Світовий досвід формування ринку сільськогосподарських земель і меліорація Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 332.33:631.6

Велесик Т. А., астрант, (E-mail: tania-excite@mail.ru) ©

Нацюнальний утверситет водного господарства та природокористування,

м. Р1вне

СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ФОРМУВАННЯ РИНКУ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ I МЕЛ1ОРАЦ1Я

Розглянуто основт аспекти розвитку та функцюнування ринку стьськогосподарських земель у розвинених крагнах свту. Наголошено на доцтьностг та ефективност1 мелюрацп земель

Ключовi слова: ринок стьськогосподарських земель, мелюроваш земл1, мелюративы системи, ефективтсть мелюрацп

Вступ. Земля - основа юнування людства. Цю ютину можна розглядати з pi3H^ точок зору. Одшею з головних умов юнування людини е використання ушкально! особливост землi - l! родючостi, а в економiчному розумшт - як предмета працi та засобу пращ для виробництва продукпв харчування [1, с. 38].

Розглядаючи питання, що стосуються земельних ресурЫв, досить актуальною е проблема використання мелюрованих земель Укра!ни, у розвиток яких в двадцятому столiттi було вкладено значний капiтал (за рiзними оцiнками - майже 20 млрд. грн.). Однак через неврегульованiсть оргашзацшно-економiчних механiзмiв функцiонування даних земель, останшм часом спостерiгаеться дуже низький рiвень !х використання у сшьськогосподарському виробництвi.

Матер1ал i методи. У данш статтi застосовуються такi методи дослщження, як iндукцiя та дедукщя.

Метод шдукци полягае в тому, що дослщження ведеться вщ часткового до узагальнення, вiд причин до результат.

Дедукцiя означае, що дослщження здшснюеться вiд загальних фактiв до часткових, вщ результатiв до причин [2].

Крiм того, у статт використовуються матерiали нормативних та законодавчих документiв, зокрема: Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 16 листопада 2000 року № 1704 "Про комплексну програму розвитку мелюрацп земель i полiпшення екологiчного стану зрошуваних та осушених угiдь на перюд до 2010 року" [3].

Результати наукового дослщження за допомогою наведених методiв та законодавчих актiв висв^леш в статтi у виглядi теоретичних висновюв i пропозицiй.

Результати дослщження. Дослщженням питань еколого-економiчноl оцiнки мелюрованих земель займались такi вiтчизнянi та шоземш вченi, як: С. Аверьянов, А. Аскоченский, В. Бакарасов, Г. Висоцький, В. Гей,

© Науковий кер1вник: Кожушко Л.Ф., професор, доктор техшчних наук Велесик Т. А., 2010

39

В. Драчинська, В. Ковда, Л. Кожушко, А. Костяков, Д. Лико, А. Рокочинський, Н. Фроленкова, М. Хвесик, А. Черкасов, А. Шевченко, Б. Шумаков та шш1

Мелюроваш сшьськогосподарсью землi займають у свт близько 425 млн. га. В Укрш'ш площа цих земель становить 5,8 млн. га в загальнш площi оброблюваних територш, !х питома вага становить 14% загально! площi сiльгоспугiдь [3].

Вдаючись до свiтового досвiду формування ринку земель сшьськогосподарського призначення, варто вщм^ити, що в розвинених крашах вш лише зароджуеться, за винятком Югослава i Польщi, в яких земельний ринок функщонуе, але з певними обмеженнями. З метою недопущення спекуляци землею, законодавством введено мораторiй на кутвлю-продаж землi на 3-5 роюв в Угорщинi, Румуни, крiм цього обмежуються права вiльного розпорядження землею шляхом введення обов'язкового використання землi для сiльськогосподарського виробництва протягом п'яти роюв у Болгари, Угорщинi, Чехи та Словаччиш [4, с. 18].

Розглядаючи проблеми, пов'язанi iз формуванням земельного ринку, необхiдно згадати про процес приватизацп землi, який в рiзних крашах свiту е по-своему складним i суперечливим.

Приватна власшсть на землю вiдновлена в уах Схiдноевропейських крашах. У багатьох з них - шляхом вщновлення власност колишнiх землевласникiв, тобто реприватизаци (Словаччина, Чехiя, Болгарiя та Румунiя).

У Словаччиш аграрна реформа була певний час блокована. Було обрано курс на збереження, в основному, колективно! форми власност на землю. Проте сшьське господарство Словаччини направлене на перетворення, аналопчш чеським [4, с.70].

Дшче законодавство Чехи передбачае створення ринку земл^ однак незавершенiсть кадастрових та шших методичних основ землi як товару стримуе формування необхщно! для земельного ринку законодавчо! бази. Разом з тим обмежень на кутвлю-продаж та оренду землi немае [5, с. 64].

В Угорщиш громадяни можуть придбати не бшьше 300 га сiльськогосподарських земель (Акт 1994 року щодо земель сшьськогосподарського призначення). Наразi розглядаеться доповнення до цього Акту в частиш вимог до приватних осiб стосовно мшця !х проживання та наявностi у них досвщу сшьськогосподарсько! дiяльностi.

В Шмеччиш в ринковому оборотi широко застосовуеться оренда сшьськогосподарських земель iз наступним !х викупом. Як правило, застосовуеться довгострокова оренда на 7-10 i бiльше рокiв [6, с. 73].

В Болгари Закон "Про землю" 1992 р. здшснив негативний вплив на процес перетворень земельних вщносин. Даним законом передбачено вшьне формування земельного ринку. Болгарським громадянам, якi проживають за кордоном надавалось право власностi на землю. Невпорядковашсть земельного ринку i орендних вщносин, висою цiни на землю, вщсутшсть стшко! законодавчо1 бази, застосування "шоково! тераш!" - це все внесло елементи хаосу i самопливу у розвиток ринкових земельних вщносин Болгари [4, с. 65]. Тому болгарське село переживае затяжну кризу.

40

Вщповщно до законодавства Австрп, дозвшьний порядок вщчуження земель сшьськогосподарського призначення спрямований !х на ефективне використання i боротьбу зi спекулятивними угодами у сферi земельного обороту.

Видача дозволу на трансакцiю iз землею чи вiдмова в ньому здшснюеться районною комiсiею iз земельного обороту, головою яко! е професшний суддя або державний службовець федерально! земль Всi дi! комiсi! регламентоваш федеральним Законом Австрi! "Про оборот земельних дшянок" [6, с. 74].

У Польщi створено Агентство сшьськогосподарсько! власностi державно! казни, яке здшснюе викуп земель i нерухомостi у селянських господарств та продае !х перспективним господарствам. Прiоритет для придбання сшьськогосподарських земель надаеться покупцям, яю мають квалiфiкацiю для ведення товарного сшьськогосподарського виробництва [6, с. 74].

З 1990 р. в Прибалтшських кра!нах розпочалися реформи на селi, пов'язанi з вщновленням сiмейних ферм (зайнятим в сшьському господарствi -3 га, шшим - 2 га). Паралельно проходила реституцiя земельно! власностi шляхом: повернення тiе! ж дiлянки, яка була нацiоналiзована; надання iншо!; виплата компенсацi! (150 - 425 дол. США за 1 га). Бшьшють колишшх власникiв надавали перевагу останньому методу, враховуючи досить велику суму компенсаций Одночасно з цими процесами вiдбувалась приватизацiя власностi сiльськогосподарських тдприемств серед працiвникiв та пенсiонерiв, що супроводжувалась лiквiдацiею сiльськогосподарських пiдприемств [5, с. 7879].

Формування ринку сшьськогосподарських земель у Росшськш Федераци регулюеться Федеральним законом "Про оборот земель сшьськогосподарського призначення" (2002 р.). Згщно з даним законом, трансакци iз земельними дiлянками сiльськогосподарського призначення здшснюються у довiльному порядку. Про проведення операцi! купiвлi-продажу земельно! дшянки необхiдно отримати дозвiл виконавчо! влади суб'екта Росiйсько! Федерацi!. При цьому надаеться право прiоритетного викупу земельно! дшянки мюцевому господарству, за умов наявност в нього фiнансових ресурав для обробiтку дiлянки. Надаючи прюритет у викупi, законодавство одночасно накладае обмеження щодо розпорядження придбаними за таких умов земельними дiлянками. Законодавством встановлюеться мораторiй на перепродаж цих земельних дшянок строком на 5 роюв [6, с. 74].

У Роси, як i в Укра!ш, закон не допускае iноземну земельну власнiсть, проте цю правову норму обходять створенням дворiвневих структур. Резидент формально володiе землею i обробляе !!, але його дiяльнiсть фiнансуеться iноземними iнвесторами. Сьогодш в Росi! близько 1 млн. га рiллi контролюеться за такою схемою [7, с. 51].

Висновки. У свт вже давно зрозумши важливiсть та необхiднiсть формування земельного ринку. Не далекий той час, коли в Укра!ш вiдмiнять мораторш на продаж земель i ринок земель сшьськогосподарського призначення почне ефективно функцюнувати. Звичайно, до цього повинна бути

41

максимально тдготовлена як вся необхщна законодавча база, так i стан земель, в тому чи^ мелюрованих та техшчш споруди на них.

Втизняний i св^овий досвiд свiдчать, що мелiорацiя земель здатна значно зменшити вплив примхливих погодних умов на врожай. Тшьки завдяки мелюраци можна перетворити болота i пустелi на родючi землг Вихiд з ладу гiдромелiоративних систем означае перетворення полiв знову на болота чи пустелi [8].

Тому першочергове врегулювання цих проблем повинно бути на порядку денному земельного законодавства, як поштовх до формування цившзованого ринку сiльськогосподарських земель, в тому чи^ й на мелiоративних системах.

Лггература

1. Гарнага О.М. Еколого-економiчнi засади формування ринку сiльськогосподарських земель: Монографiя / Гарнага О.М.-Ивне:НУВГП, 2006. - 42 с.

2. Удалов В. А. Экономический анализ на сельскохозяйственных предприятиях: Учебно-практическое пособие / В. А. Удалов. - М: МСХА, 2000. - 152 с.

3. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 16 листопада 2000 року №1704 "Про комплексну програму розвитку мелюраци земель i полiпшення еколопчного стану зрошуваних та осушених угщь на перiод до 2010 року".

4. Буздалов И.Н. Реформирование земельных отношений в восточноевропейских странах / И.Н. Буздалов // АПК: экономика, управление. -1996. - № 7. - С. 65-70.

5. Песцова О. С. Економiчний мехашзм формування ринку сшьськогосподарських земель в Укра!ш: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Песцова Оксана Станiславiвна.- К., 2002. - 257 с.

6. Федоров М. Особливост формування ринку земель сшьськогосподарського призначення в Укра!ш / М. Федоров // Економжа АПК. - 2007. - №5 - С. 73-74.

7. Пасхавер Б.Й. Ринок землк св^овий досвщ та нацюнальна стратепя / Б.Й. Пасхавер // Економка АПК. - 2009. - №3 - С. 51.

8. Лазарчук М.О. Основи гщромелюрацш. Осушення земель: Навч.поабник / Лазарчук М.О. - Рiвне: НУВГП, 2005. - 283 с.

Summary T. A. Velesik

EFFICIENCY OF LAND-RECLAMATION, AS SHOVE TO FORMING OF MARKET OF THE RECLAMATED AGRICULTURAL

EARTHS

Basic problems, related to forming of market of the reclamated agricultural earths, are considered. Specific gravity of area which is served the reclamative systems in the general area of lands in the Rivne area is resulted. It is marked

Стаття надшшла до редакцИ 3.09.2010

42