CC BY
42
,Ceim медицини та бюлоги", номер 4 2013pÍK
3. Потекаев Н.С. Ламизил.- 10 лет в России./ Н.С. Потекаев, Н.Н. Потекаев, В.М. Рукавишникова // - М.:Медицинская книга.- 2003.- 96 с.
4. Потевааев Н.Н. Ошибки диагностики трихофитии у детей./ Н.Н.Потевааев, И.М.Корсунская, И.Я. Климова [и др.] // Клин дерматол и венерол - 2003.- №1.- С. 19 - 21.
5. Разнатовский К.И. Дерматомикозы. СПб.- / К.И. Разнатовский, А.Н. Родионов, Л.П. Котрехова // Издательский дом СПбМАПО - 2006.- 184 с.
6. Romano C. Tinea incognito in Italy.- a 15 - year survey./ C. Romano, E. Maritati, C. Gianni // Mycoses - 2006.- Vol.49.- № 5.- P.383 - 387.
7. Tey H.L. Meta - analysis of randomized, controlled trials comparing griseofvulin and terbinafine in the treatment of tinea capitis. / H.L. Tey, A.S. Tan, Y.C. Can //J Am Acad Dermatol - 2011.- Vol.64.- №4.-P. 663 - 670.
ТРИХОМ1КОЗИ В ДИТЯЧОМУ В1Ц1: Д1АГНОСТИКА, Л1КУВАННЯ ТА ПРОФ1ЛАКТИКА Ахмедова С.Д.
Вивчена захворювашсть трихомкозами у 126 пащен-пв за 2012 рк на базi дитячого шгарно-венеролопчного диспансеру №3 мюта Баку. Проведений аналiз анамнестичних, ешдемюлопчних, терапевтичних та профшактичних аспекпв трихомiкозiв у дггей. Доведено, що ретельний збiр анамнезу, своечасне визначення джерел i контакпв шфкованих д™й з проведенням профшактичних заходiв у вогнищах шфекцп, штегрування пращвнимв дерматовенеролопчно! i санiтарно-епiдемiологичноi служби з метою профшактики трихомiкозiв, посилення заходiв з дотримання санiтарно-гiгiенiчних норм в спортивних секщях - е важливими факторами для зниження захворюваност на трихомкози.
Ключов1 слова: мiкроспорум, трихофiтон, дгги, гризеофульвiн.
Стаття надiйшла 1.11.2013 р.
TRICHOMYCOSIS IN INFANCY: DIAGNOSTICS, TREATMENT AND PROPHYLAXIS Ahmedova S.D.
In 2012 in the hospital of infectious department of Children's Dermatovenerology Dispensary №3 of Baku, there were registered 126 children between 3 - 36 years, suffering from trichomycosis, and the mixed forms of trichomycosis and smooth skin. Without holding the appropriate cultural research it is only presumably possible to attribute fungus, causing trichomycosis to the race of Trichophyton or Microsporum. Bacteriological diagnostics, cultural researches are the important aid for practicing doctors to evade therapeutic mistakes and to increase the effectiveness of antifungal therapy.
Key words: microsporum, trichopytia, children, griseofulvin.
Рецензент Траверсе Г.М.
УДК617.764.1+617.7-089.243]-08
ЕФЕКТИВН1СТЬ Л1КУВАННЯ СИНДРОМА СУХОГО ОКА У ПАЩСНТ1В, ЯК1 ТРИВАЛИИ ЧАС КОРИСТУЮТЬСЯ М'ЯКИМИ КОНТАКТНИМИ Л1НЗАМИ
Згщно даних лгтератури синдром сухого ока 3ycTpÍ4aeib^, на сьогодш у 30 - 45% населення, причому контактш лшзи часто е причиною розвитку вторинного синдрому «сухого ока». Виявлено в основнш груш: у 17 (85%) пащент1в ознаки синдрому сухого ока piзного ступеня вираженостг В контрольны гpyпi цi симптоми спостеркалися лише у 5 (23%) пащентш. При пpоведеннi фyнкцiональних проб: в основнш груш тест Ширмера - 7,51 ± 1,03 мм; проба Норна - 6,0 ± 1,5 с; в контрольнш гpyпi тест Ширмера склав в середньому 12±0,73 мм, а проба Норна 23±1,2 с. Для корекцп виявлених змш в основнiй гpyпi призначено очну емульсш циклоспорину по 1 кpаплi 2 рази на день на пpотязi не менше 3-х мюящв. Через 2 мiсяцi використання в основнш груш тест Ширмера 10,12 ± 1,4 мм, а проба Норна до 15,1 ± 1,1 с. Враховуючи, що режим використання препарату двiчi на день, пащенти змогли повернутися до користування контактними лшзами, продовжуючи iнстиляцii препарату до надягання та шсля зняття лшзи.
Ключов1 слова: синдром сухого ока, контактш лшзи, циклоспорин.
Синдром сухого ока - це патолопчний стан, який проявляеться недостатшм зволоженням ока та його оболонок. Зпдно даних лиератури цей симптомокомплекс зустр1чаеться, на сьогодш у 30 - 45% населення [1,2]. Контактш лшзи е поширеним i ефективним засобом оптичноi корекцп аномалш pефpакцii у всьому свт [6]. Однак за даними багатьох автоpiв, контактнi лiнзи часто е причиною розвитку вторинного синдрому «сухого ока» [1,3]. Через це щоpiчно значне число пашенпв вщмовляеться вщ носiння контактних лiнз внаслщок дискомфорту, однiею з основних причин якого i е дисфункшя слiзноi плiвки. Наслiдками носiння контактних лшз та виниклоi дисфyнкцii слiзноi плiвки е: поява симптомiв синдрому «сухого ока», таких як почуття стороннього тша, печи, сухосп в очах, можливе зниження зору, розвиток запальних ускладнень i непереносимосп контактних лшз [4]. Виникненню цього процесу сприяють мехашчний вплив лiнзи на ропвку, виснаження компенсаторних механiзмiв pефлектоpноi регуляцп сльозопpодyкцii та секpецii лiпiдiв чи муцину при тривалому впливi подразнення, зниження чyтливостi pогiвки i порушення нейрорефлекторного мехашзму сльозовидiлення, а також тривалий гiпоксичний стрес i можливий розвиток запалення [1]. Значну роль у виникненш та посиленнi клшчних пpоявiв синдрому «сухого ока» вщграють фактори зовнiшнього середовища, пов'язанi з професшною дiяльнiстю пацiента [7]. Функцюнальш та клiнiчнi ознаки симптоматичного «сухого ока» виявляються практично у кожного третього пашента, що користуеться контактними лшзами i мае порушення цшсносп ештелда pогiвки [ 5].
Метою роботи було визначення ефектившсп лшування порушень сльозопродукцй i вплив на стан ропвки у пацiентiв, що довгостроково користувалися м'якими контактними лшзами.
Матер1ал та методи досл1дження. Нами обстежено 42 пашента у вщ вщ 18 до 40 роюв з гiпеpметpопiею вiд +3,0 до 7,5 дптр та мюшею вщ -1,5 до -10,5 дптр. Пашенти були pоздiленi на 2 групи: основна група - 20 оаб, якi тривалий час користувалися м'якими контактними лшзами для корекцп патологи рефракцп i пред'являли суб'ективш скарги на «сухють», печiю i «вщчуття стороннього тiла» в очах, зниження зоpовоi пpацездатностi через нестабiльнiсть гостроти зору; контрольна група - 22 пашента, що не
„Свт медицини та бюлогп", номер 4 2013рЫ
користувалися контактною коректею. Термш використання контактних лiнз оглянутими патентами склав вiд 3-х до 9-ти роюв (у середньому 6,27±0,4).
Обстеження крiм загальноприйнятих методик включало проведения спецiальних тестiв. Для виявлення порушень цiлiсностi епiтелiю рогiвки i кон'юнктиви застосовували профарбовування рогiвки 1% розчином флюресце!ну. Для визначення стану сумарно! сльозопродукцп проводили тест Ширмера, при якому змочування за 5 хвилин ^зною рiдиною тестово! смужки не менше, нiж на 15 мм розцшювалося як нормосекрецiя, > 15 мм - як пперсекрещя ^зно! рiдини, 10-15 мм - як межа i < 10 мм, як ппосекрещя. Для визначення стабшьносп перикорнеально! ^зно! плiвки проводили пробу Норна, коли сшзну плiвку оцiнювали за часом !! розриву. За норму приймали 15-45 с, за межу - 10-15 с, нестабшьтсть ^зно! плiвки визначалася при розривi < 10 с. Крiм того, проводили бiомiкроскопiю слiзного метска i кон'юнктиви, де визначали вигляд ^зно! плiвки та наявнiсть в нш стороннiх включень.
Результати дослвдження та 1х обговорення. При проведет бюмшроскопп у пацiентiв основно! групи в 17 (85%) випадках вщзначалася гiперемiя, локальний набряк, складки бульбарно! кон'юнктиви i наявнiсть епiтелiальних м^одефекпв, що свiдчило про розвиток початкового ксероза. Також виявлена поверхнева перилiмбальна неоваскуляризацiя рогiвки. В контрольнiй грут симтоми пперемп, локального набряку i складок бульбарно! кон'юнктиви спостерiгалися лише у 5 (23%) патенпв. Проявiв ксерозу чи перилiмбальноl неоваскуляризацп не вiдмiчено. При проведеннi об'ективного обстеження в основнш групi у вах пацiентiв виявили профарбовування епiтелiю ропвки рiзного ступеня вираженостi: у 8 (40%) обстежуваних - поодинокi (точков^ профарбовування; у 7 (35%) - локальне фарбування ропвки до третини !! площц у 4 (20%) - до половини площi i у 1 (5%) - бшьше половини ропвки. У контрольнш грут ознак профарбовування епггелда рогiвки не виявлено. У вах пацiентiв основно! групи вщзначали зменшення висоти ^зного менiска або його вiдсутнiсть, наявтсть включень у слiзнiй плiвцi.
При проведент функцiональних проб у патенпв основно! групи виявлено зниження середтх значень показникiв (тест Ширмера - 7,51 ± 1,03 мм; проба Норна - 6,0 ±1,5 с), що свщчило про зниження ^зно! продукт! та можливу дисфунктю мейбомiевих залоз. В контрольнiй групi тест Ширмера склав в середньому 12±0,73 мм, а проба Норна 23±1,2 с, що було близьким до нормальних показниюв.
Таким чином, у переважно! бшьшосп патенпв основно! групи виявлено прояви синдрому сухого ока. При порiвняннi отриманих показникiв з даними контрольно! групи його можна розцшювати як вторинний -пов'язаний з тривалим носшням контактних лшз.
Враховуючи, що всi пацiенти основно! групи вже на час обстеження користувалися рiзними зволожуючими засобами для очей, рекомендованими лшарями центрiв контактно! корекцп, а також наявнiсть у них запальних проявiв, для лшування виявлених симптомiв синдрому сухого ока хворим було призначено очну емульсю циклоспорину по 1 краплi 2 рази на день на протязi не менше 3-х мкящв. Перший мкяць наявнi у пацiентiв зволожуючi препарати не вiдмiнялися, а з другого мюяця використання циклоспорин, кшькють призначення зволожуючих крапель поступово зменшувалася до повно! вiдмiни.
В контрольнш же групi, у деяких пащенпв з виявленними початковими симптомами синдрому сухого ока, з метою !х компенсацп були призначенi зволожуючi сльозозамшт препарати з урахуванням патогенетично! форми синдрому сухого ока для корекцп лшдно! чи муциново! нестачь
Вже через 1 мюяць використання очно! емульсп циклоспорин у хворих основно! групи вiдмiчено значне покращення суб'ективних вщчутпв. Бiльшiсть пацiентiв назвали зникнення вщчуття стороннього тiла, сухостi та печи в очах. Ефективтсть використання очно! емульсп циклоспорину, цього вщомого цитостатика, грунтуеться на зменшеннi лiмфоiдноl iнфильтрацil, а також на попереджент викиду прозапальних цитокiнiв в тканинах ^зних залоз i кон'юнктиви.
Об'ективт ознаки в основнiй групi покращилися через 2 мiсяцi використання. Так, при проведент функщональних проб виявлено тдвищення середнiх значень показникiв тесту Ширмера до 10,12 ± 1,4 мм, а проби Норна до 15,1 ± 1,1 с), що свщчило про покращення ^зно! продукцп, очевидно, за рахунок посилення роботи келихоподiбних клiтин кон'юнктиви. В подальшому показники функцiональних проб прогресивно рухалися в бш нормалiзацil. Через 3 мюят проведення призначеного лiкування, у 18 (90%) патенпв були вiдмiненi препарати штучно! сльози, однак це не вплинуло на об'ективт ознаки стану ока та результати функщональних проб. Середт значення показниюв тесту Ширмера склали 11,10 ± 1,0 мм, а проби Норна до 15,8 ± 0,9 с).
Враховуючи, що режим використання препарату двiчi на день е достатньо комфортним i не пов'язаний з часом знаходження лшзи на очному яблущ, патенти змогли повернутися до користування контактними лтзами, продовжуючи iнстиляцil препарату до надягання та тсля зняття лшзи.
ш.
1. Пацiенти з синдромом сухого ока, викликаним носiнням контактних лшз, потребують адекватного патогенетично орiентованого медикаментозного л^вання.
2. Прояви розвинених стадш синдрому сухого ока у патенпв, що тривалий час користувалися контактною коректею потребують корекцil не лише за допомогою зволожуючих препарапв, але й мкцевого використання цитостатика.
,Ceim мeдицини та бюлогп", номер 4 2013piK
3. Застосування очноi емульсп циклоспорину в л1куванш синдрому сухого ока дае змогу вщновити користування контактними лшзами.
Перспективи подальших дослiджень. Подальше мжроскотчне до^дження кон 'юнктивальних бiоnтатiв у хворих з вторинним синдромом сухого ока, що отримують лкування очною емульаею циклоспорину може продемонструвати мехатзм безпосереднього впливу препарату на структури сльозопродукцИ.
1. Бржеский В.В. Роговично-конъюнктивальный ксероз (диагностика, клиника, лечение) / В.В. Бржеский, Е.Е. Сомов // Изд. 2-е, част. перераб. и доп. - СПб. : Изд-во Левша. - Санкт - Петербург, - 2003. - 119 c.
2. Воскресенська Л.К. Синдром сухого ока - хвороба техшчного прогресу / Л.К. Воскресенська, В.В. Ряднова, О.Ю. Максимук [та ш.] // Вкник проблем бюлоги i медицини.-вип.1, т.2(99).-2013.-С45-48.
3. Полунин Г.С. Швая клиническая классификация синдрома сухого глаза / Г.С. Полунин, В.В. Куренков, T.H. Сафонова // Рефракционная хирургия и офтальмология. - 2003. - Т.3. - №3. - С.53-56.
4. Esmaeli B. Immunohistochemical evidence for estrogen receptors in meibomian glands/B. Esmaeli, J.T. Harvey, B. Hewlett // Ophthalmology. 2000. — Vol. 107, № l.-P. 180-184.
5. Glasson M. Lipid, lipase and lipocalin differences between tolerant and intolerant contact lens wearers / M. Glasson, F. Stapleton, M. Willcox // Curr. Eye. Res. - 2002. -Vol. 25, № 4. - P. 227-235.
6. Johnson M.E. The agreement and repeatability of tear meniscus height measurement methods / M.E. Johnson, P.J. Murphy // Optom.Vis.Sci. -2005. - Vol. 82, №12.-P. 1030-1037.
7. Pflugfelder S.C. The diagnosis and management of dry eye: a twenty-five-year review / S.C Pflugfelder // Cornea. - 2000. - Vol. 19, №5. - P. 644649.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛЕЧЕНИЯ СИНДРОМА СУХОГО ГЛАЗА У ПАЦИЕНТОВ, ДЛИТЕЛЬНО ПОЛЬЗУЮЩИХСЯ МЯГКИМИ КОНТАКТН1МИ ЛИНЗАМИ Безкоровайная И.М.
Согласно данным литературы синдром сухого глаза встречается, сегодня у 30 - 45 % населения, причем контактные линзы часто являются причиной развития вторичного синдрома «сухого глаза». Для определения эффективности лечения у пациентов, которые длительно пользовались мягкими контактными линзами, обследовано 42 пациента. Обнаружено в основной группе: у 17 (85 %) пациентов объективные симптомы синдрома сухого глаза различной степени выраженности. В контрольной группе эти симптомы наблюдались лишь у 5 (23 %) пациентов. При проведении функциональных проб: в основной группе тест Ширмера - 7,51±1,03 мм; проба Норна - 6,0±1,5 с; в контрольной группе тест Ширмера составил в среднем 12±0,73 мм, а проба Норна 23±1,2 с. Для коррекции выявленных изменений в основной группе назначено глазную эмульсию циклоспорина по 1 капле 2 раза в день в течение не менее 3-х месяцев. Через 2 месяца использования в основной группе тест Ширмера 10,12 ± 1,4 мм, а проба Норна до 15,1±1,1 с. Учитывая, что режим использования препарата дважды в день, пациенты смогли вернуться к пользованию контактными линзами, продолжая инстилляции препарата в надевания и после снятия линзы.
Ключевые слова: синдром сухого глаза, контактные линзы, циклоспорин .
Стаття надшшла 11.11.2013 р.
THE EFFICACY OF THE TREATMENT OF THE DRY EYE SYNDROME IN PATIENTS USING SOFT CONTACT LENSES FOR A LONG TIME Bezkorovayna I.
According to the literature , this symptom occurs today in 30 - 45% of the population, contact lenses are often causes secondary syndrome of the "dry eye ". The study involved 42 patients. In the study group in 17 ( 85%) patients was found hyperemia, local edema and bulbar conjunctival folds, the presence of epithelial micro-defects, surface perilimbal corneal neovascularization, corneal epithelial staining of varying severity. In the control group these signs were only observed in 5 (23%) patients. In carrying out functional tests: the main group Schirmer test - 7,51±1,03 mm sample Norn - 6,0±1,5 with in the control group the Schirmer test was on average 12±0,73 mm and sample of Norn 23±1,2 s. To correct the detected changes in the study group was appointed full-time cyclosporine emulsion of 1 drop 2 times a day for at least 3 months. After 2 months of the using in the study group the Schirmer test results was 10,12 ± 1,4 mm and sample Norn to 15,1 ± 1,1 s. Given that the mode of use of the drug twice daily, patients were able to return to the use of contact lenses, continuing drug instillation to donning and after removing the lenses.
Key words: dry eye syndrome , contact lenses, cyclosporine .
Рецензент Безшапочний С.Б.
УДK 613.22(477.53)
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАН1ЗАЦП ХАРЧУВАННЯ УЧН1В М1СЬКИХ ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х ШК1Л
В робот! проведений аналiз та дана гшешчна оцшка харчування д™й у загальноосв^шх навчальних закладах мкта Полтави за перюд з 2007 по 2012 роки. Вивчено фактичне харчування оргашзованих колективiв дгтей у 40 школах мкта Полтави. Показано, що юнуюча система оргашзацп шкшьного харчування мае ряд не виршених проблем та потребуе подальшого детального вивчення та корекци. Ключов1 слова: оргашзащя харчування, шкшьне харчування, гаряче харчування.
Одшею з найбшьш актуальних проблем збереження та змщнення здоров'я д1тей та шдлиюв е забезпечення iх повноцшним харчуванням, яке в1дпов1дае ф1зюлопчним 1 ппешчним вимогам в кшьюсному та в якюному вщношенш [8,3]. Для такого чинника навколишнього середовища, як харчування, е певний перелш шформативних показниюв, кшьюсш критерп яких дозволяють прогнозувати в1дпов1дш змши стану здоров'я дитини [4]. За лиературними даними сила впливу чинника харчування на р1вень захворюваносп по окремих нозолопчних форм досягае 14 % [5,7]. Встановлено зв'язок чинника харчування та захворюваносп за такими класами хвороб, як ендокринш хвороби, хвороби розладу харчування, обм1ну речовин, шфекцшш та паразитарш хвороби [6]. Особливо можна видшити чинники ризику в збалансованосп х1м1чного складу
