Научная статья на тему 'Сравнительная характеристика скрининговых шкал для определения когнитивных нарушений'

Сравнительная характеристика скрининговых шкал для определения когнитивных нарушений Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
855
139
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КОГНіТИВНі ПОРУШЕННЯ / MINI-MENTAL STATE EXAMINATION / MINI-COG TEST / MONTREAL COGNITIVE ASSESSMENT / КОГНИТИВНЫЕ НАРУШЕНИЯ / COGNITIVE IMPAIRMENT

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Милевская-вовчук Л. С.

В работе рассмотрены результаты проведенного сравнительного анализа трех скрининговых шкал для оценки когнитивных нарушений: Mini-Mental state examination (MMSE), Mini-Cog test, Montreal Cognitive Assessment (MoCA). Нейропсихологическое исследование было проведено 25 пациентам с цереброваскулярными заболеваниями головного мозга. В результате проведенных исследований было установлено, что меньше всего времени требует выполнение теста Mini-Cog (в среднем 3 мин), проведение MMSE занимает около 10 мин, а MoCA 13-15 мин. Длительность выполнения теста влияла на уровень утомляемости и истощения пациентов. Результаты теста Mini-Cog не зависели от исходного уровня образования, культуры и языка. Но данный тест оказался наименее чувствительным и смог диагностировать только выраженные когнитивные нарушения. Преимуществами теста MMSE были возможность определения уровня когнитивных нарушений соответственно количеству набранных баллов и значительно большая чувствительность в сравнении с тестом Mini-Cog. Наиболее чувствительным скрининговым тестом оказался MoCA, но система формализированной оценки данного теста на сегодня не предусматривает градацию по уровню сложности в зависимости от набранного количества баллов. Таким образом, результаты проведенных исследований доказывают, что выбор нейропсихологической методики должен осуществляться с учетом конкретной клинической ситуации и условий, в которых она применяется. Данный сравнительный анализ общепринятых скрининговых шкал для определения когнитивных нарушений можно использовать при планировании диагностического поиска для ранней эффективной верификации изменений интеллектуально-мнестических функций.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Милевская-вовчук Л. С.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Comparative Characteristic of Screening Scales for Cognitive Impairment Assessment

The paper describes the results of the comparative analysis of three cognitive screening scales: Mini-Mental state examination (MMSE), Mini-Cog test, Montreal Cognitive Assessment (MoCA). Neuropsychological examination was conducted in 25 patients with cerebrovascular diseases. It was found out that the performance of Mini-Cog test took 3 minutes approximately, while MMSE 10 minutes, and MoCA 13-15 min. The duration of the test impact the level of fatigue and exhaustion of patients. The results of Mini-Cog test do not depend on the initial level of education, culture and language. However, this test was the least sensitive and could only diagnose severe and moderate cognitive impairment. Among the advantages of MMSE were the possibility to determine the level of cognitive impairment according to the number of points and its higher sensitivity compared to Mini-Cog test. The most sensitive screening test was MoCA, but up to now formalized system of this test evaluation does not give possibility to rank the severity of cognitive impairments, according to the number of points. Thus, the results of the research show that the neuropsychological methods should be selected taking into account the clinical situation and the conditions in which it is conducted. This comparative analysis of cognitive screening scales can be used in the preparation of diagnostic search for effective verification of the early changes in the intellectual and mental functions.

Текст научной работы на тему «Сравнительная характеристика скрининговых шкал для определения когнитивных нарушений»

INJ]

М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ

INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |

МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/

УДК 616.89-008.46-07

М1ЛЕВСЬКА-ВОВЧУК Л.С.

ДВНЗ «Тернопёьський державний медичний ун/верситет iменi 1.Я. Горбачевского» МОЗ Укра!ни

ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СКРИЫНГОВИХ ШКАЛ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ КОГНИИВНИХ ПОРУШЕНЬ

Резюме. У po6omi йдеться про результати виконаного порiвняльного анал1зу трьох скришнгових шкал для оцтки когнтивних порушень: Mini-Mental state examination (MMSE), Mini-Cog test, Montreal Cognitive Assessment (MoCA). Нейропсихологiчне обстеження провели 25 пащентам з цереброваскулярними захворюваннями головного мозку. У результатi проведених доЫджень було встановлено, що найменше часу потребуе виконання тесту Mini-Cog (у середньому 3хв), проведення MMSEзаймало близько 10хв, а MoCA — 13—15 хв. Тривалють виконання тесту впливала на рiвень втомлюваностi та виснаження пацiентiв. Результати тесту Mini-Cog не залежали вiд вихiдногорiвня освти, культури та мови. Проте даний тест виявився найменш чутливим i змк дiагностувати лише виражеш когттивт порушення. Перевагами тесту MMSEбули можливкть визначеннярiвня когнтивних порушень вiдповiдно до кiлькостi набраних балiв та значно вища чутливсть порiвняно з тестом Mini-Cog. Найчутлившим скритнговим тестом виявився MoCA, проте система формал1зованог оцшки даного тесту на сьогодт не передбачае градацт за тяжкютю порушень залежно вiд набраног кiлькостi балiв.

Отже, результати проведених до^джень доводять, що вибiр нейропсихологiчноi методики повинен здшснюватися з урахуванням конкретноi клтчног ситуаци та умов, у яких вона застосовуеться. Даний порiвняльний аналiз загальноприйнятих скритнгових шкал для визначення когнтивних порушень може бути застосований при плануванш дiагностичного пошуку для забезпечення ранньог ефективног верифшаци змш Ытелектуально-мнестичних функцт.

Ключовг слова: когштивщ порушення, Mini-Mental state examination, Mini-Cog test, Montreal Cognitive Assessment.

Вступ

Аналiз когниивних, або шзнавальних, функцш впро-довж тривалого часу залишаеться актуальним предметом вивчення науковщв та практикуючих лшарш. Адже саме за допомогою когниивних здiбностей здшснюеться процес рацюнального шзнання свиу та забезпечуеться Цлеспря-мована взаемодя з ним [6, 18]. На особливу увагу заслуговуе той факт, що, за даними сучасно! вггчизняно! та свиово! науково! i науково-практично! лиератури, когниивш порушення не слщ вважати одним iз звичайних аспектш ста-ршня [4, 19]. Вчеш довели, що з вшоом можуть знижуватися темпи тзнавального процесу, що проявляеться повтьшшим

засвоенням нових навиюв та загальним зниженням швид-кост1 псиХчних процешв. Проте, засвогвши нову програму чи навичку, л1тня людина користуватиметься нею не менш впевнено, нгж молода.

Результати численних дослщжень доводять, що когн1тивн1 порушення та пов'язане з ними зниження со-

Мтевська-Вовчук Любов Стан1слав1вна E-mail: Lyuba_milevska@yahoo.com

© Мтевська-Вовчук Л.С., 2015 © «Мгжнародний неврологiчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015

щально!, побутово! та професшно! адаптаци pi3Horo ступени вираженост е завжди проявом хвороби: цукрового дiабету, гiпотиреозу; розладiв серцевого ритму, епiзодiв фiбриляцií передсердь; нападiв стенокарди; операцiй на серщ (аортокоронарне шунтування, стентування, анп-опластика); недостатностi кровопостачання головного мозку внаслщок серцево! патологи та застшно! серцево! недостатностi; гостро! та хрошчно! патологи печшки; уремп; хронiчного обструктивного захворювання ле-гень; цiлого ряду екзогенних штоксикацш (алкогол!зм, наркоманiя, тютюнокурiння, прийом психотропних препаратав, вживання медикаментiв без урахування !х взаемоди); онкопатологи (як результат безпосереднього впливу пухлини, а також внасл!док хiмiо- та променево! терапи); мiгренi; депреси тощо [3, 14]. Саме тому тер-мш аge-associated memory impairment (вiковi розлади пам'ята), запропонований американськими психiатрами в 60-х роках минулого столптя [17], сьогодш вважаеться хибним i не використовуеться в сучаснш науковiй та щоденнш клiнiчнiй практицi.

Об'ективним способом оцшки стану когнiтивних функцiй е нейропсихолопчне тестування [1, 2, 5]. Його мета полягае в стандартизаци критерив оцiнювання, можливостi порiвняння динамши стану пацiента для визначення ефективност рiзних лшувальних заходiв. На сьогодш юнуе чимало нейропсихологiчних тестiв рiзного рiвня складностi з точно визначеними норматив-ними значеннями для певного вшу, що дае можливiсть порiвняти когнiтивнi функци за рiзними доменами [8—11], як-от сприйняття шформаци (гнозис), обробка та анал!з iнформацií (так зваш зорово-конструктивнi та виконавчi навички), а також довiльна увага, узагальнен-ня, абстракцiя; виявлення подiбностей та вщмшностей, формально-лопчш операци, встановлення асощативних зв'язкiв; винесення висновшв; запам'ятовування та збериання iнформацií (пам'ять); обмш шформашею; побудова та здiйснення програми дай (так зваш екс-пресивнi функци, що включають мовлення, перевiрку вербально! швидкост та навички цiлеспрямованоí' рухово! активност (праксис)) [13, 16]. Зокрема, до них належать Barcelona Neuropsychological Test (BNT), Cambridge Neuropsychological Test Automated Battery (CANTAB), Cognistat (The Neurobehavioral Cognitive Status Examination), Cognitive Assessment Screening Instrument (CASI), Cognitive Function Scanner (CFS), Dean-Woodcock Neuropsychology Assessment System (DWNAS), General Practitioner Assessment of Cognition (GPCOG), Luria-Nebraska Neuropsychological battery, Repeatable Battery for the Assessment of Neuropsychological Status тощо.

У щоденнш клшчшй практиш невролога, терапевта, ендокринолога та шмейного лшаря добре себе зарекомендували стандартш тестов! набори з кшьыс-ною оцшкою результапв, що дають змогу провести експрес-оцшку стану когштивних функцш в умовах обмеженого часу. Зокрема, йдеться про таы скринш-

гов! шкали, як MMSE (Mini-Mental state examination), MoCA (Montreal Cognitive Assessment) [15], Mini-Cog test, що включае CDT (clock draw test) — тест малю-вання годинника [7, 12].

Метою даного дослщження було пор!вняти чутли-вють, виявити переваги й недолги р!зних скриншгових шкал для ефективного використання в практичнш медицин!.

Матерiали i методи дослщження

До групи спостереження увшшло 25 пащентав !з це-реброваскулярними захворюваннями головного мозку (гшертошчна енцефалопатгя, дисциркуляторна енце-фалопатгя, хрошчна шемш головного мозку, код 1.67.4 за МКХ-10), що перебували на стацюнарному л!куванш в Терноптьськш обласнш клшчшй комунальнш пси-хоневролопчнш лшарш Середнш вш обстежуваних становив 64,28 ± 1,28 року. Чоловтв було 56 %. Вищу освпу здобули 8 (25 %) хворих, середню спещальну — 11 (44 %) пащенпв, решта 6 (24 %) обстежуваних мали не-повну середню освпу. Дизайн дослщження передбачав детальний зб!р анамнезу (наявшсть супутшх захворю-вань, шкщливих звичок, щоденну ф!зичну актившсть, шмейний стан, наявшсть роботи, перенесет мрурпчш втручання, стушнь стшко! втрати працездатноста), про-ведення загальноклМчного та невролопчного обсте-ження, видтення провщного невролопчного синдрому чи !х поеднання.

Ушм пащентам було проведено ретельне нейропсихолопчне обстеження з використанням стандартних скриншгових шкал:

— MMSE, що розроблено в 1975 рощ [9], тест включае 30 питань для оцшки ор!ентування в чаш та мющ, сприйняття, концентраци уваги, короткотривало! та тривало! пам'ята, мовлення, письма, читання, конструю-вання та праксису. Сума бал!в в!д 30 до 28 означае норму, в!д 27 до 24 — переддементш порушення, 23—20 — легка деменцш, 19—11 — деменцш пом!рного ступеня, 10 та менше — виражена деменцш;

— Mini-Cog test [7], що включае малювання годинника та перев!рку пам'ят методом запам'ятовування трьох сл!в, кожне з яких оцшюеться в 1 бал. Тест малювання годинника оцшюемо у 2 бали за умови в!рного розташу-вання цифр на циферблат! та точно вщтвореного часу. Отже, сума бал!в в!д 0 до 2 означае наявшсть дементних змш, в!д 3 до 5 бал!в — розцшюеться як вщсутшсть деменци;

— MoCA [15]. Тест оцшюе р!зш когштивш аспекти: увагу й концентрацш, виконавч! функци, пам'ять, мовлення, зорово-конструктивш навички, абстрак-тне мислення, рахування i ор!ентацш. Максимально можливий результат — 30 бал!в. Результат 26 бал!в i вище розглядаеться як норма. Даний тест використовуеться у понад 100 кра!нах свиу (MoCA website Stats 2013), доступний на 45 мовах та д!алектах, включно з 5 вар!антами китайсько! (2014).

42

М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713

№ 8(78), 2015

Уш зазначеш шкали вiдповiдають вимогам психо-логiчних тестiв, розробленим у психометр!!, таким як надiйнiсть, валiднiсть та чутливють, а також е простими у застосуванш i не вимагають особливих умов та спе-щально! пiдготовки особи, яка проводить тестування.

Результати та Тх обговорення

Серед основних скарг пацiентiв були такк порушення пам'ятi на перебiг подай (76 %), зниження концентраций уваги (60 %), утруднене запам'ятовування ново! ш-формац!! (72 %), шдвищена втомлюванiсть та швидке виснаження (88 %).

Анашз результат скриншгово! шкали MMSE виявив наявнють когштивних порушень у 20 (80 %) хворих, а саме переддементш змши (середнiй бал становив 25,5 ± 0,58) спостерiгалися в 4 (16 %) пацiентiв; легку деменцш (21,8 ± 0,53 бала) дiагностовано у 5 (20 %) ошб; 9 (36 %) обстежуваних мали пом!рну (17,5 ± 0,53 бала) та 2 (8 %) хвор! — виражену деменцш (9,5 ± 0,41 бала). Серед найслабших домешв за результатами шкали MMSE ви-явилися пам'ять (56 %), увага та л!чильш функц!! (32 %).

Скриншгова шкала Mini-Cog тест виявила наявнють дементних змш у 11 (44 %) ошб, середнш бал у щй груш становив 1,63 ± 0,15. До слабких домешв пащентав за результатами даного тесту сл!д в!днести пам'ять (40 %) та зорово-просторове сприйняття (12 %).

Тест MoCA д!агностував когштивш розлади у 22 (88 %) ошб, середнш бал у яких становив 18,95 ± 1,01. У ход! проведення тесту встановлено порушення зорово-конструктивних та виконавчих навичок (56 %), пам'ят (64 %), уваги (44 %), вербально! швидкост (40 %), абстракц!! (60 %), в!дкладеного повторення (72 %) та ор!ентац!! (4 %).

Отже, пор!вняльний анал!з стандартних нейропси-холопчних шкал виявив, що найменше часу витрача-лося на виконання Mini-Cog test (у середньому 3 хв), у той час як виконання MMSE займало близько 10 хв, а MoCA — 13—15 хв. Тривалють виконання тесту впливала на р!вень втомлюваност та виснаження пащенпв. Слд зазначити, що на результати Mini-Cog тесту не впливав вих!дний р!вень освгги, культури та мови. Проте даний тест виявився найменш чутливим i змп д!агностувати лише виражеш когштивш порушення.

До переваг тесту MMSE сл!д в!днести можливють встановлення р!вня когштивних порушень вщповщно до ктькосп набраних бал!в та значно вищу чутливють пор!вняно з тестом Mini-Cog.

Найчутлившим скриншговим тестом виявився MoCA (рис. 1).

Слщ зазначити, що за результатами MoCA можна ви-значити необхщнють у застосуванш вузькоспециф!чних нейропсихолопчних методик для глибшо! й ретельшшо! оцшки стану окремих субдомешв, наприклад, для пере-в!рки пам'ят — Кал!форншського тесту на вивчення сл!в, REYAVLT (Rey Auditory Verbal Learning Test), тесту 10 сл!в Лур!я; для визначення стшкосп уваги — корек-

SS/*/ /

eft Ж

Ш *

Ж

1111

/ ✓ / У

| МоСА □ MMSE □ Mini-Cog test

Рисунок 1. Скриннг когштивних порушень за результатами нейропсихолопчного тестування

турно! проби Бурдона — Анф!мова, таблиц! Шульте, рахування за Крепелшом, тесту утворення ланцюжка (Trail making test); для перев!рки сприйняття — Вюкон-синського тесту сортування карток; мовлення — тесту фонетичних та семантичних асощащй, Бостонського тесту назв тощо. Проте система формал!зовано! оцшки тесту MoCA на сьогодш не передбачае градацш за тяж-кютю порушень залежно в!д набрано! илькосл бал!в.

Висновки

Результати проведених досл!джень доводять, що ви-б!р нейропсихолопчно! методики повинен здшснювати-ся з урахуванням конкретно! кишчно! ситуац!! та умов, у яких вона застосовуеться. Даний пор!вняльний анал!з загальноприйнятих скриншгових шкал для визначення когштивних порушень може бути застосований при плануванш д!агностичного пошуку для забезпечення ранньо! ефективно! верифшац!! змш штелектуально-мнестичних функцш.

Список лiтератури

1. Захаров В.В. Нейропсихологическиетесты: необходимость и возможность применения // Consilium medicum. — 2011. — Т. 12, № 2. — С. 98-106.

2. Левин О.С. Диагностика и лечение деменции в клинической практике/О.С. Левин — М.: МЕДпрес-информ, 2010. — 256с.

3. Мищенко Т.С. Сосудистая деменция / Т.С. Мищенко, В.Н. Мищенко // НейроNews: психоневрология и нейропсихиа-трия. — 2011. — № 2/1. — С. 32-34.

4. Преображенская И.С. Легкие и умеренные когнитивные нарушения — клинические проявления, этиология, патогенез, возможности использования ноотропной терапии// Фармате-ка. — 2013. — № s4-13. — С. 14-18.

5. Adams K.M., Grant I. Neuropsychological Assessment of Neuropsychiatry and Neuromedical Disorders. — 3rd ed. — New York, NY: Oxford University Press, 2009.

6. Bird C.M., Papadppoulou K., Ricciardelli P. et al. Monitoring cognitive changes: psychometric properties ofsix cognitive tests//British Journal of Clinical Psychology. — 2004. — Vol. 43. — P. 197-210.

7. Borson S., Scanlan J.M., Chen P., Ganguli M. The Mini-Cog as a screen for dementia: validation in a population-based sample // J. Am. Geriatr. Soc. — 2003. — 51(10). — 1451-1454.

8. McCarten J.R., Anderson P., Kuskowski M.A. et al. Finding dementia in primary care: the results of a clinical demonstration project// J. Am. Geriatr. Soc. — 2012. — 60(2). — 210-217.

9. Folstein M.F., Folstein S.E. & McHugh R.P. A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician // Journal of psychiatric research. — 1975. — 12(3). — 189-98.

10. Gualtieri T.C. Dementia Screening Using Computerized Tests // Journal of Insurance Medicine. — 2004. — Vol. 36. — P. 213-227.

11. Ismail Z, Rajji T. & Shulman K. Brief cognitive screening instruments: An update // International Journal of Geriatric Psychiatry. — 2010. — 25(2). — 111-120.

12. LessigM, Scanlan J., Naz.emiH. & Borson S. Time thattells: Critical clock-drawing errors for dementia screening//International Psychogeriatrics. — 2008. — 20(3). — 459-470.

13. Lez,ak M.D., Howieson D.B., Loring D.W. Neuropsychological assessment. — 4th ed. — New York, NY: Oxford University Press, 2004.

Милевская-Вовчук A.C.

ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского» МЗ Украины

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СКРИНИНГОВЫХ ШКАЛ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ КОГНИТИВНЫХ НАРУШЕНИЙ

Резюме. В работе рассмотрены результаты проведенного сравнительного анализа трех скрининговых шкал для оценки когнитивных нарушений: Mini-Mental state examination (MMSE), Mini-Cog test, Montreal Cognitive Assessment (MoCA). Нейропси-хологическое исследование было проведено 25 пациентам с цере-броваскулярными заболеваниями головного мозга. В результате проведенных исследований было установлено, что меньше всего времени требует выполнение теста Mini-Cog (в среднем 3 мин), проведение MMSE занимает около 10 мин, а MoCA — 13—15 мин. Длительность выполнения теста влияла на уровень утомляемости и истощения пациентов. Результаты теста Mini-Cog не зависели от исходного уровня образования, культуры и языка. Но данный тест оказался наименее чувствительным и смог диагностировать только выраженные когнитивные нарушения. Преимуществами теста MMSE были возможность определения уровня когнитивных нарушений соответственно количеству набранных баллов и значительно большая чувствительность в сравнении с тестом Mini-Cog. Наиболее чувствительным скрининговым тестом оказался MoCA, но система формализированной оценки данного теста на сегодня не предусматривает градацию по уровню сложности в зависимости от набранного количества баллов.

Таким образом, результаты проведенных исследований доказывают, что выбор нейропсихологической методики должен осуществляться с учетом конкретной клинической ситуации и условий, в которых она применяется. Данный сравнительный анализ общепринятых скрининговых шкал для определения когнитивных нарушений можно использовать при планировании диагностического поиска для ранней эффективной верификации изменений интеллектуально-мнестических функций.

Ключевые слова: когнитивные нарушения, Mini-Mental state examination, Mini-Cog test, Montreal Cognitive Assessment.

14. Moorhouse P., Rockwood K. Vascular cognitive impairment: current concepts and clinical developments//Lancet neurology. — 2008. — Vol. 7. — P. 246-255.

15. Nasreddine Z.S., Phillips N.A., Bedirian V. et al. The Montreal Cognitive Assessment (MoCA): A BriefScreening Tool For Mild Cognitive Impairment // Journal of the American Geriatrics Society. — 2005. — Vol. 53. — P. 695-699.

16. Neuchterlein K.H., Green M.F., Kern R.S. et al. The MATRICS consensus cognitive battery: Part 1. Test selection, reliability, and validity//Am. J. Psychiatry. — 2008. — 165. — 203-213.

17. Palmer K., Wang H.-X, Backman L. et al. Differential evolution of cognitive impairment in nondemented older persons // Am. J. Psychiatry. — 2002. —159. — 436-42.

18. Petersen R.C. Mild cognitive impairment as a diagnostic entity // J. Int. Med. — 2004. — 256. — 183-94.

19. Zakzanis K.K., Jeffay E. Neurocognitive variability in high-functioning individuals: Implications for the practice of clinical neuropsychology // Psychol. Rep. — 2011. — 108. — 290-300.

OmpuMaHO 25.10.15 M

Milevska-Vovchuk L.S.

SHEE «Ternopil State Medical University named

after I.Ya. Horbachevskyi» of Ministry of Health in Ukraine,

Ternopil, Ukraine

COMPARATIVE CHARACTERISTIC OF SCREENING SCALES FOR COGNITIVE IMPAIRMENT ASSESSMENT

Summary. The paper describes the results ofthe comparative analysis of three cognitive screening scales: Mini-Mental state examination (MMSE), Mini-Cog test, Montreal Cognitive Assessment (MoCA). Neuropsychological examination was conducted in 25 patients with cerebrovascular diseases. It was found out that the performance of Mini-Cog test took 3 minutes approximately, while MMSE — 10 minutes, and MoCA — 13—15 min. The duration of the test impact the level of fatigue and exhaustion of patients. The results of Mini-Cog test do not depend on the initial level of education, culture and language. However, this test was the least sensitive and could only diagnose severe and moderate cognitive impairment. Among the advantages of MMSE were the possibility to determine the level of cognitive impairment according to the number ofpoints and its higher sensitivity compared to Mini-Cog test. The most sensitive screening test was MoCA, but up to now formalized system ofthis test evaluation does not give possibility to rank the severity ofcognitive impairments, according to the number of points.

Thus, the results of the research show that the neuropsychological methods should be selected taking into account the clinical situation and the conditions in which it is conducted. This comparative analysis of cognitive screening scales can be used in the preparation of diagnostic search for effective verification of the early changes in the intellectual and mental functions.

Key words: cognitive impairment, Mini-Mental state examination, Mini-Cog test, Montreal Cognitive Assessment.

44

М1жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713

№ 8(78), 2015

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.