CC BY
14
Науковий в1сник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш iMeHi С.З. 1жицького. Серiя: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9632 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:615.28:638.1
Efficiency of application of modern sanitation supplies in beekeeping
M.V. Leshchyshyn, I.V. Dvylyuk, MM. Rykniuk
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 11.11.2019 Received in revised form
13.12.2019 Accepted 16.12.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-098-768-93-08 E-mail: mykhailo. leshchyshyn@gmail. com
Leshchyshyn, M.V., Dvylyuk, I. V., & Rykniuk, M.M. (2019). Efficiency of application of modern sanitation supplies in beekeeping. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(96), 185-191. doi: 10.32718/nvlvet9632
The article presents the results of studies of the effect of commercial disinfectants registered in Ukraine and allowed for use in beekeeping, as well as a comparative characteristic of their effectiveness in the disinfection of wooden beehive structures. The research was conducted on the basis of the departments of hygiene, sanitation and general veterinary prevention and technology of production and processing of products of small animals of the Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhytskyi and SLW "Biolab" Food and Veterinary Diagnostic Laboratory (Ostroda, Poland). For research in the spring and summer period 4 groups of test objects were formed on the principle of analogues. Distilled water was used to control disinfection (test group 1). In the second experimental group for disinfection used "Brovadez-20" (active substance benzalkonium chloride 0.5%), in the third experimental group гру "Vetox-1000" (active substance hypochlorite 0.3%) and in the fourth experimental group - "Sumerian silver"(active ingredient of 10% citrate of Argentum citrate). In a comparative analysis of the effectiveness of the disinfectants of the II, III and IV groups, the growth of gram-positive (Streptomyces badius, Curtobakterium) and gram-negative bacteria (Xanthomonas hyacinthi, Pseudomonas alcaligenes, Acidovorax defluvii) was detected, respectively, among the endophores. In the current literature, information on the threat to the health of the honey bee detected by microorganisms is missing. According to the research, certain differences between the effectiveness of disinfectants have been established. It was found that the total microbial number (BMI) was 0.15% in group II, 0.16% in group III and up to 0.10% in group IV relative to control. It was found that the Sumer silver disinfectant at 10% concentration provides the best bactericidal effect (P < 0.001). In a comparative intergroup analysis of the effectiveness of disinfectants, it was found that in the conditions of the experiment, the level of bactericidal activity was the highest in the experiment with the SMC in the case of the use of "Sumer silver" was 32.3% and 34.4% better compared to "Brovades-20" and "Vetox-1000", respectively. The use of "Sumerian silver" allows you to get the desired result 10 and 4 times faster than the disinfectants "Brovadez-20" and "Vetox-1000" respectively.
Key words: honey bees (Apis mellifera), hive, desinfection, nanopartale.
Ефектившсть застосування сучасних саштарно-ппешчних засоб1в у бджiльництвi
М.В. Лещишин, 1.В. Двилюк, М.М. Рихнюк
Лъв1всъкий нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iменi С.З. Lжщького, м. Львiв, Украгна
У статтi наведено резулътати до^дженъ дп комерцтних дезiнфектантiв, зареестрованих в Укран та дозволених для ви-користання у бджiлъництвi, а також наведена порiвнялъна характеристика гх ефективностi за дезтфекцп дерев 'яних конструк-цт вулиюв. До^дження проводили на базi кафедр гтени, саштари та загалъно! ветеринарног профтактики та технологи виро-бництва i переробки продукцн дрiбних тварин Лъвiвсъкого нащоналъного утверситету ветеринарног медицини та бютехнологт
iMeHi С.З. Гжицького та ветеринарно'! дiагностичноiлабораториSLW "Biolab" (м. Оструда, Польща). Для до^дженьу весняно-лтнт перюд на 4 групах тест-об 'eктiв сформованих за принципом аналогiв. Для контролю дезтфекцИ (I до^дна група) викори-стовували дистильовану воду. УII до^днт грут для дезтфекци використовували "Бровадез-20" (дюча речовина бензалкотю хлорид 0,5%), у III до^днт груш - "Ветокс-1000" (дюча речовина натрт гтохлорит 0,3%) i у IV до^днт груш - "Шумерське срiбло " (дюча речовина цитрат Аргентуму цитрат Курпуму 10%). За порiвняльного аналiзу ефективностi дезтф^ючих засобiв II, III i IV груп було виявлено ркт грампозитивних (Streptomyces badius, Curtobakterium) та грамнегативних бактерш (Xanthomonas hyacinthi, Pseudomonas alcaligenes, Acidovorax defluvii) вiдповiдно серед спороутворючих мiкрооганiзмiв було виявлено (Bac. endo-phyticus). У сучастй лiтературi тформащя про загрозу для здоров 'я медоносног бджоли виявлених мiкроорганiзмiв вiдсутня. За результатами до^джень встановлено певт мiжгруповi рiзницi ефективностi дезтф^ючих засобiв. Виявлено, що загальне мтробне число (ЗМЧ) на 0,15% у II грут, 0,16% у III групi та до 0,10% у IV групi вiдносно контролю. Встановлено, що дезiнфiкую-чий засiб "Шумерське срiбло" у 10% концентрацИ забезпечуе кращий бактерицидний ефект (P < 0,001). За порiвняльного мiжгру-пового аналiзу ефективностi дезiнфiкуючих засобiв встановлено, що в умовах експерименту за рiвнем ЗМЧ найвищий рiвень бактерицидног активностi був виражений у випадку застосування "Шумерського срiбла" був кращим на 32,3% та 34,40% вiдносно до "Бровадезу-20" та "Ветоксу-1000" вiдповiдно. Застосування "Шумерського срiбла" дозволяе отримати бажанийрезультат в 10 та 4рази швидшеу порiвняннiз дезтф^ючимизасобами "Бровадез-20" та "Ветокс-1000" вiдповiдно.
Ключовi слова: медоносш бджоли (Apis mellifera), вулик, дезiнфекцiя, нанопрепарати
Вступ
Загальновщомо, що проблема збереження здоров'я медоносних бджш щораз гострше постае перед спе-щалютами та науковцями цшого свпу. Зокрема, рь вень антропогенного навантаження як на бджолину ам'ю, так i на середовище !! юнування настшьки зна-чний, що ставить тд загрозу юнування медоносно! бджоли (Apis mellifera L), як виду (Vishchur et al., 2016; Kulhanek et al., 2017; Kovalskyi et al., 2018; Vishchur et al., 2019; Kovalchuk et al., 2019). Додатко-вим негативним фактором на фош антропогенного навантаження е виникнення, розвиток та поширення захворювань бджш рiзноманiтно! етюлогл.
Зокрема, в останне десятилптя простежуеться за-грозлива тенденщя масово! загибелi бджш светового масштабу, яку характеризують як колапс бджолино! ам'! (синдром CCD) (van Engelsdorp et al., 2017). Серед основних причин масово! загибелi медоносних бджш видiляють: шфекцшш та швазшш хвороби, застосування пестицидiв та шших хiмiчних засобiв у рослиннищга, експлуатащя бджш в умовах монокультур, безконтрольш промисловi перемщення бджоли-них амей з одного регюну в другий (Chen et al., 2008; Guzman-Novoa et al., 2010; Cloyd, 2019). Важливим роздшом превентивно-профшактичних робгт у систе-мi забезпечення здоров'я медоносних бджш посщае комплекс санiтарно-гiгiенiчних заходiв, зокрема, дез-iнфекцiя (Romanchenko et al., 2015). Серед вщомих на сьогодшшнш день дезiнфiкуючих засобiв, як1 викори-стовуються у бджiльництвi та найбшьш уживанi у свiтовiй практицi е препарати на осюда формальдеп-ду 65%, перекису водню 20%, оцтово! кислоти 10% та молочно! кислоти 5%. В основу !х розробки покладе-ний принцип унiверсальностi та ефективносп дй' на широкий спектр патогенно! та умовно-патогенно! мiкрофлори. Проте шформащя щодо безпечностi дезiнфiкуючих засобiв як для органiзму медоносних бджш i !х продукцi!, так i для довк1лля, е досить об-меженою i вимагае бiльш ширшого висвiтлення й вивчення. Серед зареестрованих на ринку Укра!ни та дозволених для застосування у бджшьнищга дезшфь куючих засобiв е лише препарати на осюш безалко-нш хлориду, натрш гiпохлориту та наноформи цитрату Купруму i Аргентуму. Тому, в останш роки, з
розвитком сучасних технологш синтезу хiмiчних засобiв, зокрема, отриманих за допомогою нанотех-нологiй, виникае iнтерес до вивчення !х дезшф^ю-чих властивостей (Rizzello & Pompa, 2014). Наноспо-луки, в тому числi органiчно! природи, володiють високою хiмiчною активнiстю з вираженим антибак-терiальним ефектом (Yegorova et al., 2014). Зокрема, наночастинки металiв часто розглядаються як альтер-нативнi протимiкробнi агенти (Besinis et al, 2014). За прямого контакту з бактерiальними мембранами, виникають мехашчш пошкодження або окислюваль-ний стрес (Peng et al., 2017; Slavin et al., 2017). Вщома велика кшьшсть робiт, спрямованих на вивчення ан-тибактерiальних властивостей наночастинок металiв (Morones et al., 2005; Shahverdi et al., 2007; Natarajan et al., 2010; Lara et al., 2011; Kisterskaya et al., 2012; Ouay & Stellacci 2015; Vimbela et al., 2017), як агенпв, що володшть широким спектром антибактерiально! ак-тивносп без розвитку резистентносп мiкроорганiзмiв.
Тому, метою наших дослщжень було провести са-нiтарно-гiгiенiчну оцшку засобiв, як1 використову-ються у бджшьнищга щодо мiкрофлори внутрiшньо! частини дерев'яних вулишв.
Матерiал i методи дослщжень
Дослщження проводили на базi кафедр гiгiени, са-нiтарi! та загально! ветеринарно! профiлактики, технологи виробництва i переробки продукцп дрiбних тварин, нормально! та патологiчно! морфологи i судо-во! ветеринарп Львiвського нацiонального ушверси-тету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького та ветеринарно! дiагностично! лаборатори SLW "Biolab" (м. Оструда, Польща). У дослщження включили дезiнфiкуючi засоби, зарее-строванi на ринку Укра!ни та дозволенi для застосування у бдж1льницта - Бровадез-20, Ветокс-1000 i Шумерське срiбло.
"Бровадез-20" - дезшфектант, який мiстить дiючу речовину - бензалконiю хлорид i використовуеться для дезiнфекцi! вуликiв, рамок та шшого обладнання на пасiках. Препарат застосовують у виглядi робочих розчишв, якi готують шляхом змiшування концентрату з нехлорованою водою, шляхом зрошування. У бдж1льнищга використовуеться робочий розчин у
0,5% (5 mj Ha 1 j Bogu). MimMajBHHH Hao eKono3H^l -10-12 rog.
"BeT0KC-1000" - ge3iH^eKTaHT, aKHH MioTHTB giroHy penoBHHy - HaTpiro rinoxjopHT. MexaHi3M gil 6a3yeTBoa Ha yTBopeHi aToMapHoro KHCHro, aKHH e chjbhhm okhc-hhkom. 3aoToooByroTB gja ge3m^e^il ByjHKiB, CTijB-HHKiB Ta iHmoro naoiHHH^Koro iHBeHTapro mjaxoM 3pomyBaHHa. nepeg 3acTooyBaHHaM npenapaT po3BogaTB y oniBBigHomeHHi 1 HaoTHHa MaToHHoro po3HHHy "Be-tokc-1000" i 3 HaoTHHH HexjopoBaHol nHTHol Bogu, ^o go3Bonae oTpHMaTH ge3rn$eKTaHT i3 BMioToM giroHol peHoBHHH 0,3%. MimMajBHHH Hao eKono3H^l - 4 rog.
"ffiyMepoBKe opi6jo" npegoTaBjae oo6oro KoMnjeK-chhh npenapaT Ha ooHoBi HaHo^opM (po3MipoM MojeKy-jh - 50 mkm) цнтpaтy KynpyMy Ta цнтpaтy ApreHTyMy y piBHoMy oniBBigHomeHHi (1 : 1). E^eKTHBHHH ge3iH$i-KyroHHH 3aoi6 npoTH 6ijBmooTi THniB naToreHHHx MiK-poopraHi3MiB. 3aoi6 3aoToooByroTB gja ge3m^e^il y BHraagi po6oHHx po3HHHiB mjaxoM 3pomyBaHHa, aKi roTyroTB 3a gonoMororo 3MimyBaHHa кoнцeнтpaтy i3 HexnopoBaHoro nHTHoro Bogoro (100 mj giroHol peHoBHHH Ha 1 j Bogu), ^o go3Bojae oTpHMaTH ge3rn$eKTaHT i3 BMioToM giroHol peHoBHHH 10% 3 MimManBHHM HaooM eKono3H^l - 1 rog.
,fl,ja BH3HaHeHHa 6aктepнцнgнol aKTHBHooTi ge3iH^i-KyroHHx 3aoo6iB 6yjo o^opMoBaHo 4 rpynu TeoT-o6'eKTiB: I gocjigHa rpyna (gHCTHjBoBaHa Boga). y II gocjigmH rpyni gja ge3m^e^il BHKopHCToByBajH "EpoBage3-20" (giroHa peHoBHHa 6eH3ajKoHiro xjopug 0,5%), y III gocmgmn rpyni - "BeToKC-1000" (giroHa peHoBHHa HaTpiro rinoxjopHT 0,3%) i y IV gocmgmn rpyni - "ffiyMepoBKe opi6jo" (giroHa peHoBHHa цнтpaт ApreHTyMy цнтpaт KypnyMy 10%). nonepegHro nigro-ToBKy TeoT-o6'eKTiB 3gincHroBanu mjaxoM MexaHiHHoro oHH^eHHa, nioja Horo npoBejH lx ge3m^eKqiro MeTogoM
TeoT-o6'eKToM 6yja o6paHa BHyTpimHa noBepxHa 6araToKopnyoHoro ByjHKa. nioja eKono3H^l ge3iH^i-KyroHHx 3aoo6iB, aKa, BignoBigHo go HaoTaHoBH, CKjaga-ja 10-12 rog gjia II, 4 rog gjia III i 1 rog gjia IV rpyn, 3gincHroBanu KompojB aKooTi lx ge3m^eKqil. nno^y 3MHBy 100 cm2 (10x10 cm) o6MexyBajH 3a gonoMororo Tpa^apeTy. ,fl,ja Big6opy npo6 BHKopHCToByBajH CTepu-jBHi TpaHonopTi npo6ipKH "Bojeo" 3 0,9% po3HHHoM NaCl (2 mj) (puc. 2).
Phc. 2. CTepHJBHi TpaHonopTi npo6ipKH "Bojeo"
^ja BH3HaHeHHa 3arajBHoro MiKpo6Horo HHCja (3M^) BHKopHCToByBajH noxHBHe oepegoBH^e TpunToH ooeBHH arap (TSA). nepiog iHKy6a^l CTaHoBHB 24 rog, npu BigcyTHooTi pooTy iнкy6aцiro npogoBxyBajH go 48 rog 3a TeMnepaTypu +37 ± 1 °C.
^ja BHaBjeHHa BHgiB pogy Streptococcus i Staphylococcus 3acToooByBajH KpoB'aHHH arap. nepiog iHKy6a^l CTaHoBHB 24 rog, npu BigcyTHooTi pooTy iHKy-6aцiro npogoBxyBajH go 48 rog 3a TeMnepaTypu +37 ± 1 °C.
^ja BHaBjeHHa rpaMHeraTHBHHx 6aKTepin BHKopuo-ToByBajjH arap McConkey 3 nogajiBiHHM lx gu^epeH^-
roBaHHaM 3a pe3yjBTaTaMH 36pogxyBaHHa jaKTo3H. nepiog iHKy6a^l CTaHoBHB 24 rog, npu BigcyTHooTi pooTy iHKy6a^ro npogoBxyBajH go 48 rog 3a TeMnepaTypu +37 ± 1°C.
3 MeToro BHaBjeHHa rpu6iB BHKopHCToByBajH arap Ca6ypo. nepiog iHKy6a^l CTaHoBHB 48 rog 3a TeMnepa-Typu +37 ± 1 °C.
nioja nooiBy gocjigxyBam npo6u iHKy6yBajH B TepMooTaTi Security, 382 L, Heratherm, Thermo Fisher. nigpaxyHoK 3M^ 3 po3paxyHKy Ha 1cm3 3MHBiB 3a 3ara-jbho npHHHaToro MeTogHKoro (Yakubchak et al., 2005) Ta lx nogajBmy igeHTH^iKa^ro npoBejH Ha Mao-oneKTpoMeTpi Microflex LT/SH MALDI-MS System. ,fl,ja iffrepnpeTa^l gaHHx BHKopHCToByBajH 3HaHeHHa 6ajBHol mKajH giana3oHoM 2,00-3,00 - bhcokhh piBeHB igeHTH^iKa^l, chmbojh (+++), 3eneHHH Kojip; 1,70 -HH3BKHH piBeHB igeHTH^iKa^l (+), xobthh Kojip; 0,001,69 - BigcyTHioTB igeнтн^iкaцil opraHi3My (-), HepBo-hhh Kojip.
Pe3y^tTaTH Ta ix oßroBopeHHH
3a pe3yjBTaTaMH goonigxeHB aHTHMiKpo6Hol gil ge3-iH^eKTamiB, HaBegeHHMH y (Ta6j. 1), BCTaHoBjeHo, ^o 3a yMoB 3acTooyBaHHa ge3iH^iKyroHoro 3aoo6y "ffiyMep-CBKe opi6jo" cnocTepiraBoa MeHmun pioT MiKpoopraHi3-MiB y nopiBHaHHi 3 iHmHMH goonigxyBaHHMH 3aoo6aMH. TaK, 3M"? y 3MHBax i3 noBepxoHB TeoT-o6'eKTiB CKjaga-jo 2,00x104 KyO/oM3 y KoHTpojBHin rpyni, 3,13x10! KyO/oM3 (P < 0,001) y II gocjigmn rpyni, 3,26x10! KyO/oM3 (P < 0,001)y III gocmgmn rpyni Ta y IV goonigHin rpyni He nepeBH^yBajo 2,10x10! KyO/oM3 (P < 0,001).
3pomyBaHHa 3a gonoMororo o6npHCKyBaHa PocHHKa-2 (pnc. 1).
Phc. 1. O6npHCKyBaH PocHHKa-2
Таблиця 1
Динамжа мжробюлопчних показник1в змив1в з внутршшх стшок вулик1в за умов застосування дезшфектанпв (M ± m, n = 3)
Групи Засоби Концентрацш р-ну, % ЗМЧ, КУО/ см3 змиву Динамжа контамшацп, % Експозищя
I II III Контроль H2O Бровадез-20 Ветокс-1000 0,5% 0,3% 2,00х104 ± 5,77 3,13x10' ± 4,37*** 3,26x10' ± 4,48*** II-I 0,15 III-I 0,16 III-II 103 10-12 год 4 год
IV Шумерське Срiбло 10% 2,10x101 ± 2,08*** IV-I 0,10 IV-II 67,70 IV-III 65,60 1 год
Примтка: * - P < 0,05-0,02; ** - P < 0,01; *** - P < 0,001
Контроль якосп дезшфекцп показав незначну р1з-ницю ефективносл дез1нф1куючо! до, яка була вищою на 3% у III дослвднш груш пор1вняно з II. Д1я дезшфектанпв призводила до зниження ЗМЧ до 0,15%, 0,16% i 0,10% вщповщно, у II, III i IV групах пор1вня-но до контролю. Серед досладжуваних дезiнфiкуючих засобiв кращi показники ефективностi дезшфекцп дерев'яних поверхонь вулишв спостерiгалася у IV дослiднiй груш, де застосовували дезшфшуючий засiб "Шумерське срiбло". Встановлено, що за дезшфекцп дерев'яних поверхонь тест-об'екпв найкращий бакте-рицидний ефект у IV груш одноразового застосування дезшф^ючих засобiв був на 32,3% та 34,4% бшь-
шим, нiж у II та III групах ввдповвдно. Отриманi результата щодо вдентифшацп мiкрофлори до i пiсля обробки дослвджуваними дезшф^ючими засобами за допомогою мас-спектрометра показали, що у конт-рольнiй групi знаходиться значно б№ше рiзноманiття iдентифiкованих мiкроорганiзмiв, шж у дослвджува-них групах.
!дентифшашя мiкроорганiзмiв у змивах тест-об'екпв за ди дезiнфiкуючого засобу "Бровадез-20" у 0,5% концентрацп було виявлено грампозитивнi (Streptomyces badius), грамнегативнi (Xanthomonas hyacinthi) та спороутворюючi мiкроорганiзми (Bac. endophyticus) (рис. 3).
, 3. I поживне середовище (TSA), II поживне середовище кров'яний агар. Рют А (Xanthomonas hyacinthi) В (Streptomyces badius), та С (Bac. endophyticus) на внутршнш поверхш вулик1в
Серед iзольованих культур у тест-об'ектах III гру- грамнегативнi пи за ди 0,3% дезiнфiкуючого засобу "Ветокс-1000" genes) (рис. 4). було виявлено грампозитивш (Curtobakterium) та
мiкроорганiзми (Pseudomonas alcali-
Серед 1зольованих культур у тест-об'ектах IV групп за ди 10% дезшфкуючого засобу "Шумерське ср1бло" було виявлено грамнегативш мшрооргашзми (Acidovorax defluvii) (рис. 5).
Виявлеш культури м1кроорган1зм1в тсля проведения дезшфекцп з р1зних груп широко поширеш у природ1 i звичайним середовищем 'хнього юнування е грунт, поверхня рослин та внутршня тканина здоро-вих рослин. У сучаснш лiтературi iнформацiя про загрозу для здоров'я медоносно! бджоли виявлених
Також слiд вiдмiтити, що для досягнення бажаного результату перюд експозицi! дезiнфiкуючих засобiв становив 10 год, 4 год i 1 год у II, III i IV групах ввд-поввдно.
Порiвияльний аналiз перiоду експозицп вказуе на швидкий перiод дезiнфiкуючо! дй' у 10 разiв за умов застосуванш "Шумерського срiбла" у порiвняннi з "Бровадезом-20" та у 4 рази за умов застосуванш "Ветокс-1000".
мiкроорганiзмiв вiдсутия.
Рис. 4. I поживне середовище (TSA), II поживне середовище кров'яний агар. Piar D (Pseudomonas alcaligenes)
та E (Curtobakterium) з внутршньо! поверхш вулишв
BuCMOBKM
1. 3a nopiBHa^bHoro aHam3y e^eKTHBHocri ge3iH$i-KyMHHx 3aco6iB II, Ill i IV rpyn 6y^o BnaB^eHo picT rpaMno3HTHBHi (Streptomyces badius, Curtobakterium), rpaMHeraTHBHi 6aKTepii' (Xanthomonas hyacinthi, Pseudomonas alcaligenes, Acidovorax defluvii) Ta cnopoyTBo-proroni MiKpoopraHi3MH (Bac. endophyticus) BignoBigHo.
2. npoBegeHi gocmg^eHHa noKa3&m, mo e^eKTHB-HicTb 3aco6iB II, III Ta IV rpyn cTaHoBHTb 99,85%, 99,84% Ta 99,90% BignoBigHo, nopiBHaHo 3 Kompo^eM Ta xaparcreproyeTbca bhcokom gocroBipHicTro oTpHMa-hhx pe3y^bTaTiB (P < 0,001), mo BKa3ye Ha lx BHcoKy 6aктepнцнgнy aKTHBHicTb.
3. 3a nopiBHa^bHoro MmrpynoBoro aHa^i3y e^eKTH-BHocTi ge3iH$iKyronHx 3aco6iB BCTaHoB^eHo, mo b yMo-Bax eKcnepHMeHTy 3a piBHeM 3MH HanBHmHH piBeHb 6aктepнцнgнol aKTHBHocTi 6yB BHpa^eHHH y BHnagKy 3acTocyBaHHa "fflyMepcbKoro cpi6^a" 6yB Kpa^HM Ha 32,3% Ta 34,4% BigHocHo go "EpoBage3y-20" Ta "BeTo-Kcy-1000" BignoBigHo.
4. 3acTocyBaHHa "fflyMepcbKoro cpi6^a" go3Bonae oTpHMaTH 6a®aHHH pe3y^bTaT b 10 Ta 4 pa3H mBHgme y nopiBHaHHi 3 ge3iH$iKyronHMH 3aco6aMH "EpoBage3-20" Ta "BeToKc-1000" BignoBigHo.
TaKHM hhhom caHiTapHo-ririernHHa oцiнкa oKpeMHx noKa3HHKiB goc^ig^yBaHHx ge3iH$iKyronHx 3aco6iB BKa3yroTb Ha Kpami ge3m$iKyroni B^acTHBocTi "fflyMep-cbKoro cpi6^a".
References
Besinis, A., De Peralta, T., & Handy, R. (2014).The antibacterial effects of silver, titanium dioxide and silica dioxide nanoparticles compared to the dental disinfectant chlorhexidine on Streptococcus mutans using a suite of bioassays. Nanotoxicology, 8(1), 116. doi: 10.3109/17435390.2012.742935. Chen, Y., Evans, J., Smith, B., & Pettis, J. (2008). Nosema ceranae is a long-present and wide-spread microsporidian infection of the European honey bee (Apis mellifera), in the United States. Invertebrate Pathology, 97(2), 186188. doi: 10.1016/j.jip.2007.07.010. Cloyd, R. (2019). Effects of Pesticides and Adjuvants on the Honey Bee, Apis mellifera. doi: 10.5772/ intechopen.89082. Franci, G., Falanga, A., Galdiero, S., Palomba, L., Rai, M., Morelli, G., & Galdiero, M. (2015). Silver nanoparticles as potential antibacterial agents. Molecules, 20(5), 8856-8874. doi: 10.3390/molecules20058856. Gurunathan, S., Han, J.W., Kwon, D.N., & Kim, J.H. (2014) Enhanced antibacterial and anti-biofilm activities of silver nanoparticles against Gram-negative and Gram-positive bacteria. Nanoscale Res Lett, 9(1), 373. doi: 10.1186/1556-276X-9-373. Guzman-Novoa, E., Eccles, L., Calvete, Y., Mcgowan, J., Kelly, P., & Correa-Benitez, A. (2010). Varroa destructor is the main culprit for the death and reduced populations of overwintered honey bee (Apis mellifera) colonies in
Ontario. Canada Apidologie, 41(4), 443-450. https://link.springer.com/article/10.1051/apido/2009076.
Kisterskaya, L., Sadokhin, V., & Sadokhin, V. (2012). Biosovmestimyye dezinfektanty novogo pokoleniya na osnove nanoserebra. International Science and Technology Days Poland, 1, 53-59. http://www.nanoindustry.su/file s/article_pdf/2/article_ 2593_552.pdf.
Kovalchuk, I., Dvylyuk, I., Lecyk, Y., Dvylyuk, I., & Gutyj, B. (2019). Physiological relationship between content of certain microelements in the tissues of different anatomic sections of the organism of honey bees exposed to citrates of argentum and cuprum. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 10(2), 177181. doi: 10.15421/021926.
Kovalskyi, Yu., Gucol, A., Gutyj, B., Sobolev, O., Ko-valska, L., & Mironovych, A. (2018). Features of his-tolism and hystogenesis in the vital temperature range in the organism of honey bee (Apis mellifera L.) in the postembrional period. Ukrainian Journal of Ecology, 8(2), 301-307. doi: 10.15421/2018_342.
Kulhanek, K., Steinhauer, N., Rennich, K., Caron, D., Sagili, R., Pettis, J., Ellis, J., Wilson, M., Wilkes, J., Tarpy, D., Rose, R., Lee, K., & Rangel, J. (2017). A national survey of managed honey bee 2015-2016 annual colony losses in the USA. Journal of Apicul-tural Research, 56(4), 328-340.
doi: 10.1080/00218839.2017.1344496.
Lara, H., Garza-Trevino, E., Ixtepan-Turrent, L., & Singh, D. (2011). Silver nanoparticles are broad-spectrum bactericidal and virucidal compounds. Nanobiotech-nol, 9(30), 32. doi: 10.1186/1477-3155-9-30.
Morones, J., Elechiguerra, J., Camacho, A., Holt, K., Kouri, J., Ramirez, J., & Yacaman, M. (2005). The bactericidal effect of silver nanoparticles. Nanotech-nology, 16(10), 2346-2353. doi: 10.1088/09574484/16/10/059.
Natarajan, K., Selvaraj, S., & Ramachandra, M. (2010). Microbial production of silver nanoparticles. Nano-mater. Biostruct, 5(1), 135-140.
http://admin.umt.edu.pk/Media/Site/STD/FileManager /0samaArticle/August2015/10august/13 5_Natarajan.p df.
Ouay, B., & Stellacci, F. (2015). Antibacterial activity of silver nanoparticles: a surface science insight. Nano Today, 10(3), 339-354. doi: 10.1016/j.nantod.2015.04.002.
Peng, C., Zhang, W., Gao, H., Li, Y., Tong, X., Li, K., Zhu, X., Wang, Y., & Chen, Y. (2017). Behavior and potential impacts of metal-based engineered nanoparticles in aquatic environments. Nanomaterials, 22(7), 21. doi: 10.3390/nano7010021.
Ramsey, S., Ochoa R., Bauchan G., Gulbronson C., Mowery J., Cohen A., Lim, D., Joklik, J., Cicero, J., Ellis, J., Hawthorne, D., & vanEngelsdorp, D. (2019) Varroa Destructor Feeds Primarily on Honey Bee Fat Body Tissue and Not Hemolymph. Proceedings of the National Academy of Sciences, 116(5), 1792-1801. doi: 10.1073/pnas.1818371116.
Rizzello, L., & Pompa, P. (2014). Nanosilver-based antibacterial drugs and devices: mechanisms,
methodological drawbacks, and guidelines. Chem Soc Rev, 43(5), 1501-1518. doi: 10.1039/c3cs60218d.
Romanchenko, M., Masliy, I., Kundenko, M., Sanin, K., & Tsekhmeyster, O. (2015). Doslidzhennya dezinfi-kuyuchoyi diyi UV u zabezpechenni zberezhennya bi-opotentsialu bdzholosimey. Tvarynnytstvo ta tekhnolohiyi kharchovykh produktiv, 223, 162-167. http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Tekhnologiya/a rticle/view/5863 (in Ukrainian).
Shahverdi, A., Fakhimi, A., Shahverdi, H., & Minaian, S. (2007). Synthesis and effect of silver nanoparticles on the antibacterial activity of different antibiotics against Staphylococcus aureus and Escherichia coli. Nanomedicine, 3(2), 168-171.
doi: 10.1016/j.nano.2007.02.001.
Slavin, Y., Asnis, J., Häfeli, U., & Bach, H. (2017). Metal nanoparticles: understanding the mechanisms behind antibacterial activity. Nanobiotechnology, 15, 65. doi: 10.1186/s12951-017-0308-z.
van Engelsdorp, D., Traynor, K.S., Andree, M., Lichtenberg, E.M., Chen, Y., Saegerman, C., & Cox-Foster, D.L. (2017). Colony Collapse Disorder (CCD) and bee age impact honey bee pathophysiology. Plos One, 12(7), e0179535. doi:_10.1371/journal.pone.0179535.
Vimbela, G., Ngo, S., Fraze, C., Yang, L., & Stout, D. (2017). Antibacterial properties and toxicity from
metallic nanomaterials. Nanomedicine,12, 3941-3965. doi. 10.2147/IJN.S134526.
Vishchur, V.Y., Saranchuk, I.I., & Gutyj, B.V. (2016). Fatty acid content of honeycombs depending on the level of technogenic loading on the environment. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology, 24(1), 182-187. doi: 10.15421/011622.
Vishchur, V.Y., Gutyj, B.V., Nischemenko, N.P., Kushnir, I.M., Salata, V.Z., Tarasenko, L.O., Khimych, M.S., Kushnir, V.I., Kalyn, B.M., Magrelo, N.V., Boiko, P.K., Kolotnytskyy, V.A., Velesyk, T., Pundyak, T.O., & Gubash, O.P. (2019). Effect of industry on the content of fatty acids in the tissues of the honey-bee head. Ukrainian Journal of Ecology, 9(3), 174-179.
Yakubchak, O., Khomenko, V., & Bondar, T. (2005). Rekomendatsiyi shchodo sanitarno-
mikrobiolohichnoho doslidzhennya zmyviv z pov-erkhon' test-obyektiv ta obyektiv veterynarnoho nahlyadu i kontrolyu. K.: Vydavnychyy tsentr NAU (in Ukrainian).
Yegorova, Ye., Kubatiayev, A., & Shvets, V. (2014). Biologicheskiye effekty nanochastits metallov. Nauka (in Russian).
