CC BY
14
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9311 http://nvlvet.com.ua
UDC 638.12:612.392:57.014:664.48
Mineral composition of the organism tissues and honeycombs of melliferous bees under the conditions of feeding them soybean flour and citrates of Cobalt and Nickel
A G. Pashchenko1, I.I. Kovalchuk2, R.S. Fedoruk2
National University of Life and Environmental Science of Ukraine, Kyiv, Ukraine 2Institute of Animal Biology, Lviv, Ukraine
Article info
Received 24.01.2019 Received in revised form
05.03.2019 Accepted 06.03.2019
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony st., 15, Kyiv, 03041, Ukraine. Tel.: +38-050-387-46-10 E-mail: nanopag@gmail.com
Institute of Animal Biology of NAAS, Stusa Str., 38, Lviv, 79000, Ukraine.
Pashchenko, A.G., Kovalchuk, I.I., & Fedoruk, R.S. (2019). Mineral composition of the organism tissues and honeycombs of melliferous bees under the conditions of feeding them soybean flour and citrates of Cobalt and Nickel. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(93), 60-64. doi: 10.32718/nvlvet9311
The inadequacy of mineral nutrition leads to inhibition of physiological and metabolic reactions in the body of honeybees. It is known that Cobalt chloride is used to activate oviposition of the queen bee. It was established that Cobalt and Nickel citrate, obtained by the method of nanotechnology, corrects the mineral metabolism and affects the metabolism of bees. It is known that Cobalt plays an important role in the work of enzymes; synthesis of vitamin Bi2, promotes assimilation of vitamins A, E, C; increases protein metabolism, participates in hematopoiesis. Nickel also has a pronounced effect on hemopoiesis, namely on the morphological composition of blood. But its effect on the cell and subcellular level is not well understood. The results of studies of the effect of soybean flour with the addition of Cobalt and Nickel citrates on the content of mineral elements in the tissues of the body of bees and honeycombs are given. The research was carried out in the farms in the Lviv region, in April-May at the bees of the Carpathian breed. It was established that the content of Ferrum, Cuprum and Germanium in the tissues of bees increases with the addition of soybean flour with Cobalt citrate at a dose of 2 mg per 500 g of soy flour. When Nickel citrate was added to the feed at a dose of 1 mg per 500 g of soy flour, the content of Ferrum and Cuprum increased in honeycombs. The complex combination of Citrits Co and Ni, soy flour with sugar syrup was characterized by a decrease in the level of Zn in the tissues of the bees compared to its contents in the control group samples. In samples of biological material, the content of Cobalt, Nickel and the essential elements Cuprum, Zink, Ferrum, Selenium, Germanium was determined by atomic emission spectrometry with inductively coupled plasma. Citrates of the microelements were produced by the method of M. Kosinov and V. Kaplunenko.
Key words: trace elements, nanotechnology, Cobalt citrate, Nickel citrate, soy flour, honey bees, honeycomb.
Мшеральний склад тканин оргашзму i стшьниюв медоносних бджш за умов пiдгодiвлi борошном со1 i цитратами Кобальту та Шкелю
А.Г. Пащенко1, 1.1. Ковальчук2, Р.С. Федорук2
1Нацюналъний утверситет 6iopecypcie i природокористування Украти, м. Knie, Украта 21нститут бюлоги тварин НААН, м. Лъвiв, Украта
Неповноцтне мтералъне живлення призводитъ до nfmHiHeHHM фiзiологiчних i метаболiчних реакцш в оргатзма медоносних бдж1л. Вiдомо, що хлорид кобальту використовуетъся для активацп яйцекладки бджоломатки. Встановлено, що цитрат кобальту i ткелю, отримат з використанням мeтодiв нанотехнолог1й, коригуютъ мтералъний обмт i впливаютъ на метаболгзм бджт.
BidoMO, що кобальт eidkpae важливу роль у po6omi ферментiв; cunme3i втамту В¡2, сприяе засвоенню eimaMinie А, Е, С; актив^ зуе бтковий обмт, бере участь у кровотворент. Шкель також мае виражену дЮ на гемопоез, а саме на мoрфoлoгiчнuй склад Kpoei. Але його вплив на клШинному i субклШинному рiвнi недостатньо вивчений. У рoбoтi наведено результати до^дження впливу соевого борошна з додаванням цuтратiв Кобальту та Нкелю на вмкт мтеральних елементiв у тканинах оргатзму бдж1л та сттьнитв. До^дження проводилися у фермерських господарствах Львiвськo'i oбластi у квтш—травш на бджолах карпатсь-ког породи. Встановлено, що вмкт Залiза, Мiдi i ГерманЮ в тканинах бдж1л збтьшуеться з додаванням соевого борошна з цитратом Кобальту в дoзi 2 мг на 500 г соевого борошна. Коли цитрат шкелю додавали до корму в дoзi 1 мг на 500 г соевого борошна, вмкт Залiза i Мiдi збтьшувався в стальниках. Комплексне поеднання згодовування цuтратiв Кобальту i Нкелю, соевого борошна з цукровим сиропом характеризувалося зниженням рiвня Цинку в тканинах бдж1л пoрiвнянo з його вмктом у контрольны грут зразтв. У зразках бioлoгiчнoгo матерiалy вмкт Кобальту, Нтелю та мтеральних елементiв Мiдi, Цинку, Залiза, Селену, ГерманЮ визначали атомно-емкшною спектрoметрiею з шдуктивно зв 'язаною плазмою. Цитрати мiкрoелементiв, що використовувалися у до^дженнях, отримано за методом М. Косинова i В. Каплуненка.
Ключовi слова: мтеральш елементи, цитрат Кобальту, цитрат Нкелю, соеве борошно, бджоли, стальники.
Вступ
Недостатнш р1вень лшвдного i мшерального жив-лення, що може виникати у весняний та осшнш перь оди за умов збвднення природно! кормово! бази, зумо-влюе виснаження енергетичних та пластичних запаав в оpганiзмi бджш i впливае на репродуктивну здат-шсть !хшх маток (Taranov, 1986; Lebedev & Bilash, 1991; Polishhuk & Lokutova, 2002; Fedoruk & Romaniv, 2013; Vishchur et al., 2016). Встановлено, що перероб-ка бджолами велико! кшькосп цукрового сиропу при-зводить до зношування оргашзму, прискорюе його старшня i зменшуе тривалють життя робочих бджш (Brandorf & Ivojlova, 2011). Тому виникае необхш-шсть стабшзувати живлення бджш i обмш речовин у !хньому оргашзм^ де макро- та мiкpоeлeмeнти вщг-рають пpовiдну роль (Buranbaev, 2004; Brodschneider & Crailsheim, 2010; Kovalskyi et al., 2018).
Серед численно! групи хiмiчних eлeмeнтiв, якi pe-гулюють piзнi функцi! в тканинах тварин та бджш, е бюметали. Вони надходять в оpганiзм тварин piзними шляхами у виглядi добавок, профшактичних та л^-вальних засобiв (Bondareva, 2005) Переважна бшь-шють перерахованих сполук е солями мшроелеменлв з нeоpганiчними кислотами, застосування яких як джерел мiкpоeлeмeнтiв у годiвлi тварин бувае малое-фективним. Значно кращ результати досягаються при застосуванш комплексних сполук мeталiв з амшокис-лотами, оpганiчними кислотами тощо (Losev et al., 2013).
Мiнepали, що е в бюлопчних системах, фiзiологi-чну функцiю виконують у виглядi юшв i комплeксiв. Експерименти i ветеринарна практика показують, що вони легко засвоюються оргашзмом i тварини можуть переносити досить вeликi дози мшроелеменпв, як1 при задаваннi у фоpмi нeоpганiчних солей е токсич-ними. Експериментально доведено позитивний вплив бюгенних мeталiв на оpганiзм бдж1л, який суттево залежить не лише вщ кiлькостi мiкpоeлeмeнтiв у ращ-ош, але й вiд хiмiчно! структури сполук, з якими цi мшроелементи утворюють комплекси, що беруть участь в пвдтримщ цiлiсностi клiтини. Це пояснюе множиннiсть бiологiчних eфeктiв таких комплекав (Buranbaev, 2004; Groh et al., 2004; Losev et al., 2013). Встановлено важливють для бджш таких мшеральних елеменлв як Кобальт (Со), Магнш (Mg), Марганець (Mn), Калiй (К), Йод (I) (Zaharenko, 2004).
Сьогоднi вiдомо, що Кобальт вiдiгpае важливу роль у робот фepмeнтiв; синтeзi вiтамiну В12; пригш-чуе дiяльнiсть ряду патогенних мiкpобiв; сприяе засвоенню вiтамiнiв А, Е, С; тдсилюе бiлковий обмш (Jakovlev, 1969; Zolfaghari & Ross, 2003). Згодовування хлористого кобальту в осшнш перюд викликало збшьшення розплоду в сiмях на 12,5%, вихвд меду -на 34% поpiвняно з показниками сiмeй, яш отримува-ли тiльки цукровий сироп. Кобальт тдвищуе захиснi властивостi оргашзму, активуе в оpганiзмi комахи ферменти: каталазу, протеазу i iнвepтазу (Grigorjan, 1969; Morgulis & Hlebopros, 2010).
За мехашзмом свое! бiологiчного ди Нiкeль вияв-ляе помiтну схожють з iншими 3d-eлeмeнтами - Заль зом i Кобальтом. Дiя Шкелю peалiзуеться в основному на клггинному i субклiтинному piвнi. Препарати Шкелю виявляють виражений вплив на гемопоез, впливаючи на моpфологiчний склад кров^ зб№шую-чи к1льк1сть юних форм бших i червоних кров'яних тшець. Вiдтвоpна функцiя тварин при дефщип Шке-лю змiнюеться в меншш мipi, шж при дефщип iнших життево нeобхiдних мiкpоeлeмeнтiв. Все ж недостат-ня к1льк1сть Шкелю призводить до iстотного знижен-ня eфeктивностi першого осiмeнiння, заплiднeння, зростання числа ялових тварин, викиднiв. Шкель е активатором таких ферменлв, як арпназа, карбокси-лаза, та ш. Нiкeль бере безпосередню участь у регу-ляцi! синтезу i секреци гоpмонiв адeногипофiзу (Beleckij et al., 2012).
Додавання до корму бджш сполук окремих мжро-eлeмeнтiв як стимулятоpiв мeтаболiзму впливае на корекцш фiзiолого-бiохiмiчних пpоцeсiв i значно тдвищуе життедiяльнiсть, репродуктивну здатнiсть та резистентшсть медоносних бдж1л. Альтернативним напрямком у виршенш проблеми збагачення коpмiв для бджш ессеншальними бiомeталами е використан-ня !х у фоpмi нетоксичних оpганiчних сполук - кар-боксилапв харчових кислот, що отpиманi нанотехно-логiчними методам. Вивчення впливу на оргашзм медоносних бдж1л цитpатiв Co i Ni е актуальним i дае змогу полiпшити !хне живлення в критичш пepiоди життедiяльностi, вдосконалити склад i схему весняно! пiдгодiвлi медоносних бдж1л.
Мета дослiджeння - вивчити вплив згодовування медоносним бджолам у весняно-лтгаш перюд бiлко-во-лшвдно! добавки i цитpатiв кобальту та шкелю на вмют мiкpоeлeмeнтiв у !хшх тканинах та продукцп.
Матерiал i методи досл1джень
Дослiдження були проведет у фермерському гос-подарствi "Карпатська бджола" Перемишлянського району Львiвсько! обласп з 8 квiтня 2014 року по 8 травня 2014 року. Для проведения дослвджень було сформовано п'ять груп бджолиних сiмей, по три бджолоам'! в кожнiй. I група контрольна - умови стацюнарного утримання, II група - за аналопчних умов з пiдгодiвлею цукровим сиропом (60% 500 мл) i борошном натурально! со! (500 г/тиждень/бджоло-сiм'ю), III група - за аналопчних умов з пiдгодiвлею цукровим сиропом (60% 500 мл) i борошном натурально! со! (500 г/тиждень/бджолоам'ю) з додаванням цитрату Кобальту в дозi 2 мг Со; IV група - за аналопчних умов з пiдгодiвлею цукровим сиропом (60% 500 мл) i борошном натурально! со! (500 г/тиждень/бджолоам'ю) з додаванням цитрату Шкелю в дозi 1 мг №, V група - за аналогiчних умов з пiдгодiвлею цукровим сиропом (60% 500 мл) i борошном натурально! со! (500 г/тиждень/бджолоам'ю) з додаванням цитрата Кобальту в дозi 2 мг та Шкелю -в дозi 1 мг. Вццбраш для досл1ду робочi медоносш бджоли утримувалися у вуликах-лежаках, бджоло-
ам'! були благополучш щодо шфекцшних та швазш-них хвороб.
У дослвдний перюд були вщбрат зразки стшьни-к1в та тканин цшого оргашзму медоносних бджш. У зразках бюлопчного матер1алу було визначено вмют Со, Ni та i есеншальних елеменпв Cu, Zn, Fe, Se, Ge методом атомно-емюсюнно! спектрометрi! з iндукти-вно-зв'язаною плазмою (АЕС-ИСП) на прилащ Optima 210 DV. Цитрати мжроелеменпв виготовленi за методом М. Косшова i В. Каплуненка (Kosinov et al., 2009).
Цифровi данi опрацьоваш статистично з викорис-танням комп'ютерно! програми Microsoft EXCEL з визначенням середнiх величин М, !'хшх вшхилень ± m i ступеня вiрогiдностi мiжгрупових рiзниць з викорис-танням коефiцieнта Стьюдента (Р).
Результата та Тх обговорення
За даних лггератури (Taranov, 1986), ведомо про коливання концентрацiй мiнеральних речовин як в органiзмi медоносних бдж1л, так i вiдповiдно у проду-кцi!' бдж1льництва, а також стiльниках.
Таблиця 1
Вмют окремих мiнеральних елементiв у спльниках бдж1л за дi!' компонента борошна со! та цитратiв Со i Ni, мкг/кг маси (М ± m, n = 3)
Групи медоносних бджш
МЕ I (Контрольна) II (Дослщна) Соя III (Дослщна) Соя + Со IV (Дослщна) Соя + Ni V (Дослщна) Соя + Со + Ni
Co 0,40 ± 0,025 6,0 ± 0,11*** 11,13 ± 0,64*** 0,36 ± 0,01 6,0 ± 0,46***
Ni 0,20 ± 0,025 0,21 ± 0,0065*** 0,24 ± 0,022*** 0,76 ± 0,009*** 0,74 ± 0,009***
Se 0,24 ± 0,01 0,10 ± 0,006*** 0,12 ± 0,006*** 0,18 ± 0,005** 0,09 ± 0,003***
Ge 0,14 ± 0,06 0,18 ± 0,006*** 0,08 ± 0,006*** 0,030 ± 0,001*** 0,059 ± 0,001***
Cu 0,019 ± 0,0006 0,013 ± 0,0006** 0,51 ± 0,015*** 0,85 ± 0,015*** 0,06 ± 0,006***
Zn 2,02 ± 0,04 4,29 ± 0,05*** 1,83 ± 0,03* 2,73 ± 0,06*** 1,69 ± 0,05*
Fe 5,95 ± 0,03 5,20 ± 0,06*** 10,77 ± 0,23*** 15,3 ± 0,06*** 16,04 ± 0,33***
Примтка: у цш i наступит таблицi вiрогiднi рiзницi за вмiстом мжроелементш у тканинах усього оргашзму медоносних
бджш II, III, IV та V - дослщних груп поршняно до Контрольно! групи; * - Р < 0,05-0,02; ** Р < 0,01; *** Р <0,001.
У результат проведених дослщжень встановлеш вiрогiднi рiзницi вмiсту Кобальту у вощиш бдж1л при згодовуваннi цитрату Со (табл.1). Зокрема вмют Со у вощиш III групи збшьшувався на 2,8%, в V - на 1,5% (Р < 0,001), що вказуе на суттевий рiвень трансформа-цi! Со з його цитрату в органiзмi через восковидiльнi залози. Однак збереження вмiсту Со у вощиш бджш II i V груп на однаковому рiвнi може вказувати на ште-нсивне засвоення цього елементу з борошна со! та iнгiбуючий вплив на цей процес йонiв №.
Згодовування со! та цитрату № сприяло вiрогiдно-му збiльшенню № у IV та V групах ввдповшно у 3,8 та 3,7 разу порiвияно з контролем. Проте вмют Селену вiрогiдно зменшувався в II, III та V групах у 2,4 та у 2,0 рази щодо контролю. За результатами дослвджен-ня вшзначено, що згодовування борошна натурально! со! та цитрату Со в III груш з додаванням до цих компонента № у V груш зумовлювало вiрогiдне змен-шення Цинку у вощиш цих груп на 10,5 та 16,4%
(Р < 0,05). Тимчасом як додавання до со! цитрату Ni зумовлювало шдвищення вмюту Zn у вощиш бдж1л IV групи (Р < 0,001). Вiрогiдно вищий вмют Fe у 1,8, 2,5 та 2,7 разу спостериаеться у вощиш III, IV та V груп, що вказуе на синерпчний вплив цитрату Ni i в меншш мiрi Co на рiвень трансформаци Fe у секрет восковидшьних залоз бджш. Нижчий вмют Fe у вощиш бджш II групи пвдтверджуе ввдомосп щодо шп-буючого впливу антипоживних речовин со! на засво-ення Fe з корму.
Встановлеш характерш змiни щодо вмюту Ge i Cu у стшьниках бдж1л дослвдних груп вказують на шп-буючий вплив цитратiв Co i Ni на рiвень трансформаци Ge у вощиш та синерпчну дш цих мiкроелементiв на вмют Cu у вощиш бджш III-V груп.
Ввдомо, що вмют мшеральних елеменпв у тканинах оргашзму бджш порiвняно до !хньо! кiлькостi в рослинах, з яких були зiбранi нектар i пилок, законо-мiрно зростае з вшом або залишаеться таким як у
pocnHH. XapaKTepHO, mo BMicT OKpeMux MiHepanbHHx eneMeHTiB y TKaHHHax MegoHocHHx 6g®in 3HanHo Konu-BaeTbca. neBHHH BnnHB 3yMoBnroe TaKo® $i3ionorinHe 3HaneHHa oKpeMHx eneMeHTiB gna IxHboro opraHi3My, ocKi^bKH MegoHocm 6g®onu 3gaTHi ceneKTHBHo Harpo-Mag®yBam b TKaHHHax opraHi3My MiKpoeneMeHTH. 3oKpeMa, BcraHoBneHo HH®m KoH^HTpaml Zn y TKaHHHax 6g®in III (47,9%) Ta IV (80,4%) gocnigHHx rpyn Ha Tni 3pocraHHa BMicTy Ge y III (50,0%) Ta Ta IV (28,6%) rpynax nopiBHaHo 3 KomrponbHoro rpynoro (ra6n. 2).
CyTTeBe 3HH®eHHa BMicTy Zn b TKaHHHax 6g®in gocnig-hhx rpyn Mo®Ha noB'a3yBaTH 3 oco6nHBocraMH MeTa6o-ni3My цнx 6ioreHHHx eneMeHTiB y $opMi ^iraTHHx cno-nyK coeBHx 6o6iB, mo npoaBnaroTb 3gaTHicTb go 3hh-®eHHa piBHiB 3acBoeHHa Zn Ha Tni i'xHboro a6cop6mHHo-ro iHri6yBaHHa. BcTaHoBneHo BiporigHo Bumun piBeHb Se (P < 0,001) y TKaHHHax mnoro opraHi3My MegoHoc-hhx 6g®in 3a yMoB nigrogiBni aK 6opomHoM col', TaK i 3 цнтpaтoм Ni Ha Tni HH®roro BMicTy (P < 0,001) 3 цнт-paTOM Co.
TaS^^H 2
BMicT oKpeMHx MiHepanbHHx eneMeHTiB y TKaHHHax opraHi3My 6g®in 3a gil' KoMnoHeHTiB 6opomHa col' Ta цнтpaтiв Co i Ni, Mr/Kr Macu (M ± m, n = 3)
Tpynu MegoHocHHx 6g®m
ME I (KornpontHa) II (AocnigHa) Coa III (AocnigHa) Coa + Co IV (AocnigHa) Coa + Ni V (AocnigHa) Coa + Co + Ni
Co 0,15 ± 0,0003 0,19 ± 0,0004 0,64 ± 0,013 0,17 ± 0,0003 0,34 ± 0,007
Ni 0,11 ± 0,002 0,25 ± 0,005*** 0,64 ± 0,013*** 0,19 ± 0,004*** 0,85 ± 0,0017
Se 0,29 ± 0,006 0,35 ± 0,007** 0,14 ± 0,004*** 0,32 ± 0,006* 0,48 ± 0,0096
Ge 0,14 ± 0,003 0,10 ± 0,002*** 0,21 ± 0,004*** 0,18 ± 0,004*** 0,14 ± 0,003
Cu 3,02 ± 0,06 3,18 ± 0,006 3,30 ± 0,07* 2,83 ± 0,008* 4,45 ± 0,089
Zn 18,72 ± 0,37 18,21 ± 0,36 9,74 ± 0,19*** 3,56 ± 0,14*** 17,68 ± 0,354
Fe 37,32 ± 0,76 30,64 ± 0,61* 44,35 ± 0,89* 53,83 ± 0,90*** 47,12 ± 094
AHani3 ogep®aHHx pe3ynbTaTiB BKa3ye Ha BiporigHe 3pocTaHHa Ni y TKaHHHax цinoro opraHi3My 6g®in II (P < 0,001), III (P < 0,001), IV (P < 0,001) Ta V gocnig-hhx rpyn nopiBHaHo 3 KomponeM. HarpoMag®eHHa Fe b npo^ci oHToreHe3y MegoHocHHx 6g®in npoxogurb HepiBHoMipHo, i Han6inbma noro KinbKicTb genoHyeTbca Ha 7-9 go6y nHHHHKoBoi cTagii. 3a HopManbHoro nepe6i-ry $i3ionorinHHx пpoцeciв, 3oKpeMa MiHepanbHoro o6-MiHy b opraHi3Mi po6onux 6g®in, KoH^mpama Fe b cepegHboMy cTaHoBHTb 80,36-174,33 MKr/r cyxoi' peno-bhhh. Ba®nHBo TaKo® 3a3HanHTH, mo cepeg ycix gocni-g®eHHx MiKpoeneMeHTiB Han6inbma KinbKicTb y TKaHHHax pi3HHx aHaTOMiHHHx BigginiB Tina 6g®in npunagae caMe Ha BMicT Fe 3 KonHBaHHaMH Big 37,5 go 68,2 Mr/Kr. AHanorinHi 3MiHH Big3HaneHi mogo BiporigHoro 3poc-TaHHa BMicTy Fe y TKaHHHax 6g®in aK III (18,8%; P < 0,05), TaK i IV (44,2%; P < 0,001) gocnigHHx rpyn Ha Tni HH®noro BMicTy y II rpyni (P < 0,05), nopiBHaHo 3 noro BMicTOM y 3pa3Kax TKaHHH 6g®in KoHTponbHoi' rpynu.
Ao geMrnepani3yroHHx HHHHHKiB, mo 3gaTHi iHri6yro-ne BnnHBaTH Ha 3acBoeHHa oKpeMHx MiHepanbHHx eneMeHTiB 3 KopMiB BigHocHTbca ^iTHHoBa KucnoTa, aKa MicTHTbca b 3HaHHm KinbKocTi y 6o6ax co'. MexaHi3M TaKo' gil ^iTHHoBol khcjoth noB'a3aHHH i3 n cunbHHMH xenaToyTBoproronHMH BnacTHBocTaMH, mo cnpuaroTb yTBopeHHro мiцннx Ba®Kopo3HHHHHx (xenaraux) kom-nneKciB 3 Ba®nHBHMH gna aMiHoKHcnoTaMH. AoBegeHo, mo BKnroneHHa coeBoro 6opomHa go paцioнy TBapuH 3HH®ye gocTynHicTb Ta 3acBoroBaHicTb 6inbmocri MaK-po- i MiKpoeneMeHTiB, mo HopMyroTbca y ®HBneHHi TBa-pHH. He MeHm Ba®nHBHM eneMeHToM, Heo6xigHHM gna HopManbHoro nepe6iry $i3ionoro-6ioxiMinHHx npo^ciB b opraHi3Mi MegoHocHHx 6g®in, e Cu. 3a pe3ynbTaTaMH gocnig®eHb BMicT Cu b TKaHHHax II, III (P < 0,05) Ta V
gocnigHHx rpyn 6yB BHmHM Ha Tni HHmoro BMicTy y 3pa3Kax IV rpynu (P < 0,05) nopiBHaHo 3 noKa3HHKaMH n BMicTy y TKaHHHax 6g®in KoHTponbHo' rpynu. BcTaHoB-neHi KonHBaHHa Mo®yTb cBigwra npo Mi®rpynoBi pi3-ннцi Hagxog®eHHa Cu i3 Tpo$«Horo na^rora, Harpo-Mag®eHHa u b oKpeMHx TKaHHHax opraHi3My nig Bnnu-bom цнтpaтiв Ko6anbTy i HiKenro, ocKinbKH Cu 6epe ynacTb b pi3HoMaHiTHHx npo^cax MeTa6oni3My.
BapTo 3a3HaHHTH, mo BHeceHHa цнтpaтy Ko6anbTy go цyкpoвoro cupony 3yMoBnroBano 3pocTaHHa BMicTy Co y III (4,2 pa3y) i V (2,3 pa3y) gocnigHHx rpynax, npoTe piзннцi 6ynu HeBiporigHHMH. OgHaK BKnroneHHa coeBoro 6opomHa i b noegHaHHi 3 цнтpaтoм Ni go ^KpoBoro cupony 36epirano BHmi pi3HHm кoнцeнтpaцii Co y TKaHHHax mnoro opraHi3My MegoHocHHx 6g®in, Mo®e BKa-3yBaTH Ha 6e3nocepegHro imi6yBanbHy giro 6inKiB col Ha 3acBoroBaHicTb цboro eneMeHTy b opraHi3Mi MegoHocHHx 6g®in.
Biiciiobkii
nigrogiBna 6g®in y BecHaHo-niTHin nepiog KoMnoHeHTiB 6opomHa co' Ta цнтpaтiв Co i Ni 3yMoBnroBano BiporigHe 36inbmeHHa Ni y IV Ta V gocnigHHx rpynax Ha Tni 3MeHmeHHa (P < 0,001) BMicTy Zn y crinbHHKax 6g®in. BcTaHoBneHo BiporigHe 3MeHmeHHa Se y BomHHi II, III, IV i V rpyn Ha Tni 3pocTaHHa Fe y III, IV i V goc-nigHHx rpyn (P < 0,001) nopiBHaHo 3 KomrponbHoro rpy-noro.
3a yMoB nigrogiBni MegoHocHHx 6g®in 6opomHoM co', a TaKo® gogaTKoBHM BBegeHHaM цнтpaтiв Co i Ni Big3HaneHo 3pocTaHHa BMicTy Co y III i V gocnigHHx rpynax. BMicT Cu Ta Ni b TKaHHHax II, III (P < 0,05) Ta V gocnigHHx rpyn 6yB BHmHM Ha Tni HH®roro BMicTy
Cu у зразках IV групи (Р < 0,05) порiвняно з показни-ками !х вмюту у тканинах бдж1л контрольно! групи.
Комплексне поеднання цитрата Co i Ni, борошна со! з цукровим сиропом характеризувалось не вiрогi-дним пвдвшценням Co, Ni, Cu, Fe на тл зниження рiвня Zn порiвняно з вмютом у тканинах бдж1л контрольно! групи.
Введення цитрапв кобальту та шкелю до компонента пiдгодiвлi медоносних бджш корегуе обмiн мiнеральних речовин в !хньому органiзмi i потребуе додаткових дослвджень щодо з'ясування механiзмiв синерпчно! та антагонiстично! !х дi! в органiзмi комах.
Перспективи подальших дослгджень. Дошльним е вивчення фiзiологiчного впливу компонента борошна со! та цитрата Co i Ni на репродуктивну здатнють бджолиних маток у весняний перюд i на якiснi показ-ники бджолопродукцп.
References
Beleckij, E.M., Kulibaba, R.A., & Vladykin, K.P. (2012). Nikel'. Pol'za i vred dlja zhivyh organizmov. Visnyk CNZ APV Harkivs'koi' oblasti, 12, 263-283 (in Russian).
Bondareva, N.V. (2005). Ispol'zovanie medonosnyh pchel kak bioindikatorov zagrjaznenija okruzhajushhej sredy tjazhelymi metallami. Uspehi sovremennogo estestvoznanija, 10, 5-6 (in Russian). Brandorf, A.Z., & Ivojlova, M.M. (2011). Ocenka zim-ostojkosti pchelinyh semej pri podkormke saharnym siropom. Pchelovodstvo, 10, 15-17 (in Russian). Brodschneider, R., & Crailsheim, K. (2010). Nutrition and health in honey bees. Apidologie, 41(3), 278-294. doi: 10.1051/apido/2010012. Buranbaev, I.I. (2004). Vlijanie stimulirujushhih pod-kormok na hozjajstvenno poleznye priznaki pchelinyh semej v razlichnyh uslovijah soderzhanija: avtoref. dis. na soiskanie uch. stepeni kand. s.-h. nauk: spec. 06.02.04 "Chastnaja zootehnija, tehnologija proizvod-stva produktov zhivotnovodstva". Ufa, 21 (in Russian).
Fedoruk, R.S., & Romaniv, L.I. (2013). Reproduktyvna zdatnist' bdzholynyh matok za umov pidgodivli bdzhil boroshnom z bobiv soi natyvnogo ta transgennogo sortiv. Biologija tvaryn, 15(3), 140-149 (in Ukrainian).
Grigorjan, G.A. (1969). Vlijanie kobal'ta na pchel. Pchelovodstvo, Moskva 12, 18-20 (in Russian). Groh, C., Tautz, J., & Rossler, W. (2004). Synaptic organization in the adult honey bee brain is influenced by brood-temperature control during pupal development.
Proc Natl Acad Sci., 101(12), 4268-4273. doi: 10.1073/pnas.0400773101.
Jakovlev, A.S. (1969). Ispol'zovanie kobal'ta kak stim-uljatora pri vyrashhivanii rasploda. Doklady sovetskih uchenyh i specialistov na XXII Mezhdunarodnom kongresse po pchelovodstvu, 159-163 (in Russian).
Kosinov, M.V., & Kaplunenko, V.G. (2009). Patent Ukrainy na korysnu model' №39392. Sposib otry-mannja karboksylativ harchovyh kyslot z vy-korystannjam nanotehnologii. MPK:SO7S 51/41, SO7F 5/00, SO7F 15/00, V82V 3/00. Opubl. 25.02.2009. http://uapatents.com/3-39392-sposib-otrimannya-karboksilativ-kharchovikh-kislot-z-vikoristannyam-nanotekhnologi.html (in Ukrainian).
Kovalskyi, Yu., Gucol, A., Gutyj, B., Sobolev, O., Kovalska, L., & Mironovych, A. (2018). Features of histolism and hystogenesis in the vital temperature range in the organism of honey bee (Apis mellifera L.) in the postembrional period. Ukrainian Journal of Ecology, 8(2), 301-307. doi: 10.15421/2018_342
Lebedev, V.I., & Bilash, N.G. (1991). Biologija medonosnoj pchely. M. Agropromizdat (in Russian).
Losev, O., Shevchenko, L., Grishko, S. (2013). Fiziologichni aspekty vykorystannja helatnyh spoluk u zhyvlenni bdzhil. Elektronnij resurs http://www.beeschool.kiev.ua/helatny_spolyku.html (in Ukrainian).
Morgulis, I.I., & Hlebopros, R.G. (2010). Biologicheskaja rol' kobal'ta. Jelektronnyj resurs:
http://modernproblems.org.ru/ecology/25-hlebopos10.html (in Russian).
Polishhuk, V.P., & Lokutova, O.A. (2002). Biologichni osoblyvosti zhivlennja bdzhil i zbyrannja kvitkovogo pylku v umovah poliflornogo vzjatku. Biologija tvaryn, L'viv, 4(1-2), 236-242 (in Ukrainian).
Taranov, G.F. (1986). Korma i kormlenie pchel. M. Ros-sel'hozizdat (in Russian).
Vishchur, V.Y., Saranchuk, I.I., & Gutyj, B.V. (2016). Fatty acid content of honeycombs depending on the level of technogenic loading on the environment. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol., 24(1), 182187. doi:10.15421/011622.
Zaharenko, M.O., Shevchenko, L.V., Mihal's'ka, V.M., Maljuga, L.V., & Skiba, O.V. (2004). Rol' mikroele-mentiv u zhittedijal'nosti tvaryn. Veterynarna medytsyna Ukrainy, 2, 13-16 (in Ukrainian).
Zolfaghari, R., & Ross, A. (2003). Recent advances in molecular cloning of fatty acid desaturase genes and the regulation of their expression by dietary vitamin A and retinoic acid. Prostagland., Leukotrien. and Essential Fatty Acids, 68(2), 171-179. doi: 10.1016/S0952-3278(02)00267-3.
