CC BY
57
is^^t/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.5-002.2 ПАВЛИК О.В.
Нацюнальний медичний унверситет¡мен/ О.О. Богомольца, м. Ки/в, Укра/на
Я Я Я Я V
ефективнють застосування в1там1ну о у д1теи, хворих
на бронх1альну астму та атоп1чнии дерматит
Резюме. Мета: вивчити ефективтсть терапп бронхiальноiастми та атотчного дерматиту в дтей з урахуванням наявностi полiморфiзмiв гетв FLG та МТОЯ.
Методи: клшшо-анамнестичний, лабораторт, шструментальш (строграф1я з пробою нареверсивтсть обструкцп бронхiв, ткфлоуметрЬя), статистичш методи.
Результати. Додавання холекальциферолу до базисно'1' терапп бронхiально'i астми та атотчного дерматиту в дозi 1000 МО протягом 3 мкящв приводило до вiрогiдного зниження частоти та тривалостi загострень захворювання, зменшення кiлькостi шчних нападiв та нападiв, що потребують госпiталi-зацп, покращувало показники функцп зовншнього дихання, зменшувало застосування сальбутамолу за потреби для зняття симптомiв та зменшувало тдекс SCORAD.
Висновки. Проведене нами до^дження дало тдстави зробити висновок про доцльтсть додавання холекальциферолу до базисно'1' терапп бронхiальноi астми та атотчного дерматиту в дозi 1000 МО протягом 3 мсяцв.
Ключовi слова: втамт D, однонуклеотидний полiморфiзм, флагрин, блок-мшень рапамщину, бронхi-альна астма, педiатрiя.
Вступ
Авгтамшоз вггамшу D (визначаеться як 25(ОН^3 < 20 нг/мл (< 50 нмоль/л)) та гшовгтамшоз вггамшу D (визначаеться як 25(ОН^3 < 30 нг/мл (< 75 нмоль/л)) на сьогодт тюно пов'язат з бронхь альною астмою (БА) та атотчним дерматитом (АД) [10]. Лгтературт дат висвгтлюють важливу роль порушення функцп ешдермального бар'ера в роз-витку АД Г, можливо, фенотипу АД плюс БА. Ево-люцшт змши в структурi та функцп шюри, ГмовГр-шше, пояснюють пщвищений рiвень циркулюючого 25(ОН^3 у кровi жителГв Ывтчно^ бвропи. Описано суттевий зв'язок генетичних факторiв струк-тури епiдермiсу та вггамш^-статусу, що корелюе зi здатнiстю людини генерувати вiтамiн D пiд дiею ульграфiолетового опромiнення протягом лiтнiх мь сяцiв [16].
Дефекти гена структурного бглка шкiри фгла-грину (FLG) стали поширеними в пiвнiчних ев-ропейцiв зi слабкою пiгментацiею шюри. Вченi припускають, що це вщбулося з метою подальшо^ оптимГзацп синтезу вггамшу D [14].
Фiлагрин мютить велику кгльюсть пстидину, що метаболiзуеться в трансуроканову кислоту (иСА). Дефекти в гет фглагрину призводять до порушень
структури цього бглка та зниження продукцп иСА, що е основним ендогенним фгльтром проти ультра-фiолетового опромiнення [14].
Було виявлено, що в оаб, яю проживають у 6в-рот, градiент рГвня 25(ОН)D3, найiмовiрнiше, по-яснюеться FLG-мутацiями, н1ж втратою тгмента-цп. Гетерозиготт мутаци в генi FLG зустрГчаються в близько 10 % жителГв Швшчно^ бвропи Г 5 % жи-телГв Азп. Мутацп R501X Г 2282ёе14 становлять по-над 80 % типових мутацш у швшчних европейщв, тодГ як вгам шших мутацш становлять « 80 % серед жителГв Азп [16]. Щ дат про поширешсть мутацш е кореляцшними.
Якщо розглянути поширешсть даних мутацш за-лежно вщ географГчно^ широти, то спостерпаеться виражений граддент «швшч — твдень» у бврош та Африш з аналопчним, хоча Г менш яскравим ри-
Адреса для листування з автором: Павлик Олена BiKTopiBHa E-mail: pavlykel@gmail.com
© Павлик О.В., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
сунком у популяцiях Азп. Вщносно низька поши-рен1сть мутац1й серед жител1в Австрп пор1вняно з 1ншими популяцiями Центрально! та Швшчно! бвропи, ймов1рно, в1дображае багатов1кову транс-нац1ональну м1грацго б1льш п1гментних слов'ян 1з Швшчно! бвразп. Так само дещо пщвищена по-ширен1сть мутац1й FLG на сьогодш в П1вденному Кита!, Сингапур! ! Тайван!, !мов!рн!ше, в!дображае також пор!вняно недавн! транснац!ональн! м!грац!! з швшчних широт [14].
Отже, сшввщношення мiж поширешстю FLG-мутац1й, 25(ОН^3 у сироватц1 кров1 та географ1ч-ною широтою виявило високий стутнь статис-тично! кореляцГ! [14]. Було виявлене позитивне значення коеф1ц1ента кореляцГ! R П1рсона мiж широтою, 25(ОН^3 у сироватц1 кров1 1 FLG-мутацiями (R2 = 0,77 1 R2 = 0,55). Сл1д зазначити, що сшввщ-ношення мiж 25(ОН^3 1 FLG-мутацiями також показали сильну корелящю, R2 = 0,74. Таким чином, дана гшотеза шдтверджуеться такими спостере-женнями: 1) сироватковий р1вень 25(ОН)D3 неза-лежно вщ зовнiшнiх фактор1в та втручання був на 10 % вищим у приблизно 16 000 носив мутацш FLG у п'яти рiзних когорт населення в Нiмеччини та Дани; о^м того, було продемонстровано залежнiсть рiвня вiтамiну 25(ОН)D3 у кровi вiд алелi з найвищи-ми рiвнями в гомозиготних носив [15]; 2) мутацп iз втратою функцп в генi FLG корелюють iз вщповщ-ним зниженням рiвня фоторецепторiв та иСА [14]; 3) у цих популяцiях було виявлено сезонний ефект iз подальшим тдвищенням рiвня 25(ОН)D3 протягом лiтнiх мюящв [15].
У приблизно 10 000 дггей i пiдлiткiв з атощчним дерматитом у Нiмеччинi були знайдеш значно вищi рiвнi 25(ОН)D3 у сироватщ в FLG-дефiцитних хворих порiвняно з контролем. Середнiй рiвень 25(ОН^3 був значно вищий у пащенпв з АД порiвняно з контролем (р < 0,0001). Лопстична регре^ показала зворотний зв'язок мiж низьким рiвнем 25(ОН)D3 та АД (багатовимiрне вiдношення шансiв для квартиля 1 порiвняно з квартилем 2: 0,76 (95% довiрчий штервал 0,61-0,94)) [8].
У дослщженнях, проведених останнiм часом, було показано, що вггамш D разом iз класичними функцiями бере участь у регуляцп багатьох важли-вих фiзiологiчних процеав, включаючи запалення, iмунну регуляцiю i репарацiю органiв i тканин, i його дефiцит е важливим чинником ризику алергiч-них захворювань.
Дослщниками [5] була вивчена здатшсть сигнального шляху бшка-мшеш рапамiцину (MTOR) модулювати iмунну вiдповiдь та клiтинну проль феращю. Вiдомо, що MTOR-сигналiзацiя в умовах гшоксп залучае гiпоксiя-iндукований фактор 1а — мшень DDIT4 [6]. Мшеш MTOR можуть також вь д^авати ключову роль у забезпеченнi некласичних дiй вiтамiну D. Було показано, що нокдаун мiРНК DDIT4 повнютю пригнiчуе антипролiферативну дiю вiтамiну D, перед бачаеться, що це може бути ключовим механiзмом для протиалергiйного ефек-
ту вггамшу D. У зв'язку з цим цiкаво вiдзначити, що попередш дослiдження показують, що шпбування за допомогою синтетичного аналога вггамшу D су-проводжувалося зниженням MTOR-сигналiзашi [6]. Аналогiчним чином iнгiбyвання MTOR-сигналiзацп з використанням iнгiбiторy MTOR-сигналiзацп Everolimus (RAD-001) потенцiюe дiю вiтамiнy D, що дозволяе припускати можливу стратепю для комбь нованоi терапп мшеш MTOR у лiкyваннi алергiчних захворювань [18].
Iнгiбyвання MTOR також вщграе ключову роль у механiзмах вродженого й адаптивного iмyнiтетy, особливо шляхом сприяння формуванню автофа-госом [12]. Ураховуючи, що кожен iз цих аспекпв iмyнiтетy, як вщомо, активуеться вггамшом D [2], привабливим видаеться припущення, що MTOR е мшенню, головним регулятором для Гмуномодулю-ючих ефектiв вiтамiнy D.
Ураховуючи даш щодо Гмуномодулюючо! ролi вiтамiнy D шляхом регуляцп гешв MTOR та FLG, ми запропонували додавання холекальциферолу як препарату з iмyномодyлюючою та протизапальною дiею до базисного лГкування.
MaTepiaAM та методи
До дослщження ввiйшли дiти вiком вiд 5 до 18 роюв iз БА та АД, яю перебували на стацюнарному лiкyваннi в алергологiчномy вщдгленш Кшвсько! мюько! дитячо! клшГчно! лжарш № 2, батьки (от-куни) яких пiдписали iнформованy згоду щодо !х включення в дослщження.
Установлення дiагнозy АД вiдбyвалося на основi даних, внесених батьками в адаптовану затверджену анкету (ISAAC), i включало в себе скарги на висип, сухють шюри, лущення, свербiж упродовж дитин-ства. У резyльтатi клiнiчного обстеження вiдповiдно до АД було виявлено висип, сухють шкiри, лущення, свербiж, лiхенiзацiю. Наявнiсть БА встановлю-валася на основi даних, зi слiв батькiв, щодо персис-туючого, свистячого дихання (> 2 етзоди нападiв, не пов'язаних з шфекщею верхнiх дихальних шля-хiв), даних строметрп (знижений обсяг форсовано-го видиху за 1-шу секунду (ОФВ1) i спiввiдношення ОФВ1/ФЖ6Л, позитивний тест з Р2-агошстом), шд-вищення рiвня IgE, позитивних шкiрних прiк-тестiв з аероалергенами.
У дослщження були включен таю хворк 13 дiтей iз мiнорним генотипом полiморфiзмy rs11204981 у геш FLG та 50 дггей iз генотипом ризику полГмор-фiзмy rs11121704 у генi MTOR. З метою вивчення впливу холекальциферолу на клшГчний перебiг БА та АД у дГтей Гз генотипом ризику гену FLG та гена MTOR хворГ були подглеш на 2 групи.
До I групи увшшло 18 хлопчиюв (58,00 %) та 13 дГвчаток (42,00 %), до II групи — 20 хлопчикгв (62,5 %) та 32 дГвчинки (37,5 %). Середнш вж в I гру-m становив 9,0 ± 2,1 року, у II груш — 8,0 ± 2,5 року.
Отримаш даш демонструють, що вжовий та ста-тевий склад дггей I та II груп статистично вГрогщно не вщрГзнялися (p < 0,05).
Дгти I групи отримували базисну тератю та хо-лекальциферол по 1000 МО 1 раз на добу протя-гом 3 мюящв. Вибiр дози холекальциферолу був обумовлений результатами попереднк дослiджень C.A. Camargo Jr, Amestejani [1,4]. Дiти II групи отримували базисну тератю протягом 3 мюящв.
Контрольне обстеження хворих I та II груп вико-нувалося через 3 мгсящ вщ початку лiкування. Ощн-ку ефективностi лiкування проводили за такими критерiями: частота загострень БА, стутнь тяжкост загострень, показники сшрографп (ОФВ1), добовi коливання пiковоi швидкостi видиху (ПШВ), засто-сування сальбутамолу за потреби для зняття симп-томiв БА, стутнь тяжкосп АД за шкалою SCORAD.
Вiдмiннiсть в ефективностi терапп м1ж двома групами до i тсля лiкування визначалася за допо-могою %2-тесту Пiрсона та вважалася статистично значущою на рiвнi p < 0,05.
Резудьтати
У I груш до лжування 12 пацieнтiв (38,71 %) мали контрольовану, 14 (45,16 %) — частково конт-рольовану, 5 (16,13 %) — неконтрольовану БА. Шс-ля лжування 26 пащентш (83,87 %) мали контрольовану, 5 (16,13 %) — частково контрольовану БА. У II груш динамжа перебяу БА була такою: до лГку-вання 14 хворих (43,75 %) мали контрольовану, 12 (37,50 %) — частково контрольовану, 6 (18,75 %) — неконтрольовану БА. Шсля лГкування 18 дггей (56,25 %) мали контрольовану, 10 (31,25 %) — частково контрольовану, 4 (12,50 %) — неконтрольовану БА (табл. 1).
Як видно з табл. 1, додавання до базисноi тера-mi БА холекальциферолу приводить до покращення контрольованосп (%2 = 14,42; р < 0,05). При призна-
ченш базисного лжування БА статистично вГропд-ного покращення контрольованосп БА не вщбуло-ся (%2 =1,08; р>0,05). АналГз даних щодо порГвняння ефективносп лiкування в I та II групах виявив статистично вГропдну рГзницю результатiв (%2 = 5,34; р < 0,05).
У 26 хворих (83,87 %) I групи та у 18 оаб (56,25 %) II групи було досягнуто контроль або частковий контроль БА, що дозволило через 3 мюящ тсля початку лжування цим 44 хворим (69,84 %) при-значити базисне лжування, що вщповщало обся-гу меншоi сходинки. До лГкування в I груш 3 дггей (9,68 %) отримували базисну тератю в обсязГ кроку 1, 19 (61,29 %) — кроку 2, 6 (19,35 %) — кроку 3, 3 (9,68 %) — кроку 4. Шсля лжування 5 дггей (16,13 %) отримували базисну тератю в обсязГ кроку 1, 21 (67,74 %) — кроку 2, 5 (16,13 %) — кроку 3. У II грут до лжування 6 хворих (18,75 %) отримували базисну тератю в обсязГ кроку 1, 16 (50,00 %) — кроку 2, 7 (21,86 %) — кроку 3, 3 (9,38 %) — кроку 4. Шсля лГкування 8 оаб (25,00 %) отримували тератю в об-сязГ кроку 1, 14 (43,75 %) — кроку 2, 8 (25,00 %) — кроку 3, 2 (6,25 %) — кроку 4 (табл. 2).
Отримат дат демонструють, що в I грут 6 хворих (19,35 %) тсля лжування почали отримувати базисну тератю, що вщповщае обсягу меншоi сходинки. У II грут таких дггей було 3 (9,38 %). Отже, додавання холекальциферолу до базисноi терапп в дозГ 1000 МО протягом 3 мгсящв приводить до за-стосування менших доз шгаляцшних глюкокор-тикостерощв (IrKC) у хворих на БА (%2 = 3,74; р > 0,05), що дозволяе зменшити ризик побГчних ефектш IrKC.
До лжування в I грут 11 хворих (35,58 %) мали загострення рщше 1 разу на мюяць, 12 (38,71 %) —
Таблиця 1. Динамка перебгу бронх1ально/ астми в дтей основно/ групи
Ознака 1група II група
До лжування Шсля лжування До лжування Шсля лжування
n % n % n % n %
Контрольований nepe6ir 12 38,71 26 83,87* 14 43,75 18 56,25
Частковий контрольований nepe6ir 14 45,16 5 16,13* 12 37,50 10 31,25
Неконтрольований переб^ 5 16,13 0 0* 6 18,75 4 12,50
Усього 31 100 31 100 32 100 32 100
Крок I група II група
До лжування Шсля лжування До лшування Шсля лжування
n % n % n % n %
1 3 9,68 5 16,13 6 18,75 8 25,00
2 19 61,29 21 67,74 16 50,00 14 43,75
3 6 19,35 5 16,13 7 21,86 8 25,00
4 3 9,68 0 0 3 9,38 2 6,25
5 0 0 0 0 0 0 0 0
Усього 31 100 31 100 32 100 32 100
Примтка: * — р < 0,05.
Таблиця 2. Динамка обсягу базисно/ терапп в дтей основно/ групи до та тсля л'1кування
2—3 рази на мюяць, 6 (19,35 %) — бгльше 1 разу на тиждень, 2 (6,45 %) — щоденно. Пюля лжування 27 дгтей (87,10 %) мали загострення рщше 1 разу на мюяць, 4 (12,90 %) — 2—3 рази на мюяць. У II гру-т до лжування 6 хворих (18,75 %) мали загострення рщше 1 разу на мюяць, 15 (46,89 %) — 2—3 рази на мюяць, 8 (25,00 %) — бгльше 1 разу на тиждень, 3 (9,38 %) — щоденно. Пюля лжування 7 дгтей (21,86 %) мали загострення рщше 1 разу на мюяць, 14 (43,75 %) — 2-3 рази на мюяць, 11 (34,38 %) — бгльше 1 разу на тиждень. До лГкування в I груш три-валють загострень у 21 дитини (67,74 %) становила бгльше 10 дшв, пюля лГкування — у вах пащентш не перевищувала 10 дшв. У II груш до лжування трива-лГ загострення мали 19 хворих (59,38 %), тсля — 21 (65,63 %) (табл. 3, 4).
Даш, наведен в табл. 3 та 4, демонструють, що динамжа клшГчних проявГв БА в I та II групах була рГзною: у I груш хворих тсля лжування вГрогщно зменшилася частота загострень (%2 = 14,91; р < 0,05) та тривалють загострень (%2 = 8,71; р < 0,05) на вщ-мшу вщ II групи (р > 0,05). Ефективнють лжуван-ня була вГрогщно вищою в дгтей I групи (%2 = 12,91; р < 0,05).
Таким чином, додавання холекальциферолу до базисное терапп БА в дозГ 1000 МО протягом 3 мюя-шв покращуе контроль симптомГв БА, зменшуючи тривалють та частоту загострень захворювання, що призводить до полшшення якосп життя хворих на БА.
Кглькють нападГв, що потребували госпгталГзаци протягом 3 мгсящв, мала мюце до лжування в 9 хворих (29,03 %) I групи, тсля лжування — у 2 (6,55 %), у II грут — до лжування в 14 дгтей (43,75 %), тсля лжування — в 11 (34,38 %). Кглькють тчних напа-дГв бгльше 2 разГв на мюяць спостерГгалася у 26 оаб (83,87 %) I групи до лкування та в 15 (48,39 %) —
Таблиця 3. Частота загострень бронх'альноI астми в основн1й грут до та тсля л'1кування
Частота загострень БА 1 група II група
До лшування Шсля лшування До лкування Шсля лшування
п % п % п % п %
< 1 разу на мюяць 11 35,58 26 83,87* 6 18,75 7 21,86
2-3 рази на мюяць 12 38,71 5 16,13* 15 46,89 14 43,75
> 1 разу на тиждень 6 19,35 0 0* 8 25,00 11 34,38
Щоденно 2 6,45 0 0* 3 9,38 0 0
Усього 31 100 31 100 32 100 32 100
Примтка: * — р < 0,05.
Таблиця 4. Тривалсть загострень бронх'ально! астми в основн1й грут до та тсля л'1кування
Тривалють загострення БА I група II група
До лшування Шсля лжування До лжування Шсля лшування
п % п % п % п %
До 10 дн1в 21 67,74 31 100,00* 19 59,38 21 65,63
Бтьше 10 дн1в 10 32,26 0 0,00* 13 40,63 11 34,38
Усього 31 100 31 100 32 100 32 100
Примтка: * — р < 0,05.
тсля лжування, у II грут — у 30 пашен™ (93,75 %) до лжування та у 25 (78,13 %) — тсля лжування (рис. 1).
У I грут протягом 3 мгсящв тсля лжування вГро-гщно зменшилася кглькють нападГв, що потребували госпгталГзаци (%2 = 5,42; р < 0,05), та тчних напа-дГв (%2 = 8,71; р < 0,05). У II грут кглькють нападГв, що потребували госпгталГзацп (%2 = 0,59; р > 0,05), та тчних нападГв зменшилася невГропдно (%2 = 3,23; р > 0,05). При аналГзГ результата лГкування хворих I
93,75
83,87
I група
II група
□ Ктьшсть шчних нагадв > 2 разiв на мiсяць до лкування ■ Кiлькiсть нiчних нагадiв > 2 разiв на мiсяць гiсля лкування
□ Кiлькiсть нагадiв, що потребували госшталiзацГi, > 1 до лiкування
□ Кiлькiсть нагадiв, що потребували госшталiзацГi, > 1 гiсля лiкування
Рисунок 1. Ктьюсть н1чних напад/в та напад'в БА, що потребували госттал'зацн, до л'1кування та протягом 3 м1сяц1в тсля л'1кування в основшй грут
Примтка: * — р < 0,05.
та II груп було виявлено в1рогщну рiзницю за дани-ми показниками (х2 = 6,01; р < 0,05).
Отже, додавання холекальциферолу до базисно! терапг! БА в дозi 1000 МО протягом 3 мгсящв Bi-рогiдно зменшуе кiлькiсть нападiв, що потребують госшталГзацп, та юльюсть нiчних нападiв за рахунок зменшення ступеня тяжкост1 нападiв та покращен-ня контрольованостi БА.
У I груш до лжування 11 хворих (35,48 %) для зняття симптом1в БА застосовували сальбутамол за потреби бгльше 2 разiв на тиждень у доз1 100 мкг !н-галяцiйно 3—4 рази на добу з штервалом не менше 3 годин, тсля лiкування — 3 (9,67 %), у II грут — 10 (31,25 %) та 7 дгтей (21,88 %) вщповщно (табл. 5).
Даш табл. 5 демонструють, що в I груш хворих тсля л1кування в1ропдно зменшилося застосу-вання сальбутамолу з метою зняття симптом1в БА (х2 = 7,38; р < 0,05). У II груш хворих статистично! вГропдност! не було досягнуто (х2 = 1,70; р > 0,05).
Таким чином, додавання холекальциферолу до базисно! терапп БА в1ропдно зменшуе застосування бронхолiтика коротко! дг! для зняття симптом1в БА. Це дозволяе зменшити потребу в невiдкладному л1-куванш, по61чн1 ефекти л1к1в та медикаментозне на-вантаження за рахунок досягнення надежного р1вня контролю БА.
При вивченн! динамгки показникгв функцг! зов-нгшнього дихання п!д впливом лжування були отриман! так! результати. Зменшення показнику ОФВ1 < 80 % в!д належного виявлено в I грут у 18 хворих (64,29 %) до лжування та в 10 (35,71 %) — тсля нього, у II грут в 19 д!тей (70,37 %) — до лжування та в 16 (59,26 %) — тсля нього. до6ов1 коливан-ня ПШВ > 20 % в I груш спостерггалися в 16 д!тей (51,61 %) до лжування та в 5 (16,13 %) — тсля, у II гру-п! — у 15 (46,88 %) та в 14 (43,75 %) вгдповгдно (рис. 2).
У I груш досягнуто статистичну в1рогщшсть пгд-вищення ОФВ1 (х2 = 4,57; р < 0,05) та зменшення до-бового коливання ПШВ тсля л1кування (х2 = 8,71; р < 0,05). У II грут статистично! вГропдносп за цими показниками не було досягнуто (х2 = 0,73 та %2 = 0,06 вщповщно, р > 0,05). При пор1внянш результата тсля лжування двох груп було виявлено статистично в1ропдну рГзницю (х2 = 5,70; р < 0,05).
Нами було ощнено тяжисть АД хворих основно! групи зг!дно з шдексом SCORAD до та п1сля л1ку-вання. У I груп1 до лжування 6 д!гей (27,27 %) мали шдекс SCORAD < 20 6ал1в, у 9 хворих (40,91 %) !н-
декс SCORAD знаходився в межах 20—40 6ал1в, у 7 (31,82 %) — > 40 6ал1в. Через 3 мюяш тсля лжування 12 д!гей (54,55 %) мали !ндекс SCORAD < 20 6ал1в i в 10 хворих (45,55 %) вш знаходився в межах 20—40 6ал1в. У II грут до лжування 13 дггей (61,90 %) мали шдекс SCORAD < 20 6ал1в, у 6 хворих (28,57 %) цей показник знаходився в межах 20—40 6ал1в, у 2 (9,52 %) — > 40 6ал1в. Шсля лжування в II грут 14 хворих (66,67 %) мали шдекс SCORAD < 20 6ал1в, 6 (28,57 %) — у межах 20-40 6ал1в, 1 (4,76 %) — > 40 6ал1в (табл. 6).
Даш, що наведен! в табл. 6, свщчать про те, що застосування холекальциферолу в1ропдно зменшуе шдекс SCORAD. Шсля проведено! терапг! шдекс SCORAD покращився в 12 дгтей (54,54 %) I групи (х2 = 9,053; р < 0,05) проти 6 (28,57 %) II групи (х2 = 1,921; р > 0,05). Отже, додавання холекальциферолу зменшуе прояви АД, покращуючи стан та функцш епгдермального бар'ера.
Обговорення та висновки
Лггературш даш свщчать, що ефект в1д FLG-мутацш збгльшувався в зимовий перюд, що тд-
70,37
64,29
Iгрупа
II група
□ ОФВ4 < 80 % до лжування Я ОФВ4 < 80 % шсля лжування
□ Коливання ПШВ > 20 % до лжування
□ Коливання ПШВ > 20 % шсля лжування
Рисунок 2. ОФВ1 та добове коливання ПШВ в основн1й грут до та тсля л'1кування Прим'ика: * — р < 0, 05.
Таблиця 5. Застосування сальбутамолу в дтей основноi групи бльше 2 раз/в на тиждень за потреби для зняття симптом'в бронх1ально/ астми до та тсля л '1кування
Сальбутамол 1група II група
До лжування Шсля лжування До лжування Шсля лжування
n % n % n % n %
Не застосовувався 16 51,61 26 83,87* 18 56,25 23 71,88
Застосовувався 15 48,39 5 16,13* 14 43,75 9 28,13
Усього 31 100 31 100 32 100 32 100
Примтка: * — р < 0,05.
Таблиця 6.1ндекс SCORAD у дтей основно/ групи до та псля ткування
1ндекс SCORAD 1група II група
До лжування Шсля лтування До лтування Шсля лтування
n % n % n % n %
< 20 6 27,27 12 54,55* 8 38,10 10 47,62
20-40 9 40,91 10 45,45* 6 28,57 8 38,10
> 40 7 31,82 0 0* 7 33,33 3 14,29
Усього 22 100 22 100 21 100 21 100
Прим'!тка: * — р < 0,05.
тверджуе ггпотезу про те, що ргзниця у вгтамгн-D-статусi була викликана ультрафюлетовим випромшюванням [4]. ПдролГз фГлагрину та по-дальший розпад амшокислот е чутливим до воло-гост процесом. Цей процес, як правило, приско-рюеться протягом зими в помГрних клГматичних умовах через примусовий обкрГв примщень. КрГм того, запалення шкГри, що спостерГгаеться у хворих на АД, знижуе рГвень фГлагрину, особливо взимку [9]. Отже, зниження сонячного випромшювання взимку в поеднаннГ з волопстю Г запаленням у шкь рГ, слугуе приводом пдролГзацп фГлагрину Г може пояснити зниження ефекту ^ХС-мутацш протягом зими [4, 16].
ПорГвняння хворих на АД та здорових дгтей показало, що в дгтей з АД був знижений прийом вгта-мшу D з !жею порГвняно з контрольною групою [13]. Збгльшення поширеностГ дефекпв гена FLG вщ-бувалося порГвняно недавно з метою забезпечення адекватного вгтамш^-статусу в жителГв швшчних широт та в культурах, де вщсутне широке споживан-ня морепродукпв [14]. Зниження рГвня фглагрину приводить до вщповщного зменшення рГвшв транс-иСА, що е основним ендогенним фгльтром проти ультрафюлетового опромшення в слаботгментова-них оаб [14].
Дан численних дослщжень вказують на асощ-ащю низького рГвня 25(OH)D3 у кровГ, бронхооб-струкцп та пщвищеног потреби в ГКС. Дефщит вь тамшу D сприяе розвитку БА в дгтей [7]. Зниження рГвня 25(OH)D3 у кровГ пов'язане з бгльш високими шансами загострення БА [3]. Дгти, яю отримують ГнгаляцГйнГ та пероральш ГКС, мають статистично вГропдно нижчГ рГвн 25(OH)D3 у кровГ [17]; дгти тс-ля отримання шгаляцшного будесонщу та вгтамшу D3 мають менше загострень БА [11].
Наше дослвдження довело, що додавання хо-лекальциферолу до базисно! терапп БА в дозГ 1000 МО протягом 3 мгсящв приводить до вГропд-ного зниження частоти та тривалост загострень захворювання, зменшення кшькост шчних напа-дГв та нападГв, що потребують госшталГзацп, по-кращуе показники функцп зовшшнього дихання, зменшуе застосування сальбутамолу за потреби для зняття симптомГв та зменшуе шдекс SCORAD. Це дозволяе рекомендувати запропоновану схему лжування при рГзних ступенях тяжкост БА в дгтей з АД.
Конфлжт штереав. Автор заявляе про вщсутшсть конфл1кгу 1нтерес1в.
Список л^ератури
1. Amestejani M. Vitamin D supplementation in the treatment of atopic dermatitis: a clinical trial study / Amestejani M, Salehi B.S., Vasigh M. // Journal of Drugs in Dermatology. — 2012. — 11(3). — 327-330. — PMID: 22395583.
2. Adams J.S. Unexpected actions of vitamin D: new perspectives on the regulation of innate and adaptive immunity / Adams J.S., Hewi-son M. // Nat. Clin. Pract. Endocrinol. Metab. — 2008. — 4. — 8090. — doi: 10.1038/ncpendmet0716.
3. Brehm J.M., Schuemann B., Fuhlbrigge A.L., Hollis B.W., Strunk R.C., Zeiger R.S. et al. Serum vitamin D levels and severe asthma exacerbations in the Childhood Asthma Management Program study / Brehm J.M., Schuemann B, Fuhlbrigge A.L., Hollis B.W., Strunk R.C., Zeiger R.S. et al. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2010. — 126(1). — 52-8.e5. — doi: 10.1016/j.jaci.2010.03.043.
4. Camargo C.A. Jr. Randomized trial of vitamin D supplementation for winter-related atopic dermatitis in children / Camargo C.A. Jr, Ganmaa D., Sidbury R., Erdenedelger Kh., Radnaakhand N., Khandsuren B. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2014. — 134(4). — 831-835.e1. — doi: 10.1016/j.jaci.2014.08.002.
5. Delgoffe G.M. The mammalian target of rapamycin (MTOR) regulates T helper cell differentiation through the selective activation of MTORC1 andMTORC2signaling/Delgoffe G.M., PollizziK.M., Waickman A.D., Heikamp E, Meyers D.J, Horton M.R., Bo Xiao, Worley P.F., Powell J.D. //Nature immunology. — 2011. — 12(4). — 295-303. — doi: 10.1038/ni.2005.
6. Ellisen L.W. Growth control under stress: mTOR regulation through the REDD1-TSC pathway / Ellisen L.W. // Cell. cycle. — 2005. — 4(11). — 1500-02. — doi: 10.4161/cc.4.11.2139.
7. Goleva E. Steroid requirements and immune associations with vitamin D are stronger in children than adults with asthma /Goleva E., Searing D.A., Jackson L.P., Richers B.N., Leung D.Y.M. // The Journal of Allergy and Clinical Immunology. — 2012. — 129(5). — 1243-1251. — doi:10.1016/j.jaci.2012.01.044.
8. Heimbeck I. Low vitamin D serum level is inversely associated with eczema in children and adolescents in Germany / Heimbeck I., Wjst M, Apfelbacher C.J. // Allergy. — 2013. — 68(7). — 906910. — doi: 10.1111/all.12167.
9. Howell M.D. Cytokine modulation of atopic dermatitis filag-grin skin expression / Howell M.D., Kim B.E., Gao P., Grant A.V., Boguniewicz M, Debenedetto A. et al. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2007. — 120. — 150-5. — doi: 10.1016/j.jaci.
10. Man L. Association between vitamin D deficiency and insufficiency and the risk of childhood asthma: evidence from a metaanalysis /Man L., ZhangZ, Zhang M. et al. //International Journal of Clinical and Experimental Medicine. — 2015. — 8(4). — 56995706. — PMID:26131154.
11. Majak P. Vitamin D supplementation in children may prevent asthma exacerbation triggered by acute respiratory infection / Majak P., Olszowiec-Chlebna M, Smejda K. et al. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2011. — 127(5). — 1294-1296. — doi: 10.1016/j. jaci.2010.12.016.
12. Powell J.D. The mammalian target of rapamycin: linking T Cell differentiation, function, and metabolism / Powell J.D, Delgof-
fe G.M. // Immunity. — 2010. — 33(3). — 301-11. — doi:10.1016/j. immuni.2010.09.002
13. Solvoll K. Dietary habits among patient with atopic dermatitis / Solvoll K., Soyland E, Sandstad B., Drevon C.A. // European Journal of Clinical Nutrition. — 2000. — 54(2). — 93-97. — doi: 10.1038/sj.ejcn.1600901.
14. Thyssen J.P., Bikle D.D., Elias P.M. Evidence That Loss-of-Function Filaggrin Gene Mutations Evolved in Northern Europeans to Favor Intracutaneous Vitamin D3 Production / Thyssen J.P., Bikle D.D., Elias P.M. //Evolutionary biology. — 2014. — 41(3). — 388-396. — doi:10.1007/s11692-014-9282-7.
15. Thyssen J. P. Skin barrier abnormality caused by filaggrin (FLG) mutations is associated with increased serum 25-hydroxy vitamin D concentrations /Thyssen J.P., Thuesen B, Huth C, Standl M, Carson C.G. et al. // J. Allergy Clin. Immunol. — 2012. — 130(5). — 1204-1207. — doi: 10.1016/j.jaci.2012.06.046
16. Thyssen J.P., Zirwas M.J., Elias P.M. Potential role of reduced environmental UV exposure as a driver of the current epidemic of atopic dermatitis / Thyssen J.P., Zirwas M.J., Elias P.M. // J. Allergy Clin. Immunol. - 2015. - 136(5). - 1163-9. - doi: 10.1016/j. jaci.2015.06.042.
17. Searing D.A. Decreased serum vitamin D levels in children with asthma are associated with increased corticosteroid use / Sear-ingD.A., Zhang Y, Murphy J.R., Hauk P.J., Goleva E, LeungD.Y.// J. Allergy Clin. Immunol. - 2010. - 125(5). - 995-1000. - doi: 10.1016/j.jaci.2010.03.008.
18. Yang J. Inhibition of mTORC1 by RAD001 (everolimus) potentiates the effects of 1,25-dihydroxyvitamin D(3) to induce growth arrest and differentiation of AML cells in vitro and in vivo / Yang J., Ikezoe T., Nishioka C., Ni L., Koeffler H.P., Yokoyama A. //Experimental hematology. - 2010. - 38(8). - 666-76. - doi: 10.1016/j. exphem.2010.03.020.
OTpuMaHO 13.01.16 ■
Павлик E.B.
Национальный медицинский университет имени A.A. Богомольца, г. Киев, Украина
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ВИТАМИНА D У ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ И АТОПИЧЕСКИМ ДЕРМАТИТОМ
Резюме. Цель: изучить эффективность терапии бронхиальной астмы и атопического дерматита у детей с учетом наличия полиморфизмов генов FLG и MTOR.
Методы: клинико-анамнестический, лабораторные, инструментальные (спирография с пробой на реверсивность обструкции бронхов, пикфлоуметрия), статистические методы.
Результаты. Добавление холекальциферола к базисной терапии бронхиальной астмы и атопического дерматита в дозе 1000 МЕ в течение 3 месяцев приводило к достоверному снижению частоты и продолжительности обострений заболевания, уменьшению количества ночных приступов и приступов, требующих госпитализации, улучшало показатели функции внешнего дыхания, уменьшало применение сальбутамола по необходимости для снятия симптомов и уменьшало индекс SCORAD.
Выводы. Проведенное нами исследование позволило сделать вывод о целесообразности добавления холекальциферола к базисной терапии бронхиальной астмы и атопического дерматита в дозе 1000 МЕ в течение 3 месяцев.
Ключевые слова: витамин D, однонуклеотидный полиморфизм, филаггрин, белок-мишень рапамицина, бронхиальная астма, педиатрия.
Pavlyk O.V.
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
THE EFFICACY OF VITAMIN D SUPPLEMENTATION IN CHILDREN WITH ASTHMA AND ATOPIC DERMATITIS
Summary. Objective: to evaluate the efficacy of the treatment for asthma and atopic dermatitis in children taking into account the presence of FLG and MTOR gene polymorphisms.
Methods: the clinical and anamnestic, laboratory, instrumental (spirometric test for reversibility of bronchial obstruction, peak expiratory flow rate measurement), statistical methods.
Results. Addition of cholecalciferol to the basic treatment of asthma and atopic dermatitis in a dose of 1,000 IU for 3 months resulted in significant reduction of the incidence and duration of exacerbations, reduced number of night attacks and attacks that require hospitalization, improved values of pulmonary function tests, decreased use of salbutamol as needed to relieve symptoms, and reduced SCORAD index.
Conclusions. Our study showed that cholecalciferol addition to the basic treatment of asthma and atopic dermatitis in a dose of 1,000 IU for 3 months will likely be of clinical use.
Key words: vitamin D, single-nucleotide polymorphism, fi-laggrin, rapamycin target protein, bronchial asthma, pediatrics.
