CC BY
42
I
Лкарю, що практикуе
To Generаl Practitioner
Травма
УДК 616.728.3-018.3-089.168:615.825 БАЯНД1НА О., ГУГУШК1Н Д.
ДУ «1нститут травматологи та ортопедИ НАМН Укра)ни», м. Ки)в
АПАРАТИ ПАСИВНО'Т РОЗРОБКИ РУХ|В У РЕАБ|Л|ТАЦИ' ПЮЛЯ АРТРОСКОП1ЧНОГО М^РОФРАКТУРУВАННЯ ХРЯЩА КОЛННОГО СУГЛОБА
Резюме. У роботI наведено результати реабШац/йного вдновного лкування хворих псля артроскоп/чно-го м1крофрактурування хряща колнного суглоба у ранньому пюляоперац/йному перюд/. Пор/вняно з контрольною групою (12 хворих) пац/енти основно)'групи (12 хворих) додатково проходили курс механотерапП на апаратах безперервно) пасивно) розробки рух/в. Було встановлено, що застосування механотерапП прискорюе функцональне вдновлення колнного суглоба та покращуе динам/чнI характеристики ходи па-ц1ент1в.
Ключов слова: колнний суглоб, ушкодження хряща, артроскоп/я, м1крофрактурування, реаб1л1тац1я, меха-нотерап!я, апарати безперервно) пасивно) розробки рух/в.
Постановка проблеми. Анал\з останн\х досл\джень \ публ\кац\й
Артроскошчне мкрофрактурування — це опера-тивне втручання, шд час якого створюються умови для вщновлення суглобового хряща шляхом запо-внення зони дефекту мезенхiмальними клгганами з субхондрально! истки iз подальшим формуванням фiброзного хряща. Незважаючи на те, що зносостш-кiсть його менша, нiж у палшового хряща [1, 2], у пу-блiкацiях описанi гарнi результати через 11 роыв пiсля мкрофрактурування [3]. В iнших роботах показано, що результати тсля оперативного втручання невпин-но погiршуються, особливо у пащентав iз значними за площею дефектами [4]. Фундаментальш дослiдження свщчать про те, що пасивнi рухи полiпшують пстоло-гiчну картину хряща у процеш репараци, значно по-кращуючи хондрогенез [5], на вщмшу вiд iммобiлiзацii. Остання погiршуе стан хряща, а у поеднанш з наван-таженням власною масою тла справляе на суглобовий хрящ бтьш негативний вплив, нiж денервацiя инщв-ки [6]. Пiд час дослщв було показано, що безперервнi пасивш рухи ефективнiше впливають на вщновлення хряща, нiж активнi рухи чи iммобiлiзацiя, стимулюючи мультипотентнi мезенхiмальнi кштини до диференща-ци [6, 7]. Для забезпечення виконання пасивних рухiв у кишчнш практицi широке застосування отримали апарати безперервно! пасивно! розробки рухiв. У най-успiшнiших кишках свiту використовують апарати безперервно! розробки рухiв iз перших днiв тсля оперативного втручання [8, 9].
Мета дослщження: покращити результати виновного лiкування за рахунок застосування апарапв без-
перервно! пасивно! розробки рухiв у колiнному суглобi у пащентав пiсля артроскопiчного мiкрофрактурування локальних дефектiв суглобового хряща у ранньому тс-ляоперацiйному перiодi.
Методи досл\дження
Було обстежено 24 хворi iз локальним пошкоджен-ням (до 2 см2) суглобово! поверхнi медiального вирос-тка стегново! кiстки (Ш—1У стадiя за Outerbridge). Се-реднiй вк пацiентiв становив 32,2 ± 5,3 року. Ус хворi були проопероваш в клiнiках ДУ «1ТО НАМН Укра!ни» та переведенi для лкування у клшку реабiлiтацii в ранньому шсляоперацшному перiодi. Хворi були роздтеш на двi групи: основну та контрольну, по 12 пащентав у кожнш. Пацiенти обох груп отримували фiзiотерапев-тичнi процедури (магштотерашя, мiостимуляцiя чоти-риголового м'яза стегна) та л^вальну гiмнастику за прийнятою у клiнiцi методикою [10]. Пащенти основно! групи додатково займались на апаратах безперерв-но! пасивно! розробки.
Метою раннього пiсляоперацiйного перюду було захистити сформований у процеш мкрофрактуруван-ня первинний фiбриновий згусток, вщновити повний обсяг руив i функцiю чотириголового м'яза стегна, зменшити запальш явища у колiнному суглобь Го-ловна особливiсть перiоду — розроблення рухiв у па-сивному режимi без осьового навантаження [10]. Це передбачало перебування хворих у сташ спокою, коли
© Баяндша О., Гугушюн Д., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Рисунок 1. Роль застосування пасивних рух!в у процесах реаб1л1тацИ хворих п!сля артроскотчного м!крофрактурування хряща колнного суглоба
виконання пасивних р^в вщбувалось за рахунок при-кладення зовнiшнiх сил (методист, апарат). На рис. 1 схематично зображено роль застосування пасивних ру-хiв у процесах реабштаци.
Усi пацieнти були обстежеш тричi: на початку курсу реабштаци, при виписцi зi стацюнару та через 2 мiсяцi тд час контрольного обстеження. Для оцшки ефектив-ностi застосовувались методики гонюметри колiнного суглоба (у нормi розгинання згинання 0°/0°/140°) за за-гальноприйнятою методикою та десятибальна вiзуаль-но-аналогова шкала (ВАШ) болю. З метою контролю набряку в колiнному суглобi за допомогою сантиме-трово! сщчки вимiрювали окружнiсть стегна на 10 см вище вiд верхнього полюса надколшка.
Крiм того, пiд час контрольного обстеження додат-ково проводили кроковий тест. Пд час його виконання пашент мав пройти поверхнею, що здатна фiксувати слщи, у спокiйному, зручному для нього темт. За допомогою сантиметрово! стрiчки на отриманих вщбит-ках замiряли вiдстань вiд п'яти ноги, що стопъ позаду, до п'яти, що стопъ попереду. Метою крокового тесту було визначення коефщента асиметри пiд час ходи. Для його оцшки використовували спiввiдношення мiж довжиною кроку оперовано! та здорово! юнщвок.
Процедуру механотерапй проводили на апара-тi СРМ L4d (OrthoRehab, Канада) з 3-4-го дня пiсля оперативного втручання, вiдразу пiсля зняття дренажу. Положення пащента — лежачи на спиш чи натвлежа-чи, прооперовану кшщвку розмiщували в апаратi так, щоб колiнний суглоб знаходився вщповщно до вщмь ток. Руховi частини апарата виставлялись залежно вiд довжини кiнцiвки хворого (рис. 2).
Проводили процедуру 3 рази на день по 40 хвилин, якщо не було больових вщчутпв. Якщо тсля не! не було жодних побiчних явищ, то тривалють процедури збтьшували спочатку до 60 хвилин, а попм до 90, до-водячи до 3 годин за один раз. При появi болю трива-лiсть зменшували. Амплiтуду збiльшували поступово, по 10° на день, або до появи болю, але не бтьше шж 110°. Швидкiсть згинання становила 60° на 1 хвилину. З метою профилактики запальних явищ на прооперо-
Рисунок 2. Розм!щення пац!ента в апарат безперервних пасивних pyxiB
ваний суглоб шсля процедури на 20 хвилин накладався крюпакет (середня температура його поверхш становила 4 °C) (рис. 3).
У випадку появи запальних явищ та набряку в ко-лшному суглобi (збiльшення окружностi суглоба бтьше шж на 1,5 см при вимiрюваннi сантиметровою стрiчкою) ми проводили процедуру механотерапй' через день на фош протизапально1 терапй' (були засто-сованi нестероïднi протизапальш препарати). Пiсля зникнення запальних явищ процедуру проводили що-дня по 15 хвилин, поступово збтьшуючи тривалють, та залишали амплiтуду, що була досягнута ранiше (рис. 4).
Експериментальш данi обробляли статистичними методами iз використанням програми Microsoft Excel. Для визначення вiрогiдних вiдмiнностей мiж серед-нiми величинами вибiрок використовували непарний t-тест Стьюдента. У всiх випадках вiрогiдними вважали результати за умови значення ймовiрностi р < 0,05. Результата наведеш як середне арифметичне ± стандартна похибка середнього.
Результати досл1дження та ix обговорення
Пiсля проведеного хiрургiчного втручання посту-пове вiдновлення функцiональних показниыв опе-
Рисунок 3. Застосування крюпакетв тсля процедури механотерапй'
100
Травма, ISSN 1608-1706
Том 16, №5 • 2015
Таблиця 2. Динамика показниюв гонометрп та крюкового тесту пд час контрольного обстеження через 2 м!сяц! тсля реаб'ш'тац'йного л!кування
Виписка
Методи дослщження Основна група Контрольна група
Гонюметрт (кут згинання, °) 124,5 ± 4,1* 116,2 ± 2,3
Кроковий тест (коефМент асиметри) 0,94 ± 0,04* 0,85 ± 0,02
Примтка: * — р < 0,05 — р!зниця в!рог!дна м!ж основною та контрольною групами.
Рисунок 4. Схема застосування механотерапп при реаб'1л '1тацп хворих тсля артроскотчного мкрофрактурування хряща колнного суглоба у ранньому пюляопера^йному пер!од!
ровано! кшшвки, перш за все обсягу pyxiB, вщбува-лось у Bcix хворих, але швидше у пащенпв основно! групи, яким додатково проводили механотерапш. Так, результати гонюметрй' перед випискою показали, що кут згинання у пащенпв основно! групи до-рiвнював 93,2 ± 2,4°, у той час як у пащенпв контрольно! групи вш становив 86,4 ± 3,1° (р < 0,05). Уш пацiенти основно! групи мали повне розгинання у суглобi, тодi як 2 пацiенти (17 %) контрольно! групи мали розгинальну контрактуру 5°. Також в основнш груш вiдмiчалось вiрогiдне зменшення болю у серед-ньому на 2,7 бала — з 3,8 до 1,1 бала за ВАШ, тодi як у контрольнш груш цей показник становив у серед-ньому 2,2 бала (табл. 1).
Шд час контрольного обстеження через 2 мюящ шсля реабшггацшного лiкування покращення ре-зультатiв вiдмiчали в обох групах спостереження. Так, спостеркали збiльшення кута згинання у ко-
лiнному суглобк у пацiентiв основно! групи — до 124,5 ± 4,1°, у контрольнiй групi — до 116,2 ± 2,3°. В обох групах вiдмiчали вiдсутнiсть больових вщ-чутпв. За результатами крокового тесту рiзниця в асиметрп' кроку мiж групами була вiрогiдною i стано-вила в основнш груш 0,94 ± 0,04 та в контрольнiй — 0,85 ± 0,02 (табл. 2).
У 10 з 12 хворих, яким проводили механотерапш, не спостеркалось виникнення запальних явищ у суглобi та набряку пiд час лшування. Разом iз тим у 2 хворих у процеш виновного лшування розвивав-ся набряк (окружшсть суглоба збiльшилась у серед-ньому на 2 см). Механотерапш для них проводили через день та призначали нестеро!дш протизапальш препарати. У подальшому набряк поступово змен-шився.
Таким чином, додаткове залучення механотера-пй' до протоколу реабштацшного лiкування хворих шсля артроскошчного мiкрофрактурування суглобового хряща прискорюе функцiональне вiдновлення колiнного суглоба, про що свщчить вiрогiдне збшь-шення кута згинання як у кшщ лiкувального курсу, так i в динамщ через 2 мюящ пiсля нього. Також результати крокового тесту свщчать, що застосування апарапв безперервно! пасивно! розробки рухiв вiрогiдно покращуе динамiчнi характеристики ходи пашенпв.
Висновок
Отже, результати проведеного дослщження вказу-ють на те, що застосування апарапв безперервно! пасивно! розробки р^в нижнiх кшщвок при реабiлiтацiï пiсля артроскопiчного мкрофрактурування суглобо-вих хрящiв прискорюе вщновлення пацiентiв, дозволя-ючи швидше повернутись до повнощнного виконання побутових i професшних функцiй.
Таблиця 1. Динамика показниюв гонометрп та в'зуально-аналоговоïшкали болю у процесс реабштацшного л!кування в ранньому псляоперацйному пер!од!
Методи дослщження Основна група Контрольна група
До Пюля До Пiсля
Гонюметрiя (кут згинання, °) 40,1 ± 4,2 93,2 ± 2,4* 38,5 ± 3,3 86,4 ± 3,1
ВАШ (бали) 3,8 ± 0,2 1,1 ± 0,1* 4,1 ± 0,1 1,9 ± 0,2
Примтка: * — р < 0,05 — р!зниця в!рог!дна м!ж основною та контрольною групами.
CnucoK AiTepaiypM
1. The microfracture technique for the treatment of articular cartilage lesions in the knee. A prospective cohort study / Mithoefer K., Williams R, Warren R. [et al.] // J. Bone Joint. Surg. Am. - 2005. - V. 87(9). - P. 1911-1920.
2. Buckwalter J. Articular cartilage. Part 2: Degeneration and osteoarthrosis, repair, regeneration, and transplantation. Instructional course lecture-the American academy of or-thopeadic surgeons / Buckwalter J., Mankin H. // J. Bone Joint. Surg. Am. - 1997. - V. 79A(4). - P. 612-632.
3. Outcomes of microfracture for traumatic chondral defects of the knee: average 11-years follow-up / Steadman J., Briggs K., Rodrigo J. [et al.] // Arthroscopy. — 2003. —
V 19(5). - P. 477-484.
4. Clinical efficacy of the microfracture technique for articular cartilage repair in the knee / Mithoefer K., McAdams T., Williams R. [et al.] // Am. J. Sport. Med. — 2009. — V. 26(6). - P. 841-852.
5. O'Driscoll S.W. The chondrogenic potential of free autogenous periosteal grafts for biological resurfacing of major full-thickness defects in joint surface under the influence of continuous passive motion / O'Driscoll S.W., Keely F., Salter R. // J. Bone Joint. Surg. Am. — 1986. —
V 68(7). - P. 1017-1035.
6. Clinical application of basic research on continuous passive motion for disorders and injuries of synovial joints: a preliminary report of a feasibility study / Salter R.B., Hamilton H.W., Wedge J.H. [et al]// J. Orthop. Res. - 1984. -V. 1(3). - P. 325-342.
7. O 'Driscoll S.W. Continuous passive motion (CPM): Theory and principles of clinical application / S.W. O'Driscoll, N.J. Giori//J. Rehabil. Res. Dev. - 2000. - V. 37(2). -P. 179-188.
8. Salter R..B. Continuous passive motion: from origination to research to clinical applications / Salter R..B. // J. Rheumatol. - 2004. - V. 31. - P. 2104-2105.
9. Steadman J.R.. Microfracture: surgical technique and rehabilitation to treat chondral defects / J.R. Steadman, W.G. Rodkey, J.J. Rodrigo// Clin. Orthop. Relat. Res. — 2001. - Vol. 391, Suppl. - P. S362-S369.
10. Тактика вiдновного лжування хворих i3 дефектами суглобового хряща колтного суглоба псля артроскотчного мкрофрактурування / Рой 1.В., Баяндта О.1., Костогриз О.А, Катюкова Л.Д. // Ортопедия, травматология и протезирование. -2014. - № 4. - С. 104-110.
Отримано 23.09.15 ■
Баяндина Е., Г/гушкин Д.
ГУ «Институт травматологи и ортопедии НАМН Украины», г. Киев
АППАРАТЫ ПАССИВНОЙ РАЗРАБОТКИ ДВИЖЕНИЙ
В РЕАБИЛИТАЦИИ ПОСЛЕ АРТРОСКОПИЧЕСКОГО
МИКРОФРАКТУРИРОВАНИЯ ХРЯЩА КОЛЕННОГО СУСТАВА
Резюме. В работе представлены результаты реабилитационного восстановительного лечения больных после артроско-пического микрофрактурирования хряща коленного сустава в раннем послеоперационном периоде. По сравнению с контрольной группой (12 больных) пациенты основной группы (12 больных) дополнительно проходили курс механотерапии на аппаратах непрерывной пассивной разработки движений. Было установлено, что применение механотерапии ускоряет функциональное восстановление коленного сустава и улучшает динамические характеристики походки пациентов.
Ключевые слова: коленный сустав, повреждение хряща, артроскопия, микрофрактурирование, реабилитация, механотерапия, аппараты непрерывной пассивной разработки движений.
Baiandina O., Huhushkin D.
State Institution «Institute of Traumatology and Orthopedics of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
CONTINUOUS PASSIVE MOTION MACHINES IN THE REHABILITATION AFTER ARTHROSCOPIC KNEE CARTILAGE MICROFRACTURING
Summary. The paper presents the results of the restorative rehabilitation ofpatients after arthroscopic knee cartilage microfracturing in the early postoperative period. Compared with the control group (12 patients), patients of the main group (12 patients) additionally underwent a course of mechanotherapy on continuous passive motion machines. It has been found that the use of mechanotherapy accelerates functional recovery of the knee joint and improves dynamic performance of the gait of the patients.
Key words: knee joint, cartilage lesions, arthroscopy, microfrac-turing, rehabilitation, mechanotherapy, continuous passive motion machine.
102
Травма, ISSN 1608-1706
TOM 16, №5 • 2015
