CC BY
342
середовища створюють умови для ефективнiшого функцiонування факторiв внутрiшнього середовища.
Висновки. Розглянутi фактори впливу внутршнього та зовнiшнього середовища е основними факторами, на як тдприемству варто звертати ува-гу для шдвищення ефективностi дiяльностi. I якщо на фактори внутрiшнього середовища шдприемство може чинити вплив, адже вони е основними еле-ментами самого шдприемства, то фактори зовшшнього середовища не зале-жать вщ рiшень керiвникiв. Тому контролювання ix змiн е важливiшим, для того щоб оперативно на них реагувати i пристосовуватись.
Л1тература
1. Кузьмш O.G. Теоретичнi та прикладнi засади менеджменту : навч. поабн. / Кузь-мiн O.G., Мельник О.Г. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтеxнiкам (Iнформацiйно-Вид. центр "ШТЕЛЕКТ+" 1н-ту тслядипломно}.' освiти), "Iнтелект-Заxiд", 2002. - 228 с. - ISBN 966-7597-28-8.
2. Мескон М.Х. Основы менеджмента / Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. : пер. с англ. - М. : Изд-во "Дело", 1992. - 702 с. - ISBN 0-06-044415-0 (США) - ISBN 5-85900-015-4 (СССР).
Пецкович М.Д. Факторы выбора типа и параметров систем текущего контролирования на предприятии
Исследовано влияние факторов внутренней и внешней среды на предприятие. Выделены и рассмотрены факторы влияния на формирование и выбор систем текущего контролирования. Охарактеризовано влияние каждого из факторов внутренней и внешней среды на формирование систем текущего контролирования.
Ключевые слова: контроль, система текущего контролирования, факторы внутренней среды, факторы внешней среды.
Petskovych M.D. Factors of choosing type and options of system of current controlling at the enterprise
Influences of factors of internal and external environment are researched. Factors of influencing to forming and choosing systems of current controlling are devoted and considered. Influence of each of factors of internal and external environment to forming systems of current controlling is defined.
Keywords: control, system of current controlling, factors of internal environment, factors of external environment.
УДК 332.72 Астр. Ю.А. Семеряк - Львiвська КА; асист. М.Г. Москва -
Львiвський нащональний утверситет ветеринарноймедицини та бютехнологт м. С.З. Тжицького
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЗЕМЛ1 В УКРА1Н1
I досв1д кра1н ее
Розглянуто проблеми державного регулювання ринку землi в Укрш'ш. Проана-лiзовано головш причини, яю зумовлюють посилення державного регулювання ринку землi в Укрш'ш. Обгрунтовано необхщнють використання в Укрш'ш досвщу регулювання ринку землi у крашах Схщно'! Свропи.
Ключов1 слова: держава, державне регулювання, ринок земль
Перехщ Украши до ринково! економши передбачае еволюцшний про-цес розвитку { становления ринку земл1 та залучення земл1 в ринковий об1г.
Вiдповiдно цей процес пов'язаний i3 радикальними змшами ранiше усталених прав власностi та земельних вщносин, i3 впровадженням pi3Hrn форм влас-ност на землю. Економiчно обгрунтований ринок сiльськогосподарських земель не може бути вилученим i3 загально!' системи ринкових земельних вщ-носин, його ефективне функщонування залежить вiд регуляцiйного впливу держави. Чим ширше проникають ринковi вщносини в економiку, тим бiльше тдстав стверджувати, що земельний ринок повинен перебувати шд контролем держави. Обгрунтоване втручання держави в землеволодшня i землеко-ристування сприяе не тшьки становленню та ефективному функщонуванню ринку землi, але i вщродженню земель, екологобезпечному !х використанню, ефективному господарюванню на селi.
Упродовж останшх рокiв в економiчнiй лiтературi питанню форму-вання ринку сiльськогосподарських земель i його регулюванню придiлено значну увагу. Вагомий внесок у розвиток теори i можливостi практичного функщонування ринку сшьськогосподарських земель зробили украшсью вче-нi Ю.Д. Бiлик [1], П.1. Гайдуцький [2], О.Д. Гнаткович [3], М.М. Ревенко [4], П.Т. Саблук [5], М.Г. Ступень [6], В.М. Трегобчук [7; 8], А.М. Третяк [9], А. Д. Юрченко [10], В.В. Юрчишин [11].
Треба зазначити недостатню теоретичну розробленiсть економiчних важелiв становлення ринку землi. На сучасному етат в Укра'ш не створено правового поля становлення та регулювання ринку земель сшьськогоспо-дарського призначення. Вщповщно, вивчення та узагальнення досвщу фун-кцiонування ринку сiльськогосподарських земель в шших кра'нах свiту, роз-роблення економiчного механiзму формування цього ринку в Укра!ш е над-звичайно актуальними.
Головна мета дослщження - базуючись на аналiзi сучасного стану державного регулювання ринку сшьськогосподарських земель в Укра!ш та узагальненш досвщу регулювання цього ринку в зарубiжних кра'нах, обгрун-тувати основш напрями формування економiчного механiзму ринку сшьськогосподарських земель в Укра!ш та його регулювання iз врахуванням юторич-них та нацiональних особливостей.
Вщ успiшного функцiонування ринку землi залежить "продовольча безпека держави й ращональне й екологобезпечне використання li найщнш-шого багатства - земельних ресуршв"[7, с. 6], пiдвищення ефективност аграрного виробництва, розвиток ринкових перетворень в аграрному секторi економжи. Проте подальша доля соцiально-економiчних перетворень на селi залежить вiд формування тако!' моделi земельного ринку, яка вщповщае ште-ресам селян, сшьських товаровиробникiв i всього суспiльства. Основними принципами формування цившзованого ринку сшьськогосподарських земель е, по-перше, обов'язкова сощальна орiентацiя земельного ринку на реалiзацiю iнтересiв селян; по-друге, обгрунтоване державне регулювання ринку земл^ створення системи важелiв впливу держави на ринковий об^ землi; по-трете, виважений i диференцiйований пiдхiд до участi суб'ек^в земельного ринку в укладеннi угод щодо купiвлi-продажу землi; по-четверте, поступовють вклю-чення приватних сiльськогосподарських упдь у ринковий обiг; по-п'яте, об-меження тiньових спекулятивних операцiй на земельному ринку [10, с. 214].
Економiчно обгрунтований i регульований з боку держави ринок сшьськогосподарських земель е складовою загально! системи ринкових вщ-носин. Практика аграрного господарювання захiдних кра!н пiдтверджуе, що немае вiльного i необмеженого права приватно! власностi на землю, безкон-трольних операцiй з кушвлею i продажем земель. Створення та функщонування цившзованого ринку сшьськогосподарських земель неможливе без участ держави. Держава мае створювати сприятливi умови для ефективно! роботи, ращонального використання земельних ресурсiв, активiзащ! конку-рентних переваг ринку [12, с. 71], а також забезпечення гарантш та захисту прав суб'еклв на ринку земель. Державне регулювання ринку землi в нащ-ональнiй економщ забезпечуе вихiд не тiльки iз аграрно! кризи, але i з еконо-мiчно! кризи загалом. Як стверджуе свгговий досвiд, кожний вщсоток вироб-лено! в аграрному секторi продукщ! пiсля всiх стадiй перероблення, збшьшу-ючись у ВВП в 3-4 рази, стимулюе розвиток уЫх сумiжних галузей [11, с. 64].
1сторична роль держави на ринку землi проявляеться насамперед у прийнятл законодавчих актiв, якi обмежують право приватно! власность Це проявляеться у визначенш максимального розмiру земельно! дшянки, кон-тролi за операцiями кутвльпродажу з метою недопущення спекуляцi!, виз-наннi рiвноцiнними три форми власност на землю. В Укра!нi приватна, державна i комунальна форми власностi на землю стали рiвноправними вщпо-вiдно до нового Земельного кодексу, прийнятого Верховною Радою 25 жов-тня 2001 р.
В Укра!ш розвиток i пiдтримка державою шституту приватно! влас-ностi на землю, сприяння формуванню ефективного земельного власника е важливою умовою подальшого розвитку аграрного шдприемництва, сощаль-ного розвитку села, закршлення працездатного населення у селах у сучасних умовах природного кшьюсного зменшення сiльського населення.
Державна власшсть на землю забезпечуе реалiзацiю земельних штере-сiв ушх соцiальних суб,ектiв. Земля е структурним елементом нащонального багатства. Сьогоднi в Укра!ш у державнiй власностi перебувае лише 30 % сшьськогосподарських упдь [4, с. 27], як використовуються з навчальною метою, для забезпечення науково! дiяльностi, ведення насiнництва i племш-ного господарства, вирощування лжарських рослин.
Нинi в Укра!нi кушвля-продаж сiльськогосподарських земель не здiйснюеться, в кра!ш впроваджено мораторiй до 1 Ычня 2011 р. Вщбу-ваеться торпвля тiльки землями несiльськогосподарського призначення. чизнянi економiсти вважають, що за юнуючих умов купiвля-продаж сшьськогосподарських земель е передчасною[5, с. 6]. Ми тдтримуемо цю точку зору, оскшьки в Укра!нi немае найважливших умов функцiонування ринку земл^ зокрема платоспроможного попиту на землю i чiткого правового поля. Тому на цьому еташ становлення ринку земл^ на наш погляд, необхщно прийняти законодавчi акти, якi б продовжили мораторш на купiвлю-продаж сшьськогосподарських упдь.
Земельний кодекс надае змогу шоземним громадянам та особам без громадянства одержати право власност на земельш дшянки несшьськогоспо-дарського призначення в межах i за межами населених пункпв, на яких роз-
ташоваш об'екти нерухомого майна, що належать !м по праву приватно! влас-ность Кодекс також вводить певш обмеженш в об1гу земель, зокрема, до 1 Ычня 2010 р. громадяни { юридичш особи можуть набувати права власност на земл1 сшьськогосподарського призначення площею до 100 га.
У крашах Свропи держава регулюе та обмежуе приватну власшсть на землю. Максимальну величину земельно! власност на Ым'ю встановлено в Румунп - 100 га, в Угорщиш - 300 га на особу [13, с. 117]. Кр1м цього, в Угорщиш прюритетне право на придбання земельних дшянок сшьськогоспо-дарського призначення надаеться особам, як пов'язаш 1з сшьськогосподарсь-кою д1яльшстю { мають аграрну освггу [1, с. 27-28].
У Польшд ринок земель регулюеться переважно економ1чними засоба-ми. Держава через спещально створене Агентство сшьськогосподарсько! власност державно! казни (АВРСП) здшснюе викуп у селянських госпо-дарств земель та нерухомост й продае !х перспективним господарствам, ма-лоземельним, молодим селянам тощо. Прюритет надаеться покупцям, як мають належну квал1фжащю [1, с. 29].
В европейських кра!нах практикуеться дозвшьний порядок придбання земель сшьськогосподарського призначення. Так, у Шмеччит зпдно з1 Законом "Про полшшення агроструктури { забезпечення сшьськогосподарських { люогосподарських шдприемств (Закон про обш земельних дшянок)" ус земл1 площею понад 1 га шдлягають продажу лише з дозволу мюцевих оргашв влади. При цьому спещальна дозвшьна процедура передбачае обгрунтування по-тенцшним покупцем кушвл1 земл1 { наявшсть свщоцтва про його професшну тдготовку [14, с. 34]. Дозвшьний порядок придбання земельних дшянок сшьськогосподарського призначення е в Австри. Видачу дозволу здшснюе районна комшя з1 земельного обшу вщповщно до федерального Закону "Про оборот земельних дшянок". У Нщерландах органи земельного контролю ра-тифжують кожну угоду, пов'язану з переходом права власност на землю [14, с. 34].
У певних кра!нах з метою боротьби з1 спекулящею земельними дшян-ками обмежуються права вшьного розпоряджання землею шляхом введення обов'язкового використання земл1 для сшьського господарства протягом пев-ного, встановленого законом термшу. У Болгари, Угорщиш, Чехи { Словач-чиш вш становить 5 роюв, у Японп - 3 роки. У деяких кра!нах - Францп, Дани - кушвля-продаж земель сшьськогосподарського призначення для не-сшьськогосподарських потреб або забороняеться (у районах особливо родю-чих земель), або обмежуеться (вимагаеться дозвш мюцевих оргашв влади, а також оЫб, як проживають у цш мюцевосл) [14, с. 34].
Жорстко контролюеться ринок земл1 у скандинавських кра!нах. У Швеци встановлюеться переважне право на кушвлю земл1 оргашв мюцевого самоврядування насамперед з метою розвитку житлового буд1вництва. У Норвегп, де лише 3 % земель придатш для сшьськогосподарського виробниц-тва, вщчуження земельних дшянок сшьськогосподарського призначення здшснюеться у дозвшьному порядку, дозволи видають Мшютерство сшьського господарства та шш1 органи державного управлшня [1, с. 25-26].
У бшьшост захiдних кра!н Центрально! та Схщно! Свропи заборонено продавати землю шоземцям. У недалекому майбутньому при встуш Укра-!ни до СС держава в обов'язковому порядку повинна регулювати доступ шо-земних фiрм на ринок землi Укра!ни. У цьому ракурс важливо використати досвщ кра!н Схiдно! Свропи. Угорщина i Чехiя внаслiдок переговорiв з СС i укладанням угод погодилися, що з моменту вступу до СС лише через 7 роюв шоземт громадяни i компанi! з кра!н СС зможуть купувати !хнi сшьськогос-подарськi та лiсовi землi. При цьому фермери з кра!н СС можуть купувати землю в Угорщиш через три роки за умови попередньо! оренди в цей термш. Польща вiд моменту вступу в СС мае 12^чний мораторiй на кушвлю шо-земними компанiями земель у кра!ш [9, с. 63].
В Укра!ш пiсля припинення мораторш на купiвлю-продаж сшьськогос-подарських земель доцшьно в законодавчому порядку запровадити мехашзм пiдвищено! вiдповiдальностi за використання земель. З цiею метою, на наш погляд, доцшьно в законодавчому порядку передбачити цшьове використання сшьськогосподарських земель без права продажу земельно! д^нки протягом п'яти роюв з часу набуття права власност на не! (при цьому запровадити звшь-нення вщ земельного податку термшом на п'ять рокiв), а також запровадити високий рiвень оподаткування на доходи вщ продажу землi при короткотермь новому використаннi i регресивну шкалу оподаткування залежно вiд термшу володiння (для стимулювання довготермiнового використання земл^.
Контролюючи функцiонування ринку земл^ держава повинна створю-вати програми економiчного регулювання сiльськогосподарського землеко-ристування. Це дуже актуально для Укра!ни, оскшьки економiчнi, а не адмь нiстративнi методи державного регулювання стають виршальними. Досвiд захiдних кра!н шдтверджуе, що рацiональне використання землi для сшьсько-господарських потреб забезпечуеться переважно правовими актами та еконо-мiчними методами. Запровадження для ринкових суб'еклв пiльгового креди-тування, системи дотацш, пiльгового оподаткування доходiв вiд використання землi, а в недалекому майбутньому i доходiв вщ !! реалiзацi! передбачае забезпечення належних доходiв аграрним пiдприемствам, стимулювання розши-рення оброблюваних сiльськогосподарських упдь, залучення до виробництва земельних дшянок, якi вибули через рiзнi причини iз господарського обiгу.
Одночасно в Укра!ш доцiльно в законодавчому порядку передбачити рiзноманiтнi адмiнiстративно-правовi методи. Як шдтверджуе практика гос-подарювання в Шмеччиш, Бельгi!, Францi! та 1спанп, державнi органи управ-лiння, мiсцевi владнi структури можуть вимагати вщ власникiв землi здiйснювати мелiоративнi та охоронш заходи вiдповiдно до державних пла-нiв i пiд !х контролем. Крiм того, передбачаеться примусове вилучення земельних дшянок, яю використовуються неефективно, i передача !х великим, добре органiзованим фермерським господарствам.
Для Укра!ни доцiльно використати досвщ Угорщини i Чехi!. В Угорщиш при купiвлi сiльськогосподарських угщь (до 100 га) власник може отри-мати банкiвський кредит на 10 роюв в розмiрi 70 % вщ вартостi землi, що ку-пуеться [15, с. 126]. Угорщина використовуе також нормативш дотаци госпо-дарств, розмiр яких залежить вщ площi сiльськогосподарських угiдь: до
10 га - 12 тис. форинпв на гектар, 10-30 га - 8 тис., понад 300 га (для госпо-дарських товариств { кооператив1в) дотащя надаеться лише при вирощуванш со! та гороху [15, с. 126]. В Чехи, визначаючи розм1р податку за землю, вс земельш упддя залежно вщ грунтово-кшматичних умов класифжували на 44 податкових груп: за кращд земл1 податок становить 930 крон за гектар, а найменш родюч1 земл1 - тшьки 10 крон/га [6, с. 463]. При цьому землекорис-тувач1 найбшьше защкавлеш в господарюванш саме на землях кращо! якость Отже, ринок сшьськогосподарських земель повинен мати досконале правове регулювання, д1ев1 економ1чш важел1 впливу та вщповщну державну контрольно-адмшютративну шфраструктуру. Кр1м цього на земельному ринку розвинутих кра!н д1е система посередницьких, обслуговуючих структур, страхових компанш, об'еднань фермер1в, юридичних ф1рм, агентств ощнюва-ч1в земельно! власност та рекламних ф1рм. У США юнують спещал1зоваш ф1рми, як професшно займаються управлшням земель, де власники вщсутт. Так ф1рми проводять операци з кушвлею { продажем земл1, оцшкою нерухо-моси, страхуванням, включаючи консалтингов1 послуги. 1нтегроване спшьне управлшня поширене й в шших кра!нах свггу, але не на р1вш компанш { влас-ниюв, а на р1вш об'еднань др1бних фермер1в, як оргашзовуються для ефек-тивного управлшня та спшьного ведення господарства. Под1бш об'еднання е, зокрема, в Ггали, 1спани, Франци { Португали.
На цьому еташ роль держави на ринку земл1 в Укра!ш посилюеться. Це, на наш погляд, зумовлено такими чинниками.
По-перше, потребою формуванням широкого правового поля, прийняття низки законодавчих акт1в, зокрема Закошв Укра!ни "Про ринок земл1", "Про шотеку земл1", "Про державний (шотечний) банк", "Про держав-ний земельний кадастр".
По-друге, юнуванням тшьового земельного ринку, на якому земельш угоди укладаються шдпшьно { залишаються неконтрольованими, а !х учасни-ки, а також держава та мюцеве самоврядування зазнають економ1чних втрат.
По-трете, необхщшстю розроблення економ1чних програм розвитку аграрного сектору з метою надання суб'ектам господарсько! д1яльност1 фшан-сово! та оргашзацшно! шдтримки.
По-четверте, необхщшстю забезпечення належно! охорони земель шляхом рацюнального !х використання, збереження земель { полшшення !х еколопчних щнностей у процес використання. Зауважимо, що державне регулювання ращональним використанням та охороною земель повинно пось дати центральне м1сце. У бшьшост розвинених кра!нах св1ту до власниюв земельних дшянок встановлюють вщповщш еколопчш та технолопчш вимоги, критери, стандарти та обмеження для покращення еколопчного стану сшьсь-когосподарських упдь, припинення розвитку деградацшних процеЫв, шдви-щення якост грунив та зростання культури землеробства, що е важливою умовою ефективного функцюнування ринку земль
По-п'яте, потребою розвитку шфраструктури земельного ринку. Для Укра!ни корисним е досвщ { практика Угорщини щодо створення Земельного (шотечного) банку { Земельного фонду. Наприклад, в Угорщиш державний шотечний банк надае тшьки довгостроков1 кредити (не менше, як на п'ять ро-
юв). Земельний фонд викуповуе земельнi дiлянки у громадян, що одержали ïx у держави внаслщок роздержавлення i не бажають на них працювати, та заставлен сiльськогосподарськi угiддя iпотечного банку, оскшьки вiн не займаеться сшьськогосподарським виробництвом. Фонд мае право продавати або надавати в оренду придбаш ним упддя особам, якi будуть вести ефектив-не товарне виробництво сшьськогосподарсько!" продукцiï [15, с. 125].
Отже, обгрунтоване i своечасне втручання держави в характер земле-володшня i землекористування, реалiзацiя державою економiчного меxанiзму регулювання земельних вiдносин i ринку землi сприяе еволюцiйному розвитку та ефективному функцюнуванню ринку сшьськогосподарських земель. Практика господарювання в зарубiжниx краïнаx пiдтверджуе, що у жоднш краïнi свiту немае дшсно вiльного ринку сiльськогосподарськиx земель, не-обмеженого права приватноï власностi на землю. Держава в цих крашах кон-тролюе використання придбаних у власшсть земель виключно за цшьовим призначенням, зобов'язуе використовувати землю екологобезпечно i ефек-тивно вiдповiдно до законодавства, встановлюе порядок продажу-купiвлi та оренди земельних дшянок. Орiентацiя державного регулювання ринку землi в УкраАт на використання переважно економiчниx методiв, врахування дос-вiду розвинутих краш GC дасть змогу уникнути помилок i швидше залучити землю в ринковий об^.
Л1тература
1. Формування ринку земл1 в Укрш'ш. - 2-ге вид., [перероб. та доп.]. / Галушко В.П., Б1-лик Ю.Д., Даниленко А.С. та ш. / за ред. А.С. Даниленка, Ю.Д. Бшика. - К. : Вид-во "Урожай", 2006. - С. 27-28.
2. Гайдуцький А.П. 1нвестицшна привабливють ринку земл1 в Укрш'ш / А.П. Гайдуць-кий // Економка АПК. - 2005. - № 8. - С. 125-131.
3. Гнаткович О.Д. Державне регулювання ринку земл1 / Гнаткович О. // Еколого-еконо-м1чш проблеми розвитку АПК // Матер. М1жнар. наук.-практ. конф., присвячено'1 10-й р1чнищ конф. ООН з питань охорони навколишнього середовища. 25-27 вересня 2002 р. - Т. 2. -Льв1в : Вид-во Льв1вського ДАУ. - 2002. - С. 164-167.
4. Ревенко М.М. Роль держави в регулювант вщносин власност на землю / М.М. Ре-венко // Економка АПК. - 2002. - № 5. - С. 27-30.
5. Саблук П.Т. Структурно-шновацшш зрушення в аграрному сектор1 Украши як фактор його сощально-економ1чного зростання / П.Т. Саблук // Економка АПК. - 2004. - № 6. - С. 3-8.
6. Ступень М.Г. 1нвестицшна привабливють земельних ресурав / М.Г. Ступень, Р.И. Гулько, О .Я. Микула, Н.М Музика // Аграрний вюник Причорномор'я. - Спец. вип. : зб. наук. праць. - Одеса : Изд-во "Астропринт", 2003. - Вип. 22. - С. 460-467.
7. Прадун В.П. Актуальш проблеми удосконалення земельних вщносин у контекст Програми дш "Порядок денний на ХХ1 сташття" / В.П. Прадун, В.М. Трегобчук // Землевпо-рядкування. - 2002. - № 3. - С. 3-8.
8. Трегобчук В.М. Методолопчш засади формування та функщонування ринку сшьськогосподарських земель / Трегобчук В.М., Скурська Н.М. // Проблеми розвитку земельних вщносин на засадах нового Земельного Кодексу Украши : матер. всеукрашсько!' наук. конф. (м. Кив, 10-11 вересня 2002 року). - К. : Вид-во "Весна", 2002. - С. 42-46.
9. Третяк А.М. Шляхи регулювання ринку земл1 / Третяк А.М. // Вюник аграрно'1 науки. - 2003. - № 10. - С. 62-66.
10. Сучасна земельна полгшка Украши / Юрченко А.Д., Греков Л.Д., М1рошничен-ко А.М., Кузьмш А.В. - К. : Вид-во "1нтертехнолопя", 2009. - 260 с.
11. Булатова Е.В. Государственное регулирование аграрного сектора Украины / Е.В. Булатова // Вюник Донецького ушверситету. - Сер. В: Економка i право, 1998. - Вип. 1. - До-нецьк, 1998. - С. 64-67.
12. Головатюк М.С. Роль держави в створенш та розвитку ринку земель / М.С. Голова-тюк // Землевпорядний вюник. - 2004. - № 4. - С. 70-77.
13. Балян А.В. Земельш реформи у постсощалютичних крашах Схщно'1 Свропи / А.В. Балян // Економка АПК. - 2001. - № 11. - С. 115-118.
14. Адиханов Ф.Х. Соотношение норм гражданского права и норм земельного права в регулировании земельных отношений в условиях рынка земли / Ф.Х. Адиханов // Государство и право. - 2001. - № 1. - С. 32-36.
15. Алмаш1 С.О. Однооабний сектор у сшьському господарсга Угорщини / С.О. Алма-шi // Економка АПК. - 2002. - № 4. - С. 123-126.
Семеряк Ю.А., Москва М.Г. Государственная регуляция рынка земли в Украине и опыт стран ЕС
Рассмотрены проблемы государственной регуляции рынка земли в Украине. Проанализированы главные причины, которые обусловливают усиление государственной регуляции рынка земли в Украине. Обоснована необходимость использования в Украине опыта регуляции рынка земли в странах Восточной Европы.
Ключевые слова, государство, государственная регуляция, рынок земли.
Semeryak Yu.A., MoskvaM.G. State regulation of the land market in Ukraine and experience of state of EU
Problems of state regulation of the land market are considered. The prime reasons which determine of intensification of state regulation of the land market are analyzed. Substantiated the necessity making use in Ukraine of experience of state regulation of the land market in the countries of Eastern Europe.
Keywords: state, state regulation, land market._
УДК 330.101.316.422 Ст. викл. П.В. Скотний, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУм. 1в. Франка
ЕКОНОМ1КО-ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАННЯ В МЕТОДОЛОГ1ЧНИХ РЕФЛЕКС1ЯХ ПРАГМАТИЗМУ
Дослщжено методолопчний аспект економiчно! теорп, котра перебувае сьогод-ш в цен^ уваги вчених-економю^в. Зосередивши увагу на перiодi формування не-окласично! економiчно! науки, автор показуе !! взаемозв'язок з фiлософiею прагматизму, дискурс яко! тодi набув визнання i популярность Так виникае принципово нова парадигма економiчного мислення.
Ключов1 слова: неокласична наука, парадигма, полггична економiя, предмет, метод, методология, позитивiзм, прагматизм, дискурс.
Вступ. Сприйняття сучасно! економши у в1тчизняному професшному ствтоварисга в багатьох аспектах залишаеться поляризованим \ емоцшним. Одш дослщники акцентують увагу на вщставанш укра!нських наукових \ ос-в1тшх практик вщ престижних захщних зразюв \ зводять проблему до !! подо-лання. 1нш1, навпаки, намагаються зберегти, за змогою, усталеш практики вщ зламу. При цьому не завжди звертають увагу на т процеси, як реально змь нюють образ сучасно! економ1чно! науки, а ще менше - на процеси, котр1 го-тують майбутш перемши. Але без осмислення таких процеЫв е великий ри-зик залишитися 1з застаршими ор1ентирами \ не побачити перспективы стратеги розвитку економ1чного науково-теоретичного знання. Подолання ще! проблеми вимагае переосмислення традицшних методолопчних принцишв економ1чно! науки. Але виршити !! не можна без виявлення витоюв теорети-
