157.

3. Diacerein inhibits the synthesis of resorptive enzymes and reduces osteoclastic differentiation/survival in osteoarthritic subhondral bone remodeling / Christelle Boileau Steeve Kvan Tat, Jean-Pierre Pelletier,

Saranette Cheng and Johanne Martel-Pelletier // Arthritis Research and Therapy. - 2008. - 10. - R71 (doi:10.1186/ar2444).

4. Dozin B., Malpeli M, Cancedda R., Bruzzi P., Calcagnos, Molfetta L, Priane P., Kon E., Marcacci M. Comprative Evaluation of Autologous Chondrocyte Implantation and Mosaicplasty: A. Multicentered Randomized Clinical Trial//Clin. J. Sport. Med. - 2005. - 15(4). - P. 220-226.

5. EULAR Recommendations 2003 an evidence based approach to the management of knee osteoarthritis: Report of a Task Force of the Standing Committee for International Clinical Studies Including Therapeutic Trials (ESCISIT) / K.M. Jordan, N.K Arden, M. Doherty, B. Bannwarth, J.W. Bijlsma, P. Dieppe, K Gunther, H. Hauselmann, G. Herrero-Beaumont, P. Kaklamanis, S. Lohmander, B. Leeb, M. Lequesne, B. Mazieres, B. Martin-Mola, K Pavelka, A. Pendleton, L. Punzi, U. Serni, B. Swoboda, G. Verbruggen, I. Zimmerman-Gorska, M. Dougados // Ann. Rheum. Dis. -2003. - 62. - 11^15-1155doi:10.1136/ard.2003.011742.

6. Loutheenoo W., Nilganuwong S., Aksaranugraha S. The efficacy safety and carry-over effect ofdiacerein in the treatment ofpainfull knee osteoarthritis: a randomized, double-blind, NSAII)-controlled study // Osteoarthritis Cartilage. - 2007. - № 15(6). - P. 605-614.

7. Lysholm J., Gillquist J. Evaluation of knee ligament surgery results with special emphasis on use of scoring scale // Am. J. Sport. Med. - 1982. -№ 10. - P. 150-154.

8. Outebridge H.K., Outebridge RE., Smith D.E. Osteochondral defects in the knee. A treatment using lateral patella autografts // Clin. Orthop. Relat. Res. - 2000. - 377. - P. 145-151.

9. Peterson L., Minas T., BrittbergM., Lindahl A. Treatment of osteochondritis dissecans of the knee with autologous chondrocyte transplantation results at twenty ten years//Bone Joint. Surg. Am. - 2003. - 85-A (Suppl 2). - P. 17-24.

10. Rintelen B., Neumann K., Leeb B. A meta-analysis of controlled clinical studies eith diacerein in the treatment of osteoarthritis//Arch. Intern. Med. - 2006. - № 166(17). - P. 1899-1906.

11. Zheng W. Y., Tang F.L., Li J., Zhang F. C., Li Z. G Evaluation of efficacy and safety of diacerein in knee osteoarthritis in Chinese patients // Chin. Med. Sei L. - 2006. - № 21. - P. 28.

OTpuMaHO 15.08.12 □

^р^н Г.И., OcтапчyкP.H., Хуцишвилли rB., ПрибилюкC.B. Haциoнaльнaя мeäицинcкaя aкaäeмия пocлeäиплoмнoгo oбpaзoвaния имeни П.Л. шупиш, г. Kиeв

ЭФФEKTИBHOCTЬ XOHДPOЦEPИHA® ПOCЛE APTPOCKOПИИ ПPИ ПOBPEЖДEHИЯX CYCTABHOrO XPЯЩA KOЛEHHOГO CYCTABA

Резюме. В paбoтe пpeдcтaвлeны peзyльтaты apтpocкoпии б0 пaциeнтoв c пoвpeждeниями cyra^nora xpящa «Menno-го cyorasa. В oramœ с>т пaциeнтoв nepsc« ipynnbi пaциeнты STOpc® ^yami в хеде пocлeoпepaциoннoй peaбилитaции де!-niMMK^bno пoлyчaли Xoндpoцepин® na пpoтяжeнии 3—4 мecяцeв. Peзyльтaты иccлeдoвaний пoкaзaли, что пpимeнeниe дaннoгo пpeпapaтa cпocoбcтвyeт бoлee paннeмy и cтoйкoмy xy-пиpoвaнию бoлeвoгo cиндpoмa, coздaeт блaгoпpиятныe yCTo-вия для вoccтaнoвлeния Функции кoлeннoгo cycтaвa, cнижaeт пoтpeбнocть в НПВП, yлyчшaeт oтдaлeнныe TOxo,n;bi лeчeния.

Ключевые слова: кoлeнный cycтaв, apipacRon^, cycтaвнoй xpящ, Xoндpoцepин®.

Gertsen G.I., OstapchukR.M., HutsyshvilliG.V., PrybylyukS.V. National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine

HONDROCERIN® EFFICIENCY AFTER ARTHROSCOPY FOR KNEE ARTICULAR CARTILAGE INJURY

Summary. The arthroscopy results of 60 patients with knee articular cartilage injuries are presented in the arrticle. Unlike the patient of the first group, the patients of the second group additionally receieved Hondrocerin® during 3—4 month of postoperative rehabilitation. The findings have shown that administration of this agent contributes to earlier and persistent pain relief, and creates favorable conditions for the restoration of the knee joint function, reducing the need for NSAIDs, improves long-term outcomes of treatment.

Key words: knee joint, arthroscopy, articular cartilage, Hondro-cerin®.

42

Meдицинa нeoтлoжныx cocтoяний № б (45), 2012

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.