CC BY
12
УДК616.248+616-056.52+616-053.2 DOI: https://doi.Org/10.22141/2224-0551.15.6.2020.215529
Купкна А.В. В
Нацональний медичний унверситетмен О.О. Богомольця, м. Кив, Украна
Ефективнють застосування антилейкотрieнових npenapaTiB для лiкувaння бpонхiaльноT астми у дгтей з надлишковою масою тiлa й ожирЫням
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2020;15(6):434-443. doi: 10.22141/2224-0551.15.6.2020.215529
Резюме. Актуальтсть. Надлишкова маса тЛа й ожиртня зменшують ефективтсть базисног проти-астматичног терапп тгалящйними глюкокортикостерог'дами та гх комбтащею з в2-аготстами тривалог dii та теофшнами, тому досягнення контрольованостi астми потребуе тдвищення дози nреnаратiв. Ан-тилейкотрiеновi препарати розглядають як другу лтю терапп як альтернативу кортикостерог'дам при лжувант легког персистуючог астми i як компонент базисног протизапальног терапп персистуючог серед-ньотяжког астми. Вибiр варiанта базисног терапп при поеднант астми та надлишковог маси тла у дтей мае бути обГрунтованим лжарем, забезпечуючи ризик-орiентований пiдхiд до терапп. Мета: nорiвняти ефективтсть двох схем базисног терапп бронхiальног астми у дтей з надлишковою масою тша й ожирт-ням — схеми використання середтх доз тгалящйних глюкокортикостеро'Шв та схеми використання комбi-нацп низьких доз тгалящйних глюкокортикостеро'Шв з антилейкотрiеновим препаратом. Матерiали та методи. Проведено до^дження 64 хворих на бронхiальну астму дтей вком вiд 6 до 18ротв з надлишковою масою тша й ожиртням. Дти були розподшет на двi терапевтичт групи методом випадковог вибiрки. Дти Iгрупи отримували комбжацт антилейкотрiенового препарату з низькими дозами тгаляцшних глюкокортикостеро'Шв протягом 3 мсящв (схема терапп I). Дти II групи отримували середт дози шгаляцтних глюкокортикостеро'Шв протягом 3 мюящв (схема терапп II). Для nорiвняння ефективностi схем терапп вам дтям проведена сniрометрiя, аналiз рiвня сироваткового лептину, оцтка клгнгчних симnтомiв астми, астма-контроль тест, оцтка якостi життя за опитувальником PAQLQ. Для аналiзу результатiв використовували непараметричт методи статистичног обробки даних. Результати. Результат попарних nорiвнянь терапевтичних груп мiж собою тсля лкування виявив статистично значущу (p < 0,05) рiзницю результатiв позитивного впливу лкування на користь схеми терапп Iщодо покращення показнитв (Ме[QI; QIII]) клгнгчних симnтомiв (зменшення денних, тчних симnтомiв i застосування бронхолтитв за потребою), зниження рiвня прозапального адипокту лептину в сироватщ кровi та показнитв якостi життя за шкалами PAQLQ «Активтсть» i «Симптоми». При мiжгруnовому nорiвняннiрезультатiв астма-контроль тесту показник вiдносного ризику 2,06 (95% BI 1,1 + 3,9) вказуе на збыьшення в середньому у 2 рази ризику досягнення повтстю контрольованог астми при застосувант схеми терапп I nорiвняно iз застосуванням схеми терапп II (p = 0,037). Висновки. Терапевтичний ефект схеми терапп з використанням комбтацп низьких доз тгалящйних глюкокортикостеро'Шв з антилейкотрiеновим препаратом дозволяерекомендува-ти саме гг при виборi варiанта базисног терапп бронхiальног астми середньог тяжкостi у дтей з надлишковою масою тша й ожиртням.
Ключовi слова: бронхiальна астма; надлишкова маса тыа; ожиртня; антилейкотрiеновий препарат; дти
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Купкша Анна Васшвна, асшрант кафедри пед1атр1Т № 2, Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця, бул. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 01601, Укра'ша; e-mail: Kupkina@i.ua; контактний тел.: +38 (067) 927-94-69.
For correspondence: Anna Kupkina, Ph.D. student at the Department of pediatrics 2, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: Kupkina@i.ua; phone: +38 (067) 927-94-69.
Full list of author information is available at the end of the article.
Вступ
Науковою групою мiжнародних експерт1в «Глобальна шщштива боротьби з астмою» (Global Strategy for Asthma Management and Prevention, GINA) на пщставГ останшх публшацш i результат1в досл1джень видглено п'ять фено-тип1в бронхiальноï астми (БА): алерпчна, неалергiчна, БА з шзшм дебютом, БА з фксованою обструкцieю ди-хальних шляхов, БА у хворих з ожирiнням (Ож) [1].
Щодо ведення хворих iз коморбiднiстю БА-Ож у матерГалах GINA-2020 зазначено, що кортикостерощи залишаються основними терапевтичними препаратами (рГвень доказовосп В), хоча вiдповiдь на лГкування у таких пацieнтiв ослаблена. В бврош лише 15 % паць eнтiв, якi отримують терапiю БА стероидами, досягають належного контролю за захворюванням [2].
Науковими дослiдженнями доведене зменшен-ня ефективностi базисно'1' протиастматично!' терапй' при БА з Ож шгаляцшними глюкокортикостерощами (1ГКС) [3] та 1х комбiнацieю з Р2-агошстами тривало1 дй' (БАТД) та теофiлiнами [4], i його пов'язують з наяв-нiстю додаткового неатопiчного системного запален-ня, пiдтримуваного активними речовинами, яю виро-бляе жирова тканина [5].
Ож та надлишкова маса тгла (НМТ) згубно вплива-ють на роботу легень, проте конкретш закономiрностi такого впливу вiдрiзняються у дггей та дорослих. Вста-новлена принципова вщмшшсть перебiгу Ож у дорослих i дггей: якщо для дорослих стутнь Ож визначаеть-ся гiпертрофieю адипоцитiв при вГдносно постшнш ix кглькосп, то для дггей до 12 роыв адипоцити ще здатнi до подглу, i збгльшення обсягу жирово'1 тканини, крГм гшертрофй', доповнюeться ще i за рахунок гшерплазй' адипоцитав (майже подвшне збгльшення ix кглькосп при Ож) [6].
При Ож гшертрофоваш адипоцити синтезують i видгляють прозапальш цитокши, серед яких лептин, який вiдiграe суп^ву роль в пролГферацй' i диференща-цй' макрофапв, подальшш секрецй' прозапальних цито-кшв. У хворих на БА у поeднаннi з НМТ та Ож лептин провокуe активний синтез потужних бронхоконстрик-торГв — цистешових лейкотрieнiв [7]. Низкою досль джень продемонстровано, що реактивнють дихальних шляхГв суттeво пов'язана з експресieю лептину у вюце-ральному жирГ, i лептин може бути важливим медГато-ром захворювання дихальних шляхов при Ож не тгльки через шдсилення запалення дихальних шляхГв, але й через прямий вплив на дихальш шляхи [8]. Тому слгд при оцшщ ефективносл терапй' БА в ошб з Ож врахо-вувати рГвень сироваткового лептину.
СпецифГка впливу Ож на стан дихальних шляхГв у дггей полягаe в тому, що дитячий оргашзм перебуваe у процеш росту i розвитку. Однieю Гз ознак розвитку, що можуть мати вплив на попршення контролю БА, e дисанапсис дихальних шляхГв у дггей з НМТ та Ож (невгдповгдшсть росту паренхГми легень i калГбру дихальних шляхов). Бгльше того, дослГдження цих осо-бливостей подтвердили, що дисанапсис дихальних шляхГв асоцшвався Гз зменшенням реакцй' на БАТД та 1ГКС [9]. Для таких дггей основш показники ст-рометрй', що вгдображають стан дихальних шляхов при
БА, — це нормальний або високий рГвень форсовано'1 життeвоï eмностi легень (ФЖ6Л), нормальний рГвень обсягу форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), знижений менше за 0,9 рГвень шдексу ТГффно (ств-вГдношення показниюв ОФВ1/ФЖ6Л) [10]. У дорослих з поeднаним перебГгом БА та Ож про попршення контролю БА свгдчить стабгльне зниження всгх трьох зазначених показниюв. Тому строметргя не e досить чутливим шструментом для оцшки контрольованосп та ефективносл терапй' БА для дггей з НМТ та Ож, на вгдмшу вгд переконливосл застосування цього методу дослгдження у дорослих з подГбним поeднаним пере-бГгом захворювань [11].
Оскгльки контрольованють БА у поeднаннi з Ож при терапй' 1ГКС, комбшацй' 1ГКС з БАТД чи 1ГКС з теофшнами знижена, досягнення ïï потребуe шдви-щення дози препарат. БгльшГсть лшв, що призна-чаються дгтям Гз Ож, призводять до субтерапевтичних або надтерапевтичних концентрацш, що створкю для цих дггей ризик невдалого лГкування, токсичносп ль карських засобГв i розвитку несприятливих побГчних ефекпв [12]. Сам факт залежносл пацieнта вГд препарат нев1дкладно'1 допомоги Гстотно знижуe яысть його життя. ОкрГм цього, терапгя високими дозами ГКС (насамперед системними) може призводити до девГацй' запалення в бГк нейтрофгльного типу, бо вони здатш гальмувати апоптоз нейтрофшв [13].
Зпдно з останшми переглядами мГжнародних реко-мендацш GINA (2015—2020), антилейкотрieновi пре-парати (АЛТП) розглядають як другу лшш терапй' як альтернативу 1ГКС при лшуванш легко!' персистуючо'1 астми i як компонент базисно'1' протизапально'1 терапй' (для доповнення до 1ГКС) персистуючо'1 середньотяж-ко'1 астми. В Укрш'ш дозволений до використання eди-ний препарат з групи АЛТП — монтелукаст [14]. У по-eднаннi з 1ГКС антилейкотрieновий препарат дозволяe знижувати дозу ГКС i контролювати перебГг хвороби у пацieнтiв з середшми i тяжкими формами БА [15].
ВибГр варГанта базисно'1' терапй' маe бути обГрунто-ваним лГкарем, забезпечуючи прагматичний ризик-орieнтований шдх1д до дГагностики та ведення досль джувано!' категорй' пацieнтiв (при поeднаннi БА з НМТ та Ож) i зважаючи на оцшку ефективносп лГкування та можливих ризик^в.
Ан^Гз Гснуючих дослГджень показав вГдмшносп у базиснГй терапй' БА кроку 2 у дорослих, пов'язаш з ма-сою тГла пацieнта. Було продемонстровано позитивний клГнГчний ефект вГд застосування АЛТП порГвняно з беклометазоном у лГкуваннГ пацieнтiв з БА та Ож [16]. Виявлено, що лшувальний ефект низьких доз 1ГКС зменшувався при збГльшеннГ шдексу маси тГла (1МТ), в той час як вплив АЛТП на ильюсть астма-конт-рольованих днГв залишався незмГнним у рГзних вагових категорГях пацieнтiв. У пацieнтiв з НМТ часпше спо-стерГг^ось зменшення вГдповщ на монотерапГю 1ГКС за рГвнем видихуваного оксиду азоту порГвняно з паць eнтами з нормальною масою тгла, в той час як ефектив-нГсть АЛТП зберГгалась [17].
Результати дослГдження щодо ан^Гзу ефективнос-тГ лГкування БА у дорослих ошб з неконтрольованою
БА середнього ступеня тяжкостi, поеднано! з Ож, показали, що використання антилейкотрiенового препарату як додаткового засобу до комбшацй' флутиказону протонату i формотеролу призводить до полшшення контролю БА, загального стану хворих, зменшення потреби в препаратах швидко! допомоги i полiпшення основних показниыв функцй' зовнiшнього дихання в ошб, як1 мають Ож [18].
Дослгдження щодо пор1вняння ефективностi вар!ан-т1в базисно! медикаментозно! терапй' дггей з середньо-тяжкою БА у поеднанш з НМТ та Ож вкрай обмежеш.
С. Longo е! al. (2019) був виявлений зв'язок м1ж масою тiла i вщповщдю на лiкування БА у дггей, як1 отримували монотерашю БА в об'емi кроку 2. Тод1 як для дiтей з 1МТ < 80-го перцентиля низьк дози 1ГКС ви-явилися бшьш ефективними, н1ж АЛТП, монотерапiя 1ГКС чи монотерапiя АЛТП була однаково ефектив-на в лiкуваннi дггей з 1МТ > 80-го перцентиля. Отже, АЛТП мали кращий ефект при вищих значеннях 1МТ у дггей. Дослщники пропонують розглядати АЛТП у пащентав з астмою та НМТ якщо не як першу лшш терапй' кроку 2, то принаймш як альтернативну терашю у пацiентiв, як1 мають субоптимальну в1дпов1дь на 1ГКС, перед переведенням ix на наступний крок (step-ир) лiкування астми. Проте, враховуючи обмеження цьо-го ретроспективного когортного дослщження, автори вказують на необxiднiсть подальших проспективних дослiджень [19].
АЛТ-препарат мае Тмуномодулюкш та протиза-пальш властивосп, впливаючи саме на лейкотрiеновий мехашзм розвитку запалення, який 1ГКС не можуть повн1стю здолати. Серед переваг застосування анти-лейкотрiенового препарату пор!вняно з 1ГКС — зруч-нють i легкiсть у використаннi (можливють перораль-ного прийому), що позитивно впливае на комплаенс, а також найбiльший профть безпеки серед препаратiв базисно!' терапй' БА на сьогодш [18]. При оцшщ пе-реносимостi антилейкотрiенового препарату дпъми в1ком 6—11 рок1в за перюд активного лiкування i ка-тамнестичного спостереження вгдзначалась добра пе-реносимiсть у 90 % дггей, задовтьна — у 10 % [15].
Ми вважаемо за доцтьне вивчити ефективнiсть застосування цього засобу в комплекснш терапй' хворих на БА дггей з НМТ та Ож.
Метою дослщження е пор!вняння ефективност двох схем базисно! терапй' БА для дггей з НМТ та Ож — схеми використання середнгх доз 1ГКС та схеми використання комбшацй' низьких доз 1ГКС з антилейкотрь еновим препаратом.
Матерiали та методи
Проведено дослгдження 64 хворих на БА дггей в1-ком в1д 6 до 18 роыв, як1 перебували на стацюнарному лгкуванш на базг алерголопчного вщщлення Кш'всько! мюько! дитячо! клИчно! лшарш № 2. Батьками (за-конними представниками) дггей була тдписана ш-формована згода на участь в дослщженш.
Дгагноз верифшували зг1дно з Наказом МОЗ Укра!-ни № 868 в1д 08.10.2013 р. та рекомендациями Глобально! стратег!! л!кування та профтактики БА GINA.
Серед обстежених дггей було 45 дггей з НМТ (1МТ становив вгд 85-го до 95-го перцентиля вщповщно до в1ку i стаи) та 19 дггей з Ож (1МТ бгльше 95-го перцентиля вщповщно до в1ку i стаи).
З метою поргвняння ефективност двох схем базисно! терапй' бронхгально! астми у дией з НМТ та Ож дгти були розподтеш на 2 терапевтичш групи методом випадково! вибгрки. До I групи (27 дггей) увь йшло 19 хлопчиыв (70,4 %) та 8 дгвчаток (29,6 %), до II групи (37 дггей) — 30 хлопчиыв (81,1 %) та 7 дгвчаток (18,9 %). Р1зниця м1ж групами за статтю статистично незначуща (p = 0,48). Медгана вшу Ме [QI; QIII] у I груш становила 12 [9; 14,5] роыв, у II груш — 12 [9; 15] роыв. Отже, за в1ком i статтю дни I та II груп були поргвнянними.
Дгти I групи отримували комбшацш АЛТ-препарату з низькими дозами IrKC протягом 3 мюя-ц1в. Доза АЛТ-препарату призначалась вщповщно до в1ку дитини. Д1тям в1ком в1д 6 до 14 роыв призначали АЛТ-препарат у формг жувальних таблеток у доз1 5 мг (1 жувальна таблетка) на добу (на шч, п1сля !ж1). Дгтям в1ком в1д 15 роыв призначали АЛТ-препарат у формг таблеток, вкритих пл1вковою оболонкою, у доз1 10 мг (1 таблетка) на добу, незалежно в1д прийому !ж1. Дгти II групи отримували середш дози IrKC протягом 3 мюя-ц1в. Ус1м д1тям були надаш рекомендаций в1дносно мо-дифшацй' способу життя — гшокалоршна дгета та дозо-ваш ф1зичн1 навантаження.
Контрольне обстеження дггей I та II груп проводили через 3 мюящ в1д початку призначення базисно! терапй'. Клшчну ефективтсть терапй' оцшювали за такими критергями: контроль кл1н1чних симптом1в БА, даш сшрометрй', ргвень лептину сироватки кровг, контроль за переб^ом БА за астма-контроль тестом (АСТ), по-казники якост1 життя (ЯЖ) дггей.
Зпдно з рекомендацгями GINA-2020, аналгз конт-рольованост здшснювали за ыльыстю кл1н1чних проя-в1в захворювання впродовж останнгх чотирьох тижн1в, а саме: наявнють денних симптом1в БА (напади ядухи частше двох разгв на тиждень), н1чних пробуджень через БА, потреба в бронхолггачних препаратах (час-тше двох разгв на тиждень, за винятком випадыв застосування !х перед фгзичним навантаженням), наяв-н1сть будь-яких обмежень активност через БА. Якщо пащент вщповщае негативно на вс1 питання, йдеться про добре контрольовану БА. При однш-двох позитив-них в1дпов1дях з перелшу говорять про частково контрольовану БА. За наявност трьох-чотирьох позитив-них вщповщей з перелшу мае мюце неконтрольований перебк захворювання.
Стан функцй' зовшшнього дихання оцшювали на шдставг аналгзу криво! форсованого видиху, що за-реестрована на комп'ютерному сшрографг BTL-08 Spiro Pro (Велика Британгя). Оцшювали форсовану життеву емнють легень та об'ем форсованого видиху за першу секунду. Оскльки зниження значення по-казника ОФВ1 входить до потенцшно модифшованих незалежних факторгв ризику розвитку загострень БА, вгдстежували динамгку показниыв ОФВ1 та ФЖ6Л на початку терапй' та через 3 мюящ контролюючо! тера-
niï. Норми показникiв для контрольовано1 БА у дггей, згiдно з рекомендацгями GINA-2020, для ФЖ6Л та ОФВ1 — не менше 80 % вщ належного, iндекс Тiффно (ОФВ/ФЖ6Л) — не менше за 0,9.
Суб'ективну оцiнку перебiгу БА визначали шляхом анкетування за опитувальником АСТ до та пiсля призначеного курсу терапи'. Наявнiсть не менш нiж 20 балiв за опитувальником дозволяе верифшувати конт-рольовану БА, при сумi балiв у межах 16—19 — частково контрольовану БА, наявшсть менше 15 балiв свщчить про вiдсутнiсть контролю над захворюванням.
Лептин сироватки кровi визначали методом твер-дофазового ферментозв'язаного iмуносорбентного аналiзу (ELISA) з використанням реактивiв «DRG Лептин ELISA» (DRG, Нiмеччина) на iмунофермент-ному аналiзаторi Tecan Sunrise (Австргя) та Stat Fax 1904. За вщсутносп загальноприйнятих норм показ-никiв лептину визначення норми базуеться на даних щодо цього показника у дией з БА без ознак НМТ, а саме 8,7 нг/мл [20].
Для оцшки ЯЖ було використано спецiалiзований опитувальник PAQLQ (Pediatric Asthma Quality of life Questionnaire), розроблений для дггей з БА вшом вщ 7 до 17 роыв [21], що перекладений i лiнгвiстично шд-тверджений Науково-дослщним iнститутом у Лiонi, Францiя (MAPI Research Institute), багатьма мовами, у тому чи^ украшською [22]. Вищий бал за опитувальником свщчить про кращий рiвень ЯЖ. Для оцшки кшшчно!' значущостi при порiвняннi середнiх значень показникiв опитувальника приймалось мiнiмальне значення рiзницi 0,5 (зпдно з рекомендацiями розроб-никiв PAQLQ) [23].
Отриманi данi аналiзували методами бюстатистики та клiнiчноï епiдемiологiï. Для аналiзу нормальностi розподiлу даних застосовували критерiй Шапiро — Угл-ка. Оскгльки розподiл бiльшостi дослiджуваних ознак вiдрiзнявся вiд нормального, застосовували непара-метричнi методи статистики. Для оцшки зв'язку мiж ознаками застосовувався коефщент рангово! кореля-
ци CnipMeHa. Рiзницю мiж порiвнюваними величинами вважали статистично значущою на piBHi р < 0,05.
Кльысш данi наведеш як медiана та квартилi [перший; третш]. Для порiвняння ктльюсних даних двох вибiрок мiж собою використовували непараметричний критерiй Вiлкоксона для пов'язаних вибiрок (данi до та тсля лiкування для кожно! з терапевтичних груп) та U-критерiй Манна — У!тш для непов'язаних вибiрок (порiвняння ефективностi двох схем лшування — данi рiзних терапевтичних груп).
Категоршш змiннi узагальненi за частотою кожного i3 значень та вщсотками. При порiвняннi якгсно! змш-но! у двох групах використовували точний критерш Фiшера для непов'язаних вибiрок та критерiй Макне-мара для пов'язаних вибiрок (з урахуванням поправки Йейтса). Юльюсна оцiнка клiнiчного ефекту проводилась з визначенням зростання абсолютного (ЗАР) та вщносного (ВР) ризику досягнення ефективного контролю БА при порiвняннi результат дослщження, отриманих у дослiднiй (I) та контрольнш (II) групах з урахуванням мМмально'! кiлькостi хворих (МКХ), яких слщ пролiкувати для отримання хоча б одного позитивного результату.
Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою статистичного пакета IBM SPSS Statistics Base (версгя 22) та програмного забезпечення EZR, версгя 1.32 (графiчний iнтерфейс середовища R (вершя 2.13.0)) [24].
Дослщження проводилось вщповщно до основних положень Гельсшсько'! деклараци щодо етичних засад медичних дослщжень, що стосуються людських суб'екпв [25].
Результати та обговорення
Результати аналiзу клiнiчних симптомiв БА за кшь-кiстю проявiв по кожнш з дослiджуваних терапевтичних груп (Ме [QI; QIII]) впродовж останнього мюяця до лiкування та впродовж останнього мюяця тсля ль кування наведеш у табл. 1.
Таблиця 1. Динам1ка кл1н1чних симптом1в БА пд впливом терапи
Кл^чш симптоми БА впродовж останнього мюяця До лжування Шсля лшування
Група PiBeHb значимост PiBeHb значимости
терапи Ме [QI; QIII] вщмшносп мiж Ме [QI; QIII] вщмшносл мiж
трупами** групами**
Денн симптоми 1 14 [12; 16,5] p = 0,19 5 [3,5; 8]* p = 0,03
II 12 [11; 16] 7 [5; 11]*
Hi4Hi симптоми I 3 [2,5; 4,5] p = 0,73 0 [0; 1]* p = 0,01
II 4 [2; 5] 1 [1; 2]*
Бронхолiтики I 10 [8; 12] p = 0,37 2 [0,5; 3]* p = 0,001
за потребою II 9 [7; 11] 4 [2; 6]*
Обмеження активност I 11 [8; 12] p = 0,27 3 [1; 5]* p = 0,065
II 10 [7; 13] 6 [2; 8]*
Примтки: * — в 'щм 'шн 'ють показниюв кожно1 з терапевтичних груп до та псля лкування статистично значима за критер1ем Влкоксона для пов'язанихвиб'рок, при р < 0,001; ** — результатпопарних пор1внянь груп м'ж собою до л '1кування та попарних порiвнянь груп мж собою тсля л'1кування за U-критерieм Манна — У1тш для непов'язанихвиб'рок, р'зниця приймаеться статистично значущою при р < 0,05.
При проведенш аналiзу було виявлено, що до лшу-вання кiлькiснi показники ктшчних симптомiв (Ме [QI; QIII]) кожно! з груп статистично вiрогiдно не вщ-рiзнялись мiж собою (p > 0,05), отже, групи до лкуван-ня е порiвнянними за цими показниками.
Пiсля тримюячно! терапи спостерiгався позитив-ний ефект щодо контролю клМчних симптом1в в обох терапевтичних групах: значення показниюв знижу-вались п1д впливом терапи статистично в!ропдно за критерiем Вглкоксона (p < 0,001) як за першою схемою базисно! терапи, так i за другою.
Проте результат попарних пор!внянь груп м1ж собою тсля лшування, наведений на рис. 1, виявив статистично значущу за и-критер!ем Манна — Уггш
(р < 0,05) рiзницю результат позитивного впливу ль кування на користь схеми базисно! терапи БА з вико-ристанням комбшаци низьких доз 1ГКС з АЛТП щодо зменшення денних, нiчних симптомiв та застосування бронхолгтичних препаратiв за потребою.
Оцшюючи, окрiм статистичного, ефект клшч-ний (за критерiями, визначеними рекомендацгями GINA-2020 щодо аналiзу рiвня контрольованост БА за клiнiчними симптомами), слщ зазначити, що показники тсля лшування демонструють у I терапевтичнш групi: зменшення кiлькостi денних симптомiв БА та потреби у бронхолгтиках до рiвня не частiше двох разiв на тиждень, нiчних пробуджень через БА та будь-яких обмежень активност через БА до нульового рiвня (в
Денн симптоми*
Hi4Hi симптоми*
20 -
15 -
10
Група 1 Група 2
Терапевтична група
Бронхолтики за потребою*
Обмеження активност
Група 1 Група 2
Терапевтична група
12
:= Ю
Група 1 Група 2
Терапевтична група
Рисунок 1. Пор1вняльна оц1нка кл1н1чних симптом1в за останн1 чотири тижн1 псля 3 м1сяц1в лкування за терапевтичними групами: група I отримувала комб1нац1ю АЛТ-препарату з низькими дозами 1ГКС,
група II — середш дози 1ГКС Примтка: * — р'зниця м 'ж групами значення показника (Ме [QI; QIII]) е статистично значущою, p < 0,05.
середньому за тиждень), що св1дчить про досягнення повного контролю над захворюванням. У II терапев-тичнш групг результати шсля тримюячно! терапй' щодо денних, шчних симптом1в та обмеження активност свщчать про середнш ргвень контролю БА.
З метою оцшки функцй' зовшшнього дихання (ФЗД) у динамщ вшм 64 хворим була виконана сшро-метргя, результати il наведеш у табл. 2, де n — кшьисть дггей у групг, в яких був присутнш в1дпов1дний ргвень показника, (% ± m %) — абсолютна частота присутнос-т1 в1дпов1дного р1вня показника у групг (%) та стандартна похибка частоти (± m %).
Слгд зазначити, що основш показники до лшуван-ня по дослгджуваних групах статистично в1рог1дно не в1др1знялись за критергем Фшера (p > 0,05), отже, групи е поргвнянними за показниками легенево'1 функцй'.
Результати оц1нки динамши показниыв ФЗД свгд-чать про те, що п1д впливом терапй' за схемою 1 кль-ысть дггей у групг I з порушенням вентиляцшно'1 функцй' легень статистично в1рог1дно зменшилась за критергем Макнемара (p < 0,05), що говорить про по-зитивну кл1н1чну динам^ показниыв ФЗД у ц1й групг. У групг II позитивш зрушення не були статистично значущими. Проте, за результатом попарних поргвнянь груп п1сля лгкування за критергем Фшера, в1рог1дно'1 р1зниц1 м1ж показниками вентиляцшно'1 функцй' легень хворих обох груп не було (р > 0,05). пор1внюю-чи ефективтсть двох схем л^вання за показниками функцй' зовшшнього дихання, слгд брати до уваги до-слгдження щодо зниження чутливост та специфгчност результат сшрометрй' для оц1нки легенево'1 функцй' да-тей з БА та НМТ i Ож [11].
Як вже зазначалось, лептин е суттевим для досль джуваного фенотипу БА бюмаркером запалення [8], тому за доцтьне виршено було провести кореляцш-ний аналгз зв'язку показниыв р1вня сироваткового лептину та р1вня контрольованост БА за балами АСТ до лгкування для вс1х 64 хворих (рис. 2). Виявлено на-явнють негативного середнього кореляцшного зв'язку дослгджуваних ознак, коефщент рангово'1 кореляцй' Стрмена -0,642, p < 0,05.
Результати аналгзу оц1нки динамши р1вня сироваткового лептину до та шсля лшування по терапевтичних групах наведеш на рис. 3.
При проведенш аналгзу було встановлено, що до л1-кування ргвень лептину у групах статистично в1рог1дно не в1др1знявся (p > 0,05), отже, групи до лшування е по-ргвнянними за ргвнем лептину.
п1д впливом терапй' ргвень лептину (Ме [QI; QIII]) знизився статистично в1рог1дно за критергем Вткоксо-на (p < 0,001) як за першою схемою базисно'1 терапй' (з 11,5 [10,1; 21] нг/мл до 7,5 [5,4; 13,3] нг/мл), так i за другою (з 11,7 [7,9; 19,1] нг/мл до 10,8 [7,3; 19] нг/мл). Проте результат попарних поргвнянь груп м1ж собою за U-критергем Манна — Утш шсля лшування виявив статистично значущу (p < 0,05) р1зницю результат на користь схеми базисно'1 терапй' БА з використанням комбшацй' низьких доз !ГКС з АЛТП (терапевтична група I).
8 10 12 14 16 18 20 22
PißeHb контролю БА за ACT
Рисунок 2. Поле кореляцй' показниюв р1вня контрольованост БА (бали за АСТ) та р1вня сироваткового лептину (нг/мл)
Таблиця 2. Динам1ка показниюв функцй' зовн1шнього дихання п'щ впливом терапй'
Показники функцй' зовшшнього дихання До лшування Шсля лшування
Група терапй' N % ± m % N % ± m % Рiвень значимост вщмшносл мiж
трупами**
ОФВг менше ыж 80 % вщ належного 1 13 48,1 ± 9,6 5 18,5 ± 7,4* p = 0,621
II 11 29,7 ± 7,5 10 27 ± 7,3
ФЖеЛ менше шж I 16 59,3 ± 9,4 7 25,9 ± 8,4* p = 0,958
80 % вщ належного II 14 37,8 ± 7,9 11 29,7 ± 7,3
1ндекс ^ффно мен- I 8 29,6 ± 8,8 2 11,1 ± 6* p = 0,231
ше за 0,9 II 6 16,2 ± 6,1 8 21,6 ± 6,8
Примтки: * — в 'щм 'шшсть показниюв терапевтичноï групи до та псля лкування статистично значима за критерieм Макнемара (з урахуванням поправки Йейтса), при p < 0,05; ** — результат попарних порiвнянь груп м'ж собою тсля ткування за критерieм Фшера, р'зниця приймаеться статистично значущою при p < 0,05.
рять про те, що покращення показниыв ЯЖ у цiй тера-певтичнш групi е не тiльки статистично, але i клiнiчно значущим. Щодо дiтей II групи, хоч i спостерiгались деякi покращення показниыв ЯЖ, вони не були статистично значущi за критерiем Вiлкоксона (р > 0,001).
Порiвнюючи ефективнiсть двох базисних схем терапи БА для дггей з НМТ та Ож, ми виявили, що викорис-тання комбiнацi! низьких доз 1ГКС з АЛТП призвело до статистично значущого за U-критерiем Манна — У!тш (р < 0,05) покращення показниыв ЯЖ за всiма ощноч-ними шкалами PAQLQ порiвняно з використанням се-реднiх доз 1ГКС. Разом з цим за шкалами «Активнють» i «Симптоми» вiдмiннiсть була, крш статистично значу-що!, також i клiнiчно значущою (виходячи з критерiю, визначеного розробниками PAQLQ [23]).
Результати аналiзу суб'ективних оцiнок хворими рiвня контрольованостi БА за опитувальником АСТ у дослiджуваних групах наведеш у табл. 4, де п — ыль-кiсть дiтей у груш, яы досягли вiдповiдного рiвня контролю БА, (% ± т %) — абсолютна частота присут-ностi вiдповiдного рiвня контролю в груш (%) та стандартна похибка частоти (± т %).
За результатами аналiзу було виявлено, що до ль кування частота контрольовано! БА, частково конт-рольовано! БА та неконтрольовано! БА мiж групами статистично вiрогiдно не вiдрiзнялась (р > 0,05), отже, групи до л^вання е порiвнянними за рiвнем конт-рольованостi БА.
Як видно з табл. 4, схема 1 базисно! терапи БА з використанням комбшаци низьких доз 1ГКС з АЛТП (група I) призводить до статистично вiрогiдного покращення контрольованост БА (за критерiем Мак-немара (з урахуванням поправки Йейтса)): частота контрольовано! БА зросла вщ 22,2 ± 7,8 до 55,6 ± 9,6 (р = 0,008), а неконтрольовано! — зменшилась вщ 51,9 ± 9,6 до 11,1 ± 6,1 (р = 0,003). При призначен-нi схеми 2 базисного лшування БА середнiми дозами !ГКС (група II) спостерiгались позитивш змiни щодо контролю БА, проте статистично вiрогiдного покра-
Таблиця 3. Динам1ка показник1в ЯЖ у д1тей, хворих на БА, з НМТ та Ож пД впливом л1кування
До лшування Ме [QI; QIII] Шсля лшування
Шкала оцшки PAQLQ Група терапи Ме [QI; QIII] PiBeHb значимост вщмшносл мiж групами**
Активнють 1 4,6 [4,4; 5,3] 5,8 [5,2; 5,8]*' # p < 0,05#
II 4,4 [4,0; 4,8] 4,6 [4,2; 5,8]
Симптоми I 5,3 [5,1; 5,5] 5,8 [5,5; 6,0]*, # p < 0,05#
II 5,1 [4,9; 5,4] 5,2 [5,1; 5,6]
Емоцп I 5,3 [4,9; 5,4] 5,5 [5,4; 5,6] p < 0,05
II 5,3 [4,5; 5,4] 5,3 [4,6; 5,4]
Загальний показник ЯЖ I 5,1 [4,9; 5,4] 5,6 [5,5; 5,9]*, # p < 0,05
II 4,9 [4,7; 5,3] 5,2 [4,7; 5,5]
Примтки: * — в'щм'шшсть показниюв кожно/ з терапевтичнихгруп до та тслялкування статистично значима за критерiем Влкоксона для пов'язанихвиб'рок, при р < 0,001; ** — результатпопарних пор1внянь груп м'ж собою тсля ткування за U-критерiем Манна — У1тн'1 для непов'язаних виб'рок, р'зниця приймаеться статистично значущою при р < 0,05; # — кл1н1чно значимий результат тсля л'!кування, якщо р 'зниця середшх значень показника не менша за 0,5.
Таким чином, бгльш виражена позитивна динамша рiвня сироваткового лептину у ходi лшування за схемою 1, корелюючи з тдвищенням контрольованост БА, е додатковим важелем на користь бгльш високо! клЩчно! ефективност саме ше! схеми терапи.
При проведенш аналiзу ЯЖ пащентав за опитувальником PAQLQ було встановлено, що до лкуван-ня рiвень середшх значень показниыв (Ме ^1; QШ]) за U-критерiем Манна — У!тш по групах статистично вiрогiдно не вiдрiзнявся по жоднш iз шкал (р > 0,05), отже, групи I та II до лшування е порiвнянними за рiв-нем ЯЖ.
Результати аналiзу, наведеш у табл. 3, свщчать, що тсля проведено! терапи за схемою 1 у дггей I групи було виявлене статистично вiрогiдне за критерiем Вглкоксо-на (р < 0,001) покращення середшх значень показниыв ЯЖ за вшма оцшочними шкалами, пори мМмально! клЩчно! значущоста, рiвний 0,5, перевищено за шкалами оцшки «Активнiсть», «Симптоми» та «Загальний показник ЯЖ», тому отримаш нами результати гово-
14 12 10 8 6 4 2 0
PiBeHb лептину, нг/мл (Ме [QI; QUI])
Група I
Група II
□ До лтування
Пюля л^ування
Рисунок 3. Динамка показника рiвня сироваткового лептину у групах терапи
Таблиця 4. Динам1ка р1вня контролю БА, визначеного за опитувальником АСТ
Рiвень контрольованост БА Група терапй' До лшування Шсля лшування
N % ± m % N % ± m % Рiвень значимосл вщмшносл мiж групами**
Контрольована I 6 22,2 ± 7,8 15 55,6 ± 9,6* p < 0,05
II 9 24,3 ± 7,1 10 27,0 ± 7,3
Частково контрольована I 7 25,9 ± 8,4 14 37,9 ± 8,0 p = 0,92
II 9 33,3 ± 9,1 10 27,1 ± 7,3
Неконтрольована I 14 51,9 ± 9,6 3 11,1 ± 6,1* p = 0,057
II 18 48,6 ± 8,2 13 35,1 ± 7,8
Примпки: * — в 'щм 'шшсть показниюв терапевтичноï групи до та псля лкування статистично значима за критерiем Макнемара (з урахуванням поправки Йейтса), при p < 0,05; ** — результат попарних порiвнянь груп м'ж собою тсля л'1кування за критерiем Фшера, р'зниця приймаеться статистично значущою при p < 0,05.
щення в груш не вгдбулося (p > 0,05 при поргвнянш частот до та тсля лшування).
Для аналгзу кшьысно! оцшки ефективност схеми лшування групи I поргвняно 1з схемою лшування групи II (критичний ргвень значимост 0,05) розрахована ш-тервальна оцшка абсолютних ризиыв досягнення р1вня повного контролю БА по кожнш груш, яка для хворих групи I становила 55,6 % (95% BI 35,3 + 74,5 %), а для хворих групи II — 27 % (95% BI 13,8 + 44,1 %). Показ-ник ЗАР -28,5 % (95% BI -52,1 + -4,9 %) щдгаерджуе 61льш значний клИчний ефект в досягненш повного контролю БА при л^ванш за схемою 1, причому на генеральнш сукупност пдвищення контрольованост становить не менше за 4,9 %.
Показник ВР 2,06 (95% BI 1,1 + 3,9) вказуе на збть-шення при застосуванш схеми терапй' 1 в середньому у 2 рази ризику досягнення повнютю контрольовано! БА поргвняно 1з застосуванням схеми 2 (p = 0,037). МКХ = 4, тобто при терапй' БА у дггей з НМТ за схемою з використанням комбшацй' низьких доз !ГКС з АЛТП у середньому в одному випадку з чотирьох ефект буде кращим, шж за схемою терапй' середшми дозами !ГКС.
Висновки
1. Використання комбшацй' низьких доз !ГКС та АЛТП у дгтей з поеднанням БА i НМТ та Ож призво-дить до статистично значимого покращення: контролю БА за рахунок зменшення юлькосп денних, шчних симптом1в та потреби в препаратах швидко'1' допомоги; показниыв функцп' зовшшнього дихання; показниыв якост життя дггей за опитувальником PAQLQ; контрольованосп захворювання за результатами астма-контроль тесту; р1вня прозапального адипоыну лептину в сироватщ кровг (а саме його зниження).
2. Поргвняння ефективност вибору одше! з двох схем базисно! терапй' (комбшацй' низьких доз !ГКС та АЛТП чи шдвищення доз !ГКС до середшх) для дггей з поеднанням БА i НМТ та Ож виявило статистично та клшчно значущу р1зницю результат позитивного впливу лшування на користь комбшацй' низьких доз !ГКС та АЛТП.
3. Отримаш результати дозволяють рекомендува-ти схему базисно! терапй' i3 застосуванням комбiнацii низьких доз 1ГКС та АЛТП при частково контрольова-нiй персистуючiй БА у дггей з НМТ та Ож.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсуг-нiсть конфлiкту штерешв та власно!' фiнансовоi' заць кавленосп при пiдготовцi дано!' статтi.
References
1. Global Initiative for Asthma (GINA). Global Strategy for Asthma Management and Prevention, 2020. Fontana, WI: GINA; 2020. 211 p.
2. Gallucci M, Carbonara P, Pacilli AMG, di Palmo E, Ricci G, Nava S. Use of Symptoms Scores, Spirometry, and Other Pulmonary Function Testing for Asthma Monitoring. Front Pediatr. 2019 Mar 5;7:54. doi:10.3389/fped.2019.00054.
3. Forno E, Celedon JC. The effect of obesity, weight gain, and weight loss on asthma inception and control. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2017Apr;17(2):123-130. doi:10.1097/ACI.0000000000000339.
4. McGarry ME, Castellanos E, Thakur N, et al. Obesity and bronchodilator response in black and Hispanic children and adolescents with asthma. Chest. 2015 Jun;147(6):1591-1598. doi:10.1378/ chest.14-2689.
5. Vijayakanthi N, Greally JM, Rastogi D. Pediatric Obesity-Related Asthma: The Role of Metabolic Dysregulation. Pediatrics. 2016 May;137(5):e20150812. doi:10.1542/peds.2015-0812.
6. Landgraf K, Rockstroh D, Wagner IV, et al. Evidence of early alterations in adipose tissue biology and function and its association with obesity-related inflammation and insulin resistance in children. Diabetes. 2015Apr;64(4):1249-61. doi:10.2337/db14-0744.
7. Pristupa LN, Fadeeva aAA. Study of proinflammatory influence of leptin in bronchial asthma associated with obesity. Chelovek i ego zdorov'e. 2012;(1):112-117. (inRussian).
8. Sideleva O, Suratt BT, Black KE, et al. Obesity and asthma: an inflammatory disease of adipose tissue not the airway. Am J Respir Crit Care Med. 2012 Oct 1; 186(7):598-605. doi:10.1164/rccm.201203-0573OC.
9. Forno E, Weiner DJ, Mullen J, et al. Obesity and Airway Dysanapsis in Children with and without Asthma. Am J Respir Crit Care Med. 2017Feb 1;195(3):314-323. doi:10.1164/rccm.201605-1039OC.
10. Yao TC, Tsai HJ, Chang SW, et al. Obesity disproportionately impacts lung volumes, airflow and exhaled nitric oxide in children. PLoS One. 2017Apr 4;12(4):e0174691. doi:10.1371/journal.pone.0174691.
11. JonesMH, Roncada C, FernandesMTC, et al. Asthma and Obesity in Children Are Independently Associated with Airway Dysanapsis. Front Pediatr. 2017Dec 18;5:270. doi:10.3389/fped.2017.00270.
12. Kyler KE, Wagner J, Hosey-Cojocari C, Watt K, Shakhnovich V. Drug Dose Selection in Pediatric Obesity: Available Information for the Most Commonly Prescribed Drugs to Children. Paediatr Drugs. 2019 Oct;21(5):357-369. doi:10.1007/s40272-019-00352-8.
13. Gao H, Ying S, Dai Y. Pathological Roles of Neutrophil-Mediated Inflammation in Asthma and Its Potential for Therapy as a Target. J Immunol Res. 2017;2017:3743048. doi:10.1155/2017/3743048.
14. Bentsa TM. A role of antileukotriene drugs in the treatment of bronchial asthma. Ukrainian Therapeutical Journal. 2016;(2):99-104. (in Russian).
15. Okhotnikova OM. Efficiency of using antiinflammatory drug with antileukotriene action - montelukast sodium as a mean of controlled therapy of bronchial asthma and allergic rhinitis in children. Zdorov'e rebenka. 2016;(72):19-28. doi:10.22141/2224-0551.4.72.2016.76585. (in Ukrainian).
16. Peters-Golden M, Swern A, Bird SS, Hustad CM, Grant E, Edelman JM. Influence of body mass index on the response to asthma controller agents. Eur Respir J. 2006Mar;27(3):495-503. doi:10.1183/0 9031936.06.00077205.
17. Sutherland ER, Goleva E, Strand M, Beuther DA, Leung DY. Body mass and glucocorticoid response in asthma. Am J Respir Crit Care Med. 2008 Oct 1;178(7):682-7. doi:10.1164/rccm.200801-0760C.
18. Prosvetov luV, Barinov CS, Boev SS. Bronchial asthma and obesity. Klinichna immunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2017;(99):94-98. (in Russian).
19. Longo C, Bartlett G, Schuster T, Ducharme FM, MacGibbon B, Barnett TA. Influence of weight status in the response to Step-2 maintenance therapies in children with asthma. BMJ Open Respir Res. 2019Apr 11;6(1):e000401. doi:10.1136/bmjresp-2019-000401.
20. Abdul Wahab A, Maarafiya MM, Soliman A, Younes NB, Chandra P. Serum Leptin andAdiponectinLevels in Obese andNonobeseAsthmatic School Children in relation to Asthma Control. J Allergy (Cairo). 2013;2013:654104. doi:10.1155/2013/654104.
21. Juniper EF, Guyatt GH, Feeny DH, Ferrie PJ, Griffith LE, Townsend M. Measuring quality of life in children with asthma. Qual Life Res. 1996Feb;5(1):35-46. doi:10.1007/BF00435967.
22. Measurement of Healh-Related Quality of Life and Asthma Control (QolTech). Cultural adaptation and linguistic validation. Available from: https://www.qoltech.co.uk/language_lists.html.
23. Juniper EF, Guyatt GH, Willan A, Griffith LE. Determining a minimal important change in a disease-specific Quality of Life Questionnaire. J Clin Epidemiol. 1994 Jan;47(1):81-7. doi:10.1016/0895-4356(94)90036-1.
24. Kanda Y. Investigation of the freely available easy-to-use software 'EZR' for medical statistics. Bone Marrow Transplant. 2013 Mar;48(3):452-8. doi:10.1038/bmt.2012.244.
25. World Medical Association (WMA). World Medical Association Declaration of Helsinki: ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA. 2013 Nov 27;310(20):2191-4. doi:10.1001/ jama.2013.281053.
OTpuMaHo/Received 09.08.2020 Pe^H30BaH0/Revised 07.09.2020 npMMHnm go gpyKy/Accepted 10.09.2020 ■
Information about author
Anna Kupkina, Ph.D. student at the Department of pediatrics 2, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 01601, Ukraine; contact phone: +38 (050) 234-57-60; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-7443-6929
Купкина А.В.
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Эффективность использования антилейкотриеновых препаратов для лечения бронхиальной астмы
у детей с избыточной массой тела и ожирением
Резюме. Актуальность. Избыточная масса тела и ожирение снижают эффективность базисной противоастматической терапии ингаляционными глюкокортикостероидами и их комбинацией с в2-агонистами длительного действия и тео-филлинами, поэтому достижение контролируемости астмы требует повышения дозы препаратов. Антилейкотриеновые препараты рассматривают в качестве второй линии терапии как альтернативу кортикостероидам при лечении легкой персистирующей астмы и как компонент базисной противовоспалительной терапии персистирующей среднетяжелой астмы. Выбор варианта базисной терапии при одновременном наличии астмы и избыточной массы тела у детей должен быть обоснован врачом исходя из риск-ориентированного подхода к терапии. Цель: сравнить эффективность двух схем базисной терапии бронхиальной астмы у детей с избыточной массой тела и ожирением — схемы использования средних доз ингаляционных глюкокортикостероидов и схемы использования комбинации низких доз ингаляционных глю-кокортикостероидов с антилейкотриеновым препаратом. Материалы и методы. Проведено исследование 64 больных бронхиальной астмой детей в возрасте от 6 до 18 лет с избыточной массой тела и ожирением. Дети были разделены на
две терапевтические группы методом случайной выборки. Дети I группы получали комбинацию антилейкотриенового препарата с низкими дозами ингаляционных глюкокорти-костероидов в течение 3 месяцев (схема терапии I). Дети II группы получали средние дозы ингаляционных глюкокор-тикостероидов в течение 3 месяцев (схема терапии II). Для сравнения эффективности схем терапии всем детям была проведена спирометрия, анализ уровня сывороточного леп-тина, оценка клинических симптомов астмы, астма-контроль тест, оценка качества жизни по опроснику РАрЬр. Для анализа результатов использовали непараметрические методы статистической обработки данных. Результаты. Результат попарных сравнений терапевтических групп между собой после лечения выявил статистически значимое (р < 0,05) различие результатов лечения в пользу схемы терапии I как в улучшении показателей (Ме [р! РШ]) клинических симптомов (уменьшение дневных, ночных симптомов и применение бронхолитиков при необходимости), так и в снижении уровня провоспалительного адипокина лептина в сыворотке крови и улучшении показателей качества жизни по шкалам РАрЬр «Активность» и «Симптомы». При межгрупповом сравнении результатов астма-контроль теста показатель
относительного риска 2,06 (95% В1 1,1 ■ 3,9) указывает на увеличение в среднем в 2 раза риска достижения полностью контролируемой астмы при применении схемы терапии I по сравнению с применением схемы терапии II (р = 0,037). Выводы. Терапевтический эффект схемы терапии с использованием комбинации низких доз ингаляционных глюкокорти-
костероидов с антилейкотриеновым препаратом позволяет рекомендовать именно ее при выборе варианта базисной терапии среднетяжелой бронхиальной астмы у детей с избыточной массой тела и ожирением.
Ключевые слова: бронхиальная астма; избыточная масса тела; ожирение; дети
A.V. Kupkina
Bogomolefs National Medical University, Kyiv, Ukraine
Efficacy of antileukotriene drugs for the treatment of bronchial asthma in overweight and obese children
Abstract. Background. Overweight and obesity reduce the effectiveness of basic asthma treatment with inhaled glucocortico-steroids and their combination with long-acting |32-agonists and theophyllines, so achieving asthma control requires increasing the dose of drugs. Antileukotriene drugs are considered as a second line of therapy as an alternative to corticosteroids in the treatment of mild persistent asthma and as a component of basic antiinflammatory therapy of persistent moderate asthma. The choice of basic therapy in the combined course of asthma and overweight in children should be reasoned by the doctor, providing a risk-based approach to therapy. The purpose of the research is to compare the effectiveness of two schemes of basic therapy of bronchial asthma in overweight and obese children — schemes of medium doses of inhaled glucocorticosteroids and schemes of combination of low doses of inhaled glucocorticosteroids with antileukori-ene drugs. Materials and methods. The histories of 64 children with bronchial asthma aged 6 to 18 years with overweight and obesity were studied. The children were divided into two treatment groups by random sampling. Group I received a combination of antileukoriene drugs with low-dose inhaled glucocorticosteroids for 3 months (therapy regimen I). Group II received medium doses of inhaled glucocorticosteroids for 3 months (therapy regimen II). To compare the effectiveness of treatment regimens, all chil-
dren underwent spirometry, analysis of serum leptin levels, assessment of clinical symptoms of asthma, Asthma Control Test, assessment of quality of life according to the PAQLQ questionnaire. Non-parametric methods of statistical data processing were used to analyze the results. Results. The result of pairwise comparisons of therapeutic groups after treatment revealed a statistically significant (p < 0.05) difference in the results of the positive effect of treatment in favor of treatment regimen I to improve indicators (Me [QI; QIII]) of clinical symptoms (reduction of daytime, night symptoms and use of bronchodilators), decreased serum levels of pro-inflammatory adipokine leptin and quality of life indicators on PAQLQ scales "Activity" and "Symptoms". In the intergroup comparison of Asthma Control Test results, the relative risk of RR = 2.06 (95% BI 1.1 ■ 3.9) indicates a twofold increase in the risk of achieving fully controlled asthma when using the treatment regimen I compared to the treatment regimen II (p = 0.037). Conclusions. The therapeutic effect of the combination of low doses of inhaled glucocorticosteroids with antileu-koriene drugs allows recommending it when choosing the option of basic therapy for moderate bronchial asthma in overweight and obese children.
Keywords: bronchial asthma; overweight, obesity; antileuko-riene drugs; children
