CC BY
23
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.145.11-005:616.248]-053.2 DOI: 10.22141/2224-0551.13.3.2018.132905
Недельська С.М., Акулова О.Ю.
Запор'зький державний медичний унверситет, м. Запоржжя, Укра/на
Особливост стану венозноТ гемодинамки головного
■ W я
мозку в дiтеи, хворих на бронхiальну астму
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(3):256-260. doi: 10.22141/2224-0551.13.3.2018.132905
Резюме. Актуальтсть. Дат щодо KbbKocmi хворих is хротчною шемieю головного мозку серед дтей та тдлт^в поодинок й нечисленш. Отже, актуальтсть до^дження стану та змт мозковоХ гемодинамки, зокрема венозноХ циркуляцИ', у дтей, хворих на бронхiальну астму, не викликае сумшву й e вкрай гострим питаниям. Мета. Вивчення особливостей стану венозноХ гемодинамки головного мозку у дтей, хворих на бронхiальнy астму. Матерiали та методи. Проведено ультразвукове допплерографiч-не до^дження 101 хворих на бронхiальну астму та 30 здорових дтей вком 10—17 ротв. Хворих дтей було розподлено за гендерною приналежтстю, ступенем контролю та тривалстю захворювання. Уль-тразвукова допплерографЬя здшснювалась з визначенням максимально'Х лшшноХ швидкостi кровоплину в руслЬ базально'Х вени Розенталя. Результати. Встановлено явища персистуючоХ венозноХ дисгемiХ та веностазу у хворих дтей, особливо хлопчитв, незалежно вгд ступеня контролю бронхiально'Х астми. На показники венозноХ гемодинамки також негативно впливала тривалкть захворювання понад 5ротв. Висновки. О^лшо^Ь венозноХ циркуляцИ'у дтей, хворих на бронхiальнy астму, е рантми до^^чни-ми ознаками цереброваскулярних порушень. Запропоновано вiднести Хх до групи ризику щодо виникнення цереброваскулярно'Х патологiХ в майбутньому. Дощльно доповнити диспансерне спостереження дтей, хворих на бронхiальнy астму, до^дженням стану венозноХ гемодинамки з використанням транскрат-ально'Х допплерографИ' та дуплексного сканування магстральних судин головного мозку, що забезпечить ранню дiагностику цереброваскулярних порушень.
Ключовi слова: венозна гемодинамка; головний мозок; бронхiальна астма; дти; допплерографiя
Вступ
За даними Всесвггньо! оргашзацп охорони здоров'я (ВООЗ), показники смертносп вщ цере-броваскулярно! патологи головного мозку станов-лять 30—50 % ycix захворювань системи кровообяу та 14 % загально! смертносп населення [1]. Цере-броваскулярна патолопя — це вжозалежний про-цес. Зпдно i3 свгговою статистикою, кшьюсть цереброваскулярних катастроф за 2015 рж у порiвняннi з попередшми роками серед пащенпв працездатного вжу (20—64 роюв) збшьшилась на 25 % [1, 2]. В Укра-!ш серед доросло! популяцп хворих щ показники — одш з найбшьш високих у свт [1]. Вжозалежшсть цереброваскулярно! патологи не виключае необ-хщшсть удосконалення пiдходiв до ранньо! !i дiа-
гностики серед дггей та пщлигав, яю в подальшому можуть становити групу ризику. Слщ зазначити, що дат щодо кшькосп хворих iз хрошчною iшемieю головного мозку серед дггей та шдлггюв поодиною й нечисленш, що також визначае актуальтсть ще! проблеми [3]. Серед хротчних прогресуючих порушень мозкового кровооб^, а саме форм судинно! патологи мозку, видшяють венозну дисгемiю або порушення венозно! циркуляцп [4]. Венозний вщ-дш становить 85 % церебрального судинного русла, артерiальний — 10 %, катляри — 5 % [5].
На сучасному етапi науково доведено гетероген-нiсть етюлогп, патогенезу та клшжи бронхiальноi астми (БА), у реалiзацli проявiв яко! бере участь не тшьки iмунна система, але i ряд iнших систем, се-
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Акулова Олена Юривна, кандидат медичних наук, асистент кафедри факультетсько!' пед1атрГ|", Запор1зький державний медичний ушверситет, проспект Маяковського, 26, м. Запор1жжя, 69035, Укра'на; e-mail: akulova1210@ukr.net
For correspondence: Olena Akulova, PhD, Assistant of Department of faculty pediatrics, Zaporozhye State Medical University, Mayakovsky avenue 26, Zaporizhzhia, 69035, Ukraine; e-mail: akulova1210@ukr.net
Кл№чна педiатрiя / Clinical Pediatrics
ред яких важливу роль вiдiграe центральна нервова система [6—8]. Доведено, що напад ядухи як один з основних клшжо-патогенетичних механiзмiв БА призводить до порушення функцГi зовнiшнього ди-хання та, як наслiдок, гшокси. Але в наш час недо-статньо вивчено його вплив на постачання мозку киснем i не визначено, чи позначаеться цей вплив на стат мозково! гемодинамiки (МГД) [9, 10]. Отже, актуальшсть дослщження стану та змiн МГД, зокре-ма венозно! циркуляцГi, у дггей, хворих на БА, не ви-кликае сумнiву i е вкрай гострим питанням.
Мета дослщження: вивчити особливост стану венозно! гемодинамжи головного мозку у дiтей, хворих на БА, за допомогою ультразвуково! (УЗ) доп-плерографп; провести ощнку отриманих результатiв у порiвняннi з групою здорових дiтей.
Матерiали та методи
Проведено УЗ дослщження та транскранiальну допплерографiю 101 дитини, хворо! на БА (71 хлопчик i 30 дiвчаток) та 30 здорових дггей (17 хлопчиюв i 13 дiвчаток), якi становили групу контролю. Групи були щентичш за гендерним i вiковим (10—17 роюв) складом. Дiагноз БА встановлювався згщно з Ушфь кованим клшчним протоколом первинно!, вторин-но! (спещалiзовано!) медично! допомоги, затвер-дженим наказом Мшютерством охорони здоров'я (МОЗ) Укра!ни вiд 08.10.2013 р. № 868 [11]. Як кри-терп контролю перебяу БА використовували реко-мендацп Глобально! iнiцiативи щодо боротьби з БА 2014) [12]. Дгти, якi згiдно з даними анамнезу та невролопчного дослiдження мали супутню неврологiчну патологiю (органiчнi ураження, функ-цiональнi порушення центрально! нервово! системи (ЦНС) або осередкову патолопю головного мозку) були виключенi з дослщження.
Для всебiчного аналiзу особливостей МГД дггей основно! групи було розподглено залежно вiд сту-пеня контролю БА: неконтрольований перебiг БА було встановлено у 36 оаб, частково контрольова-ний — у 29 оаб, контрольований — у 36 оаб. Також брали до уваги загальну тривалють захворювання та перюд БА. У перiодi загострення БА перебували 54 осiб, серед яких iз тривалiстю хвороби до 5 роюв були 18 оаб (хлопчики — 9 осiб, дiвчата — 9 осiб); iз тривалютю хвороби понад 5 рокiв — 36 оаб (хлопчики — 29 оаб, дiвчата — 7 оаб).
УЗ допплерограф1я та дуплексне сканування ма-гiстральних судин головного мозку дггей, хворих на БА, здшснювались iз визначенням максимально! лшшно! швидкостi кровоплину (Vmax) у ру^ ба-зально! вени Розенталя. Транскрашальна допплеро-графiя проводилась на УЗ-сканерi MyLab 50 (Esaote, Iталiя) з використанням фазового датчика частотою 2—5 МГц iз можливiстю кольорового та енергетич-ного допплерiвського картування.
Статистична обробка первинного матерiалу проведена за допомогою прикладного пакета статис-тичних програм Statistika 6.0. Кгльюсш показники дослiдження при нормальному розподш наводи-
лись у виглядi середнього значення (М) та його се-редньо! помилки (м), вiрогiднiсть вщмшностей у цих випадках мгж групами визначалась за допомогою ^критерго Стьюдента. За вiдсутностi нормального розподглення ознак застосовували непараме-тричш методи статистики — критер!! Вглкоксона, Манна — У!тнi. В уах випадках вiрогiдними вважа-ли вщмшносп при р < 0,05.
Результати
Серед хронiчних прогресуючих порушень моз-кового кровообiгу (а саме форм судинно! патологи мозку) видiляють венозну дисгемго або порушення венозно! циркуляци мозку [4, 13]. Для встановлення особливостей венозного кровоплину у дггей, хворих на БА, ми використовували допплерографiчнi показники у ру^ базально! вени Розенталя завдяки деяким !! анатомiчним особливостям. Тобто базаль-на вена Розенталя е головною судиною для вщтоку кровi вщ структур середнього мозку, збирае кров вщ базальних ядер гемiсфер мозку вщповщного боку та iз зони арого бугра, анастомозуе з венами основи мозку i внутрiшнiми мозковими венами.
Показники венозного кровоплину у дггей, хворих на БА, залежно вщ ступеня контролю перебяу захворювання та гендерно! приналежностi наведет в табл. 1.
У всгх дiтей, хворих на БА, показники Vmax по венах Розенталя були вищ^ шж 15,0 см/с: мь нiмальний показник Vmax — 15,9 ± 0,5 см/с був у дiвчаткoк iз контрольованим перебiгoм БА, макси-мальний показник Vmax — 21,1 ± 0,8 см/с у хлоп-чиюв iз частково контрольованою формою БА, у той час як у здорових дiвчаток Vmax по венах Розенталя становив 13,7 ± 0,8 см/с, у здорових хлоп-чиюв — 14,8 ± 0,7 см/с (табл. 1, рис. 1.). Низка ав-торiв вважають нормальними показники Vmax по венах Розенталя здорових дггей та шдлитав на рiв-нi до 15,0 см/с. Прискорення Vmax вище 15,0 см/с е допплерографiчним патерном венозно! дисгемп [14, 15]. Нашi данi вщповщають лiтературним щодо групи здорових дггей та дозволяють констатувати явища персистуючо! венозно! дисгемп та веностазу у дггей, хворих на БА.
Аналiз статистичних показниюв табл. 1 дае можливють зробити висновок: незалежно вщ ступеня контролю перебiгу БА показник Vmax по венах Розенталя був статистично вищим у хворих дiвчаток, нгж у здорових, що теж свщчить про утруднення венозного вщтоку та про явища венозно! дисгемп. Досягнення контролю хвороби позитивно впливало на показники венозного вщтоку тгльки у хворих iз тривалютю хвороби до 5 роюв. Показники кровоплину були вiрогiдно вищими у дiвчаток iз неконтрольованою (20,20 ± 1,43 см/с) та частково контрольованою формою БА з трива-лютю хвороби понад 5 роюв (18,60 ± 1,60 см/с) та здоровими дiвчатками (13,7 ± 0,8 см/с, р < 0,05). Вiрогiдно висока Vmax по венi Розенталя у дiвча-ток iз контрольованим перебпом БА та тривалiстю
Кл№чна neAiaTpiq / Clinical Pediatrics
хвороби понад 5 рокiв у порiвняннi зi здоровими (17,4 ± 0,4 см/с та 13,7 ± 0,8 см/с; р < 0,05) свщчила про те, що тривалiсть хвороби понад 5 роюв навiть у стадп контролю негативно впливала на венозний вщтж (рис. 1).
Аналiз показникiв Vmax по венi Розенталя у хлопчикiв, хворих на БА залежно вщ ступеня контролю перебяу та тривалостi БА доводив, що у хворих хлопчиюв показники Vmax по венi Розенталя при вск ступенях контролю БА були статистично вищ^ н1ж у здорових хлопчиюв, що також може бути озна-кою утруднення венозного вщтоку та явищ венозно! дисгеми (рис. 1).
Встановлено вiрогiдно вищий показник Vmax по венi Розенталя у хлопчиюв, хворих на БА, з контр-ольованим перебiгом i тривалютю БА понад 5 ро-юв та здоровими хлопчиками (18,0 ± 0,7 см/с та 14,8 ± 0,7 см/с вiдповiдно; р < 0,05). Тому можна
см/с
25,0
Дiвчатка Хлопчики
□ Контрольна група
■ Неконтрольований перебiг БА
□ Частково контрольований переб^ БА
■ Контрольований перебг БА (загальний показник) Контрольований перебiг БА (тривалють до 5 рокiв)
□ Контрольований перебг БА (тривалiсть понад 5 рошв)
Рисунок 1. Показники Vmax по вен Розенталя у д 'пей основной та контрольно/ груп (см/с) Примтка. * — в'щм'нност'! в'рог'щш м'ж хворими хлопчиками та двчатками з вщповщним перебгом БА (р < 0,05).
констатувати наявшсть негативного впливу збшь-шення термшу хвороби на показники венозного вщтоку у ще! групи дггей.
Звертае на себе увагу вiрогiдно вищий показник Vmax по венi Розенталя у вах хлопчикiв, хворих на БА, н1ж у дiвчаток незалежно вщ ступеня контролю перебiгу БА. Вочевидь, спостерiгаемо наявнiсть бшьш негативних змш з боку венозно! гемодинамь ки головного мозку у хлопчиюв iз БА, н1ж у дiвчаток.
Обговорення
Одним з основних критерпв вщбору дiтей, хворих на БА, у групу спостереження для нашого досль дження було вщсутшсть будь-яко! патологи з боку ЦНС, а отже, i скарг, притаманних для пащенпв iз венозною дисциркулящею. А саме ранковий або тчний головний бшь, вщчуття «тску в очах», симптом «тугого комiрця» (тдсилення головного болю, запаморочення, шуму в голов^ зоровi розлади гад час носiння тугих комiрцiв або краваток); симптом «високо! подушки» (шдсилення скарг пщ час сну iз низьким узголiв'ям); пастознiсть повiк у ранковi часи, тобто так званий клшчний синдром «енцефа-лопатп пробудження» [2] у дiтей основно! групи за даними ретельно зiбраного анамнезу ми не спосте-рiгали.
Завдяки розширенню сучасних дiагностичних можливостей, а також методiв нейровiзуалiзащ!, зокрема УЗ допплерографп та дуплексного скану-вання судин, ми змогли дiагностувати латентш та субклiнiчнi прояви венозно! дисгем!! у дiтей, хворих на БА.
Особливостi венозно! циркуляцп, що нами встановленi, можна вщнести до раннiх ознак цере-броваскулярних порушень. Тому дiти з БА, в яких i визначет цi особливостi, з великою ймовiрнiстю можуть становити групу ризику щодо виникнення цереброваскулярно! патолог!! в майбутньому. Су-часна адекватна терапiя дае можливють попередити розвиток клiнiчних проявiв вищезазначено! патологи (станiв).
Таблиця 1. Показники кровоплину по вен Розенталя у д1тей, хворих на бронхiальну астму, залежно вщ ступеня контролю захворювання
Групи спостереження Vmax по веш Розенталя (см/с)
Здоровi дiти Дiвчатка (п = 13) 13,7 ± 0,8
Хлопчики (п = 17) 14,8 ± 0,7
Неконтрольований nepe6ir БА Дiвчатка (п = 12) 18,12 ± 1,3*
Хлопчики (п = 24) 21,1 ± 0,8**
Частково контрольований переб^ БА Дiвчатка (п = 9) 17,2 ± 1,2*
Хлопчики (п = 20) 18,5 ± 0,7**
Контрольований nepe6ir БА Дiвчатка (п = 9) 15,9 ± 0,5
Хлопчики (п = 27) 17,4 ± 0,6**
Примтки: * — вщм1нност1 в1рогщн1 м'ж хворими дiвчатками з вщповщним перебiгом БА та здоровими дiвчатками (р < 0,05); ** — вщмнност в1рогщн1 мжхворими хлопчиками з вщповщним перебгом БА та здоровими хлопчиками (р < 0,05).
Кл№чна neAiaTpiq / Clinical Pediatrics
Висновки
1. Показники венозного кровоплину у хворих на БА хлопчиюв i дiвчаток, незалежно вщ ступеня контролю БА, перевищували нормативнi та показники здорових дггей.
2. Показники венозного кровоплину у хворих на БА хлопчиюв були вГроггдно пршими, нгж у хворих на БА дГвчаток.
3. Досягнення контролю перебГгу БА не призво-дило до полшшення показниюв венозного кровоплину, а також на них негативно впливала трива-лють захворювання понад 5 роюв.
4. Структури головного мозку дггей, хворих на БА, знаходяться в сташ гшоксГ! внаслгдок явищ пер-систуючо! венозно! дисгемГ! та веностазу, що дае можливють вгднести цю групу хворих, незалежно вщ рГвня контролю захворювання, до групи ризику щодо можливих цереброваскулярних порушень у майбутньому.
5. При диспансерному спостереженш дггей, хворих на БА, особливо хлопчиюв, доцГльне дослщжен-ня стану венозно! гемодинамжи з використанням транскрашально! допплерографГ! та дуплексного сканування магГстральних судин головного мозку, що забезпечить ранню дГагностику цереброваску-лярних порушень.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автори заявляють про вгд-сутнГсть конфлГкту ГнтересГв при шдготовщ дано! статп.
References
1. Antoniuk T. Modern opportunities and achievements in the prevention and therapy of stroke. Based on the materials of the scientific-practical conference on opportunities and achievements of modern pharmacotherapy in the practice of a neurologist and psychiatrist: interdisciplinary approach. 2016 May 19; Kyiv, Ukraine. NejroNews: psyhonevrologyja y nejropsyhyatryja. 2016;(78):13-16. (in Russian).
2. Putilina MV, Ermoshkina NIu. Venous encephalopathy. Possibilities of diagnosis and treatment. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii imeni SSKorsakova. 2013;113(9-1):89-93. (in Russian).
3. Carvalho K, Garg BP. Arterial strokes in children. Neurol Clin. 2002 Nov;20(4):1079-100, vii.
4. Kuznetsov VV, Shul'zhenko DV. Features of diagnosis and treatment of venous encephalopathy. The journal of neuroscience of BMMankovskyi'. 2015;3(1):97-104. (in Russian).
5. Fedin AI. Izbbrannye lektsii po ambulatornoi nevrologii [Selected lectures on outpatient neurology]. Moscow; 2013. 53-74pp. (in Russian).
6. Mizernitskii IuA. Sovremennye aspekty bronkhial'noi astmy u detei [Modern aspects of bronchial asthma in children]. Moscow; 2010. 44 p. (in Russian).
7. vChernysheva OE, Yulish EI. The modern concept of bronchial asthma pathogenesis. Sovremennaya pediatriya. 2010;(30):67-71. (in Ukrainian).
8. Papp MO, Izvekova AV. Ultrasound dopplerography in estimation of cerebral blood disorders in patients with bronchial asthma. Available from: https://mks.ru/library/conf/angiodop/2000/nevrol/ pap.html. (in Russian).
9. Fedosova NN, Tsiuriupa VN, Vlasova IV. Cerebral hemody-namics and electroencephalographic indices in patients with bronchial asthma. Ul'trazvukovaia i funktsional'naia diagnostika. 2005;(3):72-77. (in Russian).
10. Ministry of Health of Ukraine. Order № 868 dated October 08, 2013. On the approval and implementation of medical and technological documents on the standardization of medical care for bronchial asthma. Available from: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20131008_0868.html. Accessed: October 08,2013. (in Ukrainian).
11. GINA 2014. Global strategy for the diagnosis and prevention. Available from: http://www.benhviennhi.org.vn/upload/files/ GINA%202014.pdf.
12. Chechetkin AO, Varakin Iula, Kugoev AI. Ultrasound in the research of blood flow on cerebral veins andsinuss of solid brain shell: review ofliterature. Ul'trazvukovaiadiagnostika. 1999;(1):92-102. (inRussian).
13. Rosin IuA. Dopplerografiia sosudov golovnogo mozga u detei [Dopplerography of cerebral vessels in children]. 2nd ed. Saint-Petersburg: MAPO; 2006. 116 p. (in Russian).
14. Abdullajev RJa, Sysun LA. Doppler ultrasound of brain vessels: methodological aspects and normal anatomy. Ukrai'ns 'kyj radio-logichnyj zhurnal. 2010;18(1):48-53. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 04.04.2018 ■
Недельская С.Н., Акулова Е.Ю.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
Особенности состояния венозной гемодинамики головного мозга у детей с бронхиальной астмой
Резюме. Актуальность. Данные по количеству больных с хронической ишемией головного мозга среди детей и подростков единичны и малочисленны. Следовательно, актуальность исследования состояния и изменений мозговой гемодинамики, в том числе венозной циркуляции, у детей с бронхиальной астмой, не вызывает сомнения и является крайне острым вопросом. Цель. Изучение особенностей состояния венозной гемодинамики головного мозга у детей, страдающих бронхиальной астмой. Материалы и методы. Проведено ультразвуковое допплерографическое исследования 101 ребенка с бронхиальной астмой и 30 здоровых детей в возрасте 10—17 лет. Больные дети были распределены по тендерному составу, степени контроля и длительности заболевания. Ультразвуковая допплерогра-фия осуществлялась с определением максимальной линейной скорости кровотока в русле базальной вены Розенталя. Результаты. Установлены явления персистирующей
венозной дисгемии и веностаза у больных детей, особенно мальчиков, независимо от степени контроля бронхиальной астмы. На показатели венозной гемодинамики также негативно влияла продолжительность заболевания более 5 лет. Выводы. Особенности венозной циркуляции у детей, больных бронхиальной астмой, являются ранними доклиническими признаками цереброваскулярных нарушений. Предложено отнести таких детей к группе риска возникновения цереброваскулярной патологии в будущем. Целесообразно дополнить диспансерное наблюдение за детьми с бронхиальной астмой исследованием состояния венозной гемодинамики с использованием транскраниальной допплерографии и дуплексного сканирования магистральных сосудов головного мозга, что обеспечит раннюю диагностику цереброваскулярных нарушений. Ключевые слова: венозная гемодинамика; головной мозг; бронхиальная астма; дети; допплерография
KAiHNHa negiaTprn / Clinical Pediatrics
S.N. Nedelskaya, E.Yu. Akulova
Zaporozhye State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
Peculiarities of venous hemodynamics of the brain in children with asthma
Abstract. Background. Data on the number of patients with chronic cerebral ischemia among children and adolescents are single and small. Consequently, the relevance of the study of the state and changes in cerebral hemodynamics, including venous circulation, in children with asthma is beyond doubt and is an extremely acute issue. Materials and methods. Ultrasound dop-plerographic examination was performed for 101 children with asthma and 30 healthy children aged 10—17 years to study the peculiarities of venous hemodynamics of the brain. Children with asthma were divided according to gender composition, degree of control and duration of the disease. Results. Ultrasound dopplerography was performed with the determination of the maximum linear velocity of blood flow in the basal vein of Rosenthal. The presence of the phenomena of persistent ve-
nous dyshemia and venostasis in children with asthma, especially boys, was established, regardless of the degree of asthma control. The duration of the disease for more than 5 years also had a negative effect on the indices of venous hemodynamics. Conclusions. Features of venous circulation in children with asthma are early preclinical signs of cerebrovascular disorders. It is suggested to include such children to the risk group of cere-brovascular pathology in the future. It is advisable to add the outpatient observation of children with asthma by studying the state of venous hemodynamics using transcranial dopplerog-raphy and duplex scanning of the main cerebral vessels, which will ensure early diagnosis of cerebrovascular disorders. Keywords: venous hemodynamics; brain; asthma; children; dopplerography
