CC BY
21
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9525 ISSN 2518-1327 online_http://nvlvet.com.ua
UDC 638.15:595.42.2:638.157:615.285
Effectiveness of modern acaricidal preparations for bee varroasis
V.O. Yevstafieva, O.S. Nazarenko
Poltava State Agrarian Academy, Poltava, Ukraine
Yevstafieva, V.O., & Nazarenko, O.S. (2019). Effectiveness of modern acaricidal preparations for bee varroasis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(95), 133-138. doi: 10.32718/nvlvet9525
Beekeeping is of great economic importance due to the production from bees and the creation of opportunities for natural pollination of crops in order to increase their yield. One of the major reasons holding back the development of beekeeping is invasive diseases, among which a large proportion is varroasis. A large number of chemicals, most commonly belonging to the group of synthetic pyrethroids, have been developed and registered for combating bee varroasis. The aim of this study was to study the effectiveness of modern acaricidal preparations for varroasis of bees, depending on the active substance and method of its application. The experimental determination of acaricidal action of four domestic preparations was carried out, namely: in the form of strips - Varolom (AS - tau-fluvalinate), Flukontakt (AS
- flumethrin), Varoatsyd (AS - amitraz); in the form of an emulsion in the processing of bees by smoking and small-drip irrigation - Taktamit (AS - amitraz). Striped drugs have been found to be highly effective in combating varroasis of bees. At 30 days of treatment, the efficacy of Flukontakt averaged 99.05%, Varolom
- 96.46°%, Varoatsyd - 95.46%%. When comparing the effectiveness of Taktamit in different ways of its use, it was determined that the greatest detrimental effect on the causative agent of varroasis was the agent used in the form of smoking with the help of the smoke-gun Varomor. The efficiency of acaricidal treatment of bees reached 98.36%. When using Taktamit in the form of small-water irrigation of bee families, its efficiency was lower and was 95.00%. At the same time, in the treatment of bees, their flight activity at air temperatures above 15 °C increased significantly during the 1-24 h period by 12.75-32.74% compared with the invaded untreated families. Moreover, this indicator was significantly higher (by 11.06%) 24 h after the use of Taktamit by smoking compared to the use of this drug by small-drip irrigation. Conducted medical activities have led to increased honey productivity in research families. The amount of harvested honey received was significantly higher in those bee families where the efficiency of acaricidal treatments was highest.
Key words: varroasis, honey bees, acaricidal preparations, therapeutic effectiveness, flight activity, bee productivity.
Ефектившсть сучасних акарицидних препара^в за вароозу бджш
В.О. Свстаф'ева, О.С. Назаренко
Полтавська державна аграрна академiя, м. Полтава, Укра'та
Бджтьництво мае велике народногосподарське значення завдяки одержувант eid бджт продукцИ та створення можливостей природного запилення стьськогосподарських культур з метою тдвищення гхньог врожайностi. Одтею з вагомих причин, що стримуе розвиток бджтьництва, е iнвазiйнi захворювання, серед яких значну частку займае варооз. Для боротьби з вароозом бджт розроблено i зареестровано велику ктьккть хтачних препаратiв, ят найчастШе вiдносяться до групи синтетичних трет-роШв. Метою роботи було вивчити ефективтсть сучасних акарицидних препаратiв за вароозу бджт залежно вiд дтчоЧречови-ни та способу гхнього застосування. Проведено експериментальне визначення акарицидног дп чотирьох втчизняних препаратiв, а саме: у виглядi смужок - варолому (ДР - тау-флувалтант), флуконтакту (ДР - флуметрин), вароациду (ДР - амтраз); у виглядi емульси при обробщ бджт шляхом обкурювання та дрiбнокрапельного поливання - тактамту (ДР - амтраз). Встановлено, що
науковий в1сник
шшмшгавщишшщщН^Н
етшшшшщшдашшщмшш!
Article info
Received 23.09.2019 Received in revised form
22.10.2019 Accepted 23.10.2019
Poltava State Agrarian Academy, Skovorody Str., 1/3, Poltava, 36003, Ukraine. Tel.: +38-050-183-78-78 E-mail: evstva@ukr. net
препарати, як використовували у виглядi смужок, е високоефективними у 6opomb6i з вароозом бдж1л. На 30 добу л^вання ефективтсть флуконтакту в середньому становила 99,05%, варолому - 96,46%, вароациду - 95,46%. При порiвняннi ефективностi тактамiту за рiзних способiв його застосування визначено, що найбтьшою згубною дiею на збудника вароозу володiв заЫб, який використовували у виглядi обкурювання за допомогою дим-гармати Варомор. Ефективтсть акарицидног обробки бджт сягала 98,36%. При застосувант тактамату у виглядi дрiбнокрапельного поливання бджолосмей його ефективтсть була нижчою i становила 95,00%. Одночасно при л^ванш бджт гхня льотна активтсть за температури повтря вище вiд 15 °С достовiрно зросла впродовж 1-24 год на 12,75-32,74°% порiвняно з Ывазованими нелжованими сiм 'ями. Причому цей показник був достовiрно вищим (на 11,06%) через 24 год тсля використання тактамату шляхом обкурювання порiвняно iз застосуванням цього препарату шляхом дрiбнокрапельного поливання. Проведен л^вальн заходи призводили до тдвищення медовог продуктивностi у до^дних сiм 'ях. Ктьтсть отриманого товарного меду була достовiрно бтьшою у тих бджолосм 'ях, де ефективтсть акарицидних обро-бок була найвищою.
Ключовi слова: варооз, медоносн бджоли, акарицидн препарати, терапевтична ефективтсть, льотна активтсть, продук-тивтсть бджт.
Вступ
Розвиток сшьського господарства i полшшення продовольчого постачання населення е одним з прю-ритепв розвитку бшьшосп кра!н свпу i зокрема Укра-!ни. Бджшьництво мае велике народногосподарське значення завдяки одержувани вщ бджш продукци та створенню можливостей природного запилення сшь-ськогосподарських культур з метою пвдвищення !х-ньо! врожайносп. Завдяки бджолам близько одше! третини продовольства виробляеться для споживання людиною. Так продукти бджшьництва, як мед, вюк, прополю, квпгсовий пилок, маточне молочко, бджо-лина отрута являють собою бюлопчно активш речо-вини, що володшть цшними лшарськими та пожив-ними властивостями (Carreck & Williams, 1998; Vanengelsdorp & Meixner, 2010; Abdulai & Abubakari, 2012; Masuku, 2013; Lee et al., 2019).
Одшею з вагомих причин, що стримуе розвиток бджiльництва, е швазшш захворювання, серед яких вагому частку займае варооз. Varroa destructor е збуд-ником вароозу i, внаслвдок свое! життедiяльностi, послаблюе силу бджолиних сiмей та знижуе !хню природну резистентнiсть до iнших захворювань (Akimov et al., 2004; Boecking & Genersch, 2008; Dahle, 2010; Rosenkranz et al., 2010; Nazzi & Le Conte, 2016).
Для боротьби з вароозом бдж1л розроблено i заре-естровано велику кшьшсть хiмiчних препаратiв, якi найчастiше належать до групи синтетичних третро!-дiв. Згiдно з проведеними дослвдженнями, таю акари-циди е достатньо ефективними, зручними та не пот-ребують значних витрат часу. Водночас Ri^i мають здатнiсть набувати стiйкостi до хiмiчних акарицидiв (Bogdanov et al., 1998; Wallner, 1999; Korta et al., 2001; Davies et al., 2007; Yefimenko, 2013).
Науковцями доведена висока ефективтсть за вароозу бдж1л флуметрину та флювалiнату у виглядi смужок, якi захищають бджолоам'! вiд клiща впродовж 28 та 38 дiб вiдповiдно. Водночас застосування препарапв на основi аштразу е ефективним упродовж 21 доби (Norain Sajid et al., 2019). Iншi автори пишуть про зниження ефективностi препаратiв на основi флуметрину, флювалшату та амiтразу внаслiдок фор-мування резистентних популяцiй клiщiв V. destructor щодо цих дiючих речовин (Baxter et al., 1998; Elzen et al., 2000).
Метою роботи було вивчити ефективтсть сучас-них акарицидних препарапв за вароозу бдж1л залежно вiд дшчо! речовини та способу його застосування.
MaTepia™ i методи досл1джень
Дослвдження проводилися упродовж
2018-2019 рр. на базi приватно! пайки Гребшшвсько-го району Полтавсько! областi. Паразитологiчнi дослвдження проводили в лаборатори кафедри паразитологи та ветеринарно-саштарно! експертизи факультету ветеринарно! медицини Полтавсько! державно! аграрно! академi!.
Визначення ефективностi акарицидних препарапв проводили у трьох експериментах ввдповвдно до зага-льноприйнятих методик (Grobov et al., 1981; Borodachev et al., 2006). Паачш роботи виконували за температури повiтря вище ввд 15 °С, тобто з настан-ням стабiльно! погоди. Для дослщв використовували сiм'! аналоги, якi за кшьшстю комах, закритого розп-лоду, забезпеченiстю кормами i як1стю стшьнишв були однаковими.
У першт серИ досл1д1в випробовували ефектив-нiсть трьох рiзних препарапв у виглядi смужок на основi тау-флувалiнанту, флуметрину, амiтразу. Препарати застосовували згiдно з настановами, рекомен-дованими фiрмами-виробниками. Було сформовано три дослвдш та одна контрольна групи бджолоамей, iнвазованi Varroa destructor (по 5 амей). Першiй дос-лвднш групi застосовували варолом (ФОП Лемь шев О.М., Укра!на), другiй - флуконтакт (ФОП Лемь шев О.М., Укра!на), третiй - вароацид (ТОВ НДП "Ветеринарна медицина", Укра!на). Бдж1л i розплвд контрольно! групи обприскували тiльки водою. Сму-жки залишали у вулику впродовж 30 дiб. Ефектив-нiсть препаратiв визначали на 10, 20 та 30 добу експе-рименту.
У другш серИ досл1д1в визначали акарицидну ефективтсть препарату тактами (ДР - аштраз, ТОВ НДП "Ветеринарна медицина", Укра!на) за рiзних способiв його застосування. Було сформовано двi дослiднi та одна контрольна групи бджолоамей, швазоваш Varroa destructor (по 10 амей). Першш дослвднш групi проводили обробку шляхом обкурювання вули-к1в iз застосуванням дим-гармати Варомор, другш -шляхом дрiбнокрапельного поливання. Бджш i розплвд контрольно! групи обприскували тшьки водою.
E^eKTHBHicTb npenapaTiB BH3HananH Ha 1, 2 Ta 3 go6y nicja 3acTOcyBaHHa npenapaTy. OgHonacHo BH3HananH jboTHy aKTHBHicTb 6g®rn, aKy omHroraaju Tpuni - go o6po6KH, Hepe3 1 rog Ta 24 rog nicja o6po6KH mjaxoM nigpaxyHKy 6g®ij, mo npujiTajH go ByjHKa npoTaroM 5 xb.
Po3paxyHoK TepaneBTHHHoi e(eKTHBHocri aKapun,Hg-hhx npenapaTiB po3paxoByBajH 3rigHo 3 (opMyjoro Abbott, 1925 (Arisov & Arhipov, 2018):
C
A - B
x100, %, ge
100 - B
C - aKapHD,HgHa e(eKTHBHicTb npenapaTy;
A - 3aru6ejb KjimiB y gocjigi, %;
B - 3aru6ejb KjimiB y Kompoji, %.
y mpemiu cepii docnidie 6yjo c(opMoBaHo n'aTb go-cjigHux Ta gBi KompojbHi (iHBa3oBaHi 36ygHHKoM Bapo-o3y Ta BijbHi Big Kjima) rpynu no 5 6g®ojHHHx ciMen. Bg^ij nepmoi gocjigHoi rpynu o6po6jaju BapojoMoM, gpyroi-(jyKoHTaKToM, TpeTboi - Bapoan,ugoM, HeTBep-Toi - TaKTaMiToM mjaxoM gpi6HoKpanejbHoro nojHBaH-Ha, n'aToi - TaKTaMiToM mjaxoM o6KyproBaHHa. nicja npoBegeHoro jiKyBaHHa npoBoguju o6jiK MegoBoi npo-gyKTHBHocTi gBini - y TpaBHi Ta cepnHi. KijbKicTb ogep-®aHoro ToBapHoro Megy BH3HananH 3a pi3HHE,ero 3Ba®y-BaHHa Bigi6paHHx 3 rHi3ga MegoBHx cTijbHHKiB go i nicja BigKanyBaHHa.
MaTeMaTHHHy o6po6Ky gaHHx 3gincHroBajH 3 bhko-pHcTaHHaM naKeTa npuKjagHux nporpaM Microsoft Excel mjaxoM BH3HaneHHa cepegHboro apu(MeTHHHoro (M), noro noxH6KH (m) Ta piBHa BiporigHocTi (P) 3 BHKopuc-TaHHaM Ta6jum t-KpHTepiiB CTbrogerna
Pe3y^bTara Ta ix oSroBopeHHH
npoBegeHHMH gocmg^eHHaMH BcTaHoBjeHo, mo Bci npenapaTH, aKi 3acTocoByBaju y Burjagi cmy^ok, bh-aBHjuca e(eKTHBHHMH 3a Bapoo3y 6g®ij BnpogoB® 30 gi6 (puc. 1).
TaK, Han6mbm e(eKTHBHHM BuaBHBca npenapaT (jyKoHTaKT (^P-^nyMeTpuH), noKa3HHKH e(eKTHBHocri
Ha 10 go6y cTaHoBHju 90,40 ± 1,25%, Ha 20 go6y -92,38 ± 0,97% i Ha 30 go6y gocrngy caraju 99,05 ± 0,95%. He3HaHHo MeHmy e(eKTHBHicTb npoaBjaju npenapaTH BaponoM (^P - Tay-(^jiyBaniHaHT) Ta Bapoauug (flP - aMiTpa3). Ha 10 go6y gocjigy e(eKTHBHicTb Bapo-joMy cTaHoBHjja 90,78 ± 0,94%, Ha 20 go6y - 91,32 ± 0,94%, Ha 30 go6y - 96,46 ± 2,20%.
Phc. 1. noKa3HHKH aкapнцнgнoro gii xiMiHHHx 3aco6iB 3a Bapoo3y 6g®ij
E(eKTHBHicTb вapoaцнgy BnpogoB® 10-30 gi6 kojh-Bajaca b Me^ax Big 88,66 ± 0,70 go 95,46 ± 1,96%.
npu BH3HaneHHi BnjHBy cnoco6y 3acTocyBaHHa aKa-pнцнgнoro npenapaTy TaKTaMiT (^P - aMiTpa3) Ha noKa-3hhkh noro e(eKTHBHocri 3a Bapoo3y 6g®ij BcTaHoBje-ho, mo Han6ijbmoi aкapнцнgнoro gii 6yjo gocarHyTo 3a BHKopucTaHHa 3aco6y mjaxoM o6KyproBaHHa ByjHKiB i3 3acTocyBaHHaM guM-rapMaTH BapoMop. BnpogoB® nepmoi go6u nicja npoBegeHoro jiKyBaHHa e(eKTHBHicTb cTaHoBHja 95,16 ± 0,74%. B nogajbmoMy noKa3HHKH e(eKTHBHocTi nocTynoBo 3pocTaju: Ha 2 go6y - 96,53 ± 0,25%, Ha 3 go6y - 98,36 ± 1,01%. npu 3acTocyBaHHi TaKTaMiTy mjaxoM gpi6HoKpanejbHoro nojHBaHHa noro aкapнцнgнa gia 3HH®yBajaca i BnpogoB® eKcnepuMemy KojiHBajiaca b Me^ax Big 88,89 ± 0,98 go 95,00 ± 5,00% (Ta6j. 1).
TaS^^H 1
E(eKTHBHicTb TaKTaMiTy 3a Bapoo3y 6g®rn 3aje®Ho Big cnoco6y noro 3acTocyBaHHa, M ± m (n = 5)
Cnoci6 3acTocyBaHHa npenapaTy
E(eKTHBHicTb, %
1 go6a
2 go6a
3 go6a
O6KyproBaHHa ByjHKiB i3 3acTocyBaHHaM guM-rapMaTH BapoMop ^pi6HoKpanejbHe nojHBaHHa ByjHKiB
95,16 ± 0,74 88,89 ± 0,98
96,53 ± 0,25 92,97 ± 2,01
98,36 ± 1,01 95,00 ± 5,00
y pe3yjbTaTi BH3HaneHHa noKa3HHKiB jboTHoi aKTH-BHocTi 6g®rn gocjigHHx Ta KoHTpojbHoi rpyn BcTaHoB-jeHo, m,o 3a BHKopucTaHHa TaKTaMiTy He3aje®Ho Big cnoco6y noro 3acTocyBaHHa 3pocTaja KijbKicTb npujbo-TiB y o6po6jeHHx ciM'ax (Ta6j. 2).
Hepe3 1 rog. nicja npoBegeHoro jiKyBaHHa KijbKicTb 6g®iJ-з6нpaJbнeцb 36ijbmujaca Ha 9,18-12,75% (P < 0,05) go 40,80 ± 1,36 npoTH 35,60 ± 1,75 y KoHTpo-ji. Hepe3 24 rog. ixHa KijbKicTb BuaBHjaca 6ijbmoro Ha
24,38-32,74% (P < 0,01... P < 0,001) - go 45,20 ± 1,46 nopiBHaHo 3 KoHTpojbHHMH ciM'aMH (30,40 ± 1,33). BogHonac, nopiBHroronu cnoci6 3acTocyBaHHa TaKTaMiTy, BcTaHoBjeHo, mo b ciM'ax, o6po6jeHux mjaxoM o6Ky-proBaHHa 3a gonoMororo guM-rapMaTH BapoMop, jboTHa aKTHBHicTb 6yja 3HaHHo Bumoro nopiBHaHo i3 BHKopuc-TaHHaM npenapaTy mjaxoM gpi6HoKpanejbHoro noju-BaHHa.
TaSn^n 2
HbOTHa aKTHBHiOTb 6g®in 3a BHKopucTaHHa TaKTaMiTy b 6opoTb6i 3 Bap0030M, M ± m (n = 5)
Tpynn,
cnoci6 3acT0cyBaHHa npenapaTy
flo o6poKH
nicna o6po6KH
Liepe3 1 rog.
gepe3 24 rog.
nepma gocnigHa.
O6KypK®aHHa BynHKiB i3 3acrocyBaHHaM
guM-rapMara BapoMop
flpyra gocnigHa. flpi6HoKpanenbHe
nonHBaHHa BynHKiB
KomponbHa
34,80 ± 1,88
35,80 ± 1,24 36,20 ± 1,56
40,80 ± 1,36
39,20 ± 1,66 35,60 ± 1,75
45,20 ± 1,46** ■ ••
40,20 ± 1,96 **
30,40 ± 1,33
npuMimm: * - P < 0,05, ** - P < 0,01, *** - P < 0,001 - nopiBHaHo 3 noKa3HHKaMH KomponbHoi rpynu; ■ - P < 0,05 - nopiBHaHo 3 noKa3HHKaMH gpyroi gocnigHoi rpynu; • - P < 0,05, •• - P < 0,01 - nopiBHaHo 3 noKa3HHKaMH go o6po6KH
TaK, Hepe3 1 rog nicna o6po6KH KinbKicTb npunboTiB y nepmin gocnigrnM rpyni 6yna 6inbmoro Ha 3,92% nopiBHaHo 3 noKa3HHKaMH gpyroi gocnigHoi rpynu, a Hepe3 24 rog - Ha 11,06% (P < 0,05).
BnBHeHHa BnnuBy niKyBanbHux 3axogiB Ha noKa3HH-kh MegoBoi npogyKTHBHocTi o6po6neHux 6g®onociMen noKa3ano, ^o hhm bh^om 6yna aKapu^gHa gia 3aco6y, thm 6inbme oTpuMaHo ToBapHoro Megy Big gocnigHux ciMen (puc. 2).
■ OnyKOHTaKr
□ BaponoM
□ TaicraMiT (nojiiiBaHHii)
■ K 2
□ TaKraMir (o6KypioBaHHii) ■ liapoaniM
□ K 1
19,8
9,7
_18,7_
TpaBeHb cepneHb
Phc. 2. noKa3HHKH Mego36opy 6g®onociMen
TaK, Han6inbmy KinbKicTb ToBapHoro Megy 6yno oTpuMaHo Big gocnigHux 6g®onociMen, aKux niKyBanu ^nyKoHTaKToM. y TpaBHi ^h noKa3HHK cKnaB 9,70 ± 0,80 Kr, ^o Ha 41,24% (P < 0,01) 6inbme nopiBHaHo 3 iHBa3oBaHHMH 6g®onociM'aMH (K 1) - 5,70 ± 0,46 Kr. OgHaK ^h noKa3HHK 6yB He3HaHHo MeHmuM (9,70 ± 0,80 Kr), Hi® y BinbHux Big Kni^a ciMen (K 2) - 10,30 ± 0,66 Kr. y cepnHi KinbKicTb ToBapHoro Megy 3pocna go 20,60 ± 0,75 Kr, ^o Ha 28,16% (P < 0,001) 6inbme, Hi® y K 1 (14,80 ± 0,37 Kr).
nicna 3acTocyBaHHa TaKTaMiTy mnaxoM o6KyproBaH-Ha KinbKicTb ogep®aHoro Megy BnpogoB® TpaBHa-cepnHa 6yna 6inbmoro Ha 38,71% (P < 0,01, 9,30 ± 0,64 Kr) i 25,25% (P < 0,001, 19,80 ± 0,93 Kr), Hi® y K 1 Ta MeHmow Ha 9,71 i 7,91%, Hi® y K 2.
MegoBa npogyKTHBHicTb 6g®onociMen, ^o o6po6na-nu BaponoMoM, y TpaBHi 3pocna Ha 35,23% (P < 0,001, 8,80 ± 0,41 Kr), a y cepnHi - Ha 22,11% (P < 0,001, 19,00 ± 0,65 Kr) BigHocHo noKa3HHKiB K 1. OgHaK, nopiBHaHo 3 K 2 KinbKicTb oTpuMaHoro Megy Big gocnigHux ciMen 6yna MeHmow Ha 14,56 Ta 11,63% (P < 0,05).
nicna o6po6KH 6g®onociMen вapoaцнgoм ix MegoBa npogyKTHBHicTb BnpogoB® eKcnepuMerny BuaBunaca
6inbmoro Ha 20,86-32,94% (P < 0,01... P < 0,001, 8,50 ± 0,35-18,70 ± 0,60 Kr), Hi® y K 1. Pa3oM 3 thm, KinbKicTb oTpuMaHoro Megy Big gocnigHux ciMen 3anumanaca MeHmow Ha 13,02-17,48% (P < 0,05. P < 0,01), Hi® Big K 2.
HanMeHmy KinbKicTb Megy 6yno oTpuMaHo Big 6g®onociMen, aKHM 3acTocoByBanu TaKTaMiT mnaxoM gpi6HoKpanenbHoro nonuBaHHa. BogHonac noKa3HHKH npogyKTHBHocTi 6ynu 6inbmuMH y TpaBHi Ha 27,85% (P < 0,05, 7,90 ± 0,62 Kr), a y cepnHi - Ha 5,59% (p < 0,01, 17,90 ± 0,58 Kr) nopiBHaHo 3 K 1. nopiBHroro-hh i3 noKa3HHKaMH MegoBoi npogyKTHBHocTi, oTpuMaHoi Big 3gopoBHx 6g®onociMen (K 2), Mo®Ha 3a3HaHHTH, ^o bohh 6ynu gocToBipHo bh^hmh y TpaBHi Ha 23,30% (P < 0,05) Ta y cepHi - Ha 16,74% (P < 0,01), Hi® y go-cnigHHx ciMen.
OT®e, npoBegeHHMH gocnig®eHHaMH goBegeHa bh-coKa e^eKTHBHicTb 3a Bapoo3y 6g®in aкapнцнgннx npe-napariB Ha ocHoBi ^nyMeTpuHy, ^o 3acTocoByBanu y Burnagi cMy®oK, Ta aMnpa3y, ^o BHKopHcTOByBanH mnaxoM o6KyproBaHHa, ge noKa3HHKH e^eKTHBHocri caranu 99,05-98,36%. MeHmy e^eKTHBHicTb (95,0096,46%) BcTaHoBneHo npu 3acTocyBaHHi aкapнцнgiв Ha ocHoBi Tay-^nyBanrnaHiy Ta aMiTpa3y y Burnagi cMy®oK Ta aMiTpa3y, ^o BHKopHcTOByBanH mnaxoM gpi6HoKpa-nenbHoro nonuBaHHa. BogHonac, 3rigHo 3 gocnig®eHHa-mh oKpeMux aBTopiB, aкapнцнgнa gia ^nyBanrnaTy Ta aMiTpa3y Mo®e caraTH 97,0-100% 3a BHKopucTaHHa cxeMH 6araTopa3oBoro BHKopucTaHHa npenapaTy BnpogoB® poKy. npunoMy Hac "3aMupaHHa 50% Kni^iB" (LT50) 3a KoHTaKTy 3 aMiTpa3oM 6yB MeHme Hi® 30 xb, 3 ^nroBanrnaTOM - 48 rog (Njemkova et al., 2011; Domackij, 2018; Norain Sajid et al., 2019).
TaKo® npoBegeHHMH gocnig®eHHaMH BcTaHoBneHo, ^o e^eKTHBHicTb npenapaTy 3ane®HTb Big cnoco6y noro 3acTocyBaHHa. TaK, BHKopucTaHHa eMynbcii TaKTaMiTy (flP - aMiTpa3) mnaxoM oKyproBaHHa BuaBunoca e^eK-THBHimuM Ha 3,41-6,59% (go 98,36 ± 1,01%) nopiBHaHo i3 cnoco6oM gpi6HoKpanenbHoro nonuBaHHa (go 95,00 ± 5,00%). Xona oKpeMi aBTopu numyTb npo BucoKy e^eK-THBHicTb (100%) aMiTpa3y 3a gBopa3oBoro 3acTocyBaHHa npenapaTy BiniH mnaxoM gpi6HoKpanenbHoro nonuBaH-Ha (Ponomarenko et al., 2017).
3acTocyBaHHa aкapнцнgннx npenapaTiB, 3rigHo 3 oTpuMaHHMH gaHHMH, cnpuano 3pocTaHHro nboTHoi aK-
HayKoBHH BicHHK ^HyBMB iMeHi C.3. f^u^Ko™. Cepia: BeTepHHapHi HayKH, 2019, t 21, № 95
THBHocTi ciMen Ta ix MegoBoi npogyKTHBHocTi, mo, Ha Hamy gyMKy, noB'a3aHo 3 o3gopoBjeHHaM 6g®ojociMen Big 36ygHHKa Bapoo3y Ta BigHoBjeHHaM ixHboi chjh.
Biiciumk'ii
3a Bapoo3y 6g®ij Hane(eKTHBHimHMH BuaBHjuca aкapнцнgнi npenapam: y Burjagi cMy®oK - (jyKoHTaKT (flP - (jyMeTpuH) Ta y Burjagi eMyjbcii - TaKTaMiT (^P - aMiTpa3), aKHn 3acTocoByBaju mjaxoM o6KyproBaHHa. Ix e(eKTHBHicTb caraja BignoBigHo 99,05 Ta 98,36%. MeHmy aкapнцнgнy giro npoaBHju npenapaTu: BapojoM (,3P - Tay-(jiyBajiiHaHT, cMyjKioi) - 96,46%, Bapoanug (flP - aMiTpa3, cMy^Ku) - 95,46% Ta TaKTaMiT, mo 3a-cTocoByBaju mjaxoM gpi6HoKpanejbHoro nojHBaHHa -95,00%. npoBegeHi jiKyBajbHi 3axogu cnpuaju 3poc-TaHHro jboTHoi aKTHBHocTi 6g®iJ-з6нpaJbннцb, a TaKo® 36ijbmeHHro MegonpogyKTHBHocTi 6g®ojHHHx ciMen.
nepcneKmueu nodanbwux docnidwenb. npoBegeHi gocjig®eHHa o6yMoBjroroTb Heo6xigHicTb po3po6KH npo(ijaKTHHHHx 3axogiB mogo 3acTocyBaHHa e(eKTHB-hhx aKapu!HgHHx npenapaTiB 3a Bapoo3y 6g®ij.
References
Abdulai, A.M., & Abubakari, M. (2012). Technical efficiency of beekeeping farmers in Tolon-Kumbungu district of Northern region of Ghana. Journal of Development and Agricultural Economics, 4(11), 304-310. doi: 10.5897/JDAE12.074. Akimov, I.A., Benedyk, S.V., & Zaloznaya, L.M. (2004). Complex analysis of morphological characters of gamasid mite Varroa destructor (Parasitiformes, Varroidae). Vestnik Zoologii, 38(5), 57-66. http://www.v-zool.kiev.ua/pdfs/2004/5Z07.pdf. Arisov, M.V., & Arhipov, I.A. (2008). Metody opredele-nija jeffektivnosti insekticidov, akaricidov, regulja-torov razvitija i repellentov pri jektoparazitozah plotojadnyh zhivotnyh. Rossijskij parazitologicheskij zhurnal, 12(1), 81-97. doi: 10.31016/1998-84352018-12-1-81-97 (in Russian). Baxter, J., Eischen, F., Pettis, J., Wilson, W.T., & Shimanuki, H. (1998). Detection of fluvalinate-resistant Varroa mites in US honeybees. American Bee Journal, 138, 291. Boecking, O. & Genersch, E. (2008). Varroosis - the ongoing crisis in bee keeping. Journal fur Verbraucherschutz und Lebensmittelsicherheit, 3, 221-228. doi: 10.1007/s00003-008-0331-y. Bogdanov, S., Kilchenmann, V., Imdorf, A., & Fluri, P. (1998). Residues in honey after application of thymol against varroa using the frakno thymol frame. American Bee Journal, 138, 610-611. Borodachev, A.V., Burmistrova, A.N., & Kas'janov, A.I. (2006). Metody provedenija nauchno-issledovatel'skih rabot v pchelovodstve. Rybnoe: NIIP (in Russian). Carreck, N., & Williams, I. (1998). The economic value of bees in the UK. Bee World, 79(3), 115-123. doi: 10.1080/0005772X.1998.11099393.
Dahle, B. (2010). The role of Varroa destructor for honey bee colony losses in Norway. Journal of apicultural research & bee world, 49, 124-125. doi: 10.3896/IBRA.1.49.1.26.
Davies, T.G., Field, L.M, Usherwood, P.N., & Williamson, M.S. (2007). DDT, pyrethrins, pyrethroids and insec.t sodium channels. IUBMB Life, 59, 151-162. doi: 10.1080/15216540701352042.
Domackij, A.N. (2018). Jeffektivnost' akaricidov pri varroa-toze. Mezhdunarodnyj nauchno-issledovatel'skij zhurnal, 7 (73), 61-64. doi: 10.23670/IRJ.2018.73.7.011 (in Russian).
Elzen, P.J., Baxter, J.R., Spivak, M., & Wilson, W.T. (2000). Control of Varroa jacobsoni Oud. resistant to fluvalinate and amitraz using coumaphos. Apdiologie, 31, 437-441. doi: 10.1051/apido:2000134.
Grobov, O.F., Ivanov, Ju.A., Sotnikov, A.N., Shablij, M.Ja., Migalatjuk, E.M., & Obuhov, M.L. (1981). Metodicheskie rekomendacii po izucheniju preparatov i sposobov bor'by s varroatozom pchel. Moscow: VASHNIL (in Russian).
Korta, E., Bakkali, A., Berrueta, L.A., Gallo, B., Vicente, F., Kilchenmann, V., & Bogdanov, S. (2001). Study of acaricide stability in honey. Characterization of amitraz degradation products in honey and beeswax. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 49(12), 5835-5842. doi: 10.1021/jf010787s.
Lee, H., Sumner, D.A., & Champetier, A. (2019). Pollination Markets and the Coupled Futures of Almonds and Honey Bees: Simulating Impacts of Shifts in Demands and Costs. American Journal of Agricultural Economics, 101(1), 230-249. doi: 10.1093/ajae/aay063.
Masuku, M.B. (2013). Socioeconomic analysis of beekeeping in Swaziland: A case study of the Manzini Region, Swaziland. Journal of Development and Agricultural Economics, 5, 236-241. doi: 10.5897/JDAE2013.002.
Nazzi, F., & Le Conte, Y. (2016). Ecology of Varroa destructor, the major ectoparasite of the western honey bee, Apis mellifera. Annual Review of Entomology, 61, 417-432. doi: 10.1146/annurev-ento-010715-023731.
Njemkova, S.M., Maslij, I.G., Desjatnykova, O.V., & Stupak, L.P. (2011). Kontroljuvannja pojavy populjacij klishha Varroa destructor rezystentnyh do syntetychnyh pyretroi'div na pasikah Ukrai'ny. Veterynarna medycyna, 95, 378-380 (in Ukrainian).
Norain Sajid, Z., Aziz, M.A., Bodlah, I., Rana, R.M., Ghramh, H.A., & Khan, K.A. (2019). Efficacy assessment of soft and hard acaricides against Varroa destructor mite infesting honey bee (Apis mellifera) colonies, through sugar roll method. Saudi Journal of Biological Sciences, 1-7. doi: 10.1016/j.sjbs.2019.04.017.
Ponomarenko, A.M., Ponomarenko, O.V., & Gavryl'jev, A.V. (2017). Efektyvnist' suchasnyh preparativ u borotbi z varoozom bdzhil. Problemy zooinzhenerii' ta veterynarnoi' medycyny, 34(2), 299-304 (in Ukrainian).
Rosenkranz, P., Aumeier, P., & Ziegelmann, B. (2010). Biology and control of Varroa destructor. Journal of Invertebrate Pathology, 103, 96-119. doi: 10.1016/j.jip.2009.07.016.
Vanengelsdorp, D., & Meixner, M.D. (2010). A historical review of managed honey bee populations in Europe and the United States and the factors that may affect
them. Journal of Invertebrate Pathology, 103(1), S80-95. doi: 10.1016/j.jip.2009.06.011.
Wallner, K. (1999). Varroacides and their residues in bee products. Apidologie, 30, 235-248. doi: 10.1051/apido:19990212.
Yefimenko, T.M. (2013). Varooz bdzhil ta zahody znyzhennja jogo shkodochynnosti. Pasika, 4, 14-15 (in Ukrainian).
