CC BY
16
Реферат
КЛИНИКО-МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ ЭФФЕКТЫ И СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА СЕРДЦА И ОБЩИХ СОННЫХ АРТЕРИЙ У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА ПОД ВЛИЯНИЕМ ДЛИТЕЛЬНОГО КОМБИНИРОВАННОЙ ТЕРАПИИ Старченко Т.Г., Коваль С.Н., Юшко К.А., Божко В.В., Корнийчук И.А.
Ключевые слова: гипертоническая болезнь, сахарный диабет 2 типа, комбинированная терапия.
Проведено изучение влияния длительной 12-ти месячной комбинированной терапии на клинические и метаболические показатели и параметры сердечного и сосудистого ремоделирования у больных гипертонической болезнью с сахарным диабетом 2 типа. Результаты проведенного исследования свидетельствуют о том, что на фоне различных вариантов длительной терапии не было отмечено прогрессирования структурных изменений левого желудочка сердца и общих сонных артерий. Такие данные могут свидетельствовать об эффективности апробированных вариантов комбинации антиги-пертензивных, гиполипидемических и противодиабетических препаратов у больных гипертонической болезнью, протекающей на фоне сахарного диабета 2 типа.
Summary
CLINICAL AND METABOLIC EFFECTS AND STRUCTURAL CHANGES IN LEFT VENTRICLE AND COMMON CAROTID ARTERIES IN HYPERTENSIVE PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES DURING LONG-TERM COMBINED THERAPY Starchenko T. G., Koval S. N., Iushko K. A., Bozhko V.V., Korniychuk I.A. Key words: essential hypertension, type 2 diabetes, combination therapy.
This study was aimed to assess the effects produced by prolonged 12-month integrated therapy on the clinical and metabolic parameters and parameters of cardiac and vascular remodelling in hypertensive patients with type 2 diabetes. The results of the study suggest that despite the different options of the therapy, there were no progression of structural changes in the left ventricle of the heart and the in common carotid arteries. Such data may be indicative of the effectiveness of approved options combining antihypertensive, lipid-lowering and anti-diabetic drugs for the patients.
УДК 616.12-008.313.2-318-77]-07-08-084-039.35-053.9 Такташов Г.С., Узун Д.Ю., Синяченко О.В., Грона Н.В.
ЕФЕКТИВН1СТЬ Л1ПОСОМАЛЬНО1 ТЕРАПИ ХВОРИХ СТАРШИХ В1КОВИХ КАТЕГОР1Й З ПОСТ1МПЛАНТАЦ1ЙНОЮ Ф1БРИЛЯЦ16Ю ПЕРЕДСЕРДЬ
Донецький нацюнальний медичний уыверситет iM. М. Горького, м. Лиман
Оцнювали ефективнсть курсу л1посомально'У терап'УУ та визначали ланки механ1зм1в ТТ д'УУ у хворих старших вкових катееорш з пост1мплантац1йною ф1бриляц1ею передсердь (ФП). Обстежено 387 хворих у в'и(1 65-80 рок'т з ¡мплантованим елекстрокардостимулятором (ЕКС). До досл'дження включено 46 (12%) осб (30 чоловтв i 16 ж1нок) з не1шем1чною пост1мплантац1йною ФП без ознак стенозуючоео атеросклерозу внцевих артер1й серця. Час появи ФП з моменту встановлення ЕКС був до 12 м1сяц1в. Основними показаннями до ¡мплантац'УУ ЕКС були атровентрикулярна блокада II або III ступеня, синдром «тах'-брад'кард'УУ» з синкопами, наявнсть бнодальноТ блокади. Включення фосфатид'тхол'ту й кверцетину в лпосомальнш форм!' у комплексну 10-денну лкувальну проераму хворих старших вкових катееорш з пост1мплантац1йною ФП сприяе зменшенню частоти та три-валостi напад!в, а також ¡нших кл1н1чних ознак перебеу захворювання (надшлуночковоТ i шлуночко-воТ екстрасистол'УУ високих ерадац1й, е1пертензи в леееневш артери, перифер1йноео судинноео опору, полпшенню дастолЫноТ функцИ л'воео шлуночка) та зменшенню активностi системного запа-лення, синдрому г'терв'язкостi кровi та г1перагрегаци УУ формених елемент'т, метабол'чних розла-д/'в, ендотел/'альноТ дисфункцТ судин i лабораторних маркер1в м'окард 'альноео ремоделювання. Ключовi слова: передсердя, фiбриляцiя, лкування, лтосомальы препарати.
Робота е фрагментом НДР «Обфунтувати х1рург1чн1 п1дходи до лкування ф1бриляцп передсердь методом катетерноТ аб-лацИ», № державноТреестрацп 0114U002628.
Вступ
Фiбриляцiя передсердь (ФП) е найбтьш частою формою аритми серця у хворих старших вн кових категорш [16,4]. Поширенють и зростае з вком, сягаючи 10% з числа людей пюля 80 ромв [1]. Приблизно у 70% вщ числа оаб вком понад 60 рош виникнення ФП удвiчi збтьшуе серцево-судинну смертнють та у 7 разiв частоту рiзнома-штних тромбоемболiчних ускладнень [2]. Напри-клад, частота iшемiчного шсульту головного мо-
зку протягом найближчого року пюля появи па-роксизмальноТ ФП зростае з 2% у па^етчв вком до 60 рош в 12 разiв пюля 80 роюв [3].
Поява останшм часом нових технолопчних можливостей дозволила суттево розширити по-казання до постшно'Т двокамерноТ електрокардн остимуляци при ФП саме у людей старшоТ вко-воТ категорп [6,17]. Поряд з цим, фахiвцi все частое зус^чаються з проблемою ФП в поспмп-лантацшному пер^ [7,11], а ТТ частота у лп"жх людей з водiем ритму становить близько 20%
[5,12,15]. Незважаючи на те, що двокамерна електрокардюстимуля^я е «золотим» життезбе-режуючим стандартом, лiкування при повнш ат-рiовентрикулярнiй (АВ) блокадi й синдромi «тахн брадкарди» з синкопе та змша електрофiзюлоri-чних процеав генерацп й розповсюдження елек-тричних iмпульсiв на тлi структурних змш серця е одним з найважливших механiзмiв, що сприяе подальшому прогресуванню патологiчного про-цесу [8,10]. До того ж, пароксизмальна актив-нють пiсля iмплантацil електрокардюстимулято-ра (ЕКС) належить до основних чинниш, як впливають на посилення клiнiчних ознак хрошч-но1 серцевоУ недостатностi (ХСН) у герiатрично-го контингенту хворих [19].
Продовжуються пошуки ефективноТ корекцп мiокардiального ремоделювання, яке являе собою морфо^зюлопчну основу виникнення па-роксизмальноТ активностi у лiтнiх па^етчв з ЕКС в постiмплантацiйному пер^ [9,20]. В останнi роки в герiатричнiй кардюлогп активно викорис-товуються метаболiтотропнi лiпосомальнi засо-би (фосфатидтхолш, кверцетин), що володiють тривалим антиаритмiчним ефектом [13,14,18]. Мiж тим, доцтьнють цього класу препаратiв при неiшемiчнiй патологи серця залишаеться оста-точно невивченою, а при виникненнi ФП в постн мплантацiйному перiодi у л^ых хворих зовсiм нез'ясованою.
Мета i задачi дослiдження
Оцiнити ефективнiсть курсу лшосомальноУ терапп у хворих старших вкових категорiй з пос-тiмплантацiйною ФП, визначити ланки мехашз-мiв дм цих препаратiв.
Об'ект i методи дослiдження
Обстежено 387 хворих у вiцi 65-80 роюв з iм-плантованим ЕКС. Серед 1'х в дослiдження включено 46 (12%) осiб (30 чоловшв i 16 ж1нок) з нен шемiчною постiмплантацiйною ФП. Час появи ФП з моменту встановлення ЕКС був до 12 мюя^в. У об'ект дослщження увшшли пацiенти без ознак стенозуючого атеросклерозу вiнцевих артерш серця з iмплантованим двокамерним ЕКС. Основ-ними показаннями до iмплантацil ЕКС були АВ блокада II (Моб^ц II) або III ступеня, синдром «тах^брадЬ з синкопами, документован перiоди асистоли >3 с у симптомних i >5 с у безсимптом-них пацiентiв, наявнють бшодальноУ блокади. Критери невключення до дослщження - iшемiчна, запальна або токсична (медикаментозношдуко-вана, алкогольна) етюлопя ФП, трепотiння пе-редсердь, початкова атрiомегалiя при поперечному розмiрi лiвого передсердя >4,5 см, шлуноч-ковi й складнi порушення серцевого ритму, тром-би лiвих вщд^в серця, iнфаркт мiокарда у мину-лому, артерiальна гiпертензiя 3 стади i 3 ступеня, ХСН Ш-М функцiонального класу. Середнiй вiк па^етчв становив 69,1±2,04 рокiв, а середы тер-мiни появи пароксизмально! форми ФП пюля iм-плантаци ЕКС склали 12,1±0,84 тижнiв.
Методом випадковоТ BM6ipKM пацieнтiв розпо-дiлено на двi статистично гомогеннi групи спо-стереження, що за критерieм Макнемара-Фшера не розрiзнялися за вiком, статтю, частотою па-роксизмiв ФП та ТТ тяжкiстю, часом появи аритмп з моменту iмплантацiТ ЕКС й за супутньою пато-логieю. В 1-у групу порiвняння (контрольну) увшшли 22 (48%) па^енти, яким призначали стандартну терашю: iнгiбiтори ангютензинперет-ворюючого ферменту або блокатори рецепторiв ангютензину (сартани), антиаритмiчний препарат III класу амюдарон, ацетилсалiцилову кислоту як антиагрегант i/або антикоагулянт вар-фарин, статини (аторвастатин чи розувастатин), за наявност артерiальноТ гiпертензiТ використо-вували додатково антагонiсти кальцiю та дiуре-тики. 2-у групу спостереження (основну) склали 24 (52%) па^енти, як окрiм аналогiчного лку-вання отримували лтосомальы форми фосфа-тидтхолшу i кверцетину. Протягом 10 дшв препарат «Лтш» (лiпосомальний фосфатидтхолш) уводили патентам щоденно внутрiшньовенно по 500 мг вранцi, а «Лтофлавон» (27,5 мг лтосо-мального лецитину-стандарту i 0,75 мг кверцетину) - внутршньовенно увечорi. Доцiльнiсть призначення антикоагулян^в i стратифiкацiю ри-зику емболiчних ускладнень у хворих з парокси-змальною ФП виконували за допомогою шкали CHA2DS2-VASc.
Задля виключення клiнiчно значущого атеро-склеротичного процесу коронарних артерш як потенцшноТ причини порушень збудливостi мю-карда й електричноТ провiдностi серця, що вима-гають наступноТ iмплантацiТ ЕКС, виконували у хворих коронарографш (апарат «Angiostar-Plus-Siemens», Нiмеччина). Використовували також електрокардюграфш (апарат «Bioset-8000», Hi-меччина), трансторакальну ехокардюграфш (апарат «Vivid-3-General Electrics», США), добо-ве монiторування артерiального тиску (кардю-монiтор «Cardio Tens-Meditech», Угорщина).
Для оцшки стану реологiчних властивостей кровi (в'язкостi - ВК, агрегацп еритроцитiв i тро-мбоцитiв - вщповщно Ае та АТ) використовували лазерний агрегометр «Биола» (Роая), сиро-ватковий вмiст лiпiдiв (загального холестерину -ЗХ, триглiцеридiв - ТГ) й лiпопротеТдiв (високоТ, низькоТ та дуже низькоТ густини - вщповщно ЛПВГ, ЛПНГ, ЛПДНГ) визначали за допомогою аналiзатора «Cobas-4000» (Япошя), величину С-пептиду (СР) - шляхом проведення твердофазного iмуносорбентного аналiзу (набори «DAI», США), визначення концентрацш прозапальних цитокiнiв в сироватцi кровi (iнтерлейкiнiв (IL) 6 i 10 та туморонекротичного фактору a (TNFa), а також параметрiв ендотелiальноТ функцп судин (ендотелiну-1 - ЕТ1, тромбоксану-А2 - ТхА2, простациклiну - PgI2, циклiчного гуанозинмоно-фосфату - GMP) - iмуноферментним аналiзом (рiдер «PR2100-Sanofi diagnostic pasteur», Фран-цiя, набори «Amercham pharmacia biotech», Ве-
лика Бриташя i «ProCon», Росiя), активнють ма-триксноТ металопротеТнази-1 (MMP1) - i3 засто-суванням Ha6opiB «Biotrak-System-Amersham-Biosences» (Велика Британiя), а тканинного шп-6iTopy металопротеТнази-1 (TIMP1) - тест-системою «Diagnostics-Biochem-Canada Inc.» (Канада). Для контролю обстежено 30 умовно здорових лп"жх людей (18 чоловшв та 12 жшок у Bi^ 63-79 рокiв). Перерахований комплекс об-стеження здiйснювали всiм хворим на еташ irn-цiацiТ дослщження та за 10 дiб пюля його початку.
Статистичну обробку отриманих результат дослiджень проведено за допомогою комп'ютерного варiацiйного, непараметричного, кореляцшного, одно- (ANOVA) й багатофактор-ного (ANOVA/MANOVA) дисперсшного аналiзу (програми «Microsoft Excel» та «Statistica-Stat-Soft», США). Оцшювали середнi значения, Тх стандарты похибки та вщхилення, коефiцieнти параметричноТ кореляцiТ Пiрсона i непараметри-чноТ Кендалла, критерiТ дисперсiТ Брауна-Форсайта й Уткоксона-Рао, вiдмiнностей Стью-дента та Макнемара-Фшера, вiрогiднiсть стати-стичних показниш. Критичний рiвень значущостi при перевiрцi статистичних гiпотез у даному до-слiдженнi приймали за такий, що дорiвнював 0,05.
Результати дослщжень та |'х обговорення
Для оцiнки ефективностi лiкування розроб-лено наступи критерiТ. Пiд «значним полтшен-ням» розумiли припинення пароксизмiв ФП, стш-ку нормалiзацiю артерiального тиску, збтьшен-ня толерантностi до фiзичного навантаження, реверсш гiпертрофiТ лiвого шлуночка i симпто-мiв серцевоТ недостатностi в менш тяжкий фун-кцiональний клас, вiдсутнiсть тромбоемболiчних подiй. Пiд критерieм «полiпшення» розумiли зниження частоти пароксизмiв ФП вдвiчi вiд ви-хщного, оптимiзацiю артерiального тиску, збть-шення функцiональноТ активностi в тестi з 6-хвилинною ходьбою, зменшення дiастолiчноТ дисфункцiТ лiвого шлуночка. Критерiй «без змш» передбачав вщсутнють будь-якоТ динамки з боку серцево-судинноТ системи, а пщ «попршен-ням» розумти прогресуючий перебiг ФП з наяв-нiстю ускладнень та зростання тяжкост ХСН.
За даними багатофакторного дисперсшного аналiзу Уiлкоксона-Рао, на результати лкування вiрогiдно впливае iнтегральний характер розмн рiв камер серця, а однофакторний аналiз Брауна-Форсайта демонструе залежнють ефективно-стi лiкувальних заходiв вщ частоти й тривалостi ФП, тиску в легеневш артерiТ, наявностi шлуноч-ковоТ екстрасистолiчноТ аритмiТ та дилатацп правого шлуночка. На результати лкування в основнiй та контрольнiй групах хворих статисти-
чно значуще впливало використання бета-адреноблокаторiв, амiодарону та iнгiбiторiв анп-отензинперетворюючого ферменту, а у па^етчв 2-Т групи - окрiм того i лiпосомальнi препарати. В контрольнш групi ефективнiсть терапевтичних заходiв прямо корелювала зi скоротнютю лiвого шлуночка, про що свщчив аналiз Кендалла, а в основнш групi, за даними аналiзу Прсона, обер-нено з розмiрами лiвого передсердя. Результати лiкування в основнш груш за непараметричним критерiем Макнемара-Фшера виявилися вiрогiд-но кращими, а будь-яких побiчних дiй лтосома-льних препара^в не виявлено.
На ™ традицiйного медикаментозного лку-вання у представникв 1-Т групи зменшилася частота болю в прекардiальнiй зон на 4,6%, в той час, як в 2-й груш - в 1,8 рази часпше (вщмшно-ст за критерiем Макнемара-Фiшера вiрогiднi). Слiд зазначити, що в контрольнш груш наявнють вщчуття прискореного серцебиття не змшилася, в той час як в основнш знизилась на 4,2%. Зме-ншилося бiльшою мiрою i вiдчуття перебоТ'в в робот серця - на 4,5% в 1-й груш i в 2,8 рази ча-стiше в 2-й ^зниця достовiрна). При цьому наявнють збудження у представникв 1-Т групи за-лишилася без змiн, в той час як в основнш груш зменшилася на 4,1%. Якщо в контролi на 4,6% зменшилася частота задишки, стомлення при фiзичному навантаженш та набрякiв нижшх кш-цiвок, то в процес лтосомальноТ терапп такi вн дмшносп до й пiсля лiкування становили вiрогi-дно в 2,7 рази часпше.
В групi порiвняння достовiрно (на 3,5%) рiдше зникала надшлуночкова екстрасистолiчна арит-мiя, на 8,0% шлуночкова. Включення до комплексного лкування метаболтотропних речовин позитивно впливае не лише на зменшення частоти шлуночкових екстрасистол, але й класу Тх про-гностичноТ «небезпечносл». Лiкування в 1-й гру-пi не впливало на розмiри лiвого передсердя, проте в 2-й сприяло його достовiрному змен-шенню. В основнiй груш вдвiчi частiше зменши-лась частота морально' регургiтацiT, а пульмо-нальна регурпта^я зникла лише на фон лто-сомальноТ терапп. Останнiй факт стосуеться i дiастолiчноT дисфункци лiвого шлуночка серця, що вiдбувалось паралельно зi зменшенням пе-риферiйного судинного опору.
Як свщчать отриманi дат спостереження за хворими, частота пароксизмiв ФП в деннi часи в основнш груш зменшилась в 3,3 рази часпше, ашж в контрольнш, а ця ознака хвороби вночi мала мюце лише у разi призначення лтосома-льних препаратiв. При цьому сумарна трива-лiсть пароксизмальноТ активностi була за крите-рiем Макнемара-Фiшера вiрогiдно (майже вдвiчi) меншою.
Таблиця
Лабораmорнi показники сироватки Kpoei у хворих з постiмплантацiйною ФП на етапах обстеження i в умовно здорових (M±m)
Показники Етап обстеження Групи обстежених
Групи хворих Група здорових (n=30)
контрольна (n=22) основна (n=24)
ВК, у.о. I II 24,7+0,10 23,4+0,20 25,3+0,18 20,4+0,23 * 16,3+0,10
АЕ, % I II 12,0+0,18 11,4+0,17 12,8+0,13 9,3+0,25 * 8,2+0,14
АТ, % I II 66,0+0,11 62,2+0,18 * 66,8+0,24 60,2+0,34 * 53,7+0,13
ЗХ, ммоль/л I II 5,9±0,06 5,8±0,09 6,1±0,09 5,6±0,10 4,9±0,04
ТГ, ммоль/л I II 2,2±0,03 2,0±0,04 2,0±0,03 1,7±0,06 * 1,0±0,03
ЛПВГ, ммоль/л I II 0,4±0,04 0,4±0,07 0,4±0,03 0,4±0,04 1,6±0,02
ЛПНГ, ммоль/л I II 3,4±0,09 3,4±0,16 3,4±0,09 3,4±0,14 1,6±0,05
ЛПДНГ, ммоль/л I II 0,3±0,03 0,3±0,02 0,3±0,03 0,3±0,02 0,2±0,04
СР, нг/мл I II 3,1 ±0,12 3,1±0,18 3,2±0,10 3,0±0,09 1,9±0,09
IL6, пг/мл 1 II 4,2±0,13 3,4±0,28 4,2±0,07 3,0±0,19 * 2,1±0,05
IL10, пг/мл I II 22,8±1,19 21,7±1,75 23,2±1,15 18,5±2,34 * 5,2±1,40
TNFa, пг/мл I II 8,1±0,20 7,7±0,31 8,6±0,11 6,0±0,09 * 3,3±0,09
MMP1, нг/мл I II 45,9±1,17 48,2±1,10 45,2±1,28 52,5±1,20 * 62,1±1,54
TIMP1, нг/мл I II 133,1±1,13 127,3±1,01 * 134,2±1, 16 121,8±1,34 * 92,5±2,13
ЕТ1, пг/мл I II 8,4±0,10 8,2±0,07 8,6±0,12 7,3±0,06 * 4,1±0,07
TxA2, нг/мл I II 21,1±1,25 20,5±1,40 21,5±1,15 20,0±1,49 7,2±1,15
PgI2, нг/мл I II 54,0±3,19 53,6±1,40 54,5±3,10 55,9±1,53 79,6±2,19
GMP,пмоль/мл I II 6,0±0,14 6,2±0,19 6,2±0,12 6,4±0,16 9,9±0,09
Примiтка: 1) вiдмiнностi всх показникв у хворих i здорових статистично вiрогiднi;
2) * - вiдмiнностi мiж аналогiчними показниками у хворих на I i II етапах обстеження статистично достовiрнi.
Рис. 1. Вiдмiнностi показникв в процес лкування у пор'в- Рис. 2. Вiдмiнностi динамки показникв до i псля лкування у
нянн з вихiдними параметрами, як прийнято за 100%. хворих основно)' i контрольноï груп (%).
1 - ВК, 2 - АЕ, 3 - АТ, 4 - ЗХ, 5 - ТГ, 6 - ЛПВГ, 7 - ЛПНГ, 8 - ЛПДНГ, 9 - СР, 10 - IL6, 11 - IL10, 12 - TNFa, 13 - MMP1, 14 - TIMP1, 15 - ET1, 16 - TxA2, 17 - PgI2, 18 - GMP.
У хворих обидвох груп до лкування конста-товано, у порiвняннi з умовно здоровими лп"жми людьми (таблиця), достовiрне збiльшення рiвнiв в кровi показниш ВК, АЕ, АТ, ЗХ, ТГ, ЛПНГ, ЛПДНГ, СР, IL6, IL10, TNFa, TIMP1, ET1 i TxA2 при вiрогiдному зменшеннi ЛПВГ, MMP1, PgI2 та GMP, що свщчить про порушення метаболiчних бiлково-лiпiдних процеав, реологiчних власти-востей кровi та ендотелiальноТ функцп судин.
Як бачимо з таблиц та рис. 1-2, за 10 дiб лн кування хворих старших вкових категорiй з пос-тiмплантацiйною ФП спостерiгалось вiрогiдне зменшення показникiв АТ та Т1МР1 (вiдповiдно в 1-й групi на 6% i 4%, а у 2-й на 10% i 9%). Окрiм цього, використання лтосомальноТ терапи в основнш груш супроводжувалось достовiрним при-гнiченням параметрiв в кровi ВК на 19% у порiв-няннi з вихiдними значеннями, АЕ на 27%, ТГ на 15%, IL6 на 29%, IL10 на 20% i TNFa на 20% при суттевому збтьшенн (на 16%) активносп ММР1. Таким чином, по-перше, застосування в комплексному лкуванн лтосомальних препара^в чинить бтьш вагомий вплив на вивчен показники, що вiддзеркалюють патогенетичнi побудови за-хворювання, а по-друге, точки прикладення в даному напрямку бтьш рiзноманiтнi. Разом з тим, вщсутнють вiрогiдноТ дм за такий термш лн кування на параметри проатерогенних лт^в i лiпопротеТдiв (ЗХ, ЛПНГ, ЛПДНГ), вазоконстрик-тору ТхА2, вазодилататорiв PgI2 i GMP диктуе необхщнють подальшого удосконалення такоТ лiпосомальноТ терапи, можливо з використанням додаткових засобiв.
Висновки
1. Включення фосфатидтхолшу й кверцетину в лiпосомальнiй формi у комплексну 10-денну лiкувальну програму хворих старших вкових ка-тегорш з постiмплантацiйною ФП сприяе змен-шенню частоти та тривалостi нападiв, а також iнших клiнiчних ознак переб^у захворювання (надшлуночковоТ i шлуночковоТ екстрасистолп високих градацiй, гiпертензiТ в легеневш артерiТ, периферiйного судинного опору, полтшенню дн астолiчноТ функцп лiвого шлуночка).
2. Лiпосомальна терапiя хворих старших вн кових категорiй з поспмплантацшною ФП сприяе зменшенню активносп системного запалення, синдрому гiперв'язкостi кровi та гiперагрегацiТ IT формених елементв, метаболiчних розладiв, ендотелiальноТ дисфункцiТ судин i лабораторних маркерiв мiокардiального ремоделювання.
Перспективи подальших дослiджень
Отриманi дан свiдчать про доцiльнiсть лто-
сомальноТ терапiТ хворих старших вiкових кате-горiй з постiмплантацiйною ФП i тому е необхщ-ним продовжувати подальшi клiнiчнi дослщжен-ня та впроваджувати iх результати в практичну дiяльнiсть.
Лiтература
1. Дзяк Г.В. Фiбриляцiя передсердь / Г.В. Дзяк, О.Й. Жаршов. - К. : Четверта хвиля, 2011. - 192 с.
2. Дядык А.И. Сердечно-сосудистые заболевания у пожилых / А.И. Дядык, А.Э. Багрий. - К. : Люди в белом, 2013. - 170 с.
3. Жаршов О.Й. Клтчш характеристики та лкування хворих iз пе-рсистентною (фбриля^ею передсердь / О.Й. Жаршов, Н.П. Ле-вчук // Серце i судини. - 2013. - № 4. - С. 122-130.
4. Коваленко В. М. Дiагностика та лкування (фбриляцп передсердь / В.М. Коваленко. - К. : Морюн, 2015. - 158 с.
5. Скичбик В.А. Фiбриляцiя передсердь: сучасш пщходи до профилактики тромбоемболiчних ускладнень / В.А. Скибчик, Ю.П. Мелень // Лки УкраТни. - 2015. - Т. 186, № 1. - С. 14-16.
6. Xue-Jun R. A clinical comparison between a new dual-chamber pacing mode-AAIsafeR and DDD mode / R. Xue-Jun, H. Zhihong, W. Ye [et al.] // Am. J. Med. Sci. - 2015. - Vol. 339, № 2. - P. 145147.
7. Kosiuk J. Comparison of dabigatran and uninterrupted warfarin in patients with atrial fibrillation undergoing cardiac rhythm device implantations. Case-control study / J. Kosiuk, E. Koutalas, M. Doering [et al.] // Circ. J. - 2014. - Vol. 78, № 10. - P. 2402-2407.
8. Quirino G. Diagnosis of paroxysmal atrial fibrillation in patients with implanted pacemakers: relationship to symptoms and other variables / G. Quirino, M. Giammaria, G. Corbucci [et al.] // Pacing Clin. Electrophysiol. - 2009. - Vol. 32, № 1. - P. 91-98.
9. Aydin U. Efficiency of postoperative statin treatment for preventing new onset postoperative atrial fibrillation in patients undergoing isolated coronary artery bypass grafting: a prospective randomized study / U. Aydin, M. Yilmaz, C. Duzyol [et al.] // Anat. J. Cardiol. -2014. - Vol. 12, № 1. - P. 10-14.
10. Crosato M. Implanting cardiac rhythm devices during uninterrupted warfarin therapy: a prospective, single center experience / M. Crosato, V. Calzolari, E. Franceschini [et al.] // J. Cardiovasc. Med.
- 2015. - Vol. 16, № 7. - P. 503-506.
11. Korantzopoulos P. RDW as a marker of postoperative atrial fibrillation / P. Korantzopoulos, T. Liub // Int. J. Cardiol. - 2015. - Vol. 191, № 3. - P. 109-116.
12. Matusik P. Atrial fibrillation before and after pacemaker implantation (WI and DDD) in patients with complete atrioventricular block / P. Matusik, N. Woznica // J. Pol. Merkur. Lekarski. - 2010. - Vol. 28, № 167. - P. 345-349.
13. Schiener M. Nanomedicine-based strategies for treatment of atherosclerosis / M. Schiener, M. Hossann, J. R. Viola [et al.] // Trends Mol. Med. - 2014. - Vol. 20, № 5. - P. 271-281.
14. Perez-Vizcaino F. Flavonols and cardiovascular disease / F. Perez-Vizcaino, J. Duarte // Mol. Aspects Med. - 2010. - Vol. 31, № 6. -P. 478-494.
15. Krishnamoorthy S. Predictive value of atrial high-rate episodes for arterial stiffness and endothelial dysfunction in dual-chamber pacemaker patients / S. Krishnamoorthy, C. W. Khoo, H. S. Lim [et al.] // Eur. J. Clin. Invest. - 2014. - Vol. 44, № 1. - P. 13-21.
16. Dagres N. Ranolazine for the prevention or treatment of atrial fibrillation: a systematic review / N. Dagres, E.K. Iliodromitis, J.P. Lekakis [et al.] // J. Cardiovasc. Med. - 2014. - Vol. 15. - P. 254259.
17. Zannad F. Rationale and design of the eplerenone in mild patients hospitalization and survival study in heart failure / F. Zannad, J.J. McMurray, H. Drexler [et al.] // Eur. J. Heart Fail. - 2013. - Vol. 12.
- P. 617-622.
18. Ruiz-Esparza G.U. The physiology of cardiovascular disease and innovative liposomal platforms for therapy / G.U. Ruiz-Esparza, J.H. Flores-Arredondo, V. Segura-Ibarra // Int. J. Nanomedicine. - 2013.
- Vol. 8, № 1. - P. 629-640.
19. Silva R. Effectiveness of atrial antitachycardia pacing in the treatment of paroxysmal atrial fibrillation in patients with pacemakers / R. Silva, T. Pereira, V. Martins // Rev. Port. Cardiol. - 2014. - Vol. 33, № 12. - P.781-788.
20. Yedlapati N. Pacemaker diagnostics in atrial fibrillation: limited usefulness for therapy initiation in a pacemaker practice / N. Yedlapati, J. D. Fisher // Pacing Clin. Electrophysiol. - 2014. - Vol. 37, № 9. -P. 1189-1197.
Реферат
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛИПОСОМАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ СТАРШИХ ВОЗРАСТНЫХ КАТЕГОРИЙ С ПОСТИМПЛАНТАЦИОННОЙ ФИБРИЛЛЯЦИЕЙ ПРЕДСЕРДИЙ Такташов Г.С., Узун Д.Ю., Синяченко О.В., Грона Н.В.
Ключевые слова: предсердия, фибрилляция, лечение, липосомальные препараты.
Оценивали эффективность курса липосомальной терапии и определяли звенья механизмов ее действия у больных старших возрастных категорий с постимплантационной фибрилляцией предсердий (ФП). Обследовано 387 больных в возрасте 65-80 лет с имплантированным электрокардиостимулятором (ЭКС). В исследование включили 46 (12%) лиц (30 мужчин и 16 женщин) с неишемической постимплантационной ФП без признаков стенозирующего атеросклероза венечных артерий сердца, а основными показаниями к имплантации ЭКС были атриовентрикулярная блокада II или III степени, синдром «тахи-брадикардии» с синкопами, наличие бинодальной блокады. Время появления ФП с момента установления ЭКС было до 12 месяцев. Включение фосфатидилхолина и кверцетина в липосомальной форме в комплексную 10-дневную лечебную программу больных старших возрастных категорий с постимплантационной ФП способствует уменьшению частоты и длительности приступов, а также других клинических признаков течения заболевания (наджелудочковой и желудочковой экст-расистолии высоких градаций, гипертензии в легочной артерии, периферического сосудистого сопротивления, улучшению диастолической функции левого желудочка), а также способствует уменьшению активности системного воспаления, синдрома гипервязкости крови и гиперагрегации ее форменных элементов, метаболических расстройств, эндотелиальной дисфункции сосудов и лабораторных маркеров миокардиального ремоделирования.
Summary
EFFICIENCY LIPOSOMAL therapy of patients with older age category with the atrial fibrillation post-implantation Taktashov G.S., Uzun D.Ya., Sinyachenko O.V., Grona N.V. Key words: atrial fibrillation, treatment, liposomal formulations.
We evaluated the effectiveness of the course of the liposome therapy and determined the links of the mechanisms of its action in elderly patients with post-implantation atrial fibrillation (AF). We examined 387 patients aged 65-80 years with implanted pacemakers. The study included 46 (12%) individuals (30 men and 16 women) with non-ischemic post-implantation AF who showed no signs of stenotic atherosclerosis of the coronary arteries and the main indications for pacemaker implantation was atrioventricular block of II or III degree, "tachycardia-bradycardia" syndrome with syncopation, the presence of binodal blockade. Time of AF occurrence since ECS was implanted was up to 12 months. Inclusion of phosphatidylcholine and quercetin in liposomal form into the complex 10-day treatment program for the patients reduces the incidence and duration of attacks and other clinical signs of disease progression (high grade supraventricular and ventricular arrhythmias, hypertension in the pulmonary artery, peripheral vascular resistance, improve the left ventricular diastolic function), but also helps to reduce systemic inflammation activity, blood hyperviscosity syndrome and hyperaggregation of its formed elements, metabolic disorders, vascular endothelial dysfunction, and laboratory markers of myocardial remodelling.
