CC BY
23
КОНКУРС МОЛОДИХ ВЧЕНИХ
THE YOUNG SCIENTISTS CONTEST
АРТЕР1АЛБНА* Г1ПЕРТЕН31Я
УДК 616.12-008.331.1]-008.46-036.1:616.124-008.64:616.89-008.45/.48 DOI: 10.22141/2224-1485.3-4.64-65.2019.177855
Солонович А.С., Воронков Л.Г.
ДУ «ННЦ «1нституткардюлогн 1м. М.Д. Стражеска» НАМН Украни, м. Кив, Украина
Когттивна дисфункщя у пащенпв з хронiчною серцевою недостатнiстю та зниженою фракцieю викиду лiвого шлуночка на фонi ппертожчно'! хвороби
Резюме. Актуальтсть. Артерiальна гiпертензiя (АГ) е фактором ризику хротчно1 серцево1 не-достатностi (ХСН) та цереброваскулярних захворювань, що викликають зниження когнтив-них функцш. Когттивна дисфункщя (КД) часто зустрiчаеться у щй категори пацiентiв. Проте фактори i мехатзми, пов'язат з КД в оаб з артерiальною гinертензiею, ускладненою ХСН, не-достатньо вивчет. Мета до^дження: встановити клшчт та iншi фактори, пов'язат з КД, в оаб з АГ i ХСН зi зниженою фракщею викиду лiвого шлуночка. Матерiали та методи. Проведено загальноклшчне обстеження, рутинт лабораторт до^дження, електрокардюграму в 12 вiдведеннях, ехокардюграфш за стандартною методикою; використано стандартт методи психологiчного тестування: коротка шкала ощнки психiчного статусу (MMSE); проба Шульте; госптальна шкала тривоги та депреси. Когттивну дисфункщю дiагностували при ощнщ < 26 балiв за шкалою MMSE; враховувалися ощнка за Мшнесотським опитувальником якостi життя у хворих на ХСН (MLHFQ), самооцтка пащентами домашньог фiзичноi активностi з викорис-танням анкети Утверситету Дюка; дат iмуноферментного аналiзу (визначення рiвня ттер-лейкту-6, NT-proBNP, шсулшу); ультразвукова дiагностика вазодилатуючоi функци ендотелт плечовоi артери проводилася з використанням проби з реактивною гiперемiею; застосовувалися статистичт методи обробки шформаци (описова статистика, дисперсшний аналiз, корелящя Стрмена, логктична регреая). Результати. Обстежено 124 пащенти з АГ i ХСН. Наявтсть КД при ХСНзалежить вiд вку, ступеня тяжкостi ХСН, шемiчноi хвороби серця i нирковоi дис-функци. У пацiентiв з АГ, ХСН i КД вiдзначаеться гiрша яккть життя (р = 0,04), найгiрша фiзична активтсть (р = 0,037), бльш високийрiвень депреси (р = 0,032), найгiрша прихильтсть до лкування (р = 0,002), быьш високий рiвень церулоплазмту в кровi (р = 0,006), найгiрша ен-дотелш-опосередкована вазодилатащйна вiдповiдь (р = 0,049) порiвняно з особами без КД. При виконант багатофакторного аналiзу незалежними предикторами КД у пацiентiв з АГiХСНбули тривалсть гшертензи, товщина задньоi сттки лiвого шлуночка i показник за шкалою MLHFQ. Шкала MMSEбула високотформативною щодо прогнозу довгострокового виживання i настання комбiнованоi критичноi поди навть тсля коригування за вжом i класом Нью-Йорксь^ асощаци кардiологiв. Використання хворобоспецифiчноi анкети для оцтки серцевоi недостатностi мало високу тформативтсть у прогнозувант довгострокового виживання та виникнення комбшова-ноi критичноi поди у пацiентiв iз ХСН. Призначення протягом чотирьох тижтв фiксованоi ком-бшаци мельдотю з гамма-бутиробеташом на додаток до стандартного базового лкування було пов'язане зi значним полшшенням когнтивних тестiв, якостi життя й ендотелш-опосередко-ваноi вазодилатацiйноi вiдповiдiу пацiентiв 1з ХСН.
Ключовi слова: хротчна серцева недостаттсть; гшертотчна хвороба; товщина задньоi сттки лiвого шлуночка; когттивна дисфункщя; предиктори
© «Артерiальна ппертегая» / «Артериальная гапертензия» / «Hypertension» («Arterial'naâ gipertenziâ»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky A.Yu., 2019
Для кореспонденци: Солонович А.С., молодший науковий OTiBpodirnK вщдту серцево!' недостатносп, ДУ «ННЦ «1нстатут кардюлоги iменi академ^а М.Д. Стражеска» НАМН Украши», вул. Народного Ополчення, 5, м. Кшв, 02000, УкраТна; e-mail: stasyasol85@gmail.com
For correspondence: A.S. Solonovych, Junior Research Fellow at the Department of heart failure, State Institution "National Scientific Center "M.D. Strazhesko Institute of Cardiology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Narodnogo Opolcheniya st., 5, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: stasyasol85@gmail.com
APTEPIAJIbHA' Г1ПЕРТЕН31Я
Вступ
Ппертошчна хвороба (ГХ) e ввдомим фактором ризику розвитку, з одного боку, хрошчно! серцево! недостатност (ХСН), а з iншого — це-реброваскулярних захворювань, якi призводять до зниження когштивно! функцп. Когштивна дисфункцiя (КД) e доволi поширеною серед дано! категорп пащеилв i розцiнюeться як вагомий чинник зниження якост життя та прихильност до лiкування. Однак фактори i мехашзми, асощ-йованi з КД у пащенпв iз ГХ, ускладненою ХСН, наразi вивченi недостатньо.
Мета: встановити клшчш та iншi чинники, асоцшоваш з КД, у пащеилв iз ХСН та зниженою фракщею викиду лiвого шлуночка (ФВ ЛШ) на фонi гшертошчно! хвороби.
Матерiали та методи
Проведено загальноклiнiчне обстеження, ру-тиннi лабораторнi аналiзи, ЕКГ у 12 ввдведеннях, ЕхоКГ за стандартною методикою; використано стандартш методи психолопчного тестування: коротка шкала дослщження психiчного статусу (Mini-Mental State Examination — MMSE); проба Шульте; шкала HADS. Когштивною дисфунк-цieю вважався показник за шкалою MMSE < 26 балiв; враховувалися оцiнювання якост життя за опитувальником The Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire; самоощнка патентами побутово! фiзичноï активностi за допомогою анкети Ушверситету Дюка; данi iмунофермент-ного аналiзу (визначення рiвня iнтерлейкiну-6, NT-proBNP, iнсулiну); УЗ-дiагностика вазоди-латуючо! функцп ендотелiю плечово! артерп — потж-залежно! вазодилатацп плечово! артерГ! (ПЗВД) проводилася за допомогою проби з реактивною гiперемieю; застосовувалися статистичш методи обробки шформацп (описова статистика, дисперсшний аналiз, кореляцiя Спiрмена, лопс-тична регре^).
Результати та обговорення
Було обстежено 124 хворих iз ХСН. Серед об-стежених ГХ спостериалась у 92 (74,2 %), КД — у 85 (68,6 %) оаб. Не було виявлено достовiрного впливу статi, величини фракщ! викиду, а також фь бриляцп передсердь на стан когштивно'! функщ!. У той же час КД у пащенпв iз ХСН та зниженою ФВ ЛШ була достовiрно асоцшована iз супутньою ГХ та iшемiчною хворобою серця (1ХС) (р = 0,0027 та р = 0,011 вщповщно), тяжчим функщональним класом за NYHA (р = 0,027). Пащенти з когштив-ними порушеннями були достовiрно старшi за вь ком (р = 0,002), мали пршу яюсть життя за Мш-несотською анкетою (р = 0,04) та нижчий рiвень фiзичноï активностi (р = 0,03), вищий рiвень де-пресГ! за шкалою HADS (р = 0,032), нижчу швид-юсть клубочково! фшьтращ! (ШКФ) (р = 0,012), бшьшу товщину задньо! стшки лiвого шлуночка
(р = 0,047), пршу пот1к-залежну вазодилатацiйну вiдповiдь (р = 0,049) пор1вняно з пащентами без КД. Кiлькiсть балiв за шкалою MMSE прямо коре-лювала з дистанцiею 6-хвилинно! ходьби (r = 0,264; p = 0,003), piвнем ШКФ (r = 0,275; p = 0,002) та обернено — зi ступенем попршення якост життя за Мiннесoтськoю анкетою (r = —0,368; p = 0,049), в1ком (r = —0,429; p = 0,0001) та кшьюстю балiв за шкалою HADS-D (r = -0,257; p = 0,04).
За результатами двoхвимipнoгo pегpесiйнoгo аналiзу, предикторами когштивно! дисфункцп у дoслiджуваних 1з ХСН на Фон1 ГХ були товщина задньо! ст1нки л1вого шлуночка (сшввщношення шанс1в (СШ) = 13,14; 95% дов1рчий iнтеpвал (Д1)
3.0-30,86; р = 0,009) та товщина мгжшлуночко-во! перегородки (СШ = 11,27; 95% Д1 2,9-23,04; р = 0,005). Ризик КД у дослщжуваних був асощ-йований з вжом (СШ = 1,07; 95% Д1 1,03-1,11; р = 0,002), наявшстю гiпеpтензивнoгo серця (СШ = 2,80; 95% Д1 1,28-6,13; р = 0,001), 1ХС (СШ = 1,15; 95% Д1 1,06-1,24; р = 0,005) та серцево! недoстатнoстi (СШ = 1,02; 95% Д1 1,0011,03; р = 0,038), III-IV класом NYHA (СШ = 2,68; 95% Д1 1,22-5,87; р = 0,002), пршою яюстю життя за Мiннесoтськoю анкетою (СШ = 1,02; 95% Д1 1,0002-1,04; р = 0,033), вищими р1вням це-pулoплазмiну плазми кров! (СШ = 1,02; 95% Д1
1.01-1,03; р = 0,006). Менший ризик розвитку КД мали пащенти з кращою Ф1зичною активнiстю (СШ = 0,96; 95% Д1 0,94-0,99; р = 0,004), кращою прихильшстю до лiкування (СШ = 0,77; 95% Д1 0,60-0,98; р = 0,031), вищою ШКФ (СШ = 0,98; 95% Д1 0,96-0,996; р = 0,004) та ПЗВД (СШ = 0,90; 95% Д1 0,83-0,98; р = 0,013). У багатoвимipнoму аналiзi, скоригованому за в1ком та статтю, незалеж-ними предикторами КД виявились: товщина задньо! стшки л1вого шлуночка (СШ = 14,73; 95% Д1 1,53-32,75; р = 0,027), тривалють ГХ (СШ = 1,08; 95% Д1 1,01-1,15) та кшьюсть балiв за Мшнесот-ською анкетою (СШ = 1,03; 95% Д1 1,003-1,07).
При пoбудoвi кривих виживання шкала MMSE мала високу шформатившсть ввдносно прогнозування довгостроково! виживаносп та настання комбшовано! критично! поди у пащен-т1в !з ХСН та зниженою ФВ ЛШ на фон ГХ на-в1ть тсля корекцп пopiвнюваних груп за вжом та функцioнальним класом за NYHA, у той час як використання проби Шульте показало низь-ку прогностичну шформатившсть ввдносно виживання i достатню шформатившсть щодо настання комбшовано! критично! под!!, що, однак, швелюеться п1сля корекцп пор1внюваних груп за в1ком та функц1ональним класом NYHA. Вклю-чення в прогностичний алгоритм оцшки суми бал1в тдшкали депресп HADS дозволило зб!ль-шити ступ1нь достов1рност1 р1зниц1 м1ж пор1вню-ваними групами пац1ент1в !з КД i без КД як в1д-носно довготривало! виживаност1, так i настання комбшовано! критично! под!!.
APTEPIMbHA* Г1ПЕРТЕН31Я
Бшьше половини хворих i3 ХСН та зниженою ФВ ЛШ на фон ГХ мали низьку та середню при-хильн1сть до л1кування, яка була поеднана з пр-шими показниками когн1тивних тест1в. Дан1 щодо зв'язку прихильност1 до л1кування з результатами когнггивних тест1в, отриман1 за допомогою розро-блено! нами анкети, були пор1внянними з такими за анкетою Моргсю — Гр1на, однак на вщмшу в1д анкети Морюю — Гр1на використання хворобоспе-циф1чно! анкети для оц1нки серцево! недостатносл мае високу 1нформативн1сть щодо прогнозування довгостроково! виживаност1 та настання комбшовано! критично! под!! у хворих 1з ХСН та зниженою ФВ ЛШ.
Прийом упродовж чотирьох тижшв пац1ентами з ХСН з1 зниженою ФВ ЛШ фжсовано! комбшащ! мельдон1ю з гамма-бутиробета!ном (кап1кор), яка додавалась до стандартного базового лжування, супроводжувався в них достов1рним покращен-ням стандартизованих показниюв когн1тивних тест1в, якост1 життя та ендотелш-залежно! вазо-дилатащ!.
Висновки
КД у пащент1в 1з ХСН та зниженою ФВ ЛШ асоцшована з ГХ, 1ХС, тяжк1стю СН. Пащенти з КД, достов1рно старш1 за в1ком, мають пр-шу як1сть життя, нижчу ф1зичну актившсть та вищий р1вень депресивних прояв1в пор1вняно з пац1ентами без КД. Когштивна дисфункция поеднана з бшьш низьким р1внем ШКФ, бшьшою товщиною задньо! ст1нки л1вого шлуночка, а та-кож г1ршим станом ПЗВД пор1вняно з пац1ентами без КД.
За результатами багатовим1рного анал1зу, неза-лежними предикорами КД у пащенпв 1з ХСН на фош ГХ е товщина задньо! стшки л1вого шлуночка, тривалють ГХ та прша як1сть життя.
Оц1нка стану когштивних функцш за шкалою MMSE може бути рекомендована у пащеилв 1з ХСН та зниженою ФВ ЛШ на фош ГХ для стратифжащ! ризику настання смертельного наслщку або комбь новано! критично! под!! (смерть або госп1тал1зац1я через серцево-судинш причини) при тривалому спостереженн1 незалежно в1д в1ку хворих та !х функ-ц1онального класу за NYHA.
Ощнка прихильност1 до л1кування, асоцшована з1 станом КФ, у пащенлв 1з ХСН та зниженою ФВ ЛШ на фош ГХ рекомендована для стратифь кащ! ризику несприятливого кл1н1чного прогнозу впродовж 27,5 мюяця, що обГрунтовуе вид1лення вщповщно! групи пац1ент1в з низьким/середн1м комплаенсом для !х б1льш ретельного диспансерного спостереження. Для зазначено! ощнки прогнозу рекомендована хворобоспециф1чна анкета для ощнки серцево! недостатност1, при сум1 бал1в за якою < 8 в пащента е бшьш висока ймов1ршсть невиживання впродовж наступних 27,5 мюяця, н1ж у пащент1в 1з сумою бал1в 8—10.
У гемодинамiчно стабiльних пацieнтiв Í3 ХСН на фош ГХ, яю мають noMipHi когнiтивнi пору-шення (MMSE — 24—26 балiв) на фош базово! те-рапп ХСН, рекомендоване додаткове призначення модулятора ендoтелiaльнoi функци — фжсовано! лжарсько! комбшацп мельдошю (180 мг) з гамма-бутиробета!ном (60 мг) для покращення !х когш-тивних функцiй, якoстi життя та стану ендотель ально! функци.
Конфлжт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщ-сутнiсть кoнфлiкту iнтеpесiв при пщготовщ дано! стaттi.
Список лператури
1. Cowie M.R., Fox K.F., Wood D.A., Metcalfe C, Thompson S.G., Coats A.J.S., Poole-Wilson P.A., Sutton G.C. Hospitalization of patients with heart failure. A population-based study. European Heart Journal. June 2002. 23(11). 877-85. Режим доступу: https://doi.org/10.1053/euhj.2001.2973.
2. Chong V.H., Singh J., Parry H., Saunders J., Chowd-hury F., Mancini D.M., Lang C.C. Management of noncardiac comorbidities in chronic heart failure. Cardiovasc Ther. Oct 2015. 33(5). 300-315. doi: 10.1111/1755-5922.12141.
3. Морозова Т.Е., Рыкова С.М. Сердечно-сосудистые заболевания и когнитивные нарушения. Consilium medicum. 2010. 12(9). 12-6.
4. Jankowska-Polanska B., Kusnierz M., Jaroch J., Uchma-nowicz I. Impact of cognitive function on compliance with treatment in heart failure. Journal of Education, Health and Sport. 2017. 7(2). 392-414. doi: 10.5281/zenodo.400294.
5. Borson S. Cognition, aging, and disabilities: conceptual issues. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America. 2010. 21(2). 375-82.
6. Стуров Н.В., Манякин И.С., Басова Е.А. Сосудистая энцефалопатия при артериальной гипертензии как сочетание когнитивных нарушений и органического поражения головного мозга. Трудный пациент. 2011. 9(1). 26-9.
7. Celutkiené J., Vaitkevicius A., Jakstiené S., Jatusis D. Expert Opinion-Cognitive Decline in Heart Failure: More Attention is Needed. Card. Fail. Rev. 2016. 2(2). 106-9. doi: 10.15420/ cfr.2016:19:2.
8. Polidori M.C., Mariani E., Mecocci P., Nelles G. Congestive heart failure and Alzheimer's disease. Neurol. Res. 2006 Sep. 28(6). 588-94.
9. Воронков Л.Г., Солонович А.С. Когштивна дисфункщя при хрошчнш серцевш недостатностк мехашзми, на^дки, можливостi корекцп. Серцева недостатшсть та коморбiднi стани. 2017. № 2. С. 39-46.
10. Hajduk A.M. Cognitive impairment and self-care in heart failure. Clinical Epidemiology. 2013. 5. 405-15.
11. Воронков Л.Г., Паращенюк Л.П. Качество жизни при сердечной недостаточности: актуальные аспекты. Серцева недостатшсть. 2010. № 2. С. 12-6.
12. Sohani Z.N., Samaan Z. Does depression impact cognitive impairment in patients with heart failure? Card. Research. and Practice. 2012. 524325.
13. Martje H.L., van der Wal M.H., Jaarsma T., Dirk J. van Veldhuisen. Non-compliance in patients with heart failure; how
APTEPIAJIbHA' Г1ПЕРТЕН31Я
can we manage it? The European Journal of Heart Failure. 2005. 7(1). 5-17.
14. Tan L.B., Williams S.G., Tan D.K et al. ESC Pocket Guidelines for the diagnosis and treatment of chronic heartfailure. 2016. 56p.
15. Tan L.B., Williams S.G., Tan D.K.., Cohen-Solal A. So many definitions of heart failure: are they all universally valid? A
critical appraisal. Expert. Rev. Cardiovasc. Ther. 2010. 8. 217228. doi: 10.1586/erc.09.187.
16. Ponikowski P., Anker S.D., Habib K.F. et al. Heart failure: preventing disease and death worldwide. ESC Heart Failure. 2014. 1. 4-25. doi: 10.1002/ehf2.12005.
OTpuMaHO 07.06.2019 ■
Солонович А.С., ВоронковЛ.Г.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии им. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины, г. Киев, Украина
Когнитивная дисфункция у пациентов с хронической сердечной недостаточностью и сниженной фракцией выброса левого желудочка на фоне гипертонической болезни
Резюме. Актуальность. Артериальная гипертензия (АГ) является фактором риска хронической сердечной недостаточности (ХСН) и цереброваскулярных заболеваний, вызывающих снижение когнитивных функций. Когнитивная дисфункция (КД) часто встречается у этой категории пациентов. Тем не менее факторы и механизмы, связанные с КД у лиц с артериальной гипертензией, осложненной ХСН, недостаточно изучены. Цель исследования: установить клинические и другие факторы, связанные с КД, у лиц с АГ и ХСН со сниженной фракцией выброса левого желудочка. Материалы и методы. Проведены общеклиническое обследование, рутинные лабораторные исследования, электрокардиограмма в 12 отведениях, эхокардиография по стандартной методике; использованы стандартные методы психологического тестирования: краткая шкала оценки психического статуса (MMSE); проба Шульте; госпитальная шкала тревоги и депрессии. КД диагностировали при оценке < 26 баллов по шкале MMSE; учитывались оценка по Миннесотскому опроснику качества жизни у больных с ХСН (MLHFQ); самооценка пациентами домашней физической активности с использованием анкеты Университета Дьюка; данные иммуноферментного анализа (определение уровня интерлейкина-6, !ЫТ-ргоВМР, инсулина); ультразвуковая диагностика вазодилатирующей функции эндотелия плечевой артерии проводилась с использованием пробы с реактивной гиперемией; применялись статистические методы обработки информации (описательная статистика, дисперсионный анализ, корреляция Спирмена, логистическая регрессия). Результаты. Обследованы 124 пациента с АГ и ХСН. Наличие КД при ХСН зависит от
возраста, степени тяжести ХСН, ишемической болезни сердца и почечной дисфункции. У пациентов с АГ, ХСН и КД отмечаются худшее качество жизни (р = 0,04), худшая физическая активность (р = 0,037), более высокий уровень депрессии (р = 0,032), худшая приверженность к лечению (р = 0,002), более высокий уровень церулоплазмина в крови (р = 0,006), худший эндотелий-опосредованный вазодилатационный ответ (р = 0,049) по сравнению с лицами без КД. При выполнении многофакторного анализа независимыми предикторами КД у пациентов с АГ и ХСН были продолжительность гипертензии, толщина задней стенки левого желудочка и показатель по шкале MLHFQ. Шкала MMSE была высокоинформативной в отношении прогноза долгосрочной выживаемости и наступления комбинированного критического события даже после корректировки по возрасту и классу Нью-Йоркской ассоциации кардиологов. Использование болезнь-специфической анкеты для оценки сердечной недостаточности имело высокую информативность в прогнозировании долгосрочной выживаемости и возникновения комбинированного критического события у пациентов с ХСН. Назначение в течение четырех недель фиксированной комбинации мельдония с гамма-бутиробетаином в дополнение к стандартному базовому лечению было связано со значительным улучшением когнитивных тестов, качества жизни и эндотелий-опосредованного вазодилатационного ответа у пациентов с ХСН.
Ключевые слова: хроническая сердечная недостаточность; гипертоническая болезнь; толщина задней стенки левого желудочка; когнитивная дисфункция; предикторы
A.S. Solonovych, L.G. Voronkov
State Institution "National Scientific Center "M.D. Strazhesko Institute of Cardiology" of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Cognitive impairment in patients with chronic heart failure and reduced left ventricular ejection fraction on the background
of hypertension
Abstract. Background. Arterial hypertension (AH) is a risk factor for both chronic heart failure (CHF) and cerebrovascular diseases that cause cognitive decline. Cognitive impairment (CI) is common among this category of patients. However, the factors and mechanisms associated with CI in persons with hypertension complicated by CHF are underinvestigated. The purpose was to establish clinical and other factors associated with CI in persons with AH and CHF with reduced left ventricular ejection fraction. Materials and methods. General clinical
examination, routine laboratory tests, 12-lead electrocardiogram, echocardiography according to the standard procedure; standard psychological testing methods: Mini-Mental State Examination (MMSE); Schulte test; Hospital Anxiety and Depression Scale. CI was considered with MMSE score < 26 points; quality of life evaluation by the Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire (MLHFQ); self-esteem by patients of domestic physical activity using the Duke University questionnaire; enzyme-linked immunosorbent assay (determination
АРТЕР1АЛБНА* Г1ПЕРТЕН31Я
of the level of interleukin-6, NT-proBNP, insulin) results were taken into account; ultrasound diagnosis of vasodilating function of the brachial artery endothelium was performed using a test with reactive hyperemia; statistical methods of information processing (descriptive statistics, dispersion analysis, Spearman correlation, logistic regression) were applied. Results. One hundred twenty-four patients with AH and CHF were examined. The presence of CI in CHF depends on the age, severity of CHF, coronary heart disease and renal dysfunction. Patients with AH, CHF and CI have worse quality of life (p = 0.04), worse physical activity (p = 0.037), higher depression level (p = 0.032), worse adherence to treatment (p = 0.002), higher blood ceruloplasmin level (p = 0.006), worse endothelium-mediated vasodilatory response (p = 0.049) compared with persons without CI. In multivariate analysis, the independent
predictors of CI in patients with AH and CHF were duration of hypertension, left ventricular posterior wall thickness and the MLHFQ score. The MMSE was highly informative regarding the prediction of long-term survival and the onset of a combined critical event even after adjustment to age and New York Heart Association class. Using the heart failure disease-specific questionnaire had a high informativity for prediction long-term survival and the onset of a combined critical event in patients with CHF. Prescription for four weeks of fixed combination of meldonium with gamma-butyrobetaine in addition to the standard basic treatment was associated with significant improvement of cognitive tests, quality of life, and endothelium-mediated vasodilatory response in patients with CHF. Keywords: chronic heart failure; hypertension; left ventricular posterior wall thickness; cognitive impairment; predictors
