CC BY
18
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ^ . APTEPIAJIbHA* 1
CLINICIAL RESEARCHES t Г1ПЕРТЕН31Я
УДК 616.12-008.331 DOI: 10.22141/2224-1485.13.1.2020.197888
Скибчик В.А.1, Пилитв О.С.2
1Льв1вський нац1ональний медичний уыверситет iMeHi Данила Галицького, м. Льв1в, УкраТна 2КП «Центральна мюька лiкарня ЧервоноградськоТ мiськоí ради», м. Червоноград, УкраТна
р■ ■ ■ ■ ■■ ■■■
Ефективнiсть антигiпертензивноl Tepanii в коpeкцií когнiтивних порушень у пaцieнтiв з гiпepтонiчною хворобою
Резюме. Дат щодо здатностi антигшертензивно1 терапи знижувати ризик розвитку нових ви-пад^в когнтивних порушень (КП) е суперечливими. Тому метою долдження було оцтити вплив антигшертензивно1 терапи на динамку когнтивних функцшу пацiентiв з гшертотчною хворобою (ГХ). Удолдження включет 90 пацiентiв з ГХ1—11 стади, 2-3-го ступеня (середнш вк пацiентiв становив 49,66 ± 8,74року). Усш пащентам проведено клшко-анамнестичне обстеження, вико-ристат лабораторт та тструментальт методи долдження. Для вивчення когнтивних функцш застосовувались нейропсихологiчнi тести: GPCOG, MMSE, таблищ Шульте. Серед обстежених КП виявлет у 36 nацiентiв (40 %). Для лжування як антигшертензивна тератя була використа-на комбтащя iнгiбiтора ангютензинперетворюючого ферменту або блокатора рецепторiв ангю-тензину + блокатор кальщевих каналiв. На тлi антигшертензивно1 терапи вiдмiчались не лише зниження та нормалiзацiя артерiального тиску, але й покращення когнтивних функцш. Зокрема, у 61,29 % випад^в пащенти набрали вiрогiдно бльше балiв при повторному тестувант за MMSE (р = 0,003) та GPCOG (р = 0,01), майже ва пащенти (96,77 %) потребували вiрогiдно менше часу на виконання завдань за таблицями Шульте (р = 0,0001). Загальна сума балiв за шкалою MMSE зросла на 3,66 % (р = 0,003), сумарний бал за шкалою GPCOG збльшився на 22,24 % (р = 0,01), а при контрольному виконант тесту Шульте пащенти витратили на 14,39 % менше часу порiвняно з вихiдними результатами (р = 0,0001).
Ключовi слова: гшертотчна хвороба; когттивт порушення; антигшертензивна тератя
Вступ
У науковш лiтературi достатньо даних щодо здатност антигшертензивно! Tepanii знижувати ризик розвитку нових випадюв когштивних порушень (КП). У дослвдженш Syst-Eur вiдмiчaлось 50% зменшення випадюв виникнення деменцп у пащенпв вжом понад 60 роюв, яю тривало при-ймали медикаменти [1]. Ризик виникнення КП на 9 % нижчий в оиб, яю приймають антигшер-тензивну тератю незалежно вщ класу препарапв [2]. У багатьох дослщженнях блокатори рецепто-piв анпотензину II (БРА) показали нaйкpaщi результата в полшшенш когштивних функцш по-piвняно з плацебо та були бшьш ефективними, нж ß-адреноблокатори, дiуpeтики та шпбгтори
ангютензинперетворюючого ферменту ^АПФ) [3—5]. Л^вання препаратами ше! групи дало змогу досягти зниження ризику розвитку судин-но! деменцп на 10 % при тривалому кури терапи [6]. Але е й суперечливi вщомость Зпдно з результатами метааналiзу, у пашенпв з гшертошчною хворобою (ГХ) без об'ективно дiагностованих цереброваскулярних захворювань не були виявле-ш переконливi докази того, чи взагалi зниження артерiального тиску (АТ) в похилому вод зменшуе ймовiрнiсть розвитку деменцп або когштивних розладiв [7]. Тому метою нашого дослвдження було ощнити вплив антигшертензивно! терапи на стан когштивних функцш у пашенпв з гшертошчною хворобою.
© «Артерiальна ппертензи» / «Артериальная гапертензия» / «Hypertension» («Arterial'naä gipertenziä»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky A.Yu., 2020
Для кореспонденцП: Скибчик Василь Антонович, доктор медичних наук, професор кафедри амейноТ медицини ФПДО, Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; e-mail: profvas292@gmail.com
For correspondence: Vasyl Skibchik, MD, PhD, Professor at the Department of family medicine of Faculty of Post-graduate Education, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: profvas292@gmail.com
APTEPIAJIbHA' Г1ПЕРТЕН31Я
Матерiали та методи
У дослiдження включенi 90 пащенпв з ГХ I— II стад!!, 2-3-го ступеня. Cереднiй в1к становив 49,66 ± 8,74 року, переважали чоловiки (n = 53, 58,89 %).
Ус1м пацieнтам проведене клшко-анамнестич-не обстеження з вимiрюванням АТ та визначенням iндексу маси т!ла, використанi лабораторнi (рiвень загального холестерину, холестерину лшопротешв низько! та високо! щiльностi, триглiцеридiв, глю-кози кров1, креатинiну з розрахунком швидкостi клубочково! фшьтрацп (за формулою CKD-EPI), електролтв кров1) та инструментально методи до-слщження (добове мон1торування АТ (ДМАТ), електрокардюграф1я, ехокард1ограф1я). ДМАТ проводили на портативному апарат1 АВРМ 50 (Heaco, Велика Британ1я) перед початком та наприкшщ л1-кування.
Для об'ектив1зацп когн1тивних порушень вико-ристовувались нейропсихолопчш тестування: опи-тувальник, коротка шкала дослщження псих1чного статусу (Mini-Mental State Examination — MMSE), шкала ощнки когштивних функций лекарем загаль-но! практики (GPCOG). За допомогою таблиць Шульте ощнювали ст1йк1сть уваги та швидюсть сен-сомоторних реакций.
Для дослщження впливу антигшертензивно! те-рапи на параметри когн1тивних функций у пащенпв з артер1альною г1пертенз1ею нами був вщбраний 31 пациент з ГХ II стади (середнш в1к — 55,19 ± 4,42 року). Ус1 пац1енти мали пом1рн1 КП, виявлеш за допомогою нейропсихолопчного тестування за шкалою MMSE (24—26 бал1в). Ус1 пац1енти отри-мували антигшертензивну фармакотерапию згщно з рекомендациями бвропейського товариства кар-д1олог1в (ESC) i бвропейського товариства гшер-тензп (ESH) 2018 року у вигляд1 комбшацп двох препарат1в в одн1й таблетщ Для л1кування як ан-тигшертензивна терап1я була використана комб1-нац1я 1АПФ або БРА + блокатор кальщевих кана-л1в (БКК), оскшьки, за даними л1тератури, БКК показали кращий вплив на регрес КП пор1вняно з д1уретиками [8, 9]. Простим методом пащенти були рандом1зоваш на дв1 кл1н1чн1 групи залежно вщ характеру фармакотерап!!. Перша клшчна гру-па включала 17 пащенпв, як1 отримували гшотен-зивну терапго БРА (валсартан) у добов1й доз1 80— 160 мг/добу та БКК (амлодитн) у доз1 5—10 мг на добу у фжсованш комбшацп. Пащентам, рандомь зованим у 2-гу кл1н1чну групу (n = 14), призначили препарат 1з групи ЬАПФ (периндоприл) у добов1й доз1 4—8 мг/добу та амлодитн у доз1 5—10 мг/добу, також у фжсованш комбшацп.
Результати
Анал1з результат1в опитування засвщчив, що б1льш1сть пац1ент1в з ГХ вказали, що !м складшше пщбирати потр1бш слова при розмов1 (61,11 %), а також в!дм!чали проблеми !з запам'ятовуванням подш
■ Когнптивш порушення □ Норма
Рисунок 1. Частота виявлення когштивних порушень у пац1ент1в з ппертошчною хворобою за шкалою MMSE
чи розмов, що вщбулися останшм часом (56,67 %). 35,56 % опитуваних мали проблеми з прийомом ль к1в, тобто забували приймати лжи або приймали в неналежний час. Ще 23,33 % пац1ент1в в1дм1чали проблеми з ф1нансовими справами й управлшням грошима (оплата рахунк1в, складання бюджету). За результатами нейропсихолог1чного тестування MMSE серед обстежених з ГХ когштивш порушення виявлен1 у 36 пащенпв (40 %) (рис. 1). До най-слабших домешв пац1ент1в за результатами тесту MMSE слщ в1днести пам'ять (78,57 %), повторю-вання (57,14 %) та л1чильш функцп (51,11 %).
З огляду на те, що 5 пащенпв з КП через суб'ективш причини повторного тестування не проходили, в кшцевому анал1з1 були використаш дан1 31 пац1ента.
П1д впливом антигшертензивно! терапп спо-стер1галось суттеве покращення суб'ективно! симптоматики. Б1льш1сть пащенпв в1дм1чали зменшення частоти та штенсивносп болю голови, запаморочення, шуму у вухах, а також покращен-ня сну.
При пор1внянш ефекту л1кування р1зними комбшащями препарат1в на р1вн1 АТ суттево! в1д-м1нностей м1ж показниками двох груп не вияв-лено. Систол1чний АТ (САТ) та д1астол1чний АТ (ДАТ) в групах пащенпв на початку лжування гс-тотно не в1др1знялися. Протягом трьох м1сяц1в ль кування серед ос1б обох групи спостерпалась позитивна кл1н1чна динамжа та нормал1зац1я АТ, що простежувалась у показниках повторного ДМАТ. Антигшертензивна ефектившсть валсартану в поеднанн1 з амлодитном п1дтверджуеться зни-женням середньодобових САТ та ДАТ на 44,64 ± ± 10,31 мм рт.ст. та 25,12 ± 9,73 мм рт.ст. вщповщно.
АРТЕР1АЛБНА* Г1ПЕРТЕН31Я
Рисунок 2. Пор'/вняння динамки показник'в АТ у групах 1 i 2 на тл'1 тримсячного лкування
28 р = 0 96
27 26,71 26,64
с $
ш" от 26 25,76 25,71
:> г 25
24
1-ша група (вапсартан + амлодипш) 2-га трупа (периндоприл + амлодитн) ■ До л1кування □ Шспя л1кування
Рисунок 3. Динамка результата MMSE пСля трьох мсящв антиппертензивно)' терапп'
р = 0,16 ' I 6,43
6 5 5 4,65 !4 е> О 3 0. Ш2 1 0 -^^^^^ 1-ша фупа (валса 5,35 5,14
)тан + амлодитн) 2-га група (перицдоприл + амлодитн)
И До л1кування О ГИспя л1кування
Рисунок 4. Динамка результата GPCOG псля трьох мсящв антиппертензивно)' терапп'
Рисунок 5. Динамка результатв тесту Шульте Рисунок 6. Динамка результата тесту Шульте
у груш 1 псля трьох мсящв антиппертензивно)' у груш 2 псля трьох мсящв антиппертензивно)'
терапп' терапп'
APTEPIAJIbHA' Г1ПЕРТЕН31Я
Фармакотерапiя периндоприлом з амлодитном призвела до зниження середньодобових САТ та ДАТ на 44,95 ± 12,92 мм рт.ст. та 28,16 ± 7,58 мм рт.ст. ввдповщно. Проте Bipor^Ho'i рiзницi у зни-женнi АТ м1ж групами не виявлено (р = 0,95 для САТ та р = 0,38 для ДАТ), обвдв комбшацп показали хорошi результати (рис. 2).
Отримаш нами даш також сввдчать про по-кращення когнiтивних функцш на тлi антип-пертензивноi терапп в обох групах пацieнтiв. Так, у 61,29 % випадках пащенти набрали вiро-гiдно бiльше балiв при повторному тестуваннi MMSE (р = 0,003) та GPCOG (р = 0,01), майже ус пащенти (96,77 %) потребували вiрогiдно менше часу на виконання завдань за таблиця-ми Шульте (р = 0,0001), але вiрогiдноi рiзницi мiж показниками повторного тестування у двох групах також не виявлено (р = 0,96 для MMSE, р = 0,16 для GPCOG та р = 0,41 для тесту Шуль-те) (рис. 3, 4).
Результати нейропсихолопчного тестування пащенлв 1-i клiнiчноi групи демонструють вiро-гiдне зростання показниюв MMSE на 3,68 % т-сля проведеного лiкування порiвняно з вихвдни-ми показниками: 26,71 ± 0,77 бала проти 25,76 ± ± 0,44 бала (р = 0,003) (рис. 2). Подiбна картина спостерпалась i для тесту GPCOG (рис. 3), ввд-значалось збшьшення сумарних балiв на 17,06 %: 5,25 ± 1,22 бала проти 4,65 ± 1,11 бала на початку дослвдження (р = 0,01). Також при виконанш контрольного тесту Шульте пащенти 1-i групи затратили на 12,98 % менше часу: 44,68 ± 3,89 с порiвняно з 51,84 ± 5,61 с до лжування (р = 0,0001) (рис. 5).
Аналiз нейропсихологiчного обстеження пащ-ентiв 2-i клiнiчноi групи показав значуще полш-шення результата MMSE, зокрема, сумарна сума балiв зросла на 3,63 %: 26,64 ± 0,84 бала порiвняно з 25,71 ± 0,47 бала на початку дослщження (р = 0,003) (рис 2). Сумарний бал тесту GPCOG збшьшився на 28,52 % (рис. 3): 6,43 ± 1,28 бала проти 5,14 ± 1,35 бала (р = 0,01), а час виконання завдань за таблиця-ми Шульте зменшився на 16,11 %: 43,70 ± 4,84 с тс-ля лжування порiвняно з 52,54 ± 6,33 с до лжування (р = 0,0001) (рис. 6).
Висновки
1. Отримаш результати клтчного дослщження свщчать про безперечно позитивну динамжу ког-нiтивних функцш у пащенпв з ГХ та КП на фош прийому антигiпертензивноi терапп, що характе-ризуеться вiрогiдним покращенням результатiв тестування MMSE та GPCOG, а також збшьшенням швидкост реакцп при виконаннi завдань за табли-цями Шульте.
2. Не виявлено суттевих терапевтичних пере-ваг у корекцп когштивних розладiв мiж викорис-таними комбiнацiями iАПФ або БРА + БКК, рiз-ниця у динамвд показникiв нейропсихологiчних
тестувань мiж двома групами була статистично незначущою. Тому блокатори ренш-ангютен-зин-альдостероновоi системи (зокрема БРА вал-сартан та 1АПФ периндоприл) в комбшацп з БКК можуть бути рекомендован в клжчнш практицi для лiкування пащенлв з ГХ, у яких дiагностова-но КП.
Конфлiкт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлжту iнтересiв та власноi фiнансовоi за-цiкавленостi при пiдготовцi даноi статп.
Список лiтератури
1. Forette F., Seux M.-L., Staessen J.A. et al. The Prevention of Dementia With Antihypertensive Treatment New Evidence From the Systolic Hypertension in Europe (Syst-Eur) Study. Arch. Intern. Med. 2002. Vol. 162(18). P. 2046-2052.
2. Levi Marpillat N, Macquin-Mavier I., Tropeano A.I., Bachoud-Levi A.C., Maison P. Antihypertensive classes, cognitive decline and incidence of dementia: a network meta-analysis. J. Hypertens. 2013. Vol. 31(6). P. 1073-82.
3. Hanon O., Berrou J.P., Negre-Pages L., Goch J.H., Nadhazi Z., Petrella R. et al. Effects of hypertension therapy based on eprosartan on systolic arterial blood pressure and cognitive function: primary results of the Observational Study on Cognitive function And Systolic Blood Pressure Reduction open-label study. J. Hypertens. 2008. Vol. 26(8). Р. 16421650.
4. Fogari R., Mugellini A., Zoppi A, Marasi G., Pasotti C., Poletti L., Rinaldi A., Preti P. Effects of valsartan compared with enalapril on blood pressure and cognitive function in elderly patients with essential hypertension. European Journal of Clinical Pharmacology. 2004. Vol. 59. Р. 863-868.
5. Kume K., Hanyu H., Sakurai H., Takada Y., Onu-ma T., Iwamoto T. Effects of telmisartan on cognition and regional cerebral blood flow in hypertensive patients with Alzheimer's disease. Geriatr. Gerontol. Int. 2012. Vol. 12(2). Р. 207-214.
6. Anderson C., Teo K., Gao P., Arima H., Dans A., Unger T. et al. Renin-angiotensin system blockade and cognitive function in patients at high risk of cardiovascular disease: analysis of data from the ONTARGET and TRANSCEND studies. Lancet Neurol. 2011. Vol. 10(1). Р. 43-53.
7. McGuinness B., Todd S., Passmore P., Bullock R. Blood pressure lowering in patients without prior cerebrovascular disease for prevention of cognitive impairment and dementia. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2009. Vol. 4.
8. Watfa G., Rossignol P., Kearney-Schwartz A, Fay R., Bracard S., Felblinger J. et al. Use of calcium channel blockers is associated with better cognitive performance in older hypertensive patients with subjective memory complaints. J. Hypertens. 2010. Vol. 28(12). Р. 2485-2493.
9. Остроумова О.Д., Первичко Е.И. Влияние амлодипина на когнитивные функции у пожилых больных артериальной гипертонией. Фарматека. 2013. № 13. С. 68-74.
Отримано/Received 17.01.2020 Рецензовано/Revised 17.02.2020 Прийнято до друку/Accepted 24.02.2020 ■
АРТЕР1АЛБНА* Г1ПЕРТЕН31Я
Скибчик В.А.1, Пылыпив О.С.2
1Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
2КП «Центральная городская больница Червоноградского городского совета», г. Червоноград, Украина
Эффективность антигипертензивной терапии в коррекции когнитивных нарушений у пациентов с гипертонической болезнью
Резюме. Данные о способности антигипертензивной терапии снижать риск развития новых случаев когнитивных нарушений (КН) противоречивы. Поэтому целью исследования было оценить влияние антигипертензивной терапии на динамику когнитивных функций у пациентов с гипертонической болезнью (ГБ). В исследование включено 90 пациентов с ГБ 1—11 стадии, 2-3-й степени (средний возраст пациентов составил 49,66 ± 8,74 года). Всем пациентам проведены клинико-анамнестические обследования, использованы лабораторные и инструментальные методы исследования. Для изучения когнитивных функций применялись нейропсихологические тесты: GPCOG, ММЖ, таблицы Шульте. Среди обследованных КП обнаружены у 36 пациентов (40 %). Для лечения в качестве антиги-пертензивной терапии была использована комбинация ингибитора ангиотензинпревращающего фермента или
блокатора рецепторов ангиотензина + блокатор кальциевых каналов. На фоне антигипертензивной терапии отмечалось не только снижение и нормализация артериального давления, но и улучшение когнитивных функций. В частности, в 61,29 % случаев пациенты набрали достоверно больше баллов при повторном тестировании MMSE (р = 0,003) и GPCOG (р = 0,01), почти все пациенты (96,77 %) затратили достоверно меньше времени на выполнение заданий по таблицам Шульте (р = 0,0001). Общая сумма баллов по шкале MMSE выросла на 3,66 % (р = 0,003), суммарный балл по шкале GPCOG увеличился на 22,24 % (р = 0,01), а при контрольном выполнении теста Шульте пациенты потратили на 14,39 % меньше времени по сравнению с исходными результатами (р = 0,0001). Ключевые слова: гипертоническая болезнь; когнитивные нарушения; антигипертензивная терапия
V.A. Skybchyk1, O.S. Pylypiv2
1Danylo Halytsky Lviv Medical University, Lviv, Ukraine
2Municipal Institution "Central City Hospital of Chervonohrad City Council", Chervonohrad, Ukraine
Effectiveness of antihypertensive therapy in correction of cognitive impairment
in hypertensive patients
Abstract. Data regarding possibilities of antihypertensive therapy to reduce the risk of the development of new cases of cognitive impairment are contradictory. So, the purpose of the study was to analyze the effect of antihypertensive therapy on the dynamics of cognitive functions in hypertensive patients. We examined 90 patients with stage 1 and 2 hypertension, degrees 2—3 (average age of patients was 49.66 ± 8.74 years). Clinical and anamnestic examination, laboratory and instrumental studies were performed in all patients. Neuropsychological tests such as General Practitioner Assessment of Cognition (GPCOG), Mini-Mental State Examination (MMSE), Schulte tables were used to study cognitive functions. Cognitive impairment was observed in 36 patients (40 %). The combination of angiotensin-converting enzymes inhibitor or angiotensin II
receptor blocker + calcium channel blocker was used as antihypertensive therapy. While using this treatment, not only the decrease and normalization of blood pressure were noticed, but also the improvement of cognitive functions. Particularly, in 61.29 % of cases, patients gained obviously more points during retesting with MMSE (p = 0.003) and GPCOG (p = 0.01), and almost all patients (96.77 %) needed less time to fulfill tasks by Schulte tables (p = 0.0001). The total sum of points by MMSE increased by 3.66 % (p = 0.003), the total score by GPCOG increased by 22.24 % (p = 0.01), and in the control execution of Schulte test, patients spent less time (by 14.39 %) in comparison with baseline results (p = 0.0001).
Keywords: hypertension; cognitive impairment; antihyperten-sive therapy
