CC BY
28
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ^ . APTEPIAJIbHA* 1
CLINICIAL RESEARCHES t Г1ПЕРТЕН31Я
УДК 616.12-008.331.1:61325-06:616.89-008.45/48-036 DOI: 10.22141/2224-1485.1.63.2019.162949
СкибчикВ.А.1, Пелешко О.С.2
1Льв1вський нацюнальний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Укра'на 2КП «Центральна м1ська лкарня Червоноградсько! мюько!ради», м. Червоноград, Укра'на
Вплив надлишковоТ маси пла на розвиток когнггивних порушень у хворих i3 ппертошчною хворобою
Резюме. Актуальшсть. На сьогодт снують дат щодо впливу тдвищеного тдексу маси тла (1МТ) на розвиток когнтивних порушень (ЕЛ). Мета: оцтити роль тдвищеного артерiального тиску (АТ) та 1МТу виникнент КПу nацieнтiв i3 гшертотчною хворобою (ГХ). Матерiали та методи. Удолдження включет 62 пащенти (1-ша група) i3 ГХ II—III стадй 2-3-го ступеня та 30 практично здорових оаб (2-га група) i3 нормальним рiвнем АТ. Пащенти 1-i групи були розпо-дыет на двi тдгрупи: 1А тдгрупу становили 38 хворих i3 ГХ та тдвищеним IMT, 1Б тдгрупу — 24 хворi i3 ГХ та нормальним IMT. Для вивчення когнтивних функцш застосовувалась коротка шкала долдження nсихiчного статусу (MMSE). Результати. Середнш бал за шкалою MMSE становив 26,9 ± 1,5 та 28,8 ± 1,1 у nацieнтiв 1-i та 2-i групи вiдnовiдно, що свiдчить про достовiрне nогiр-шення когнтивних функцш у nацieнтiв iз ГХ (p < 0,05). КП були бльш вираженими в nацieнтiв iз ГХ та тдвищеним IMT, середтй показник цих nацieнтiв за шкалою MMSE був достовiрно нижчим nорiвняно iз середтм балом хворих iз нормальним IMT (26,4 ± 1,4 та 28,0 ± 1,2 вiдnовiдно, p < 0,05). Уnацieнтiв iз ГХ та тдвищеним IMT статистично достовiрно вищою була частота nомiрних КП та деменци. Висновки. У nацieнтiв iз ГХпоказники когнтивних функцш були достовiрно нижчими nорiвняно з групою контролю. Надлишкова маса тла й ожиртня зумовлювали достовiрне nогiр-шення когнтивних функцш у nацieнтiв iз ГХ.
Ключовi слова: гшертотчна хвороба; когттивт порушення; деменщя; надлишкова маса тла; ожиртня
Вступ
Ожиршня е важливою медичною i сощаль-ною проблемою не тшьки в Укра!ш, але й у свь ть Зпдно з даними Всесвггньо! оргашзаци охо-рони здоров'я (ВООЗ), у 2016 рощ в бшьше шж 1,9 млрд дорослих дiагностовано надлишкову масу тша, iз них бшьше 650 млн страждали ввд ожиршня. Число випадюв ожиршня зросло май-же втричi в перюд з 1975 по 2016 р. 1ндекс маси тша (1МТ) вважаеться оптимальним показни-ком для оцшки розмiрiв тша. За рекомендащя-ми ВООЗ, наявшсть зайво! ваги дiагностуеться при 1МТ, що дорiвнюе або перевищуе 25 кг/м2, а ожиршня — при 1МТ > 30 кг/м2.
На сьогодт юнують окремi дат щодо впливу ожиршня як модифжованого фактора ризику на ви-
никнення судинно! деменци та хвороби Альцгейме-ра [1]. Також у низщ дослщжень виявлено складний взаемозв'язок м1ж 1МТ та когниивними функц1я-ми [2, 3]. Установлено, що довготривале ожиршня в молодосп пов'язане з пршими когштивними функцiями в середньому вшд [4]. Деяю автори також зазначають, що в пащенпв з ожиршням та метабо-лiчним синдромом когнiтивнi розлади виникають значно ранiше, н1ж у пащенпв iз нормальною ма-сою тша [5].
Оскшьки зайва вага та ожиршня тюно пов'я-занi з тдвищеним артерiальним тиском (АТ) [6], метою нашого дослiдження було ощнити роль цих чинникiв ризику у виникнент когнiтивних порушень (КП) у хворих iз гiпертонiчною хворобою (ГХ).
© «Артерiальна гiпертензiя» / «Артериальная гапертензия» / «Hypertension» («Arterial'naä gipertenzia»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky A.Yu., 2019
Для кореспонденци: Скибчик Василь Антонович, доктор медичних наук, професор, Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; e-mail: profvas292@gmail.com
For correspondence: Vasyl Skibchik, MD, PhD, Professor, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: profvas292@gmail.com
APTEPIAJIbHA' Г1ПЕРТЕН31Я
Матерiали та методи
На 6a3i КП «Центральна MicbKa лжарня Чер-воноградсько! MicbKo'i ради» нами обстежеш 62 пацieнти (1-ша група; середнш вж — 49,2 ± 8,7 року; 53,2 % чоловтв) i3 ГХ II—III стадп 2-3-го ступеня та 30 практично здорових oci6 (2-га група; середнш вж — 46,5 ± 10,1 року; 56,7 % чоловь KiB) i3 нормальним рiвнем АТ. Пацieнти 1-i групи були розподiленi на двi пiдгрупи, порiвняннi за вiком i статтю: 1А тдгрупу становили 38 хворих (61,3 %) i3 ГХ та шдвищеним IMT, 1Б пiдгрупу — 24 хворi (38,7 %) i3 ГХ та нормальним IMT. Слiд вщмггити, що у 18 % (n = 7) пацieнтiв з 1А пщ-групи дiагностовано ожирiння I ступеня, у 82 % (n = 31) наявна надлишкова маса тша.
Усiм пацieнтам проведено клшжо-анамнес-тичне обстеження з вимiрюванням АТ та визна-ченням IMT, лабораторш (рiвень загального холестерину, холестерину лшопротетв низь^ та висо^ щшьносл, триглiцеридiв, глюкози кровi, креатинiну з розрахунком швидкост клу6очковоi фшьтрацп, електролтв кровi) та iнструментальнi методи дослщження (добове монiторування АТ, електрокардiографiя, ультразвукове обстеження серця).
IMT визначали за формулою: IMT = маса ть ла/(рют)2, кг/м2. Дiагноз надлишковоi маси тша чи ожиршня встановлювали вiдповiдно до кри-терпв ВООЗ (1997). Надлишкову масу тiла визначали при значенш IMT вiд 25 до 29,9 кг/м2, ожиршня I ступеня — вщ 30 до 34,9 кг/м2, II ступеня — ввд 35 до 39,9 кг/м2, III ступеня — IMT бшьше шж 40,0 кг/м2.
З метою оцшки когштивних функцiй паць еплв використовували коротку шкалу досль дження психiчного статусу (Mini Mental State Examination — MMSE) — визначення орieнтуван-ня в часi, мющ, стану короткотривало'^ довготри-валоi пам'яп, функцп мовлення, праксису, гно-зису [7]. 29—30 балiв розцiнювали як ввдсутшсть порушення когнiтивних функцiй, 27—28 балiв — як легкi КП, 24—26 балiв — як помiрнi КП, 20—23 бали — як початкову стадш деменцп, < 20 балiв — як вираженi стадп деменцп [8]. Стiйкiсть уваги та швидюсть сенсомоторних реакцiй оцiнювали за допомогою таблиць Шульте [9].
Отримаш результати обробляли за допомогою програми Statistica for Windows. Достовiрнiсть рiзницi м1ж середнiми кiлькiсними значенням двох вибiрок визначали за критерieм Манна — Уггш.
Результати та обговорення
Тривалють захворювання на ГХ становила в середньому 9,6 ± 4,7 року. Середнш рiвень сис-толiчного тиску становив 166,9 ± 12,7 мм рт.ст., дiастолiчного — 97,4 ± 7,2 мм рт.ст. Антигшер-тензивну терапiю постiйно приймали 27,4 % хворих (n = 17), етзодично — 56,5 % (n = 35), не
приймали взагалi — 16,1 % (n = 10). Основними скаргами серед пащенпв були: головний бiль (92 %), запаморочення (81 %), шум у вухах та го-ловi (70 %), розлади сну (63 %), загальна слабюсть та шдвищена втомлювашсть (61 %), порушення пам'ят та уваги (54 %), швидка втома при розу-мовiй дiяльностi (48 %).
Аналiз результатiв нейропсихолопчних шкал показав достовiрне погiршення когштивного статусу у хворих 1-1 групи, тодi як у 2-й груш КП не зафжсовано в жодного пащента. Пацieнти 1-1 групи потребували також достовiрно бiльше часу на виконання завдань за таблицями Шульте (табл. 1).
Водночас слад вщмпиги, що КП були бшьш ви-раженими в пащеплв iз ГХ та шдвищеним 1МТ. Про це свiдчить середнш показник цих пащеплв за шкалою MMSE, що був достовiрно нижчим по-рiвняно iз середнiм балом хворих iз нормальним 1МТ (26,4 ± 1,4 та 28,0 ± 1,2 вiдповiдно, p < 0,05) (табл. 2).
При вивченш структури когнiтивних фун-кцiй у пацiентiв iз шдвищеним 1МТ легкi КП дiагностовано в 42,1 % пащенпв, помiрнi КП — у 47,3 %, початкову деменцш — у 5,3 % хворих, ще в 5,3 % хворих КП не виявлено (рис. 1). Серед пащенлв iз нормальним 1МТ легю КП спостерь галися в 50,0 % випадюв, помiрнi КП — у 16,7 %, також у 33,3 % випадюв КП не дiагностовано (рис. 2).
Отже, у пащенлв iз ГХ та шдвищеним 1МТ (надлишковою вагою та I ступенем ожиршня) статистично достовiрно вищою була частота по-мiрних КП та деменцп (р < 0,05) порiвняно з патентами з ГХ та нормальним 1МТ. Швидюсть виконання завдань за таблицями Шульте суттево не вiдрiзнялася у хворих iз нормальним та тдви-щеним IMT i в обох групах перевищувала показ-ники норми (48,8 ± 11,2 та 48,3 ± 11,6 вiдповiдно). Ступiнь ожирiння не був достовiрно пов'язаний iз пршими результати тестування MMSE i становив 26,4 ± 1,5 у пашенлв iз надлишковою вагою та 26,4 ± 1,2 у пашенлв з ожирiнням I ступеня (р > 0,05).
Отримаш нами результати певною мiрою збь гаються з клжчними й епiдемiологiчними до-слвдженнями, якi переконливо продемонстру-вали, що високий систолiчний тиск у середиш життя прямо корелюе з ризиком когштивного зниження та розвитком деменцп в похилому ввд [10, 11]. Шдвищення систолiчного тиску на кожш 10 мм рт.ст. збiльшуе ризик помiрних ког-нiтивних порушень на 7 %, тяжких — на 9 % [12]. Також зпдно з даними метааналiзу 12 клжчних випробувань, в яких порiвнювали вплив рiзних класiв антигiпертензивних препаратiв на розви-ток та прогресування деменцп, встановлено, що ризик виникнення когштивних порушень на 9 % нижчий в о^б, яю приймають антигшертен-
6
Артер1апьна г1пертенз1я, ISSN 2224-1485 (print), ISSN 2307-1095 (online)
№ 1 (63), 2019
APTEPIMbHA* Г1ПЕРТЕН31Я
Рисунок 1. Частота виявлення когштивних порушень рiзного ступеня тяжкост за шкалою MMSE у пац1ент'1в iз ппертошчною хворобою та пщвищеним ндексом маси тла
зивну тератю, незалежно ввд класу препарапв [13]. Суперечливими е вiдомостi щодо впливу ожиршня на когнiтивнi функцп. Наявш в лгге-ратурi данi сввдчать про те, що зв'язок ожиршня з когштивними функцiями не е прямим — ожиршня впливае на когштивну сферу рiзних людей по^зному, особливо залежно вщ 1х вжово! групи. Зокрема, зпдно з результатами деяких дослiджень бшьш низький 1МТ пов'язаний зi збшьшенням частоти виникнення деменцп, особливо в оиб похилого вiку [14, 15]. Однак в о^б середнього вжу результати дослiджень були протилежними — тдвищений 1МТ був пов'язаний iз гiршими когнiтивними показ-
Рисунок 2. Частота виявлення когштивних порушень рiзного ступеня тяжкост за шкалою М^Е у пащенлв iз ппертошчною хворобою та нормальним ндексом маси тла
никами, особливо запам'ятовуванням та вико-навчими функщями, а також тдвищував ризик виникнення деменцп [16]. Проте слад ввдмггити, що в наведених дослщженнях виключався вплив будь-яких шших кардюваскулярних факторiв ризику.
Висновки
1. У пащенпв iз ГХ показники когштивних функцiй за шкалою MMSE були достовiрно ниж-чими порiвняно з групою контролю (здоровi особи).
2. Надлишкова маса тiла й ожиршня зумов-люють достовiрне погiршення когштивних
Таблиця 1. Оц!нка когштивних функцй у хворих на ппертошчну хворобу
Шкала 1-ша група (n = 62) 2-га група (n = 30)
Mean Median Std. Dev. Mean Median Std. Dev.
MMSE 26,9* 27,0* 1,5 28,8 29,0 1,1
Проба Шульте 48,7* 47,2* 8,7 33,4 32,7 4,2
Примтка: * — достов'рш змши пор'вняно з 2-ю групою (р < 0,05).
Таблиця 2. Пор'вняльна характеристика пащент'ш '¡з ппертошчною хворобою i пдвищеним '¡ндексом
маси тла та без такого
Показник Пащенти з шдвищеним 1МТ Пацiенти з нормальним 1МТ
(1А, n = 38) (1Б, n = 24)
BiK, роки 50,5 ± 9,3 48,5 ± 8,7
Чоловки, % 52,6 54,2
ЖЫки, % 47,4 45,8
Тривалють ГХ, роки 9,7 ± 6,9 9,6 ± 5,1
Середнм САТ, мм рт.ст. 167,3 ± 12,7 166,1 ± 13,2
Середнм ДАТ, мм рт.ст. 96,8 ± 6,6 98,6 ± 8,4
1МТ, кг/м2 28,0 ± 2,6* 23,2 ± 1,4
MMSE, бали 26,4 ± 1,4* 28,0 ± 1,2
Таблиц Шульте, с 48,9 ± 11,2 48,3 ± 11,6
Примтка: * — достов'рш змши пор'вняно з 1Б групою (р < 0,05).
APTEPIAJIbHA' Г1ПЕРТЕН31Я
функцiй у пацieнтiв i3 ГХ. Зокрема, у таких па-щенлв частiше виявляли noMipHi КП та демен-цiю, тoдi як у пащенпв i3 нормальним 1МТ — легкi КП.
Конфлiкт iHTepeciB. Автори заявляють про вщ-сутшсть кoнфлiкту iнтеpесiв при пiдгoтoвцi дано! стати.
Список лператури
1. Haan M.N. Can dementia be prevented? Brain aging in a population-based context/Haan M.N., Wallace R. // Ann. Rev. Public Health. - 2004. - Vol. 25. - P. 1-24.
2. Jeong S.K. Interactive Effect of Obesity Indexes on Cognition / Jeong S.K, Nam H.S, Son M.H., Son E.J., Cho K.H. // Dement. Geriatr. Cogn. Disord. - 2005. - Vol. 19. - P. 91-96.
3. Elias M.F. Lower cognitive function in the presence of obesity and hypertension: the Framingham heart study / Elias M.F., Elias P.K, Sullivan L.M., Wolf P.A., D'Agostino R.B. // Int. J. Obesity Relat. Metab. Disord. - 2003. - Vol. 27. - P. 260-268.
4. Sabia S. Body mass index over the adult life course and cognition in late midlife: the Whitehall II Cohort Study / Sabia S., Kivimaki M., Shipley M., Marmot M., Singh-Manoux A // The American Journal of Clinical Nutrition. - 2009. - Vol. 89(2). -P. 601-607.
5. Singh-Manoux A. Obesity phenotypes in midlife and cognition in early old age: the Whitehall II cohort study / Singh-Ma-noux A, Czernichow S., Elbaz A., Dugravot A., Sabia S., Hagger-Johnson G., Kaffashian S., Zins M., Brunner E.J., Nabi H., KivimäkiM. //Neurology. - 2012. - Vol. 79(8). - P. 755-62.
6. Droyvold W.B. Change in body mass index and its impact on blood pressure: a prospective population study / Droyvold W.B., MidthjellK., Nilsen T.I., Holmen J. //Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. - 2005. - Vol. 29. - P. 650-655.
7. Folstein M.F. MiniMental State / Folstein M.F., Fol-stein S.E., McHugh P.R. // Journal of Pssychiatric Research. -1975. - Vol. 12. - P. 189-198.
8. Бачинська Н.Ю. Синдром умеренных когнитивных нарушений //НейроNews. — 2010. — № 2/1. — С. 12-17.
9. Вассерман Л.И. Методы нейропсихологической диагностики /Вассерман Л.И., Дорофеева С.А., Меерсон Я.А — СПб.: Стройлеспечать, 1997. — С. 304.
10. Emdin C.A. Blood pressure and risk of vascular dementia: evidence from a primary care registry and a cohort study of transient ischemic attack and stroke/Emdin C.A., Rothwell P.M., Sa-limi-Khorshidi G., Kiran A., ConradN, Callender T., Mehta Z., Pendlebury S.T., Anderson S.G., Mohseni H., Woodward M., Rahimi K // Stroke. — 2016. — Vol. 47 — P. 1429-1435.
11. Ninomiya T. Midlife and late-life blood pressure and dementia in Japanese elderly: the Hisayama study / Ninomiya T., Ohara T., Hirakawa Y., Yoshida D., Doi Y, Hata J. et al. //Hypertension. — 2011. — Vol. 58(1). — Р. 22-28.
12. Launer L.J. Midlife blood pressure and dementia: the Honolulu-Asia aging study / Launer L.J., Ross G.W., Petrovitch H. et al. //Neurobiol Aging. — 2000. — Vol. 21. — P. 49-55.
13. Levi Marpillat N. Antihypertensive classes, cognitive decline and incidence of dementia: a network meta-analysis / Levi Marpillat N., Macquin-Mavier I., Tropeano A.I., Bachoud-Levi AC., Maison P. // J. Hypertens. — 2013. — Vol. 31(6). — P. 1073-82.
14. Suemoto C.K. Body mass index and cognitive function: the potential for reverse causation / Suemoto C.K, Gilsanz P., Mayeda E.R., Glymour M.M. // International Journal of Obesity. — 2015. — Vol. 39(9). — P. 1383-1389.
15. Fitzpatrick AL. Midlife and late-life obesity and the risk of dementia: cardiovascular health study / Fitzpatrick A.L., Kuller L.H., Lopez O.L. et al. // Archives of Neurology. — 2009. — Vol. 66(3). — P. 336-342.
16. Gunstad J. Obesity is associated with memory deficits in young and middle-aged adults / Gunstad J., Paul R.H., Cohen RA., Tate D.F., Gordon E. // Eating and Weight Disorders. — 2006. — Vol. 11(1). — P. 15-19.
Отримано 28.01.2019 ■
Скибчик В.А.1, Пелешко О.С.2
1Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
2КП «Центральная городская больница Червоноградского городского совета», г. Червоноград, Украина
Влияние избыточной массы тела на развитие когнитивных нарушений у больных
с гипертонической болезнью
Резюме. Актуальность. На сегодняшний день существуют данные о влиянии повышенного индекса массы тела (ИМТ) на развитие когнитивных нарушений (КН). Цель: оценить роль повышенного артериального давления (АД) и ИМТ в возникновении КН у пациентов с гипертонической болезнью (ГБ). Материалы и методы. В исследование включены 62 пациента (1-я группа) с ГБ II—III стадии 2-3-й степени и 30 практически здоровых лиц (2-я группа) с нормальным уровнем АД. Пациенты 1-й группы были разделены на две подгруппы: 1А подгруппу составили 38 больных с ГБ и повышенным ИМТ, 1Б подгруппу — 24 больных с ГБ и нормальным ИМТ. Для изучения когнитивных функций применялась краткая шкала исследования психического статуса (MMSE). Результаты. Средний балл по шкале MMSE составил 26,9 ± 1,5 и 28,8 ± 1,1 у пациентов 1-й и 2-й
группы соответственно, что свидетельствует о достоверном ухудшении когнитивных функций у пациентов с ГБ (p < 0,05). КН были более выраженными у пациентов с ГБ и повышенным ИМТ, средний показатель этих пациентов по шкале MMSE был достоверно ниже по сравнению со средним баллом больных с нормальным ИМТ (26,4 ± 1,4 и 28,0 ± 1,2 соответственно, p < 0,05). У пациентов с ГБ и повышенным ИМТ статистически достоверно выше была частота умеренных КП и деменции. Выводы. У пациентов с ГБ показатели когнитивных функций были достоверно ниже по сравнению с группой контроля. Избыточный вес и ожирение обусловили достоверное ухудшение когнитивных функций у пациентов с ГБ. Ключевые слова: гипертоническая болезнь; когнитивные нарушения; деменция; избыточная масса тела; ожирение
8
ApTepianbHa ппертенз1я, ISSN 2224-1485 (print), ISSN 2307-1095 (online)
№ 1 (63), 2019
APTEPIMbHA* rmEPTEH3Ifl
V.A. Skybchyk1, O.S. Peleshko2
1Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
2Central City Hospital of Chervonohrad City Council, Chervonohrad, Ukraine
The effect of overweight on cognitive impairment in patients with essential hypertension
Abstract. Background. There is growing evidence that obesity is associated with cognitive impairment. The purpose of the study was to determine the effects of high blood pressure (BP) and body mass index (BMI) on cognitive functioning in patients with essential hypertension. Materials and methods. We selected 62 patients with hypertension degrees 2—3 (group 1) and 30 apparently healthy individuals (group 2) with a normal level of BP. Hypertensive subjects were divided into two subgroups based on their BMI: subgroup 1A consisted of 38 patients with hypertension and increased BMI, subgroup 1B — of 24 patients with hypertension and normal BMI. Neuropsychological examination was carried out by Mini Mental State Examination (MMSE). Results. The average MMSE score was 26.9 ± 1.5 in
group 1 and 28.8 ± 1.1 in group 2 that indicates a significant cognitive decline in hypertensive patients (p < 0.05). Obese and hypertensive patients performed more poorly than non-obese hypertensives, their average MMSE score was significantly lower (26.4 ± 1.4 and 28.0 ± 1.2, respectively, p < 0.05). Mild cognitive impairment and dementia predominated in the structure among obese hypertensives. Conclusions. Cognitive performance was significantly lower in hypertensive patients compared to the control group. And those with combination of hypertension and overweight had a significantly greater decline in cognitive functioning.
Keywords: essential hypertension; cognitive impairment; dementia; overweight; obesity
