HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8314 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.598.09:616.995132 (477.53)
Associative course of capillariasis geese in the Poltava region
V.A. Yevstafyeva, V.I. Yeresko
Poltava State Agrarian Academy, Poltava, Ukraine
Article info
Received 10.01.2018 Received in revised form
23.02.2018 Accepted 27.02.2018
Poltava State Agrarian Academy, Skovorody Str., 1/3, Poltava, 36003, Ukraine. Tel.:+38-050-183-78-78. E-mail: evstva@ukr. net
Yevstafyeva, V.A., & Yeresko, V.I. (2018). Associative course of capillariasis geese in the Poltava region. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 73-76. doi: 10.15421/nvlvet8314
Goose breeding is one of the most promising and dynamic industries in Ukraine and in some countries of the world. The criterion for ensuring the effectiveness of this industry is the epizootic well-being of farms in relation to invasive diseases, especially the most common of them - helminthiasis of the digestive canal of poultry. Comprehensive study of helminthic invasions, which is mostly caused by a certain association of parasites, is important for establishing a parasitic situation in the region, which is the fundamental basis for the development of effective measures for the control and prevention of geese helminthiasis. The purpose of the work was to study the species composition of helminths in geese in the Poltava region (Ukraine), which are sympathizers of nematodes of the genus Capillaria for their associative course. The results of the research revealed that the capillary geese is a widespread nematodic invasion in the Poltava region, where the invasiveness rate reached 57.79%, and the fauna was represented by two species Capillaria obsignata and C. anseris (Madsen, 1945). It has been determined that capillaris invasion in 72.610% runs as part of mixinvasions of the digestive canal of poultry. The sympathizers of the capillaries are nematodes Aidostomum anseris (Zeder, 1800), Trichostrongilus tenuis (Mehlis, 1846), Heterakis gallinarum (Schrank, 1788), Heterakis dispar (Schrank, 1790), and Drepanidotaenia lanceolata (Bloch, 1782) and Tschertkovilepis setigera (Froehlich, 1789), which run in the form of two- to seven-component associative invasions. In the farms of the Poltava region, there are allotted 40 varieties of mixinvasions, where nematodes of the genus Capillaria in geese are most often recorded in combination with two (42.29%%) and three (28.00%) types of worms. Less commonly, four (17.14%), five (9.71%), six (1.72%%) and seven-component (1.14%) associations of worms were less commonly diagnosed. The main sympathizers of the capillaries in the bird organism were nematodes A. anseris (54.30%) andH. dispar (38.28%). The obtained data on the associative flow of capillaries in the geese and fauna of the congenial nematodes of the genus Capillaria will increase the effectiveness of therapeutic and preventive measures as a result of the selection of highly effective antihelminthic drugs.
Key words: geese, capillariasis, mixinvasions, nematodes, cestodes, extensiveness of invasion.
1 • и • • • и ••• ■ ■ ■ а •
Асощативнии nepeoir капшярюзу гусей на територп Полтавсько1 ооласп
В.О. Свстаф'ева, В.1. Сресько
Полтавська державна аграрна академ1я, м. Полтава, Укра'та
ГуЫвництво £ одтею i3 перспективних i динамiчних галузей в Украгт та в ряЫ крат ceimy. Криmерi£м забезпечення ефектив-Hocmi цш галyзi £ етзоотичне благополуччя господарств щодо твазшних захворювань, особливо найбтьш поширених з них - гель-мiнmoзiв травного каналу птищ. Вcебiчне вивчення перебщ/ гелъмттозних твазш, як1 здебтьшого викликаються певною асощащ-£ю паразиmiв, £ важливим для встановлення паразитичног ситуащгу регют, що £ фундаментальною основою для розробки ефек-тивних захoдiв з боротьби та профилактики гельмiнmoзiв гусей. Метою роботи було вивчити видовий склад гельмiнmiв у гусей на територп Полтавськог oблаcmi (Украгна), як1 £ ствчленами нематод роду Capillaria за аcoцiаmивнoгo гх перебщ. Результатами до^джень встановлено, що каптярюз гусей £ поширеною нематодозною твазтю на територп Полтавськог oблаcmi, де показник екcmенcивнocmi твазп сягав 57,79%, а фауна представлена двома видами Capillaria obsignata та C. anseris (Madsen, 1945). Визна-чено, що каптярюзна iнвазiя у 72,61°% перебка£ у cкладi мтсттвазш травного каналу птищ. Ствчленами каптярт £ нематоди Amidostomum anseris (Zeder, 1800), Trichostrongilus tenuis (Mehlis, 1846), Heterakis gallinarum (Schrank, 1788), Heterakis dispar (Schrank, 1790) та цестоди Drepanidotaenia lanceolata (Bloch, 1782) i Tschertkovilepis setigera (Froehlich, 1789), ят перебкають у виглядi вiд дво- до семикомпонентних асощативних твазш. В умовах господарств Полтавськог oблаcmi всього видтено 40 ргзно-
eudie мтсттвазш, де нематоди роду Capillaria в гусей найчастШе рееструються у комбтацй з двома (42,29%%) i трьома (28,00%) видами гельмiнтiв. Рiдше дiагностувалu чотирьох - (17,14%), п'яти - (9,71%), шести - (1,72%) та семикомпонентш (1,14%) асощацп гельмiнтiв. Основними ствчленами кашлярш в органiзмi птищ виявилися нематоди А. anseris (54,30%) та H. dispar (38,28%). Отримат дат щодо асощативного перебку каптярюзу в гусей та фауни ствчлетв нематод роду Capillaria дозволить тдвищити ефективтсть л^вальних та профтактичних заходiв в результатi тдбору високоефективних антигельмттних пре-паратiв.
Ключовi слова: гуси, кашлярюз, мтсттвазп, нематоди, цестоди, екстенсившсть твазй.
Вступ
Гуавництво е перспективною i затребуваною га-луззю nTaxiBHffliTBa в усьому свт, зокрема в Укра!ш Це пов'язане з тим, що гуси на вщмшу ввд шшо! сшь-ськогосподарсько! птищ е найменш вибагливими до умов вирощування та утримання, для них характерна скоростиглють. Гуавництво дае широкий асортимент продукци для харчово!, парфумерно!, фармацевтично! i легко! промисловостей (Shi et al., 2008; Ivko et al., 2010; Hvostyk, 2013; Chang et al., 2016; Islam et al., 2016).
Одшею з причин, що стримуе розвиток гaлузi гуа-вництва е гельмштози травного каналу, зокрема каш-лярвдози, як1 завдають значних економiчних збитшв господарствам. Внaслiдок швази молодняк вщстае у ростi й розвитку, знижуеться його збереженiсть, а також продуктившсть та племiннa цiннiсть дорослих гусей (Shutler et al., 2012; Kornas et al., 2015; Hamadani et al., 2017).
Бaгaторiчними дослвдженнями aвторiв доведено, що нaйбiльш поширеними серед паразитарних хвороб водоплавно! птицi е гельмштози травного каналу. Це пояснюеться тим, що гуси та качки переважно утри-муються з використанням вигулiв, де вони мають доступ до пасовищ, водойм, в яких мешкають рiзнi безхребетш (молюски, рачки тощо) - промiжнi хазя! збуднишв гельмiнтcвiв. Також за вигульно! системи утримання водоплавна птиця може тюно контактува-ти з дикими птахами, в оргaнiзмi яких паразитують так1 ж види гельмштш, що й у домашньо!. Через пере-зараження створююткя умови для значного поши-рення гельмiнтозних швазш, у тому числi збудник1в немaтодозiв травного каналу, до яких вщносяться й кaпiлярi!ди (Jortner et al., 1967; Nakamura and Asa-kawa, 2001; Gicik and Arslan, 2003; Kavetska et al., 2012). Причому швазовашсть гусей кaпiлярi!дaми виявляеться як у формi моно-, так i у формi асощати-вних швазш (Islam et al., 1988; Zuchowska, 1997).
Так, на територп швденно-захвдно! Шмеччиш ка-пiлярiоз встановлений у 100% обстежених диких гусей. Одночасно видшено 6 асощативний швазш у склащ яких перебiгaв кашлярюз, а саме: кашлярюзно-aмiдостомознa, кашлярюзно-трихостронгшьозна, кaпiлярiозно-еймерiознa, амвдостомозно-еймерюзно-кaпiлярiознa, амвдостомозно-трихостронпльозно-кашлярюзна та еймерюзно-амщостомозно-трихостронгiльозно-кaпiлярiознa (Enigk et al., 1973).
На територп Япони у 15 видiв птицi ряду Anseriformes встановлено паразитування кaпiлярi!д трьох видiв: Eucoleus contortus, Capillaria anatis, Baruscapillaria mergi. Екстенсившсть iнвaзi! колива-лася в межах ввд 8,89 до 100%, а штенсившсть за результатами пaтолого-aнaтомiчних розтинiв - ввд 1 до
55 екземпляр1в гельмшпв на птицю (Yoshino et al., 2009).
Метою роботи було вивчити видовий склад гель-míhtíb у гусей на територй' Полтавсько! обласп (Укра-!на), як1 е сшвчленами нематод роду Capillaria за асощативного !х перебну.
Матерiал i методи дослщжень
Дослвдження проводилися упродовж 20162017 рр. на баз1 науково! лабораторй' кафедри паразитологи та ветеринарно-саштарно! експертизи Полтавсько! державно! аграрно! академй' та в умовах птах1в-ничих шдприемств, фермерських i однооабних се-лянських господарств Полтавсько! обласп.
З метою визначення видового складу збуднишв гельмт^в травного каналу проводили патолого-анатомiчний розтин оргашв травного каналу гусей, як надходили з господарств Полтавсько! обласп. Збiр гельмiнтiв проводили методом повного гельмштоло-гiчного розтину органiв травного каналу птищ (Skrjabyn, 1928). Зiбраних гельмiнтiв фiксували у 70% етиловому спиртi.
Iнвазованiсть гусей збудником кашлярюзу визна-чали за показником екстенсивносп iнвазi! (Е1, %). Iдентифiкацiю видово! належностi гельмiнтiв проводили за визначником (Ryzhikov, 1967). Всього проведено 417 патолого-анатомiчних дослвджень оргашв травного каналу гусей.
Результата та Тх обговорення
Проведеними дослвдженнями встановлено, що кашлярюз гусей е поширеною нематодозною iнвазiею на територй Полтавсько! областi, екстенсившсть шва-зп становила 57,79%. Фауна кашлярш була представлена двома видами: Capillaria obsignata (= Baruscapillaria obsignata (Madsen, 1945), Moravec, 1982) та Capillaria anseris (= Baruscapillaria anseris (Madsen, 1945), Moravec, 1982). Причому кашлярюзна iнвазiя здебшьшого перебрала у склащ мшстшвазш травного каналу птищ (72,61% вщ хворих на кашлярюз гусей). Рщше дiагностували капiлярiозну монош-вазiю (27,39%), з яких у 4,56% встановлювали одно-часне паразитування капiлярiй обох видiв (рис. 1).
Всього видiлено 40 рiзновидiв мiкстiнвазiй, де нематоди роду Capillaria в гусей найчастше рееструються у комбшаци з двома (42,29%) i трьома (28,00%) видами гельмшлв. Рщше дiагностували чотирьох-(17,14%), п'яти- (9,71%), шести- (1,72%) та семиком-понентнi (1,14%) асощацп гельмiнтiв (рис. 2). За результатами патолого-анатомiчних розтинiв органiв травного каналу гусей вдентифшовано 4 види нематод та 2 види цестод, яш виявилися ствчленами кашля-
pin 3 HeMaTogu BHgi^em Amidostomum anseris (Zeder, 1800), Trichostrongilus tenuis (Mehlis, 1846), Heterakis gallinarum (Schrank, 1788), Heterakis dispar (Schrank, 1790), a 3 ^crog - Drepanidotaenia lanceolata (Bloch, 1782) i Tschertkovilepis setigera (Froehlich, 1789).
C. obsignata
+
Рис. 1. Нематоди роду Capillaria у CKiagi моно- та мжстшвазш травного каналу гусей на територи Пол-тавсько! обласп
Основними сшвчленами кaпiлярiй в оргaнiзмi птиц виявилися нематоди А. anseris (54,30%) та H. dispar (38,28%). Менший вщсоток становили асо-
шацп кашлярш i3 D. lanceolata (26,85%), H. gallinarum (24,00%), T. setigera (18,85%) та T. tenuis (11,99%) (рис. 3).
Зпдно з лгтературними джерелами, у водоплавно! птиш, до специфiчних збудникiв капiлярiозу в гусей вщносять вид C. anseris (= B. anseris (Madsen, 1945), Moravec, 1982). Водночас e науковi працi про ураже-шсть гусей капiлярiями виду C. obsignata (= B. obsignata (Madsen, 1945), Moravec, 1982), що e спе-цифiчним збудником кашлярюзу для курей i може швазувати гусей тiльки при спiльному 1'х утриманнi (Enigk et al., 1973; Busta, 1980; Islam et al., 1981). За результатами проведених дослщжень на територи Полтавсько1 области також видiлено два види кашлярш C. anseris та C. obsignata. Останнш вид видшяли у тих господарствах, де одночасно iз гусьми утримува-лися кури або шдики. Також окремими вченими вияв-лено одночасне паразитування в органiзмi гусей збуд-ник1в нематодозiв: кашлярш, трихостронгшюав, гетеракiсiв, амiдостом, а також цестод виду D. lanceolata (Busta, 1980). Водночас у результата проведених нами дослщжень встановлене паразиту-вання у гусей цестод виду T. setigera, що варто врахо-вувати при плануванш лiкувальних i профшактичних заходiв та пiдборi антигельмiнтних засобiв.
□ двокомпонентш □ трикомпонентш EÜ3 чотирикомпонентш Q п'ятикомпонентш 0 шестикомпонентш 0 семикомпонентш
Рис. 2. Ввдсоткове сшвввдношення р1знокомпонентних мшстшвазш за кашлярюзу гусей
0 10 20 30 40 50
DA. anseris Ш И. dispar BD. lanceolata НИ. gallinarum 0T. setigera BT tenuis Рис. 3. Видовий склад сшвчлешв збуднишв кашлярюзу за мшспнвазш травного каналу гусей
Внсновкн
Kamjapio3 ryceu e nomnpeHoro HeMarogo3Horo iHBa-3iero Ha TepHTopiï nojTaBcbKoï o6jacTi, yKpaïHa (EI carae 57,79%), axa nepe6irae nepeBa^Ho y cKjiagi MiKC-TiHBa3in TpaBHoro KaHajy uraui (72,61%) pa3oM i3 36y-gHHKaMH HeMarogo3iB (A. anseris, T. tenuis, H. gallinarum, H. dispar) Ta uecTogo3iB (D. lanceolata, T. setigera). ®ayHa HeMarog pogy Capillaria, mo napa-3HTyroTb y ryceu b yMoBax gocjig^yBaHoro perioHy, npegcTaBjeHa gBoMa BngaMH - C. anseris Ta C. obsignata. Hauuacrime cniBHjeHaMH Kanijapiu b opraHi3Mi nrnui 3a acouiaTHBHnx iHBa3iu 6yjn HeMarogn A. anseris (54,30%) Ta H. dispar (38,28%), mo o6yMoB-jeHo pi3HHM MicueM joK&ràauiï rejbMiuriB.
nepcnexmueu nodanbwux docnidwenb. npoBegeHi gocjig^eHHa o6yMoBjroroTb Heo6xigHicrb BH3HaueHHa e^eKTHBHocTi aurareflbMiHTHHx 3aco6iB 3a Kanijapio3y ryceu Ta acouiarnBHoro uoro nepe6iry.
References
Boone, E.C., Meiners, S.J., & Laursen, J.R. (2017). Gut Helminth Composition in Newly Comigrating Light Geese (Lesser Snow Goose Chen caerulescens caerulescens and Ross' Goose Chen rossii). Comparative Parasitology. 84(1), 36-41. doi: 10.1654/1525-2647-84.1.36 Busta, J. (1980). Helminths in broiler geese fattened in
runs. Veterinarni Medicina. 25(12), 717-723. Chang, S.C., Lin, M.J., Fan, Y.K., & Lee, T.T. (2016). Effects of lighting intensity on growth and reproductive performance of breeder geese. Journal of Applied Poultry Research. 25(3), 315-321. doi.10.3382/japr/pfw009. Enigk, K., Dey-Hazra, A., & Batke, J. (1973). Use of mebendazole for helminthiases in chickens and geese. Avian Pathology. 2(2), 67-74. doi: 10.1080/03079457309353785. Gicik, Y., & Arslan, M.O. (2003). The Prevalence of Helminths in the Alimentary Tract of Geese (Anser anser domesticus) in Kras District, Turkey. Veterinary Research Communications. 27, 391-395. doi: 10.1023/A: 1024710221179. Hamadani, H., Khan, A.A., Wani, Z.A., Jalal, H., Bihaqi, S.J.A., & Mir, M.S. (2017). Parasitic Profile of Domestic Geese of Kashmir. International Journal of Livestock Research. 7(5), 129-133. doi: 10.5455/ijlr.20170409094535. Hvostyk, V.P. (2013). Perspektyvni naprjamy vedennja gusivnyctva. Suchasni agrarni tehnologii. 8, 62-69 (in Ukrainian).
Islam, M.F., Mia, M.M., Rahman, M.A., & Bhowmik, N. (2016). Morphometric, productive and reproductive traits of indigenous goose of Bangladesh. Animal
Genetic Resources. 59, 37-45. doi: 10.1017/S2078633616000254.
Islam, M.R., Shaikh, H., & Baki, M.A. (1988). Prevalence and pathology of helminth parasites in domestic duck of Bangladesh. Veterinary Parasitology. 29, 73-77. doi: 10.1016/0304-4017(88)90009-X.
Ivko, I.I., Rjabinina, O.V., & Mel'nyk, O.V. (2010). Shljahy pidvyshhennja efektyvnosti vitchyznjanogo gusivnyctva. Efektyvne ptahivnyctvo. 11 (71), 33-40 (in Ukrainian).
Jortner, B.S., Helmboldt, C.F., & Pirozok, R.P. (1967). Small intestinal histopathology of spontaneous capillariasis in the domestic fowl. Avian Diseases. 11, 154-169. doi: 10.2307/1588110.
Kavetska, K.M., Krylaczyk, K.., Pilarczyk, B. & Kalisinska, E. (2012). Stomach nematodes of wild ducks (subfamily Anatinae) wintering in the Northwestern Poland. Bulletin of the Veterinary Institute in Pulawy. 56, 27-31. doi: 10.2478/v10213-012-0005-5.
Kornas, S., Basiaga, M., Kowal, J., Nosal, P., Wierzbowska, I., & Kapkowska, E. (2015). Zatorska goose - a subject of parasitological research. Annals of Parasitology. 61(4), 253-256. doi: 10.17420/ap6104.15.
Nakamura, S., & Asakawa, M. (2001). New records of parasitic nematodes from five species of the Anseriformes in Hokkaido, Japan. Journal of Zoo and Wildlife Medicine. 6, 27-33. doi: 10.2478/s11687-009-0023-x.
Ryzhikov, K. M.(1967). Opredelitel' gel'mintov domashnih vodoplavajushhih ptic. Moskva, Nauka (in Russian).
Shi, Z.D., Tian, Y.B., Wu, W., & Wang, Z.Y. (2008). Controlling reproductive seasonality in the geese: a review. World's Poultry Science Journal. 64(3), 343355. doi: 10.1017/S0043933908000081.
Shutler, D., Alisauskas, R.T. & McLaughlin, J.D. (2012). Associations between body composition and helminths of lesser snow geese during winter and spring migration. International Journal for Parasitology. 42(8), 755-760. doi: 10.1016/j.ijpara.2012.05.008.
Skijabin, K.I. (1928). Metod polnyh gel'mintologicheskih vskrytij pozvonochnyh, vkljuchaja cheloveka. Moskva (in Russian).
Yoshino, T., Uemura, J., Endoh, D., Kaneko, M., Osa, Y., & Asakawa, M. (2009). Parasitic nematodes of anseriform birds in Hokkaido, Japan. Helminthologia. 46 (2), 117-122. doi: 10.2478/s11687-009-0023-x.
Zuchowska, E. (1997). Helminth fauna Anseriforms (Aves) in the Lodz Zoological Garden. Wiadomosci Parazytologiczne. 43, 213-221.