CC BY
9
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9527 http://nvlvet.com.ua
UDC 636.32/.38.09:616.995.1:615.284
Effectiveness of modern anthelmintic agents for strongylatoses sheep digestive canal
V.V. Melnychuk
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 24.09.2019 Received in revised form
23.10.2019 Accepted 24.10.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-066-674-78-09 E-mail: melnychyk86@ukr.net
Melnychuk, V.V. (2019). Effectiveness of modern anthelmintic agents for strongylatoses sheep digestive canal. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(95), 144-149. doi: 10.32718/nvlvet9527
Currently, the use of anthelmintic agents is considered to be one of the fastest and most practical ways to combat strongylates sheep's digestive tract. Despite the wide assortment of anthelmintic preparations both in the world market and in Ukraine, veterinary specialists are increasingly noticing the low level of efficacy of medicines. Scientists have found that the emergence of resistance in nematodes to the action of anthelmintic agents is due to their excessive and uncontrolled use. In view of the above, regular monitoring of the state of anthelmintic resistance, as part of the program for the control of strongylatoses sheep digestive canal, is a priority area of research. Therefore, the purpose of the study was to evaluate the anthelmintic efficacy of drugs of different chemical groups (benzimidazoles, imidotiazole, macrolides, and combination drugs) for strongylatoses sheep digestive canal with regard to their method of administration. Medicines (Brovalsen, Albendazole-250, Albendazole 10%; Brovalevamisole 8%, Levavet 10%; Univerm, Ivermekvet 1%; Kloziveron, Kombitrem) have been shown to have anthelmintic action (EE - 50-100%, IE -76.20-100%) against the pathogens of gastrointestinal strongylates. It was noted that their effectiveness depended on the method of administration and the chemical group to which they belonged. The most effective (EE and IE reached 100%) were injectable drugs Ivermekvet 1%, Kloziveron and Levavet 10 %, administered by single subcutaneous injection. Less effective was the use of a suspension of Albendazole 10% and Kombitrem emulsion for individual feeding, as well as powders of Brovalevamisole 8% and the Univerm for both individual and group feeding. The indicators of their EE and IE varied between 60-90% and 88.45-92.63% respectively. The Brovalsen drug, which was administered to animals by group feeding, was ineffective, with EE and IE being 50 and 76.200%, respectively. The results of the obtained data will allow to increase the efficiency of conducting therapeutic and preventive measures for strongylatoses digestive canal in sheep farms of different forms of ownership.
Key words: sheep, strongylatoses digestive canal, treatment, anthelmintic drugs, extens- and intensef-fectiveness.
Ефектившсть сучасних антигельмштних 3aco6iB за стронгiлятозiв травного каналу овець
В.В. Мельничук
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарно'1' медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Нит використання антигельмштних 3acü6ie вважаетъся одним i3 швидких та практичних cnc/cadie боротьби 3i стронгтята-ми травного каналу овець. Незважаючи на широкий асортимент антигельмттних прeпaрaтiв як на cвiтовому ринку, так i в Украгт, фaхiвцi ветеринарног медицини все частШе вiдмiчaютъ низький рiвeнъ eфeктивноcтi л^вальних зacобiв. Науковцями встановлено, що поява рeзиcтeнтноcтi у нематод до дп антигельмттних зacобiв обумовлена нaдмiрним та безконтрольним Чх використанням. У зв 'язку з вищенаведеним регулярний монторинг стану антигельмштноïрeзиcтeнтноcтi як складовоЧ частини
програми боротьби з стронгтятозами травного каналу овець е прюритетним напрямом досл1джень. Тому метою досл1дження було надати оцтку антигельмттног ефективност1 препарат1в р1зних хш1чних груп (бензтадазол1в, тадот1азолу, макрол(д(в та комбтованих препарат1в) за стронгтято.з1в травного каналу овець з урахуванням гх способу задавання. Встановлено, що лтарсьш засоби (Бровальзен, Альбендазол-250, Альбендазол 10%; Бровалевам1зол 8%, Левавет 10%; Утверм, 1вермеквет 1%; Клоз1верон, Комбтрем) володють антигельмттною д1ею (ЕЕ - 50-100%, 1Е - 76,20-100%) щодо збуднитв шлунково-кишкових стронгтят. Зазначено, що гхня ефективтсть залежала в1д способу задавання та хШ1чног групи, до яког вони належали. Найбтьш ефективни-ми (ЕЕ 11Е сягали 100%) виявилися т 'екцтт препарати 1вермеквет 1%, Клоз1верон та Левавет 10%, яю застосовували шляхом одноразового тдштрного введення. Менш ефективним виявилося застосування суспензИ Альбендазолу 10% та емульсп КомбШре-му за 1ндив1дуального випоювання, а також пороштв БровалевамЬзолу 8% та Утверму як за 1ндив1дуального, так I за групового згодовування. Показники гх ЕЕ та 1Е коливалися в межах 60-90% та 88,45-92,63% в1дпов1дно. Неефективним виявився препарат Бровальзен, який задавали тваринам шляхом групового згодовування, ЕЕ та 1Е становили 50 та 76,200% в1дпов1дно. Результати отриманих даних дозволять тдвищити ефективтсть проведення л1кувальних та профтактичних заход1в за стронгтятоз1в орга-тв травлення у вгвцегосподарствах р1зних форм власностг.
Ключовi слова: в1вщ стронгтятози травного каналу, л1кування, антигельмттт препарати, екстенс- та ттенсефектив-тсть.
Вступ
1нвазп, викликаш шлунково-кишковими нематодами, е найбшьш поширеними представниками збуд-нишв гельмiнтозiв, що вражають домашшх овець (Ovis aries Linnaeus, 1758) в усьому свт (Eslami et al., 1976; Dhar et al., 1982; Sevimli, 2013). На значне по-ширення стронплш^в травного тракту овець на територи рiзних областей Украши вказують даш нау-ковщв (Byrka & Berezovskyi, 2003; Bohach et al., 2015; Boyko, 2015; Yevstafieva et al., 2016).
Вчеш зазначають, що як наслвдок паразитування в органiзмi овець представнишв ряду Strongylida, Railliet et Henry, 1913 у тварин знижуеться загальна резистентшсть оргашзму, продуктившсть, прирости, попршуеться товарна яшсть отримувано! продукцп, школи, внаслщок супершвазп, хворi тварини гинуть (Safiullin, 1997; Kolesnikov et al., 2001; Ketzis et al., 2002; Githiori et al., 2003; Eguale et al., 2007; Ibrahim et al., 2015).
За даними науковщв рiзних кран свiту, найбiльш ефективним для боротьби з паразитарними швазгями тварин вважаеться використання спецiальних засобiв - антигельмштишв, створених на основi хiмiчних речовин та 1хшх сполук (Borgsteede, 1993; Sargison, 2012; Fishwick & Dun, 2017; Evans & Sargison, 2019).
Вщомо, що антигельмштш препарати рiзних хiмi-чних груп неоднаково дшть на збудник1в гельмштоз-них захворювань (Varady et al., 2011; Whitley et al., 2018). Так, дослщниками в рiзнi часи було встановлено низький рiвень ефективносп ряду препаратiв, як1 належать до рiзни хiмiчних груп. До препарапв з групи бензiмiдозолу виявилися стшкими нематоди видiв Haemonchus contortus (Cawthorne & Cheong, 1984; Pandey & Sivaraj, 1994), Ostertagia circumcincta та Trichostrongylus colubriformis, (Leathwick et al., 1997), Nematodirus sp. (Obendorf et al., 1991).
Щодо препарапв групи iмiдотiазолiв стiйкими виявилися нематоди видiв Ostertagia consisting, O. circumcincta, O. trifurcata Jambre, 1979), Haemonchus contortus (Forsyth & Gibbon, 1980) та роду Tricho-strongylus (Webb, & Ottaway, 1986). Водночас немато-ди Haemonchus contortus та Trichostrongylus sp. (Artho et al., 2007), Haemonchus placei, Cooperia punctata, C. pectinata, C. spatulata та Oesophagostomum radiatum
(Borges et al., 2015) виявилися резистентними щодо препарапв групи макролщв.
Враховуючи вищенаведене, важливим залишаеть-ся питания вивчення ефективносп препарапв рiзних хiмiчних груп щодо нематодозiв травного каналу овець на територи Украши. Тому вважаемо, що досль дження щодо визначення ефективностi препарапв рiзних хiмiчних груп за нематодозiв травного каналу овець на територи Украши е актуальним напрямом роботи.
Мета роботи полягала у встановленш ефективносп ангигельмшгних препаратiв за стронгiлятозiв травного каналу овець.
Завдання до^дження: дослвдним шляхом визна-чити лшувальну ефективнiсть антигельмiнтних препарапв за стронгiлятозiв травного каналу овець з урахуванням хiмiчноl групи, до яко! вони належать, та способу !х введення в органiзм тварини.
MaTepia™ i методи досл1джень
Дослвдження проводили в лiтньо-осiннiй перiод 2019 р. на базi лабораторп кафедри паразитологи та ветеринарно-саштарнох експертизи Полтавсько! державно! аграрно! академи.
Експериментальш дослщження проводили в умо-вах приватного фермерського господарства Полтавсь-ко! областi на вiвцях ромашвсько! породи вшом 8 мiс. - 3 роки, спонтанно швазованих збудниками стронп-лятозiв травного тракту за високо! iнтенсивностi шва-зil (вад 510,00 ± 28,67 до 595,00 ± 34,52 яець/г фекал1й (ЯГФ). 1нвазовашсть тварин визначали за кiлькiсним методом з використанням камери Мак Мастера.
Було сформовано дванадцять дослщних i одну ко-нтрольну групи тварин по десять голiв у кожнш. Вiв-цям першо! дослщно! групи згодовували груповим способом "Бровальзен порошок" у виплцд лшуваль-но-кормово! сумiшi (ЛКС) iз сухим кормом у дозi 0,7 г/10 кг маси тша одноразово. Вiвцям друго! досль дно! групи згодовували iндивiдуально "Бровальзен порошок" у виглядi ЛКС iз сухим кормом у дозi 0,7 г/10 кг маси тша одноразово. Вiвцям третьо! дос-лщно! групи згодовували iндивiдуально таблетки "Альбендазол-250" у виглядi ЛКС iз сухим кормом у дозi 0,2 г/10 кг маси тша одноразово. Вiвцям четвертое' дослщно! групи випоювали шдивщуально препа-
рат "Альбендазол 10% суспензiя" з водою до початку врашшньо! годiвлi у дозi 0,5 мл/10 кг маси тша одноразово. Вiвцям п'ято! дослщно! групи згодовували груповим способом препарат "Бровалевамiзол 8% порошок" у виглядi ЛКС iз сухим кормом у дозi 1 г/10 кг маси тша одноразово. Вiвцям шосто! дослано! групи згодовували iндивiдуально препарат "Бро-валевамiзол 8% порошок" у виглядi ЛКС iз сухим кормом у дозi 1 г/10 кг маси тша одноразово. Вiвцям сьомо! дослщно! групи вводили пiдшкiрно препарат "Левавет 10% розчин для ш'екцш" у дозi 0,75 мл/10 кг маси тша одноразово. Вiвцям восьмо! дослщно! групи згодовували груповим способом препарат "Ушверм" у виглядi ЛКС iз сухим кормом у дозi 6 г/10 кг маси тша двi доби поспiль. Вiвцям дев'ято! дослщно! групи згодовували iндивiдуально препарат "Унiверм" у виглядi ЛКС iз сухим кормом у дозi 6 г/10 кг маси тша двi доби поспiль. Вiвцям деся-то! дослщно! групи вводили пщшшрно препарат "1вермеквет 1% розчин для ш'екцш" у дозi 0,5 мл/25 кг маси тша одноразово. Вiвцям одинадця-то! дослщно! групи випоювали iндивiдуально препарат "Комбiтрем емульая" з водою до початку врашшньо! годiвлi у дозi 0,75 мл/10 кг маси тша одноразово. Вiвцям дванадцято! дослщно! групи вводили тд-шкiрно препарат "Клозiверон розчин для iн'екцiй" у дозi 0,5 мл/25 кг маси тша одноразово. Овець контрольно! групи не л^вали.
Дослщш та контрольш тварини протягом перiоду дослщжень перебували в аналогiчних умовах годiвлi й утримання.
Ефектившсть лiкарських засобiв встановлювали на 7 та 14 добу тсля !х застосування. Головними показ-никами дп препаратiв були екстенсефективнiсть (ЕЕ) та штенсефектившсть (1Е).
Оцiнку ефективностi препарапв проводили за по-казниками: вище 98% - високоефективний лiкарський зааб; 90-98% - ефективний; 80-89% - помiрно ефек-тивний; нижче 80% - недостатньо ефективний або неефективний.
Рiвень iнвазованостi тварин яйцями гельмiнтiв встановлювали за м1жнародною шкалою швазованос-тi жуйних тварин, зпдно яко! низькою вважаеться заражешсть 100, середньою - до 500, високою - бшь-ше 500 ЯГФ (Whitlock et а1., 1980).
Результати та Ух обговорення
За даними загальноклiнiчних спостережень вста-новлено, що пiсля застосування антигельмiнтикiв побiчних явищ у тварин упродовж експерименту не виявлено.
Так, за результатами копроскопи найбiльш ефек-тивними (ЕЕ та 1Е - 100%) виявилися iн'екцiйнi фор-ми препаратiв, що вщносилися до груп iмiдотiазолу (Левавет 10%), макролщв (1вермеквет 1%) та комбь нованих засобiв (Клозiверон). Iншi препарати володь ли антигельмiнтними властивостями щодо збудник1в стронгiлятозiв травного тракту, проте 100% ефекту вони не давали.
Так, використання препаратiв з групи бензiмiдазо-лу призводило до часткового звiльнення оргашзму овець вщ збудник1в стронгiлятозiв травного каналу, про що свщчать показники !х ефективностi (рис. 1).
7-ма доба 14-та доба
100,00 75,00 50,00 25,00 0,00 25,00 50,00 75,00 100,00 125,00
Рис. 1. Терапевтична ефектившсть антигельмштних засобiв групи бензiмiдазолу за нематодозiв травного каналу овець (п = 10)
Найб№ш ефективним в цiй групi препарапв ви-явилося використання 10% суспензп Альбендазолу. Так на 7-му добу дослщу ЕЕ препарату становила 70% за 1Е - 87,48%, на 14-ту добу цi показники ЕЕ п 1Е зросли до 80 та 91,47% вщповщно. Меншу ефектившсть отримано за використання Бровальзену у ви-глядi порошку та Альбендазолу-250 у виглядi таблеток та таких, що застосовували шляхом одноразового шдивщуального згодовування у виглядi ЛКС iз сухим кормом. 1х показники ЕЕ на 7-му добу становили 50 та 70% за 1Е 83,04 та 83,19% вщповщно. На 14-ту добу ЕЕ препарапв незначно зросла та дорiвнювала для Бровальзену 60%, для Альбендазолу-250 - 80%, а показники 1Е вщповщно становили 88,45 та 88,55%. Найнижчi результати отримано за використання порошку Бровальзен, який застосовували хворим твари-нам шляхом групового згодовування. ЕЕ препарату на 7-му добу була на рiвнi 30%, а на 14-ту - 50% за 1Е -71,93 та 76,20% вщповщно.
Аналiзуючи показники ефективносп препаратiв з групи iмiдотiазалу встановлено, що найдiевiшим (ЕЕ, 1Е - 100%) виявилося використання розчину Лувавет 10%, який застосовували одноразово шляхом шдшш-рного введення (рис. 2).
7-ма доба 14-та доба
100.00 75,00 50,00 25.00 0.00 25,00 50,00 75,00 100,00 125,00
Рис. 2. Терапевтична ефектившсть антигельмштних засобiв групи iмiдотiазолу за нематодозiв травного каналу овець (п = 10)
Варто зазначити, що використання з л^вальною метою порошку Бровалевашзолу 8% у виглядi ЛКС iз сухим кормом виявилося менш ефективним порiвняно з iн'екцiйним введенням препарату Левавет 10%. Так
lHgHBigyajbHe 3rogoByBaHHa xbophm BiBuaM nopomKy EpoBajeBaMuomy 8% npH3Bogumo go 3HH®eHHa noKa3-HHKiB Horo mlKyBajbHoi e^eKTHBHocri. PlBeHb EE 3aco6y aK Ha 7-My, TaK h Ha 14-Ty go6u CTaHoBHB 90% 3a IE -91,74 Ta 92,50% BlgnoBigHo.
BcTaHoB^eHo, ^o rpynoBe 3rogoByBaHHa nopomKy EpoBajeBaMl3omy 8 % m&to HaHHH®nl noKa3HHKH mlKy-BajbHoi e^eKTHBHocTl. EE npenapaTy Ha 7-My Ta 14-Ty go6u CTaHoBH^a 80%, a IE Ha 7-My go6y - 86,57%, Ha 14-Ty - 91,82%.
AH&m3yroHH plBeHb e^eKTHBHocri npenapaTlB, ^o Haje®aTb go MaKpomiglB Ta KoM6lHoBaHHx 3aco6lB, BcTaHoB^eHo Han6lmbmy e^eKTHBHlcTb (EE, IE - 100%) npenapaTlB HeBaBeT 10% Ta Kmo3lBepoH, aKi 3acTocoBy-BajH ogHopa3oBo mjaxoM nigmKipHoro BBegeHHa (PHC. 3).
J4-ma do6a
IE. X
ee %
YtiieepM Up.i
JOO.O 75,0 50,0 25,0 0,9 25,0 50,0 75.0 100,0 125,0
PHC. 3. TepaneBTHHHa e^eKTHBHlcTb aHTHrembMlHTHKiB rpynH MaKpomlglB Ta KoM6iHoBaHHx npenapaTlB 3a HeMaTogo3lB TpaBHoro KaHajy oBeub (n = 10)
BogHonac 3acTocyBaHHa yHlBepMy rpynoBHM cnoco-6om Ta iHgHBigyambHo npH3Bogumo go 3HH®eHHa noKa3-HHKiB Horo mKyBambHoi e^eKTHBHocTl. EE npenapaTlB 3a pi3HHx cnoco6lB 3acTocyBaHHa cTaHoBHja Ha 7-My go6y - 70 Ta 90% 3a IE - 86,82 Ta 91,81%, a Ha 14-Ty go6y gocmigy EE - 80 Ta 90% 3a IE - 92,02 Ta 92,56%.
,3,e^o gieBimHM BuaBHjoca BHKopHcTaHHa npenapaTy KoM6lTpeM eMymbcli, aKHH y cBoeMy cKjagl Mae geKljb-Ka giroHHx penoBHH. TaK noKa3HHK EE npenapaTy 3amu-maBca He3MiHHHM npoTaroM neplogy gocmigy Ta cTaHo-bhb 90%. BogHonac IE 3aco6y Ha 14-Ty go6y gocmlgy He3HaHHo 3pocma h craHoBHja 92,63% noplBHaHo 3 no-Ka3HHKoM Ha 7-My go6y (91,88%).
TaKHM hhhom, 3rigHo 3 Mi®HapogHoro KjacH^lKaul-ero aHTHrembMlHTHHx 3aco6lB, go BucoKoe^eKTHBHux (BH^e Hi® 98%) 3apaxoBaHo BHKopHcTaHHa npenapaTlB IBepMeKBeTy 1%, Kmo3lBepoHy Ta HeBaBeTy 10% mja-xom nigmKipHoro BBegeHHa. ,3,o KaTeropli e^eKTHBHHx 3aco6lB (90-98%) Haje®HTb BHKopHcTaHHa cycneroli Amb6eHga3omy 10% Ta eMyjbcli KoM6lTpeMy 3a iHgHBl-gyambHoro BHnoMBaHHa, a TaKo® nopomoK EpoBame-BaMl3om 8% Ta yHlBepM aK 3a iHgHBlgyambHoro, TaK i 3a rpynoBoro 3rogoByBaHHa. noMlpHo e^eKTHBHHM (80-89%) BHaBHmoca BHKopHcTaHHa Ta6meTOK Ajb6eH-ga3omy-250 Ta nopomKy EpoBamb3eHy mjaxoM iHgHBlgy-ajibHoro 3rogoByBaHHa y BHrnagl HKC. Hee^eKTHBHHM (HH®^e h1® 80%) BHaBHjoca rpynoBe 3rogoByBaHHa y BHrjagl HKC nopomKy EpoBajb3eHy.
AHajl3yMHH jlTepaTypHl gaHi, Mo®Ha 3a3HanHTH, ^o 6ljbmlcTb HayKoBHx npaub, aKi cTocyMTbca BHBneHHa e^eKTHBHocTl aHTHrembMlHTHHx npenapaTlB ^ogo crpo-HrljaTo3lB TpaBHoro KaHajy oBeub, BHcBlTjeHo b 3apy-61®hhx KpaiHax (McKenna, 2010; Ploeger & Everts, 2018; Vohra et al., 2019) 1 mume oKpeMl npaul - b HamlH gep®aBl (Bohach et al., 2015), ToMy npoBegeHl y uboMy HanpaMl gocjig®eHHa, 6e3 cyMHlBy, e yHlKajbHHMH.
OpurlHajbHlcTb npoBegeHHx HaMH gocmig®eHb no ja-rae b ToMy, ^o po6oTa po3KpuBae ^arcrnHHy e^eKTHB-HlcTb aHTHrejbMlHTHHx cynacHHx npenapaTlB, aKi 3apee-cTpoBaHi Ha TepHTopli yKpaiHu Ta Haje®aTb go 4-x pl3-hhx xImIhhhx rpyn (6eH3lMlga3ojlB, lMlgoTla3ojy, MaK-pojlglB Ta KoM6lHoBaHHx npenapaTlB). 3arajoM gocml-g®eHo e^eKTHBHlcTb 9-th npenapaTlB. OkpIm Toro, b Po6ot1 BucBlTjeHo noplBHajbHy xapaKTepucTHKy e$eK-thbhoctI BHKopucTaHHa nopomKonogl6HHx npenapaTlB 3aje®Ho Big cnoco6y 3agaBaHHa (rpynoBa Ta iHgHBlgya-jbHa Tepanla). y ®ogHlH 13 3apy6i®HHx cTaTeH aBTopa-mh He po3rjagajoca nmaHHa BnjHBy cnoco6y 3agaBaH-Ha npenapaTlB TBapuHaM Ha plBeHb ixHboi e^eKTHBHocri.
OT®e, gocjig®eHHaMH BcTaHoBjeHo, ^o npenapaTH 3 rpynu 6eH3lMlga3ojlB He3aje®Ho Big cnoco6y ix 3aga-BaHHa He BHKjHKawTb 100% 3aru6ejl cTpoHrljaT TpaBHoro KaHajy oBeub. AHajorlnHl gaHi y cboih npaul noKa-3ajH HayKoBul 3 MajaH3li (Chandrawathani et al., 1999). BapTo 3ayBa®HTH, ^o e^eKTHBHlcTb npenapaTlB rpynu lMigoTla3ojy, MaKpojlglB Ta KoM6lHoBaHHx 3aco6lB 3a-je®ajia Big cnoco6y ix 3agaBaHHa. HaH6ljibm e^eKTHB-hhm 3a cTpoHrljaTo3lB TpaBHoro KaHajy oBeub BuaBHjo-ca BHKopucTaHHa iH'eKulHHHx $opM npenapaTlB IBepMeKBeTy 1%, HeBaBeTy 10% Ta Kjo3lBepoHy (EE, IE -100%). MeHm e^eKTHBHHM 6yjo 3acTocyBaHHa npenapaTlB 3 uhx rpyn y BHrjagl nopomKonogl6HHx $opM Ta cycneH3li, ^o 3HaxogHTb nlgTBepg®eHHa y po6oTax HayKoBulB (Pandey, & Sivaraj, 1994; Kubalieva & Karmaliev, 2016; Varadharajan et al., 2019).
TaKHM hhhom, oTpuMaHl gaHi go3BojaMTb 3glHcHHTH o6rpyHToBaHHH nlg6lp cynacHHx aHTHrejbMlHTHHx 3aco-61b 3a cTpoHrljaTo3lB TpaBHoro KaHajy oBeub 3 ypaxy-BaHHaM ix BH3HaneHoi aHTHrejbMlHTHoi e^eKTHBHocTl.
Bhchobkh
BcTaHoBjeHo, ^o TecToBaHi npenapaTH (EpoBajb3eH nopomoK, Ajb6eHga3oj-250, Ajb6eHga3oj 10%, EpoBa-jeBaMl3oj 8%, HeBaBeT 10%, yHlBepM, IBepMeKBeT 1%, KoM6lTpeM Ta Kjo3lBepoH) BojoglMTb HeMaTouugHHMH BjacTHBocTaMH ^ogo 36ygHHKlB cTpoHrljaTo3lB mjyH-KoBo-KHmKoBoro TpaKTy oBeub. ^,oBegeHo, ^o BHKopucTaHHa npenapaTlB IBepMeKBeTy 1%, Kjo3lBepoHy Ta HeBaBeTy 10% mjaxoM nigmKipHoro BBegeHHa npu3Bo-gujo go 100% jlKyBajbHoi e^eKTHBHocTl. MeHm e$eK-thbhhm (EE - 60-90%, IE - 88,45-92,63%) BHaBHjoca opajbHe 3acTocyBaHHa cycneroii Ajb6eHga3ojy 10%, eMyjbcli KoM6lTpeMy, nopomKy EpoBajeBaMl3ojy 8% Ta yHlBepMy aK 3a iHgHBlgyajbHoro, TaK h rpynoBoro 3ro-goByBaHHa, a TaKo® Ta6jeToK Ajb6eHga3ojy-250 Ta nopomKy EpoBajb3eHy 3a iHgHBlgyajbHoro 3rogoByBaH-
ня. Неефективним виявилося групове згодовування порошку Бровальзену (ЕЕ -50%, 1Е - 76,20%).
Перспективи подальших дослгджень. В перспектив! плануеться встановити лшувальну ефектившсть дослвджуваних препарапв за трихурозу овець.
References
Artho, R., Schnyder, M., Kohler, L., Torgerson, P.R., & Hertzberg, H. (2007). Avermectin-resistance in gastrointestinal nematodes of Boer goats and Dorper sheep in Switzerland. Veterinary Parasitology, 144(1— 2), 68-73. doi: 10.1016/j.vetpar.2006.09.032. Bohach, M.V., Bohach, T.V, Bondarenko, L.V., & Piven, O.T. (2015). Vikova dynamika kyshkovykh parazytoziv ovets v hospodarstvakh Odeskoi oblasti. Problemy Zooinzhenerii ta Veterynarnoi Medytsyny, 30(2), 213-217 (in Ukrainian). Borges, F.deA., Borges, D.G.L., Heckler, R.P., Neves, J.P.L., Lopes, F.G., & Onizuka, M.K.V. (2015). Multispecies resistance of cattle gastrointestinal nematodes to long-acting avermectin formulations in Mato Grosso do Sul. Veterinary Parasitology, 212(3-4), 299-302. doi: 10.1016/j.vetpar.2015.06.015. Borgsteede, F.H.M. (1993). The efficacy and persistent anthelmintic effect of ivermectin in sheep. Veterinary Parasitology, 50(1-2), 117-124. doi: 10.1016/0304-4017(93)90012-c. Boyko, A.A., (2015). Gel'mintofauna ovets i koz Dnepropetrovskoj oblasti. Visnik Dnipropetrovs'kogo Universitetu. Seria Biologia, Medicina, 6(2), 87-92 (in Ukrainian).
Byrka, V.I., & Berezovskyi, A.V. (2003). Parazytofauna molodniaka ovets. Problemy Zooinzhenerii ta Veterynarnoi Medytsyny. Veterynarni Nauky, 35(2), 72-75 (in Ukrainian). Cawthorne, R., & Cheong, F. (1984). Prevalence of anthelmintic resistant nematodes in sheep in southeast England. Veterinary Record, 114(23), 562-564. doi: 10.1136/vr.114.23.562. Chandrawathani, P., Adnan, M., & Waller, P.J. (1999). Anthelmintic resistance in sheep and goat farms on Peninsular Malaysia. Veterinary Parasitology, 82(4), 305-310. doi: 10.1016/s0304-4017(99)00028-x. Dhar, D.N., Sharma, R.L., & Bansal, G.C. (1982). Gastrointestinal nematodes in sheep in Kashmir. Veterinary Parasitology, 11(2-3), 271-277. doi: 10.1016/0304-4017(82)90051-6. Eguale, T., Tilahun, G., Debella, A., Feleke, A., & Makonnen, E. (2007). Haemonchus contortus: In vitro and in vivo anthelmintic activity of aqueous and hydro-alcoholic extracts of Hedera helix. Experimental Parasitology, 116(4), 340-345. doi: 10.1016/j.exppara.2007.01.019. Eslami, A., Meydani, M., Maleki, S., & Zargarzadeh, A. (1979). Gastrointestinal nematodes of wild sheep (Ovis orientalis) from Iran. Journal of Wildlife Diseases, 15(2), 263-265. doi: 10.7589/0090-355815.2.263.
Evans, M., & Sargison, N. (2019). Planning anthelmintic treatments to control gastrointestinal nematode infections in sheep. Livestock, 24(2), 4-8. doi: 10.12968/live.2019.24.sup2.4.
Fishwick, J., & Dun, K. (2017). Reclassification of sheep anthelmintic. Veterinary Record, 181(11), 300-301. doi: 10.1136/vr.j4260.
Forsyth, B.A., & Gibbon, A.J. (1980). The anthelmintic efficacy of half-dose rates of levamisole against benzimidazole resistant haemonchus contortus. Australian Veterinary Journal, 56(4), 203-204. doi: 10.1111/j. 1751-0813.1980.tb05692.x.
Githiori, J.B., Hoglund, J., Waller, P.J., & Baker, R.L. (2003). The anthelmintic efficacy of the plant, Albizia anthelmintica, against the nematode parasites Haemonchus contortus of sheep and Heligmosomoides polygyrus of mice. Veterinary Parasitology, 116(1), 23-34. doi: 10.1016/s0304-4017(03)00218-8.
Ibrahim, M.I.S., Glamazdin, I.G, & Sysoeva, N.Yu. (2013). Vliyanie gelmintozov na kachestvo myasa ovec. Rossijskij Parazitologicheskij Zhurnal, 2, 54-57 (in Russian).
Jambre, L.F.L. (1979). Effectiveness of anthelmintic treatments against levamisole-resistant Ostertagia. Australian Veterinary Journal, 55(2), 65-67. doi: 10.1111/j.1751-0813.1979.tb15164.x.
Ketzis, J., Taylor, A., Bowman, D., Brown, D., Warnick, L., & Erb, H. (2002). Chenopodium ambrosioides and its essential oil as treatments for Haemonchus contortus and mixed adult-nematode infections in goats. Small Ruminant Research, 44(3), 193-200. doi: 10.1016/s0921-4488(02)00047-0.
Kolesnikov, V.I., Starikov, I.A., Chetvertnov, V.I., & Lokteva, M.S. (2001). E'konomicheskij ushherb pri geFmintozax. Veterinary Medicine, 10, 12 (in Russian).
Kubalieva, M., & Karmaliev, R. (2016). Effectiveness of anthelmintic helminthiasis of the digestive tract of cattle in West Kazakhstan region. Russian Journal of Parasitology, 3(1), 98-101. doi: 10.12737/18368.
Leathwick, D.M., Miller, C.M., Vlassoff, A., & Sutherland, I.A. (1997). The death rate of Ostertagia circumcincta and Trichostrongylus colubriformis in lactating ewes: Implications for anthelmintic resistance. International Journal for Parasitology, 27(4), 411-416. doi: 10.1016/s0020-7519(96)00193-2.
McKenna, P. (2010). Update on the prevalence of anthelmintic resistance in gastrointestinal nematodes of sheep in New Zealand. New Zealand Veterinary Journal, 58(3), 172-173. doi: 10.1080/00480169.2010.67520.
Obendorf, D., Nicholls, J., Koen, T., & Lacey, E. (1991). Benzimidazole-resistant Nematodirus sp in Tasmania. Australian Veterinary Journal, 68(2), 72-73. doi: 10.1111/j.1751-0813.1991.tb03142.x.
Pandey, V.S., & Sivaraj, S. (1994). Anthelmintic resistance in Haemonchus contortus from sheep in Malaysia. Veterinary Parasitology, 53(1-2), 67-74. doi: 10.1016/0304-4017(94)90018-3.
Ploeger, H.W., & Everts, R.R. (2018). Alarming levels of anthelmintic resistance against gastrointestinal nematodes in sheep in the Netherlands. Veterinary Parasitology, 262, 11-15. doi: 10.1016/j.vetpar.2018.09.007.
Safiullin, R.T. (1997). Rasprostranenie i ekonomicheskij usherb ot osnovnyh gelmintozov zhvachnyh zhivotnyh. Veterinariya, 6, 28-32 (in Russian).
Sargison, N.D. (2012). Pharmaceutical treatments of gastrointestinal nematode infections of sheep-Future of anthelmintic drugs. Veterinary Parasitology, 189(1), 79-84. doi: 10.1016/j.vetpar.2012.03.035.
Sevimli, F. (2013). Checklist of small ruminant gastrointestinal nematodes and their geographical distribution in Turkey. Turkish Journal of Veterinary and Animal Sciences, 37, 369-379. doi: 10.3906/vet-1202-15.
Varadharajan, A., Gnanasekar, R., & Vijayalakshmi, R. (2019). Anthelmintic resistance in naturally infected sheep flocks of Cuddalore district, Tamil nadu. International Journal of Scientific and Research Publications (IJSRP), 9(1), p8517. doi: 10.29322/ijsrp.9.01.2019.p8517.
Varady, M., Papadopoulos, E., Dolinska, M., & Konigova, A. (2011). Anthelmintic resistance in parasites of small ruminants: sheep versus goats.
Helminthologia, 48(3), 137-144. doi: 10.2478/s11687-011-0021-7.
Vohra, S., Singh, S., & Kumar, V. (2019). Status of Anthelmintic Resistance of Fenbendazole, Closantel and Levamisole against Gastrointestinal Nematodes in Sheep of Haryana. International Journal of Livestock Research, 9(3), 91-96. doi: 10.5455/ijlr.20180802024321.
Webb, R.F., & Ottaway, S.J. (1986). The prevalence of anthelmintic resistance in sheep nematodes on the central tablelands of New South Wales. Australian Veterinary Journal, 63(1), 13-16. doi: 10.1111/j.1751-0813.1986.tb02863.x.
Whitley, N., Schoenian, S., O'Brien, D., & Howell, S. (2018). PSVI-40 Anthelmintic Resistance Testing on Sheep Farms. Journal of Animal Science, 96(3), 467467. doi: 10.1093/jas/sky404.1020.
Whitlock, H.V., Kelly, J.D., Porter, C.J., Griffin, D.L., & Martin, I.C.A. (1980). In vitro field screening for anthelmintic resistance in strongyles of sheep and horses. Veterinary Parasitology, 7(3), 215-232. doi: 10.1016/0304-4017(80)90026-6.
Yevstafieva, V.O., Hryshko, A.O., & Perebyinis, O.V. (2016). Nematodiroz u skladi mikstinvazii travnoho kanalu ovets v umovakh hospodarstv Poltavskoi oblasti. Problemy Zooinzhenerii ta Veterynarnoi Medytsyny, 33(2), 131-134 (in Ukrainian).
