CC BY
14
© ^мчук I. В.
УДК 617.731-089.87- 089.28 С'мчук I. В.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РУХЛИВОСТ1 ОПОРНО-РУХОВОГ КУКСИ ТА ОЧНОГО ПРОТЕЗУ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ТЕХН1КИ ЕВЮЦЕРОЕНУКЛЕАЦП
Кш'вська мiська клiнiчна офтальмолопчна лiкарня «Центр мiкрохiрурпí ока» (м. Кив)
Виконане досл1дження е фрагментом комплексно! науково-досл1дно! роботи кафедри офтальмологи Нацюнально! медично! академИ 1мен1 П. Л. Шупика «Кл1н1чне та експериментальне обфунту-вання д1агностики, л1кування та проф1лактики реф-ракц1йних, дистроф1чних, травматичних I запальних захворювань органа зору», № державно! реестраци
011би002821.
Вступ. Ефективна медико-соц1альна реабтгга-ц1я пац1ент1в, як1 потребують видалення очного яблу-ка при важких захворюваннях ока, е дос1 актуальним питанням незважаючи на досягнення медицини у л1куванн1 очних хвороб. Завдання лкаря в цих обста-винах полягае в створенн1 об'емно! I високо рухливо! опорно-рухово! кукси (ОРК) для подальшого очного протезування [8].
Одн1ею 1з щадних технк видалення ока, яка за-безпечуе формування ОРК з високим р1внем рух-ливост1, е ев1сцероенуклеац1я (ЕЕ) [1,5,8]. Опорна кукса, створена при видаленн очного яблука за до-помогою щадних техн1к, мае практично р1вну парному оку рухливють. Тим не менше, приблизно 80% пац1ент1в з анофтальмом залишаються незадоволе-ними сво!м зовн1шн1м видом, що знижуе !х адапта-ц1ю до активного соц1ального життя. Основною причиною е мала рухливють косметичного протеза, яка в середньому складае 33% вщ рухливост1 здорового ока [8].
В тепершнм час юнуе ряд способ1в п1двищення рухомост1 очного протеза: застосування магнггно! пари, використання штифт1в I технолог1я «ключ-замок». Основними недолками ус1х трьох способ1в е велика к1льк1сть ускладнень, необхщнють спец1аль-них 1нструмент1в I висока вартють [3,4,6,10,11].
Кр1м того, при проведены ЕЕ юнуе проблема геморапчних ускладнень пюля невротом1!. Ефек-тивнють гемостазу впливае на частоту появи ретро-бульбарно! гематоми, швидк1сть вщновлення рухли-вост1 ОРК п1сля операци [8].
Анал1з недол1к1в I ускладнень при видаленн очного яблука прив1в до пошук1в техн1ки ЕЕ, способу формування ОРК, технки гемостазу та способу очного протезування [2,5,7,9,11].
Метою дослщження стало пор1вняння резуль-тат1в х1рург1чного л1кування та очного протезування пац1ент1в п1сля проведення вдосконалено! техн1ки ев1сцероенуклеац1! з 1мплантац1ею вкладишу з пол1-
метилметакрилату та класично! евюцероенуклеаци з застосуванням аллохряща.
Об'ект i методи досл1дження. Група спостере-ження включала 93 патента, яким було проведено х1рург1чне лкування з видаленням очного яблука та первинною 1мплантац1ею вкладиш1в з пол1метилме-такр1лату та аллохряща у КМКОЛ «Центр мкрох1рур-г1! ока» у 2004-2015 рр. З них чолов1юв — 69, жшок — 24, у вщ1 в1д 17 до 84 роюв (середн1й в1к — 46 роюв). Причиною видалення ока були наслщки проникаю-чого поранення (41 патент), насл1дки контуз1! (10 хворих), терм1нальна глаукома (33 пац1енти), хрон1ч-ний уве1т (9 хворих).
Комплекс дослщжень включав: в1зометр1ю, бюм1-кроскоп1ю, офтальмоскоп1ю, к1нетичну периметр1ю, тонометрю, ехоб1ометр1ю, ультразвукове скануван-ня, екзофтальмометрю, вим1рювання ширини та довжини очно! щтини, оц1нку глибини орб1то-паль-пебрально! борозни (Шиф Л. В., 1981), доогмдження рухливост1 очних яблук, ОРК та очного протезу за допомогою периметра Ферстера. Статистичну об-робку отриманих результат1в проводили з викорис-танням метод1в вар1ац1йно! статистики. Отримаы дан1 оц1нювали з обчисленням критер1ю Ст'юдента (1). Розраховували середню арифметичну величину (М), стандартне вщхилення (ст), стандартну помилку середых (т), показник достов1рност1 в1дм1нностей (р).
В залежност1 вщ техн1ки ЕЕ, матер1алу 1мплан-тата, технки гемостазу було вид1лено 2 групи па-ц1ент1в - контрольна (38 пац1ент1в) та основна (55 пац1ент1в), яка була розд1лена на 2 пщгрупи, в залеж-ност1 в1д техн1ки формування ОРК та способу очного протезування. В контрольна груп1 пац1ентам була проведена класична ЕЕ з 1мплантац1ею аллохряща (Васильева С. Ф., Горг1ладзе Т. У., 1986) з глибокою тампонадою орбгги в якост1 гемостазу. Пац1ентам основно! групи видалення очного яблука проводили 1з застосуванням вдосконалено! ЕЕ, ново! технки гемостазу з використанням титанових кл1пс, 1мплан-тац1ею сферичного вкладиша з пол1метилметакри-лату (ПММА) (Патент Укра!ни на винах1д № 98988 вщ 10.07.2012; Патент Укра!ни на корисну модель № 79609 вщ 25.04.2013). Виб1р способу формування ОРК у пац1ент1в основно! групи проводився з ураху-ванням стану хворого ока: вщсутнють виражено! су-батроф1!, рубц1в рог1вки дозволяли формувати ОРК з вщкритою рог1вкою та використовувати для про-
Таблиця 1.
Розподш хворих контрольно'!'та основной' груп в залежност вiд технiки евюцероенуклеацГГ, способу формування ОРК, технiки гемостазу та виду очного протезування
Група пац1ент1в Основна група Контрольна
I пщгрупа II п1дгрупа група
К1льк1сть пац1ент1в 32 23 38
Техшка евюцероенуклеаци Вдосконалена ЕЕ Вдосконалена ЕЕ Класична ЕЕ
Спос1б формування ОРК З покриттям ропвки З вщкритою ропвкою З видаленням ропвки
Матер1ал вкладишу ПММА ПММА Аллохрящ
Техн1ка гемостазу Титанова Титанова Глибока
кппса кппса тампонада
Вид очного протезу Одностшний Косметична Одностшний
очний протез контактна пнза очний протез
тезування косметичну контактну лшзу. Мiж хворими основно! та контрольно! груп не було ютотних вщ-мiнностей за вковими, гендерними критерiями та структурою патологи. Характеристика основно! та контрольно! груп представлена у таблиц! 1.
Технки операци
1. Вдосконалена техшка ЕЕ (I пщгрупа основно! групи) включала наступн1 етапи: Ретро-бульбарна анестезiя (РБА), розрiз кон'юнктиви i те-ноново! оболонки концентрично вздовж лiмбу та !х вiдсепаровка на 6 мм вщ лiмбу, дугоподiбний розрiз склери на 2/3 окружной на вiдстанi 4 мм вщ лiмба, евiсцерацiя, дугоподiбний розрiз склери у задньому полюс навколо диску зорового нерву на вщстаы 2-3 мм вiд нього. Накладання титаново! клiпси 1_Т-300 на зоровий нерв на вщстаы 4 мм вщ заднього полюса ока за допомогою модифiкованого однозарядного багаторазового клт-аплкатора для вiдкрито! хiрур-ги, невротомiя вище мiсця накладання кгипси через розрiз в задньому полюс склери. Якiсть пересчен-ня зорового нерва контролювали шляхом ротацi! клаптя заднього полюса склери та огляду ретро-бульбарного вiдрiзку зорового нерва. 1мплантащя сферичного вкладиша з ПММА дiаметром 14-20 мм у порожнину склери без додатково! фiксацi!. Вузло-вi шви на склеральний розрiз, скарифiкацiя епiтелiю рогiвки. Кисетний шов на кон'юнктиву i тенонову оболонку з покриттям рогiвки. Асептична монокулярна пов'язка без компреси. П^^р Ыдивщуально-го одностiнного очного протезу через 2 тижн пiсля операци.
2. Вдосконалена техшка ЕЕ з формуванням ОРК з вщкритою ропвкою для протезування кос-метичною контактною л1нзою (II п1дгрупа основно! групи). Розрiз кон'юнктиви вздовж лiмбу на 2/3 довжини окружностi i вiдсепаровка кон'юнктиви i те-ноново! оболонки вiд епiсклери в трьох квадрантах, окрiм нижнього. Подальшi етапи операци виконува-лись як при вдосконаленм технiцi евюцероенуклеа-цi! (п. 1.) до етапу накладання ш^в на кон'юнктиву та тенонову оболонку. Скарифка^я еттелто виклю-чена при формуванн поверхнi ОРК з вщкритою ропвкою для можливост очного протезування за допомогою косметично! кольорово! контактно! лiнзи.
Фiксацiя кон'юнктиви навколо лiмбу вузловими швами з прошиванням епюклери. Пщ-бiр косметично! кольорово! контактно! лiнзи у лаборатори контактно! корекцi! через 2-4 тижн пiсля операцi!.
3. Техшка ЕЕ з форму-ванням ОРК за допомогою аллохряща (контрольна група) полягала в проведены наступних етап1в: РБА, розрiз кон'юнктиви вздовж лiмбу i вiдсепаровка !! до екватора, шов-тримач на зовышнм прямий м'яз, ротацiя очного яблука досе-редини, невротомiя, глибо-ка тампонада орбгги протя-гом 5 хвилин, розрiз склери вздовж лiмба з висiченням рогiвки, евiсцерацiя, видалення заднього полюсу склери навколо диску зорового нерву, iмплантацiя та фкса^я до склери П-подiбними швами пщготовленого хрящового ал-лоiмплантата, кисетний шов на тенонову оболонку та кон'юнктиву. Тимчасовий л^вальний протез у кон'юнктивальну порожнину, туга монокулярна асептична пов'язка. Пiдбiр шдивщуального очного протезу через 2 тижн пiсля операци.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Ускладнення, якi спостерiгали при виконанн опера-тивних втручань та у ранньому пюляоперацмному перiодi (протягом 1-го мюяця пiсля операцi!) представлен у таблиц! 2.
lнтраоперацiйна кровотеча зафксована у 4 ви-падках — 1 патент (3,1%) I пщгрупи основно! групи, 3 патента (7,9%) контрольно! групи. Крiм того, у 1 патента (3,1%) основно! та 1 патента (2,6%) контрольно! групи ретробульбарна гематома виникла до проведення операци, як ускладнення РБА, що ство-рювало техычы складностi пiд час операцi! за раху-нок набряку периокулярних тканин.
У ранньому пюляоперацмному перiодi формування ретробульбарно! гематоми виявлено у 6 патент, з них — 1 патент I пщгрупи (2,6%) основно! групи та 5 пащенпв (13,2%) контрольно! групи.
Хемоз кон'юнктиви спостертали на третю-сьому добу пюля операци у 4 хворих (10,5%) контрольно! групи.
Прорiзування кисетного шва кон'юнктиви було вiдмiчено у 2-х пащенпв (8,7%) II пщгрупи основно! групи на стади вдосконалення технки евюцероену-клеаци на сьому добу пюля операци i не привело до оголення склери, осктьки на той момент уже вщ-булося приживлення кон'юнктиви навколо лiмба на поверхн ОРК.
Повне розходження швiв з оголенням iмплантату зареестровано у 1 патента (2,6%) контрольно! групи на 7-му добу пюля операци внаслщок Ыфекцмних ускладнень. Випадюв оголення чи вiдторгнення iмп-лантату у пащенпв основно! групи у ранньому пюля-операцiйному перiодi не було.
Часткове розходження кра!в кон'юнктивально! рани у 2 хво-рих (6,25%) II п1дгрупи основно! групи на 7-му добу пюля опе-рац1! було пов'язано з натягом кон'юнктиви I теноново! оболонки на переднм поверхн1 ОРК. Зяяння кон'юнктивально! рани досягало 3-4 мм, ложе його було утворене еп1тел1зованою ропвкою I не по-требувало х1рург1чно! корекц1!.
При анал1з1 загально! к1лькост1 ¡нтраоперац1йних та ранн1х пю-ляоперац1йних ускладнень у до-слщжуваних групах виявлено, що частота ускладнень була досто-в1рно нижчою (р<0,01) у пац1ент1в I (15,6%) та II (8,7%) пщгрупи основно! групи, н1ж у пац1ент1в контрольно! групи (36,8%).
Ефективнють р1зних методик формування п1сляоперац1йно! кукси та результати очного проте-зування оцшювали через 1 м1сяць п1сля операци за наступними кт-н1чними та косметичними критер1-ями: 1) форма ОРК, 2) положення ОРК в орбт, 3) положення очного протезу в орбт, 4) ширина очно! щтини, 5) рельеф верхньо! орбгго-пальпебрально! складки, 6) сумарна рухливють ОРК (по чотирьох мерид1анах), 7) сумарна рухливють очного протезу (по чотирьох мерид1анах), 8) коефщ1ент передач! рух1в на протез, 9) кут дев1ацп протезу.
Результати досл1дження якостей ОРК пюля ЕЕ та косметичних критерпв протезування пац1ент1в основно! та контрольно! груп наведен! у таблиц 3.
Форму ОРК оц1нювали як плоску, випуклу або втягнуту. Випукла форма ОРК вва-жаеться найкращим результатом пластично! операц1!. Втягнуто! форми ОРК не виявлено серед па-ц1ент1в як основно!, так I контрольно! групи. Випуклою форма ОРК була у 94% пац1ент1в I пщгрупи, 100% па-ц1ент1в II пщгрупи основно! групи та у 37% пац1ент1в контрольно! групи (р<0,001 при пор1внянн1 з контрольною групою). Плоску форму ОРК виявлено у 6% пац1ент1в I пщгрупи основно! групи, 63% пац1ент1в контрольно! групи (р<0,001 при пор1внян-н1 з контрольною групою).
За результатами екзофтальмо-метр1! положення ОРК у орбт мало найбтыхм значення у пац1ент1в II пщ-групи основно! групи — 15,83+0,24 мм, дещо нижч1 показники — 14+0,22 мм у пац1ент1в I п1дгрупи. Найниж-ч1 значення екзофтальмометр1! на боц1 ОРК зареестровано у пац1ент1в контрольно! групи — 12,5+0,16 мм (р<0,001).
Таблиця 2.
Частота штраоперацшних та рантх пiсляоперацiйних ускладнень при видалент очного яблука у хворих основноТ та контрольно!' груп, % (абс. ч.)
Ускладнення Контрольна група (38 очей) Основна група
I пiдгрупа (32 ока) II пiдгрупа (23 ока)
Ытраоперацмна кровотеча 7,9 (п=3) 3,1 (п=1)
Ретробульбарна гематома пюля РБА 2,6 (п=1) 3,1 (п=1)
Ретробульбарна гематома пюляоперацмна 13,2 (п=5) 3,1 (п=1)
Хемоз кон'юнктиви 10,5 (п=4)
Розходження ш^в з оголенням iмплантату 2,6 (п=1)
Часткове розходження швiв кон'юнктиви 6,25 (п=2)
Прорiзування кисетного шва 8,7 (п=2)
Всього 36,8 (п=14) 15,6 (п=5)№** 8,7 (п=2)№*
Примггка:
1. № — параметричнл методи оц1нки в1рог1дност1 результат статистичного дослщження (за Ст'юдентом);
2. * — р<0,01 у порюняннл з контролыною групою;
3. ** — р<0,001 у пор1внянн1 з контрольною групою.
Положення очного протезу в орбт було на бтьш високому р1вн1 у пац1ент1в I пщгрупи основно! групи — 16,8+0,13 мм (р<0,001 при пор1внянн1 з контрольною групою). Дещо нижчий показник вистояння вер-х1вки очного протезу виявлено у пац1ент1в II пщгрупи (15,9+0,23 мм) I контрольно! групи (16,03+0,16 мм) (р>0,05).
Вим1рювання ширини очно! щ1лини на боц1 очного протезу не виявило суттево! р1зниц1 у пац1ент1в при пор1внянн1 м1ж групами (р>0,05).
Таблиця 3.
Характеристика клЫчних та косметичних критермв очного протезування пащен^в основно! та контрольно! груп через 1 мюяць пiсля евюцероенуклеаци (М+т)
Показник Контрольна група Основна група
I пщгрупа II пiдгрупа
Положення ОРК в орбт, мм 12,5+0,16 14+0,22№** 15,83+0,25№**
Положення очного протезу в орбт, мм 16,03+0,16 16,8+0,13№** 15,9+0,24
Ширина очно! щтини, мм 10,34+0,2 10,8+0,18 10,35+0,21
Сумарна рухливють ОРК, градуси 142+1,25 162+1,8№** 174+1,7№**
Сумарна рухливють очного протезу, градуси 86,2+0,97 104+1,9№** 165+1,7№**
Коефщент передачi рухiв на протез, вщсотки 60,8+0,75 64,3+0,87№* 94,8+0,4№**
Кут девiацií протезу, градуси 3,16+1,3 2,34+0,98 3,91+1,73
Примггка:
1. № — параметричн1 методи оц1нки в1рог1дност1 резулытатiв статистичного дослщження (за Ст'юдентом);
2. * — р<0,01 у порiвняннi з контрольною групою;
3. ** — р<0,001 у порiвняннi з контрольною групою.
У переважно! бтьшос-т пацiентiв усiх груп рельеф верхньо! орбто-пальпебраль-но! складки був симетричним до рельефу пальпебрально! складки на боц парного ока. Поглиблення легкого ступеню було виявлено у 3% пащенпв I пщгрупи, 13% пащетчв II пщ-групи та 39% пацiентiв контрольно! групи (р<0,05 при порiв-няннi з контрольною групою). Помiрного або вираженого поглиблення пальпебрально! складки не було виявлено у жодного патента.
Найнижчi результати рух-ливост ОРК зафiксованi у пацiентiв контрольно! групи — 142+1,24е. Найви1^ показ-ники сумарно! рухливостi ОРК отриман у пацiентiв II пщгру-пи основно! групи — 174+1,6е, у па^ен^в I пiдгрупи сумар-на рухливють ОРК була дещо нижчою — 162+1,8е ^зниця достовiрна при порiвняннi з контрольною групою, р<0,001).
Сумарна рухливiсть очного нижчi
Таблиця 4.
Характеристика косметичних показнимв протезування пацieнтiв основно! та контрольно! груп у вщдаленому перiодi спостережень (М+т)
Показник Контрольна група (22 ока) Основна група
II пщгрупа (21 око) III п1дгрупа (21 око)
Середшй термш спостереження, роки 2,02+0,3 1,44+0,2 2,26+0,3
Положення ОРК в орбт, мм 12,05+0,2 13,9+0,3№** 15,86+0,27№**
Положення очного протезу в орбт, мм 15,73+0,26 16,86+0,16№** 15,95+0,26
Ширина очно! щтини, мм 10,5+0,23 10,86+0,24 10,4+0,22
Сумарна рухливють ОРК, градуси 136+1,8 160+2,4№** 174+1,7№**
Сумарна рухливють очного протезу, градуси 85,7+1,4 103,6+2,4№** 164,8+1,8№**
Коеф1ц1ент передач! рух1в на протез, вщсотки 60,4+1,0 64,7+1,1 №* 94,7+0,45№**
Кут дев1ацп протезу, градуси 4,09+1,8 3,57+1,46 4,29+1,88
протезу мала най-значення у пащен^в контрольно! групи — 86,2+0,97е. Найвищi показники об'ему рухiв очного протезу зареестрован у II пщгруп основно! групи — 165+1,7е, рухливють протезу у па^ен^в I пщгрупи складала 99+1,8е (рiзниця достовiрна при порiвнян-нi з контрольною групою, р<0,001).
Оцiнка коефiцiенту передачi рухiв на протез не виявила суттево! рiзницi у пацiентiв, яким для очного протезування використовували п^^р одностшного очного протезу (пацiенти I пщгрупи основно! i контрольно! групи). В середньому коефМент передачi рухiв з опорно! кукси на протез коливався у пащен-тiв цих груп на рiвнi 60% (р>0,05). При застосуван-нi для очного протезування косметично! кольоро-во! контактно! лЫзи (пацiенти II пiдгрупи основно! групи) коефМент передачi рухiв на протез складав в середньому 94,8+0,4% ^зниця достовiрна при по-рiвняннi з контрольною групою, р<001).
Положення очного протезу при поглядi прямо залежало вщ положення очного яблука перед операц^ ею. Кут девiацi! протезу в середньому мав приблиз-но однаковi рiвнi у пащетчв усiх груп: 2,34+0,98е у I пщгрут; 3,91 + 1,69е у II пщгруп основно! групи; 3,16+1,3 у контрольна групi (рiзниця показникiв не-достовiрна, р>0,05).
Вщдалеы результати простежен у 63 хворих тер-мшом вiд 3 мiсяцiв до 7 роюв. Середнiй термiн спо-стереження складав 1,9+0,3 роки (табл. 4).
При доотджены результа^в очного протезування у в^аленому перiодi виявлено, що вс показники (ширина очно! щтини на боцi протезу, кут девiацi! протезу, глибина орбiто-пальпебрально! складки, форма ОРК, глибина положення ОРК, рухливють ОРК, рухливють очного протезу, коефМент передачi
Примггка:
1. № — параметричнл методи оц1нки в1рог1дност1 результат1в статистичного досл1дження (за Ст'юдентом);
2. * — р<0,01 у поршняннл з контрольною групою;
3. ** — р<0,001 у пор1внянн1 з контрольною групою.
рухiв на протез) зберталися на попередньому рiвнi у всiх дослiджуваних групах, а виявлен незначнi ко-ливання знаходилися у межах середньо! похибки се-редньо! арифметично!.
Аналiз пiзнiх пюляоперацмних ускладнень у вщ-даленому перiодi спостережень представлений у таблиц! 5. Вщторгнення iмплантату з аллохряща вiдмiчено у 1 пацiента (4,5%) контрольно! групи через 4 мюяц пюля операцi! (рiзниця недостовiрна, р>0,05). Оголення iмплантату виявлено у 1 патента (4,8%) I пiдгрупи та 1 патента (4,5%) контрольно! групи ^зниця показникiв недостовiрна, р>0,05).
Кон'юнктивгг вiд носiння очного протезу зустр^ чали у 4,8% пацiентiв I пщгрупи та у 9,1% пащетчв контрольно! групи. У двох па^ен^в (9,5%) II пщгрупи основно! групи виявлено ерозт ропвки ОРК у тер-мiни 4-6 мiсяцiв пюля операци, яка супроводжува-лася скаргами на рiзi та слизово-гнiйнi видтення на боцi протезованого ока ^зниця невiрогiдна при по-рiвняннi усх груп, р>0,05). На фонi мюцево! терапi! ерозi! епiтелiзувалися.
Загальна юлькють пiзнiх пiсляоперацiйних ускладнень була значно вищою у контрольна групi (36,3%), ыж у I (14,4%) та II (9,5%) пiдгрупах основно! групи, рiзниця показникiв достовiрна (р<0,05) лише при порiвняннi II пщгрупи основно! групи та контрольно! групи (табл. 5). Висновки
1. Застосування вдосконалено! технки евюцеро-енуклеацi! та способу формування ОРК зi збережен-ням ропвки з застосуванням сферичного iмплантату з ПММА забезпечуе формування об'емно! опорно-рухово! кукси з випуклою поверхнею у бiльшо! кть-кост пацiентiв в першiй (94%) i другiй (100%) пщ-
груп основно! групи, ыж у контрольнiй (37%) груп (р<0,001).
2. Хiрургiчне лiкування пацiентiв при ви-даленнi очного яблука за допомогою вдоско-налено! технки евiсцероенуклеацi! дозволяе пiдвищити сумарну рухливють сформовано! опорно-рухово! кукси (на 14% у першм пщ-групi, 22,5% — у друпй пiдгрупi основно! групи, р<0,001), що сприяе пщвищенню су-марно! рухливостi очного протезу (на 20% у перший пщгрут, 91% — у другiй пщгруп основно! групи, р<0,001) у порiвняннi з кла-сичною евiсцероенуклеацiею (Васильева С. Ф., Горгiладзе Т. У.,1986).
3. Використання кольорово! контактно! лшзи для косметичного протезування при формуванн опорно-рухово! кукси з вщ-критою ропвкою, яке можливе за умови вщсутност субатрофi! очного яблука та дистрофiчних i рубцевих змiн ропвки, забез-печуе вищий рiвень рухливост очного протезу (165+1,7е) у II пщгруп основно! групи при порiвняннi з I (104+1,9е) пщгрупою основно! групи та контрольною (86,2+0,97е) групою (р<0,001), та вищий вщсоток передачi рухiв на протез у II пщгруп основно! групи (94,8+0,4%) при по-рiвняннi з I (64,3+0,87%) пщгрупою основно! групи та контрольною (60,8+0,75%) групою (р<0,001), в яких очне протезування здмснювали за допомогою одностшного очного протезу.
4. Порiвняння результа^в хiрургiчного л^вання та очного протезування пацiентiв при проведены рiзних технiк евiсцероенуклеацi! показало, що засто-сування вдосконалено! технки евiсцероенуклеацi!, способу формування ОРК зi збереженням рогiвки та iмплантацiею вкладишу з ПММА, технки гемостазу
Таблиця 5.
Частота ni3Hix ускладнень при евюцероенуклеацм у основнiй та контрольнш rpyni у вiддаленому перiодi спостережень, % (абс. ч.)
Ускладнення Контрольна група (22 ока) Основна група
1 пщгрупа (21 око) II пщгрупа (21 око)
Птоз
Лагофтальм 9,1 (n=2)
Вщторгнення iмплантату 4,5 (n=1)
Оголення iмплантату 4,5 (n=1) 4,8 (n=1)
Кон'юнктив^ 9,1 (n=2) 4,8 (n=1)
Больовий синдром 9,1 (n=2) 4,8 (n=1)
Ерозивш процеси 9,5 (n=2)
Всього 36,3 (n=8) 14,4 (n=3) 9,5 (n=2) №*
Примпжа:
1. № — параметричнл методи оцшки в1рог1дност1 резулытатiв статистичного досл1дження (за Ст'юдентом);
2. * — р<0,05 у пс^вняннл з контролыною групою.
з накладанням титаново! клiпси на ретробульбарний судинно-нервовий пучок з класичною евюцероену-клеацiею забезпечуе кращий косметичний ефект та нижчий рiвень ускладнень протягом всього перюду спостережень.
Перспективи подальших досл1джень. Вважа-еться необхiдним продовження пошукiв найбiльш ефективних оперативних технк та диференцмо-ваного тдходу до хiрургiчного лiкування пацiентiв, яким показане видалення очного яблука, iмпланта-^в для формування опорно-рухово! кукси з метою отримання високих анатомо-функцюнальних та ес-тетичних результатiв очного протезування.
Л1тература
1. Васильева С.Ф. Способ энуклеации с образованием подвижной основы для протеза / С.Ф. Васильева, Т.У. Горгиладзе, Н.Н. Грачев // Офтальмологический журнал. — 1986. — № 1. — С. 61-62.
2. Душин Н.В. Проблемы формирования опорно-двигательной культи при удалении глазного яблока / Н.В. Душин, В.Ю. Иванов, В.В. Шклярук // Вестник офтальмологии. - 2006. — № 2. — С. 36-42.
3. Линник Л.Ф. Технологии повышения подвижности глазного протеза при операциях удаления глаза / Л.Ф. Линник, П.Ю. Чеглаков // Офтальмохирургия. - 2003. — № 3. — С. 38-41.
4. Малецкий А.П. Способ формирования опорно-двигательной культи после эвисцерации глазного яблока и метод фиксации глазного протеза / А.П. Малецкий, Е.П. Чеботарев // Офтальмологический журнал. — Одесса: ТОВ «ФОСФЕН». — 2006. — № 2. — С. 31-35.
5. Ольшевский И.Е. Влияние техники операции по удалению глазного яблока на динамические свойства постэнуклеацион-ной культи / И.Е. Ольшевский, Е.Г. Канафьянова, Г.Б. Кудайбергерова // Збiрник наукових праць спiвробiтникiв КМАПО iм. П. Л. Шупика. - Вип. 13, кн. 4. - Ки'в, 2004. - С. 532-537.
6. Сухина Л.А. Опыт одномоментного косметического протезирования в реабилитации лиц после удаления глазного яблока / Л.А. Сухина, Эль-Хажж Мохамад Сами, К.Е. Голубов // Нове в офтальмологи: Тези доповщей науково-практ. конф. -Одесса, 2005. — С. 242.
7. Тахчиди Х.П. Методика формирования опорно-двигательной культи с последующей косметической коррекцией окрашенной мягкой контактной линзой / Х.П. Тахчиди, П.Ю. Чеглаков // 2-я Евро-Азиатская конф. по офтальмохирургии: Материалы. — Екатеринбург, 2001. — С. 273-274.
8. Филатова И.А. Анофтальм. Патология и лечение / И.А. Филатова. - М.: ИП Степанов, 2007. - 215 с.
9. Custer P.L. Enucleation: past, present and future / P.L. Custer // Ophthal. Plast. Reconstr. Surg. — 2000. — Vol. 16, № 5. — P. 316-321.
10. Jordan D.R. Complications associated with pegging hydroxyapatite orbital implants / D.R. Jordan, S. Chan, L. Mawn [et al.] // Ophthalmology. — 1999. — Vol. 106, № 3. — P. 505-512.
11. Sigurdson H. Ocular implants and movements of the artificial eye / H. Sigurdson, T. Eysteinson, G.S. Eglisson // Absract book ob 18 th Meeting of ESOPRS. - Paris, 2000. - P. 170.
УДК 617.731-089.87- 089.28
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РУХЛИВОСТ1 ОПОРНО-РУХОВОТ КУКСИ ТА ОЧНОГО ПРОТЕЗУ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ТЕХН1КИ ЕВ1СЦЕРОЕНУКЛЕАЦП
Фмчук I. В.
Резюме. В po6oTi представлено результати xipypri4Horo лiкування та очного протезування 93 пащенпв пiсля видалення очного яблука за допомогою рiзних технiк евiсцероенуклеацiI та формування опорно-ру-хово! кукси з застосуванням iмплантатiв з аллохряща та полiметилметакрилату. Встановлено, що застосу-вання розроблено! технки евiсцероенуклеацiI з використанням вкладишу з полiметилметакрилату, ново! технiки гемостазу сприяе пiдвищенню рухливостi опорно-рухово! кукси, покращенню результатiв очного протезування та зменшенню кiлькостi пiсляоперацiйних ускладнень при порiвняннi з класичною евюцерое-нуклеацieю та iмплантацieю аллохряща.
Ключовi слова: евюцероенуклеа^я, опорно-рухова кукса, очний протез.
УДК 617.731-089.87- 089.28
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПОДВИЖНОСТИ ОПОРНО-ДВИГАТЕЛЬНОЙ КУЛЬТИ И ГЛАЗНОГО ПРОТЕЗА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТЕХНИКИ ЭВИСЦЕРОЭНУКЛЕАЦИИ
Симчук И. В.
Резюме. В работе представлены результаты хирургического лечения и глазного протезирования 93 пациентов после удаления глазного яблока с помощью разных техник эвисцероэнуклеации, формирования опорно-двигательной культи с применением имплантатов из аллохряща и полиметилметакрила-та. Установлено, что применение разработанной техники эвисцероэнуклеации, новой техники гемостаза способствует повышению подвижности опорно-двигательной культи, улучшению результатов глазного протезирования и уменьшению количества послеоперационных осложнений в сравнении с классической эвисцероэнуклеацией и имплантацией аллохряща.
Ключевые слова: эвисцероэнуклеация, опорно-двигательная культя, глазной протез.
UDC 617.731-089.87- 089.28
COMPARATIVE ANALYSIS OF STUMP AND OCULAR PROSTHESIS MOTILITY AFTER EVISCEROENUCLEATION
Simchuk I. V.
Abstract. Despite the modern achievements of Medicine severe pathological eye condition requires radical surgery — removal of the eye. In this situation the task of ophthalmologist is to create conditions for ocular prosthesis. The most sparing technique of eye removing is evisceroenucleation. The problems in carrying out evisceroenucleation are the formation of hemostasis after intersection the retrobulbar neurovascular bundle, low level of the transfer of movements on the prosthesis.
The purpose of the study: to compare the results of surgical treatment and ocular prosthetics after application of new technique evisceroenucleation and forming of support-mobile stump using a spherical polymethylmethacrylate implant, new technique of forming hemostasis with titanic clips.
Objects and methods: clinical and functional results of surgical treatment were analyzed in 93 patients who underwent the removal of the eyeball. 38 patients of control group were operated with the classical evisceroenucleation technique and inserting of cartilage implants (Vasileva S., Gorgiladze T., 1986). 55 patients of basic group underwent the improved evisceroenucleation and forming support-mobile stump technique saving cornea and using a spherical polymethylmethacrylate implant and the new technique of hemostasis with titanic clips. In the basic group there were two subgroups: in the first subgroup (32 patients) the cornea of the supportmotor stump was coated with conjunctiva, in the second subgroup (23 patients) the cornea was opened at the surface of the support-motor stump. Ocular prosthetics was performed with an ocular prosthesis in the control group and the first subgroup of the basic group, the cosmetic contact lens - in the second subgroup.
Results and discussion: the time of follow up ranged from 3 month to 7 years (mean 2.18 years). The frequency of bleeding during operation and postoperative retrobulbar hematoma was higher in the control group, but the difference was not statistically significant. The total complication rate at 1 month after surgery was higher in the control group (36.8%), than in first (15.6%) and second (8.7%) subgroups of basic group (p<0,01). The supportmotor stump motility was better in patients of basic group (for 14% —in the first subgroup, for 22.5% — in the second subgroup) than in the control (p<0,001). The prosthetic motility was higher at 14% (p<0,01) in patients of basic group used the cosmetic shell and significantly higher at 91% (p<0,001) in patients used the cosmetic contact lenses than in control group. Long term results study showed that all indicators remained at the previous level in both groups.
Conclusion: the proposed surgical technique is more effective, as it reduces the incidence of bleeding and other complications, increases the motility of the support-motor stump and a prosthetic eye, which improves cosmetic results and social adaptation of patients by removing eyeball in comparison with classical evisceroenucleation.
Keywords: evisceroenucleation, supporting-motor stump, eye prosthesis.
Рецензент — проф. Безкоровайна I. М.
Стаття надшшла 09.10.2016 року
