CC BY
32
^ис I. fr- 5
' Iura-i i и кольороеоТ гармони та олтимзацИ просктування детально okpccjichí в поайннку I «(Гармония цвета». я кий ми рекомендуемо як дол элювий навчальннй nociüHHt :
комп'ютерного проск!ування для впщогаданоТ cncuiîuii hmti i напрчмку
Отже. впкладач воиГютсрного прмюумння naí навинти (лудсн"пв стьоркгатн аэОраження засоОами комп'ютерн^ rpa$iMi i уудажньо rpaw>TH¡ 2и<5ра:+жння. Питания
колирознавчого характеру iiobmhhí si ¡"¡мал i ад не з провщннк мкщ у певному л........
oixiTUbúMY ¿tfiefl'jfin Uli. Eeî понять комкинцИ. ыторознаьства. íípíijírmijp4iji фамити. к\до;+;ны>го мнггецтш насуття дизалиером i н if ¡jp h.-ti u.i й н ¡ j-тt>[ но.п ¡j ri ч н ¡j í rpoMúruocri ней клине
Mil гропонуеш для залис^тання знань i формуванна наытж i .l.-.l: «Вастерна __ю*герна
граф1кя» нвдан......ствсрсння австракпикгоампртигс komhïîiщ|П (В Окмана (изастккяв^ванням
базовик KíuibcpreiK кимАнащй (Т Сагттчн. Ii Пнрайнен) На нашу думку. робота над явдянняи! копьороБого гроеиування псьиниа сут^рсевда^татжя ншщуванням tí анашзом ¡снуючнк jpasKie граф1чноТ гщ>г|д>т-щi вгеченням оокиии кудожнк напрятав 1 тенденций у mktcuibi проектуванш графчноТ гродукщ, нгоз» ichhim i власною iHrepnpmníio кудожнд ойрзЫв
Перспективу подальшиго дошда^ния вСачасш у poqpuOui тип«пгс ^авданк з ураку&аннчм ¡ншнк кудожнгс яспекпв спецпфнсп проектування
ЛП ЕРА ТУРА
1. ПИрЭЙКН В. Ю. М«|фН&11й»ДЧМН4е H liKHQnöfmeOMi OfHMLIfl.HJáHHá KyjQAÉCTMIUbE M IÍKH144WM-K
liWJrfL ДОмч-.... д-pa тех: наук. - H., iOOí. - ííi с.
2. Прусак В. Ф 4>pfnH¡3Jii¡ñHO-n«njrorÍ4H¡ исадн пиготсеш наИбутн^ лннйнерта у вншш НЖЧОЛЬШ-И НКЛПЛЛК Ук[М|ИИ . Jlf ПМ н-кук.-Ыно'Франпкьк. ÎCHW ¿VA С
3 СаттонТ Гармомн цаета: Ими« (tyWû&wtiM по ¿чщаи» цветоеьк иоиб....... Т Саттон Е, Ei-umh
пф. í ж гл. а. Вфйпаеаа. - н.: ооо «iiiati'fcnbcieo Астрщь»: ооо ллчательстьо act», дюз. - 2 lí t.
4 Окипм I! < -ill..... ......... -г ;мг:п Mi;ik:r.k"' T. | фмОНМ КОМЫ Ж - -Tfr|T.::iI ||KIH BCKG fi>CH«№K
генавйл-DiH HKiejïiV Дцс каи. шгусстивмвшп -М. ЙМУ i
Сйлмъева Б. В. Сод^римнне ннформадаоннФ-кхношинческоп гимготм-ш дизайнера: ДОк-с. ... к...... №д. наук У.. -173 í.
Людмила НАГОРНЮК ЕФЕК1 ИВНЮТЬФОРМУВАННЯ [НШОМОВНОТ ПРОФЕСШНОТ
КОМУНП^ТИВНОТКОМПЕТЕНТНОСП M *ЙБ>ТШХЖУРНАА[СТ]&
РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ
Y ■■"."■■. ■ i ■■.".■ peítuiimamií taàaeciiiitioiû ехеяеришнту, лгий rjípííjpjí-í ефенжи&йст* ■■ с.ti то лняно/шгй форы-рвання ■ ■■ lût npoipecitiHot коы-у»;гштивка : wffneHmxxmi •■■■■ -wr
а I пурщчччч? ,Г> .^".n i-'ir.iT'irií пг^ 1-171.1 iTlTíVT.nл^пi.;- ç : ■ ■■. çmafI,"S
i]hxîf.;. ■•: ■:■•■■
i"."' ■ ■ -.■■:■':■ Т>П-1 П(Л/Г«ПКЙ —- ' : I
Обов'язковим заключним компонентом будь-яко! складно! д11" або д!яльносп е контроль, який дае змогу визначита вщповщшсть чн невщповщшсть результат навчання поставленш Meri i завданням. У псдагопчшй наущ, як вщомо, такому контролю вщповщае р1знс за формою та призначенням експериментальне навчання.
Експфиментальна перешрка розроблених моде.ш та технологи формування ¡ншомовно! професшно! комушкативно! компетентноcii (1ПКК) майбутшх журналов здшснювалась з урахуванням науково обгрунтованих вимог i положень теорп експерименту [1, 2, 3]. Результата констатувального експфименту дали пщстави визнати необхщшсть впровадження мод ел i i технологи' з метою гадвнщення р1вня 1ПКК майбутшх журнал1спв ишяхом залучення матер! ал ¡в мед1а до навчального процесу, переор1ентаци навчання у гумашстичний напрямок, зд1йснення мжпредметного пщходу тощо.
Вщповщно до розроблено! нами технологи, враховуючи специфику засоб1в мед!аосвгги, ми провели формувальний експеримент, метою якого було дослщита стугань результативное^ модел! i технологи у формуванш 1ПКК майбутшх журнашспв.
Для досягнення поставлено! мети, нам потрШно було виршити наступт завдання:
• провести шдготовчу роботу з викладачами для опанування ними мод ел i i технологи формування 1ПКК майбутшх журналов;
• визначити педагопчш умови решшацд технолоп! формування 1ПКК шйбутшх журнал1спв;
• розробити й апробувати дидактичне забезпечення дано! технолоп! на приплат занять з шоземно! мови (nifl6ip матф1ал1в друкованнх, в1зуальннх, аущальних та електронних sacoOie масово! комушкацп (ЗМК); система ощнювання знань; тести для иерев1рки р1вня сформованосп 1ПКК майбутшх журналов);
• розробити комплекс методичного забезпечення (система творчих завдань, вимог до внконання окремнх вид ¡в практичних po6iT);
• nqiffiipimi надштстъ иоказниюв визначення рвня сформованосп ПЖК шйбуга1х журнашстю.
Визначеш завдання вир1шувались у ход! доопдно-експфиментально! роботн, в якш взяли
участь студента фшолопчного факультету ТНПУ ¡мет Володимира Гнатюка та Навчально-наукового шсгитугу украшсько! фшологп та сощальних комушкацш Черкаського нащонального ушверситету ¡меш Богдана Хмельницького (всього 122 студенти).
Безпосередньо формувальний експеримент щодо пщтвердження гшотези наукового дослщження ироводився поетапно. На пошуково-практичному erani розпочався власне формувальний експеримент. На узагальнюючому еташ проводилась обробка, анал1з, узагальнення результат експфиментально! робота. На останньому erani вщбувалась наукова штфиретащя та були оформлен! результата педагопчного експфименту.
Для одфжання в!рогщних результат ироведеного експфименту щодо формування 1ПКК майбутшх журнал!спв дослщжувалися змши в ycix ii структурних компонентах, осюльки cyraicrb цього складного особиспсного угеорення розкриваеться чфез його складов!. Вихщними при д1агностиц1 piBHiB сформованосп вказаного феномена послужили визначеш paHiuie Kptrrepii.
Вивчалися динам1ка i piBHi сформованосп 1ПКК у студент на рпних етапах експфиментального навчання шляхом проведения контрольних 3pi3ie до початку формувального експфименту i шсля його завфшення в контрольних та експфиментальних фупах.
Анал!з та обробка даних проводилися за единою профамою, в щентачних умовах, з використанням едино! методики д!агностики р1вня сформованост! 1ПКК майбутшх журнал!ст!в в ycix фупах. Усе це сприяло одфжанню в!рогщних експфиментальних даних.
У загальному вигляд! критерй визначення р1вня дослщжувано! компетентности показники i методика !х оцшки иодаш в таблищ 1.
Таблиця 1
Kpumepii, показники та методи диагностики сфорлюеаноаш 1ПККмайбутн1х журнашсгте
Критфй' Показники Методика ощнювання
1. Критерш мотив ацп Усвщомлення потреби в ¡ншомовному спшкуванш; волод!ння вираженими сощальними установками Анкетування
та щншеними ор1ентирами на продовження вивчення ¡ноземно! мови.
2. Критерш лексико- Розумшня текспв р1зноманпно1 тематики фаматично1 р1зних стшив; вмшня визначати основне чи правильное^ деши, узагальнювати иочуте або ирочитане; продукування фаматично [ стшпстично правильного усного та письмового мовлення. Тестування
3. Критерш Володшня знаниям структури й особливостей профеайно1 ведения професшного д1алогу; володшня спрямованосп знаниями норм дшового листування; вмння вщбнратн з р1зних джфел ¡нформащю, необхщну для вир1шення практичних завдань; вмшня конструювати власш висловлювання щодо факт, понять, наукових концеицш. Тестування
4. Критерш соцю- Володшня фоновими знаниями, мовним [ культурних знань, мовленневим матер ¡ап ом, який необхщний для вмшь 1 навичок розкриття соцюкультурно1 ¡нформацп; володшня знаниям культури ¡ншомовного усного та письмового спшкування. Тестування
5. Критерш володшня Умшня визначати мету спшкування, оцшювати комушкатив ними йога результата 1 планувата йога тактику, сфатепями 1 вмшня долати комушкативш невдачц вмшня тактиками шдтримувати контакт ¡з сшвбесщниками. Бесща Спостереження
6. Критерш Володшня психолопчною здатшетю до комун[каОельносп сгалкування з ¡ншими комуш кантами. Анкетування
Як показали результата констатувального експфименту, в 35% студен™ контрольних фуп та 28% студент експфиментальних фуп було вщсугне усвщомпення пофеби в шшомовному сшлкуванш, вщсутнш ¡нтфес до ¡ноземно! мови як до навчального предмета 1 засобу сшлкування. 28% майбутшх журналкт контрольних I 33% експфиментальних фуп виявили защкавлешсть до вивчення ¡ноземжм мови, але тшьки ззовш, оскшьки иереважали зовшшш мотави (отримання гарних ощнок, задоволення вимог батьыв тощо). Лише 11% студента контрольних 110% експериментальних фуп характфизувались високим ¡нтересом до ¡ноземно1 мови, були защкавлеш в опануванш нею якзасобом професшного спшкування. Таю результата свщчать про загалом низьку мотив ацпо майбутшх журнатспв до розвитку 1ПКК. Проведений формувальний експфимент щодо формування 1ПКК майбутшх журнал1спв в експфиментальних фупах сприяв яюсшй зм1ш показниюв дослщжуваиого феномена.
Динамка мотив ацп студенев експфиментальних фуп, пор1вняно з даними вихщного д1ягностичного зр1зу, професуе в позитавний Гик. В експфиментальних фупах на 28% збшьшилась кшыасть студенпв, яю вир1зняються стабшьним ¡нтересом до ¡ноземно1 мови 1 чггко усвщомлюють пофебу у вдосконаленш сво!х знань, особливо, це стосуеться ¡ншомовного спшкування з професшною метою. Р1зко зменшилась кшыасть студент (на 16%) експфиментальних фуп, яи не виявляють штфесу до шоземжл мови - ш як до навчального предмета, ш як до засобу шшомовно1 професшно! комушкаци.
Позитивш змши в ставленш студент до шоземжн мови свщчать про позитив ну дииамш' формування 1ПКК майбут1йх журналкт за мотиващйним фитф1ем.
Вщ р1вня знань студент фаматаки та статистики шоземно1 мови, вмшня сириймата на слух шшомовний текст залежить усгашшсть ¡ншомовно1 професшно1 комушкаци майбутшх журнатстщ. Вщповщш знания, вмння 1 навички характер изував критфш лексико-фаматично! правильносп. При проведен™ д1агностичного ф1зу в ход) констатувального експфименту бпытпеть студент факультет журнал! стики (66% контрольних 1 62% експериментальних фуп) пфебували на сфедньому I низькому р1внях. Лише 8% студент контрольних фуп I 12% експфиментальних фуп показали високий р1вень сформованосп ШКК за вказаним критф1ем. Леля проведения дослщно-експфиментально! робота в експфиментальних фупах сиоофнгаеться
позитивна динамка: значно збшынилася (на 26%) ильисть студен™, яи розумють текст р13нобнно1 тематики р1зних стнлш. вмють визначати основне чи деталь узагальнювати иочуге або прочитане, вм1ють продукувати фаматично 1 сттшстично правильне усне 1 письмове мэвлення. Також помтно фосла (на 12%) кшьысть студенпв, коф1 добре розумшть визначену шформацю, але роблять незначш помилки в фаматичному чи стшистичному оформленш мовлення у письмовш або уснш форм. Р1зко зменшилася ильисть студенпв, р1вень сформованосп 1ПКК яких за цим критф1ем характеризуемся як низький (на 16%) 1 серед нш (на 23%).
У контрольних фупах вщбулися теж иозитивш змши, але осильки вони незначш, то не вплинули на загальну картину р1вня сформованосп 1ПКК за критер1ем лексико-фаматачно! правильносп.
Дослщження р1вня сформованосп 1ПКК майбутшх журнал^™ за притер ¡ем професшно! спрямованосп теля завершения експерименту ми проводили, як I на констатувальному еташ, чфез тестування та сиостфеження за студентами упродовж ус1еГ експфиментально1 робота. ГБд час констатувального експерименту в контрольних та експфиментальних фупах бшыпа кшьысть студен™ мала за цим критф1ем середнш (в контрольних - 34%, в експфиментальних - 38%) та низький (в контрольних - 35% 1 в експфиментальних - 36%) р1вш 1ПКК.
Шсля проведения експериментальноГ робота до\пнуючим р1внем сформованосп 1ПКК майбутшх журншпепв за критер1ем професшно1 спрямованосп став у експфиментальних фупах достатнш (40%). Кр1м цього, значно фосла кшьысть студен™, яи заевщчили високий р1вень (на 26%). Помтно зменшилася ильисть студен™ ¡з низьким (22%) I сфедшм (23%) р1внями в експфиментальних фупах.
Динамка сформованосп 1ПКК за критер1ем сощокультурно! комиетенцп студентов експфиментальних фуп, пор1вняно з даними вихщного д1агностичного зртзу, ирофесуе в иозитавний бис. У ход1 е ксп ер и ме нту з аф I ксов ан I иозитивш змши, що виявляються передус1м у розширенш фонових знань студен™, иоглибленш та розширенш знань мовного та мовленневого матф1алу, яи необхщш для розкриття сощокультурно1 шформаци (фразеолопчш звороти, лшгвокрашознавч1 реаттп та безекв1валентна лексика в оволодшш культурою ¡ншомовного усного та письмового мовлення). Шсля проведения експфиментально! роботи дом1нуючими р1внями в експериментальних фупах стали достатнш (40%) I високий (31%). На 17 % зменшилася ильисть студенпв цих фуп, котр1 показали середнш р1вень сформованосп 1ПКК за кртфнем сощокультурно1 комиетенцп, та на 7% стало менше студента, р1вень яких щентифкуеться як низький.
Вщ умння пщфимувата контакт ¡з сшвбесщниками, визначати мету епшкування, ощнювати результата I планувати його тактику залежить уешшшеть шшомовно1 комушкацп в професшнпх цшях. Стушнь усвщомленосп студентами таких знань 1 уявлень характеризував критфш володшня комушкатавними сфатепями I тактиками. При проведешп пфшого д1агностачного зргзу бшьписть студент (32% студен™ кошрольних 1 35% студента експфиментальних фуп) перебували на низькому р1вш. Майже стшьки ж студента (вщповщно 32 % - конф., 1 31 % - експф.) в мл и з фуцногцами визначати мету епшкування, ощнювати результата 1 планувати його тактику, мали труд но ил в подол анш комушкатавних невдач. Це заевщчило середнш р1вень сформованосп 1ПКК майбутшх журналк'пв за крит ф1ем володшня комушкатавними сфатепями [ тактиками. Шсля проведения дослщно-ексифиментально! роботи в експфиментальних фупах помтною стала позитивна динамка: значно збшынилася (на 19%) кшьысть майбутшх журналов, котр1 ифебувають на високому р1вш. Р1зко зменшилася кшьысть студенпв (на 21%), в яких було зафжсовано низький р1вень сформованосп 1ПКК за цим критф1ем.
Динамку р1вня комушкабельносп ми иростежували, як 1 гад час проведения констатувального експфименту, чфез тестове вивчення (тест «Псрев1ртс р1вень свое! комушкабельносп»), Шсля проведения досшдно! роботи сфед студен™ експфиментальних фуп в картиш комушкабельносп майбутшх журнатспв проявилася позитивна динамка в бк збшьшення тих студент, котр1 мають високий (46%) та достатнш (43%) р1вш комушкабельносп. Суттево зменшилася (на 15%) кшьысть студенпв, розвиток кому шкабельносп яких перебувае на сфедньому р1вш. Ще бшыие зменшилось (на 17%) майбутшх журнатпепв, яи волод1ють низькою здатшетю до епшкування з шшими комушкантами.
Отже. у студснпе контрольннк ф>.....¡сля явершсння лклфнмптльноТ роФотп Рули
за^ксоваш нешачш в ¡дм] н HLhCTi ti.a. результатов ыэнстатувального експфнменту. Кшыйсть студснпв "i.i я коиушкяАельшстто належалн до внсокого рюня зросла на í-ív,. до достатиього piel« на 1% Однак uj дян1 не змннлн загальнсч картпнн гчвня сформованосп 1ПКК ияйАушк журнал ¡ctíb ja крнтеркм комутикасельносп у котрольннх трупах.
\налЬр1внв сформованосп 1ПКК маПАушк журналов ;¡: кожннм крнгсркм показ® 1Г.1 у формуваНН! ДОШДЗКуЕЯНОГО феномена ВЩАуЛИСЯ ЗНаЧШ ПОЗПТТВШ 3MIHII ПСр1ВН1Н£} ¡I 41ÍK1MH, яь проводил исп пйчасконстатувального експери менту.
Зростлння ¡aranbHoi илькосп студшпв ¡ декгаттм i внеокпм ргенямп ::: окреммп lípirrepifl ми. именшення ылькнеп (луденпв, яь шит p¡BH¡ середнШ i ннзылП, да£ имогу нам ^рОЧ51ГГИ ВИСНОВОК про ПОЗИТИВ Ну fllIHUMity limtHijí C^ífiMijfillHOijTI 1ПКк маЛОутн!* журнал íctib скспсрнмснтальн! г-í фуп
Результат стану сфйрмованост1 u.toro феномена шеля проведения дослщно-скспернмснтально1 роАотн показу нэтъ щи серед маНАутнм лорнал1спв скспернмснтальних
| |:уп велика чапнна мя€ доегат.......... 1 внсокнП (íS%) pibhi еформовянип 1ПКК Кшькзсп
студентiij. piaeHt сформованос-п ямш пересуваи: на низькому щайлг зменшнлася скспернмснтальних фупая на 1 6% Кмькклъ мяййутню журнал íctib з еюспсрпментальннк rpvn то волдають середшм pÍEHt M ШКК. теля здслфименту именинная на 2(3%.
Гак^ noíHTMBH) ............ нас.....оможнапоСй.....тп нарнсунк) I
3 рисунка I видно ш.о теля формувалыюго скспернменту домщуючимн ргенямн у контрольна трупах t достатки (354) i гередтй Хоча noMiini й н&начш позипьш
ümíhii. 3cLn ылилася KlnuticTb студенев р«вень сформсьаносп котри* характеризуется
як внсокнП. та ífiiш шиляся кшьмстъ маПОушх журналов 1%>. яы переем ютъ на достатньому p¡BH¡ сформиваноеп 1ПКК. Але така позитивна дннамка н&намна ¡ не вшнвэд на
ягальну карп ну [jíbhíb сформ€ваност1ШКК студент контрольна фуп %
40:4.
3ÜU
30W
10W
ow
(E) (E) (El (El |H) |H) (K) (K|
□ -¡ПНС— -УТ= Г. П Г.- И / Rlícn Rf: / '.1RH- Е . еип-: .. ..ТЙЛЬН, rthr,H
■ ГИеяя форм jUll" ьного внеп ери ы#н ту
.".v- ; Диттт ¡¡я м <■■ :■•<.<>¡, -.a, wtwmi ШКК шdfíwmí у жу^ма cmie
Таким чином, досл^дно^еш^пернментальна роСкзта гпдтердн.па знач^иистъ i pcjyntTJTtffiHicTt застосованих модел! i те^нолом! щодо форм^ъання ыкокого р!вня сформованоет11Г1КК
Процес форыування ШКК в мап&>тн1х ctíb, поАуаований на ochú&¡
¿апропонованнх модел1 i технолоп!. вняьнвея знзмно уянштшнм ja траднщйнс. иаечання студенпв Впкорнстання на зяняття?! друкования. В1зуальннк. ауд1альн№1 та електроннпл ÍMK сприяло кратом) засьо^нню студентам! моьленньвого мат«р1алу, розьитку них
комуннсагЕннк у инь i профеки Пнн?1 навнчок Гуманктичнпй п1дх1д .......... тдвищснню
статусу студента i його мопващйноТ .'ф^^н
Отрнмш ре^ультатн засв1л4кпн ефекпЕн]сп> вказаннк тяагопчн1г: реал1зац!1
яцюпонгвансй наш тскнолопТ. д позишннП вгуне на спи сзформ™аносг дрсл1д»увлного
i"."' ■ ■ -.■■:■':■ Т>Г1.1 [1!Л/Г«ПКЙ —- ' : I
19
феномена. Пщ час проведения дослщно-експфиментально1 робота ai студентами ми, наприклад, пфеконалися, що стнмулювання в навчанш журнал1стсько1 спрямованосп, доб1рка профеайно спрямовано! тематики мовленневого матер1алу i творчо! робота з ним сприяе розвижу якостей журнал1ста-професюнала, набутгю майбутшми журнал1стами професшннх умшь i иавнчок. Оргамзащя вщповщного осрптнього сфедовища сприяла розшнренню кругозору сгуденпв, поглиблення íxhíx енциклопедичних знань, що важливо для професп журнал1ста.
Отже, застосування hoboí технолог!í з вжорнсганням у навчальному прсцеа матф1ал1в ЗМК, реал1защя гумашстичного принципу та мжиредметного пщходу дали змогу яисно пщвищити bcí показники сформованосп ПЖК. Це позитивно позначилось на сташ сформованосп bcíx структурних компонент1в такого складного ушорення, якШКК майбутнк журнал1спв.
ЛИТЕРАТУРА
1. Гурвич П. Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков / П. Б. Гурвич. - Владимир: Изд-в о Владимир. гос. пед. ин-та им. П. И. Лебедева, 1980. -104 с.
2. Зягвжинський В. Методология и методы психшого-педагогического исследования: [учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений] / В. Зятвязинський, Р. Атаханов. -М.: Академия, 2001. -208 с.
3. Штульман Э. А. Теоретические основы организации научно-экспериментального методического исследования / Э. А. Штульман // Иностранные языки в школе. - 1980. - № 1. - С. Т2—Т7.
Катерина РУМЯНЦЕВА
AHAAI3 РЕЗУЛЬТАТШ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х EKOHOMICTIB ДО ВИР1ШЕННЯ ТВОРЧИХ ФАХОВИХ ЗАВДАНВ
У cmammi презентованi результаты, педагогичного достдження, щодо формування готовности майбутшх еконошст!в до розв'язання творчш фаховш завдань. Сформупюеати основт вимоги до таких завдань. Висвтлено методику еизначення критерию результативности розв'язання творчш, фаховш. завдань та eidnoeidnuxpíente (високий, середшй, низький).
Лдаптащя нацюнально! екоиомш! до нових ринкових вщносин залежить вщ того, насюльки швидко та усгашно державна система ocbíth зможе гадгогувати фах1вцщ hoboí формацп - eKOHOMÍCTÍB, яю творчо мислять, джтгь. удосконалюються, мають «ринкове мислення» та власну пр оф cci й но-о со бисп с ну иозищю, вмшть швидко ор1ентуватися в ycix перетвореннях життя. Зросла потреба у р. и со к окр, а л i ф i кова них спеп,1я.шстах\ зокрема, eKOHOMÍ4HHX спещальностей, здатних дослщжувати, атлпувати та внр1шувати складш завдання екожтки, сприяючи високим темпам ÍI розвитку. На думку Е. В. Луз i к вимоги, яю ставляться oco6hctoctí i сусгальству до результат ocbíth, визначили необхщшсть кардинальних 3míh i в 3míctí ocbíth, i в педагопчннх технолопях. Ц1 вимоги i цш реал1зуються в креативному пщход1, що здшснюеться у вишдй професшнш ocbítí, в систем! неперфвного формування творчого мислення i розвитку творчнх зд1бностей студент [1, 77].
Проблема шдгоговки фах1вцш у професшнш школ i с об'ектом уваги педагогтчно! науки вже юлька десятшнть. Проблемою формування у студент ВИЗ профеайно! спрямованосп доапджували вггчизняш вчеш П. М. Воловик, Р.С.Гуревнч, I. А. Зязюн, О. G. Коваленко, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоева, М. I. Сметанський, Т.С. Яценко та íh.
Значннй внесок у Teopiro задач, зокрема fx постановки, структурн, методнчнпх особливостей навчання математики чфез систему задач та i'x типолопю, зробили науковщ Г. О. Балл, М. I. Бурда, В. В. Давидов, Ю. М. Коляпн, М. Я. Лфнер, Л. I. Кчуговська, 3.1. Слепкань, Л. М. Фридман та ¡н.
С. О. Сисоева вказуе на те, що «сьогодш спостер1гаеться тенденщя суттевого збшыпення обсяпв знань, умшь i навичок, яю необхщш фах1вцю, хоча тер mí н його профеайно! пщготовки залишаеться незмшний, а в деяких випадках нав1ть менший». Розв'язання означено! супфечносп вона бачить у шдвищеиш ефективносп оргашзацп навчального ироцесу у профеайних закладах ocbíth, «спрямованосп його на розвиток тих oco6hctíchhx i профеайних якостей майбутнього фах1вня, ям сприяють його творчпт самоошнш д1яльносп, устшшй адаптацп до нових coujал ьно-еконог.ичних реашй» [2, 17-18].
