Научная статья на тему 'Ефективність комбінації антигістамінних препаратів та блокатора лейкотрієнових рецепторів у лікуванні загострення полінозу з нападами бронхіальної астми'

Ефективність комбінації антигістамінних препаратів та блокатора лейкотрієнових рецепторів у лікуванні загострення полінозу з нападами бронхіальної астми Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
109
19
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПОЛіНОЗ / АЛЕРГОСПЕЦИФіЧНА іМУНОТЕРАПіЯ / ФУНКЦіЯ ЗОВНіШНЬОГО ДИХАННЯ / СПіРОМЕТРіЯ / БРОНХіАЛЬНА АСТМА / АНТИЛЕЙКОТРієНИ / POLLINOSIS / SPECIFIC IMMUNOTHERAPY / RESPIRATORY FUNCTION / SPIROMETRY / BRONCHIAL ASTHMA / ANTILEUKOTRIENES

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Дитятковська Є.М., Родкіна І.А., Євтушенко М.А., Грибанова Л.В., Бендецька Ю.В.

Эффективность комбинации антигистаминных препаратов и блокатора лейкотриеновых рецепторов в лечении обострения поллиноза с приступами бронхиальной астмы. Дитятковская Е.М., Родкина И.А., Евтушенко М.А., Грибанова Л.В., Бендецкая Ю.В., Романова А.А., Корецкая Е.В. Под нашим наблюдением находилось 60 больных поллинозом с клиническими проявлениями ринита, конъюнктивита, бронхиальной астмы в возрасте от 19 до 64 лет. Исследование проводилось в дизайне параллельных групп. Все пациенты были разделены на 2 клинические группы (основную и контрольную) в зависимости от схемы лечения. В основную группу включено 40 пациентов, которые получали комбинированный препарат Гленцет Эдванс по 1 таб. вечером в течение 1 мес. 20 пациентов, которые входили в контрольную группу, получали симптоматично местную терапию (гл. капли, УГКС), β2 агонисты короткого действия. Результаты: интегральная оценка симптомов в основной группе до лечения 11,50±0,13 после лечения достоверно снизилась до 0,68±0,14 (р<0,001). В контрольной группе значительно менее выражены различия: с 11,15±0,22 до лечения до 3,05±0,29 (p<0,001) после лечения. ОФВ1 (%) в основной группе улучшался более интенсивно (с 55,5±1,14 до 90,7±1,31 (p<0,01)). ПСВ с 187,5±4,34 л/с до 406,3±10,73 л/с (p<0,001). В контрольной группе эти изменения меньше выражены: ОФВ1 (%) с 56,2±1,72 до 78,5±2,18 (p<0,001). ПСВ (л/сек) с 195,0±6,75 до 320,0±12,50 (p<0,01). Снижение уровня гистамина (нг/мл) в основной группе достоверно с 4,29±0,52 до 1,40±0,3 (p<0,5). В контрольной группе с 3,00±0,33 до 2,82±0,31 (достоверных данных нет). Изменение уровня общего IgE в сыворотке крови: в основной группе отмечалось достоверное снижение с 487,2 до 367,8, тогда как в контрольной группе достоверного снижения нет. Выводы: применение комбинированной терапии антигистаминовыми и антилейкотриеновыми препаратами у больных поллинозом дает хороший клинический эффект, что подтверждается достоверным снижением гистамина и общего IgE в сыворотке крови, а также достоверным улучшением ОФВ1 и ПСВ.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Дитятковська Є.М., Родкіна І.А., Євтушенко М.А., Грибанова Л.В., Бендецька Ю.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

EFFICACY OF COMBINATION OF ANTIHISTAMINIC AGENTS AND BLOCKER OF LEUKOTRIENE RECEPTORS IN THE TREATMENT OF POLLINOSIS EXACERBATION WITH BRONCHIAL ASTHMA ATTACKS

We have been observing 60 pollinosis patients at the age of 19 to 64 years with clinical manifestations of rhinitis, conjunctivitis, bronchial asthma. The study was conducted in the design of parallel groups. All patients were divided into 2 clinical groups (main and control), depending on the treatment regimen. The main group included 40 patients who received a combined drug Glencet Advance 1 tab. in the evening for 1 month. 20 patients included in the control group received symptomatic local therapy (eye drops, IGCC), β2-short-acting agonists. Results: integral assessment of symptoms in the main group before treatment was 11.50±0.13 and significantly decreased after treatment to 0.68±0.14 (p<0.001). In the control group differences were much less expressed from 11.15±0.22 before treatment to 3.05±0.29 (p<0.001) after treatment. FEV1 (%) in the main group has been improving more intensively (from 55.5±1.14 to 90.7±1.31 (p<0.01). PEF has been improving from 187.5±4.34 l/sec to 406.3±10.73 (p<0.001). In the control group these changes are less expressed for FEV1 (%) from 56.2±1.72 to 78.5±2.18 (p<0.001). PEF l/sec (from 195.0±6.75 to 320.0±12.50 (p<0.01)). The histamine level decrease (ng/ml) in the main group was reliable from 4.29±0.52 to 1.40±0.3 (p<0.5). In the control group from 3.00±0.33 to 2.82±0.31 (there is no veracious data). Change of the total IgE level in serum: veracious decrease from 487.2 to 367.8 in the main group, no veracious decrease in the control group. Conclusions: the use of combined therapy with antihistamines and antileukotriene drugs in patients with pollinosis gives a good clinical effect, which is confirmed by a veracious decrease of histamine and total IgE levels in blood serum, as well as by veracious improvement in FEV1 and PEF.

Текст научной работы на тему «Ефективність комбінації антигістамінних препаратів та блокатора лейкотрієнових рецепторів у лікуванні загострення полінозу з нападами бронхіальної астми»

УДК 616.022.854.2-002.1:616.248-085:615.218:612.11 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1(part 1).127208

КЗ «Днiпропетровське Knmi4ne об'еднання швидко'1 медично'1 допомоги» ДОР»

аллергологiчне вiддiлення

(зав. - д. мед. н. С.М. Дитятковська)

вул. В. Антоновича, 65, Днтро, 49006, Украша

MI «Dnipropetrovsk City Clinical Association Clinical Emergency Hospital» DRR»

Department of allergology

V. Antovovycha str., 65, Dnipro, 49006, Ukraine

Ключовi слова: полтоз, алергоспецифiчна Шунотератя, функцiя зовншнього дихання, спiрометрiя, бронхiальна астма, антилейкотрieни

Key words: pollinosis, specific immunotherapy, respiratory function, spirometry, bronchial asthma, antileukotrienes

Реферат. Эффективность комбинации антигистаминных препаратов и блокатора лейкотриеновых рецепторов в лечении обострения поллиноза с приступами бронхиальной астмы. Дитятковская Е.М., Родкина И.А., Евтушенко М.А., Грибанова Л.В., Бендецкая Ю.В., Романова А.А., Корецкая Е.В. Под нашим наблюдением находилось 60 больных поллинозом с клиническими проявлениями ринита, конъюнктивита, бронхиальной астмы в возрасте от 19 до 64 лет. Исследование проводилось в дизайне параллельных групп. Все пациенты были разделены на 2 клинические группы (основную и контрольную) в зависимости от схемы лечения. В основную группу включено 40 пациентов, которые получали комбинированный препарат Гленцет Эдванс по 1 таб. вечером в течение 1 мес. 20 пациентов, которые входили в контрольную группу, получали симптоматично местную терапию (гл. капли, УГКС), в2 - агонисты короткого действия. Результаты: интегральная оценка симптомов в основной группе до лечения - 11,50±0,13 после лечения достоверно снизилась до 0,68±0,14 (р<0,001). В контрольной группе значительно менее выражены различия: с 11,15±0,22 до лечения до 3,05±0,29 (p<0,001) после лечения. ОФВ1 (%) в основной группе улучшался более интенсивно (с 55,5±1,14 до 90,7±1,31 (p<0,01)). ПСВ - с 187,5±4,34 л/с до 406,3±10,73 л/с (p<0,001). В контрольной группе эти изменения меньше выражены: ОФВ1 (%) с 56,2±1,72 до 78,5±2,18 (p<0,001). ПСВ (л/сек) с 195,0±6,75 до 320,0±12,50 (p<0,01). Снижение уровня гистамина (нг/мл) в основной группе достоверно с 4,29±0,52 до 1,40±0,3 (p<0,5). В контрольной группе - с 3,00±0,33 до 2,82±0,31 (достоверных данных нет). Изменение уровня общего IgE в сыворотке крови: в основной группе отмечалось достоверное снижение с 487,2 до 367,8, тогда как в контрольной группе достоверного снижения нет. Выводы: применение комбинированной терапии антигистаминовыми и антилейкотриеновыми препаратами у больных поллинозом дает хороший клинический эффект, что подтверждается достоверным снижением гистамина и общего IgE в сыворотке крови, а также достоверным улучшением ОФВ1 и ПСВ.

Abstract. Efficacy of combination of antihistamine agents and blocker of leukotriene receptors in the treatment of pollinosis exacerbation with bronchial asthma attacks. Dytyatkovska Y., Rodkina I., Yevtushenko M., Grybanova L., Bendetska Y., Romanova A., Koretskaia I. We have been observing 60 pollinosis patients at the age

of 19 to 64 years with clinical manifestations of rhinitis, conjunctivitis, bronchial asthma. The study was conducted in the design of parallel groups. All patients were divided into 2 clinical groups (main and control), depending on the treatment regimen. The main group included 40 patients who received a combined drug Glencet Advance 1 tab. in the evening for 1 month. 20 patients included in the control group received symptomatic local therapy (eye drops, IGCC), p2-short-acting agonists. Results: integral assessment of symptoms in the main group before treatment was 11.50±0.13 and significantly decreased after treatment to 0.68±0.14 (p<0.001). In the control group differences were much less expressed from 11.15±0.22 before treatment to 3.05±0.29 (p<0.001) after treatment. FEV1 (%) in the main group has been improving more intensively (from 55.5±1.14 to 90.7±1.31 (p<0.01). PEF has been improving from 187.5±4.34 l/sec to 406.3±10.73 (p<0.001). In the control group these changes are less expressed for FEV1 (%) from 56.2±1.72 to 78.5±2.18 (p<0.001). PEF l/sec - (from 195.0±6.75 to 320.0±12.50 (p<0.01)). The histamine level decrease (ng/ml) in the main group was reliable - from 4.29±0.52 to 1.40±0.3 (p<0.5). In the control group - from 3.00±0.33 to 2.82±0.31 (there is no veracious data). Change of the total IgE level in serum: veracious decrease from 487.2 to 367.8 in the main

С.М. Дитятковська, I.A. Родкта, М.А. Евтушенко, Л.В. Грибанова, Ю.В. Бендецька, A.A. Романова, €.В. Корецкая

ЕФЕКТИВН1СТЬ КОМБШАЦП АНТИГ1СТАМ1ННИХ ПРЕПАРАТ1В ТА БЛОКАТОРА ЛЕЙКОТР1СНОВИХ РЕЦЕПТОР1В У Л1КУВАНН1 ЗАГОСТРЕННЯ ПОЛ1НОЗУ З НАПАДАМИ БРОНХ1АЛЬНО1 АСТМИ

group, no veracious decrease in the control group. Conclusions: the use of combined therapy with antihistamines and antileukotriene drugs in patients with pollinosis gives a good clinical effect, which is confirmed by a veracious decrease of histamine and total IgE levels in blood serum, as well as by veracious improvement in FEVj and PEF.

Полшоз належить до числа найпоширешших алерпчних захворювань - на нього страждае вщ 3,2 до 19,6% дорослого населення в рiзних кра!-нах свггу. Поширешсть цього захворювання про-довжуе зростати з кожним роком. Зокрема в м. Дшпро за останш 10 роюв вона збшьшилась у 3,8 разу. Медико-сощальне значення полшозу зу-мовлене не тшьки його високим рiвнем, але й негативним впливом на яюсть життя пацiентiв.

Патогенетичш механiзми, що зумовлюють зв'язок мiж ринiтом i бронхiальною астмою (БА), полягають в iснуваннi назобронхiального рефлексу i единого алергiчного запалення в слизовiй оболонцi носа i бронхiв. Основою патогенезу обох захворювань е сенсибшзащя i гшерпро-дукщя IgE-антитiл у вiдповiдь на експозищю аероалергенiв через слизову оболонку. Причому одш й тi ж клггини (Т-лiмфоцити, еозинофiли, опасистi клiтини, базофши, ендотелiальнi кль тини) й однаковi медiатори (гiстамiн, цистеlновi лейкотрiени, Тх2-цитокши, хемокiни, молекули адгезп) формують це запалення в слизовш оболонцi носа i бронхiв.

На цей час особливе мюце в лiкуваннi хворих на полшоз у перюд загострення посщае симптоматична терапiя, яка включае комбiнацiю анти-гiстамiнних та антилейкотрiенових препаратiв.

Метою дослiдження було вивчити ефектив-нiсть комбiнованого препарату (левоцетиризин

Група

I група — основна (n=40)

II група — контрольна (n=20) Примпка. p>0,05 в ycix випадках порiвняння мiж групами.

Yoi дослщження проводились до початку терапп та пiсля закiнчення лшування.

Bci хворi проходили всебiчне алерголопчне обстеження, яке включало вивчення анамнезу та дiагноcтичнi шкiрнi проби уколом (prick test) з поширеними в Укра!ш пилковими алергенами виробництва Вшницького МП «1мунолог» (Украша).

та монтелукаст натрда - Гленцет Едванс) та його вплив на ктшчну симптоматику, функщю зов-нiшнього дихання, а також на рiвень IgE та пстамшу в сироватцi кровi хворих на полшоз з клшчною бронхiальною астмою.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Пiд нашим спостереженням перебували 60 хворих на полшоз у формi алерпчного рино-кон'юктивiту та бронхiальноl астми, у вiцi вiд 19 до 64 роюв (середнiй вш - 43,2±1,5 року), з них чоловшв - 27 (45,0%), жшок - 33 (55,0%). У всiх хворих була виявлена сенсибiлiзацiя до алергешв полину, амброзп, лободи, кукурудзи.

Дослщження проводилося в дизайнi пара-лельних груп. Всi пацiенти були рандомiзованi на 2 ктлшчш групи (основну й контрольну) за-лежно вiд схеми лiкування. До основно! групи включено 40 пацiентiв, як отримували комбiно-ваний препарат Гленцет Едванс по 1 таб. на добу протягом одного мюяця. У контрольнiй груш було 20 пащенпв, якi отримували мiсцеву тера-пiю (1ГКС, очнi краплi) та р2 - агонiсти коротко! дп для купiрування нападiв БА.

Основна й контрольна групи були статис-тично зiставними за вiком пацiентiв, гендерним складом i тривалiстю захворювання (р>0,05) (табл. 1).

Таблиця 1

25 хворим визначали piBeHb ricTaMiHy в плазмi KpoBi в лабораторiï VIK-MEDIK (лiцензiя МОЗ Украши АГ № 602777 вiд 04.08.2011 року) iмyноферментним методом визначення пстамшу в ЕДТА плазмi (Elisa). IgE визначався в сиро-ватщ кровi iмyноферментним методом (кшь-юсний аналiз).

Загальна характеристика кл1н1чних груп

Вмк роки Стать, абс. ч. (%) Стаж захворювання, роки

М±т чол. жш. М±т

43,6±1,6 15 (37,5%) 25 (62,5%) 14,4±1,07

42,3±3,2 12 (60,0%) 8 (40,0%) 13,5±1,63

18/ Том XXIII/ 1 ч. 1

45

Функщя зовшшнього дихання (ФЗД) ви-вчалась шляхом реeстрацiï кривоï «об'ем-потш» форсованого вдиху й видиху на апарат MicroLab 3300 з обробкою даних за допомогою комп'ю-терноï програми Spida 5 з наступним аналiзом показникiв: ОФВ1 (FEVi) - об'ем форсованого видиху за першу секунду (% вщ належного для людини вiдповiдного вiкy, стаи i зросту); ПШВ (PEF) - шкова об'емна швидкiсть видиху (л/сек).

Стушнь вираженостi основних клiнiчних симптомiв полiнозy з клiнiчними проявами БА (нежить та закладешсть носа, задишка, кашель) оцiнювали в балах: 0 - симптом вщсутнш, 1 -легко виражений, 2 - помiрно виражений, 3 -сильно виражений, 4 - дуже сильно виражений. 1нтегральна ощнка iнтенсивностi клiнiчноï симптоматики захворювання обчислювалась як сума балiв за основними симптомами.

Статистична обробка результат дослщження проводилась з використанням пакета програм Statistica v. 6.1. У випадках нормального закону розподiлy кшьюсних даних (критерiй Шашро-Ушка при р<0,01) використовували середню арифметичну (М), ïï стандартну похибку (±m), 95% довiрчий iнтервал (95% Д1), критерп Стью-дента (для залежних i незалежних вибiрок); в iнших випадках - медiанy (Ме), квартилi [25%-

75%], критерiï Манна-Уïтнi (U) i Вшкоксона (W). Порiвняння вiдносних показниюв проводили за критерieм Xi-квадрат Ирсона (х2) та двосто-роннiм точним критерieм Фiшера. Взаемозв'язок мiж ознаками оцшювали за коефiцieнтом ранго-во1' кореляцiï Спiрмена (r).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ

Основними клiнiчними проявами полшозу i БА в тематичних хворих були алерпчний ришт (нежить, закладешсть носа), задишка i кашель, яю до початку терапп визначались у вшх пацieнтiв i здебшьшого були максимально ви-раженими - медiани симптомiв за 4-х бальною шкалою дорiвнювали 4 балам. Кшьюсть нападiв задухи коливалась вiд 3 до 7 випадюв i в се-редньому становила 4,95±0,17 випадка.

Головна задача при лшуванш загострення полшозу полягае у зменшеннi ринокон'юкти-вальних симптомiв та повному кyпiрyваннi на-падiв задухи, покращаннi якостi життя пацiентiв. Результати дослiдження показали, що включення в терапевтичний комплекс комбшованого препарату Гленцет Едваш приводить до ютотного полiпшення основних ктшчних симптомiв захворювання (табл. 2).

Таблиця 2

Динамика частоти й вираженост основних кл1н1чних симптом1в захворювання пщ впливом терапп

Симптом Основна група (n=40) Контрольна група (n=20)

до лшування п1сля лшування до л1кування п1сля л1кування

Напади задухи Абс./% 40/100 15/37,5** 20/100 17/85,0°°

M±m (Ме), 5,0±0,20 0,38±0,08** 4,85±0,31 1,15±0,15**°°

кшьюсть (5) (0) (5) (1)

Нежить, закладешсть Абс./% 40/100 _** 20/100 18/90,0°°

носа

M±m (Ме), бал 3,83±0,06 _** 3,65±0,11 1,30±0,15**°°

(4) (0) (4) (1)

Задишка Абс./% 40/100 15/37,5** 20/100 15/ 5,0* °

M±m (Ме), бал 3,8±0,06 0,38±0,08** 3,65±0,11 0,75±0,10**°

(4) (0) (4) (1)

Кашель Абс./% 40/100 12/30,0** 20/100 17/85,0 °°

M±m (Ме), бал 3,88±0,05 0,30±0,07** 3,85±0,08 1,0±0,13**°°

(4) (0) (4) (1)

1нтегральна ощнка M±m (Ме), бал 11,50±0,13 0,68±0,14** 11,15±0,22 3,05±0,29**°°

(12) (0) (11,5) (3)

Примiтки: * - p<0,05; ** - p<0,001 порiвняно з вихiдним рiвнем до лшування, ° - p<0,01; показником в основнш грyпi.

p<0,001 порiвняно з вiдповiдним

Як видно з таблиц 2, в основнш rpyni кшь-юсть хворих з клшчними проявами БА змен-шилась майже втричi, у тому чи^ повне зникнення нападiв задухи й задишки вiдзначено в 25 (62,5%) пащенпв, кашлю - у 28 (70,0%) (p<0,001). У рештi випадкiв штенсившсть кл> шчно! симптоматики була маловираженою (1-2 бали). Жодних скарг на загострення ришту не зафшсовано. 1нтегральна оцiнка вираженостi симптомiв полiнозy з клшчними проявами БА пiсля курсу лшування Гленцет Едвансом у се-редньому зменшилась на 94,1% - з 11,50±0,13 бала до 0,68±0,14 бала (р<0,001).

У пацieнтiв контрольно! групи, якi отриму-вали стандартне лiкyвання, клiнiчнi прояви за-хворювання збереглися в бiльшостi з них (вщ 75% до 90%), проте зменшилась !х iнтенсивнiсть (табл. 2). Так, середня кшьюсть нападiв задухи зменшилась з 4,85±0,31 до 1,15±0,15 випадку (р<0,001). 1нтегральна оцiнка вираженост ос-новних симптомiв зменшилась на 72,6% - з 11,15±0,22 бала до 3,05±0,29 бала (р<0,001).

Аналiз показникiв вентиляцшно! функци легень (ОФВ1 i ПШВ) у хворих обох груп спосте-реження на початку дослщження показав !х суттеве зниження порiвняно з нормою (табл. 3).

Таблиця 3

Динамика середшх показникчв (M±m) функци зовн1шнього дихання пщ впливом терапн

Трупа ОФВ1, % ПШВ, л/сек

до лшування п1сля лшування до лiкуваммя п1сля лiкуваммя

Основна група (n=40) 55,5±1,14 90,7±1,31* 187,5±4,34 406,3±10,73*

Контрольна група (n=20) 56,2±1,72 78,5±2,18* 195,0±6,75 320,0±12,50*

Примiтка: * - р<0,001 порiвняно з вихiдним рiвнем до лiкyвання.

У динамiцi спостереження на тлi лiкyвання комбiнацiею Hi-блокатора та блокатора лейко-трiенових рецепторiв вiдзначено пiдвищення ОФВ! у середньому на 63,4% (р<0,001), а ПШВ -на 116,7% (р<0,001) вщ вихiдного рiвня (рис. 1). Змши показникiв ФЗД у хворих контрольно!

групи також були достовiрними з р<0,001, але менш вираженими - рiвень ОФВ1 збiльшився на 39,7%, ПШВ - на 64,1%. У тдсумку показники ОФВ1 i ПШВ у пащенпв основно! групи тсля лiкyвання були на 15,5% i 27,0% вiдповiдно ви-ще, шж у пацiентiв контрольно! групи (р<0,001).

480 420 360 300 240 180 120 60 0

I-р1<0,001 —t

+63,4% +39,7% V

tr-H t

Основна

Контрольна

+116,7%

t

Sr

□ До л1кування 55,5 56,2 187,5 195,0

□ П1сля лiкування 90,7 78,5 406,3 320,0

ф—р1<0,001

Основна

+64,1% t

Контрольна

ОФВ1, %

ПШВ, л/сек

П р и м i т к а : вказано вщсоток збiльшення показника порiвняно з вихiдним рiвнем до лжування; р1 - рiвень значущост вщмшностей показникiв мiж групами.

Рис. 1. Змши середшх рiвнiв (M, 95% Д1) показнишв функцп зовшшнього дихання шд впливом рiзних схем терапп

Оскiльки полiноз належить до типових IgE залежних захворювань, для визнання активного алерпчного процесу надзвичайно важливо визна-

чити рiвень загального IgE, а також вмют пста-мшу в плазмi кровi як основного медiатора запалення в слизовiй оболонщ носа i бронхiв.

18/ Том XXIII/1 ч. 1

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

47

Динамша середшх pîbhîb псташну та загального IgE у KpoBi хворих на полiноз пiд впливом рiзних схем терапiï наведена в таблиц 4.

До початку лшування вiдзначенo значну кон-центрацiю пстамшу в плазмi крoвi хворих обох

груп, що тiснo корелювало з виражешстю ознак брoнхooбстрyкцiï - задишкою (r=0,59; р<0,01), кашлем (r=0,48; р<0,05), зниженням ПШВ (r=-0,41; р<0,05).

Таблиця 4

Динамика середнiх pîbhîb ricTaMiHy та загального IgE у кров1 хворих на полiноз п1д впливом терапн

Група Пстамш, нг/мл (M±m) IgE, МО/мл (Ме [25%-75%]

до лшування п1сля л1кування до л1кування п1сля л1кування

Основна група (n=40) Контрольна група (n=20) 4,29±0,52 3,00±0,33 1,40±0,31** 2,82±0,31 487,2 [187,4-1145,5] 584,5 [251,8-1388] 367,8 [177-811,2]* 480,1 [282,3-1200]

Прим1тки: * - p<0,05; ** - p<0,001 пор1вняно з вихщним р1внем до лжування.

Пiд впливом лiкyвання кoмбiнoваним препаратом Гленцет Едванс вироблення пстамшу нoрмалiзyвалoсь - його кoнцентрацiя в плазмi крoвi хворих oснoвнoï групи зменшилась на 67,4% (р<0,001) (рис. 2). Водночас, на rai стан-дартнoï симптoматичнoï терапiï, змiни цього

медiатoра запалення були незначними (зниження на 6%, p>0,05). Таким чином, при статистично пoрiвняних початкових рiвнях гiстамiнy в па-цieнтiв обох груп (р>0,05) пiсля закiнчення курсу терапи вiдмiннoстi мiж основною групою i контролем стали дoстoвiрними з р<0,01.

Г

-67,4% i

"р1<0,01

\

-6,0%

О сновна група

Контрольна група

□ До л1кування 4,29 3,00

□ Шсля л1кування 1,40 2,82

П р и м i т к а : вказано вщсоток збшьшення показника пoрiвнянo з вихiдним рiвнем до лiкyвання; р1 - рiвень значущост вiдмiннoстей пoказникiв мiж групами.

Рис. 2. Змши середшх pîbhîb (M, 95% Д1) пстамшу в плазм! кров1 хворих на полшоз шд впливом р1зних схем терапи

Кoнцентрацiя загального IgE у сироватщ кро-вi тематичних хворих також ютотно пере-вищувала нoрмативнi показники (<100 МО/мл) -медiана 487,2 [195,5-1167,9] МО/мл (р<0,001). Дoстoвiрних змш пoказникiв IgE досягнуто лише в основнш груш хворих, яю отримували терашю

Гленцетом Едвансом - медiана зменшилась на 24,5% (р<0,05) (рис. 3). У контрольнш грyпi хворих на полшоз вщзначено тенденцiю до зниження продукцп IgE (на 17,9%) зi збереженням значно!" варiабельнoстi пoказникiв (p>0,05).

П р и м i т к а : вказано вщсоток зменшення показника порiвняно з вихщним рiвнем до лжування; р1 - рiвень значущостi вщмшностей показникiв мiж групами.

Рис. 3. Змши середнiх р1вм1в (Ме [25%-75%]) загального IgE у сироватцi кров1 хворих на полiмоз пiд впливом рпних схем терапи

ВИСНОВКИ

1. Застосування комбiнованого препарату з антипстамшною i антилейкотрiеновою дiею в дорослих хворих на полiноз з ктшчними про-явами бронхiальноl астми чинить позитивний вплив на ктшчний перебп захворювання та показники функци зовшшнього дихання.

2. На тлi терапи препаратом Гленцет Едванс встановлено достовiрне (р<0,001) зниження вира-женостi назальних симптомiв i ознак бронхооб-струкцй на 90-100%, пiдвищення показниюв ОФВ1 i ПОШ на 63,4% i 116,7% вiд початкового рiвня.

3. Антигiстамiнний ефект препарату Гленцет Едванс проявився iстотним зниженням вмюту гiстамiну в сироватцi кровi у хворих на полшоз (на 67,4%, р<0,001) порiвняно з групою па-цiентiв, якi отримували стандартне лшування (зниження на 6%, р>0,05).

4. В обох клiнiчних групах вщзначалося зниження продукцп загального ^Е, без достовiрних вiдмiнностей мiж ними.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Аллергический ринит: фармакоэкономические аспекты / А.С. Лопатин, В.И. Петров, Т.А. Слизова, Ю.В. Пономарева // Атмосфера. - 2003. - № 4. - С. 47-50.

2. Алешина Р. М. Специфическая иммунотерапия - эффективный метод базисного лечения при ато-пической бронхиальной астме / Р. М. Алешина // 1му-нолопя та алерголопя. - 1998. - № 1/2. - С. 115-119.

3. Булгакова В. А. Современные тенденции фармакотерапии аллергического ринита у детей / В.А. Булгакова, И.И. Балаболкин, Л.Д. Ксензова // Вопросы соврем. педиатрии. - 2007. - Т. 6. - С. 85-91.

4. Горячкина Л. А. Современные антигистамин-ные препараты в лечении аллергических заболеваний / Л.А. Горячкина // Ринолопя. - 2002. - № 1. - С. 70-76.

5. Гущин И. С. Патофизиология аллергии / И.С. Гущин // Рос. ринология. - 2004. - № 1. - С. 6-22.

6. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г.Н. Дранник. - Киев: ООО «Полиграф плюс», 2010. - 552 с.

7. Емельянов А.В. Современные представления о диагностике и лечении аллергического ринита / А.В. Емельянов // Лечащий врач. - 2003. - № 3. - С. 4-11.

8. Зайков С.В. Едины ли подходы к диагностике и лечению аллергического ринита в Украине и странах ЕС? / С.В. Зайков // Клшч. 1мунолопя. Алерголопя. 1нфектолопя. - 2007. - № 2. - С. 13-16.

9. Зайков С.В. Современные представления о лечении поллиноза / С. В. Зайков // Китч. 1мунолопя. Алерголопя. 1нфектолопя. - 2008. - № 3 (14). - С. 49-54.

10. Клиническая алергология и иммунология: руководство для практикуючих врачей / под. ред. Л.А. Горячкиной и К.В. Кашкиной. - Москва: Мик-лош, 2009 - 432 с.

11. Пухлик Б.М. Современные технологии лечения аллергических заболеваний / Б.М. Пухлик // Здоровье плюс. - 2003. - № 2. - С. 4-13.

18/ Том XXIII/1 ч. 1

49

REFERENCES

1. Lopatin AS, Petrov VI, Slizova TA, Ponomareva YuV. [Allergic rhinitis: pharmacoeconomic aspects]. Atmosfera. 2003;4:47-50. Russian.

2. Aleshina RM. [Specific immunotherapy is an effective method of basic treatment for atopic bronchial asthma]. Imunologlya ta alergologlya. 1998;1/2:115-9. Russian.

3. Bulgakova VA, Balabolkin II, Ksenzova LD. [Modern trends in pharmacotherapy of allergic rhinitis in children]. Voprosyi sovremnoy pediatrii. 2007;6:85-91. Russian.

4. Goryachkina LA. [Modern antihistamines in the treatment of allergic diseases]. RinologIya. 2002;1:70-76. Russian.

5. Guschin IS. [Pathophysiology of allergy]. Ros. rinologiya. 2004;1:6-22. Russian.

6. Drannik GN [Clinical Immunology and Allergology]. Kyiv, OOO «Poligraf plyus». 2010:1-552. Russian.

7. Emelyanov AV [Modern ideas about the diagnosis and treatment of allergic rhinitis]. Lechaschiy vrach. 2003;3:4-11. Russian.

8. Zaykov SV. [Are there approaches to the diagnosis and treatment of allergic rhinitis in Ukraine and the EU?]. Klinichna Imunologiya. Alergologiya. Infekto-logiya. 2007;2:13-16. Russian.

9. Zaykov SV. [Modern ideas about the treatment of pollinosis]. Klinich. Imunologiya. Alergologiya. Infekto-logiya. 2008;3(14):49-54. Russian.

10. [Clinical Alergology and Immunology: A Guide for Practitioners]. Goryachkinoy LA, Kashkinoy KV, editors. Moskva, Miklosh. 2009;1-432. Russian.

11. Puhlik BM. [Modern technologies for the treatment of allergic diseases]. Zdorove plyus. 2003;2:4-13. Russian.

УДК 616.248:616.379-008.64-056.257]-085 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1(part 1).127209

G.V. Yeryomenko, THE TREATMENT OF PATIENTS

T.V. ВЫШ° WITH ASTHMA AND COMORBIDITY

Kharkiv National Medical University

Department ofpropaedeutics of internal medicine 2 and nursing Nauki av., 4, Kharkov, 61022, Ukraine Харювський нацюнальний медичний yuieepcumem

кафедра пропедевтики внyтрiшньоï медицини № 2 та медсестринства пр. Науки, 4, Харюв, 461022, Украша

Key words: asthma, diabetes mellitus type 2, MCP-1, MMP-9, von Willebrand factor, L-arginine, Tiotropium bromide Ключевые слова: бронхиальная астма, сахарный диабет 2 типа, МСР-1, ММР-9, фактор Виллебранда, L-аргинин, тиотропия бромид

Abstract. The treatment of patients with asthma and comorbidity. Yeryomenko G.V., Bezditko T.V. The increasing prevalence of asthma (A) and diabetes mellitus type 2 (DM2T) necessitates administration of the adequate antiasthmatic long-term basic therapy with consideration of comorbid states. The purpose consisted in revealing the therapeutic potential of Tiotropium bromide (TB) and L-arginine (Tivortine) in patients having uncontrolled moderately

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.