CC BY
21
© Беш О. М., Слаба О. Р., Радченко О. М.
УДК 616.248-03971-056.5
Беш О. М., Слаба О. Р., Радченко О. М.
КОНТРОЛЬОВАНЮТЬ БРОНХ1АЛЬНО1 АСТМИ У ПАЦ1СНТ1В
З Р1ЗНОЮ МАСОЮ Т1ЛА
Львiвський нацюнальний медичний унiверситет ÏMeHÏ Данила Галицького (м. Львiв)
Дана робота е фрагментом НДР кафедри вну-трiшньоI медицини № 2 Львiвського нацiонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького «Кпшко-прогностичне значення та особливост змiн параметрiв лiпiдного, вуглеводного метабо-лiзму, синдрому ендогенно! штоксикаци та структурно-функцiональних характеристик серця пщ впливом стандартного лiкування хворих на iшемiч-ну хворобу серця, артерiальну гiпертензiю та хро-ычну хворобу нирок на фонi надваги й ожиршня» (№ 1Н.25.00.0001.12).
Вступ. Бронхiальна астма (БА) е важливою ме-дичною, соцiальною та економiчною проблемою сьогодення, оскiльки вона призводить до втрати працездатност та порушення якостi життя [2,6]. За даними рiзних джерел, II поширенiсть у свт стано-вить вiд 1% до 18% [7]. Згщно останых рекоменда-цiй 0!ЫА, метою лкування хворих на БА е досягнен-ня та пiдтримка контролю над кгмычними проявами хвороби впродовж тривалого часу з урахуванням безпеки призначеного л^вання [2]. Контроль БА передбачае незначн симптоми, вщсутнють ыч-них нападiв, мiнiмальне застосування Р2-агоню^в коротко! дм чи вiдсутню потребу !х застосування, добру переносимiсть фiзичних навантажень. Якщо один або два з названих критерпв вiдсутнi, можна говорити про частковий контроль БА. На жаль, до-сягти контролю над переб^ом астми вдаеться до-волi рiдко. Бiльшiсть випадкiв невдалого л^вання i неможливiсть досягнення контролю пов'язан iз не-розумiнням пацiентом суп та важкост БА, недотри-мання л^вально! тактики або вiдмова вщ базисного лiкування [3].
Останнiм часом попршення контролю над БА все частше пов'язують iз ожирiнням. Осюльки жи-рова тканина е не лише депо енергетичних резер-вiв органiзму, але й метаболiчно активним органом, що бере участь у регуляцiI низки процеЫв, то вона е задiяною i у патогенезi БА, свщченням чого е особливостi перебiгу БА у хворих з ожиршням, зокрема, менша ефективнiсть базисно! терапiI та толерантнють до бронходилятаторiв, що потребуе збтьшення доз препаратiв [4,7]. ^м того, хворi з ожирiнням вдвiчi частiше потребують лiкування системними глюкокортикощами [9]. Описано, що зниження маси тша позитивно впливало на пе-ребiг БА, що проявлялось зменшенням кгмычних проявiв, зниженням потреби в медикаментах та по-кращенням якост життя [9]. Отже, контрольованiсть
хвороби у пащентпв з надмiрною масою тiла та ожи-рiнням також залежить вщ фенотипу астми [4,7].
Впродовж останых рокiв розробляються новi методики визначення контрольованостi астми, однак остаточн рекомендацп вiдсутнi. 1снуе декiлька опи-тувальникiв, кожен з яких мае сво'| переваги та не-долiки: Asthma Control Test (ACT), Asthma Control Questionnaire (ACQ), Asthma Therapy Assessment Questionnaire (ATAQ). Порiвняльнi дослщження показали, що вони дають подiбнi результати з м^маль-ною похибкою [1]. Найбтьш доступним тестом для визначення контрольованост БА е АСТ, розробле-ний компаыею Quality Metric i рекомендований для практики Мiжнародним конгресом з алергологп та iмунологiï (2003), однак практичн аспекти його ви-користання потребують подальшого вивчення.
Метою нашого досл1дження було порiвняння контрольованост БА за допомогою Asthma Control Test у пащенпв з нормальною та надмiрною масами тiла.
Об'ект i методи досл1дження. Дослiдження включало 61 патента з персистуючою БА легкого та середньо-важкого ступеня важкост вiком вiд 18 до 50 роюв, яких було подiлено на групи залежно вщ ш-дексу маси тша (1МТ). До основно'| групи увiйшло 30 пацiентiв з надлишковою масою тiла чи ожиршням (1МТ>25). Групу порiвняння склав 31 хворий iз нормальною масою тша (1МТ<25). Впродовж 12 мюя^в тричi визначали ступiнь контролю над БА: пщ час першого вiзиту, через 6 та 12 мюя^в. Пацiентам крiм планового обстеження за Протоколом був проведений АСТ, який складаеться iз 5 запитань, вщповщ на якi оцiнюються у 1-5 балiв. Загальний астма-раху-нок може скласти вiд 5 до 25 балiв. Суму в 15 балiв i нижче вважали ознакою вщсутност контролю над БА, 16-19 балiв - як частковий контроль, а 20 балiв i вище - як добре контрольована БА [2,8]. Результати опрацьован методами варiацiйноï статистики з використанням лщензмного програмного пакету «Statistica 5.0» (StatSoft, США).
Результати дослщження та ïx обговорення. Пщ час першого вiзиту усiм пацiентам було проведено строметрю та АСТ. Загальний показник АСТ основно'| групи становив 15,13±0,19 балiв, а групи порiвняння - 15,52±0,13 балiв, р>0,05. Отже, в обох групах контрольованють БА була низькою i значи-моï рiзницi мiж групами на початковому етап досл^ дження не було. Серед уЫх запитань найскладнiшим для па^ен^в виявилось оцiнювання ступеня контролю хвороби в балах. Знаючи, що оцшка в 5 балiв ха-
Примiтка: * — ютотнють мiж групами (р<0,05).
В13ИТИ
рактеризуе повнии контроль БА, вони намагалися саме так оцнити свою хворобу, осктьки вважали контролем постмне лiкарське спостере-ження. Також бшьшють хво-рих вважали за потребу на-брати максимальну кшькють балiв, а дехто запитував про правильну вщповщь. Проте пiсля пояснення, що метою тесту не е набiр наИбiльшоí кiлькостi балiв, а правдива вщповщь, вщ якоí буде за-лежати подальша тактика лкування, хворi намагались об'ективно оцiнити свм стан.
Через пiвроку лкуван-ня показники контрольова-ностi БА згщно змiнились в обох групах: в основшй групi середнiИ бал склав 17,67+0,09, а в групi порiв-няння 18,61+0,13 (р<0,05). Така ж динамка загального показника контрольованостi БА зберкалась i через 12 ми сяцiв лiкування, коли загаль-ний показник АСТ в основшй груш склав 19,07+0,15 балiв, а у груш порiвняння 21,0+0,17 балiв, р<0,05. Важ-ливо, що тiльки у трьох паш-
ентiв (10%) основно)' групи вдалось досягти АСТ>20 балiв, тобто повного контролю над БА. Натомють у групi порiвняння рiвня повного контролю досягли 25 пашен^в (81%), тобто ефективнiсть лкування у них була кращою.
Також ми проаналiзували змiни впродовж року лкування кожного показника АСТ окремо (табл.). На початку дослщження па^енти обох груп скаржи-лись, що хвороба заважае )м виконувати звичайну роботу (денш симптоми), однак через 12 мюя^в у бiльшостi па^ен^в частота денних симптомiв змен-шилась, що позитивно вплинуло на )х якiсть життя. Пiд час першого вiзиту бал контрольованостi денних симптомiв в основнiИ групi склав 2,53±0,09, у групi порiвняння 2,61±0,1 балiв (р>0,05), а пiд час останнього вiзиту — 3,409+0,09 та 3,87+0,06 балiв (р<0,05). Суттево регресували i нiчнi симптоми, контрольованiсть яких зросла в основшй групi на 35,3%, а у груш порiвняння — на 48,3%, тобто, через рк лкування кращi показники контролю шчних симп-томiв показали па^енти з нормальною масою тiла. В обох групах спостеркалося зростання контрольова-ностi БА за частотою нападiв ядухи та частотою за-стосування бронходилятаторiв швидко) дií, причому найвищi показники контролю були отриманi серед пашен^в з нормальною масою тша (табл.).
Виявленi змiни показникiв АСТ були пщтвердже-нi результатами строметричних дослiджень. Якщо пiд час включення до дослщження середш значен-ня об'ему форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) в обох групах були приблизно однаковими
Таблиця.
Змша показнимв АСТ впродовж л1кування
Показники АСТ Основна група Група порiвняння
Перший вiзит Через рк р Перший вiзит Через рк р
Денш симптоми 2,53 + 0,09 3,40 + 0,09 <0,05 2,61 + 0,10 3,87 + 0,06* <0,05
Ычш симптоми 2,83 + 0,08 3,83 + 0,07 <0,05 3,00 + 0,09 4,00 + 0,07 <0,05
Напади ядухи 3,03 + 0,10 3,93 + 0,08 <0,05 3,06 + 0,10 4,54 + 0,09* <0,05
Застосування бронходиля-таторiв швидкоТ fliT 3,20 + 0,07 3,83 + 0,11 <0,05 3,35 + 0,09 4,13 + 0,06* <0,05
Самооцiнка контролю 3,27 + 0,08 4,03 + 0,03 <0,05 3,47 + 0,09 4,42 + 0,09* <0,05
90
80
%
70
60
Ж
□ основна трупа
■ трупа пор1вня
В13ИТИ
Рис. 1. Динам1ка ОФВ1 (А) та ПОШ (Б) впродовж л1кування у хворих з надм1рною масою та ожир1нням (основна група) та нормальною масою тша (група пор1внян-
ня).
(74,07+0,82% та 70,67+1,03%, р>0,05), то через 12 мюяшв лкування ОФВ1 зрiс до 83,53+0,56% в основшй груш, тодi як у пащен^в з нормальною масою тша вн був ютотно вищим (86,00+0,55%, р<0,05). Також спостеркалась позитивна динамiка середнiх значень тково'' швидкостi видиху (ПШВ) через 6 та 12 мюящв (рис. 1 А, Б).
Впродовж дослщження ми проводили корекцю медикаментозного лкування. Усiм пацiентам на стартi дослiдження було призначене базисне лку-вання, що вщповщало важкостi хвороби. Семеро пащен^в основно) групи (23%) крiм базисного л^ кування отримували антилеИкотрiеновi препарати. Через 12 мюящв пацiентам обох груп були зменшеш середнi добовi дози iнгаляцiИних глюкокортикоíдiв та бронходилятаторiв тривало) дií, однак у пащен^в основно) групи середнi добовi дози базисних пре-паратiв залишились вищими, нiж в групi порiвняння.
Висновки. Псля стандартного медикаментозного лкування показники контрольованостi БА за даними АСТ були ютотно нижчими у хворих з над-мiрною масою тша та ожирнням, у 90% яких не вдалось досягти контролю БА, що проявлялось також ютотно нижчими швидкюними показниками комп'ютерно( строметрп. Таю результати вимага-ють пошуку iнших пiдходiв до лiкування хворих на БА з надмiрною масою тша та ожирнням.
Перспективи подальших досл1джень. Плану-еться продовжити вивчення клiнiко-лабораторних особливостей перебiгу бронхiальноí астми на фош надмiрноí маси тша.
Лiтература
1. Авдеев С.Н. Опросник ACQ - новый инструмент оценки контроля над бронхиальной астмой / С.Н. Авдеев // Пульмонология. - 2011. — № 2. - С. 93-99.
2. Бронхiальна астма у дорослих оЫб: етюлопя, патогенез, класифка^я, дiагностика, лкування (Проект нацюнально''' угоди) / Ю.1. Фещенко, Л.О. Яшина, М.О. Полянська [та ш.] // Укр. пульмон. журн. — 2013. — № 3. — С. 13-19.
3. Контроль переб^у бронхiальноi астми, можливост терапевтичного впливу / М.Я. Александрова, В.В. Свистак, Е.Ф. Лебо-вич [та ш.] // Науковий вiсник Ужгородського унiверситету. - 2011. — № 3.- С. 108-111.
4. Радченко О.М. Фенотип броншально' астми з ожиршням / О.М. Радченко, О.Р. Слаба // Астма i алерпя. - 2014. — № 2. - С. 19-21.
5. Яковлева О.А. Бронхиальная астма: уровень контроля симптомов / О.А. Яковлева, А.О. Жамба // Лки Укра'ни. - 2008. — № 4 (120). - С. 118-120.
6. Asthma control test and asthma quality of life questionnaire association in adults / A.O. Alpaydin, M. Bora, A. Yorgancioglu [et al.] // Iran J. Allergy Asthma Immunol. - 2012. - V. 11, № 4. - P. 301-307.
7. Baffi C.W. Asthma and obesity: mechanisms and clinical implications / C.W. Baffi, D.E. Winnica, F. Holguin // Asthma Research and Practice. - 2015. — № 1. - Р. 84-91.
8. Global initiative for asthma. Global strategy for asthma management and prevention 2014 [Electronic resourse]. — Available from: www.ginasthma.org.
9. Influence of the body mass index on the response to controller agents / M. Peters-Golden, A. Swern [et al.] // Eur. Respir. J. -2006. - Vol. 27. — P. 495-503.
УДК 616.248-03971-056.5
КОНТРОЛЬОВАН1СТЬ БРОНХ1АЛЬНО1 АСТМИ У ПАЦЮНТ1В З Р1ЗНОЮ МАСОЮ Т1ЛА Беш О. М., Слаба О. Р., Радченко О. М.
Резюме. У статт представлений аналiз результа^в доотдження ступеня контрольованост броь^аль-но' астми у па^еьтв з надвагою та ожиршням. У дослщження увмшов 61 патент, яких було подтено на двi групи в залежност вщ шдексу маси тта. УЫм було проведено до^дження функцп зовышнього дихання та визначено ступшь контрольованост хвороби за допомогою Астма контроль тесту. На старт в уЫх хворих астма була не контрольована. Через 12 мюя^в л^вання в груп пащенпв з нормальним 1МТ середнм по-казник контрольованост склав 21,0 ± 0,17 балiв, тобто бiльшiсть пацiентiв цiеi групи досягли контролю над симптомами астми. Однак в груп порiвняння ттьки трое пацiентiв змогли досягти контролю над хворобою (згщно опитувальника АКТ). Середнм показник АКТ у цм групi дорiвнював 19,07 ± 0,15 балiв. Також згiдно результатiв доотдження середнi добовi дози iнгаляцiйних глюкокортико'дв у пацiентiв з надвагою та ожиршням були вищi ыж у пацiентiв з нормальною масою тта.
Ключовi слова: бронхiальна астма, надмiрна маса тiла, ожирiння, Астма контроль тест.
УДК 616.248-03971-056.5
КОНТРОЛЬ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ПАЦИЕНТОВ С РАЗНОЙ МАССОЙ ТЕЛА Беш О. М., Слаба О. Р., Радченко Е. М.
Резюме. В статье представлен анализ результатов исследования степени контролируемости бронхиальной астмы у пациентов с излишней массой тела и ожирением. В исследование вошел 61 пациент, которые были разделены на две группы в зависимости от индекса массы тела (ИМТ). Всем было проведено исследование функции внешнего дыхания и определена степень контролируемости болезни с помощью Астма контроль теста (АКТ). На старте у всех больных астма была не контролируемая без разницы между группами. Через 12 месяцев лечения у пациентов с нормальным ИМТ средний показатель контролируемости составил 21,0 ± 0,17 баллов, то есть большинство пациентов этой группы достигли контроля над астмой. Однако в основной группе с излишней массой тела и ожирением только трое пациентов смогли достичь контроля над болезнью (согласно опросника АКТ), средний общий показатель АКТ в этой группе составил 19,07 ± 0,15 баллов. Результаты подтверждены данными компьютерной спирографии. Кроме того, средние суточные дозы ингаляционных глюкокортикоидов у пациентов с излишней массой тела и ожирением были выше, чем у пациентов с нормальной массой.
Ключевые слова: бронхиальная астма, излишняя масса тела, ожирение, Астма контроль тест.
UDC 616.248-03971-056.5
CONTROLLABILITY OF BRONCHIAL ASTHMA IN PATIENTS WITH DIFFERENT BODY MASS Besh О. M., Slaba O. R., Radchenko O. M.
Abstract. The bronchial asthma (BA) is an important medical, social and economic problem of our time, because it causes disability and defects in quality of life. According to the latest recommendations of GINA, the aim of the asthmatics' treatment is to achieve and support the control of the disease clinical manifestations for a long time considering safety of this assigned treatment. The BA control involves minor symptoms, absence of night attacks, minimal use of the short-acting p2-agonists or absence of need to use them, high tolerability of physical activity.
Recently the deterioration of the BA control has been often associated with obesity. Because the adipose tissue is not only a depot of energy reserves of the body, but a metabolically active organ that is involved in the regulation
of a number of processes, and it is involved in the pathogenesis of BA, and the specific features of the course of BA in patients with obesity is the evidence of it.
The aim of our study was to compare the BA controllability via the Asthma Control Test in patients with normal and excessive body weight.
The article presents the study result analysis of the bronchial asthma controllability degree of patients with overweight and obesity. The study involved 61 patients, who were divided into two groups according to the body mass index. The main group included 30 patients with overweight or obesity. The comparison group consisted of 31 patients with normal body weight. The study of the lung function was made for everyone and the degree of the disease controllability via the Asthma Control Test was determined.
At the start the asthma in all patients was not controlled. The overall ACT rate of the main group was 15,13 + 0,19 points, and the comparison group — 15,52 + 0,13 points, p > 0,05. After 12 months of treatment in the group of patients with the normal body mass the average controllability index was 21,0 + 0,17 points, so most patients in this group have achieved control of asthma symptoms. However, only three patients of the main group (10%) have achieved ACT> 20 points, the full control of BA. But in the comparison group 25 patients (81%) have achieved the full control, so their effectiveness of treatment was better.
The detected changes of ACT were confirmed by the results of the spirometry test. If in the study entry the average meanings of the forced expiratory volume in the first second (FEV1) in both groups were about the same, after 12 months of the study its meaning became significantly higher in patients with normal body weight (p <0,05). Also one observed positive dynamics of the average meanings of the peak expiratory flow rate after 6 and 12 months.
All patients at the start of the study were prescribed a basic treatment, which corresponded to the severity of the disease. After 12 months, the average daily doses of inhaled corticosteroids and long-acting bronchodilators were reduced for the patients of both groups, but in the main group of patients, the average daily dose of basic drugs remained higher than in the comparison group.
Conclusions. After the standard drug treatment the controllability parameters of BA according to ACT data were significantly lower in patients with overweight or obesity, 90% of who failed to achieve the BA control that manifested itself also in significantly lower speed indicators of the computer spirometry. These results require searching other approaches to treating BA patients who are overweight and obese.
Keywords: bronchial asthma, overweight, obesity, Asthma Control Test.
Рецензент — проф. Потяженко М. А.
Стаття надшшла 08.10.2016 року
