CC BY
25
3. Журавлев И. К., Зорина JL Я., Лернер И. Я. Дидактическая концепция содержания образования // Дидактические проблемы построения базового содержания образования. - М.: ИТП и МИО, 1993. -С. 164-186.
4. Зорина JL Я Дидактические аспекты естественно-научного образования. -М.: Изд-во РАО, 1993. -163 с.
5. КраевскийВ. В. Содержания образсвания: впфед к прошлому. -М.: Пед. общество России, 2000. -36 с.
6. Малафик I. В. Дидактика: Навч. поабник. - К.: Кондор, 2005. - 398 с.
7. Mi тряс ов а О. П. Показники як о cri знань студента у npoueci вивчення siMiï у контекст! ¡нтегрованого гпдходу // Hoei технологи навчання: Наук.-мет. : (При и к - К.: Тн-т шновац. техналогш i 3MicTy ocbîth, 2007. - Вип. 47. - С. 69-73.
8. Харламов И. Ф. Педагогика: Краткий курс: Учеб. пособие. - 2-е изд., стереот. - Минск: Высшая школа, 2004. -272 с.
9. Bogo M., Vayda Е. The Practice of Field Instruction in Social Work: Theory & Process. - 2 nd ed -Toronto: University of Toronto Press, 2000. -269 p.
УДК 811.161.2'276.6
Оксана 3 АГОР ОДНА
АНАЛ13 СТАНУ СФОРМОВАНОCT11НШ0М0ВН01 ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТ1В ЕКОНОМ1ЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
Стаття присвячена визначенню р1вня професшноI iншомоеноi компетентносгт та Е анализу. Достджено pieeHb студентських знань ангтйськоТ моей, ix. ставпгння до навчання шомовног компетенцй та пов'язаш з цим проблема. Особлива увага зеернена на три складовi сформованостг професШноI iHOMoeHo'i компетентност1.
Статья посвящена определению уровня профессиональной иноязычной компетентности и ее анализа. Исследован уровень студенческих знаний английского языка, их отношение к обучению иноязычной компетенции и связанные с этим проблемы. Особое внимание обращено на три составляющие сформированности профессиональной иноязычной компетентности.
The article is devoted to determining the level of professional foreign language competence and its analysis. Investigate the level of student knowledge of English, their attitudes to learning inomovnoyi competence and related issues. Particular attention is paid to three components inomovnoyi formation of professional competence.
1ишомовна професшна компетентшсть студент економчних спещальностей е невщ'емною складовою фахово1 компетентность Проте навчальш програми не передбачають велико i кшькосп годин на освоения ¡ноземнсн мови. У бшыносп ВИЗ викладач1 не щкавляться i не внкористовують нов™ розробки в питаниях методики викладання та ¡нноващйних тех но л о rift навчання, як результат - р1вень знань студенпв залишаеться дуже низьким.
Для одержання даних про р1вень сформованосп ¡huiomobhoi професшно1 юэмпетентносп студентов економчних спещальностей нами було проведено д1агностичне дослщження на1-Ш курсах Вшницькоги шституту економ1ки Тернопшьського национального еконимчноги ушверситету на спещальносгях «Економжа «пщприемниитва» та «Фшанси»». Дослщжуваних студента було розиодшено на контрольну та експериментальну групи по 100 ociö у кожнш i залучено 4 викладач1 ¡ноземно1 мови. Констатуючий етап педагопчного експерименту проводив ся на початку першого семестру 2006-2007 навчального року.
Для визначення дослщжуважн якосп розроблеио або адаптовано валщш д1агностичш методики. 3 метою визначення pißня сформованосп когштивного компонента було запропоновано виконати певш завдання, яю включали:
- читання тексту англшською мовою та перев1рка розумшня прочитаного;
- завдання на використання лексичного матер1алу,
- перев1рка граматично! компетеицп;
- написания дшов ого листа.
Для визначення ршня д1яльшсного компонента ми запропонували студентам роботу з д1алогом, атакож виконання завдання щодо анашзу проблемно! снтуацн та визначення шлях ¡в и подолання.
3 метою визначення piemi сформованосп мотивацшного компонента ми застосували авторсьы методики О. Яцишина «Визначення мотив ¡в вивчення ¡ноземно! мови студентами економ1чних спещальностей» i «Методика виявлення причин, яы негативно впливають на мотаващю вивчення ¡ноземно! мови студентами економчнгк спебщальностей» [3, с. 80].
Метою проведения д1 агностики ¡ншомовно! професшно! компетентносп студент екожмчних спещальностей було:
- визначити фактичний р1вень сформованосп дослщжувано! якосп;
- виявити найскладнши момента в оволодшня ¡ншомовною професшною компстентшстю;
- визначити залежшсть mi ж ршнсм сформованосп ¡huiomobhoi професшно! компетентносп студенпв та ix вмотивовашстю.
PiBCHb знань, якими вол од if: студент, дозволяе нам робити висновок про р1вень його майбутнього ирофесюнал1зму.
Когштивний компонент, який ми виокремили як складову ¡ншомовно! професюнально! компетентносп, розглядаеться як сукупшсть певних компетенцш: лексично!, граматично!, семантично!, фонолопчио!, орфограф1чно1, орфоеп1чно1, соц1 ол¡нгвictifihoi, прагматично! та дискурсивно!. Щоб виявити р1вень волод1ння студент навички читання та розумшня тексту фахового спрямування, ми запропонували завдання, яке передбачало прочитання тексту i вщпов1дь на десять запитань по ньому, користуючись трьома вф1антами вщповщей.
(Т) true - правда (F) false - неправда (DS) not enough information to say - недостатаьо ¡нформащ!.
Завдання ощнювалось за десятибальною шкалою: - низький р1вень; 5-8 - середнш р1вень; 9-10 - високий ршень
Для того, щоб мати уявлення про складн1сть запропонованого тексту для читання, наводимо його уривок:
You can say there are two kinds of fake products. The first is the product which lies about what it is, for example, sunglasses with Armani written on them but not made by Armani. A few years ago these kinds of fakes were usually very poor quality. Some 21st century fakes, however, are of a much higher standard. Ken Pearton, a police officer who is responsible for investigating these goods in Nottingham, England, says, "The quality of some work on clothes is especially good - I sometimes need to ask people from the clothing industry if they're real or not.' The problem for the big name producers is that the only big difference between some of the fakes and the real product is the price.
Результата показали, що навичка читання та розумшня прочитаного, як ми того й очкували, покрашусться залежно вщ курсу, вщповщно р1вень першокурсниюв нижчий шж друго- татретьокурсниюв.
Результата дослщження навички читання та розумшня тексту показали, що навичка читання та розумшня тексту ¡ноземною мовою розвинута на високому piBHi у 26,5% доапджуваних, середин! р1вень мае 37% i низький - 36,5%. Також можна сп о стер ¡гати позитивну диналию/ залежно вщ курсу навчання, наприклад: перший курс нал1чуе 18% студента з високим piBiieivt другий курс - 25%, i третш - 35%. Така ж динамка простежуеться з середшм i низьким р1внями. Залежно вщ спещальносп - фшанси чи економжа гадприемнищва- р1вень знань у паралельних групах майже невщр1зняеться.
Пщ час вивчення ¡ноземно! мови дуже важливим е засвоення достатаьо! кшькосп лексичних одинииь, яы дозволять студенту як розумгги прочитане чи почуте зм1 стове повщомпення, так i дата адекватну вщиовщь.
Так, науковщ визначають активний i пасивний лексичний словнику кожно! особистосп. До жтивно! лексики належать Ti лексичн1 одинищ, яи ми часто чуемо, розумемо ix значения та caMi використовуемо у своему мовленш. Пасивний лексичний словник - це слова яи ми можемо розумгги, проте рщко або взагаш не використовуемо.
Також варто звфнута вашу увагу на виокремлення сиециф1чно1 лексики, якою користуютъся спещатпсти р1зних спещальностей. Цю специф1чну лексику називають професшною або пщмовою сиещальносп.
3 метою полегшення робота cncuianicuB рпних спещальностей видаютъся спещал1зоваш словники. Дня ВНЗ екожмчного профшю мэжна використовувата словники таких видавництв, як Longman, Macmillan, Oxford University Press. Бшышсть ¡з словниив зазначених видавнищв доступш в електронному формат!, що дае можлив1сгь ix використання при робоп на комп'ютфг
3 метою визначення ршня володшня пщмовою спещальносп ми заиропонували виконати завдання, метою якого Оуло визначення розумшня студентом семантики схожих айв. Змст завдання иолягав у BiiSopi одного ¡з двох BapiaHTiB запропонованого проиущеного у TeKCTi слова чи словосполучення. Для того, щоб мати уявлення про складшсть запропонованого завдання, наводимо його частину:
Large or small?
Experience of large and small companies is useful in different ways. I was just a 1 graduate trainee /graduate trainer when I started work at EMCO with lots of other 2 new workers / new recruits. EMCO is a3 subsidiary /parent company of a US company.
3 результата видно, що студента першокурсники, а саме 19,5% з них, володжтгь професшною лексикою, тод1 як трохи бшьше половина (51,5%) мае низький pieeHb знань. Серед другокурсниюв домшуе група студен™ ¡з середшм ршнем знань. Третш курс мае незначш вщмшносп в пор1внянш is другим. На нашу думку, це можна поясните непрофесшним вщбором лексики активного, пасивного i потенщального словникового запасу, i як нас.щдок - низькою частотшстю використання ¡ншомовноГ професшноГ лексики як пщ час занять з ¡ноземноГ мовн, так i поза ними.
«Знания ¡ноземноГ мови асощюетъся ¡з знаниям cniB, в той час як володшня мовою - з лексичними навичками, яы саме й забезпечують функцюнування лексики у сп1лкуванн1», зазначають сучасш науковщ [1, с. 92].
Одна з головних проблем, що постае пфед викладачем, - це В1дб1р лексичних одиниць. До основних вимог, яи ставляться при такому вщбор1, вщносять:
- сполучуван1сть лексично! одинищ з ¡ншими одиницями у мовленш;
- семантична щнн1сть;
- стшнстична необмежен1сть (слово не залежить вщ стилю мовлення) [1, с. 93].
Для иерев1рки р1вня волод1ння студентами фаматачною системою мови нами було запропоновано виконання дуже легкого завдання, змст якого иолягав у Eiidopi одного з двох BapiaHTiB фаматачних структур.
Ж ми i ифедбачали, нав1ть вщносно нескладне фаматичне завдання виявилось важким для виконання. 1з результат цього завдання видно, що 48% ycix респондента показали низький р1вень володшня фаматачною системою мови, 33,5% - середнш i лише 18,5% -високий. Р1вень знань на I та II курсах значно не вщр1зняеться. Третьокурсники ж волод1ють вищим р1внем фаматичних знань. На нашу думку, показники низького р1вня волод1ння фаматакою студентами, е неприйнятаим.
Серед причин тако! низько! 1рамотносн студенев можна в1днести наступи:
- великий обсяг фаматичного матер¡алу noTpiOHo вивчата за короткий иром1жок часу,
- мотаващя навчання в студент е низькою;
- погана забезпечешстъ навчально-методичними матф1алами.
С. Нжолаева зазначае, що фаматичн1 навички мовлення иовинш хфактфизуватась такими ознаками, як автоматизовашсть, гнучюсть i спйисть й формуватися поетапно [1, с. 73].
Останн1м завданням для перевозки р1вня сформованост1 когштивного компонента структури ¡ншомовноГ ирофес1йно1 компетентносп студснив сконошспе було написания листа. Це завдання дозволило нам перевприт як студента знають норм i правила написания д1лово! документацй', а також якою е i'x орфограф1чна та лексична грамотн1сть.
Найпоширешшими помилками гад час виконання цього завдання були:
- неправильнер озташув ання структурн их ч астин л иста на ар Kyini;
- по милки при написанш звертань i вживанш велит .ттери;
- по милки при вживанш артакл1в;
- помилки в наиисанш адресных даних I власних ¡мен.
Результата показали, що 35,5% уах студент справились ¡ззавданнямнависокомур1вш, 38% - на середньому I 26,5% - на низькому.
Узагальнеш даш, отримаш внаслщок дослщження когштивного компонента, свщчать, що високий р1Р,ень знань мають 53 (26,5%) студента, серед нш - 74 (37%) 1 низький- 73 (36,5%).
Таким чином, теля проведения першого етапу констатувального експфименту ми отримали даш, яы свщчать про дуже низький р1вень лексичноГ, фаматичноГ, семантичноГ, фонолопчно1, орфофаф1чно1, орфоетчноГ, сощолшгв1стично1, прагматично! та дискурсивно! компетенщй. Суттевих вщмшностей у результатах виконаних завдань не факультетах економжи пщприемнищва та фшанав не виявлено.
Настуиним етапом у нашому дослщженш було визначення р1вня сформованосп мотаващйного компонента. Для його перев1рки ми використовували авторсьы методики О. .Яцишина «Визначення мотив ¡в вивчення ¡ноземно1 мови студентами економчних спещальностей» I «Виявлення причин, яи негативно впливають на мотнващю вивчення ¡ноземно1 мови» [3, с. 203].
Отримаш нами в ход! дослщження результати показали, що у пер то кур сникли переважають мотиви уникнення негативного досвщу, ¡нтефований, мотив досягнення \ прагматичний. Це можна поясните недосвщчешстю студенпв. Важливий для нас лшгвошзнавальний мотив е одним з останшх в ¡фархп. Праге позитавним е те, що профеайний та комушкативний мотиви займають високе становище.
Зли и и в мотиващйшй сфер! другокурсниюв не е сугтевими, хоча до провщних додались мотиви саморозвитку та професшний. Пщнявся у рейтингу лшгвотзнавальний мотив I послабились позицн мотиву уникнення негативного досвщу та прагматичного.
Третьокурсники вважають головнпмп мотивами вивчення шоземжн мови професшний, комушкативний, ¡нтефативний, фшансовий, а також мотиви досягнення та самоушердження. Значения лшгеошзнавального мотиву також зросло.
Наступним етапом нашо1 робота стало визначення фактор1в, яи негативно впливають на мотаващю вивчення ¡ноземно! мови студентами економчних спещальностей. Для регишацн цього завдання ми використали теж вщповщну авторську методику О. .Яцишина. Студентам була запропоновано заповнити таблицю з п'ятнадцяти пункпв \ надати кожному з них оцшку за десятабальною шкалою. Отримаш результати вказують на те, що ва зазначеш фактор и, яю негативно впливають на вивчення ¡ноземжн мови, т^ею чи шшою мрою торкнулись студент, кстр1 брали участь у дослщженш.
Праге сиостф1гаються иевш вщмпносп г.юк студентами р1зних куров. Так, яйцо студента I курсу великого значения надають несформованосп мотиву досягнення, вщсугаосп сформованого лшгвотзиавального мэтаву, низькому ршию штиваци досягнення чфез несформовашсть опфащйного компонента дшльноси учшня, то в студента III Ш курс1в щ позицн послаблюються. Найнезначшшими, на думку пфшокурсниюв, е низький р1вень самовдосконалення та саморозвитку, атакожвщсугшсть мотивацп досягнення чфез складшсть навчального штер1алу.
Студента II курсу майже однаково ощнюють вплив негативних фактор1в, залишаючи майже таку ж ¡фарх1чну послщовмсть, зменшивши к р1вень значущосп пор1вняно з пфшокурсниками.
Студента Ш курсу визначають вщсутшсгь сформованого .шнгв огазнав альиого мотиву як один з провщних. Найменшого значения вони надають неоптамальному вщбору навчального матф1алу.
Отже, провщними мотивами у вивченш ¡ноземно1 мови студентами економчних спещальностей с комушкативний, мотив досягнення, ¡нтефативний, фшансовий та прагматичний. Загалом мотаващйна сфера студент ргзних курст мае не надто значш вщмшносп. Варто зазначити, що протягом навчання спостф1гаеться збшынення штересу студент до ¡нтефацн знань з ¡ноземжн мови та професшно! д1яльиосп, а також послабления прагматичного мотиву та мотиву афшацп. Це свщчить про професшне 1 психолопчне зростання особистосп студента.
Анал1з результат проведение тестувань свщчить, що для бшыиосп студенев 1-Ш курив властивий середнш 1 низький р1вень вмотивованосп вивчення ¡ноземно! мови. Таким чином, мотаващйна сфера студент иотребуе бшып детального дослщження та корекцн.
Р1вень д1яльшсного компонента ми визначали шляхом анал1зу та вибору оптимальних шлях ¡в вир1шення ситуацш професшного спрямування. Завдання такого типу отримали назву «Кейс стадЬ> (Case study), метою якого е дослщження ситуаш! чи проблеми та пошук рацюнальних шлях1в !! виршення. В процса вирилсння поставлених задач ми анал1зували комушкативш, перцептавш та ¡нтфакгавш якосп кожного студента.
Вмшня сприймати сшврозмовника належним чином - запорука робота не лише eKOHOMicriB, а й пращвниюв ycix ¡нших галузей. Сприймання (чи перцепщя) е невщ'емною складовою ко муш катив но го процесу, тому важливим для нас на цьому erani е визначення його фактичного р1вня. Для реалгзацп цього завдання ми заироионували студентам виконання завдань, яи проводились у форм роботи в фупах. Пщ час виконання завдань даш фжсувались у протокол! спостфеження. Так, гад час виршення проблемно! ситуаци ми мали змогу ощнити вмшня студента анал!зувата ситуащю, слухати сшврозмовника, шукати спшьне piinenim. загалом ми визначили р1вень розвитку перцептавних, комушкативних та штерактивних умшь студента на трьох р1внях: високому, середньому та низькому.
Анал!з результат!в проведеного тестування свщчить, що для бшыпосп студент!в I курсу властавий дуже низький р1вень перцептивного компонента - 50%. Такий високий показник можна пояснити там, що першокурсники ще не навчились дослухатись до сво!х сшврозмовниыв i не мають витримки дослухати повщомлення до инця.
Динам1ка розвитку uiei якосп у студенев II i III Kypcie значно не вщр1знясться, але в них з'являеться вмшня уважно слухати i проявляти тактовшсть у сишкуванш.
Р!вень комушкативних умшь студента залежить вщ культури мовлення, яка характеризуеться иравильшстю, доречшстю, лопчшстю, точн!стю, виразн1стю i вщповщшстю стилю мовлення. Виконання запропонованого нами завдання дало змогу ощнити р!вень комушкативних умшь. Результата виконання завдань показали, що на I Kypci високий р!вень мають 24,1% студен-пв, середнш - 35% i низький - 40,9%. Сфед другокурсниюв високий р!вень властивий 27,3% студент, середшй -42% i низький - 30,3%, а сфед третьокурсниив -в1дповпдно 32%, 43% i 25%. Отже, можна ствфджувата, що усне мовлення студента характфизуеться в бшьшосп випадыв середн1м i низькимр!внем.
Останньою складовою д1яльн1сного компонента е ¡нтфактавний компонент. BiH визначаеться у способах i прийомах впливу, тактиках i стратепях взаемод!!. Показниками ¡нтфактавного компонента е доброзичлив1сть, критачшсть, дом!нантшсть, залежн!сть, формальшсть й особиспсшсть. Результата, отриман! нами в ход! дослщження, свщчать про зб!льшення цього показника ¡з зростанням курсу в позитив ний 6iK.
Результата констатуючого етапу дослщження даютъ пщстави зробита висновок, що фактичний piBeHb ¡ншомовно! фофес1йно! компетентносп студенпв економ1чних сиещальностей не вщповщае ртню яюсно! тдготови! сиещал!спв. У зв'язку з цнм виникае необх!дн!сть в науковому обгрунтуванш иедагопчних умов i визначення шпяхш гадвищення ефектавносп формування у майбутак eKOHOMicriB ¡ншомовно! професшно! компетентност! гад час !х навчання уВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Методика навчання ¡ноземннх мов у середн1х навчальннх закладах: Шдручник / Школаева С. Ю., Eim О. Б., Бражник Н. О. та ш. - К.: Ленв1т, 1999. - 320 с.
2. Немов Р. С. Психология: Учебник для студентов высших пед. учеб. заведений: В 3 книгах. -Кн. 1.: Общие основы психологии. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 688 с.
3. Яцишин О. М. Формування мотнваци вивчення ¡ноземно! мовн студентами еконошчних спещальностей: Дис. ... канд. пед. наук. -Вшниця. 2004. -239 с.
