CC BY
34
© Риков С. О., ^мчук I. В. УДК 617.731-089.87-089.28 1Риков С. О., 2С'мчукI. В.
В1ДДАЛЕН1 РЕЗУЛЬТАТИ ФОРМУВАННЯ
ОПОРНО-РУХОВОТ КУКСИ ТА ОЧНОГО ПРОТЕЗУВАННЯ
ПРИ ЕВЮЦЕРОЕНУКЛЕАЦЙ"
1Нацюнальна медична академiя пюлядипломно'Г освiти iменi П. Л. Шупика (м. КиГв) 2КиГвська мiська клiнiчна офтальмологiчна лiкарня «Центр м1крох1рурпГ ока» (м. КиГв)
Виконане досл1дження е фрагментом комплексно! науково-дослщно! роботи кафедри офтальмологи Нацюнально! медично! академИ !мен1 П. Л. Шупика «Кл1н1чне та експериментальне обфунту-вання д1агностики, л1кування та проф1лактики реф-ракц1йних, дистроф1чних, травматичних I запальних захворювань органа зору», № державно! реестрац1! 011611002821.
Вступ. Важк1 захворювання ока, як супроводжу-ються вираженим запальним процесом, больовим синдромом, створюють косметичний дефект при вщсутност зорових функц1й та перспективи !х вщ-новлення, зумовлюють необх1дн1сть х1рург1чного л1-кування з видаленням очного яблука. Втрата ока е важкою ф1зичною та психолопчною травмою для па-ц1ента. Задача офтальмолога в цих обставинах - за-безпечити ефективну медико-соц1альну реабт1та-ц1ю, яка полягае у створены умов для ефективного косметичного протезування. Найкращ1 результати очного протезування досягаються при створенн1 об'емно! I рухливо! опорно-рухово! кукси (ОРК) [1,8]. Одн1ею 1з щадних техн1к видалення ока, яка забезпе-чуе формування ОРК з високим р1внем рухливост1, е евюцероенуклеац1я (ЕЕ) [1,5,8].
Але при проведены ЕЕ юнуе ряд проблем. Од-н1ею з них е виникнення геморапчних ускладнень. Ефективн1сть гемостазу пюля невротом1! впливае на тривалють оперативного втручання, частоту появи ретробульбарно! гематоми, швидк1сть в1дновлення рухливост1 ОРК пюля операцп [6].
1ншою проблемою, яка впливае на результат л1-кування, е низька рухлив1сть очного протеза, яка складае в середньому близько 33% вщ рухливост1 парного ока [12]. Вщом1 способи пщвищення рух-ливост1 очного протезу (застосування штифт1в, маг-н1тних технолог1й) е високо затратними методами, мають велику ктькють ускладнень I створюють об-меження для пац1ент1в при Ыших видах обстеження та л1кування [4,11].
Кр1м того, важливим фактором, який впливае на результат очного протезування, е розрахунок оптимального розм1ру 1мплантату для формування ОРК. Великий за розм1рами вкладиш викликае натяг тканин ОРК, що пог1ршуе процеси загоення I спри-яе розвитку оголення 1мплантату. При використан-н1 малого за розм1рами вкладишу формуеться ОРК
недостатнього об'ему, що потребуе застосування об'емного очного протезу для зам1щення дефщиту тканин орбгги I зумовлюе розвиток анофтальм1чного синдрому [9,10].
Вивчення проблем та ускладнень при видаленн очного яблука I подальшому очному протезуванн показало необх1дн1сть пошуку удосконалень технки ЕЕ, способу формування ОРК, технки гемостазу при ЕЕ та способ1в очного протезування [1,5,6,7].
Мета дослiдження: проанал1зувати в1ддален1 результати х1рург1чного л1кування та очного протезування пац1ент1в п1сля проведення евюцероенукле-ац1!.
Об'ект i методи дослiдження. Група спостере-ження включала 131 пац1ента, яким було проведено х1рурпчне л1кування з видаленням очного яблука та первинною 1мплантац1ею вкладишмв з пол1метилме-такртату (ПММА) або аллохряща у КМКОЛ «Центр м1крох1рурп! ока» у 2004-2015 рр. З них чоловшв -98, ж1нок - 33, у вЦ в1д 17 до 84 роюв (середн1й в1к - 46 роюв). Причиною видалення ока були наслщки проникаючого поранення (62 хворих), наслщки кон-туз!! (13 хворих), термшальна глаукома (42 хворих), хроычний увегг (14 хворих).
Комплекс доогмджень включав: в1зометр1ю, б1ом1-кроскоп1ю, офтальмоскоп^, к1нетичну периметр1ю, тонометр1ю, ехоб1ометр1ю, ультразвукове скануван-ня, екзофтальмометр1ю, вим1рювання ширини та довжини очно! щ1лини, оцшку глибини орб1то-паль-пебрально! борозни (Шиф Л.В., 1981), досл1дження рухливост1 очних яблук, ОРК та очного протезу за до-помогою периметра Ферстера, оц1нку якост1 життя за допомогою анкетування. Статистичну обробку отриманих результат1в проводили з використанням метод1в вар1ац1йно! статистики. Отриман1 дан1 оц1-нювали з обчисленням критерю Ст'юдента (1:). Роз-раховували середню арифметичну величину (М), стандартне в1дхилення (ст), стандартну помилку се-редн1х (т), показник достов1рност1 в1дм1нностей (р).
В залежност1 в1д техн1ки ЕЕ, матер1алу 1мпланта-та, техн1ки гемостазу було видтено 2 групи пац1ен-т1в: основна група (ОГ) включала 93 пац1енти, група пор1вняння (ГП) - 38 пац1ент1в. Пац1ентам ОГ видалення очного яблука проводили за допомогою вдо-сконалено! ЕЕ (Патент Укра!ни на винах1д № 98988 вщ 10.07.2012), ново! техн1ки гемостазу (Патент
Укра1ни на корисну модель № 79609 вщ 25.04.2013) та з iMn-лантащею сферичного вклади-ша з ПММА. ОГ була роздтена на 2 пщгрупи, в залежностi вiд технки формування ОРК та способу очного протезуван-ня. Вибiр способу формування ОРК у пащенпв ОГ проводився з урахуванням стану хворого ока: вщсутнють виражено! субатрофiI, рубцiв рогiвки дозволяли формувати ОРК з вщ-критою рогiвкою. У ГП пацiен-там була проведена класична ЕЕ з iмплантацiею аллохряща, глибокою тампонадою орбгги в якостi гемостазу (Васильева С.Ф., Горпладзе Т.У., Грачов Н.Н., 1986) [1]. Мiж до^джуваними групами не було iстотних вщмшностей за вiковими, гендерними критерiями та структурою патологи. Характеристика доотджуваних груп представлена у таблиц 1.
Техшки операцГГ
1. Вдосконалена техшка ЕЕ (I пiдгрупа ОГ) включала наступш етапи: ретробульбарна анес-тезiя (РБА), розрiз кон'юнктиви i теноново! оболон-ки концентрично вздовж лiмбу та !х вiдсепаровка на 6 мм вщ лiмбу, дугоподiбний розрiз склери на 2/3 окружностi на вщстаы 4 мм вiд лiмба, евiсцерацiя, дугоподiбний розрiз склери у задньому полюс на-вколо диску зорового нерву на вщстаы 2-3 мм вщ нього. Накладання капроново! лiгатури або тита-ново! клтси на ретробульбарний вiдцiл зорового нерва i невротомiя дистальнiше мiсця накладання Ti-гатури/клiпси через розрiз в задньому полюс склери. 1мплантащя вкладиша з ПММА дiаметром 14-22 мм у порожнину склери. Вузловi шви на склераль-ний розрiз, скарифiкацiя епiтелiю рогiвки. Кисетний шов на кон'юнктиву i тенонову оболонку з покриттям рогiвки. Пiдбiр шдивщуального одностiнного очного протезу через 2 тижн пiсля операцп.
2. Вдосконалена техшка ЕЕ з формуванням ОРК з вщкритою ропвкою для протезування косметичною контактною лiнзою (II пщгрупа ОГ). Розрiз кон'юнктиви вздовж лiмбу на 2/3 довжи-ни окружност i вiдсепаровка кон'юнктиви i теноново! оболонки вщ епiсклери в трьох квадрантах, окрiм нижнього. Подалыш етапи операцп виконувались як при вдосконаленм технiцi ЕЕ (п. 1.) до етапу накладання ш^в на кон'юнктиву та тенонову оболонку. Скарифка^я еттелто виключена при формуванн поверхнi ОРК з вiдкритою ропвкою для можливос-тi очного протезування за допомогою косметич-но! контактно! лшзи. Фiксацiя кон'юнктиви навколо лiмбу вузловими швами з прошиванням епюклери. Пiдбiр косметично! контактно! лiнзи через 2-4 тижн пiсля операцп.
3. Техшка ЕЕ з формуванням ОРК за допомогою аллохряща полягала в проведены наступ-них етатв: РБА, розрiз кон'юнктиви вздовж лiмбу i вiдсепаровка !! до екватора, шов-тримач на зовнш-нiй прямий м'яз, рота^я очного яблука досередини,
Таблиця 1.
Розподш хворих дослщжуваних груп в залежност1 в1д техн1ки ЕЕ, способу формування ОРК, техшки гемостазу та виду очного протезування
Основна група Група порiвняння
1 пщгрупа II пщгрупа
Ктьюсть пацiентiв 70 23 38
Технiка ЕЕ Вдосконалена ЕЕ Вдосконалена ЕЕ Класична ЕЕ
Спосiб формування ОРК З покриттям ропвки З вщкритою ропвкою З видаленням ропвки
Матерiал вкладишу ПММА ПММА Аллохрящ
Техшка гемостазу Капронова л^атура або титанова клтса Титанова клтса Глибока тампонада
Вид очного протезу Одностшний очний протез Косметична контактна лшза Одностшний очний протез
невротомия, глибока тампонада орбгги, розрiз склери вздовж лiмба з висченням рогiвки, евiсцерацiя, видалення заднього полюсу склери навколо диску зорового нерву, iмплантацiя та фкса^я до склери пщготовленого хрящового аллоiмплантата, кисетний шов на тенонову оболонку та кон'юнктиву. Пщ-бiр шдивщуального очного протезу через 2 тижн пюля операцiI.
Розрахунок розмiру iмплантату проводили за модифiкованою формулою, яка враховуе розмiри парного ока та товщину тканин на переднiй поверх-нi iмплантату (Ю.А. Чеглаков, А.Ц. Лясковик, 1997) [10].
При проведены вдосконалено! ЕЕ i формування ОРК з покриттям ропвки (I пщгрупа ОГ) формула розрахунку розмiру iмплантату була: й = - (а + Ь + с + с1), де й - дiаметр iмплантата,
- передньо-заднм розмiр парного здорового ока в мм,
а - товщина рогiвки (« 0,5 мм), Ь - товщина кон'юнктиви (« 0,5 мм), с - товщина теноново! капсули (« 0,5 мм), С - товщина майбутнього косметичного протезу (« 3мм).
Укорочена формула розрахунку з урахуванням товщини тканин та очного протезу виглядае: й = - 4,5.
При проведены вдосконалено! ЕЕ i формування ОРК з вщкритою ропвкою для застосування косметично! контактно! лшзи в якост очного протезу (II пщгрупа ОГ) формула розрахунку розмiру iмпланта-ту була такою:
й = - (а + Ь + с), де й - дiаметр iмплантата,
- передньо-заднм розмiр парного здорового ока в мм,
а - товщина ропвки (« 0,5 мм), Ь - товщина склери у задньому полюс (« 0,5 мм), с - товщина майбутнього косметичного протезу (« 1 мм - для косметично! м'яко! контактно! лшзи).
Укорочена формула з урахуванням вщомих величин була: й = - 2.
Анкета оцшки якостi життя мiстила 4 запитання, як стосувалися задоволеностi результатом очного
протезування, пом1тност1 очного протезу для оточуючих, труднощ1в у використанн1 очного протезу, дискомфорту вщ нос1ння очного протезу. Вщповщ на запитання оц1нювали за п'ятибальною шкалою, п1сля чого виводили су-марну середню оц1нку якост1 життя.
Результати дослiджень та 'Гх обговорен-ня. При виконанн1 оперативних втручань та у ранньому пюляоперацмному перюд1 (протягом 1-го м1сяця пюля операцИ) було заф1ксовано ряд ускладнень, як представлен! у таблицi 2. Частота геморапчних ускладнень у основый груп1 була нижче у ОГ (на 16,5% у I пщгруп1, на 23,7% у II пщгруп1), н!ж у ГП (р<0,05). Частота загально! к1лькост1 1нтраоперац1йних та ранн1х пюляопера-ц1йних ускладнень також була нижче на 22,5% у I пщгруп1 (14,3%) I на 28,1% - у II пщгруп1 (8,7%) ОГ, н1ж у ГП (36,8%) (р<0,05).
Ефективн1сть техн1ки ЕЕ, способу формуван-ня ОРК та очного протезування оц1нювали через 1, 3, 6 мюяц1в п1сля операци та в подальшому 1 раз на 6 мюяц1в за наступними кл1н1чними та косметичними критер1ями: 1) форма ОРК, 2) вистояння ОРК, 3) вистояння очного протезу, 4) ширина очно! щтини, 5) стан рельефу верх-ньо! орб1то-пальпебрально! борозни, 6) сумар-на рухлив1сть ОРК (по чотирьох мерид1анах), 7) сумарна рухливють очного протезу (по чотирьох мерид1анах), 8) коеф1ц1ент передач! рух1в на протез, 9) кут дев1ац1! протезу.
Результати досл1дження якостей ОРК пюля ЕЕ та косметичних критерпв протезування па-ц1ент1в досл1джуваних груп через 1 мюяць п1сля операц1! наведен! у таблицi 3.
Форму ОРК оцшювали як плоску, випуклу або втягнуту. Випукла форма ОРК вважаеться най-кращим результатом пластично! операци. Через
I мюяць пюля операци втягнуто! форми ОРК не було виявлено серед пац1ент1в дослщжуваних груп. Випуклою форма ОРК була у бтьшо! част-ки пац1ент1в ОГ: на 55,9% у I пщгруп1 ОГ (92,9% пац1ент1в), на 63% у II пщгруп1 ОГ (100% пац1ен-т1в), н1ж у ГП (37% пац1ент1в) (р<0,05).
Рельеф верхньо! орб1то-пальпебрально! борозни п1сля п1дбору очного протезу через 1 мюяць пюля ЕЕ був симетричним до рельефу пальпебрально! складки на боц1 парного ока у переважно! б1льшост1 пац1ент1в дослщжуваних груп. Поглиблення легкого ступеню було виявлено у меншо! частки пац1ент1в ОГ (8,6% у I пщ-груп1, 13% у II пщгруп1), н1ж у ГП (39% пац1ент1в) (р<0,05).
Показники вистояння ОРК за даними екзо-фтальмометр1! у ОГ були бтьшими: на 26,6% у
II пщгруп1 (15,83+0,25) та на 10,7% у I пщгруп1 (13,84+0,15), н1жу ГП (12,5+0,16) Такий результат св1дчить про те, що для отримання косметич-ного ефекту у пац1ент1в ОГ можна буде використати очний протез меншо! товщини I, вщповщно, меншо! маси, що сприятиме покращенню результат1в очного протезування I зменшенню ризику розвитку анофтальм1чного синдрому у вигляд1 лагофтальму, запад1ння очного протезу та його низько! рухливост1.
Таблиця 2.
Частота штраоперацшних та раншх п1сляоперац1йних ускладнень при видаленн1 очного яблука, абс. ч. (%)
Ускладнення ОГ ГП
I пщгрупа II пщгрупа
Ытраоперацмна кровотеча 2(2,9) 3 (7,9)
Ретробульбарна гематома пюля РБА 1 (1,4) 1 (2,6)
Ретробульбарна гематома пюляоперацмна 2(2,9) -* 5 (13,2)
Вс1 гемораг1чн1 ускладнення 5 (7,2)* -* 9 (23,7)
Хемоз кон'юнктиви 1 (1,4) 4 (10,5)
Оголення 1мплантату 1 (2,6)
Часткове розходження, прор1зування шв1в кон'юнктиви 4 (5,7) 2 (8,7)
Всього 10 (14,3)* 2(8,7)* 14 (36,8)
Примпжа. * - р<0,05 при сглвставлены з групою пор1вняння.
Таблиця 3.
Характеристика клш1чних та косметичних критерГГв очного протезування досл1джуваних груп через 1 мюяць шсля ЕЕ (М+т)
Показник Основна група ГП
I пщгрупа II пщгрупа
Вистояння ОРК, мм 13,84+0,15* 15,83+0,25*6 12,5+0,16
Вистояння очного протезу, мм 16,71+0,1* 15,9+0,246 16,03+0,16
Асиметр1я вистояння очного протезу 1 парного ока, мм 0,44+0,07* 0,7+0,15 1,03+0,13
Ширина очно! щтини, мм 10,64+0,12 10,35+0,21 10,34+0,2
Асиметр1я ширини очно'щтини з пар-ним оком, мм 0,42±0,1 0,43+0,11 0,45+0,1
Кут дев1аци протезу, градуси 2,14+0,63 3,91+1,73 3,16+1,3
Сумарна рухливють ОРК, градуси 160,6+1,11* 174+1,7*6 142+1,25
Сумарна рухливють очного протезу, градуси 102,2+1,22* 165+1,7*6 86,2+0,97
Коефщ1ент переда-ч1 рух1в на протез, вщсотки 63,69+0,66* 94,8+0,4*6 60,8+0,75
Частка рухливост1 очного протезу вщ рухливост1 парного ока, % 55,84+0,66* 91,71+0,79*6 47,39+0,55
Примпжа: * - р<0,05 при сп1вставленн1 з групою пор1вняння, 6 - р<0,05 при сп1вставленн1 з I пщгрупою ОГ.
Сумарна рухливють ОРК через 1 мюяць пюля ЕЕ у II пщгруп1 ОГ була вище на 22,5% (174+1,6е), у I пщ-груп1 - на 12,7% (160,6+1,11е), н1ж у ГП (142±1,24е) (р<0,05). Сумарна рухливють очного протезу була бтьшою на 91,5% у II пщгруп1 ОГ (165±1,7е), на 18,6% у I пщгруп1 ОГ (102,2±1,22е), н1ж у ГП (86,2±0,97е)
Рис. 2. Зовшшшй вигляд пацieнта II шдгрупи ОГ пiсля ЕЕ лiвого ока та очного протезування косметичною контактною лiнзою (погляд праворуч).
яння ОРК та очного протезу, сумарна рухливють ОРК та очного протезу, коефщент передачi рухiв на протез) зберкалися на попередньому рiвнi, а виявлен незначнi коливання знаходились у межах середньо! похибки середньо! арифметично! (табл. 4, 5). У груп порiвняння протягом перiоду спостереження зменшилися показники екзофтальмометрi! ОРК з 12,5+0,16 мм через 1 мiсяць пюля ЕЕ до 12,05+0,2 мм у в^аленому перiодi (р>0,05), що може свщчи-ти при часткову резорбцю хрящового iмплантату. Крiм того, у ГП знизилася сумарна рухливють ОРК на 4,2% (з 142±1,25е до 136±1,8е) (р<0,05), що також ймовiрно пов'язано з частковою резорбцieю iмп-лантату та зменшенням розмiрiв ОРК. Але вказан змiни не призвели до попршення результатiв очного протезування у ГП i показники сумарно! рухливостi очного протезу, коефiцieнту передачi рухiв на про-
Таблиця 4.
Характеристика косметичних показник1в протезування пац1ент1в досл1джуваних груп у в1ддаленому перюд1 спостережень (М±т)
Рис. 1. Зовшшшй вигляд патента II пiдгрупи ОГ шсля ЕЕ лiвого ока та очного протезування косметичною контактною лшзою (погляд прямо).
(р<0,05). При застосуванн для очного протезування Ыдивщуального одностiнного очного протезу у I пщгруп ОГ та ГП коефщент передачi рухiв з ОРК на протез мав близью значення (63,69+0,66% та 60,8±0,75% вщповщно), але у I пщгруп ОГ коефщ-ент передачi рухiв на протез був вище на 4,7%, нiж у ГП (р<0,05). Використання для очного протезування косметично! контактно! лiнзи (II пщгрупа ОГ) сприя-ло пщвищенню коефiцieнта передачi рухiв на протез до 94,8±0,4% (р<0,05).
Зовнiшнiй вигляд пацieнта II пiдгрупи ОГ пюля очного протезування за допомогою косметично! контактно! лЫзи представлений на рисунку 1 (погляд прямо) та рисунку 2 (погляд праворуч).
Ввален результати простежен у 85 хворих тер-мшом вiд 6 мюя^в до 7 рокiв, середнiй термЫ спостереження - 2 роки (табл. 4).
При проведены вдосконалено! ЕЕ сформована ОРК у вщдаленому перiодi бть-шi розмiри: за результатами екзо-фтальмометрi! вистояння ОРК у орбт було бтьше на 31,6% у II пщгрут ОГ (15,86±0,27 мм), на 14,8% - у I пщ-груп ОГ (13,83±0,19 мм), нiж у ГП (12,05±0,2 мм) (р<0,05).
Западання верхньо! орбгго-пальпебрально! борозни на боц очного протезу було вщсутне у бiльшо! частини пацieнтiв ОГ (у I пщ-групi - 40 (95,2%) пащен^в, у II пщ-групi - 18 (85,7%) па^ен^в), нiж у ГП - 12 (54,5%) па^ен^в (р<0,05).
Сумарна рухливють ОРК у вщдаленому перiодi спостережень була вищою на 15,4% у I пщгруп ОГ (156,9±2,0е) i на 27,9% у II пiдгрупi ОГ (174 ±1,7е), нiж у ГП (136±1,8е). Сумарна рухливiсть очного протезу також була бтьшою на 18,9% у I пщгрут (101,9±1,39е), на 92,3% у II пщгруп (164,8±1,8) ОГ, ыж у ГП (85,7±1,4е).
Спiвставлення кгмычних та косметичних критерi!в л^вання та очного протезування через 1 мюяць пiсля ЕЕ та у в^аленому перiодi в основнiй груп показало, що всi показники (ширина очно! щтини на боЦ протезу, кут Примпжа: * - р<0,05 при сп1вставленн1 з групою пор1вняння, девiацi! протезу, форма ОРК, висто- е - р<0,05 при сп1вставленн1 з I п1дгрупою ОГ.
Показник ОГ ГП (22 ока)
I пщгрупа (21 око) II п1дгрупа (21 око)
Середшй термш спостереження, роки 2,21±0,24 2,26±0,3 2,02±0,3
Вистояння ОРК в орбт, мм 13,83±0,19* 15,86±0,27* 12,05±0,2
Вистояння очного протезу, мм 16,8±0,14* 15,95±0,26е 15,73±0,26
Асиметр1я вистояння очного протезу 1 парного ока, мм 0,55±0,09 * 0,71 ±0,16 * 1,45±0,21
Ширина очно! щтини, мм 10,74±0,17 10,4±0,22 10,5±0,23
Асиметр1я ширини очно! щтини з парним оком, мм 0,31±0,1 0,43±0,11 0,45±0,13
Кут дев1ацп протезу, градуси 1,43±1,0 4,29±1,88 4,09±1,8
Сумарна рухливють ОРК, градуси 156,9±2,0* 174±1,7*е 136±1,8
Сумарна рухливють очного протезу, градуси 101,9±1,39* 164,8±1,8*е 85,7±1,4
Коеф1ц1ент передач! рух1в на протез, вщсотки 64,35±0,7* 94,7±0,45*е 60,4±1,0
Частка рухливост1 очного протезу вщ рухливост1 парного ока, % 55,3±0,67* 91,44±0,83*е 46,99±0,68
тез, ширини очно! щтини, вистояння очного протезу не мали достов1рно! р1зниц1 через 1 м1сяць п1сля ЕЕ та у в1ддален1 терм1ни.
Анал1з п1зн1х п1сляоперац1йних ускладнень у вщ-даленому пер1од1 спостережень представлений у таблиц 5.
Частота оголення 1мплантату була однаковою у
I пщгруп ОГ (4,8%) та ГП (4,5%), в той час коли у
II пщгруп ОГ випадюв оголення 1мплантату не було (р>0,05). Даний факт може бути пов'язаний з вико-ристанням в якост1 протезу косметично! контактно! л1нзи I вщсутнютю тиску на тканини передньо! по-верхн1 ОРК з боку очного протезу у II пщгрут на вщ-м1ну в1д 1нших груп.
Кон'юнктивгг в1д нос1ння очного протезу, який зустр1чали у пац1ент1в доогмджуваних груп (7,1% па-ц1ент1в - у I пщгруп ОГ, 13,6% - у ГП, р>0,05), було успшно прол1ковано консервативними методами та/або замшою очного протезу. Ероз1ю рог1вки опорно! кукси спостер1гали у двох пац1ент1в (9,5%) II пщгрупи ОГ (р>0,05) у терм1ни 4-6 мюяц1в п1сля операц1!, що супроводжувалось скаргами на р1з1 та слизово-гн1йн1 вид1лення на боц1 протезованого ока, на фон1 м1сцево! терап1! ерозп еп1тел1зувалися. Больовий синдром на боц1 очного протезу, що зу-стр1чали у 2,4% пац1ент1в I пщгрупи ОГ I 9,1% пац1ен-т1в ГП, виникав на фон1 захворювання ЛОР-орган1в
I проходив п1сля проведення мюцево! протизапаль-но! терап1!. Загальна ктькють п1зн1х пюляоперацм-них ускладнень була нижче у I пщгруп ОГ на 24,2% (16,7%), а у II пщгруп ОГ - на 31,4% (9,5%), н1ж у ГП (40,9%) (р<0,05).
Пор1вняння результат1в анкетування пац1ент1в досл1джуваних груп щодо якост1 життя п1сля вида-лення очного яблука та проведення очного протезу-вання представлен! в таблиц 6.
Як видно з таблиц 6, суб'ективна оц1нка патентами труднощ1в при користуванн1 очним протезом та дискомфортних вщчутпв в1д носшня очного протезу складала в середньому 4 бали I не мала достов1рних вщмЫностей у досл1джуваних групах (р>0,05). За-доволен1сть результатом очного протезуван-ня була вище на 10% у I пщгруп та на 12% у II пщгруп1 ОГ, н1ж у ГП (р<0,05). Оц1нка пом1тност1 очного протезу для оточуючих виявила кращий результат у I пщгруп (на 26%) та II пщгруп1 (на 32%), н1ж у ГП (р<0,05). Середня сумарна оцн ка якост1 життя також була вищою у I (на 8%) та
II (на 10%) пщгруп ОГ, н1ж у груп1 пор1вняння (р<0,05).
Висновки
1. Застосування вдосконалено! техн1ки евю-цероенуклеац1! та способу формування ОРК з1 збереженням ропвки з застосуванням сферичного 1мплантату з ПММА при видаленн1 очного яблука сприяе покращенню умов для косметич-ного протезування при пор1внянн1 з класичною ев1сцероенуклеац1ею: сформована опорно-рухова кукса у пац1ент1в основно! групи мала випуклу поверхню у бтьшо! частини пац1ент1в (на 55,9% у першм п1дгруп1, на 63% у друпй п1дгруп1), б1льш1 розм1ри за даними екзофталь-мометр1! (на 26,6% у II пщгруп1 та на 10,7% у I
Таблиця 5.
Частота шзтх шсляоперацшних ускладнень при ЕЕ у хворих дослщжуваних груп у вщдаленому пер1од1 спостережень, абс. ч. (%)
Ускладнення ОГ ГП (22 ока)
I пщгрупа (42 ока) II пщгрупа (21 око)
Птоз 1 (2,4)
Лагофтальм 2 (9,1)
Вщторгнення 1мплантату 1 (4,5)
Оголення 1мплантату 2(4,8) 1 (4,5)
Кон'юнктив1т 3 (7,1) 3 (13,7)
Больовий синдром 1 (2,4) 2 (9,1)
Ерозивн1 процеси 2(9,5)
Всього 7 (16,7) * 2(9,5)* 9 (40,9)
Примпжа. * - р<0,05 у поршняннл з контрольною групою.
пщгруп1), та вищ1 показники сумарно! рухливост1 (на 22,5% у II пщгруп1, на 12,7% - у I пщгруп1), н1ж у груп1 пор1вняння (р<0,05).
2. Використання косметично! контактно! лшзи в якост1 очного протезу при проведены евюцерое-нуклеац1!, яке можливе за умови в1дсутност1 рубц1в, витончення, деформац1! рог1вки та виражено! суба-троф1! очного яблука, забезпечуе висок показники сумарно! рухливост1 очного протезу (165+1,7е) та коеф1ц1енту передач! рух!в на протез (94,8+0,4%) у II пщгруп основно! групи при ствставлены з I пщ-групою основно! групи (102,2+1,22е ! 63,69+0,66% вщповщно) та групою пор!вняння (86,2+0,97е ! 60,8+0,75% вщповщно) (р<0,05), в яких для очного протезування використовували очний протез.
3. Анал1з ускладнень протягом всього перюду спостережень виявив, що застосування вдоско-
Таблиця 6.
Пор1вняльна характеристика оц1нки якост1 життя пац1ент1в досл1джуваних груп п1сля ЕЕ та очного протезування, бали (М±т)
Аспект якост1 життя ОГ ГП
I пщгрупа II пщгрупа
Задоволенють результатом очного протезування 4,06+0,08* 4,13+0,1* 3,68+0,12
Пом1тн1сть протезу для оточуючих 3,81+0,06* 4,0+0,06 * 3,03+0,09
Труднощ1 при користуванш очним протезом 4,1+0,08 4,13+0,01 4,18+0,09
Дискомфортш вщчуття вщ використання очного протезу 4,09+0,06 4,13+0,07 3,95+0,14
Середня сумарна оцшка 4,01+0,03* 4,1+0,05* 3,71+0,06
Примпжа. * - р<0,05 при сп1вставленн1 з групою пор1вняння.
наленоÏ технки евicцероенуклеацiÏ з iмплантацieю вкладиша з ПMMA та новоÏ теxнiки гемостазу ^ри-яе зменшенню чаcтоти геморапчних уcкладнень (на 16,5% у I пщгрут, на 23,7% у II пщгруп OГ), ча^ тоти штраоперацмних та раннix пicляоперацiйниx уcкладнень (на 22,5% у I пщгрут, на 28,1% у II пщ-груп OГ), чаcтоти пiзнix пicляоперацiйниx усклад-нень (на 24,2% у I пщгрут, на 31,4% - у II пщгруп OГ) при порiвняннi з клаcичною евicцероенуклеацiю (p<0,05).
4. Oцiнка результатiв xiрургiчного лiкування та очного протезування пащенпв у в^аленому перю-дi cпоcтережень показала, що заcтоcування вдо^о-наленоÏ теxнiки евюцероенуклеацп, cпоcобу форму-вання OPK зi збереженням рогiвки та iмплантацiею
вкладишу з ПММА пiдвищуе ефективнiсть меди-ко-соцiально! реабiлiтацi! пацiентiв при видаленн очного яблука, забезпечуе стабiльний результат та зниження рiвня ускладнень протягом всього перюду спостережень.
Перспективи подальших дослiджень. Плану-еться подальше спостереження та вивчення резуль-татiв хiрургiчного лiкування i очного протезування при видаленн очного яблука з метою пошуку най-бiльш ефективних оперативних технк та розробки диференцiйованого тдходу при виборi хiрургiчно! тактики, iмплантатiв для формування опорно-рухо-во! кукси для покращення медико-со^ально! реаб^ лтаци пацiентiв з важкою офтальмопатологiею.
Лiтepaтypa
1. Bаcильева C.Ф. Cпоcоб энуклеации c образованием подвижной оcновы для протеза I ^Ф. Bаcильева, Т.У. Горгиладзе, H.H. Грачев II Oфтальмологичеcкий журнал. — 1986. — № 1. — C. 61-62.
2. Иволгина ^B. Ocобенноcти применения различных имплантатов при формировании опорно-двигательной культи по^е энуклеации I ^B. Иволгина II Bеcтник ТГУ. - 2015. - Т. 20. - Bbm. 3. - C. 577-579.
3. ^а^овид ТА. Глазной травматизм в ^временных уcловияx. Oказание ургентной помощи в Украине I Т.А. ^а^овид II Mатериалы научно-практичеcкой конференции офтальмологов Чернигов^ой, Kиевcкой и других областей. - Чернигов, 2013. - C.40-44.
4. Линник Л.Ф. Технологии повышения подвижноcти глазного протеза при операциях удаления глаза I Л.Ф. Линник, П.Ю. Чеглаков II Oфтальмоxирургия. - 2003. — № 3. — C. 38-41.
5. Mалецкий А.П. Применение полимерно-композиционного материала при формировании опорно-двигательной культы по^е эви^ерации глаза I А.П. Mалецкий, B.^ Дубкова, O.^ Maевcкая, H.M. Бигун II Oфтальмологичеcкий журнал. — 2013. — № 6. - C. 10.
6. Паcечникова H.B. Применение вьюокочастотной электроcварки мягких тканей при энуклеации глазного яблока по поводу увеальной меланомы I H.B. Паcечникова, B^. Науменко, А.П. Mалецкий [и др.] II Oфтальмологичеcкий журнал. — 2012. — № 4. — C. 44-46.
7. ^^ов^ий C.B. ^о^б коcметичеcкой реабилитации пациентов по^е тяжелой травмы глаза I C.B. Cоcновcкий, А.Н. Kуликов, Д.B. Шамрей II Тихоокеан^ий медицинcкий журнал. - 2014. — № 4. - C. 78-80.
8. Филатова И.А. Анофтальм. Патология и лечение I И.А. Филатова. - M.: ИП Чепанов, 2007. - 215 c.
9. Цурова ЛЖ Новое в выборе оптимального размера орбитального имплантата I ЛЖ Цурова, Е^. Mилюдин, ПЖ Зель-тер, H.B. ^нивец, H.B. Попов II Bеcтник OrY - 2015. — № 12 (187). — C. 273-276.
10. Чеглаков Ю.А. Формирование опорно-двигательной культи c имплантацией элаcтичного экcплантовкладыша при энуклеации I Ю.А. Чеглаков, А.Ц. Ля^овик II Oфтальмоxирургия. - 1997. — № 1. - C. 62-66.
11. Jordan D.R. Complications associated with pegging hydroxyapatite orbital implants I D.R. Jordan, S. Chan, L. Mawn [et al.] II Ophthalmology. — 1999. — Vol. 106. — P. 505-512.
12. Sigurdson H. Ocular implants and movements of the artificial eye I H. Sigurdson, T. Eysteinson, G.S. Eglisson. — Abstract book of 18th Meeting of ESOPRS. - Paris, 2000. - P. 170.
УДК: 617.731-089.87-089.28
В1ДДДЛЕШ PЕЗУЛЬTATИ ФOPMУВAННЯ OПOPНO-PУXOВOÏ КУКСИ TA O4HOTO ПPOTЕЗУВAННЯ ПPИ ЕВIСЦЕPOЕНУКЛЕAЦIÏ
Pиков С. O., &мчук I. В.
Peзюмe. Проаналiзовано результати xiрургiчного л^вання та очного протезування 131 патента пюля евюцероенуклеацп з первинним формуванням опорно-рухово'| ку^и у KMKOfl «Центр мiкроxiрургiÏ ока» за перюд 2004-2015 р. B оcновнiй груп (93 пацiенти) виконано вдоcконалену евюцероенуклеацю з iмплан-тацiею cферичного вкладишу з полiметилметакрилату та новою технкою гемоcтазу, у групi порiвняння (38 пащен^в) - клаcичну евicцероенуклеацiю з iмплантацiею аллохряща. Термiн cпоcтереження складав вiд 6 мicяцiв до 7 роюв. Bcтановлено, що заcтоcування вдо^оналень теxнiки евicцероенуклеацiÏ cприяе знижен-ню частоти геморагiчниx уcкладнень, загальноÏ частоти iнтраоперацiйниx, раннix та пiзнix пюляоперацмних уcкладнень, забезпечуе формування бiльшоÏ за об'емом опорно-рухово'| кукcи з вищими показниками рух-ливоcтi та ^рияе покращенню результатiв очного протезування, як зберiгаютьcя протягом вcього перiоду ^остереження, при порiвняннi з традицiйною евюцероенуклеащею з iмплантацiею аллохряща.
Ключовi ^ова: евicцероенуклеацiя, опорно-рухова кукcа, очний протез.
УДК 617.731-089.87- 089.28
OTДAЛЕННЫЕ PЕЗУЛЬTATЫ ФOPMИPOВAНИЯ OПOPНO-ДВИГATЕЛЬНOЙ КУЛЬTИ И ГЛAЗНOГO ПPOTЕЗИPOВAНИЯ ПPИ ЭВИСЦЕPOЭНУКЛЕAЦИИ
Pыков С. A., Симчук И. В.
Peзюмe. Проанализированы результаты xирургичеcкого лечения и глазного протезирования 131 пациента по^е эви^ероэнуклеации c первичным формированием опорно-двигательной культи в ^ШБ
«Центр микрохирургии глаза» за период 2004-2015 г В основной группе 93 пациентам выполнена усовершенствованная эвисцероэнуклеация с имплантацией сферичного вкладыша из полиметилметакрилата, в группе сравнения (38 пациентов) — классическая эвисцероэнуклеация с имплантацией аллохряща. Срок наблюдения составил от 6 месяцев до 7 лет. Установлено, что применение разработанной техники эвис-цероэнуклеации способствует снижению частоты геморрагических, ранних и поздних послеоперационных осложнений, обеспечивает формирование опорно-двигательной культи с более высокой подвижностью и большим объемом, улучшает результаты глазного протезирования в сравнении с традиционной эвисцеро-энуклеацией с имплантацией аллохряща.
Ключевые слова: эвисцероэнуклеация, опорно-двигательная культя, глазной протез.
UDC 617.731-089.87- 089.28
LONG-TERM RESULTS OF MOTOR-STUMP FORMING AND OCULAR PROSTHESIS AFTER EVISCEROE-NUCLEATION
Rykov S., Simchuk I.
Abstract. Despite the modern achievements of Medicine severe pathological eye condition requires radical surgery — removal of the eye. In this situation the task of ophthalmologist is to create conditions for ocular prosthesis. The most sparing technique of eye removing is evisceroenucleation. The problems in carrying out evisceroe-nucleation are the formation of hemostasis after intersection the retro bulbar neurovascular bundle, low level of the transfer of movements on the prosthesis.
The purpose of the study: to study the long-term results of surgical treatment and ocular prosthesis after application of evisceroenucleation.
Objects and methods: clinical and functional results of surgical treatment were analyzed in 131 patients who underwent the removal of the eyeball. 38 patients of control group were operated with the classical evisceroenucleation technique and inserting of cartilage implants (Vasileva S., Gorgiladze T., 1986). 93 patients of basic group underwent the improved evisceroenucleation and forming support-mobile stump technique using a spherical polymethylmethacrylate implant and saving the cornea, new technique of hemostasis with titanic clips. In the basic group there were two subgroups: in the first subgroup (70 patients) the cornea of the support-motor stump was coated with conjunctiva, in the second subgroup (23 patients) the cornea was opened at the surface of the support-motor stump. Ocular prosthetics was performed with an ocular prosthesis in the control group and the first subgroup of the basic group, the cosmetic contact lens - in the second subgroup.
Results and discussion: the time of follow-up ranged from 6 month to 7 years (mean 2 years). The frequency of hemorrhagic complications was higher in the control group (23.7%), than in the basic group (7.2% in the first subgroup). The total complication rate at 1 month after surgery was higher in the control group (36.8%), than in first (14.3%) and second (8.7%) subgroups of basic group (p<0,05). The support-motor stump motility was better in patients of basic group (for 12.7% — in the first subgroup, for 22.5% — in the second subgroup) than in the control (p<0.05). The prosthetic motility was higher at 18.6% (p<0.05) in patients at first subgroup of basic group used the cosmetic shell and significantly higher at 91.5% (p<0.05) in patients at second subgroup of basic group used the cosmetic contact lenses than in control group. Long term results study showed that all indicators (the shape and dimensions of support-motor stump, support-stump motility and prosthetic motility) remained at the previous level in both groups. The frequency of complications in the long-term follow-up was lower at the basic group (at 24.2% in the first subgroup, at 31.4% in the second subgroup) than in control group (p<0.05).
Conclusion. Proposed surgical technique reduces the frequency of hemorrhagic complications, common frequency of complications in early and long-term follow-up; increases the support-motor stump and prosthesis motility, improves cosmetic results of ocular prosthetics in patients of basic group.
Keywords: evisceroenucleation, support-motor stump, eye prosthesis.
Рецензент — проф. Безкоровайна I. М.
Стаття надшшла 11.12.2016 року
