CC BY
33
УДК 332.33:631.6
Велесик Т. А., ® астрант, (E-mail: [email protected])
Нацюнальний утверситет водного господарства та природокористування,
м. Р1вне
ЕФЕКТИВН1СТЬ МЕЛЮРАЦП, ЯК ПОШТОВХ ДО ФОРМУВАННЯ РИНКУ МЕЛ1ОРОВАНИХ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
Розглянуто основт проблеми, пов 'язаш з формуванням ринку мелюрованих сшьськогосподарських земель. Наведено питому вагу площ1, що обслуговуеться осушувальними системами в загальтй площ1 уг1дь в Р1вненськ1й област1. Наголошено на доцшьностг та ефективност1 мелюрацп.
Ключовi слова: ефективтсть мелюрацп, мелюроваш земл1, мелюративт системи, ринок сшьськогосподарських мелюрованих земель.
Вступ. Земля як частина природи е основою життeдiяльностi людини [4, с. 265]. Цю ктину можна розглядати з рiзних точок зору. Одшею з головних умов кнування людини е використання ушкально! особливост землi - l! родючоси, а в економiчному розумшш - як предмету пращ та засобу пращ для виробництва продукив харчування.
Надзвичайно актуальною е проблема використання мелюрованих земель, у розвиток яких в двадцятому столки було вкладено значний каттал (за рiзними ощнками - майже 20 млрд. грн.). Однак через неврегульованкть органiзацiйно-економiчних механiзмiв функцiонування даних земель, останшм часом спостерiгаеться досить низький рiвень !х використання у сшьськогосподарському виробництвi. Але не варто забувати про ефективнкть мелюрацп, яка полягае в тому, що вона забезпечуе як можливкть одержання орнопридатних земель, так i збереження в розумних межах характерних для природних бiогеоценозiв компонент живо! i неживо! природи. Мелюращя дае змогу елiмiнувати вплив погодних умов, забезпечити стабшьнкть урожа1в, залучити в сiльськогосподарський обк новi землi, що були неперспективними при традицшних технологiях ведення господарства [2, с. 191].
Матер1ал i методи. У данiй статтi застосовуються такi методи дослiдження, як: абстрактно-лопчний, iсторичний, монографiчний, методи шдукци та дедукци тощо.
Використання абстрактно-логiчного методу означае, що кожне економiчне явище необхiдно розглядати як систему з врахуванням усiх взаемозв'язкiв i взаемозалежностей [5].
1сторичний метод дае змогу проаналiзувати явища i факти, розкрити сутшсть проблеми в ретроспективi.
Монографiчний метод дозволяе вивчати окремi хронолопчш явища i факти, розкрити i описати проблеми, особливостi !х кнування, тенденци i
® Науковий кер1вник: Кожушко Л.Ф., д. техн. н., професор Велесик Т. А., 2010
14
закономiрностi розвитку, яю е характерними для вае! сукупност об'екпв, що дослiджуються [5].
Метод шдукцп полягае в тому, що дослщження ведеться вiд часткового до узагальнення, вiд причин до результат.
Дедукцiя означае, що дослiдження здшснюеться вiд загальних фактiв до часткових, вщ результатiв до причин [5].
Крiм того, у статтi використовуються матерiали нормативно-правових та законодавчих документ, зокрема: Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 16 листопада 2000 року № 1704 "Про комплексну програму розвитку мелюрацп земель i полшшення екологiчного стану зрошуваних та осушених угiдь на перiод до 2010 року" [1], Закону Украши "Про мелюрацш земель", Редакци Проекту Закону Украши "Про ринок земель сшьськогосподарського призначення", запропонована Держземагенством тощо.
Результати наукового дослщження за допомогою наведених вище методiв та законодавчих акив висвiтленi в статтi у виглядi теоретичних висновкiв i пропозицiй.
Результати дослщження. Дослщженням питань еколого-економiчноl ощнки мелiорованих земель займались такi в^чизняш та iноземнi вченi, як: С. Аверьянов, А. Аскоченский, В. Бакарасов, Г. Висоцький, В. Гей, В. Драчинська, Ю. Жариков, В. Ковда, Л. Кожушко, С. Кондрашев, А. Костяков, Д. Лико, Т. Микитин, А. Рокочинський, П. Скрипчук, Н. Фроленкова, М. Хвесик, А. Черкасов, А. Шевченко, Б. Шумаков та шш1
Мелюроваш сшьськогосподарсью землi займають у свт близько 425 млн. га. Наприклад, у США площа мелiорованих земель складае 60% вщ загально! площi рiллi; Нiмеччинi - 50%; Нщерландах - 100%; Роси - 8% мелiорованих земель. В Укра!ш площа цих земель становить 5,8 млн. га, в загальнш площi оброблюваних територiй !х питома вага становить 14% [1] загально! площi сшьськогосподарських угiдь (41,8 млн. га).
У багатьох кра!нах (Фiнляндiя, Швецiя, Нiдерланди) всi перезволоженi сшьськогосподарсью угiддя повнiстю осушенi, у Шмеччиш та США - на 60%, в Укра!ш - менше половини [3, с. 6].
В Укра!ш в сшьськогосподарському виробництвi використовуеться 72,2% И територи, а 57,5% територи кра!ни ореться. Для порiвняння, у Великобритании Франци, Нiмеччинi сiльськогосподарськi угщдя займають бiля 30% !х територш, а розоранiсть складае бiля 17%.
Урожайшсть полiв Укра!ни з И найкращими у свiтi чорноземами в середньому у 2 рази нижча за середньоевропейську. Таке значне навантаження на природу не може не викликати еколопчних порушень [3, с. 7].
В Укра!ш iнтенсивна мелюращя велась у 1960 - 1990 рр. За цей час було осушено 3,4 млн. га, зрошено 2,6 млн. га, що складае 14% сшьськогосподарських угщь. Зокрема, за даними Головного управлшня Держкомзему у Рiвненськiй области у 1967 рощ в данш област площа сшьськогосподарських угщь, на яких була розташована осушувальна мережа становила 139,9 тис. га. Ниш цей показник становить 320,8 тис. га. Як бачимо, площа осушуваних сшьськогосподарських угщь збшьшилась бшьш, шж у двiчi.
15
Проте здшснення заходiв з покращення стану мелюративних систем та прилеглих до них земель практично припинилось.
1з загально! площi осушено гончарним дренажем - 275 тис. га. З двобiчним регулюванням водно-пов^ряного режиму нараховуеться 224,3 тис. га. Значш площi займають польдернi мелюративш системи - 50,6 тис. га. На польдерних системах функцюнують 88 державних насосних станцш.
Оргашзаци Рiвненського облводгоспу обслуговують 5935,6 км мелюративних каналiв мiжгосподарськоl мережi, iз них 3052,7 км водоприймачiв та мапстральних каналiв, 3407 одиниць гiдротехнiчних споруд, 716,9 км захисних дамб.
Питому вагу площ^ що обслуговуеться осушувальними системами в загальнiй площi угiдь в Рiвненськiй областi станом на 01.01.2010 рж наведено на рис. 1.
Рис. 1. Питома вага площi Рiвненськоl областi, що обслуговуеться осушувальними системами в загальнш площ1 угвдь
Безперечно, грандiозна програма мелюраци земель не повшстю виправдала покладенi на не! сподiвання. Це пояснюеться недостатньою защкавлешстю i можливостями сiльського господарства у зростанш обсягiв виробництва, звiдси, на жаль, народжуеться хибна думка, що мелюращя -економiчно нерентабельний та еколопчно небезпечний захiд. Проте, про необхщшсть введення мелiорованих земель в економiчний обiг не варто сперечатись, оскшьки, у свiтi 17% мелюрованих земель дають 50% сiльськогосподарськоl продукцп. Цифри завжди переконливiшi, нiж емоцil [3,
В розвинених кра!нах св^у вже давно зрозумiли важливiсть та необхщшсть формування ринку сшьськогосподарських земель. Незабаром в Укра1ш вiдмiнять мораторш на продаж сiльськогосподарських земель i земельний ринок почне активно функцюнувати. Звичайно, до цього повинна бути максимально пщготовлена як вся необхщна законодавча база, так i земл^ як об'ект купiвлi-продажу, в тому чи^ мелiорованi та технiчнi споруди на них.
Питома вага площ1 Р1вненсько'| обл., що обслуговуеться осушувальними системами станом на 01.01.2010 р.
34,4%
□ с/г угщдя
с. 6].
16
Висновки. Втизняний i св^овий досвщ свщчать, що мелюращя земель здатна значно зменшити вплив примхливих погодних умов на врожай. Тшьки завдяки мелюраци можна перетворити болота i пустелi на родючi землi. Вихiд з ладу гщромелюративних систем означав перетворення полiв знову на болота чи nyCT^ni [3].
Проте не все так просто, як може виявитись на перший погляд. При формуванш ринку мелюрованих земель виникае ряд проблем, яю потребують першочергового вирiшення. Основними серед них е: паювання частини мелюрованих земель, що порушило майнову i технолопчну цшсшсть сiльськогосподарського виробництва на мелюративних системах, зробивши землекористування малоприбутковим; невизначенiсть власностi на iнженернy шфраструктуру на мелiорованих землях тощо. Як вщомо, з 2003 року тсля розпаювання мелiорованих земель, частина шженерно! iнфрастрyктyри перейшла на баланс сшьських рад, а частина залишилась зовам без господаря i вщповщно без належного фiнансyвання. Ця катастрофiчна ситуащя потребуе нагального вирiшення при формуванш ринку земель.
Тому першочергове врегулювання цих проблем повинно бути на порядку денному земельного законодавства, як поштовх до формування цившзованого ринку сшьськогосподарських земель, в тому числi мелюрованих.
Л1тература
1. Постанова Кабiнетy Мiнiстрiв Укра1ни вiд 16 листопада 2000 року № 1704 "Про комплексну програму розвитку мелюраци земель i полшшення еколопчного стану зрошуваних та осушених yгiдь на перiод до 2010 року".
2. Велесик Т. А. Землекористування на мелюративних системах: проблеми та перспективи розвитку / Т. А. Велесик // Науковий вкник Волинського нацюнального ушверситету iменi Лес Украшки. -2009. - №7. -С. 190-192.
3. Лазарчук М. О. Основи гщромелюрацш. Осушення земель: Навч.поЫбник / Лазарчук М. О. - Рiвне: НУВГП, 2005. - 283 с.
4. Павлов В. I. Нерухомють в Укра1ш: Пщруч. для студ. вищ. навч. закладiв / Павлов В. I., Пилипенко I. I., Кривов'язюк I. В. - К.: Державна академiя статистики облжу та аудиту, 2008. - 765 с.
5. Удалов В. А. Экономический анализ на сельскохозяйственных предприятиях: Учебно-практическое пособие / В. А. Удалов. - М: МСХА, 2000. - 152 с.
Summary
T. A. Velesik, graduate student of the National University of Water Management and Nature Resources Use, city Rivne, Ukraine EFFICIENCY OF LAND-RECLAMATION, AS SHOVE TO FORMING OF
MARKET OF THE RECLAMATED AGRICULTURAL EARTHS
Basic problems, related to forming of market of the reclamated agricultural earths, are considered. Specific gravity of area which is served the reclamative systems in the general area of lands in the Rivne area is resulted. It is marked expedience and efficiency of land-reclamation.
Стаття надшшла до редакцИ 1.04.2010
17
