CC BY
19
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.248-085:616.831-005]-053.2
АКУЛОВА О.Ю., НЕАЕЛЬСЬКА С.М. ЗапорЬький державний медичний ун/верситет
ВПЛИВ БАЗИСНОТ ФАРМАКОТЕРАПП НА СТАН МОЗКОВОТ ГЕМОДИНАМЖИ У ХВОРИХ НА БРОНЖАЛЬНУ АСТМУ Д|ТЕЙ
Резюме. У сmаmmi nроаналiзовано вплив базисно!фармакотерапп на стан екстра- та ттракратально! церебрально!гемодинамжи у хворих на бронхiальну астму (БА) дтей. Монотератя антилейкотрieнови-ми препаратами нормалпуе найбльшу кльксть показнитв церебрально! гемодинамжи, на другому мс-Ц — комбшованелкування глюкокортикостеро!дами та антилейкотрieновими препаратами, найменш ефективна базисна Шгаляцшна глюкокортикостеро!дна тератя. Жодна проаналЬзована схема неусувае явища гтоперфузп у вертебробазиляртй зош у хворих на БА дтей. У перюд ремт! деклька показнишв церебрально!гемодинамжи, щодо якихуа перелiченi схеми базисно!фармакотерапп БА були ефективни-ми, погiршилися та статистично не вiдрiзнялись вгд аналогiчних показнишвхворих з неконтрольованим перебзом БА. Хворi на БА дти повинт перебувати тд наглядом дитячого невролога та потребують планового допплерографiчного до^дження магстральних судин голови та ши! незалежно вгд ступеня контролю основного захворювання.
Ключовi слова: бронхiальна астма, церебральна гемодинамжа, базисна фармакотерапия, дти.
Вступ
На сучасному еташ дослщження етюпатогенезу 6poHxianbHo'i астми (БА) досягнуто значних успшв, але в наущ ще юнують прогалини, пщтвердженням цього е зростання кглькосп тяжких та навпъ резис-тентних до загальноприйнятого лжування вaрiaнтiв перебпу БА, що нерщко призводить до ранньог шва-лщизацп та попршення основних показниюв якост життя хворог дитини [2, 4, 8, 12]. Таким малодосль дженим науковим напрямком е стан та особливост церебральног гемодинамжи (ЦГД) у хворих на БА дггей. Науково-педагопчний колектив кафедри фа-культетськог педiaтрii Зaпорiзького державного ме-дичного унiверситету протягом декглькох роюв до-слщжуе цю проблему, за тдсумками нашог роботи було доведено наявнють змiн покaзникiв екстра- та штракрашальног гемодинaмiки у хворих на БА дггей [1, 5]. Цш науковий напрямок включае низку недо-слщжених питань, одним з яких е вплив базисног фармакотерапи БА на стан мозковог гемодинaмiки у хворих на цю патологго дггей.
Згiдно з сучасними науковими дослщженнями та основними м1жнародними документами, яю регла-ментують тактику лiкувaння дггей з БА, до зaсобiв базисно! терапи, що впливае на хрошчне запалення дихальних шляхiв, вщносять таю групи медичних препaрaтiв, як глюкокортикостероГди (переважно iнгaляцiйнi), aнтaгонiсти лейкотрiенових рецепто-
piB, пролонгованi Р2-агошсти в комбшацГ! з шга-ляцiйними глюкокортикостерощами (1ГКС), кро-мони (кpомоглiцieва кислота, недокромгл натpiю), пpолонгованi теофiлiни та антитгла до IgE [9—11]. HayKOBi дослщження та рекомендацГ! м1жнародних оpгaнiзaцiй з питань лГкування БА знайшли вщо-браження у вГдповГдних вГтчизняних директивних документах та настановах [3, 6]. З урахуванням того, що вносити будь-яю змГни до лiкyвaльних та про-фглактичних зaходiв, якГ зазначеш у протоколах ль кування хворих на БА дггей, треба вкрай обережно, щоб запобГгти виникненню небажаних наслщюв, науково! та практично! щнносп набувае дослщжен-ня впливу базисног фармакотерапп на стан ЦГД у хворих на БА дггей. Дослщження впливу базисног фармакотерапп та розробка практичних рекомен-дацш щодо оптимально! схеми, що сприятиме усу-ненню негативного впливу порушення показникГв функцГ! зовнГшнього дихання на стан ЦГД у хворих на БА дггей, дозволить покращити рГвень контролю над перебпом захворювання.
Адреса для листування з авторами:
Акулова Олена Юрйвна E-mail: [email protected]
© Акулова О.Ю., Недельська С.М., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Мета дослвдження: провести аналiз впливу ба-зисно1 фармакотерапГi на стан ЦГД у хворих на БА дггей; на шдстaвi отриманих результатiв сформулю-вати оптимальнi схеми терапевтично1 корекцп пато-логiчно змiнених показникiв ЦГД.
Матер1али та методи досл1дження
Зпдно з поставленою метою ми визначили таю групи клiнiчного спостереження: дгти, якi отри-мували як базисну тератю 1ГКС (п = 26); дгги, якi отримували монотерапiю антилейкотрieновими препаратами (АлТр) (п = 5) та комбшоване базисне лiкування з використанням 1ГКС та АлТр водночас (п = 11). Для ан^зу впливу базисно1 терапи на стан ЦГД ми не включали у групу спостереження дггей, якi отримували P2-aдреномiметики швидко1 та про-лонговано1 дл, тому що, за результатами загаль-новiдомих дослiджень та лггературними даними, вони мають великий спектр побiчних ефектiв на стан серцево-судинно'1 системи як дорослих, так i в дiтей. З дослiдження були виключет дiти, якi за даними анамнезу та невролопчного дослiдження мали неврологiчну патологiю — органiчнi уражен-ня ЦНС або вогнищеву патолопю головного мозку. Контрольнi групи порiвняння становили здоровi дiти (п = 30), а також хворi на БА дгти, якi перебу-вали понад один рж в сташ ремгсп й не приймали жодних медикаментозних препарапв iз приводу БА (п = 15).
Групи були щентичт за гендерним та вжовим (10—17 рокiв) складом. Дiагноз БА встановлював-ся зпдно з Протоколами дiагностики та лжуван-ня алергологiчних хвороб у дггей, затвердженими наказом МОЗ Украши вщ 27.12.2005 р. № 767 [6]. Дгтям ус1х вказаних груп було проведено ультра-звукову допплерографiю та дуплексне сканування магiстральних судин головного мозку: здоровим дь тям та дгтям у стадп ремгсп — однократно, хворим на БА — двократно (до та тсля л^вання). Ультра-звукова допплерографiя проводилась на ультразвуковому сканерi MyLab 50 (Е8ао1е, Iталiя) з викорис-
танням фазованого та лшшного датчикiв частотою 2—10 МГц з можливгстю кольорового та енерге-тичного допплерiвського картування. Статистична обробка первинного матерiалу проведена за допо-могою прикладного пакета статистичних програм $1аи8иса 6.0. Кглькгст показники дослiдження при нормальному розподш подавались у виглядi се-реднього значення (М) та його середньо'1 похибки (т), вiрогiднiсть вiдмiнностей м1ж групами у цих випадках визначалась за допомогою t-критерiю Стьюдента. За вщсутносп нормального розподiлу ознак застосовували непараметричнi методи статистики — критерш Вiлкоксона, Манна — У1тнг В усiх випадках вiрогiдними вважали вщмшност! при р < 0,05.
Результати досл1дження
Пiдсумки проведеного aнaлiзу впливу базисно1 протизапально1 терапи на стан екстра- та штракра-шально! ЦГД у хворих на БА дггей наведет в табл. 1.
Нами доведено, що такий показник екстракра-шально! гемодинамжи, як максимальна систолiчнa швидкiсть (Vmax) по прaвiй ВСА, був статистично нижчим у хворих на БА дггей, н1ж у здорових, — 91,45 ± 4,60 см/с та 100,00 ± 3,41 см/с вщповщно (р = 0,046), що свщчить про розвиток репонарно! гiпоперфузГi в руслi ВСА. Проведене лжування з використанням уах трьох схем призвело до шдвищен-ня Vmax по ВСА, тобто до покращення перфузп головного мозку та усунення (нiвелювaння) статистично вiроriдно'i вiдмiнностi з показником Утах у здорових дiтей. Однак у хворих на БА дiтей у фaзi ремiсГi по-
казник V по ВСА все ж таки залишаеться статистах
тично нижчим, шж у здорових, — 90,1 ± 4,1 см/с та 100,00 ± 3,41 см/с вiдповiдно (р = 0,02).
Показник асиметрп кровотоку по ВСА у дггей, хворих на БА, вiрогiдно перевищував аналопчний показник у групi здорових дггей — 19,04 ± 3,65 % проти 12,33 ± 2,55 % вщповщно, що свiдчило про розвиток дезоргашзацп кровопостачання головного мозку у хворих на БА дггей та було нами вщзначено
Таблиця 1. Вплив трьох схем базисное фармакотерапи на показники церебральноI гемодинам1ки
у хворих на бронхiальну астму дтей
Показники Здоровi дгги (n = 30) XBopi на БА д^и
1ГКС (n = 26) АлТр (n = 5) K0M6iH0BaHe лiкування (n = 11) Без лiкування (n = 15)
Vmax ВСА (см/с) 100,00 ± 3,41 95,1 ± 3,6 102,2 ± 8,5 97,6 ± 4,3 90,10 ± 4,144
АК Vmax ВСА (%) 12,33 ± 2,55 19,3 ± 2,21 15,2 ± 9,2 16,5 ± 3,2 15,2 ± 2,8
FV Posterior (мл/хв) 412,32 ± 32,80 330,4 ± 25,41 358,0 ± 32,02 318,9 ± 19,13 347,4 ± 20,64
1ндекс Кр+ (ум.од.) 1,18 ± 0,02 1,06 ± 0,021 1,23 ± 0,21 1,06 ± 0,053 1,13 ± 0,05
V по BeHi Розенталя max (см/с) 14,4 ± 2,8 16,9 ± 3,!1 15,4 ± 2,7 16,0 ± 2,13 17,5 ± 3,54
Примтка: Vmах — максимальна систолiчна швидюсть; ВСА — внутр1шня сонна артер'ю; АК — асиметр1я кровотоку; & — об'емна швидксть кровотоку; Кр+ — коеф1ц1ент реактивност на гiперкапнiчне наванта-ження; вщм1нност1 в1рогщн1 (р < 0,05):1 — мжхворими на 1ГКС-терапП' та здоровими;2 — мжхворими на АлТр-терапп та здоровими; 3 — м 'ж хворими на комбнованй терапи та здоровими; 4 — мж хворими на БА у стадп рем'юП без медикаментозной терапи та здоровими.
як доклшчний прояв ангiодистонГi. Як ми бачимо з табл. 1, у дггей, у яких для досягнення контролю за-хворювання використовували АлТр та ix комбiнацiю з 1ГКС, показник АК по ВСА вiрогiдно знизився та статистично не вiдрiзнявся вщ аналогiчного показ-ника здорових дiтей, тобто прояви асиметрГi кровотоку були зведеш до нормативних показниюв — до мiнiмуму. Базисна терашя 1ГКС не дала такого результату, тому що показник АК по ВСА залишився вiрогiдно вищим (19,3 ± 2,2 %), н1ж в iншиx групах спостереження.
Аналiз екстракранiальниx показникiв у хворих на БА дггей свщчить про те, що об'емш швидкостi кровотоку (FV) у хворих на БА дггей нижчi, н1ж у здорових, а саме: по правш хребтовш артерп (ХрА) 158,35 ± 8,07 мл/хв проти 198,46 ± 9,53 мл/хв вщпо-вщно (р = 0,04); по лiвiй ХрА — 180,29 ± 8,12 мл/хв проти 220,58 ± 9,00 мл/хв (р = 0,02). 1зольова-не зниження показникiв об'емного кровотоку по ХрА визначае статистично значне зниження заднього об'емного кровотоку (Posterior FV) — з 412,32 ± 32,80 мл/хв у здорових проти 335,9 ± 10,07 мл/хв у хворих на БА дггей (р < 0,01).
У хворих на БА дггей з рiзним ступенем контролю захворювання та стажем БА понад п'ять роюв статистично вiрогiдно знижуються показники об'емного кровотоку по обох хребтових артер1ях, що в сумi становлять FV Posterior, тому ми простежили вплив рiзниx схем лжування на FV Posterior. Проведене ль кування не вiдбиваеться на пщвищенш FV Posterior до рiвня здорових дггей, отже, незалежно вщ обрано! схеми терапГi у хворих на БА дггей спостерпаються явища гшоперфузп у вертебробазилярнiй зонi.
Важливим показником штракрашальног гемоди-нам1ки е коефщент реактивност1 на г1перкапн1чне навантаження. Нами було доведено, що в дггей з ус1ма ступенями контролю БА мае мгсце в1ропдно низький показник Кр+ в1дносно Кр+ здорових дггей: у хворих з неконтрольованою БА — 1,09 ± 0,04 та 1,18 ± 0,02 вщповщно (р = 0,02); у хворих 1з частково контрольо-ваною формою БА — 1,07 ± 0,02 та 1,18 ± 0,02 вщпо-вщно (р = 0,02); у хворих з контрольованою формою БА — 1,08 ± 0,03 та 1,18 ± 0,02 вщповщно (р = 0,01), що свщчить про зниження вазодилататорного резерву церебральних судин та попршення стану мехашз-
мiв авторегуляцп мозкового кровообiгу в усГх хворих на БА дiтей. Проведене лжування 1ГКС та комбь нованими препаратами не призвело до статистично значного пщвищення показника Кр+, тобто не по-кращило здатнiсть судин хворих на БА дггей адекватно реагувати на гшеркапнго. У той же час у хворих, яю як базисну терапго приймали АлТр, та дiтей у ста-дп ремгсп цi показники статистично не вiдрiзнялися вГд показникiв здорових дггей.
Нами було встановлено, що показники венозного кровотоку (Ушах по веш Розенталя) у хворих на БА дггей перевищували показники групи здорових дггей, а також були стабГльно високими незалежно вщ ступеня контролю БА. Показники Vшax по веш Розенталя у всГх хворих на БА дггей були вищ1, нГж 15,0 см/с, що, згщно з л1тературними даними [7], е допплерограф1чним патерном венозно1 дисгеми. Проведене л1кування з використанням 1ГКС та комбшовано1 терапГi, а також у дггей в стади ремь сИ не полГпшило показники V по веш Розенталя:
шах
вони залишалися вГропдно вищими, нГж у здорових дгтей, тобто явища венозного застою залишилися у хворих дгтей. Але в дГтей, якГ як базисну моноте-рапГю отримували антилейкотрГеновГ препарати, статистично значног рГзницГ V по веш Розенталя
* ^ шах
порГвняно Гз здоровими не вщзначалося (р = 0,45), тобто можна констатувати позитивний вплив ще! терапп на показники венозного вгдтоку.
АналГз особливостей штракрашально1 гемоди-намжи по середнГй мозковГй артерп (СМА) у хворих на БА дгтей доповнено нами розрахунком такого показника, як шдекс ЛГндегарда. Доведено, що у хворих на БА дГвчаток мае мГсце статистично значне зростання Гндексу ЛГндегарда вГдносно здорових дГвчаток — 1,43 ± 0,09 та 1,20 ± 0,05 вщповщно (р = 0,02), а у хворих з неконтрольованою БА з три-валгстю понад п'ять роюв — 1,47 ± 0,12 та 1,20 ± 0,05 вщповщно (р = 0,04), що може свщчити про роз-виток раннгх ознак латентного функцГонального ангГоспазму в руслГ СМА. ВГрогГдних вгдмГнностей мгж Гндексом ЛГндегарда хворих на БА хлопчиюв та здорових хлопчикГв виявлено не було. З урахуван-ням встановлених гендерних особливостей ми провели ощнку впливу схем базисноТ фармакотерапп показники Гндексу ЛГндегарда (табл. 2).
Таблиця 2. Вплив трьох схем базисное фармакотерапп на гендерн1 показники iндексу ЛШдегарда
у хворих на бронхiальну астму дтей (ум.од.)
Показник Здоровi дгги XBopi на БА д^и
Хлоп. (П = 17) Дiвч. (П = 13) 1ГКС АлТр Комбшоване лжування Без лжування
Хлоп. (П = 18) Дiвч. (П = 8) Усього (П = 5) Хлоп. (П = 7) Дiвч. (П = 4) Хлоп. (П = 11) Дiвч. (П = 4)
1ндекс Лшдегарда 1,30 ± 0,07 1,22 ± 0,06* 1,29 ± 0,07 1,30 ± 0,08** 1,39 ± 0,09 1,31 ± 0,14 1,19 ± 0,09*** 1,20 ± 0,09 1,47 ± 0,07#
Примтка: вщмНност в1рогщн1 (р < 0,05): * — мжхворими на БА д'вчатками в стадп ремсП' та здоровими дiвчатками, р = 0,04; ** — мжхворими на БА д1вчатками на 1ГКС-терапИ' та дiвчатками у стадП' рем'ю'й, р = 0,02; *** — м'ж хворими на БА д'вчатками на комбiнованiй терапп та д'вчатками у стадП рем'ю'й, р = 0,02; # — мжхворими на БА д1вчатками та хлопчиками у стадПрем'ю'й, р = 0,02.
Таблиця 3. Вплив трьох схем базисное фармакотерапи на екстра- та штракрашальш показники
гемодинамки у хворих на БА д 'пей
Показник Схеми базисно! фармакотерапи БА
1ГКС АлТр Комбшоване лшування Без лшування
Vmax по ВСА + + + -
АК по ВСА - + + +
FV Posterior - - - -
Кр+ - + - +
Vmax по веш Розенталя - + - -
1ндекс Лiндегарда + + + -
Примтка: «+» — наявнсть позитивного ефекту; «-» — вдсутнсть позитивного ефекту препарату.
Аналiз даних табл. 2 дозволяе стверджувати, що використання ycix трьох схем базисно! терапп призвело до зниження показника шдексу Лшде-гарада до рiвня здорових дiтей. Привертае до себе увагу високий шдекс Лшдегарда у дiвчаток у ста-дп ремюп, що вiрогiдно перевищуе аналопчний показник як у здорових дiвчаток, так i в дiвчаток, як1 перебували на базиснiй терапп уйма перел1че-ними вище препаратами. Також шдекс Лшдегарда вiрогiдно вище в дiвчаток порiвняно з хлопчиками в перюд ремюп — 1,47 ± 0,07 та 1,20 ± 0,09 вщпо-вiдно (р < 0,05). Ми можемо зробити висновок, що мапстральш церебральш судини дiвчаток навиъ у перiод ремюп основного захворювання схильн1 до латентного функцiонального ангюспазму, тому такi д1ти повинн1 розглядатись як контингент тд-вищеного ризику щодо розвитку цереброваскуляр-них ускладнень.
Узагальненi дат впливу та ефективносп трьох схем базисно! фармакотерапи на екстра- та штра-крашальш показники гемодинамiки хворих на БА дггей поданi в табл. 3.
Узагальнивши данi впливу та ефективносп р1з-
них схем базисно! фармакотерапи на екстра- та ш-
тракрашальш показники гемодинамiки хворих на
БА дггей, можна констатувати, що з ус1х вищезгада-
них показниюв ЦГД монотерап1я АлТр позитивно
впливае на п'ять 1з шести показниюв ЦГД, у той час
як комбшоване лiкування вплинуло лише на три
показники, а 1ГКС-терашя — тгльки на два. ус1 три
схеми базисно! фармакотерапи БА ефективш щодо
Vmax по ВСА та шдексу Лшдегарда. Тгльки моноте-
рапiя АлТр пол1пшила показник V по веш Розен* г max
таля в ус1х хворих на БА, тобто покращила показник венозного вщтоку, i Кр+ — показник здатност! судин хворих на БА дггей адекватно реагувати на г1перкапн1ю. Жодна базисна фармакотерап1я з ви-користанням зазначених схем не вплинула на заднш об'емний мозковий кровоток (Posterior FV), тобто жодна проанал1зована схема не запобпае виник-ненню явищ гшоперфузп у вертебробазилярнш зон1 у хворих на БА дггей. Привертають увагу показники ЦГД дггей, як1 перебували в сташ ремюп, тобто бгль-ше року не отримували протизапальну тератю. Для низки показник1в, в1дносно яких вс1 схеми базисно! фармакотерапи БА були ефективш, — V по ВСА,
показник шдексу Лшдегарда, а також Vmax по веш Розенталя, який покращився лише на фош моно-терапп АлТр, — у перюд ремюп в1дзначалася негативна тенденц1я: вони пог1ршилися та статистично не в1др1знялись в1д аналог1чних показниюв хворих на БА д1тей.
Висновки
1. 1з трьох проанал1зованих схем базисно! терапп БА монотерап1я АлТр нормал1зуе найб1льшу к1льк1сть показниюв ЦГД, на другому м1сц1 — комбшоване лжування 1ГКС та АлТр, найменш ефек-тивно на показники ЦГД впливае базисна 1ГКС-терап1я.
2. При вибор1 базисно! протизапально! терапп можна пропонувати використання монотерапп ан-тилейкотр1еновими препаратами як першочергово! щодо позитивного впливу на показники ЦГД за умов адекватно! ощнки клшчно! картини, фенотипу та тяжкост! переб1гу БА.
3. У раз! бгльш тяжкого та неконтрольованого переб1гу БА та вщповщно необх1дност1 призначен-ня як базисно! терапп 1ГКС можливо пропонувати призначення комб1нованого л1кування з викорис-танням 1ГКС та антилейкотр1енових препарат1в.
4. Жодна базисна протизапальна фармакоте-рап1я за зазначеними схемами не вплинула на FV Posterior, тобто жодна проанал1зована схема не усу-вае явища гшоперфузп у вертебробазилярн1й зон! у хворих на БА дггей.
5. З урахуванням того, що в перюд ремюп де-кглька показник1в ЦГД, вщносно яких вс1 схеми базисно! фармакотерапи БА були ефективш, попр-шилися та в1ропдно не в1др1знялись вщ аналог1чних показниюв хворих з неконтрольованим переб1гом БА, хвор! на БА дгти повинш бути пщ наглядом ди-тячого невролога та потребують планового доппле-рограф1чного досл1дження маг1стральних судин го-лови та ши! незалежно вщ наявност! загострення та ступеня контролю основного захворювання.
6. У раз! д1агностування у хворих на БА дггей ri-поперфузп у вертебробазилярному басейш треба в1дносити цю групу д1тей до тих, хто мае схильнють до цереброваскулярних ускладнень та потребуе призначення церебропротектор1в та препарапв, що здатн1 покращувати перфуз1ю головного мозку.
Список л1тератури
1. Акулова О.Ю. Особенности ауторегуляции мозгового кровотока у больных бронхиальной астмой детей / О.Ю. Акулова // Вкник Украгнськог медичног стоматологiчноi академи. — 2013. — Т. 13, № 3 (43). — С. 82-86.
2. Беш Л.В. Бронхiальна астма у дтей: симпозiум / Л.В. Беш // Здоровье ребенка. — 2012. — № 8 (43). — С. 8-20.
3. Национальная программа «Бронхиальная астма у детей. Стратегия лечения и профилактики». — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Оригинал-макет, 2012. — 184с.
4. Недельская С.Н. Контроль бронхиальной астмы у детей: определение и возможности достижения / С.Н. Недельская, Д.А. Ярцева // Клжчна iмунологiя. Алергологы. Iнфектологiя. — 2011. — № 9-10 (48-49). — С. 12-18.
5. Недельська С.М. Особливостi екстракратальног гемоди-намжи хворих на бронхiальну астму дтей / С.М. Недельська, О.Ю. Акулова // Здоровье ребенка. — 2014. — № 6 (57). — С. 73-76.
6. Про затвердження npomoKonie дiагностики та лжу-вання алергологiчних хвороб у дтей. Наказ МОЗ Украины eid 2712.2005р. № 767.
7. Росин Ю.А. Допплерография сосудов головного мозга у детей. — 2-е изд., доп. — СПб.: МАЛО, 2006. — 116 с.
8. Чернышева О.Е. Современные представления о патогенезе бронхиальной астмы/ О.Е. Чернышева, Е.И. Юлиш// Современная педиатрия. — 2010. — №2(30). — С. 67-71.
9. Global strategy for the diagnosis and prevention (Gina 2011) [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ginastma.org /pdf/GINA_report_2011.pdf_
10. Heaney L.G., Conway E., Kelly C. et al. Predictors of therapy resistant asthma: outcome of a systematic evaluation protocol// Thorax. — 2003. — Vol. 58. — P. 561-566.
11. Kaditis A.G., GourgoulianisK., Winnie G. Anti-inflammatory treatment for recurrent wheezing in the first five years of life // Pediatr. Pulmonol. — 2003. — Vol. 35. — P. 241-252.
12. Wenzel S. Mechanisms of severe asthma // Clin. Exp. Allergy. — 2003. — Vol. 33. — P. 1622-1628.
Отримано 23.12.14 ■
Акулова Е.Ю., Недельская С.Н.
Запорожский государственный медицинский университет
ВЛИЯНИЕ БАЗИСНОЙ ФАРМАКОТЕРАПИИ НА СОСТОЯНИЕ МОЗГОВОЙ ГЕМОДИНАМИКИ У БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ ДЕТЕЙ
Резюме. В статье проанализировано влияние базисной фармакотерапии на состояние экстра- и интракраниаль-ной церебральной гемодинамики у больных бронхиальной астмой (БА) детей. Монотерапия антилейкотриено-выми препаратами нормализует наибольшее количество показателей церебральной гемодинамики, на втором месте — комбинированное лечение с использованием ингаляционных глюкокортикостероидов и антилейкотри-еновых препаратов, наименее эффективна базисная ингаляционная глюкокортикостероидная терапия. Ни одна проанализированная схема не устраняет явления гипо-перфузии в вертебробазилярной зоне у больных БА детей. В период ремиссии несколько показателей церебральной гемодинамики, в отношении которых все схемы базисной фармакотерапии БА были эффективны, ухудшились и статистически не отличались от аналогичных показателей больных с неконтролируемым течением БА. Больные БА дети должны находиться под наблюдением детского невролога и требуют планового допплерографического исследования магистральных сосудов головы и шеи независимо от степени контроля основного заболевания.
Ключевые слова: бронхиальная астма, церебральная гемодинамика, базисная фармакотерапия, дети.
Akulova O.Yu., Nedelska S.M.
Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
EFFECT OF BASIC PHARMACOTHERAPY ON THE STATE OF CEREBRAL HEMODYNAMICS IN CHILDREN WITH BRONCHIAL ASTHMA
Summary. The article analyzes the impact of basic pharmacotherapy on the state of extra- and intracranial cerebral hemodynamics in children with bronchial asthma (BA). Monotherapy with antileukotriene drugs normalizes the greatest number of cerebral hemodynamics parameters, the next one — combination treatment with glucocorticosteroid and antileukotriene drugs, the least effective is basic inhaled glucocorticosteroid therapy. None of the analyzed schemes helps to eliminate the phenomena of hypoperfusion in the vertebrobasilar zone in children with BA. During remission, several indicators of cerebral hemodynamics, relating to which all of these schemes of basic pharmacotherapy for BA were effective, worsened and didn't differ statistically from similar indicators in patients with uncontrolled BA. Children with BA should be supervised by pediatric neurologist and require follow-up Doppler examination of the great vessels of the head and neck regardless of the degree of underlying disease control.
Key words: bronchial asthma, cerebral hemodynamics, basic pharmacotherapy, children.
